Історія виникнення параолімпійського спорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Кафедра професійного, адаптивного та неолімпійського спорту

Реферат

на тему: «Історія виникнення параолімпійського спорту»

Студентка

IV курсу, Групи № 111

Лопатенко Андрій

Київ - 2013

Вступ

Паралімпійський спорт є однією із складових адаптивного спорту, яка залучає до свого руху людей із обмеженими фізичними можливостями. Бурхливий розвиток паралімпійського спорту зумовлений поступовою гуманізацією суспільства та зміною відношення до людей з відхиленнями в розвитку. Ріст числа людей даної соціальної групи та їх незахищеність з боку оточуючих вимагає розвиток даного напрямку спорту як одного із шляхів інтеграції осіб з особливими потребами в соціум.

паралімпійський спорт адаптивний

1. Передумови виникнення паралімпійського спорту

Розвиток спорту людей з особливими потребами та можливостями має більш ніж 100-літню історію. В XVII-XIX ст. було встановлено, що фізична активність є одним із факторів реабілітації інвалідів, що і стало поштовхом до виникнення спорту людей з фізичними та розумовими відхиленнями та паралімпійського спорту як його складової. Важливим чинником, що сприяв розвиткові паралімпійського руху в світі була зміна ставлення суспільства до хвороб та інвалідності в цілому: починають створюватись перші спортивні клуби та спеціалізовані виховні заклади для людей з вадами. Суттєвий вплив вніс також і олімпійський спорт, який своїм бурхливим розвитком вплинув на зміщення пріоритетів в паралімпійському спорті: від реабілітаційної до направленості на досягнення найвищого результату. Важливим фактором розвитку варто відмітити і особистісний фактор. Люди з особливими потребами почали активно висловлювати власні прагнення до занять спортом з метою соціальної та фізичної реабілітації, особистої соціалізації або ж з метою збагачення за рахунок матеріальних виплат переможцям Паралімпійських ігор.

З початком епохи війн та збільшенням кількості інвалідів з'явились нові причини для занять спортом. Виникнення видів спорту, в яких можуть брати участь люди із обмеженими можливостями, пов'язують з ім'ям англійського нейрохірурга Людвіга Гуттмана, який, долаючи вікові стереотипи по відношенню до людей з фізичними вадами, увів спорт у процес реабілітації хворих з ушкодженнями спинного мозку. Він на практиці довів, що спорт для людей з обмеженими фізичними можливостями створює умови для їх успішної життєдіяльності, відновлює психічну рівновагу, дозволяє повернутися до повноцінного життя. В 1944 році Л. Гуттман запропонував спортивну програму для реабілітації інвалідів у Сток-Мандевільському госпіталі. Пізніше у 1948 році, за його ж ініціативою, були проведені перші Сток-Мандевільські ігри, де змагались 16 паралізованих чоловіків і жінок у стрільбі з лука. Ігри проходили у Великій Британії одночасно з Іграми Олімпіад у Лондоні,що і наштовхнуло на ідею проведення комплексних змагань для людей з різними вадами розвитку.

2. Етапи розвитку паралімпійського спорту

Так, починаючи з 1952 року, щорічно почали проводитись Сток-Мандевільські ігри, які об'єднали людей з різними вадами фізичного розвитку. Починаючи з 1960 року ігри змінили свою назву на Паралімпійські та поступово стали залучати до себе представників інших нозологічних груп. Протягом всього свого розвитку паралімпійський рух зазнавав суттєвих змін. Тому доцільним було виокремити періодизацію Паралімпійських ігор.

· Сток-Мандевільський період (1952 - 1959). Участь приймали спортсмени з ушкодженнями хребта. Кількість учасників змагань, що проводились раз на рік, поступово збільшувалась. Програма змагань зазнала розширення а також Л. Гуттманом було створено перші правила змагань для паралізованих. Відсутність керівного органу, який би координував та спрямовував роботу ігор, зумовила створення Міжнародної федерації Сток-Мандевільських ігор.

· I Паралімпійський період (1960 - 1972). Ігри вперше пройшли за межами Великої Британії. На них брали участь спортсмени з ушкодженнями хребта та спинного мозку. І лише в IV Паралімпійських іграх з демонстраційною метою прийняли участь спортсмени з вадами зору. Збільшувались число країн-учасниць та представлена в програмі ігор кількість видів спорту, серед яких спочатку домінували циклічні, а згодом збільшилась кількість швидкісно-силових видів спорту, спортивних ігор та багатоборств. Цей період характеризується відсутністю чітко організованого суддівства, регламентом проведення змагань, спеціально пристосованих місць.

· II Паралімпійський період (1976 - 1988). Характеризується значним розширенням програми змагань, збільшенням кількості учасників. Розширилась кількість нозологічних груп до 4, які приймали участь в іграх: спортсмени з ушкодженнями хребта і спинного мозку, ампутаціями, вадами зору та наслідками церебрального паралічу. Велика кількість спортсменів-учасників змагань зумовила створення міжнародних федерацій. Збільшилась кількість єдиноборств, складно координаційних видів спорту та спортивних ігор. Відбулася зміна пріоритетів з реабілітаційного напрямку Паралімпійських ігор в напрямок спорту вищих досягнень.

· ІІІ Паралімпійський період (з 1992 року до сьогодні). Розширюється програма та кількість учасників ігор. До програми починають включатись видовищні види спорту та ті, які мають місце в програмі Олімпійських ігор. Розроблено функціональну класифікацію, згідно якої спортсмени стали допускатись до змагань не за видами ушкодженням, а за збереженими можливостями. Збільшуються жіноча програма змагань та кількість змішаних видів спорту. В 1996 та 2000 роках в іграх приймали участь спортсмени з відхиленнями в розумовому розвитку. Відбулася відносна стабілізація програми ігор.

3. Паралімпійський спорт сьогодні

На сучасному етапі розвитку на Паралімпійських іграх представлені лише ті види спорту, які розповсюджені не менше ніж у 10 країнах чотирьох континентів світу, а на зимових іграх - ті, які поширені не менш ніж 8 країнах на двох континентах та існують міжнародні на національні спортивні федерації. На сьогодні в Паралімпійських іграх представлені такі види спорту, як баскетбол, бочі, велоспорт, вітрильний спорт, волейбол, голбол, дзюдо, кінний спорт, легка атлетика, настільний теніс, пауерліфтинг, плавання, стрільба з лука, кульова стрільба, регбі, теніс на візках, фехтування, футбол та мініфутбол. Програма зимових Паралімпійських ігор нараховує такі види спорту: біатлон, гірськолижний спорт, лижні гонки, хокей, керлінг. Розподіл спортсменів на групи відбувається на основі двох прийнятих класифікацій: медичної та функціональної. Програма, характер суддівства та правила змагань сьогодні в паралімпійському спорті характеризуються відносною стабільністю. А рівень організації змагань не поступається рівню змагань Олімпійських ігор. Завдяки системній організації та практичній роботі керівних структур паралімпійського руху у світі Паралімпійські ігри визначаються своєю значимістю в соціальному житті кожної країни.

4. Розвиток паралімпійського спорту в Україні

Формування спортивного руху осіб з особливими потребами в Україні бере свій початок з 1989 року, коли вперше почали створюватись спортивно-оздоровчі клуби та реабілітаційні центри для інвалідів. В подальшому ці об'єднання стали основою для створення національних федерацій спорту інвалідів з різними видами уражень: опорно-рухового апарату, зору, слуху та інтелекту. Пізніше в 1992 році ці 4 федерації об'єднались в Національний комітет спорту інвалідів України. За оцінками Міжнародного Паралімпійського комітету темпи розвитку паралімпійського спорту в Україні сьогодні є найвищими в Європі за останнє чотириріччя.

Більше 50 тисяч людей з порушеннями і 22 тисячі дітей шкільного віку відвідуюсь спортивні заклади з 27 видів спорту в Україні. Щорічно в Україні проводиться близько 250 чемпіонатів, першостей та кубків в 12 видах спорту серед людей з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату та інтелекту.

Спортсмени України досягли високих успіхів у найпрестижніших міжнародних змагання - Паралімпійських іграх. Серед них найвище звання «Заслужений майстер спорту України» присвоєно 144 ведучим спортсменам, звання «Майстер спорту міжнародного класу» отримали 391 спортсмен, а 719 спортсменів були удостоєні звання «Майстра спорту України».

Від першого дебюту української національної збірної на Х літніх Паралімпійських іграх в Атланті, де наші спортсмени здобули 1 золоту, 4 срібні та 2 бронзові медалі, до ХІІІ літніх Паралімпійських ігор українська збірна здобула 74 медалі: 24 золотих, 18 срібних, 32 бронзових нагороди та здобула 4 місце в неофіційному командному заліку серед 147 країн-учасниць в Паралімпійських іграх. Подібна динаміка росту результатів українських спортсменів з вадами та розвитку паралімпійського спорту в країні спостерігається у всіх видах спорту. Українські спортсмени долають нові кордони і добувають нові перемоги в паралімпійському спорті, прославляюсь нашу державу на міжнародному п'єдесталі.

Висновок

Сьогодні в більшості розвинених країн розроблено різноманітні програми по залученню осіб з особливими потребами до занять паралімпійським спортом з метою їх соціалізації. Паралімпійський рух продовжує свій розвиток та зараз є складовою частиною олімпійського руху.

Переслідуючи гуманістичні цілі паралімпійський спорт став одним із найвагоміших явищ соціального життя сьогодення, даючи можливість людям з вадами у розвитку реалізувати свої власні особливі можливості.

Список літератури

1. Бріскін Ю. А. Параолімпійський спорт: навч. посіб. /Ю. А. Бріскін, А. В. Передерій, В. В. Строкатов / за заг. ред. Ю. А. Бріскіна. - Львів.: Арал, 2001. - 141с.

2. Брискин Ю. А.Тенденции развития спорта инвалидов в системе Международного олимпийского движения / Ю. А. Брискин // Наука в олимпийском спорте. - 2006. - №1. - С. 23-30.

3. Винник, Джозеф П. Адаптивное физическое воспитание и спорт / под. ред. Джозефа П. Винника; пер. С англ. И. Андреев. - К.: Олимп. лит., 2010. - 608 с.

4. Історичні, організаційні та соціальні аспекти розвитку спорту інвалідів: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів фіз. виховання і спорту / [С. Ф. Матвєєв, Ю. А. Бріскін, І. О. Когут та ін.] - К.: Асконіт, 2011. - 250 с.

5. Мудрік В. І. Міжнародний спортивний рух інвалідів / В. І. Мудрік. - К.: Нора-прінт, 2011. - 38с.

Размещено на Allbest.ru