Розвиток ділового туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. Діловий туризм: сутність, значення і місце серед сучасних напрямків туризму

РОЗДІЛ 2. Передумови розвитку і розміщення ділового туризму в Європі

РОЗДІЛ 3. Сучасний рівень розвитку і структура ділового туризму в Європі

РОЗДІЛ 4. Розміщення і регіональні відмінності розвитку ділового туризму в країнах Європи

РОЗДІЛ 5. Проблеми та напрями подальшого розвитку ділового туризму

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Туристична сфера як одна з високоприбуткових галузей світової економіки у ХХІ ст. стає провідним напрямом економічного і соціального розвитку. Міжнародний досвід свідчить, що особливо привабливим серед перспективних напрямів даної сфери є діловий туризм. Сьогодні діловий туризм формує економіку багатьох держав, регіонів, стає важливим чинником стабільного розвитку світової індустрії гостинності.

Незалежно від економічної ситуації ділові подорожі завжди будуть актуальні, адже без ділових переговорів з партнерами, виставок, конгресів розвиток бізнесу може просто зупинитися.

Основною метою роботи є визначення роль ділового туризму в Європі як найбільш перспективного та пріоритетного виду туризму, аналіз сучасного стану та проблем його розвитку, обґрунтування шляхів перетворення ділового туризму в самостійну високоприбуткову галузь економіки.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань: діловий туризм регіональний

- розглянути теоретичні основи сутності і значення ділового туризму;

- проаналізувати види ділового туризму та його географію;

- дослідити основні особливості розміщення ділового туризму в країнах Європи;

- визначити основні проблеми, що стримують розвиток ділового туризму, і напрями їх вирішення.

Об'єктом дослідження є діловий туризм як важлива складова сучасної індустрії туризму, предметом дослідження є організаційно-економічні аспекти розвитку ділового туризму.

РОЗДІЛ 1. Діловий туризм: сутність, значення і місце серед сучасних напрямків туризму

Згідно із Законом України «Про Туризм» поняття туризму визначається як тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без зайняття оплачуваною діяльністю. [1].

Діловий туризм у найбільш широкому розумінні являє собою поїздки співробітників компаній/організацій з діловими цілями, або організація корпоративних заходів.

Експерти розглядають діловий туризм як діяльність фізичних і юридичних осіб, сукупність явищ, функцій і стосунків, що виникають при організації тимчасового виїзду громадянина і, безпосередньо в ході його службової поїздки (відрядження) в робочий час, з місця постійного мешкання в іншу країну або місцевість в межах своєї країни з конкретною професійно-діловою метою [8].

Діловий туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або фаховими інтересами.

У тій або іншій формі бізнес-туризм існує вже давно. Як про самостійний і високодохідний вид туризму про нього заговорили в Європі і США в 70-80-і рр. XX ст., а в 90-і роки ця сфера бізнесу набула особливо значного розмаху.

Першими організованими туристичними подорожами пізнавально-ділового характеру в закордонні країни були поїздки на міжнародні ярмарки і виставки. Кількість поїздок ділових людей збільшилася з розширенням комерційних ринків і поступовим ослабленням митних обмежень, а також завдяки збільшенню швидкості руху транспорту та зниженню транспортних витрат. Міжнародні виставки, ярмарки, аукціони, які відвідують мільйони туристів, - досить прогресивна форма спілкування. [10]

Діловий туризм - один з найперспективніших напрямів сучасного туризму. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація світової економіки і «стирання кордонів». Бізнесмени все частіше шукають і знаходять ділових партнерів за кордоном. Але, відправляючись в подібну подорож, вони хочуть не просто побувати на виставці, семінарі, конференції - вони їдуть за новими можливостями для свого бізнесу.

Діловий туризм об'єднує корпоративну тревел індустрію (сorporate travel industry) і індустрію зустрічей (MICE).

Власне англійська абревіатура MICE (Мeetings/ incentives/ conferences/ exibitions), що українською мовою розшифровується як (ділові зустрічі/ заохочувальні поїздки/ конференції/ виставки), найкраще розкриває сутність поняття ділового туризму.

Індустрія ділового туризму зародилася на Заході і швидко стала одним з найперспективніших секторів економіки. Сьогодні крупні зарубіжні компанії витрачають більш $ 1 млн в рік на ділові поїздки і заохочувальні подорожі своїх співробітників. Витрати на бізнес-тревел - в числі головних статей витрат після кадрового забезпечення, податків, оренди, IT і зв'язки, що стимулює швидке зростання галузі.

До основних цілей здійснення ділових подорожей належить:

- проведення зустрічей і переговорів з партнерами;

- проведення нарад з керівництвом і колегами, представників філій і дочірніх структур;

- інспекція роботи представництв і філій;

- встановлення і налагодження ділових контактів;

- відвідування професійних заходів (виставок, конференцій і так далі);

- навчання співробітників;

- звернення в державні структури різних країн з метою отримання сертифікатів, ліцензій, дозволів.

Business Travel сьогодні - розвинена індустрія з обслуговування ділових поїздок. Фахівці зазвичай розглядають поняття Business travel як бізнес-систему, що складається з чотирьох підсистем: «компанії-замовники (вони направляють своїх співробітників у ділові поїздки)», «компанії-постачальники окремого виду послуг» (авіакомпанії, готелі, бюро з оренди автомобілів, страхові компанії і ін.), «компанії-постачальники повного комплексу послуг (туроператори) у сфері ділових поїздок» і «організації і фірми індустрії MICE».

Таким чином, організація бізнес-турів має свою специфіку. Організацією ділових поїздок займаються професійні агентства ділового туризму (Travel Management Company, TMC). Агентство ділового туризму (бізнес-агентства) - агентство, яке працює з корпоративними клієнтами по реалізації авіаквитків на регулярні рейси, оформленню віз, бронюванню готелів, трансферів для ділових поїздок і корпоративних заходів. По суті, бізнес-агентство є провайдером послуг (сервісом-провайдером), посередником між постачальниками і корпоративними клієнтами.

Основа ділової поїздки - програма зустрічей і заходів, спланованих і насичених. Туристичним компаніям без копіткої роботи з клієнтом, розуміння специфіки його професійної діяльності і чіткого бачення саме ділової мети його поїздки не обійтися. Ділові поїздки організовуються, як правило, з повною культурною і екскурсійною програмою [11]. TMC (бізнес-агентство) повного циклу виконує наступні функції:

- бронювання авіаквитків на міжнародні рейси, бронювання і виписка авіаквитків на внутрішні рейси, виписка залізничних квитків;

- бронювання готелів усередині країни і за кордоном;

- візова підтримка (виїзні візи, консультації і кур'єрські послуги в посольства), оформлення запрошень іноземних громадян в країну);

- організація трансферів;

- організація супутніх послуг (екскурсії, гала-вечері, програми для об'єднання співробітників компанії і так далі);

- організація корпоративних заходів;

- консультування клієнта по можливостях оптимального витрачання бюджету на ділові поїздки.

У міжнародній індустрії ділового туризму останніми роками спостерігається висока глобалізація і концентрація бізнесу - 90% всього світового ринку ділового туризму забезпечують лише 10% гравців. І хоча в кожній крупній європейській країні налічується досить багато компаній, що працюють у сфері ділових поїздок і корпоративних заходів (TMC), беззастережних лідерів в Європі, Азії і Америці всього п'ять. У «велику п'ятірку» входять American Express, Carlson Wagonlit Travel, Kuoni Group, Hogg Robinson Group і BCD Holdings.

Тісна і якісна взаємодія між суб'єктами індустрії ділового туризму забезпечується завдяки інноваційним рішенням, широкому використанню досягнень в області інформаційних технологій і систем зв'язку.

Отже, туристична сфера як одна з високоприбуткових галузей світової економіки у ХХІ ст. стає провідним напрямом економічного і соціального розвитку України. Особливо привабливим серед перспективних напрямів є діловий туризм. Сьогодні діловий туризм формує економіку багатьох держав, регіонів, стає важливим чинником стабільного розвитку світової індустрії гостинності.

РОЗДІЛ 2. Передумови розвитку і розміщення ділового туризму в Европі

Сьогодні найбільша частка прибутків від туристичної діяльності припадає на Європу (країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор'я ? Ізраїль, Кіпр, Туреччину) - 58 %. Це пояснюється наявністю всіх видів рекреаційних ресурсів, стабільною економічною і політичною ситуацією в цьому регіоні, наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням.

Однак, світовий досвід організації ділових поїздок формувався впродовж декількох десятиліть. Зародився діловий туризм на Заході наприкінці 70-х років минулого століття. Бурхливий політичний та економічний розвиток вимагав проведення численних зустрічей, конференцій, переговорів, виставок та інших корпоративних заходів. Відтак виникла індустрія їхньої організації: розміщення в готелях, транспортне забезпечення, професійний переклад та багато інших супутніх послуг. Йшлося про обслуговування зустрічей та конференцій на найвищому державному та бізнесовому рівні, тож діловий туризм почав приносити великі прибутки. У цьому сегменті туристичної діяльності з'явилися асоціації, наукові й освітні заклади, друковані видання, методичні посібники, сформувалась стійка організаційна структура на засадах професійного управління. У країнах з туристичним профілем розробили й активно впроваджують програму державної підтримки розвитку ділового туризму.

Помітну роль на ринку бізнес туризму починають відігравати країни Центральної та Східної Європи. У першій половині 1990х рр. на постсоціалістичному просторі цей сегмент туристичного ринку розвивався особливо динамічно. Якщо загальна кількість туристичних візитів в країни Центральної та Східної Європи збільшилася з 1992 по 1995 р. на третину, то зі службовими цілями - на 60%. У результаті частка бізнес поїздок в туристичному потоці в регіон була найвищою в світі - близько 30% в 1995 р. Виняток склали дві країни: Румунія, де падіння обсягів ділового туризму в середині 1990х рр. відбувалося внаслідок зростання темпів інфляції, і Болгарія, яка не могла подолати затяжну кризу у фінансовому секторі економіки та скорочення національного виробництва. У другій половині 1990 х рр. в деяких країнах Східної Європи первісна ейфорія у відносинах із Заходом пройшла і поступилася місцем рівним діловим контактам. Темпи зростання бізнес поїздок сповільнилися. Їх частка у в'їзних туристських потоках скоротилася. Незважаючи на це, СОТ прогнозує посилення привабливості Центральної та Східної Європи як ринку ділового туризму в перших десятиліттях XXI ст.

Таким чином, на сьогоднішній день Європейський регіон займає перше місце в світі по числу міжнародних туристичних візитів з діловими цілями і величині витрат на діловий туризм (відповідно 50 і 39% загальносвітових значень). Кожна друга туристична подорож в Європі робиться у справах фірми, для участі в конференціях, виставках. Велика їх частина (80%) доводиться на країни Західної Європи.

Ринок ділових подорожей в Західній Європі має складну структуру. Основний його сектор представлений класичними індивідуальними бізнес-поїздками (33% усіх туристичних візитів в регіоні), на другому місці - поїздки на конгреси і конференції (10%). Кількість інсентив-турів (заохочувальних подорожей) незначна (1%).

Основні "постачальники" корпоративних ділових туристів в Західній Європі - Німеччина, Великобританія, Франція, Італія. Безумовним лідером на цьому сегменті ринку є Німеччина. Близько 5 млн. німців щорічно виїжджають у відрядження, переважно в інші міста Німеччини (близько 80%). Середня тривалість таких поїздок складає на інші континенти 12-13 днів, усередині Європи - 5-6 днів, по своїй країні - 3-4 дні. Серед західноєвропейських держав головні потоки корпоративних ділових туристів приймають Іспанія, Швеція, Швейцарія.

Некорпоративний сектор ділових поїздок дуже широко представлений на західноєвропейському ринку. Географія поїздок на засідання різних асоціацій і урядові зустрічі в головному співпадає з потоками корпоративних ділових туристів. Основними "постачальниками" некорпоративних ділових туристів є Німеччина, Великобританія, Франція і Італія. Серед країн, що приймають ділових туристів некорпоративної групи, особливо виділяється Великобританія (Лондон).

Структура витрат корпоративних і некорпоративних ділових туристів в Західній Європі приблизно схожа: 47% бюджету витрачається на авіаквитки, 24% - на оплату проживання, 13% - на харчування, 7% складають додаткові транспортні витрати і 9% - інші витрати.

Найбільш динамічно на ринку ділових подорожей Європи розвивається конгресно-виставковий туризм (виставки, торгові ярмарки, конгреси). Щорічно у світі проводиться більше 8 тис. конгресів, виставок, конференцій і симпозіумів, у тому числі більше 3 тис. - в Європі, переважно в Західній. До роботи виставок, як правило, приурочується проведення семінарів і конгресів, тому семінари, виставки і конгреси важко жорстко розмежувати. Лідерами по організації різноманітних виставок і прийому ділових туристів є Німеччина, Італія і Великобританія. У Європі вони стабільно утримують першість, а у світі поступаються лише США.

Ринок інсентив-туризму в Європі порівняно молодий і менш розвинений, ніж американський. Він склався в другій половині XX ст. з розширенням потоку туристів з Америки. Незважаючи на це, він концентрує до половини усіх інсентив-подорожей у світі. У наш час винагорода поїздкою отримує усе більше поширення і в Західній Європі. Практика свідчить про те, що інсентив-тури є кращим стимулом до трудової діяльності в порівнянні з будь-яким споживчим товаром. У Європі перші 10 країн, що генерують туристські потоки, одночасно є основними європейськими "постачальниками" премійованих туристів (40% усіх міжнародних інсентив-подорожей). Це Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Нідерланди, Австрія, Бельгія, Швеція, Швейцарія і Італія. Щорічно компанії цих держав витрачають більше 7 млрд. дол. на заохочення своїх працівників. До кінця 1980-х рр. лідерство на європейському ринку інсентив-туризму належало Великобританії в основному завдяки тісним контактам з США і великому числу американських фірм і філій, заснованих у Великобританії.

На європейському ринку ділового туризму лідером є Німеччина. Вона займає перше місце по числу ділових заходів, що проводяться, кількості візитів іноземних бізнес-туристів і участі німців в ділових поїздках за кордон. Кожен третій діловий турист в Західній Європі - німець. На їх частку доводиться близько 20% усіх витрат на ділові подорожі в регіоні.

Варто відзначити, що щоденні витрати здійснюючі ділову поїздку бізнесмени в середньому в три рази перевищують витрати звичайного туриста. І при цьому, як показують маркетингові дослідження, на відміну від інших видів турпоїздок у періоди будь-яких економічних спадів і криз сфера ділового туризму страждає менш усього, а часом навіть збільшує свої обсяги.

РОЗДІЛ 3. Сучасний рівень розвитку і структура ділового туризму в Европі

Необхідність організації й обслуговування як корпоративних поїздок, так і численних заходів у сфері ділового туризму послужили причиною створення могутньої індустрії послуг. Інфраструктура ділового туризму включає виставочні і конгресні центри, бізнеси-готелі, бізнес-авіацію, платіжні системи, сучасні технології, завдяки яким ділова людина поза залежністю від свого місцезнаходження здатна тримати руку на пульсі свого бізнесу.

Як вже зазначалося раніше, діловий туризм об'єднує корпоративну тревел індустрію (сorporate travel industry) і індустрію зустрічей (MICE).

Два сегменти індустрії ділового туризму розрізняються як по суті, так і за формальними ознаками. За цільовим призначення класичні ділові подорожі - це "власне робота на виїзді" (відрядження з конкретними службовими цілями - реалізацією бізнес-функцій компаніями і фірмами) або поїздки для підписання нових контрактів у сфері бізнесу. MICE - події - це, як правило, "обслуговування" бізнес-діяльності фірм (обмін досвідом, презентація товарів і послуг, підготовка майбутніх договорів), тобто робота на перспективу, або здійснення допоміжних функцій (заохочення співробітників). Концепція поїздки у сфері MICE значно складніша, ніж концепція класичної ділової подорожі. Для її розробки запрошуються спеціальні компанії-організатори. На відміну від класичної ділової подорожі, розрахованої на невелику кількість учасників (її можна назвати індивідуальною), MICE - подія збирає велику кількість учасників [5].

Варто зазначити, що MICE - сегмент ділового туризму включає три види поїздок : для участі в роботі конгресів, конференцій, самітів і симпозіумів; виставок і торгових ярмарків; у інсентив-подіях.

В цілому структура ділового туризму багатогранна: ділові поїздки приймають самі різні форми, поєднуються між собою (одна поїздка може переслідувати декілька цілей), комбінуються із загальноприйнятими формами класичного туризму, з рекреацією. Іноді дуже важко відокремити один сегмент ділового туризму від іншого.

Тому можна лише наближено визначити структуру підвидів ділового туризму. Так 70% його обсягу складають корпоративні поїздки (так звані corporate travel) -- як індивідуальні ділові поїздки, так і для участі в заходах, проведених промисловими і торговельними корпораціями.

Поїздки, пов'язані із участю в з'їздах, конференціях, та проведенням конгресів, симпозіумів, самітів, під егідою політичних, економічних, наукових, культурних, релігійних і інших організацій, складають близько 16% ринку ділового туризму.

11% обсягу ділового туризму займають поїздки з метою відвідування торгово-промислових виставок, ярмарків і участі в їхній роботі

І, нарешті, Інсентив-тури (від англійського слова incentive -- стимул) -- поїздки, які организуються компаніями з метою мотивації співробітників, зайнятих в основному просуванням і продажем виробленого цією компанією товару займають 3% загальної кількості ділових подорожей.

Що стосується сучасної статистичної інформації щодо ділового туризму, то зазначимо, що за оцінками Всесвітньої ради ділових подорожей і туризму (World Travel and Tourism Council, WTTC), за 2010 рік об'єм ділових поїздок у всьому світі складе $819 млрд. Це на 1,8% менше, ніж роком раніше. До 2020 року WTTC прогнозує цифру в $1,589 трлн., що означає щорічний ріст на 4,3%. Це ж джерело оцінює ринок приватних подорожей цього року в $3,111 трлн. Прогноз на 2020-ій - $5,793 трлн. з щорічним ростом на 4,1%.

Зупинимося детальніше на конгресово - виставковому різновиді ділового туризму. Цей вид туризму є найбільш динамічним сегментом ринку ділових подорожей. У світі зростає інтерес до симпозіумів, конференцій, нарад, семінарів, виставок та ярмарків. Бізнесмени та вчені беруть участь у форумах, щоб зустрітися з колегами, обмінятися досвідом і найновішою інформацією, провести переговори, відволіктися від звичної обстановки та долучитися до пропонованої культурної програми.

Найбільшими центрами конгресово-виставкової діяльності в Європі є Амстердам, Барселона, Брюссель, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, Париж. Щороку державні та ділові особи з'їжджаються в Давос (Швейцарія) на форуми з актуальних питань розвитку світового господарства. Ці міста мають відповідну матеріально-технічну базу та широкі можливості для організації дозвілля іноземних гостей. Конференції відбуваються в конгрес-центрах, готелях, театрах і концертних залах, університетах та інших закладах [16].

В останні роки почали з'являтися спеціальні учбові заклади, які готують фахівців безпосередньо для індустрії MICE. У 2009 році Асоціація Агентств Ділового Туризму (BTAA) на базі Державного університету управління створила освітню програму "Фахівець в області ділового туризму". У числі інших дисциплін викладачі-практики читають курс MICE.

Особливе значення для просування туристичного продукту мають спеціалізовані туристичні виставки та біржі, їх кількість постійно зростає. В Європі щорічно організовується понад 200 міжнародних туристичних виставок і бірж. Найбільшою є Міжнародна туристична біржа, яка відбувається щороку в березні в Берліні. У виставковому комплексі розміщуються величезні павільйони світових лідерів на ринку туризму-- Німеччини, СІЛА, Франції, Іспанії, а також стенди початківців.

Щорічно наприкінці січня -- на початку лютого в Мадриді проводиться Міжнародна туристична виставка-біржа ФІТЮР, яка посідає особливе місце в календарі міжнародних туристичних подій -- саме тут визначаються цінові та інші тенденції на ринку туризму в новому сезоні. ФІТЮР -- це перегляд передусім іспанського та латиноамериканського туристичних продуктів, через що її називають "мостом між Європою та Америкою". У 2010 р. виставка відзначила свій 30-літній ювілей. До її роботи були приурочені численні конференції та семінари, форум з ділового туризму.

Щорічно в середині листопада в Лондоні відбувається Всесвітня туристична виставка, призначена виключно для налагодження прямих контактів між спеціалістами різних країн. У дні роботи виставки її організатори проводять низку благочинних акцій, а зібрані кошти спрямовують у фонд Британського Червоного Хреста. Кожного року кількість і географія учасників лондонської виставки розширюються, кількість експонатів збільшується на 100--120 одиниць.

Міжнародна туристична біржа в Мілані відома далеко за межами Італії, на неї з'їжджаються представники туристичного бізнесу з усього світу. Найбільшою є експозиція Італії, яка зазвичай займає кілька павільйонів. Як завжди, на виставці потужно представлені Франція, Іспанія, Німеччина, Австрія та США. У межах цієї виставки щорічно реалізуються різноманітні тематичні програми, презентуються найновіші технології туризму.

Виставковий рух пожвавлюється в усьому світі. Зростає кількість виставок та ярмарків, розширюються їх географія та коло учасників, урізноманітнюються напрямки. Сьогодні проводяться спеціалізовані виставки готельного та ресторанного господарства, спортивного, екологічного, пізнавального та конгресового туризму, ярмарки туристичного та спортивного спорядження тощо. За короткий час цей сегмент туристичного ринку став одним із найпотужніших і стабільних.

РОЗДІЛ 4. Розміщення і регіональні відмінності розвитку ділового туризму в країнах Европи

У Європі найбільша кількість бізнесів-туристів приходиться на такі країни як, Німеччина, Великобританія, Австрія, Франція, Ірландія, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Чехія. З початку ХХІ століття підсилилась привабливість Центральної і Східної Європи для бізнес - туризму. Наведемо коротку характеристика розвитку ділового туризму у кількох зазначених країнах.

Німеччина

До 90-х років Західна і Східна частини Німеччини функціонували як окремі туристичні зони. Східна Німеччина, як і інші країни Східної Європи, мала добре організований туристичний ринок, але її міжнародний туризм був обмежений. Західна Німеччина за весь післявоєнний період була інтегрована в туристичні потоки Західної Європи. Але на початку 90-х років діловий туризм Західної Німеччини дещо скоротився через спад в економіці. З іншого боку, скорочення виїзного туризму із західної частини об'єднаної Німеччини компенсується збільшенням його в східній частині країни.

Західна Німеччина до об'єднання приймала велику кількість туристів з багатьох країн, що відвідують її з різними цілями.

Особливо багато ділових поїздок було з таких країн, як Великобританія, Франція, Швейцарія і Японія. У цьому відіграють велику роль численні міжнародні торгівельні виставки, ярмарки і конференції, які проводяться у містах Ганновер, Гамбург, Дюссельдорф, Мюнхен, Штутгарт та інші. Німеччина є стратегічним перехрестям у напрямку до Альп, Франції і Середньоземноморського узбережжя. Тому в країні буває багато транзитних подорожуючих, деякі з яких навіть не залишаються ночувати. Німеччину відвідують багато бізнес-гостей з країн Східної та Центральної Європи.

Що стосується виїзного туризму Західної Німеччини, то він стійко зростає, оскільки частка німців, які проводять ділові відпустки за кордоном, постійно збільшується [17].

Можливості, які відкриваються сьогодні для розвитку туристичних потоків між Заходом і Сходом, можуть створити нову модель туризму для європейських країн в цілому і для об'єднаної Німеччини зокрема. Нова модель внутрішнього туризму, що розвивається в об'єднаній Німеччині, надалі може відображатися у змінах моделей ділового туризму.

Великобританія

За весь час функціонування туристичної індустрії Великобританії її розвиток залежав в основному від змін, що відбувалися у структурі населення, і його звичок проведення відпочинку. Але активно британці почали подорожувати після другої світової війни. Негативні події 70-80-х років (нафтова криза, економічний спад тощо) сприяли уповільненню зростання бізнес потоків і тільки у кінці 80-х років загальна кількість подорожей значно перевищила її рівень на початку 70-х років. Змінилося і співвідношення між внутрішнім та закордонним туризмом. Особливо це помітно на прикладі ділового туризму, який зріс з 17 млн. чоловік в 1978 р. до 20 млн. у 1980 р. при зниженні внутрішнього туризму через важкий для британців тогочасний період. Зміни в структурі туристичного ринку вплинули на розподіл коштів у туристичній індустрії. Наприклад, скорочення попиту на готелі у курортних зонах змусили власників використовувати готелі для бізнес-туризму в робочі дні тижня або як будинки для людей старшого віку.

Кількість іноземних бізнес-туристів весь час збільшувалась, і в 2008 р досягла 32 млн. чоловік.

Цілі, з якими туристи відвідують Великобританію, дуже різноманітні: на першому місці проведення відпустки (43%), потім ділові подорожі (21%) та відвідування родичів і друзів (21%). Близько 50% іноземних гостей приїжджають з країн Європейського Союзу, з яких 26% - бізнес-туристи.

Швейцарія

Діловий туризм займає важливе місце в економіці Швейцарії, приносячи щорічно майже 13 млрд. швейцарських франків доходу, який складає 8% всього національного доходу країни й одночасно надає роботу біля 14% населення країни. Туризм у Швейцарії почав активно розвиватися ще з початку XIX ст., коли закордонна аристократія, в основному з Великобританії, відпочивала на живописних берегах численних озер країни. Першу туристичну групу до Женевського озера організувала компанія Томаса Кука у 1863 р. Великою популярністю користувався відпочинок на гірських курортах (Цермайт), який спочатку був побудований як центр альпінізму.

Статистика швейцарського туризму базується на інформації, зібраної з різних місць розміщення туристів, оскільки Швейцарія не збирає статистичні дані про прибуття на кордоні. Це пов'язано з тим, що туристи можуть прибувати в країну багатьма наземними шляхами, і це ускладнює оцінку розмірів різних ринків. Майже 60% розміщення іноземних гостей (13 млн. чоловік) припадає на готельний сектор в той час, як 62% внутрішнього туризму (приблизно 2 млн. чоловік) розміщується у секторі самообслуговування.

Швейцарія має великий ринок однорідних і транзитних гостей. Близько однієї третини складають гості з Німеччини, другу третину - з Італії й одну п'яту - з Франції.

Починаючи з 80-х років, іноземні гості Швейцарії скоротили термін свого перебування у країні, в зв'язку з посиленням стійкого становища швейцарського франка у відношенні до інших валют та високих цін на товари і послуги.

Діловий туризм як галузь економіки країни активно досліджується. Крім цього, розвиток ділового туризму підтримується урядовими і громадськими організаціями країни [23].

Австрія

На сьогодні Австрія є лідируючим туристичним центром зимових видів спорту. Географічне положення країни - на перетині трас, які з'єднують північ Європи з півднем, Західну Європу - зі Східною, а її висококласні автомобільні траси обумовлюють велику кількість транзитних туристів (основна їх частина з північноєвропейських країн прямує на середньоморське узбережжя) й одноденних гостей. Кількість останніх значно виросла з початку 90-х років. Австрію почали активно відвідувати бізнес-туристи з Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

В Австрії також, як і в Швейцарії, не збирають статистичних даних про туристів на кордоні, і про стан туризму свідчать показники прибуття у різні місця розміщень та кількості проведених там туроднів. Основними постачальниками туристів для Австрії є Німеччина, Нідерланди і Великобританія. Ці країни, взяті разом, забезпечують майже 80% туроднів, проведених іноземцями в країні, а половина всіх прибутків належить Німеччині.

Сьогодні Австрія також досить успішно розвиває напрям ділового туризму. За даними щорічної виставки ділового корпоративного туризму ACCESS 2010 у 2009 році відбулося 1,765 тис. конгресів і конференцій в Австрії, з них 52% - австрійські, 48% - міжнародні. І якщо 50% усіх конгресів пройшли у Відні, то інші "розділилися" між собою усі федеральні землі Австрії. Лідери тут - Штірія, Тіроль, Верхня Австрія. Варто відмітити, що заходи це досить об'ємні. В середньому в одному конгресі беруть участь 293 людини (міжнародні конгреси - 366 учасників, національні - 225). "У міжнародних рейтингах Австрія займає лідируючі позиції саме як організатор ділових зустрічей. Відень, зокрема, знаходиться в ТОП-списку. Усе це стало можливим завдяки нашій гостинності, інноваціям в бізнес-туризмі, професіоналізму, а також якості продукту", - говорить директор Австрійського національного туристичного офісу д-р Петр Штольб [24].

Досліджуючи тему ділового туризму в країнах Європи розглянемо також розвиток даного напряму туризму у нашій країні.

В Україні діловий туризм є однією з найперспективніших та важливих складових туристичної індустрії. Вигода очевидна - організована корпоративна делегація у поїздках витрачає набагато більше грошей, ніж поодинокі туристи. Якщо ж десь має відбутися зустріч або конференція багатої фірми чи поважної міжнародної організації, то це просто «подарунок долі» як для місцевого бюджету, так і для реклами міста чи готелю [13].

В Україні діловий туризм як повноцінна індустрія, лише встає на ноги, але вже має чим похвалитися. Чи не найголовніша перевага українських готелів - ціни, що, як правило, в кілька разів нижчі за європейські, тоді як сервіс відповідає найвищим світовим стандартам. Минулого року в українських готелях відбувалися зустрічі великих світових корпорацій та конференції під егідою Євросоюзу.

Вадим Грабарчук, директор однієї з фірм-операторів ділового туризму, найбільшим українським проектом у цій галузі називає «Євробачення» у Києві. «Багато іноземців, що приїздили тоді, казали, що бракує «сервісу гостинності», а багато просто не змогли приїхати, бо вже не було місць у готелях», - каже пан Грабарчук. За його словами, в Україні поки що бракує не так сервісу взагалі, як сервісу високого рівня. Це стосується готелів, конференц-залів та інших закладів.

Лідером України у галузі ділового туризму, зокрема, у проведенні конференцій, за словами Вадима Грабарчука, є Одеська область. Завдяки цілеспрямованій діяльності облдержадміністрації, Одещина самостійно брала участь у виставках у Франції та Бельгії. Крим у зимовий час стає місцем багатьох міжнародних зустрічей та конференцій. Виділяється також Донецьк, де останнім часом VIP-будівництво не затихає. Багато іноземних інвестицій залучено до Львова. Туристична інфраструктура Карпат зараз лише розвивається, проте за десяток років цілком «дотягне» до курортів Словенії [21].

Створенню в Україні потужної структури по організації ділових поїздок, зустрічей і конференц послуг, просуванню України як туристичної країни на світовому ринку індустрії ділового туризму сприяє, організована у 2007 році Асоціація ділового туризму України (BTA Ukraine). BTA Ukraine проводить аналіз ринку ділового туризму в Україні,вивчає світовий досвід розвитку індустрії і застосовує цей досвід на території України, спільно із компанією ITE Group Plc (Великобританія) та ДП «Прем'єр Експо» (Україна) є організатором Міжнародної виставки-конференції «MICE Ukraine».

РОЗДІЛ 5. Проблеми та напрями подальшого розвитку ділового туризму

Організація ділових поїздок - дуже складна справа. Проте вже чимало українських фірм займаються саме цим бізнесом. Зростає їхній професіоналізм, напрацьовується досвід. Цей факт разом із зростанням міжнародних контактів українських бізнесменів дає надію на повноцінний розвиток ділового туризму в Україні вже в недалекому майбутньому. Актуальність створення інфраструктури ділового туризму в нашій державі випливає з того, що вона буде значно сприяти всебічному розвитку міст зокрема і держави загалом.

Сьогодні багато вітчизняних готелів в своїй рекламі стверджують, що вони здатні надати всі послуги, необхідні діловим туристам. Проте часто ці послуги зводяться до їх надання в невеличкому приміщенні, що іменується бізнес-центром, де черговий секретар виконує мінімум необхідних послуг для бізнес-мандрівників. Насправді ж бізнес-центр - це організація, що надає цілий набір ділових послуг. Абсолютно очевидно, що роль бізнес-центрів і бізнес-готелів в діловій інфраструктурі України, попит на офісні приміщення і ділові послуги високої категорії постійно збільшуватимуться. Тому вкрай важливо в перспективах розвитку враховувати принципи створення сучасної туристичної інфраструктури, важливі і актуальні концепції для формування єдиного інформаційного простору. Для побудови комплексних систем управління бізнес-центрами і бізнес-готелями необхідно на державному рівні обговорити шляхи, засоби і методи підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва бізнес-комплексів і бізнес-готелів [19]. Сьогодні існує нагальна необхідність модернізації засобів розміщення для ділових відвідувачів України. За висновками дослідження міжнародних ділових організацій столиця і інші міста України виявляються далеко не на висоті за якістю ділової інфраструктури. Менше 20% українських готелів сьогодні відповідають вимогам світових стандартів за рівнем комфорту. Створення готелів, здатних приймати ділових туристів, являється нині особливо актуальним. У вирішенні цієї задачі велику роль повинна грати Держтурадміністрація та регіональні управління по туризму. В даному випадку необхідно вести мову як про іноземних туристів, так і про діяльність фірм щодо організації поїздок українських бізнес-туристів до інших країн світу. Комплекс проблем, пов'язаних з прийманням ділових туристів в наших готелях, може бути вирішений, перш за все, за допомогою створення крупних національних готельних ланцюгів, а згодом і міжнародних ланцюгів, включаючи готелі високих категорій. Об'єднання готелів під єдиним управлінням дасть колосальну вигоду як власникам об'єктів так і їх операторам. Головна перевага, яку одержує готель, що входить в ланцюг - зниження загальних витрат. Крім того, це дозволить ланцюгам проникнути і на міжнародні ринки, розширюючи сферу свого впливу [14].

Створення сучасного готельного ланцюга в Україні, об'єднаного єдиним брендом і високим рівнем якості, пов'язане з певними проблемами: певний ризик через бюрократичні процедури, можливі фінансові збитки, а також відсутність високопрофесійних кадрів для українських готелів. Світові тенденції вимагають від сучасного готелю високого рівня комфорту і безпеки зі всім спектром передових інформаційних технологій і телекомунікацій, що забезпечують клієнтам достойний рівень інформаційних послуг, створення розвиненої інфраструктури ділового туризму.

Співробітники готелів повинні поважати індивідуальні відмінності ділових туристів, тому в кожному конкретному випадку орієнтуватися на специфіку цільової групи, враховуючи потреби, побажання і фінансові можливості. Відділи конференц-сервісу мають пропонувати наступні послуги для ділових туристів:

- конференц-зали, тренінг-класи, сучасну оргтехніку, засоби презентації, відео- аудіо-апаратуру, ПК з виходом в Інтернет;

- підготовку фотозвітів, стенограм;

- транспортні послуги: зустріч в аеропорту, надання особистого транспорту, обладнаного засобами мобільного зв'язку;

- центр оперативної поліграфії, тиражування, виготовлення рекламної продукції;

- мобільну фуршетну групу, організацію харчування, проведення банкетів, бізнес-ланчів тощо.

Слід зазначити, що для досягнення комерційного успіху в цій справі необхідно забезпечити гнучкість у проведенні фінансових розрахунків на взаємовигідних умовах. Послуги українських бізнес-центрів мають відповідати найвищим міжнародним вимогам, створювати комфортну звичну обстановку іноземним бізнес- туристам, не створювати в них почуття дискомфорту.

Сьогодні в Києві туристичними компаніями, що замаються сферою ділового туризму, представлені наступні послуги: зустрічі в аеропорту, транспортування по місту, бронювання місць в готелях, оренди конференц-залів, офісного обладнання, організації харчування, культурного та спортивного дозвілля.

В даний час відповідати потребам ділових туристів в Україні прагнуть не лише туристичні компанії, готелі, але й авіакомпанії - поліпшення розкладу авіарейсів допомагає діловим туристам оптимальним чином збудувати свій графік, скориставшись, наприклад, нічним перельотом. Розвиток світових новітніх технологій в електроніці та супутникового зв'язку вже сьогодні вимагає від організаторів національного конгресового туризму проводити в Україні ділові конференції з використанням сучасних інноваційних технологій: за допомогою комп'ютера надсилати бізнес-туристам запрошення на конференції та конгреси, знайомити їх з програмою, надавати можливість слідкувати за виступами і, навіть, брати участь в обговоренні питань та голосувати дистанційно. [18]

За даними Держтурадміністрації, з метою ділового та бізнес-туризму Україну відвідали у 2008 р. 859 тис. туристів; у 2009 р. - 657 тис.; у 2010 році - 565 тис. [22]

З метою підвищення ефективності туристичної галузі України, підвищення іміджу і авторитету нашої держави в туристському співтоваристві, залучення до світового інформаційного простору розроблено заходи щодо розширення міжнародного туристського співробітництва. Серед них - розвиток інформаційно-рекламної та виставкової діяльності, організація міжнародних і регіональних туристських салонів, ярмарків, бірж в Україні.

Завдяки інтернаціоналізації та глобалізації основних сфер життя суспільства, український діловий туризм підпадає під потужний вплив світових тенденцій. Завдяки небачено швидким темпам росту кількості ділових контактів, сфера ділового туризму у світі оформилась в самостійну високоприбуткову галузь економіки, яка має свої асоціації, друковані видання, наукові й освітні установи. Україна має всі можливості стати діловою туристичною державою світового рівня. [20]

Проаналізувавши ситуацію на ринку ділових турів, необхідно виокремити такі методи впливу та шляхи підвищення ефективності на його розвиток.

Провідним фірмам, які займаються організацією ділових турів необхідно врахувати те, що під час ділових поїздок клієнтам можна організувати і додаткові послуги чи тури, як відпочинок чи екскурсії. Адже клієнти підчас відряджень, конференцій чи виставок займаються не тільки роботою, а й прагнуть ознайомитись з місцевістю, їхньою культурою та традиціями [12].

Для підвищення рівня використання ділових турів фірмам, які займаються організацією необхідно підвищити якість обслуговування клієнтів потурбуватися проте, щоб людям підчас поїздки було комфортно зручно та економічно вигідно використовувати їхні послуги.

Для популяризації ділового туризму та залучення клієнтів можна використовувати такі важелі як реклама, знижки та запровадження бази даних про клієнтів, в яких буде зібрана інформація про клієнта, за якою персонал туристичної компанії зможе попереджувати клієнтів про цікаві для них виставки, ярмарки, конференції чи інші тематичні зібрання. Також дана база даних дасть змогу вітати клієнтів з важливими датами чи святами в житті клієнтів, що є приємним і додає фірмі переваг [6].

Місцем проведення конгресів і конференцій дедалі частіше стають Туреччина і Єгипет, Іспанія і Таїланд, Куба і Домінікана. Тобто країни, де туристичні компанії працюють давно і плідно. Втім, як і скрізь, де працюють професійні й надійні компанії, у їхньому арсеналі повинні бути найсучасніші технології обслуговування клієнтів, високопрофесійна команда спеціалістів, власні представництва на основних курортах, таких як Туреччини, Єгипту, Таїланду, Канарських островів, індивідуальний підхід до організації корпоративних турів і поетапний контроль якості обслуговування поїздок, усі можливості для надання будь-яких нестандартних послуг.

Досить важливо є й те, щоб туристичні компанії мають гарантовані блоки місць у готелях (так званий комітмент). Що давало б змогу підтверджувати до 100 номерів одночасно в одному готелі навіть у «високий сезон». До того ж необхідно мати велику кількість власних рейсів у всіх напрямках, що за потреби можна організувати окремий чартерний рейс для великої групи. Словом, корпоративним клієнтам повинні пропонувати повний цикл послуг -- від стадії планування та розробки концепції до реального втілення [15].

Таким чином, ефективний розвиток ділової туристичної діяльності безпосередньо залежить від надання організаційно-методичної та фінансово-економічної підтримки. Сучасний туризм із діловою метою є найбільш перспективним видом туризму в силу своєї позасезонності, прогностичності, орієнтації на клієнта з високим рівнем доходу, тому потребує особливої уваги з боку держави.

Висновки

Проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:

1. Діловий туризм відноситься до розряду найбільш видатних феноменів XXI століття. Діловий туризм - це подорожі, що здійснюються з метою участі в конгресах, зборах, семінарах і інших важливих заходах. Залежно від мети ділові подорожі можуть включати зустрічі і конференції, торгові виставки і ярмарки, а також подорожі інсентиву (заохочувальні).

2. Туризм з діловою метою вважається найбільш перспективним видом туризму в силу своєї позасезонності, прогностичності, орієнтації на клієнта з високим рівнем доходу. В усьому світі діловий туризм розвивається прискореними темпами, оскільки він є найбільш прибутковим і має величезне значення для приймаючої країни з економічної точки зору.

3. Поняття Business Travel, або діловий туризм (бізнес-туризм) - навіть за міжнародними мірками - досить нове. Як про самостійний і високоприбутковий вид туризму про нього заговорили в Європі й США в 80-ті роки ХХ століття. В нашій молодій державі діловий туризм виник порівняно недавно. На українському ринку цей сектор турбізнесу став по-справжньому розвиватися лише в 90-х роках.

4. Сьогодні найбільша частка прибутків від туристичної діяльності припадає на Європу (країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор'я ? Ізраїль, Кіпр, Туреччину). Це пояснюється наявністю всіх видів рекреаційних ресурсів, стабільною економічною і політичною ситуацією в цьому регіоні, наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Таким чином, Європейський регіон займає перше місце в світі по числу міжнародних туристичних візитів з діловими цілями і величині витрат на діловий туризм.

5. Діловий туризм об'єднує корпоративну тревел індустрію (сorporate travel industry) і індустрію зустрічей (MICE). Класичні ділові подорожі - це "власне робота на виїзді" (відрядження з конкретними службовими цілями - реалізацією бізнес-функцій компаніями і фірмами) або поїздки для підписання нових контрактів у сфері бізнесу. MICE - події - це, як правило, "обслуговування" бізнес-діяльності фірм (обмін досвідом, презентація товарів і послуг, підготовка майбутніх договорів), тобто робота на перспективу, або здійснення допоміжних функцій (заохочення співробітників).

6. З урахуванням актуальності й перспектив ділового туризму в Україні необхідно сприяти розвитку інфраструктури цієї галузі, створити інформаційну базу

даних щодо пропозицій та споживачів послуг. Менеджерам потрібно спрямовувати зусилля на реалізацію комплексного підходу до створення інтелектуальної інфраструктури готелю, що охоплює архітектурно-будівельні, інженерно-технічні й експлуатаційні рішення. З позитивним іміджем туристичної інфраструктури в організації ділового туризму суттєво зросте роль міжнародних корпорацій в економіці держави.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про туризм" від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР із змінами і доповненнями від 18 листопада 2003 р.

2. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 470 с.

3. Бабкин А.В. Специальные виды туризма. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 252 с.

4. Буйленко В.Ф. Туризм: Учебник, Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 416 с.

5. Гасиев М. Основы делового туризма и индустрии MICE в России и за рубежом: сравнение и тенденции.// Деловой туризм и индустрия MICE в России и за рубежом: основы, понятия и тенденции (практический опыт), - М. - 2004. (Википедия)

6. Дурович А.П. Реклама в туризме. - М.: Новое знание, 2003. - 254 с.

7. Зорин И.В., Каверина Т.П. Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности Финансы и статистика, 2005. - 299 с.

8. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Словарь туристский терминологический. - М.: Советский спорт, 2003. - 364 с.

9. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 256 с.

10. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

11. Маринин М.М. Туристские формальности и безопасность в туризме. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 144 с.

12. Папирян Г.А. Маркетинг в туризме. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 160 с.

13. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. - К.: Вища шк., 2002. - С.141.

14. Федорченко В.К., Лук'янова Л.Г., Дорошенко Т.Т., Мініч І.М. Уніфіковані технології готельних послуг: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2001. - 238 с.

15. Чудновский А.Д.Туризм и гостиничное хазяйство. - М.: Тандем,Экмос, 2001.- 400 с.

16. Андренко И.Б. Классификация делового туризма // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып.50. Сер.: Экономические науки. - К.: Техніка, 2003.

17. Гайдук А. Туризм у Німеччині: стан і перспективи // Регіональна економіка. - 2000. - № 3.

18. Нікітенко С.І. Діловий туризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку // Нукові праці Черкаського державного технологічного університету. - 2008. - Том 52. - Випуск 39.

19. Падняк І. Сучасний стан та проблеми розвитку інфраструктури ділового туризму в Україні // Вісник Львівського Ун-ту. - Серія географічна. 2007. Вип. 34

20. Портіна К. Бізнес відпочиває // Український дiловий тижневик "Контракти". - №48 . - 2006 р.

21. Роглєв X.Й. Мунін Г.Б. Стан та перспективи розвитку ділового туризму в Україні // Туризм: Теорія і практика. - 2005. - №1. - с. 6-9.

Размещено на Allbest.ru