Розробка лікувально-оздоровчого туру

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність досліджуваної роботи полягає в тому, що лікувально-оздоровчі курорти є однією з особливо важливих галузей туризму та поступово стає однією з найбільш динамічно розвинених галузей, яка все більше і більше приваблює не тільки рекреантів, але й інвесторів. У всьому світі безліч ресурсів сприяють розвитку лікувально-оздоровчого туризму, у зв'язку з цим розвивається велика кількість нових методів лікування.

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних основ формування лікувально-оздоровчого туру.

Предметом дослідження є технологія розробки туристичного маршруту, формування туру.

Об'єкт курсової роботи - туристичний продукт.

Предмет курсової роботи - оцінка природно-культурного туристичного потенціалу країни.

Для досягнення даної мети необхідно вирішити декілька завдань:

1. Розглянути особливості лікувально-оздоровчого туризму;

2. Дослідити основи технології діяльності туристичного підприємства при організації лікувально-оздоровчих турів.

3. Набути навичок, необхідних для формування нового туру.

1. Основні поняття та особливості лікувально-оздоровчого туризму

1.1 Визначення та різновидності лікувально-оздоровчого туризму

Лікувально-оздоровчий туризм - це переміщення резидентів та нерезидентів в межах державних кордонів і за межі державних кордонів на термін не менше ніж 20 годин і не більше 6 місяців в оздоровчих цілях, цілях профілактики різних захворювань організму людини. Лікувально-оздоровчі тури створюються з виключно лікувальною метою, для лікування яких-небудь важких захворювань, реабілітації після травм, аварій, операцій, з метою підтримки молодості, краси та здоров'я, зняття стресу і втоми. Лікувально-оздоровчий туризм заснований на курортології.

Курортологія - це наука про природні лікувальні фактори, їх впливі на організм і методи використання в лікувально - профілактичних цілях.

Розрізняють три основних типи курортів: бальнеологічні, грязеві й кліматичні.

На бальнеологічному курорті головним лікувальним фактором слугують природні мінеральні води. Вони використовуються для питного лікування, ванн, купання в лікувальних басейнах, усіляких душів, а також для інгаляцій, полоскань і зрошень.

Відомості про цивілізоване використання цілющих мінеральних вод дійшли до нас з глибини віків. Численні археологічні знахідки свідчать про те, що практика оздоровлення мінеральними водами існувала ще у II ст. до н. е., давні люди вважали мінеральні води джерелом здоров'я, сили та краси.

Мінеральні води допомагають вилікуватися від численних недуг. Серед пацієнтів бальнеологічних курортів переважають люди з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і нервової систем, дихальних шляхів, опорно-рухового апарату. Ефективність лікування низки захворювань на бальнеологічних курортах підтверджують результати медичних досліджень.

Грязеві курорти прив'язані до родовищ лікувальних грязей (пелоїдів). Грязелікування використовується переважно при патології суглобів, нервової системи травматичного походження, а також гінекологічних та деяких інших захворювань. Завдяки сучасним методам і новітнім технологіям грязелікування дає змогу досягти високих медичних результатів, що сприяє зростанню популярності грязевих курортів серед людей, які потребують лікарської допомоги.

Кліматичні курорти настільки ж різноманітні, як і сам клімат. У структурі кліматичних курортів світу лісові (рівнинні) становлять 11,3%, гірські -- 24,2%, клімато-кумисо-лікувальні -- 4,2%. Кожному з них властива унікальна комбінація погодно-кліматичних факторів (температура, атмосферний тиск, сонячне випромінювання тощо), що використовуються з лікувально-профілактичною метою. Від поєднання цих факторів залежить профіль курорту. Якщо лісові курорти з характерним для них континентальним кліматом приймають переважно осіб, що страждають захворюваннями верхніх дихальних шляхів, астмою, розладами нервової системи, то перебування на гірських курортах рекомендується при початкових формах туберкульозу і малокров'ї.

Поряд з трьома основними типами курортів - бальнеологічними, грязьовими і кліматичними - виділяються перехідні типи. Вони використовують відразу декілька природних лікувальних чинників, наприклад, мінеральні води і грязі або клімат і мінеральні води. Перехідні курорти широко поширені в Європі і все більше залучають туристів з різних країн.

Останнім часом ринок лікувально-оздоровчого туризму зазнає змін. Традиційні санаторні курорти перестають бути місцем лікування і відпочинку осіб похилого віку і перетворюються на поліфункціональні оздоровчі центри, розраховані на широке коло споживачів.

Таким чином можна дійти до висновку, що лікувально-оздоровчий туризм залишається одним з найбільш перспективних напрямків в індустрії туризму. Основа його популярності в XXI столітті - перемога профілактичного напрямку в сучасній медицині, а також мода на здорове тіло і здоровий дух.

1.2 Аналіз попиту на лікувально-оздоровчий туризм

На Міжнародному конгресі, що відбувся у 1999 р. в Іспанії, з лікувально-оздоровчого туризму відзначалася важливість розвитку цього виду туризму для сучасного суспільства і в зв'язку з цим підкреслювалася необхідність проведення широкомасштабного дослідження ринку відпочинку і лікування, розробки і впровадження стандартів курортного обслуговування.

За оцінками Всесвітньої туристської організації (ВТО), лікування і оздоровлення належать до найважливіших туристських мотивацій. За останні 15 років кількість поїздок на лікування збільшилася у світі на 10%. За даними 2012 року лікувально - оздоровчий туризм придбаває воістину глобальні масштаби. І можна говорити про те, що процес формування світового ринку лікувального туризму активно триває.

У сучасному світі ринок цього напряму, що розглядається нами, в туризмі, зазнає помітні зміни. Традиційні санаторні курорти перестають бути місцем лікування і відпочинку осіб похилого віку і стають поліфункціональними оздоровчими центрами, розрахованими на широке коло споживачів.

Розвитку лікувального - оздоровчого туризму в тому або іншому регіоні світу сприяють певні фізико-географічні чинники, або природні умови. До таких умов відноситься наявність певних природно-рекреаційних ресурсів, тобто ресурсів відпочинок, що забезпечують, і відновлення здоров'я і працездатності людини, а також естетичних ресурсів - поєднання природних чинників, що позитивно впливають на духовний стан людей.

За даними 2011 року у Європі налічується більше 3 тис. курортів, які є сучасними центрами здоров'я. Вони грають значну роль у формуванні валового національного продукту держав - членів Європейського Союзу. Велика частина європейських курортів(близько 1,2 тис.) входить в Європейську асоціацію курортів(The European Spas Association).

Основні райони лікувально-оздоровчого туризму в Старому Світі знаходяться в Центральній і Східній Європі, а також Західній Європі. Колишні соціалістичні країни мають багаті традиції курортної справи, мають в розпорядженні широкий спектр цілющих природнокліматичних ресурсів, використовують сучасні ефективні методи профілактики захворювань, лікування і реабілітації пацієнтів. Встановивши порівняно низькі ціни на курортне обслуговування при рівно високому терапевтичному ефекті, вони отримали конкурентну перевагу і контролюють велику частку європейського ринку лікувально-оздоровчого туризму.

Курортна справа краще всього розвинена у Франції(більше 100 здравниць), Німеччині, Австрії, Чехії, Угорщині, Болгарії і Румунії. Значні успіхи в розвитку курортної справи зробив Ізраїль, що перетворив Мертве море на всесвітньо відомий центр курортології.

За кількістю туристських прибуттів на санаторно-курортне лікування список європейських країн очолює Чехія. За даними національного управління по туризму Чехії, щорічно її відвідують близько 50 тис. чоловік з понад 70 країн для лікування і близько 2 млн. екскурсантів. Найбільша і найвідоміша чеська оздоровниця -- Карлові Вари, або Карлсбад, як називали цей курорт у ХІХ ст. Розташований він на заході країни. Історія курорту тісно пов'язана з відкриттям та освоєнням джерел мінеральних вод. Курортне лікування тут почалося ще в XV ст. У Кардових Варах на сьогодні офіційно налічується 12 джерел. На цьому курорті туристи не лише лікуються, а й знайомляться з багатою історією і культурою міста. Карлові Вари нині приймають відвідувачів з усіх п'яти континентів. Особливо полюбляють курорт німецькі туристи завдяки вигідному співвідношенню ціни та якості лікування. Лікують у Карлових Варах хвороби травного тракту й обміну речовин.

Недалеко від Карлових Вар розташовані знамениті курорти Франтішкови Лазне і Маріанське Лазне. Курорт світового значення Франтішкови Лазне знаходиться у західній частині Чехії і є одним із найстарших (заснований 1792 р.) і найбільших курортів країни. На ньому лікують хвороби системи кровообігу, вади серця і захворювання опорно-рухового апарату. Курорт Маріанське Лазне теж належить до так званого західночеського трикутника і має світову популярність. На курорті й у найближчих околицях налічується 140 джерел мінеральної води, з яких для лікувальних цілей використовуються 39. Тут лікують захворювання нирок і сечовивідних шляхів, обміну речовин, деякі захворювання нервової системи.

За 20 км на північ від Карлових Вар на висоті 650 м над рівнем моря знаходиться курорт Яхімов, що теж є курортом світового значення. Цілющими властивостями володіють термальні радіоактивні джерела, температура води в яких досягає + 28 °С. Подібних джерел у світі є дуже мало. До речі, Яхімов є першим у світі радоновим санаторним курортом. Тут лікують хвороби опорно-рухового апарату і деякі хвороби нервової системи.

Лугачовіце -- найбільший курорт Східної Чехії. Для лікування використовується не тільки вода, а й грязі. До основної групи хвороб, які тут лікують, належать хвороби дихальних шляхів, захворювання травного тракту та обміну речовин.

Останнім часом спостерігається більш активне просування чеських оздоровниць на європейський ринок лікувально-оздоровчого туризму. Усі чеські курорти, крім лікувальних і оздоровчих, пропонують культурні, розважальні й спортивні програми. На курортах відкривають театральні сцени, галереї та виставкові зали, ігорні заклади тощо, розширюють можливості активного відпочинку, створюючи умови для гри в гольф і теніс, плавання, занять верховою їздою, пішохідних і велосипедних прогулянок. Лікувальні та оздоровчі програми вдало поєднуються з культурними, розважальними та пізнавальними заходами.

Змінювалися часи, але мотивація подорожей залишається колишньою. Цілющі властивості природних чинників, як і раніше, притягають хворих у курортні місцевості. Потоки туристів з лікувальною метою доки не так численні, як маса тих, що бажають відпочити і розважитися, але вони нестримно ростуть, розширюється їх географія.

2. Теоретичні основи технології діяльності туристичного підприємства при організації лікувально-оздоровчих турів

2.1 Технологія співробітництва з засобами розміщення

Одним з провідних напрямків діяльності туроператора є встановлення і підтримання взаємовідносин із засобами розміщення. Надані ними послуги (основні - проживання, харчування та ряд додаткових) є туростворюючими, а також мають найбільшу (поряд із перевезенням) частку в загальній вартості туристичного продукту.

Засоби розміщення полягають в наданні споживачеві спеціального розміщення - готельного номера. Кожен номер, незалежно від категорії і призначення готелю має бути розрахований на надання туристові можливостей відпочинку і сну, містити перелік необхідних меблів і інтер'єрів: ліжко, стілець, тумба, шафа для одягу з вішалками, сміттєвий кошик. Рівень комфорту готельних номерів залежить передусім від категорії самого готелю і її типу.

Засоби розміщення діляться на:

Колективні:

- Готелі (готелі, мотелі, гуртожитки);

- Спеціальні засоби розміщення (санаторії, профілакторії, дитячі оздоровчі табори, туристичні бази, наземний і надводний транспорт, пристосований для ночівлі).

Індивідуальні:

- Квартири, кімнати у квартирах, будинки, котеджі, що здаються у найм.

Згідно з функціональним призначенням, рівнем комфорту, обладнанням, розташуванням, архітектурно-планувальними особливостями, рівнем цін, іншими характеристиками готелі й інші засоби розміщення туристів у світовому готельному бізнесі поділяють за таким принципом:

Готелі "люкс" -- спеціалізовані фешенебельні готельні підприємства, що пропонують незначний перелік послуг для клієнтів з особливими вимогами до комфорту -- бізнесменів, високооплачуваних діячів культури, науки, мистецтва, високопосадових державних чиновників, спортсменів та ін. Приміщення готелів цієї категорії оздоблені дорогими меблями вищого класу, художньо виконаним декором, номери винятково класу -- "люкс" і вище -- великі за розміром, у них передбачені окремі спальня, вітальня, кабінет, у деяких номерах -- невеликі кухні й міні-бари.

Готелі для ділових туристів" бізнес-готелі -- це спеціалізовані фешенебельні готелі, які пропонують широкий обсяг послуг. Вони зорієнтовані насамперед на обслуговування бізнесменів, працівників у сфері фінансів, державних чиновників, діячів культури, мистецтва, інших фахівців -- учасників ділових, наукових зустрічей.

Конференц-готелі спеціально спроектовані для приймання значної кількості гостей і проведення різних масових зібрань: конференцій, з'їздів, нарад, семінарів, тренінгів та ін. Ці готелі високого рівня комфорту мають розвинуту структуру приміщень громадського призначення різних типів -- зали для проведення конгресів, приміщення для нарад, навчальні аудиторії, різні типи ресторанів, кафе, барів, відділення зв'язку і банків, телетайп, телекс, Інтернет, басейн, сауну, кегельбан та ін. У діяльності громадських приміщень вагома роль належить їхньому забезпеченню необхідним обладнанням, зручними меблями, технічними засобами акустики, зв'язку, синхронного перекладу різними мовами та ін.

Курортні готелі спеціалізуються на прийомі й обслуговуванні туристів, котрі прибули з метою відпочинку, оздоровлення на тривалий період. Ці готелі типові для курортних центрів різного профілю функціонування. Сам профіль курорту (морський, гірськолижний, кліматичний та ін.) переважно визначає обсяг, типи послуг, режим діяльності.

Відповідно до функції відпочинку й оздоровлення, що надаються впродовж тривалого часу, курортні готелі розташовані у невеликих поселеннях із недостатньо розвинутою соціальною туристичною інфраструктурою. Окрім послуг проживання, вони надають значно більше послуг порівняно з іншими типами готелів -- послуги елементарного медичного обслуговування, спортивно-оздоровчі, харчування, розваг, пізнавального туризму і под. Особливе значення в експлуатації курортного готелю має організація дитячого відпочинку.

У режимі діяльності курортні готелі вирізняються з-поміж інших типів чітко вираженою сезонністю: готелі морських курортів мають високу заповнюваність упродовж літніх місяців, гірські -- центри зимових видів спорту взимку, лише готелі у бальнеологічних курортах з ефектом лікування функціонують цілорічно.

У великих курортних центрах (Ялта, Сочі, Карлові Вари) збільшення місткості й обсягу послуг спричинило формування готельних комплексів.

Готельні комплекси -- складне поєднання в межах невеликої території підприємств гостинності значної місткості (понад 1000 місць), об'єднаних спільною виробничою інфраструктурою з метою виконання спільного функціонального завдання -- надання послуг із розміщення та супутніх послуг.

У курортних готельних комплексах поєднані готельні підприємства різної місткості, функціонального призначення, комфорту і значна кількість суміжних підприємств з надання послуг харчування, розваг, медичного, побутового, спортивного й іншого обслуговування. Створення великих готельних комплексів належить до сучасних напрямів розвитку готельної сфери в курортному господарстві.

Так само все більшу популярність здобувають СПА готелі, які користуються заслуженим авторитетом у гостей Чехії завдяки якісній діагностиці, якісному санаторно-курортного лікування й наявності мінеральних та грязьових джерел.

Для отримання послуги проживання туристичний оператор повинен укласти договір. Усний запит обов'язково повинен бути підтверджений письмово (лист, телеграма, електронна пошта та інше). У запиті має бути обов'язково вказаний перелік послуг і можливо, ціна. Прийняття запиту шляхом підтвердження в письмовій формі (акцепт) із зазначенням послуг та цін вважається укладенням Контракту. У акцепті готель може вказати необхідність попередньої оплати як неодмінної умови прийняття запиту та його форму - депозит (тобто аванс) або завдаток. Попередня оплата, як правило, повинна становити вартість послуг за одну добу в несезон і три доби в сезон «пік».

Крім того, після укладення контракту готель може вимагати повної або часткової оплати послуг до заїзду, або прийняти ваучер як гарантійний документ, який підтверджує, що оплата буде зроблена у відповідності з умовами та термінами, передбаченими Конвенцією.

В залежності від обсягів і тривалості співробітництва між туроператором і готелем можуть бути укладені договори наступних видів:

- договір на квоту місць 100%;

- договір без квоти місць;

- договір на квоту місць 30% - 80%;

- договір оренди готелю.

Квота місць - місця, які повинні бути обов'язково викуплені.

Якщо укладено договір квотою 100% - це коли туроператор зобов'язується оплатити всю кількість обумовлених у договорі місць при цьому він отримує максимально можливу знижку. Якщо мова йде про декілька разових заїздах, то оплата здійснюється до заїзду за кількість днів обумовлених у договорі.

Договір без квоти місць - за даним договором здійснюється співробітництво на загальних підставах за роздрібною ціною. При досягненні домовленості можливі знижки і оптові ціни.

Договір на квоту від 30%-80% - за умовами договору туроператор зобов'язаний викупити 30%-80% від квоти, але може розраховувати на викуп 100% квоти своїх місць. В умовах договору обумовлюється певний термін за який туроператор зобов'язаний попередити готель про зняття броні на залишок квоти місць, якщо він не попередив про зняття броні, то вона вважається обов'язковою до викупу. Оплата квоти відбувається за графіком платежів. Туроператор при цьому отримує знижку меншу, ніж при 100% квоті.

Договір оренди готелю - договір при якому до обов'язків готелю входить надання послуг з обслуговування номерів, обов'язкових і додаткових послуг, підтримання матеріально-технічної бази.

Якщо готель і туроператор є резидентами різних країн, то їх відносини регулюють міжнародні готельні правила, в Україні відносини між готелем і туроператором регулюються Цивільним кодексом, законом України "про туризм", закон "Про захист прав споживачів", правила надання готельних послуг в Україні. У договорі готель не може погіршувати права споживачів готельних послуг.

Таким чином одним з провідних напрямків діяльності туроператора є встановлення і підтримання взаємовідносин із засобами розміщення. Надані ними послуги є туростворюючими, а також мають найбільшу частку в загальній вартості туристичного продукту. Тому обрана туроператором стратегія співпраці із засобами розміщення істотно визначає можливості формування, просуванні і реалізації конкурентоспроможного туристського продукту.

2.2 Технологія співробітництва з підприємствами харчування

Харчування -- природна потреба будь-якої людини. У туризмі харчування розглядають і як важливий елемент розваги та пізнання місцевої культури, зокрема гастрономії. Національна кухня є важливим елементом культури народу, має чіткі відмінні ознаки, є елементом пізнання і засобом для задоволення.

Розглядаючи сучасний туризм як одну із форм підприємницької діяльності, ми не можемо оминути індустрії харчування. Заклади харчування -- невід'ємна частина індустрії туризму.

Заклади харчування класифікують за багатьма ознаками.

За ознакою пов'язаності управління виділяють підприємства, об'єднані в ланцюги, і підприємства, які працюють автономно. До найбільших таких ланцюгів, наприклад, у США належить «МакДональдс» (з кількістю підприємств 9460, річними прибутками понад 12 млрд. доларів), «Бюргер Кінг» та ін.

Залежно від контингенту, який обслуговує заклад, підприємства можуть працювати з постійним контингентом (такі підприємства харчування розміщені при готелях, санаторіях і т.ін.), зі змінним контингентом, наприклад міський ресторан.

Заклади харчування розрізняють також за повнотою технологічного циклу, обсягом і характером послуг, видом харчування, режимом роботи, годинами функціонування та іншими ознаками.

Типологізацію закладів харчування здійснюють залежно від форми обслуговування споживачів, характеру діяльності, асортименту страв. Враховують особливості інтер'єру, музичного супроводу, умеблювання, столового посуду, білизни, приборів.

До особливих типів належать ресторан, кафе, бар, буфет, їдальня. Найкомфортабельнішим закладом харчування з найбільшим асортиментом страв є ресторан.

За режимом харчування ці підприємства надають послуги у вигляді повного пансіону, напівпансіону, спеціального харчування, «шведського столу», харчування для дітей та ін. У деяких готелях в номерах передбачені кухні, міні-бари, а послуга харчування може бути реалізована як у номері (за викликом, замовленням), так і на підприємствах харчування.

Підприємства харчування спеціалізуються на національних стравах (європейська, корейська, китайська, грузинська, єврейська та інші національні кухні).

Підприємства класифікують також за кількістю місць для відвідувачів, режимом роботи (цілодобовий, з обмеженням у часі).

Для функціонування закладів харчування неодмінними і типово характерними є такі атрибути діяльності підприємства, як меню, організація приготування страв, закупівля і зберігання сировини, обслуговування відвідувачів і т. ін. Відповідно існують певні норми і правила для здійснення господарської діяльності. Для всіх закладів харчування існують загальні вимоги (пожежної безпеки, санітарного стану) і типові, залежно від типу закладу харчування.

Найважливішим документом закладу харчування є меню, яке має оцінювальну, аналітичну і стимулювальну функції.

Меню -- це перелік страв, наявних у щоденному раціоні, з вільним вибором порційних і чергових страв, комплексних обідів, банкетів, спеціальних видів обслуговування.

Організовуючи обслуговування відвідувачів, слід мати відповідь на три запитання: де, коли і як обслужити.

Місце розташування підприємства вибирають перед його будівництвом або при реконструкції раніше побудованої споруди в заклад харчування. Вважається, що вдале розташування може на ЗО відсотків підвищити товарообіг. Тому слід якнайповніше оцінити можливий контингент відвідувачів та їх кількість. Певну допомогу в цьому надають показники щільності мережі закладів харчування.

Не менш важливим є встановлення режиму роботи. Щоб збільшити потік відвідувачів, підприємства ведуть «битву за час», організовуючи роботу переважно в ті години, коли населення має найбільшу потребу у відвідуванні закладів харчування.

Схема харчування туристів залежить від виду туру, категорії туристів, співвідношення місць розміщення до місць харчування та багатьох інших чинників.

Система харчування вказана у путівці, договорі, ваучері.

Зазвичай сніданок надається за схемою «шведський стіл» із самообслуговуванням та вибором страв із наданого асортименту, за бажанням. У готелях високих категорій він може бути замовлений у кафе, ресторані чи у номер. У номерах, обладнаних кухнями та міні-барами, турист готує сніданок самостійно.

У, схемі харчування «напівпансіон» туристу надаються або суміщені обід-вечеря, або вечеря у встановлений час. «Повний пансіон» забезпечує три-, чотириразове харчування.

Залежно від категорії підприємства харчування якість обслуговування як комплексна послуга реалізується основними, додатковими та супутніми послугами. Поряд з якісно приготовленими та естетично оформленими стравами важливу роль відіграє загальне композиційне сервірування столу, підбір посуду та столових приборів, кольорова гама скатертин, серветок з фірмовим знаком підприємства, квіти, кваліфікація офіціантів, барменів, метрдотелів, бездоганна чистота, гарно оформлене меню декількома мовами, загальний інтер'єр залу, затишок, звукоізоляція, м'яке регульоване освітлення та ін.

Тому харчування туристів відноситься до комплексу туристичних послуг, які враховуються при формуванні туристичного продукту і впливають на величину його ціни.

2.3 Технологія співробітництва з транспортними компаніями

Подолання простору -- одна з найважливіших передумов туристичної подорожі. Послуги перевезення -- постійний компонент у структурі туристичної справи.

Перевезення -- це сукупність засобів транспорту, шляхів сполучення, засобів управління і зв'язку, а також різноманітних технічних пристроїв, механізмів і споруд, що забезпечують їх роботу. До транспортних засобів належить рухомий склад різних видів транспорту -- локомотиви, вагони, морські й річкові судна, літаки, автобуси, автомобілі тощо.

Шляхи сполучення -- це автомобільні дороги, залізничні й водні шляхи, повітряні лінії, монорейкові та канатні дороги, спеціально змонтовані для руху транспорту та перевезення вантажів і пасажирів.

До споруд, що забезпечують роботу транспорту, належать локомотивні й вагонні депо, гаражі, стоянки, автобази, станції техобслуговування, пасажирські станції, вокзали, летовища, пристані.

Розвиток туризму і транспорту тісно пов'язаний та взаємозумовлений процес. Загальновизнано, що туризм, як масове соціально-економічне явище, став наслідком виникнення і розвитку транспорту. Кардинальні зміни у транспортній системі започаткувало створення залізниць і відкриття регулярного пароплавного сполучення. Ті види транспорту, які з'явилися пізніше, здійснювали ще більший вплив на розвиток туризму. Високі темпи туристичних поїздок, що спостерігаються останнім часом, безпосередньо пов'язані з досягненнями науково-технічного прогресу в галузі транспорту.

Транспортні подорожі розглядають як самостійний вид туризму. Це подорожі організованих груп туристів за путівками (ваучерами) за розробленими маршрутами з використанням різноманітних транспортних засобів. їх класифікують за такими ознаками:

* способом пересування на маршруті;

* видом транспорту, яким користуються;

* побудовою маршруту;

* сезонністю;

* тривалістю подорожі.

Найбільшою популярністю користуються автобусні, авіаційні, залізничні подорожі (майже 88% від загального обсягу транспортних подорожей). Туристична транспортна подорож реалізується декількома видами транспорту: залізничним + автобусним (легковий автомобіль), авіаційним + автобусним і т. п. Наймобільніший вид транспорту -- автобус і легковий автомобіль використовують як на самостійному маршруті, так і у вигляді трансферного транспорту, що доставляє туристів з літовища (вокзалу) до готелю, і навпаки.

У плануванні своєї подорожі турист враховує такі чинники, як швидкість прибуття до кінцевого пункту, комфорт, вартість, можливість перевозити багаж, його вага, можливість зупинятися на маршруті, умови харчування, рівень шуму, вібрації, умови для сну і відпочинку, можливість якнайбільше і якнайповніше оглянути довкілля і, звичайно, безпека.

Перевезення туристів повітряним транспортом здійснюють як рейсовими, так і чартерними літаками. Туристи користуються послугами як національних, так і закордонних перевізників.

Авіаційні подорожі здійснюються на регулярній, сезонній або разовій основі.

Згідно зі статистикою темпи зростання популярності авіатранспорту вище, ніж автотранспорту, що обумовлюється все більшим розширенням географії подорожей та існуючої стійкою тенденцією до скорочення термінів подорожі на користь їх частоти (зростання короткострокових турів на далекі відстані). Все це викликає пильну увагу туристського бізнесу до авіаційних перевезень. Літаки - найпопулярніший вид транспорту в світі. Це також можна сказати і про авіаперевезення у туризмі.

І цьому є ряд причин:

* по-перше, авіація - найшвидший і найзручніший вид транспорту при переїздах на дальні відстані;

* по-друге, сервіс на авіарейсах в даний час має привабливий для туристів вигляд;

* по-третє, авіаційні компанії безпосередньо і через міжнародні мережі бронювання і резервування виплачують туристським агентствам комісійні за кожне заброньоване в літаку місце, мотивуючи їх тим самим вибирати авіаперевезення.

Повітряне перевезення здійснюється на основі укладання договору перевезення пасажира, вантажу або пошти з перевізником.

Перевізник - це експлуатант, який має ліцензію на здійснення повітряного перевезення пасажирів, багажу чи пошти.

Договір з авіакомпаніями буває трьох видів:

- договір на квоту місць на регулярних авіарейсах;

- агентську угоду - робота з реалізації авіаквитків, коли турфірма має можливість виступати агентом авіакомпанії з продажу авіаквитків, що спрощує процедуру бронювання і мовного оформлення проїзних документів;

- чартер - оренда літака, договір визначає вартість рейсу, включаючи оренду літака, витрати, роботу екіпажу, обслуговування аеропорту.

Розвиток туризму суттєво змінює систему транспортного обслуговування. Зростання кількості подорожей і особливо їх концентрація в певний період року потребує вдосконалення інформаційної системи на транспорті, поліпшення обслуговування клієнтів-туристів у період, що передує початку їхньої подорожі. Для задоволення цих вимог на транспорті вводиться нова техніка для служб інформації і резервування місць. Наука організаційних змін у транспортному обслуговуванні туристів пов'язана з потребою поєднати транспортне пересування з елементами туристичного обслуговування загалом. Наприклад, у повітряному транспорті вводяться чартерні подорожі, або інклюзив-тури, які пропонують туристам прямі транспортні сполучення і низку додаткових туристичних послуг, що входять до загальної вартості путівки. Чартерний рейс -- це рейс, який виконується поза регулярним розкладом на умовах чартеру, тобто на умовах оренди всього транспортного засобу (корабля, літака, автобуса) або його частини на повний рейс або термін. Встановлюється загальна ціна на весь комплекс послуг, враховуючи повне транспортне забезпечення. Ціна такої подорожі (інклюзив-туру) менша за ціну всіх послуг окремо, у випадку їх роздрібного придбання.

Цікавою і перспективною формою відпочинку та лікування людей є оздоровлювальні круїзи. Вони суміщають морську подорож і лікування. Найскладнішим видом цього типу круїзів є лікувальні рейси. Першовідкривачами «плаваючих клінік» є німці.

Основа діяльності залізничного пасажирського транспорту -- здійснення міжнародних і внутрішніх перевезень між містами або регіонами, тобто надання послуг з перевезення.

Залізничний транспорт характеризується високою регулярністю роботи незалежно від кліматичних умов і пір року. Він забезпечує велику перевізну здатність, володіє достатньо високими швидкостями для доставки пасажирів, значною маневрувальністю у використанні рухомого складу, а також має порівняно низьку ціну за перевезення. Ставлення туристичної клієнтури до залізничного транспорту визначається такими характеристиками: надійність, безпека, зручність.

Останнім часом в Україні чартерні перевезення на спеціальних туристських поїздах по лінійних, кільцевих і радіальних екскурсійних маршрутах практично не здійснюються.

Автобусний транспорт забезпечує перевезення туристів на великі відстані (за розкладом або поза ним) та одноденні екскурсійні поїздки. Автобуси використовують і для організації трансферу, а також на внутрішньомаршрутному пересуванні туристів у країні перебування.

Пасажирський автомобільний транспорт, який використовується для перевезення туристів, представлений різноманітними видами автобусів, який відрізняються за призначенням і місткістю. Призначення автобуса визначає його конструкцію. За призначенням автобуси поділяють на міські, приміські, міжміські, міжнародного призначення (туристичні).

Автобус як туристичний транспортний засіб найвигідніший під час короткочасних туристичних поїздок, міських оглядових екскурсій, поїздок пам'ятними місцями, групових туристичних подорожей з різною метою, подорожей для участі у спеціальних заходах. Туристичні фірми використовують автобуси для відвідування туристами концертів, спортивних та культурних заходів, обслуговування конгресів, ярмарків, виставок. Фактично це -- єдиний транспортний засіб для виконання так званих трансфер-перевезень туристів на відрізках маршруту: літовище -- готель -- літовище, вокзал -- готель -- вокзал.

Особливістю повітряного транспорту, яка відрізняє його від наземних видів, є швидкість перевезення пасажирів, враховуючи весь час, який потрібно затратити пасажирові від моменту вильоту з місця відправлення до місця призначення. На коротких відстанях (до 500 км) залізничний і автомобільний транспорт мають перевагу над повітряним транспортом завдяки значно меншій витраті часу на наземне обслуговування. Однак при збільшенні відстаней перевезення пасажири віддають перевагу повітряному транспорту.

Авіаційні перевезення у світі здійснюють майже 400 авіакомпаній. Найбільш відомі серед них такі великі міжнародні авіакомпанії: АА -- «American Airlines», DL -- «Delta Airlines», США; AF -- «Air France», Франція; ВА -- «British Airways», Англія; LH -- «Lufthansa», ФРН. В Україні авіаперевезення пасажирів і туристів здійснють засоби Державної національної авіакомпанії «Авіалінії України», а також низка інших авіакомпаній -- «Міжнародні Авіалінії України», «Київські авіалінії» та ін.

Водний транспорт -- морський і річковий -- є видом масового транспорту, який здатний перевозити велику кількість пасажирів. Перевізна спроможність морського транспорту досить велика; вона обмежена тільки перевізною спроможністю портів і транспортним флотом. Реконструкція наявних і спорудження нових портів, будівництво суден, які мають вищу пасажиромісткість і швидкість руху, збільшують перевізну спроможність морського транспорту.

Річковим транспортом здійснюються перевезення пасажирів і вантажів по Дніпру, Дунаю, Чорному і Середземному морях із заходом у річкові порти Румунії, Словаччини, а також морські порти Туреччини, Греції, Ізраїлю, Франції, Італії.

Основна діяльність водного транспорту-- задоволення потреб людей у пасажирських перевезеннях, а також попиту на відпочинок упродовж морської подорожі. Особливістю попиту на морські подорожі у нашій країні є досить чітко виражена сезонність. Умовно можна вважати травень-вересень сезонним періодом, а жовтень-квітень -- несезонним.

Внаслідок постійного зростання частки туристів у світовому пасажиропотоці, транспорт відіграє і надалі відіграватиме велику роль у туристичному бізнесі.

2.4 Технологія співробітництва з страховими компаніями

Багато чинників ризику типізовані, і туристам пропонують застрахуватися від таких випадків. Турист, котрий відвідує певну місцевість або країну, частіше, аніж місцеві жителі, потрапляє в непередбачені ситуації. У страхових випадках їм надають допомогу і покривають цілком або частково збитки. У високорозвинених країнах жителі застраховані практично на всі випадки життя. Насамперед страхують здоров'я туриста (різноманітні види медичного страхування, від нещасного випадку з оплатою медичних витрат, а потім його майна. Розглядають також інші несприятливі чинники. В середньому, за статистикою, страхові випадки відбуваються з кожним сотим туристом.

Страхування -- це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

В Україні діють такі основні законодавчі нормативні документи зі страхування: Закони України «Про страхування», «Про туризм» та низка інших нормативних документів.

Страхування є обов'язковим або добровільним, груповим або індивідуальним і здійснюється на підставі відповідних правил. У правилах страхування викладено порядок укладання, зміни, припинення і термін чинності договору страхування, розглядаються страхові ризики і випадки, а також страхова сума, страховий внесок і страхове забезпечення, права й обов'язки сторін. Укладаючи договір страхування, страхувальник (застрахований) одержує відповідний поліс.

Види страхування у сфері туризму охоплюють страхування туриста і його майна, здоров'я (медичне страхування), страхування відповідальності туроператорів і деякі інші види. Варто зазначити, що, згідно зі ст. 17 Закону України «Про туризм», страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'язковим і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.

Специфічними видами страхування є страхування на випадок затримки транспорту, поганої погоди під час перебування застрахованих осіб на відпочинку, а також ненадання або неналежне надання туристських послуг, зазначених у путівці або ваучері.

Законодавства більшості країн світу передбачають обов'язкове страхування цивільної відповідальності водіїв і власників автотранспорту (автотуристів), тому автотурист, перетинаючи кордон, зобов'язаний оформити страховий поліс.

У Європейській спілці для автотуристів обов'язковим є отримання такої страховки у вигляді «Зеленої карти», яка дозволяє пересуватись дорогами Європи без необхідності страхування цивільної відповідальності при перетині кожного нового кордону, тим самим звільняючи власника транспортного засобу від фінансових проблем у разі нанесення комусь шкоди. Вартість «Зеленої карти» залежить не тільки від типу транспортного засобу і терміну дії страхування, а й від ситуації на страховому ринку, рівня збитковості та інших статистичних показників.

Іноземні туристи, які прибувають в Україну (крім країн СНД), мають зазвичай обов'язкову, за законодавством країни проживання, медичну страховку або спеціально придбаний з нагоди туристичної поїздки страховий поліс.

Вартість страховки залежить від терміну перебування туриста за кордоном і країни виїзду. Нормативними документами України щодо обов'язкового страхування пасажирів на транспорті від нещасних випадків встановлено, що сума страхового внеску входить у

вартість проїзного документа і стягується з пасажира, туриста, екскурсанта при продажу проїзного документа.

Згідно з чинним законодавством, оплата медичної допомоги туристу за кордоном здійснюється відповідно до договору страхування медичних витрат.

Слід враховувати, що при страхуванні туристів, які приїжджають до США, Канади, Австралії, Японії, Ізраїлю, Нової Зеландії, країн Центральної та Південної Америки, на острови Тихого й Індійського океанів за індивідуальними турами, сума страхового внеску, як правило, збільшується вдвічі. При страхуванні туристів, що виїжджають до країн Південно-Східної і Південної Азії, Екваторіальної і Південної Африки, сума страхового внеску, збільшується в 1,5 раза. Додатково оплачуються ризики, пов'язані з віком туриста. Для осіб, вік яких перевищує 65 років, страховий внесок збільшується вдвічі, понад 70 років -- втричі. Діти молодші двох років і особи віком понад 75 років не страхуються.

Страхова компанія, крім полісу, видає кожному туристу спеціальну пам'ятку, в якій зазначено, як слід діяти при настанні страхового випадку або раптовому захворюванні, а також адреси і телефони центрів, що надають допомогу в різних країнах світу.

Згідно зі статистикою, за рік кожна страхова компанія здійснює десятки і навіть сотні страхових компенсацій. Більшу частину страхових випадків становлять гострі респіраторні захворювання, на другому місці -- травматизм (переломи, різані рани, черепно-мозкові травми, розтягнення зв'язок). Досить часто у зв'язку зі змінами в звичному харчовому раціоні розвиваються захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, харчові отруєння, алергії). Частими серед страхових подій є і гострий зубний біль.

При укладанні договору страхування варто передусім звернути увагу на те, щоб страховка передбачала оплату не тільки медичних видатків, а й евакуацію (так страховики називають будь-яке транспортування клієнта) або репатріацію, а також на величину ліміту відповідальності страхової компанії.

Мінімальний ліміт відповідальності, який пропонують українські страхові компанії, складає 5 тис. дол. США. На таку суму переважно страхують тих, хто виїжджає у республіки колишнього СРСР або країни ближнього зарубіжжя (Польщу, Болгарію), хоча там і не вимагають страхового поліса.

Останнім часом поширене страхування з асистансом --послугою, яка доповнює медичну допомогу (наприклад, доставка потерпілого в лікувальну установу, розв'язання проблем щодо оплати медичних послуг тощо). Тобто, якщо стався страховий випадок, вам потрібно лише зателефонувати до диспетчерської служби асистанс-компанії (працює цілодобово).

При страхуванні без асистанса (що значно дешевше), у разі страхового випадку, вам доведеться шукати медичну допомогу самостійно і самостійно оплачувати рахунки за лікування. І тільки повернувшись в Україну, ви отримаєте від страхової компанії витрачену на лікування суму (звичайно, ви мусите підтвердити свої видатки, пред'явивши документи медичних установ з печатями і підписами).

Страховики нагадують, що медичний страховий поліс завжди має бути при вас -- на пляжі, у магазині, барі, у гостях, а тим більше, у далеких екскурсіях і поїздках в інші міста. Адже якщо ви одержите травму, то потрібно передати цей поліс компанії, яка асистує, щоб вона змогла взяти на себе всі видатки щодо надання допомоги.

Список найбільших українських фірм, які мають партнерів за кордоном і зарекомендували себе достойно в сфері страхового бізнесу, досить великий. їх майже три десятки: «Оранта», «Укрі-нмедстрах», «Надра», «АКБ-Гарант», «УТСК», «АСКА», «Га-рант-Авто», «Інвестсервіс», «Скайд» та інші.

Іноді через прикрі випадки або надзвичайні обставини, що сталися з клієнтом або членами його родини, виникає потреба відмовитися від запланованої раніше поїздки. Повернувши квитки, відмовившись від заброньованих місць у готелі або повернувши весь туристичний пакет, клієнт зазнає збитків у вигляді тих чи інших штрафних санкцій. На жаль, туристична фірма не завжди може повернути своєму клієнту всю вартість туру, оскільки несе фінансову відповідальність перед своїми партнерами. Тому при відмові від оплаченої заздалегідь поїздки штрафні санкції за договором, укладеним між туристичною фірмою і самим туристом, подаються винятково останньому. їх розмір у певних випадках може досягати 100 відсотків суми, зазначеної у договорі. Ось тут і допоможе поліс зі страхування видатків, пов'язаних з неможливістю здійснити туристичну поїздку.

Можливості страхування досить великі. Сьогодні в Україні практично жоден турист за кордон не виїжджає без страхового поліса. У цивілізованих країнах страхування -- звичайна норма життя.

3. Технологія діяльності туристичного підприємства при формуванні нового туру

3.1 Загальна характеристика нового туру, його направленості

Чехія - це європейська країна з казковою природою, багатою історією, смачною кухнею і відомими на весь світ курортами. Поняття низький сезон у Чехії відсутній, у будь-який час року туристи знайдуть, чим зайнятися тут. Популярністю користуються всі види відпочинку.

Які у сучасного туриста асоціації з Чехією? Ну, звичайно ж, це пиво, палаци та вулиці Праги, Карлів міст. Проте не всім відомо, що крім звичайних туристичних, великою популярністю володіють оздоровчі тури у Чехію. Тому наша туристична фірма «Магелан» пропонує вам лікувально-оздоровчий тур по Чехії.

- маршрут: Київ-Чехія-Київ;

- тривалість туру: 5 днів, 4 ночей;

- кількість чоловік: 2 (індивідуальний тур);

- вартість туру:6000 грн. з 1 чоловіка;

- тип розміщення: СПА готель Romance Pushkin категорії 4 * розташований в самому центрі Карлових Вар, тип номеру: DBL(двомісний, вартість номеру - 250 євро);

- у вартість туру включено: харчування FB (обід+сніданок+вечеря), проживання у двомісному номеру, авіа переліт регулярним рейсом Київ-Чехія-Київ (вартість квитка 2638 грн), трансфер: аеропорт - готель - аеропорт, медична страховка, консультація з лікарем; додатково сплачується: віза - 85 євро, страховка від невиїзду 4% від вартості туру на 1 людину.

Вже не одне десятиліття лікувальні тури у Чехію не втрачають своєї популярності, а навпаки, з кожним роком все більше людей прагне покращити здоров'я і відпочити у цій країні з унікальними природними умовами.

3.2 Визначення програмного забезпечення нового туру відповідно до його тематики

Чехія традиційно є одним із самих популярних туристичних напрямків і пропонує величезну кількість самих різних варіантів для відпочинку, незалежно від пори року і погоди на вулиці.

Лікувально-оздоровчі тури - це можливість поєднати відпочинок з проходженням процедур для відновлення здоров'я.

У цієї країни є всі сприятливі умови, які так необхідні для лікувальних і оздоровчих курортів. Це і чисте повітря, і м'який клімат, і що важливо - високий рівень медицини. Лікувальні грязі, термальні басейни і мінеральні джерела, як і багато років тому, радують приїжджаючих своїми можливостями. А високорозвинена інфраструктура Чехії допоможе зробити ваш відпочинок і лікування максимально ефективними та комфортними.

Оздоровчі тури у Чехію можуть бути спрямовані як на загальне зміцнення організму, так і на лікування певних органів.

Доступна ціна турів до Чехії, дивовижна природа, високий рівень обслуговування, гостинність і щедрість цієї країни залишають тільки найкращі враження про відпочинок.

Представляємо вашій увазі програму туру до Чехії з відвідуванням санаторію Карлови Вари:

1 день:

7.30-приїзд до аеропорту.

8.30-трансфер до готелю.

9.00-розміщення у готелі.

Вільний час.

11.00-ознайомлення з послугами готелю, огляд у лікаря.

13.00-обід.

14.00-оглядова екскурсія містом.

18.00-вечеря.

2 день.

9.00-сніданок.

10.00-лікувальні процедури у санаторії Карлові Вари.

13.00-обід.

15.00-відвідування театру Імідж.

18.00-вечеря.

20.00-вечірня прогулянка містом.

3 день.

9.00-сніданок.

10.00- екскурсія до лікувального джерела «Вржидло».

13.00-обід.

14.00-відвідування музею міста Праги.

18.00-вечеря.

19.00-відвідування нічного клубу Duplex.

4 день.

9.00-сніданок.

10.00- спа процедури у готелі.

13.00-обід.

14.00- екскурсія до старого міста Чехії.

18.00-вечеря.

20.00-вечірня прогулянка містом

5 день.

9.00-сніданок.

10.00-лікувальні процедури у готелі.

13.00-обід.

14.00-відвідування пивної лазні.

18.00-вечеря.

19.30-трансфер до аеропорту.

20.15-переліт до Києва.

Цей тур дає гарну можливість відпочити, розслабитися, зняти стрес і лікуватися у комфортній обстановці. Вас буде оточувати дивовижна природа, уважний персонал, відмінні умови перебування.

Чеський санаторій Карлові Вари - найбільший і найвідоміший санаторій у всьому світі. Санаторій відомий не тільки своїми мінеральними джерелами, але і своїм прекрасним природним розташуванням і своєю неповторною атмосферою. Карлові Вари - це місто гарних парків і садів, ціла плеяда зовсім неповторних чарівних будинків і будівель різноманітних архітектурних стилів, місто великосвітських кафе, гостинних готелів і звабливих магазинчиків. Основою курортного лікування Карлових Вар є мінеральні джерела. Завдяки теплим лікувальним джерелам слава Карлових Вар поширилася по всьому світу. З 79 джерел різної водоносності 13 освоєні і використовуються для питних курсів. Кожен із 13 карловарських джерел виходить з-під землі при різній температурі і з різним вмістом вуглекислого газу, здійснюючи різну дію на організм.

Санаторій Карлови Вари може похвалитися найсучаснішим обладнанням, а також штатом висококваліфікованих співробітників, які у своїй роботі застосовують різні методи лікування. Саме завдяки цьому більшість людей вибирає оздоровчі тури у Чехію.

Оздоровчі тури у Чехію вигідні ще й тим, що у санаторії Карлови Вари пацієнтові надається можливість пройти діагностику та лікування широкого спектру хвороб, навіть хронічних. Захворювання опорно-рухового апарату, травної системи, гінекологія та урологія, а також лікування серцево-судинних захворювань - це лише невелика частина того, що можуть запропонувати заздоровниці Чехії.

Для перельоту була обрана авіакомпанія «АероСвіт», тому що ця компанія приділяє величезну увагу безпеці перельотів і відповідає всім міжнародним стандартам. А льотний склад укомплектований високопрофесійними пілотами.

Для розміщення був обраний СПА готель Romance Pushkin категорії 4 * розташований в самому серці курорту Карлови Вари, навпроти Гейзеровой колонади та лічниці "Замкові Лазні», поблизу термальних джерел Колонада і Гейзер та недалеко від аеропорту (до 20 км). Загальна кількість номерів у готелі: 24 двомісних номерів, 5 двомісних de luxe з балконом, 4 апартаменти, 4 одномісних номерів. Всі кімнати мають Wireless доступ в інтернет (включено у вартість кімнати).

Готель пропонує розміщення в одномісних кімнатах, двомісних кімнатах, апартаментах. Всі кімнати оснащені ванною кімнатою з ванною або душовою кабіною, туалетом, холодильником, телефоном, радіо, багатоканальним кольоровим телевізором, феном, мінібаром. Прибирання номерів: щодня. Зміна білизни: 2 рази на тиждень. Зміна рушників: щоденно.

Найпривабливіше у готелі Romance Pushkin - це хороші сніданки у ресторані Пушкін: вибір гарячих страв, холодних закусок, нарізок. Ресторан пропонує скуштувати страви чеської та міжнародної кухні. Ресторан готелю місткістю до 80 осіб. Зал ресторану має невеликий салон, для проведення відокремлених банкетів.

У літній час готель має в своєму розпорядженні відкриту терасу, місткістю до 30 чоловік.

У будівлі готелю на першому поверсі знаходиться масажний кабінет. Romance Pushkin пропонує своїм гостям кілька видів масажу: класичний, лімфодренаж, арома-масаж, рефлективний масаж. У декількох кроках від готелю розташована лікарня Замкові Лазні. У Лазнях мається басейн з термальною карловарської мінеральною водою. У готелі працюють: лікувальні ванни, обгортання, масажі та апаратна фізіотерапія.

Готель Romance-Puskin пропонує трансфер для гостей готелю. Трансфер необхідно замовляти завчасно.

Кожен день починається о 9 годині зі сніданку. Потім консультація з лікарем щодо процедур, які вам необхідні. Кожного дня о 10 годині відбувається відвідування лікувальних процедур: спа процедури, масажі, лікувальні ванни, обгортання, апаратна фізіотерапія, грязелікування, купання у термальних мінеральних водах, за бажанням відвідування тренажерного залу або басейну. О 13 годині обід. Після обіду туристу надається змогу побувати у театрах та музеях міста, побачити усю красу старого міста Чехії, відвідати пивну лазню та для шанувальників активного відпочинку є велика кількість нічних клубів, але ті хто віддає перевагу більш спокійному відпочинку можуть насолоджуватися вечірніми пішохідними прогулянками по вулицях міста. О 18 годині вечеря після якої турист розпоряджається своїм вільним часом як йому заманеться.