Оцінка рекреаційного потенціалу регіону України - Чернігова
Туристичний потенціал Чернігівщини. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, велика кількість природних заповідних об'єктів. Оцінка бальнеологічних та біотичних ресурсів області. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | практическая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.12.2014 |
| Размер файла | 35,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій
Кафедра винного та ресторанного туризму
Практична робота
З рекреології
на тему: "Оцінка рекреаційного потенціалу регіону України - Чернігова"
Роботу виконала:
студентка ТУ 1-10
Овдій Юлія
Роботу перевірив: Сологуб Ю.І
Содержание
- 1. Технологічна оцінка
- 2. Оцінка рельєфу
- 3. Оцінка кліматичних особливостей області
- 4. Оцінка водних об'єктів області
- 5. Оцінка бальнеологічних ресурсів
- 6. Оцінка біотичних ресурсів області
- 7. Аналіз історико-культурних об'єктів області
- 8. Аналіз рекреаційно-туристичної інфраструктури
- 9. Аналіз об'єктів природно-заповідного фонду
- 10. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території локалізації засобу розміщення
1. Технологічна оцінка
На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки. Завдяки своїм природним ресурсам та кліматичним умовам Чернігівська область має значний оздоровчо-рекреаційний потенціал для лікування, масового відпочинку та туризму.
Отже, Чернігівський край, як і велика кількість інших територій нашої держави, має досить потужний туристично-рекреаційний потенціал. До його структури відносяться як багаті природні ресурси чернігівського Полісся з його лісами та ріками, так і величезна кількість історико-культурних пам'яток на які багаті стародавні міста Чернігівщини - Чернігів, Новгород-Сіверський, Ніжин та інші.
2. Оцінка рельєфу
Більша частина території Чернігівської області належить Придніпровській низовині, південно-східна частина відноситься до краю Полтавської рівнини.
Рельєф, в основному, - низинна рівнина (поліська частина) та хвилясто-яружна в межах лісостепової частини області. Наддеснянська вододільна рівнина в окремих пунктах досягає висоти 220 м.
Великий вплив на формування рельєфу мали води часів дніпровського зледеніння, й тому тут переважають його водногенетичні форми. Льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу представлені моренними горбами, моренними рівнинами (східна частина Полісся).
туристичний рекреаційний потенціал чернігівщина
Трапляються зрідка карстові форми рельєфу, що приурочені до виходів крейдових порід.
За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на 4 фізико-географічні провінції:
1. Чернігівське Полісся охоплює близько 13 тис. км2 у північно-західній частині області і являє собою слабохвилясту піщану рівнину морено-льодовикового походження. Численні пониження досить заболочені.
Новгород-Сіверське Полісся площею 5,5 тис. км2 займає північно-східну частину області. Основу його складає Придеснянське лесове плато з численними глибокими ярами, які врізані до корінних крейдяних порід. Є тут і карстові заглибини.
На півдні області займають ландшафти понижених слабкохвилястих рівнин (Дніпровські тераси) з численними лощинами, балками і западинами (степові блюдця).
Південний схід області являє собою незначно підняту, глибоко розчленовану річковими долинами, ярами та балками лесову рівнину (Полтавське плато).
Отже, Більша частина території Чернігівської області належить Придніпровській низовині, південно-східна частина відноситься до краю Полтавської рівнини.
3. Оцінка кліматичних особливостей області
Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м'якою зимою та достатньою зволоженістю. Середня багаторічна температура найбільш теплого місяця (липня) +18,4-19,9°С, найбільш холодного (січня) від - 6°С до - 8°С. Але в окремі роки температура значно відхиляється від вказаних величин. Абсолютний температурний максимум +38°С, а мінімум - 34°С. Безморозний період продовжується 155-170 днів. В окремі роки бувають сильні морози. Тривалість періоду зі стійким сніговим покривом 95-105 днів.
Щодо поліської частини області, слід відмітити, зокрема, що клімат тут більш континентальний, якщо порівнювати з іншими районами Полісся України. Період вегетації (кількість днів з температурою понад 15°) становить 105-110 днів. Переважають західні вітри, що приносять 550-600 мм опадів за рік. Найменше опадів буває зимою (січень - лютий), найбільше їх припадає на червень-серпень.
Отже, клімат Чернігівської області є континентальний і цілком підходить для здійснення туристичної та рекреаційної діяльності.
4. Оцінка водних об'єктів області
На території області чимало річок. В цілому на території області налічується 1570 річок різної довжини. Загальна довжина річкової мережі річок - 7017 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Територією області протікають великі річки: Дніпро (91км в межах області), Десна; Сож (30 км), Судость (17 км). Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км), Трубіж (15 км), Супой (25 км). Удай (195 км). Ширина долин змінюється залежно від характеру річки, найчастіше 1-3 км, а на більших річках досягає 6-18 км. Нахил рік незначний, тому їхня течія повільна.
Основними водними артеріями Чернігівщини є Дніпро та Десна з найбільшими притоками Сеймом, Сновом і Остром. Всі вони належать до рівнинних річок.
За своїм режимом річки області належать до типу рівнинних, переважно снігового живлення. Живляться річки також ґрунтовими водами, зокрема влітку і взимку. Характерною особливістю водного режиму, особливо поліської частини області, є відносно інтенсивне підняття рівня води на початку весни, здебільшого один максимум за весняний період, поступовий спад рівнів і порівняно низьке стояння вод протягом літнього сезону, з незначними короткочасними підняттями після дощів.
Артерію ріки Десни наповнюють близько чотирьох тисяч малих приток. Природні ресурси Десни мають важливе значення для розвитку продуктивного потенціалу Дніпра. Найбільші притоки Десни: Сейм - найбільша притока, Шостка, Снов, Стрижень, Білоус, Остер.
В області налічується 26 великих та десятки малих озер. Найчастіше їх ділять за територіями, на яких вони розташовані:
· Озера від Велими до Новгород-Сіверського: Демина, Люшино, Мамкінські пруди, Десенка, Осотне, Зване, Красне, Писи, Хости, Роговате і Болоння.
· Від Вишеньок до заплави Сейму: Коропська стариця, Остров, Валуй, Лужок, Хавинь.
· Від заплави Сейму до Чернігова: Солицьке, Бузимка, Лош, Трубин, Тесняк.
· Від Чернігова до Дніпра: Печі, Стара Жавинка, Криве, Колюче, Кручм, Іванівські озера, Попиха, Баграч, Дайниче.
Для стабільного водозабезпечення, яке має сезонне коливання, побудовані штучні водоймища. В області нараховується 683 ставки загальною площею 7781,35 га і можливим об'ємом наповнення 102,51 млн. м3. Наявні 15 водосховищ, площею дзеркала 1935 га. Використовуються вони в основному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також як протиерозійні та протипожежні водойми.
Отже, Область є однією з найбагатших за запасами водних ресурсів. Гідрографічна мережа належить до басейну Дніпра. Територією області протікають 1570 річок загальною довжиною 8336 км
5. Оцінка бальнеологічних ресурсів
Гірничо-хімічна та агрохімічна сировина представлена запасами бішофіту та фосфоритів. На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту (Новоподільске родовище Ічнянського району). Бішофіт є природним полімінеральним розсолом з високим вмістом хлориду магнію, брому та більш ніж 20 мікроелементів. Ця мінеральна сировина може використовуватися як бальнеологічний засіб, а також у багатьох галузях народного господарства: хімічній, будівельній промисловості, кольоровій та чорній металургії, електроенергетичній, легкій промисловості, сільському господарстві. Ведуться роботи з розширення видобутку, використання і реалізації бішофіту.
Перспективні площі залягання фосфоритів поширені, в основному, в Городнянському, Щорському, Семенівському, Новгород-Сіверському, Коропському, Сосницькому, Менському районах області з сумарними прогнозними запасами понад 240 млн. тонн.
Унікальні за своїми запасами й лікувальними якостями джерела мінеральних вод, що поширені в центральній частині області.
Отже, Джерела мінеральних вод розвідані практично у всіх областях району, але найбільш відомим курортом є Миргород (Полтавської області) і курортна місцевість Лищенівка; численні родовища є також у Черкаській і Чернігівській області.
6. Оцінка біотичних ресурсів області
Чернігівська область знаходиться в межах поліської та лісостепової зон Придніпровської низовини. На півночі області переважають змішані ліси (68% території області) і лише на півдні зустрічаються ділянки лісостепу.
Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася лише приблизно на 1/3 території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, трав'яного покриву луків і болотної рослинності.
Лісами зайнято 21% загальної території області. Основні лісові масиви знаходяться на півночі області, на правобережжі Десни. У лісах переважають молоді та середньовікові дерева. Серед порід поширені сосна, дуб, ялина, береза, осика, вільха, липа, клен.
Суцільний ареал поширення соснових лісів на Чернігівщині знаходиться на лівобережжі Снову та в долині Ревни у межах, насамперед, Щорського, Корюківського та Семенівського районів. Найбільш поширені на Чернігівщині дубово-соснові ліси (субори). Найбільші масиви суборів знаходяться в межиріччі Дніпра та Десни й Убеді. Субори складаються з двох ярусів - верхній утворює сосна, нижній - дуб. Зустрічаються також берези, вільха, осика. В підліску переважають ліщина, крушина, шипшина та інші.
Через високу розораність області, особливо її лісостепової частини, дубові ліси збереглися лише на окремих ділянках в заплавах Десни, Удаю та Лисогор, а також в ярах та балках, якими порізана крайня південно-східна частина області. В підліску цих лісів зустрічаються ліщина, клен татарський, в травостої - нерідко конвалія.
Рідкісним явищем для Чернігівщини є ялинники природного походження. Дві ділянки таких ялинників віком 120-150 років збереглися в Орликівському лісництві Семенівського району. Утворюючи перший ярус, дерева досягають тут висоти 30 метрів, а діаметр стовбурів 40-50 сантиметрів. Невеликі ділянки старих ялинників зустрічаються також поблизу села Олешня Ріпкинського району, та у Щорському районі.
Отже, Загальна площа земель лісового фонду в Чернігівській області станом на 1 січня 2009 року становить 734 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю - 659,3 тис. га.
7. Аналіз історико-культурних об'єктів області
У творенні загальнокультурного простору, примноженні духовної скарбниці українського народу, пошуку нових, відповідних часові й вимогам сьогодення форм творчості, особливу роль відіграють заклади культури і мистецтв.
На Чернігівщині функціонує система, яка на достатньо високому рівні може забезпечити духовні потреби, культурні запити людей.
Це - 856 клубів та будинків культури, 801 масова бібліотека всіх систем і відомств, 4 театри (обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка, обласний молодіжний театр; обласний ляльковий театр ім. О. Довженка, Ніжинський український драматичний театр ім. М. Коцюбинського), обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм, 2 вищі спеціалізовані навчальні заклади - Чернігівське музичне училище ім. Л. Ревуцького та Ніжинське училище культури і мистецтв ім. М. Заньковецької, 36 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, єдиний в Україні у сільській місцевості Менський зоопарк.
Значна увага приділяється збереженню й примноженню національної культурної спадщини. Свідченням цього є майже 5 тисяч нерухомих пам'яток, що перебувають під охороною держави і 28 музейних закладів, які є скарбницями культурної спадщини, в тому числі (З заповідники, 2 з яких мають статус національних).39 пам'яток Чернігівської області ввійшли до Державного реєстру національного культурного надбання.
Розвитку культур національних меншин, які проживають на території області, сприяє діяльність єврейського та німецького культурних центрів, Чернігівського міського товариства "Польська пристань", культурних товариств "Ромен", "Сябри", азербайджанського товариства, Чернігівської російської громади.
Найбільш цінними пам'ятками є
· Спаський собор (11 ст.) у Чернігові;
· Борисоглібський собор (12 ст.) у Чернігові;
· Успенський собор Єлецького монастиря (12 ст.) у Чернігові;
· Антонієві печери та Іллінська церква (11-12 ст.) у Чернігові;
· П'ятницька церква (12 ст.) у Чернігові;
· Юр'єва божниця в Острі (10 cт.);
· Єлецький та Троїцько-Іллінський монастирі в Чернігові;
· Густинський монастир у Прилуцькому районі;
· Спасо-Преображенський монастир у Новгород-Сіверському;
· собор Різдва Богородиці в Козельці;
· садиба Тарновського в с. Качанівка Ічнянського району (19 ст.);
· садиба Галаганів у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району (18 ст.);
· садиба Рум'янцева-Задунайського в с. Вишеньки Корейського району;
· палац останнього гетьмана України графа Кирила Розумовського в смт Батурині та інші.
Отже, Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-XIX ст. Понад 200 із них мають світове значення. Чернігівщина була відома особливим стилем домашнього іконопису. Він відзначався яскравістю і реалістичним зображенням святих, використанням червоної і жовто-гарячої фарб, а також рослинним орнаментом. Чернігівські ікони були відомі далеко за межами регіону.
8. Аналіз рекреаційно-туристичної інфраструктури
Чернігівщина - справжня історична скарбниця України. Свого часу перший президент Української народної республіки Михайло Грушевський називав Чернігів "українською Равенною". Саме на Сіверщині збереглася третина усіх вітчизняних пам'яток домонгольського періоду. Серед них такі величні споруди як Спаський і Борисоглібський собори, Єлецький і Троїцько-Іллінський монастирі, комплекс Антонієвих печер, П'ятницька церква. Взагалі в області функціонує більше тридцяти музеїв та два архітектурно-історичних заповідники у Чернігові та Новгороді-Сіверському.
Чернігівщина є однією з небагатьох областей, де зосереджений значний туристичний та рекреаційний потенціал. Майже кожний десятий заповідний об'єкт України знаходиться у нашому чудовому поліському краї. В області охороняється близько 650 природних заповідних об'єктів загальною площею понад 220 тисяч гектарів.
Поєднання історичної та культурної спадщини з унікальною природною цінністю - характерна риса багатьох заповідних об'єктів Чернігівщини. Серед визначних пам'яток садово-паркового мистецтва - Качанівський та Сокиринський парки, а також Тростянецький дендропарк.
Чернігівська земля по праву пишається великою кількістю місць, пов'язаних із життям та діяльністю цілої плеяди видатних діячів української культури, наукової та політичної еліти.
Отже, Чернігівський край, як і велика кількість інших територій нашої держави, має досить потужний туристично-рекреаційний потенціал. До його структури відносяться як багаті природні ресурси чернігівського Полісся з його лісами та ріками, так і величезна кількість історико-культурних пам'яток на які багаті стародавні міста Чернігівщини - Чернігів, Новгород-Сіверський, Ніжин та інші.
9. Аналіз об'єктів природно-заповідного фонду
Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об'єктів: Ічнянський та Мезинський національні природні парки, регіональний ландшафтний парк "Міжрічинський", 443 заказник, 137 пам'яток природи,19 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, дендропарки "Тростянець" загальнодержавного значення та "Прилуцький" місцевого значення, Менський зоопарк.
Природно-заповідний фонд характеризується великою кількістю об'єктів невеликої площі (більше половини об'єктів мають площу до 100 га). Об'єкти розташовані досить нерівномірно на території області: в Носівському, Ніжинському, Бахмацькому, Борзнянському районах за рахунок високого відсотку розораності земель, площа природно-заповідного фонду не досягає 3% від площі району, що негативно впливає на екологічну стабільність території.
Проведені роботи по розробці проекту створення національного природного парку "Дніпровсько-Деснянське міжріччя", визначена площа парку 64150,1 га, з них з вилученням та наданням парку в постійне користування 9133,7 га. Розпочаті роботи по отриманню погоджень на створення національного природного парку.
Проведено обстеження на площі більше 10 тис. га лісових насаджень на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду для подальшого призначення проведення санітарно оздоровчих заходів. Ведуться роботи по розробці проектів створення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення - заказників в Ріпкинському районі та ботанічних пам'яток природи в м. Чернігові.
Отже, По кількості заповідних об'єктів Чернігівська область посідає перше місце в Україні, але така значна кількість природно-заповідних об'єктів викликає певні труднощі щодо їх охорони та збереження. Об'єкти природно-заповідного фонду передані під охорону установам, організаціям, органам місцевого самоврядування за місцем розташування з відповідним оформленням охоронних зобов'язань, але не всі зобов'язання виконуються належним чином.
10. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території локалізації засобу розміщення
Чернігівська земля багата різноманітною флорою та фауною, славиться дубово-сосновими лісами (майже 68% території області покривають ліси), широкими лугами рівнинних річкових заплав, щедрими мисливськими та рибальськими угіддями. Неперевершені лікувальні багатства області: йодована деснянська вода, єдине в Україні родовище лікувального мінералу біофіту, багаті запаси цілющих мінеральних вод. Більше 20% території займають рекреаційні угіддя. Найбільша їх площа у Козелецькому, Чернігівському та Новгород-Сіверському районах.
Сприятливі кліматичні умови, різноманітний світ флори та фауни, наявність близько 650 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою як для короткочасного, так і довготривалого видів відпочинку. В області функціонує 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, мисливські і рибальські бази, водні станції, пляжі, лісопарки. З оздоровчо-лікувальними цілями в області створено 58 санітарно-курортних закладів. Влітку працюють 74 дитячі оздоровчі табори, розташовані в мальовничих куточках області, на берегах річок та озер, в лісових масивах.
В літній період працювали 372 дитячі оздоровчі табори, в яких перебували на оздоровленні та відпочинку 24565 дітей.
Велике навантаження несуть на собі рекреаційні пункти на автошляхах. ДЛГО "Чернігівліс" підтримує належний стан 72 пунктів рекреаційного відпочинку, за 2002 рік проведено поточний ремонт 12 пунктів, а в Борзнянському держлісгоспі було створено 2 нові пункти відпочинку.
Отже, Завдяки своїм природним ресурсам та кліматичним умовам Чернігівська область має значний оздоровчо-рекреаційний потенціал для лікування, масового відпочинку та туризму.
Таблиця
|
Показник |
3 |
2 |
1 |
|
|
Оцінка естетичних якостей території, Ое |
+ |
|||
|
Оцінка мінеральних вод, Ом |
+ |
|||
|
Оцінка лісів, Ол |
+ |
|||
|
Оцінка кліматичних умов, Ок |
Для літа + |
|||
|
Для зими |
+ |
|||
|
Оцінка водоймищ, Ов |
+ |
|||
|
Оцінка природоохоронних територій, Оп |
+ |
|||
|
Історико-культурний потенціал, Оі |
+ |
|||
|
Транспортна доступність, От |
+ |
|||
|
Забезпеченість санаторно-курортними закладами, Ос |
+ |
|||
|
Оцінка рекреаційного навантаження, Он |
+ |
Розрахунки
1. насиченість території історико-культурними об'єктами:
Оі = Кі (221) / S = 221/ 31865км2 =0,006
2. Оцінка стану інфраструктури території
От = Lз + La / Sтep,
От= 768+ 7500/31865км2=0,25
3. Оцінка санаторно-курортних закладів
Ос =Кс/ Sтep 100 (одиниць/км2), Ос=592/31865км2 = 0,01км2
4. Комплексна оцінка потенціалу території
О = Ое + Ом + Ол + Ов + Ок + Оі + Оп + От + Ос + Он
1. О= 1+1+3+3+2+2+3+2+2+1=20
2. О= 1+1+3+2+2+2+3+2+2+1=19
5. Коефіцієнт рекреаційної цінності
Кр = О/Омін
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Підсистеми моніторингу рекреаційного середовища природних комплексів, історико-культурної спадщини, туристичних потоків, інфраструктури Тлумацького району. Орографічні особливості, гідроресурси, кліматичні умови, екологічні аспекти і лісові фонди регіону.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 23.12.2013Трактування понять та методичні засади дослідження туристичних та рекреаційних ресурсів. Аналіз туристично-рекреаційних ресурсів і потенціалу міста Генічеськ. Оцінка атрактивності, привабливості та унікальності об’єктів показу та дозвілля міста.
дипломная работа [373,1 K], добавлен 03.10.2014Туристичні та рекреаційні ресурси України та основні статистичні показники розвитку галузі. Проблема інфраструктурного облаштування території країни. Комплексна оцінка геотуристичної унікальності Криму, особливості його історико-культурних ресурсів.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 22.02.2011Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.
статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017Рекреаційно-туристичні ресурси України. Стратегії розвитку та оцінка потенціалу регіональних рекреаційних систем. Природний потенціал України. Сільський туризм, оцінка сучасного стану та перспективи розвитку. Зацікавленість іноземних інвесторів.
курсовая работа [52,8 K], добавлен 11.12.2010Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.
курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010Місце Черкащини на туристичному ринку центрального регіону України. Шевченківський національний заповідник як всесвітньовідомий туристичний символ. Збереження та примноження туристично-рекреаційного потенціалу. Передумови розвитку сільського туризму.
статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017Основні складові поняття "туризм" та "рекреація". Специфіка використання рекреаційних ресурсів з певною туристичною метою. Природні умови Криму як туристсько-рекреаційні ресурси, оцінка історико-культурного потенціалу даної території, їх розвиток.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 31.01.2014Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму. Тенденції розвитку туризму в Індонезії. Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму. Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.04.2016Курортологія та суть класифікації курортів. Використання бальнеологічних та кліматичних ресурсів. Аналіз сучасного стану кліматичних та бальнеологічних курортів Київської області: Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Боярка, Миронівка, Біла-Церква.
курсовая работа [53,8 K], добавлен 30.01.2014
