Львів туристичний
Львівська область як історичний, культурний та політичний центр західноукраїнських земель. Стан та перспективи розвитку туристичних ресурсів регіону. Характеристика природних, історико-культурних, інфраструктурних туристських ресурсів Львівщини.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.11.2014 |
| Размер файла | 96,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Географічне положення та сучасний рівень розвитку туризму
- 1.1 Характеристика географічного положення
- 1.2 Сучасний рівень розвитку туризму
- Розділ 2. Характеристика туристських ресурсів
- 2.1 Природні туристські ресурси
- 2.2 Історико-культурні туристські ресурси
- 2.3 Інфраструктурні туристські ресурси
- Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку туризму
- 3.1 Проблеми і перспективи використання туристських ресурсів області
- 3.2 Розробка пропозицій по раціоналізації використання туристських ресурсів
- 3.3 Розробка програми туру
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми. За останні 20 років міжнародний туризм розвивався високими стабільними темпами, що по числу прибуттів туристів складали в середньому 5,1 % щорічно і 14 % по валютних надходженнях. Згідно даним Всесвітньої туристської організації (ВТО) у 2004 р. у світі зареєстровано 563 млн. прибуттів туристів і 278 млрд. дол. США надходжень [22].
Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособистісних контактів постійно зростає. У 2004 р. за оцінними даними сумарний доход країни від міжнародного туризму склав близько 9% загального обсягу світового експорту і 32 % світового експорту послуг [22]. За прогнозами експертів, розвиток туризму буде продовжуватися й у найближче десятиліття.
На розвиток попиту на поїздки будуть впливати: науково-технічний прогрес, підвищення якості життя, збільшення тривалості вільного часу й інші фактори.
В даний час туризм є однією з найперспективніших і таких, що швидко розвиваються, галузей. Не випадково його називають феноменом XX століття.
Досить велика і щільно населена територія України в плані туризму розвинена поки слабко. Велике значення мають стан та перспективи розвитку туристичних ресурсів кожного регіону та району України.
За наявності рекреаційних ресурсів Львівщина посідає одне з провідних місць в державі.
Львівська область - це історичний, культурний та політичний центр західноукраїнських земель. Давня земля Галичини пропонує туристам мальовниxb краєвиди Сколівських Бескидів з гірськолижною "столицею", селищем Славським, чудодійні джерела мінеральних вод Моршина та Трускавця, етнографічну екзотику Лемківщини і Бойківщини, давні городища й замки, музеї, виставки, театральні й музичні фестивалі. Цікава Галичина під час святкування Різдва Христового та Водохреща. Різдво на Львівщині збирає туристів з усієї України та з-за кордону. Новий рік тут зустрічають "дідухом", що виготовляється з першого зажинкового снопа, робляться "голубці" - штучні птахи, що символізують нове сонце, відбуваються народні карнавали з водінням кози та іншими обрядами. Величними декораціями зимових свят служать старовинні вулиці, храми та замки, на які багаті села та міста краю.
Культурна та історична спадщина, рекреаційні ресурси Львівщини досить багаті, що зумовлює розвиток туризму в даному регіоні.
Актуальність обраної теми полягає у важливості аналізу та врахуванню туристичних ресурсів у подальшому розвитку туристичних ресурсів Львівської області.
Хронологічні рамки курсової роботи сягають періоду від найдавніших часів перших поселень і до сьогодення.
Географічні рамки курсової роботи обмежуються територією Львівської області у відповідності до сучасного адміністративно-територіального поділу України.
Джерельна база. Під час написання курсової роботи використовувалися краєзнавчі матеріали по Львівській області, географічні відомості з енциклопедичних словників, путівників по Україні, статистичні економічні довідники та звіти. Насамперед, слід відзначити "Географічну енциклопедію України", "Історико-природничі нариси з краєзнавства: Львівська область", "Географію України", "Історія міст і сіл Української СРСР. Львівська область", "Природа Львівської області", в яких фундаментально розкрито історичні, природні, рекреаційні ресурси регіону. "Дані Головного управління статистики у Львівській області", "Економіка Львівщини у 2002 році: аналіз і тенденції", "Регіональна політика розвитку туризму", "Регіональна політика" стали інформаційною базою для аналізу соціально-економічних показників регіону. Список літератури містить 25 джерел.
Мета дослідження є визначення особливостей туристичних ресурсів Львівської області.
Предмет дослідження - туристичні ресурси Львівської області.
Об'єкт дослідження - процес формування туристичних ресурсів Львівської області.
Завдання роботи:
опрацювати спеціальну та методологічну літератури з питання, що вивчається;
проаналізувати стан туристичних ресурсів Львівської області;
систематизувати статистичний та архівний матеріал щодо туристичних ресурсів Львівщини;
визначити проблеми та шляхи покращання туристичних ресурсів Львівщини.
Завдання курсової роботи обумовили таку структуру роботи: вступ, основна частина, в якій наведемо аналіз стану туристичних ресурсів Львівщини, висновки, список використаної літератури, додатки.
Розділ 1. Географічне положення та сучасний рівень розвитку туризму
1.1 Характеристика географічного положення
Львівська область - одна з 24 областей України. Вона розташована на крайньому заході країни й межує з Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, а на заході з Республікою Польща.
Водні ресурси: територія краю вкрита густою мережею річок, найбільші з яких - Дністер і Західний Буг. Львів лежить на стику трьох природних областей - Розточчя, Побужжя та Львівського плато. Поверхня міста горбиста, центральна частина Львова розташована в улоговині. Найвища точка міста - гора Високий Замок перевищує 400 м. над рівнем моря. Через місто проходить Головний Європейський Вододіл між Чорним та Балтійським морем. Географічне положення Львівської області визначається такими координатами: крайня західна точка с. Міхова Старосамбірського району (22° 43' східної довготи і 49 31' північної широти), східна с. Нелія Бродівського району (25° 28' східної довготи і 49 56' північної широти), північна с. Пісочне Сокальського району (24 08' східної довготи і 50° 46 північної широти), південна с. Ялинкувате Сколівського району (23 28' східної довготи і 48 45' північної широти) (Див. додаток А) [24].
Львівщина розташована у смузі головного європейського вододілу саме тут колись пройшла південна межа стародавнього льодовика. Вододіл простягнувся звивистою лінією по горбистих заліснених висотах, що визначає деякі суттєві риси місцевої природи. Струмки, народжені одним підгірком, часто-густо течуть до різних морів, а великих річок тут немає взагалі. Область досить помітно підвищена над рівнем моря: середня висота території сягає 376 м, тобто вона вдвічі більша від такого ж показника для України в цілому (175 м).
туристський ресурс львівщина природний
Найвищі вершини Львівщини знаходяться в її південній частині, в мальовничих Карпатах. Це гори Пікуй (1408 м) та Магура (1365 м).
Клімат в області помірно-континентальний, для нього характерні м'якість та висока вологість. Найбільш дощовитою є гірська частина, де річна кількість опадів становить понад 800-1000 мм на рік. В окремі роки майже щодня ллє, як з відра: в 1893 році, наприклад, у Львові випало 1320 мм на рік. А ось періоди без дощу трапляються набагато рідше. Найбільш посушливим у Львові був 1907 рік, коли протягом 53 осінніх днів не випало жодної краплини дощу [7].
Максимальна температура на Львівщині спостерігалась у 1959 році в Раві-Руській: +37,2° С. А найнижчої позначки на термометрі ртутний стовпчик сягнув у Бродах - 34,9 С. Особливим багатством землі області є її колосальні запаси лікувальних мінеральних вод. Із восьми типів лікувальних вод, що застосовується в бальнеології, на Львівщині є сім. Із 13 родовищ лікувальних вод, розташованих у Карпатському регіоні, чотири діють на території області. Особливо славиться Львівщина мінеральною водою "Нафтуся”, загальні розвідані запаси та прогнозовані ресурси якої - понад 5 тис. куб. м на добу. На цих та покладах інших рідких копалин зведені відомі санаторно-бальнеологічні курорти Трускавець, Східниця, Моршин, Великий Любінь, Немирів. Мережа рекреаційних закладів налічує понад 70 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, 13 санаторіїв-профілакторіїв, шість десятків закладів відпочинку.
З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом.
Корисні копалини: родовища нафти і газу, поклади вугілля, великі запаси глини, піску, гіпсу, вапняку, пісковиків, піщано-гравійних сумішей; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу "Нафтуся".
Львівщина має площу в 21,8 тис. км, що становить 3,6 % території України. За розмірами вона займає сімнадцяте місце серед областей України. Населення області становить 2 млн.754 тис. чоловік. За густотою населення 127 чоловік на км2 Львівщина посідає четверте місце у країні (після Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей). За масштабами Львівська область прирівнюється до таких держав, як Ізраїль або Кувейт, а таких країн, як Люксембург, на території Львівщини могло б розміститися з добрий десяток [3].
Область поділяється на 20 адміністративних районів і має 41 місто, з яких сім мають обласне підпорядкування: Львів, Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець, Червоноград. А загалом на Львівщині 1871 населений пункт.
У Львові проживає близько 800 тис. осіб. У сучасному Львові за національним складом переважають українці. За матеріалами останнього перепису вони становили 79% населення, близько 16% складали росіяни, 1,6% - євреї, 1,2% - поляки. У місті діють національно-культурні товариства різних національних меншин, видаються газети різними мовами.
На Львівщині створені добрі умови для курортного, оздоровчого, спортивного та екскурсійно-туристського відпочинку. До курортних та оздоровчих pecypcів належать piзні види мінеральних вод i торфові лікувальні грязі.62 санаторії i пансіонати з лікуванням, будинок відпочинку, численні бази відпочинку, пансіонати, дитячі та спортивні табори відпочинку розташовані у привабливих мальовничих куточках краю.
1.2 Сучасний рівень розвитку туризму
На території області знаходиться близько чотирьох тисяч пам'яток історії, археології, архітектури та монументального мистецтва такою кількістю й розмаїттям не може похвалитися жодна інша область України.
Найбільш популярним туристичним маршрутом, імовірно, є той, що веде до Одеська та Підгірців - ці невеликі села відомі своїми старовинними величними замками. Здалеку видно могутню оборонну споруду на мальовничому пагорбі в Олесько, мури якої, складені з тесаних кам'яних брил, пам'ятають чимало навал різномовних загарбників. А в кількох кілометрах - ще один замок, зовсім не схожий на попередній. Він подібний до казкового палацу зі стрункими вежами, блискучою різнобарвною мозаїчною черепицею та грайливим оздобленням.
Ще один маршрут веде до Жовкви - старовинного міста з чудово збереженим комплексом архітектурних споруд у центрі. Неподалік від міста можна оглянути Крехівський печерний монастир ХYІІІ століття, а також 45-метровийпам'ятник на тому місці, де російський пілот М. Нестеров уперше в історії авіації здійснив повітряний таран ворожого літака й героїчно загинув.
Віддалік від шумних магістралей зачаїлося село Потелич, у якому на початку ХУІ століття було зведено дерев'яну церкву, що славиться унікальними настінними розписами. Цікаву подорож у минуле можна здійснити, завітавши до Пліснеська - найбільшого за розмірами городища Київської Русі, стародавнього міста, розкопаного археологами, що згадується ще у "Слові о полку Ігоревім". А на гірських схилах поблизу курортного селища Східниця можна побачити цілком фантастичний пейзаж із гігантськими "вентиляторами". Це перша в Українських Карпатах вітроенергетична електростанція.
А чи потребують будь-яких коментарів курортні місця Львівщини, які уславилися далеко за межами нашої країни своїми цілющими джерелами й грязями Трускавець, Моршин, Любінь Великий, Немирів, Шкло.
Справжньою Меккою для численних туристів і спортсменів, безперечно, є Карпати. У цій царині чарівних ландшафтів і краєвидів, студених річок і пахучого, настояного на гірських травах повітря відпочиваючих чекають сотні турбаз, будинків відпочинку та спортивних споруд. У селищі Славське центрі гірськолижного спорту для послуг шанувальників карколомних спусків десять підйомників, з них три на горі Тростян. Незабутні враження збереже на все життя той, хто скористається спортивною крісельною канатною дорогою найдовшою в Україні, яка простягнулася над карпатськими полонинами на 2700 метрів.
Осторонь транс карпатської автомагістралі височить комфортабельна спортивно-тренувальна база з готелем "Тисовець". Ця найбільша з високогірних спортивних споруд в Карпатах розташована на надхмарній висоті (1000 метрів над рівнем моря) одночасно може прийняти 450 чоловік.
Стан розвитку туризму відповідно до статистичних даних можна охарактеризувати наступним чином. Львівська область вирізняється по Україні як один курортно-рекреаційних центрів, оскільки в ній в 2004 році оздоровлено санаторно-курортними закладами 8% обсягів по Україні.
Показники туристичної діяльності регіону, що вивчається, характеризуються ледь чи не найбільшою кількістю туроператорів в Україні (після Києва, АР КРИМ). Їх кількість в 2004 році досягла 160 організацій. В області обслуговано 4,5% усіх туристів по Україні, що ставить Львівську область на третє місце по всій Україні після м. Києва та АР Крим. В структурі цих туристів виокремлено 32020 туристів в'їзного туризму, 28616 туристів виїзного туризму та 67927 внутрішніх туристів [4].
Наочно ці показники представлено в таблиці 1.1 та рисунок 1.1
Таблиця 1.1. Основні показники суб'єктів туристичної діяльності в Львівській області за 2007 рік (за даними форми 1-ТУР)
|
Кількість ліцензіатів, що надавали послуги |
Кількість обслуговуваних туристів |
||||||||||||||
|
всього обслуговано туристів |
в'їзних (іноземних) |
виїзних |
внутрішніх |
||||||||||||
|
одиниць (0+а) |
частка регіону (%) |
в т. ч. туроператори (0) |
осіб (о+а) |
частка регіону (%) |
рейтинг |
осіб (о+а) |
частка регіону (%) |
рейтинг |
осіб (о+а) |
частка регіону (%) |
рейтинг |
осіб (о+а) |
частка регіону (%) |
рейтинг |
|
|
160 |
6,4 |
59 |
128563 |
4,5 |
3 |
32020 |
5,1 |
5 |
28616 |
4,3 |
3 |
67927 |
4,4 |
5 |
Львівська область на сьогодні займає одне з чільних місць по Україні серед регіонів, які мають санаторно-курортні заклади, саме тут оздоровлено 247418 осіб, що складає 8% від загальної кількості таких по Україні.
Рис. 1.1 Структура туристичних потоків Львівської області
Отже, як видно з рисунку 1.1, більшу кількість складають туристи внутрішнього туризму, на другому місце - в'їзний (іноземний) туризм. Це зумовлено тим, що ціни на внутрішній туризм не такі високі, як за кордон, при цьому слід врахувати, що цей район не є густонаселеним.
Таблица 1.2.
Основні показники суб'єктів туристичної діяльності Львівської області за 2007 рік
|
Кількість екскурсантів |
Обсяг наданих послуг |
Платежі до бюджету |
Середньооблікова кількість працівників |
|||||||||
|
тис. грн. (о+а) |
частка регіону (%) |
рейтинг |
тис. грн. (о+а) |
частка регіону (%) |
рейтинг |
тис. грн. (о+а) |
частка регіону (%) |
рейтинг |
осіб (о+а) |
частка регіону (%) |
рейтинг |
|
|
6647 |
6,7 |
4,2 |
7841 |
27 |
8 |
72 |
2 |
3 |
574 |
7 |
3 |
Таким чином, Львівська область посідає 4 місце за кількістю обслугованих екскурсантів після АР Крим, м. Севастополя та м. Києва. До державного бюджету України від екскурсійного туризму Львівської області надійшло 6,2% усіх таких надходжень.
При цьому слід зазначити, що за статистичними відомостями порівняно з 2003 роком в 2004 році кількість готелів в регіоні зменшилася на 4%, що складає 3 шт. Станом на кінець 2004 року їх в Львівській області нараховувалося 82 проти 85 в 2003 році.
Отже, відповідно до статистичних даних туризм в Львівській області розвинений, що зумовлено природно-рекреаційним потенціалом регіону, розгалуженістю туристичних напрямків, забезпеченістю засобами розміщення [5].
Розділ 2. Характеристика туристських ресурсів
2.1 Природні туристські ресурси
Область має 400 територій i об'єктів природно-Заповідного фонду, в тому числі державного значення заповідник Розточчя, 10 заказників, ботанічний сад Львівського університету, 2 дендрологічні парки, 23 заказники, 240 пам'яток природи, 55 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище. Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор притока Дністра впадає в Чорне море, а з лівого річка Вирва належить до басейну Сану притоки Вісли, що вливається в Балтійське море.
Оскільки гірські ліси були доступними для експлуатації, вони зазнали істотних змін. Тому в області не збереглись справжні праліси, цікаві у природоохоронному відношенні. Мало у лісовому поясі і реліктових та ендемічних угруповань. Лише біля села Климця в Сколевських Бескидах зберігся осередок бузку угорського, а у високогір'ї зрідка трапляються зарості зеленої вільхи (Верецький перевал). Флористично найбагатші й найцікавіші бескидські вершини Парашка та Пікуй, де слід організувати флористичні резервати [17].
Гірська зона Львівщини відзначається багатими бальнеологічними й рекреаційними ресурсами. Моршин і Трускавець санаторно-курортні комплекси пізніше місто Лева завжди займало особливу роль в історії українського народу, було духовним центром українців, визначним осередком їх суспільно-політичного, економічного, культурно-освітнього життя. Поряд з тим Львів на різних етапах свого розвитку ввійшов у історію й як центр польської, єврейської, німецької, вірменської культур. Впродовж багатьох століть Львів виконував функції адміністративного центру Галичини, а у 1918 р. був столицею Західноукраїнської Народної Республіки.
З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом [2].
Оскільки гірські ліси були доступними для експлуатації, вони зазнали істотних змін. Тому в області не збереглись справжні праліси, цікаві у природоохоронному відношенні. Мало у лісовому поясі і реліктових та ендемічних угруповань. Лише біля села Климця в Сколевських Бескидах зберігся осередок бузку угорського, а у високогір'ї зрідка трапляються зарості зеленої вільхи (Верецький перевал). Флористично найбагатші й найцікавіші бескидські вершини Парашка та Пікуй, де слід організувати флористичні резервати [10].
Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор притока Дністра впадає в Чорне море, а з лівого річка Вирва належить до басейну Сану притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги [10].
Гірська зона Львівщини відзначається багатими бальнеологічними й рекреаційними ресурсами. Моршин і Трускавець санаторно-курортні комплекси всесоюзного значення. При організації мережі заповідних територій слід мати на увазі охорону ландшафтів, що є важливим природним компонентом цих комплексів.
Резерват ялицевої діброви з дуба звичайного в Сусідовицькому лісництві Добромильського лісгоспзагу. На висоті 420 м збереглось (8 га) високопродуктивне 120-річне ялицево-дубове насадження, що може служити еталоном для вивчення цієї групи типів у Верхньодністровських Бескидах. Панівні типи лісу свіжа та волога ялицева діброва представлені зеленчуковою та осоково-квасеницевою асоціаціями [20].
Резерват ялицевої діброви з дуба скельного розташований в урочищі Губичі Добромильського лісгоспзагу (3 га) на висоті 420 м. Запроектовано до охорони, щоб зберегти єдиний у районі осередок дуба скельного. Панівний тип лісу свіжа плющева ялицева діброва.
Буково-ялицевий резерват знаходиться у Бориславському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (225 га). Охороняються природні високопродуктивні ялицево-букові та буково-ялицеві ліси, що колись були тут широко розповсюджені.
Модриновий резерват у Доброгостівському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (15,3га) цінний високопродуктивними культурами модрини європейської.
Смерековий резерват Панасівка розташований у Коростівському лісництві Сколівського лісгоспзагу (9 га). Він служить еталоном високопродуктивного насадження культурного походження з запасом деревини на гектарі у стиглому віці понад 1000 м3.
Ялицево-буковий резерват Майданського лісництва Дрогобицького лісгоспзагу (271 га) розташований на висоті понад 1000 м. Збереглись складні, високопродуктивні ялицево-букові і смереково-ялицево-букові деревостани пралісового характеру, цікаві для вивчення процесу формування й структури хвойно-широколистяних лісів та природного ареалу смереки. Існують реальні можливості збільшити площу резервату до 500 га.
Резерват ялицевих дібров Моршинського лісництва Стрийського лісгоспзагу (400 га). Охороняються рідкісні для передгір'я типи ялицево-дубових лісів з дуба звичайного. Заповідний масив має також ландшафтно-естетичне та оздоровче значення.
Резерват бузку угорського розташований у селі Климці Сколівського району (2,6 га). Це єдиний осередок бузку на північних мегасхилах Карпат. Зростає він на терасі річки Стрий в угрупованні сірої вільхи (асоціація бузкова вільшина крекренево-гадючникова.
Заказник Трускавець у Доброгостівському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (10212га) організований для розмноження козулі, оленя, зайця-русака та іншої корисної фауни. Для цієї ж мети створено заказник Стрийська дача в Корчинському лісництві на площі 2 080 га.
Майданське державно-мисливське господарство. Організоване в Сколівських Бескидах на території Сколівського лісгоспзагу для розмноження дикої карпатської фауни - ведмедів, оленів, козуль, диких свиней, диких котів, рисі, видри, глухарів та інше. У 1965 році сюди завезено з Біловезької Пущі 10 зубрів. Зараз зубри успішно акліматизувались у Бескидах та в Шипотському мисливському господарстві на Буковині. Про це свідчать молоді їх нащадки, для яких Карпатські гори стали уже рідними.
Ландшафтний парк Сколівські Бескиди може бути створений на базі Рожанського, Тухольського та Волосянського лісництв Славського лісгоспзагу. Геоморфологічне ця територія охоплює північні макросхили Сколівських Бескидів. Тут досить високий процент лісистості. Панівними є буково-ялицеві, ялицево-букові та смереково-ялицево-букові фітоценози. Ландшафт відзначається оригінальністю й мальовничістю. В зимовий період буває стабільний сніговий покрив, що робить парк привабливим для гірського лижного спорту.
Трускавецький ландшафтний парк. Його доцільно організувати на базі Трускавецького, Доброгостівського та Бориславського лісництв Дрогобицького лісгоспзагу для раціонального використання рекреаційних ресурсів навколо Трускавецького санаторно-курортного комплексу. В ньому протягом року лікується понад 150 тис. чоловік На території згаданих лісництв збереглись природного складу ялицево-дубові, дубово-ялицеві, ялицево-букові, буково-ялицеві та смереково-ялицево-букові ліси, що мають ландшафтно-естетичне та оздоровче значення.
Моршинський ландшафтний парк. Він повинен охоплювати зелену зону навколо моршинського санаторно-курортного комплексу. В зоні поширені грабово-дубові, ясенево-дубові та частково ялицево-дубові й вільхово-дубові ліси в комплексі з післялісовими луками та сільськогосподарськими угіддями. Парк має важливе курортне та рекреаційне значення [20].
2.2 Історико-культурні туристські ресурси
У другій половині ХХ ст. Львів сформувався як великий індустріальний центр. Головними галузями промисловості міста стали машинобудування, приладобудування, легка та харчова, меблева та деревообробна.
Львів є одним з найбільших освітніх центрів України. У ньому знаходиться найстаріший в Україні вищий навчальний заклад - Львівський національний університет імені Івана Франка. Відомі в Україні та за її мажами Національний Університет "Львівська політехніка", Український державний лісотехнічний університет, Львівський медичний університет, Державна академія ветеринарної медицини, Державна комерційна академія, Державна академія мистецтв та інші заклади, що дають вищу освіту.
У сучасному Львові знаходяться велика кількість музеїв, декілька театрів, картинна галерея та органний зал. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник "Личаківський цвинтар", Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея, Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей І. Франка. З близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької, духовний театр "Воскресіння" [8].
Львів займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам'яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам'ятками, мозаїкою архітектурних стилів. Центральна частина міста внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. У ній збереглася значна частина архітектурних пам'яток, датованих ХІV - ХVІІ ст., які складають цілісний архітектурний комплекс. Найвідомішими з них є кафедральний костьол Римо-Католицької церкви, ансамбль Успенської церкви, ансамбль церкви Св. Юра, Домініканський та Бернардинський костьоли, церкви св. Миколи, Параскеви П'ятниці та багато інших споруд [11].
Місто Лева завжди славилося своїми парками. Окрасою міста є Стрийський парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення, закладена у 1880-1890 рр. та 10 парків - пам'яток місцевого значення: парк Високий Замок, парк ім. Б. Хмельницького, парк Залізна Вода та ін.
Львів є визначним релігійним центром загальнонаціонального значення. У ньому знаходяться управлінські центри Української Греко-Католицької Церкви та Римо-Католицької Церкви. Населення міста має надзвичайно складну конфесійна структура. Близько 35% усіх релігійних громад міста належить УГКЦ, 11,5% - УАПЦ, близько 9 % - УПЦ УП, 6 % - РКЦ. Крім того, у місті є релігійні організації УПЦ, Вірменської Католицької та Вірменської Апостольської церков, іудаїстів та інші. Львів є знаним центром релігійної освіти. У місті діють Богословська академія УГКЦ та духовна семінарія УПЦ КП.
Львів - один найбільших осередків наукової діяльності в Україні. Тут знаходиться Західний Науковий центр Національної Академії Наук України. Найвідомішими науковими установами центру є Інститут Українознавства, Інститут археографії, Інститут регіональних досліджень, Фізико-механічний інститут, Інститут прикладних проблем механіки й математики, Геологорозвідувальний Інститут, Інститут екології Карпат. З 1989 р. працює відновлене Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка.
В незалежній Україні Львів виділяється стійкими державницькими традиціями та високою суспільною активністю населення, яке хоче бачити Львів культурно-мистецьким, освітньо-науковим та туристичним центром не лише України, але й усієї Європи.
Найцiннiшими є пам'ятки стилістичних епох готики, ренесансу, бароко, класицизму, історизму i модерну, представлені у Львові та інших містах область найдовершенiшими взірцями. В області на державний облік узято 3659 пам'яток архітектури i містобудування, з яких 794 - національного значення. До Списку історичних міст i селищ включено 55 населених місць Львівщини: Белз, Борислав, Броди, Брюховичi, Буськ, Великий Любень, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гнiздичiв, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачiв, Жовква, Золочiв, Кам'янка-Бузька, Комарне, Кракiвець, Куликiв, Львiв, Магерiв, Медениця, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Нагуєвичi, Немирiв, Нижанковичi, Новий Яричiв, Олесько, Перемишляни, Пiдкамiнь, Поморяни, Пустомити, Рава Руська, Роздол, Рудки, Самбiр, Сколе, Сокаль, Старий Самбiр, Стара Сiль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнiв, Хирiв, Ходорiв, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворiв. На базi комплексів iсторико-архiтектурної та мiстобудiвної спадщини в області створено 5 заповiдникiв. На бази комплексу пам'яток народного будівництва у Львовi діє найстаріший в Україні Музей народної архiтектури.
Державний iсторико-архiтектурний заповідник у м. Львовi. Створено постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 12 червня 1975 року на базi архiтектурно-мiстобудiвного комплексу Львiвського середмістя XIV-XVII ст. Перший в Українi заповідник, що охопив увесь середньовічний центр. Площа 120 га. Включає понад 1000 пам'яток архітектури, iсторiї та цінних історичних споруд, з яких 200 належать до об'єктів національного культурного надбання. 1990 року на баланс заповідника передано історичну забудову поза його межами з 34 видатними пам'ятками архітектури. Спеціально уповноважений державний орган охорони пам'яток iсторiї та культури на теренах Львова. В кінці 1998 року історичне середмістя Львова включено до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Підпорядкований Львiвськiй мiськiй Радi народних депутатiв.
Державний iсторико-архiтектурний заповідник у м. Жовквi. Створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 серпня 1994 року на бази ренесансних пам'яток історичного середмістя. Площа заповідника 27 га. Включає понад 40 пам'яток містобудування, архітектури, iсторiї та монументального мистецтва, з яких 25 мають національне значення, зокрема замок Жолкевських-Собеських (1592-1674 рр.) - один з найвеличніших в Європи, костел св. Лаврентiя (1604-1618 рр.), двi дерев'янi церкви (поч. XVIII ст.), синагогу (1692 р.). Заповідник підпорядкований Львiвськiй облдержадмiнiстрацiї.
В цілому слід зазначити, що у Львівській області споруджено наступні пам'ятники:
Михайлові Грушевському (Львів), Тарасові Шевченку (Львів), Адаму Міцкевичу (Львів), Іванові Трушу (Львів), Незалежності України (Буськ), Іванові Франку (Нагуєвичі на Дрогобиччині), Тарасові Шевченку (Жидачів), "Борцям за волю України" (Золочів), "Борцям за волю України" (Миколаїв), Іванові Вишенському (Судова Вишня), Знак-могила Січовим Стрільцям (Пустомити), На честь 900-річчя Звенигорода, Фігура Божої Матері (Радехів), Олександру Мишузі в Н. Виткові (Радехівщина), Тарасові Шевченку (Самбір), Іванові Франку (Самбір), Тарасові Шевченку (Сколе), Тарасові Шевченку (Сокаль), Степанові Бандері (Стрий), Будителям (Т. Шевченку, І. Франку, Л. Українці) (Стрий), Романові Шухевичу (Краковець).
Одними з найцікавіших пам'яток Львівщини є церковні споруди:
Собор Св. Юра (Львів), Вірменська церква (Львів), Костел Босих Кармеліток (тепер Церква Св. Михайла) (Львів), Бенедиктинський жіночий монастир (Львів), Церква Св. Онуфрія та монастир Василіан (Львів), Костьол Єзуїтів (Львів), Церква Св. Парасковеї П'ятницької (Львів), Церква Св. Івана Хрестителя (Львів), Церква Св. Миколая (Львів), Преображенська церква (Львів), Домініканська церква (Львів), Бернардинський монастир та церква (тепер церква Св. Андрія) (Львів), Успенська церква (Львів), Костьол Св. Марії (Львів), Каплиця Боїмів (Львів), Церква Марії Сніжної (Львів), Монастир Св. Лазаря (Львів), Костьол Марії Магдалени (Львів), Церква Петра і Павла (Львів), Костьол Св. Мартина (Львів), Церква Св. Параскеви (Буськ), Костьол Воздвиження Чесного Хреста (Городок), Церква Св. Трійці (Дрогобич), Костьол Успіння Пресвятої Богородиці (Жидачів), Церква в с. Тейсарів (Жидчівщина), Крехівський монастир (Жовківщина), Преображенська церква в Підлиссі (Золочівщина), Костьол Успіння Пресвятої Богородиці (Кам'янка-Буська), Церква Св. Миколая (Кам'янка-Буська), Церква Св. Миколая (Миколаїв), Церква Св. Трійці в Судовій Вишні (Мостищина), Костьол Св. Яна (Мостиська), Церква Св. Миколая в с. Дмитровичі (Мостищина), Церква в с. Гостинцеве (Мостищина), Церква у Звенигороді (Пустомитівщина), Церква Пресвятої Трійці у Щирці (Пустомитівщина), Костьол Св. Станіслава у Щирці (Пустомитівщина), Церква Св. Миколая у Видниках (Пустомитівщина), Церква Св. Миколая (Радехів), Костьол Св. Станіслава (Самбір), Церква в Коростеві (Сколівщина), Церква Петра і Павла (Сокаль), Церква Св. Володимира у Червонограді (Сокальщина), Церква у с. Поторицях (Сокальщина), Костьол Бернардинів у Жвирці (Сокальщина), Церква і дзвіниця в Ясениці-Замковій (Турківщина), Костьол Петра і Павла (Яворів).
У сучасному Львові знаходяться велика кількість музеїв, декілька театрів, картинна галерея та органний зал. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник "Личаківський цвинтар", Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея, Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей І. Франка. З близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької, духовний театр "Воскресіння" [12].
2.3 Інфраструктурні туристські ресурси
Львівська область має одну з найбільш розвинутих у державі транспортних мереж (найважливіші залізничні, автомобільні, трубопровідні й електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Європи).
Також вагомі здобутки у сфері економіки. З метою прискорення розбудови транспортних коридорів в Україні, залучення іноземного та вітчизняного приватного капіталу для будівництва автомобільних (позаміських) доріг загального користування у 2001р. було розпочато будівництво сучасної автостради Львів-Краковець, яка з'єднає Львів з новозбудованим митним терміналом на кордоні з Польщею. У Яворівському районі Львівської області, задля активізації інноваційної та інвестиційної діяльності на цій території Президентом було підтримано ініціативу Львівської обласної та Яворівської районної державних адміністрацій щодо проведення протягом 10 років на території Яворівського району Львівської області економічного експерименту.
Міжнародний аеропорт "Львів". Аеропорт обслуговує як внутрішні, так і міжнародні авіарейси. Львів має повітряне сполучення з Варшавою, Торонто, Манчестером, Франкфуртом-на-Майні, з аеропортами Росії. Кавказу, Центральної Азії. Основні маршрути: щодня Київ - Львів, Львів - Київ, щодня Варшава - Львів, Львів-Варшава, щовівторка рейси з Франкфурта до Львова, щовівторка й щоп'ятниці - зі Львова до Франкфурта.
28 січня 2009 року в Кабінеті Міністрів України схвалено проект реконструкції ДП "Аеропорт Львів" і затверджено суму видатків по цьому проекту, що сягає 1 млрд. грн. Якщо нині злітно-посадкова смуга аеропорту має довжину 2500 м, то після реконструкції становитиме 3200 м. Таке подовження дасть можливість приймати у Львові літаки типу Боїнг 767-400 (тобто такі, що здійснюють міжконтинентальні рейси). Отож нинішня пропускна здатність аеропорту (200 осіб за годину) після реконструкції зросте в 6 разів.
Залізниця - Львівська залізнична магістраль одна із найдавніших в Україні. Перший потяг прибув до міста Лева 4 листопада 1861 року з Відня. 1866 року забезпечено залізничне сполучення з Чернівцями, 1869 року з Бродами. 1904 року у Львові введено в експлуатацію новий залізничний вокзал, який вважався одним із кращих у Європі як за архітектурними, так і за технічними критеріями.
Нині Львівська залізниця забезпечує перевезення значних обсягів пасажирів та експортно-імпортних вантажів між країнами Європи, СНД та Балтії. Сполучення на державному кордоні забезпечують 19 переходів, обладнаних необхідною технікою для навантаження, перевезення вантажів і перестановки вагонів.
Послугами залізничного транспорту у Львові щороку користується 3 млн. пасажирів. У контексті ЄВРО-2012 важливим бачиться пріоритетне завдання, поставлене "Укрзалізницею" щодо розділення пасажиропотоків далекого та приміського сполучення на вокзалах, а також будівництво нового приміського вокзалу у Львові, який додасть комфорту пасажирам. Нову споруду буде розміщено поряд із нині діючим приміщенням вокзалу на вул. Городоцькій. Ймовірна вартість реалізації проекту - близько 300 млн. грн.
Важливою бачиться й ініціатива Львова щодо розвитку сполучення з польськими містами "європейською колією". Оскільки колії українських та польських залізниць мають різну ширину (1520 мм та 1435 мм відповідно), здійснення на українсько-польському кордоні контрольних операцій та перестановка вагонів з колії на колію іншої ширини займає до 130 хвилин. Будівництво/модернізація 1435-міліметрової колії стандарту UIC для швидкісного руху між польськими містами Перемишль/Мостиська або Корчова/Краківець (Польща) та Львовом (швидкість тут, імовірно, сягатиме 200 км/год) забезпечить комфортне сполучення між Україною та країнами ЄС. Надалі такий рух буде подовжено до Румунії, а також до деяких міст України. У рамках цього проекту передбачається й будівництво/модернізація залізничної інфраструктури, зокрема, нового пасажирського терміналу у Львові, депо та ремонтних майстерень; інтегрування української та європейської залізничних систем; перетворення Львова на потужний континентальний транзитний центр.
Основні автомагістралі: Е 40 Шегині-Львів, Е 573 Чоп-Львів. Львів має автобусне сполучення з містами Польщі, Угорщини. Німеччини, Великої Британії, Італії, Греції, Франції, Росії, Молдови. Квитки замовляються в туристичних фірмах, а також на автовокзалі.
1880 року у Львові пасажирів стали перевозити конкою. 1894 р. в місті розпочався регулярний рух електричного трамваю за маршрутом "Головний вокзал - Стрийський парк". Таким чином, Львів став 4-м трамвайним містом у Австро-Угорщині і п'ятим загалом у Європі. З тих пір цей різновид транспорту звідав значні технологічні трансформації, одначе лишився одним із найпопулярніших. Вартість проїзду у міському трамваї нині, незалежно від відстані, становить 1 грн. (загальна) та 0,50 грн. (для учнів і студентів). Проїзні квитки можна придбати виключно в кіосках "Інтерпрес" та "Високий замок", а також у пунктах продажу ЛКП "Львівелектротранс".
Плани модернізації інфраструктури. Усі інвестиції у Львові робитимуться за умови збереження унікального характеру міста, за одночасного посилення зручності та якості громадських систем. Той факт, що Львів є у Списку світової спадщини UNESCO сильно обмежує проекти модернізації інфраструктури міста. Тим не менше, тепер вже запроваджуються нові автобусні маршрути, поліпшення сполучення із автошляхами, пішохідні переходи, проводиться значне вдосконалення вулиць та системи доріг. Всі вдосконалення будуть завершені незалежно від того, чи виграє місто тендер на прийняття УЄФА ЄВРО-2012, чи ні. За оцінками, інвестиції на ці цілі до 2010р складуть кілька сотен мільйонів Євро, та будуть асигновані із бюджетів міста та країни в цілому.
У Львові та на його околицях гостей приймають близько 70 готелів і мотелів - на будь-які смаки і в будь-якому ціновому діапазоні. При цьому номерний фонд вищого класу становить понад 7%, сектор середнього класу - понад 27%, економклас - понад 65%. Наразі у Львові немає 5-зіркових готелів, проте за рахунок реконструкції будівель, модернізації, оснащення та збільшення спектру послуг, на 5 зірок претендують готелі "Леополіс", "Дністер" та готелі на вул. Федорова і вул. Наливайка, які нині будуються. Реконструюватимуть також готельні комплекси "Жорж", "Київ" ("Асторія"),
У Львові та довкола цього, у радіусі 75км від центру міста існує багато молодіжних гуртожитків, пансіонатів, спальних готелів та наметових містечок, загальною кількістю щонайменш 30000 спільних місць може перевищити 20%.
Приріст відпочиваючих на курортах Львівської області у цьогорічному курортному сезоні може скласти більш ніж 20%, - вважає начальник відділу розвитку рекреаційних зон та курортів Управління курортів та туризму Львівської облдержадміністрації Олег Кахновець. "Я сподіваюся, що буде приріст не менше, як 20%”, - сказав він. Зростання кількості відпочиваючих, вважає Олег Кахновець, варто очікувати, зважаючи на сьогоднішню ситуацію в світі та прогнозований наплив курортників з Росії. Серед інших факторів, що вплинуть на зростання завантаженості курортів області, керівник відділу курортів назвав те, що "до наших санаторіїв повертається наш споживач”, який донедавна віддавав перевагу відпочинку у Хорватії, Болгарії тощо. "Зараз народ вже зрозумів таку просту істину, що у нас можна відпочити не гірше, а дуже часто і краще”, - сказав він. За його словами, на курорти Львівщини люди стали більше їхати, оскільки санаторії стали покращувати рівень сервісу, приділяючи більшу увагу підготовці персоналу. "Хоча ми маємо багато недопрацювань в цьому напрямку, але можемо констатувати, що відбулося значне підвищення якості санаторно-курортних послуг”, - сказав О. Кахновець. Важливу роль у напливі курортників, вважає співрозмовник агентства, відіграла також відносна стабільність ціни путівок упродовж останніх кількох років (переважно від 900 грн. до 2,5 тис. грн., в залежності від умов проживання). Олег Кахновець зазначив, що 20% зростання відвідуваності курортів Львівщини є далеко не межею. За його словами, на сьогоднішній день природньо-лікувальний фактор області використовується на рівні усього 10-15%. Так що область має величезний резерв.
Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку туризму
3.1 Проблеми і перспективи використання туристських ресурсів області
Львівщина - регіон з багатою культурною спадщиною і мальовничою природою. Завдяки великій кількості культурних й архітектурних пам'яток і беззаперечній красі міста, Львів внесено до списку Світової Спадщини ЮНЕСКО. На території області також є ряд визначних пам'ятників архітектури. Однак, для того, щоб в повній мірі використати цей потенціал, місцеві та обласні органи влади повинні вжити усесторонніх заходів для покращення транспортного доступу, підвищення міжнародного іміджу міста і його промоції в міжнародних туристичних мережах.
Розвиток туризму за межами Львова, в менших населених пунктах і сільській місцевості, є більш складним завданням. Однак, це шанс для віддалених територій, де сільське господарство не дає достатніх прибутків для місцевого населення. Агротуризм може стати додатковим джерелом заробітку. Розвиток туристичної інфраструктури, наприклад, наметових таборів, недорогих готелів і пансіонатів, може збільшити приплив українських і іноземних туристів до регіону, що збагатить його економіку, і підвищить доходи населення [18].
Регіональна влада у співпраці з органами місцевого самоврядування має в своїх руках багато інструментів для підтримки зусиль приватних підприємців, які вирішать інвестувати у туристичний сектор. Операційні цілі визначать шляхи надання такої підтримки. Вони також допоможуть вжити заходів для покращення екологічної ситуації і захисту цінної екосистеми регіону. Львівщина залишається регіоном нереалізованих економічних можливостей з потенціалом лідера як у політичному, культурному, так і в економічному (інвестиційна привабливому для Заходу) плані [6].
В площині розвитку Львівщину вирізняють такі позитивні моменти:
по-перше, наявність певних якісних елементів громадянського суспільства та їх відносний розвиток поряд із послабленням адміністративного тиску в економічному та політичному житті, використання якого викликає активну протидію громадян;
по-друге, найвищий рівень свободи слова в Україні;
по-третє, одні з найшвидших у країні темпів приватизації;
по-четверте, відносний демократизм та відкритість місцевої влади включно з виконавчими органами.
До кола негативних моментів слід зарахувати невикористання економічного потенціалу області, переважання імпорту над експортом, слабкий рівень розвитку туристичної галузі і надто повільне покращення інвестиційного клімату, критичний стан у царині збереження пам'яток архітектури, певний тиск силових органів, напруженість між податковою адміністрацією і суб'єктами підприємництва та низький рівень співпраці між владою і громадськими організаціями.
Отже, за умови виконання та дотримання державних програм з розвитку туризму в Україні та її регіонах, підтримки місцевими органами влади інвестиційних та відновлювальних заходів в туристичній діяльності туризм у Львівській області буде тримати за собою одне з чільних місць серед регіонів України [23].
3.2 Розробка пропозицій по раціоналізації використання туристських ресурсів
Львівську область на початку нового тисячоліття слід визначати не як аграрний, а як промислово-аграрний регіон. Головними економічними центрами області сьогодні крім Львова є Дрогобич, Стрий, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Найважливіші галузі промисловості - машинобудування, лісова й деревообробна, хімічна, легка і харчова промисловість, індустрія будівельних матеріалів. Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, цукрових буряків, овочів, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. У 2002 році економіка області характеризувалася приростом виробництва у промисловості та сільському господарстві. Збільшились обсяги інвестицій та вповільнилося зростання цін. Водночас скоротились обсяги перевезень у транспортному комплексі та обсяги виконаних будівельними підприємствами підрядних робіт. Досі не вирішена проблема своєчасної виплати заробітної плати [16].
1162,7 млн. доларів США, що на 29,3% більше, ніж за аналогічний період 2001 року. Експорт зріс на 19,6%, імпорт - на 33,2%. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі продовжувало рости і сягнуло 543,3 млн. доларів. Географія експорту нараховувала 79 країн, а імпорту - 91 країну.
За кількісними показниками приватизації Львівська область посідає друге місце в Україні (після Донецької області), а за темпами приватизації комунальної власності - перше. На 1 березня 2003 року на Львівщині було приватизовано 8479 об'єктів (на Донеччині - 9389). Львівська область складає близько 10% усього валу приватизаційних об'єктів України. За грошовими надходженнями від приватизації область завжди входить у першу п'ятірку (минулого року вона була на третьому місці, а загалом було отримано 22 млн. грн.) [9].
Порівняно з 2002 роком бюджет Львівської області 2003 року є бездефіцитним. Він збільшився на 19% і тепер дорівнює 606 млн. грн. У 2003 році передбачається зростання видатків на освіту (на 37%), на медицину (на 21,6%) та культуру (на 27%). Крім того, збільшиться субвенція на соціальну допомогу окремим категоріям населення з 55 млн. до 156 млн. грн. До бюджету області в 2002 році надійшло податків, зборів і платежів на суму 748,7 млн. грн., затверджений бюджет виконано на 107,2%, а видатки профінансовано в обсязі 98,8% від затвердженого (1231,7 млн. грн.). Бюджет м. Львова на 2003 рік теж затверджено бездефіцитним - він становить 320 млн. 876 тис. грн., причому 70% його скеровано на фінансування соціальної сфери Кількість об'єктів ЄДРПОУ у Львівській області станом на 1 січня 2003 року дорівнювала 49382, з них 28,4% були у приватній власності, 57,1% - у колективній, 4,3% - у державній та 9,8% - у комунальній (крім того, 0,7% перебували у власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав) [15].
Стан розвитку малого та середнього бізнесу в Львівській області залежить в основному від чинників, не пов'язаних з місцевою владою. Бізнес у регіоні, як і в Україні загалом, потерпає від недосконалого податкового законодавства та складності дозвільних процедур для ведення бізнесу. Для полегшення цього процесу в Львові було створено для суб'єктів господарської діяльності єдиний реєстраційний офіс.
За кількістю малих і середніх підприємств Львівщина тримає третє місце в Україні після Києва та Донеччини, а за кількістю малих та середніх підприємств на 10 тис. населення - друге. Такі підприємства становлять 4/5 загальної кількості всіх суб'єктів підприємництва, що діють в області. У середньому на 10 тис. чоловік населення у Львівській області припадає 53 малі підприємства (по Україні - 48) [10].
У 2002 році вперше за останні одинадцять років було зафіксовано позитивний результат у всіх напрямках діяльності агропромислового комплексу. Протягом тривалого часу Львівська область була дотаційною, проте нині ситуація в аграрному секторі покращується. Основним недоліком є те, що аграрна промисловість Львівської області складається на 95% з підсобних, приватних господарств. На початок 2003 року в області налічувалося близько 1,2 тис. селянських (фермерських) господарств, що складає 66% усіх селянських підприємств області [19].
Подобные документы
Типи об'єктів, явищ і процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму. Група соціально-економічних туристичних ресурсів. Особливості історико-культурних ресурсів.
презентация [4,6 M], добавлен 06.12.2014Дослідження природних туристсько-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам’яток Норвегії. Характеристика складових частин сфери туристичних послуг та виявлення головних ланок, що сприяють розвитку туризму. Аналіз основних недоліків туризму країни.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 20.09.2011Туристичні та рекреаційні ресурси України та основні статистичні показники розвитку галузі. Проблема інфраструктурного облаштування території країни. Комплексна оцінка геотуристичної унікальності Криму, особливості його історико-культурних ресурсів.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 22.02.2011Опис загальних географічних, екологічних, кліматичних, культурних, історичних та економічних умов розвитку Туреччини, а також характеристика її туристичних ресурсів. Оцінка, ступінь розвитку та подальші перспективи туристичної інфраструктури цієї країни.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 01.07.2011Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.
статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017Основні напрями вдосконалення туристичної галузі у Польщі. Пам'ятки історико-культурної спадщини та музейні заклади країни. Сучасний стан природних умов. Визначення економічну туристичну привабливість регіону. Характеристика гірськолижного курорту.
курсовая работа [307,0 K], добавлен 29.05.2015Дослідження природно-рекреаційних, історико-культурних і інфраструктурних туристичних ресурсів Буковини. Ознайомлення із природним, історичним, культурним потенціалами регіону. Оцінка перспектив розширення курортного, наукового, спортивного видів туризму.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 21.09.2010Індустрія туристичної галузі Туреччини, потенціал її ресурсів, вплив на економіку крани та загальні подальші перспективи розвитку. Потенціал туристичних ресурсів Туреччини: історико-культурні багатства турецьких міст, природні та гірськолижні курорти.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 03.12.2010Загальна характеристика Львівської області. Особливості формування і використання туристичних ресурсів регіону, їх географічне розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання. Розробка інноваційних туристичних маршрутів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.03.2011Природні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку туризму в Індонезії. Опис культурно-історичних ресурсів. Аналіз місця країни на ринку туристичних послуг світу. Оцінка туристичних ресурсів та інфраструктури для розвитку релігійного туризму.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 29.11.2014
