Динаміка функціональної підготовленості бігунів на середні дистанції віком 13-14 років з прискореним біологічним розвитком у річному циклі підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВихованнЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ ДИСТАНЦІЇ вІКОМ 13-14 РОКІВ З ПРИСКОРЕНИМ БІОЛОГІЧниМ РоЗВИТкоМ У РІЧНОМУ ЦИКЛІ ПІДГОТОВКИ

Спеціальність: Олімпійський і професійний спорт

Рамі Салех Мохд ХАЛАВЕ

Київ, 1999 рік

1. ЗАГАльна характеристика роботи

Актуальність. Відомо, що спортивне тренування у молодому віці потребує спеціальних підходів до регулювання тренувальних навантажень. Це пов'язане зі значними особливостями їх впливу на організм за поєднання з процесами росту та розвитку. Особливого значення це набуває під час розвитку витривалості юних спортсменів у видах спорту, де вона є підґрунтям спортивного результату (М.Я. Набатнікова, 1982, В.М. Платонов, 1987, В.П. Філін, 1995, Л.В. Волков, 1996 та ін.).

У цих видах спорту підґрунтям закономірності багаторічної побудови процесу тренування є, перед усім, оптимізація розвитку тих сторін функціональних можливостей організму юних спортсменів, які визначають ті або інші сторони витривалості (Н.Ж. Булгакова,1986, Т.С. Тимакова, 1985, В.С. Міщенко, 1992).

На кожному наступному етапі багаторічної підготовки характер тренувальних впливів на організм стає дедалі більш спеціалізованим відносно конкретної спортивної дисципліни, дистанції бігу тощо. (Ф.П. Суслов, 1982, В.О. Запорожанов, 1994, К.П. Сахновський, 1995 та ін.).

Все це вимагає диференційованих підходів до развитку функціональних можливостей юних спортсменів за одночасного врахування закономірностей вікового розвитку. Разом з тим, багато з цих питань до нашого часу вивчені недостатньою мірою.

Не викликає сумніву той факт, що досягнення високого рівня функціональної підготовленості можливе лише тільки за умов побудови тренувального процесу на засадах врахування закономірності формування відповідної структури функціональної підготовленості. В першу чергу це стосується планування річного циклу підготовки як базового елементу багаторічної підготовки (В.М. Платонов, 1997 та ін.).

Велика кількість досліджень показала, що спрямоване формування структури функціональних можливостей у бігунів на середні дистанції доцільно починати вже у віці 13-14 років (Г.Н. Максименко, 1978, Ю.Г. Травін, 1989, В.О. Сіренко, В.Н. Архіпов, 1990). Разом з тим відомо, що саме у цьому віці спостерігається “пубертатный стрибок” процесу розвитку. В той же час, як відзначають численні автори, розходження хронологічного та біологічного віку у цей період можуть досягати 2-4 років (І.І. Бахрах, 1991, Б.А. Никитюк, 1998 та ін.).

Ймовірно, що це може суттєво відбитися на особливостях формування структури їх функціональної підготовленості. Можливою стає думка, що побудова тренувального процесу без урахування цього факту суттєво зменшує його ефективність. В той же час у теорії та методиці спортивного тренування відсутні дані про особливості формування структури функціональної підготовленості у процесі річного циклу тренування у юних бігунів на середні дистанції з прискореним біологічним розвитком, що зменшує ефективність його планування.

Без розв'язання цих питань неможна оптимізувати тренувальний процес юних бігунів на середні дистанції на етапі вікового розвитку, який характеризується вираженою нерівномірністю дозрівання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дана робота виконувалась у межах теми 1.7.5 - “Особливості формування тренувального ефекту різної спрямованості у річному циклі тренування у бігунів на середні дистанції віком 13-14 років” (№ держреєстрації 0196U010537) плану НДР Комітету з фізичної культури та спорту за 1999 рік.

Метою роботи є визначення особливостей динаміки функціональної підготовленості у річному циклі підготовки у бігунів на середні дистанції віком 13-14 років з прискореним біологічним розвитком.

Задачі досліджень:

1. Визначити динаміку факторів функціональної підготовленості організму бігунів на середні дистанції віком 13-14 років з нормальним темпом біологічного розвитку у процесі річного циклу підготовки;

2. Виділити особливості зміни рівня факторів функціональної підготовленості організму бігунів на 800 та 1500 м., віком 13-14 років з прискореним темпом біологічного розвитку у річному циклі підготовки;

3. Встановити динаміку факторів функціональної підготовленості організму 15-16-річних бігунів на середні дистанції з нормальним темпом біологічного розвитку у процесі річного циклу підготовки;

4. Вивчити відмінності у спрямованості змін функціональної підготовленості спортсменів віком 13-14 років, які спеціалізуються у бізі на 800-1500 м., з різними темпами біологічного розвитку у річному циклі підготовки та розробити практичні рекомендації з його планування у 13-14-річних бігунів на середні дистанції.

Наукова новизна результатів досліджень полягає у з'ясуванні особливостей динаміки функціональної підготовленості та критеріїв її оптимізації у процесі річного циклу підготовки у бігунів на середні дистанції віком 13-14 років з різними темпами біологічного дозрівання.

Вперше визначено характер залежності динаміки факторів функціональної підготовленності бігунів на середні дистанції віком 13-14 років від темпів її біологічного дозрівання. Отримало подальший розвиток визначення впливу етапів річного циклу підготовки на характер та спрямованість динаміки функціональної підготовленості. Обґрунтована принципова можливість використання закономірностей формування функціональної підготовленості як критерія ефективності побудови річного циклу підготовки.

Практична значимість роботи визначається розробкою нормативних характеристик функціональної підготовленості у процесі річного циклу підготовки бігунів на середні дистанції віком 13-14 років з прискореними темпами біологічного дозрівання. Запропоновані критерії контролю оптимальності рівня розвитку факторів функціональної підготовленості юних спортсменів даної категорії та розроблені рекомендації з особливості планування річного циклу підготовки.

Важливим напрямком практичної реалізації результатів роботи є використання отриманих у роботі даних з метою підвищення кваліфікації тренерського складу, а також впровадження цих результатів у програму навчальних дисциплін у навчальних закладах з фізичного виховання та спорту. Результати досліджень впроваджені у практику роботи СДЮШОР з легкої атлетики Центрального клубу збройних сил України (акт впровадження від 17 березня 1999 р.), а також у навчальний процес Національного університету фізичного виховання і спорту України (акт впровадження).

Особистий внесок автора визначається формулюванням проблеми, гіпотези, безпосереднім виконанням основного обсягу теоретичної та експериментальної роботи, узагальненням та аналізом отриманих даних. Частиною роботи є результати, які отримані не експериментальному стенді ДНДІФКС його співробітниками. У цій частині досліджень автор відповідав за підбір та формування еспериментальних груп, а також за збір, узагальнення та аналіз динаміки педагогічних показників.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень, які увійшли до дисертаційної роботи, доповідались на Міжнародному науковому конгресі “Сучасний олімпійський спорт” (Київ, 1997), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт та здоров'я нації” (Вінниця, 1998), на І Загальноукраїнській конференції аспірантів галузі фізичної культури і спорту (Львів, 1997), на двох науково-методичних конференціях НУФВСУ (Київ, 1996, 1998).

Публікації. За темою дисертації опубліковані 10 друкованих робіт. З них 2 статті у наукових журналах, 3 статті у збірках наукових праць, 5 статей у матеріалах конференцій. Структура дисертації. Робота виконана на 196 сторінках та складається зі вступу, п'яти розділів та висновків. Список використаної літератури вміщує 281 найменування. Матеріали дисертації ілюстровані 48 таблицями та 18 малюнками.

2. Основний зміст роботи

Перший розділ “Актуальні питання підготовки юних бігунів на середні дистанції” був присвячений аналізу напрямків дослідження підготовки юних спортсменів як багаторічного процесу, який вимагає врахування закономірностей та індивідуальних особливостей біологічного розвитку. Аналіз проводився у таких напрямках: ключові характеристики тренування бігунів на середні дистанції віком 13-14 років як елемент процесу багаторічної підготовки, пубертатний “стрибок” та прискорений біологічний розвиток, критерій дозрівання підлітків, функціональна підготовленість як інтегральна характеристика передумов спеціальної витривалості спортсменів. За результатами аналізу сформовані підходи до вивчення єства відповідності тренувальних навантажень можливостям організму, який росте. Використовувані навантаження повинні відповідати природній індивідуальній динаміці формування тих сторін функціональних можливостей, які є підґрунтям спеціальної працездатності у бізі на середні дистанції.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” обґрунтовуються методи, методики та способи реалізації програми досліджень. Використовувалися такі методи досліджень:

1. Аналіз науково-методичної та спеціальної літератури;

2. Порівняльне експериментальне дослідження тренувального процесу юних бігунів різного віку та ступеня біологічного дозрівання (педагогічний експеримент);

3. Комплексний метод оцінки функціональної підготовленності, тестів та критеріїв оцінювання (за В.С. Міщенком,1990);

4. Методи оцінки біологічного віку за стандартами W. Greulich, J. Pyle, 1959, Y. Tanner, 1975;

5. Методи математичної статистики: дисперсійний та кореляційний аналіз на підставі операційної системи Windows'95 програми Microsoft 97.

За умов експериментальної лабораторії ДНДУФКС у м. Києві застосовувались методики:

- тестування працездатності з використанням тестів стандартного (1,5 Вт на кг.), ступінчато-зростаючого навантаження, навантаження максимальної інтенсивності (60 с.) та 1,1 критичної потужності;

- визначення максимальної аеробної та анаеробної потужності, споживання кисню (СК), виділення виглекислоти, вентиляція легенів, “кисневого пульсу”, “хронотропного резерву” міокарда та максимальної концентрації лактата у крові. Використавувалась спіроергометрична апаратура фірми “Бекман”;

- пульсометрія за умов тестів за природних умов і у лабораторіях за допомогою спорттестерів “Полар” ПЕ-3000;

- методики розрахунків в економічності, рухливості, стійкості та реалізації аеробного потенціалу за умов роботи переважно анаеробного гліколітичного характеру.

Визначення біологічного віку проводилось фахівцем-лікарем на базі лікарсько-фізичного диспансеру.

Дослідження проводились на шести етапах річного циклу підготовки. У дослідженнях взяли участь юні бігуни на середні дистанції загальною кількістю 98 осіб з ДЮСШ м. Києва зі стажем спортивного тренування 1-5 років.

У третьому розділі “Зміни факторів функціональної підготовленості бігунів на середні дистанції 13-14 та 15-16 років у річному циклі підготовки” наведені результати досліджень за трьома головними напрямками.

По-перше, визначені особливості функціональної підготовленості (ФП) юних бігунів 13-14 років з прискореним біологічним розвитком під час досягнення найбільш високої спеціальної працездатності.

По-друге, показана річна динаміка ФП, яка характерна для юних бігунів 13-14 років з різними темпами розвитку і 15-16-річних бігунів з “нормальними” темпами розвитку. Далі проведений порівняльний аналіз динаміки ФП у юних бігунів вказаних експериментальних груп у річному циклі підготовки.

У першій частині досліджень було проведене визначення біологічного віку юних бігунів та формування експериментальних груп (табл. 1).

Таблиця 1. - Розподіл юних бігунів за групами, які відрізняються за біологічним та хронологічним віком:

Із загальної кількості проаналізованих за біологічним віком юних бігунів приблизно 30% характеризувались прискореним розвитком. Отримані дані свідчать про низку особливостей ФП юних бігунів з прискореним розвитком. Це видно з показників аеробної і анаеробної потужності (табл. 2).

Таблиця 2. - Особливості рівня аеробної та анаеробної потужності, а також реалізації аеробного потенціалу у юних бігунів 13-14 років з прискореним біологічним розвитком (група1), МхSmx:

Примітка:

МСК - максимальне споживання кисню;

РАП - реалізація аеробного потенціалу під час 60 с., навантаження максимальної інтенсивності.

Наведені дані вказують на те, що для прискореного біологічного розвитку юних бігунів характерне зростання аеробної потужності до рівнів, які притаманні 15-16-річним спортсменам, не дивлячись на менший стаж занять спортом. Це, можливо, пов'язане з більш швидким розвитком органів дихання та центральної циркуляції крові. Подібна закономірність відмінностей була наявна і з анаеробної потужності. Відзначалася лише тенденція до більшої величини у 15-16-річних спортсменів. За іншими факторами ФП характер відмінностей був дещо іншим. Найбільша "рухливість" відмічалась у бігунів 13-14 років з "нормальними" темпами розвитку. Найбільш низькою у їх однолітків з прискореним розвитком (рис.).

Зростання "рухливості" може виступати як фактор компенсації зменшеної функціональної стійкості у 13-14-річних бігунів.

Однак, це наявне лише у спортсменів цього віку з “нормальними” темпами розвитку. "Стійкість" та "економічність" у бігунів 13-14 років з прискореним розвитком були достовірно більш низькими, ніж у 15-16-річних спортсменів однакового з ними біологічного віку, а "рухливість" - найбільш низькою серед обстежуваних груп.

Отримані дані показують, що потужність характеристики функції та метаболізму збільшуються разом зі зростанням біологічного віку. В той же час інші фактори ФП, які визначають характер реалізації наявного енергетичного потенціалу та ефективність регуляції функцій, відстають у своєму розвитку. У зв'язку з цим нормування обсягу та інтенсивності тренувальних навантажень у підлітків з прискореним розвитком повинне виключати їх форсування та бути більш орієнтованим на нормативи для 13-14, ніж для 15-16 років.

Динаміка ФП у річному циклі підготовки юних бігунів з прискореним розвитком також мала низку закономірних особливостей. Головні з цих особливостей полягали у тому, що рівень спеціальної працездатності у бігунів досягав таких же високих рівнів, як і у 15-16-річних бігунів, однак, він не міг підтримуватися скільки-небудь тривалий час. Це багато в чому пояснюється динамікою окремих факторів ФП. Так, за показниками аеробної потужності пік досягався уже на 3 етап тестування, після чого відбувалося їх зменшення ще до приходу літніх стартів.

В той же час анаеробна гліколітична потужність 13-14-річних бігунів з прискореним розвитком протягом річного циклу зросла, як і у бігунів 15-16 років. У зв'язку з цим до змагального періоду у структурі енергетичних можливостей у них посилювалась роль гликолітичних факторів, чого не спостерігалося у їх ровесників з нормальними темпами розвитку. За існуючими уявленнями такі зміни енергозабезпечення свідчать про відхилення від оптимального для цього віку процесу адаптації через зростання напруженості регуляторних процесів. Спадає на думку те, що відсутність врахування цього фактору є однією з причин частих випадків зменшеної ефективності багаторічної підготовки юних бігунів з прискореним розвитком.

Відносне зменшення стабільності досягнутих високих рівнів окремих факторів ФП у річному циклі підготовки знайшло підтвердження і за показником “стійкості”. Так, найвищий її рівень у бігунів з прискореним розвитком (такий же, як і у бігунів 15-16 років) досягався у першій половині підготовчого періоду. Однак, уже на початку змагального періоду відмічалось суттєве його зменшення. Подібні дані були отримані з економічності та ступеня реалізації аеробного потенціалу за умов роботи переважно анаеробного характеру. Динаміка “рухливості” бігунів з прискореним розвитком виділялась не лише найбільш низьким її загальним рівнем, але і відсутністю суттєвих змін у річному циклі підготовки. Найбільший вплив річного тренування на показники “рухливості” виявлявся у 13-14-річних бігунів з “нормальними” темпами розвитку.

У четвертому розділі були проаналізовані показники ФП. Показано, що у юних бігунів 13-14 років, як і у спортсменів 15-16 років, динаміка “рухливості” більшою мірою пов'язана з динамікою спеціальної витривалості. Отримані дані свідчать про те, що врахування рівня динаміки та спрямоване вдосконалення функціональної рухливості у процесі річного циклу підготовки є важливим фактором оптимізації підготовки підлітків з прискореним біологічним розвитком. Економічність позитивно пов'язувалась зі спеціальною працездатністю лише у бігунів 15-16 років. Тобто фактор економічності набуває суттєвого значення з метою вияву спеціальної працездатності лише у 15-16 років за умов зростання стажу тренування і не був пов'язаний з прискореним біологічним розвитком. Економічність позитивно пов'язувалась зі спеціальною працездатністю лише у бігунів 15-16 років. Тобто фактор економічності набуває суттєвого значення з метою вияву спеціальної працездатності лише у 15-16 років за умов зростання стажу тренування і не був пов'язаний з прискореним біологічним розвитком. Тому показники економічності недоцільно використовувати з метою керування функціональною підготовленістю бігунів 13-14 років.

В цілому, починаючи з кінця підготовчого та початку змагального періодів, не виділялись окремі провідні фактори ФП юних бігунів на середні дистанції. Внесок усіх факторів ФП, які аналізуються, у зростання спеціальної працездатності у другій половині річного циклу підготовки приблизно однаковий і, можливо, визначається їх індивідуальною взаємодією. Це вказує на необхідність більш глибокого вивчення структури ФП на цих етапах річного циклу підготовки юних бігунів.

У завершальній частині показано, що проведені дослідження дозволили визначити додаткові критерії для керування функціональною підготовкою юних бігунів з прискореними та “нормальними” темпами біологічного розвитку. Вони рекомендувалися для впровадження у процес підготовки юних спортсменів.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів роботи дозволило зробити такі висновки:

1. Існуючі уявлення про наукове обґрунтування планування багаторічної підготовки бігунів на середні дистанції та критерії побудови річного циклу підготовки показують, що у віці 13-14 років у структурі функціональних можливостей та виявах спеціальної працездатності юних спортсменів наявні високо значимі біологічні передумови для розробки спеціального підходу до критеріїв оцінювання функціональної підготовленості та її спрямованого формування. Вони обумовлені тим, що у цей віковий період можуть спостерігатися найбільші розходження календарного та біологічного віку, з одного боку, і зростанням інтенсивності тренувальних навантажень, з іншого боку;

2. Відмінності темпів біологічного розвитку юних бігунів 13-14 років (дистанції 800 і 1500 м.) здійснюють вплив на формування структури функціональної підготовленості та визначають низку особливостей рівня та динаміки її компонентів (факторів) протягом річного циклу підготовки;

3. Рівень спеціальної працездатності в усій її динаміці у річному циклі підготовки (за результатами контрольних тестів у бігу на 400 та 800 м.) юних бігунів 13-14 років з прискореним біологічним розвитком перевищує показники їх ровесників з нормальними темпами розвитку та має значні риси подібності з наявними у юних бігунів більш старшого віку за більш низької здатності зберігати високу спеціальну працездатність і закономірних відмінностях рівнів і динаміки факторів функціональної працездатності;

4. Функціональна підготовленість за більшістю факторів у юних бігунів 13-14 років з прискореним біологічним розвитком є більш високою, ніж у однолітків з нормальними темпами розвитку, і має суттєві риси подібності динаміки їх зміни у річному циклі підготовки з наявною у юних бігунів більш старшого віку (15-16 років) лише у процесі підготовчого та на початку змагального періодів. У змагальному періоді у юних бігунів 13-14 років з прискореним біологічним розвитком наявна найменша стабільність функціональної підготовленості - відмічається найбільше серед обстежуваних юних бігунів зменшення фактору стійкості та економічності за збереження рухливості, яка зменшувалась у інших обстежуваних юних бігунів;

5. Юних бігунів з прискореним біологічним розвитком характеризує більш високий рівень аеробної потужності (зміна МСК з 50,12,8 до 57,82,6 мл/хв^-1/кг^-1) та анаеробної гліколітичної потужності (зміна La макс. з 14,00,22 до 15,70,20 Ммоль/л^-1) порівняно з їх ровесниками з нормальними темпами розвитку - зміна, відповіно, за МСК з 49,02,2 до 53,12,4 мл/хв^-1/кг^-1 і для La макс. з 12,2 0,2 до 13,30,2 до 13,30,11 Ммоль/л^-1. Разом з тим, здатність утримувати МСК, будучи більш високою, у юних бігунів 13-14 років з прискореним розвитком протягом підготовчого та на початку змагального періодів далі зменшувалась і достовірно не відрізнялась від наявної у їх ровесників з нормальними темпами розвитку;

6. Особливістю функціональної підготовленості юних бігунів на середні дистанції 13-14 років з прискореним біологічним розвитком є також відносно більш низький рівень рухливості (зміна з 7,20,4 до 7,70,3 ум. од.) за високої його стабільності у процесі річного циклу підготовки порівняно з їх ровесниками з нормальними темпами розвитку (зміна з 7,20,6 до 9,30,5 ум. од.) або юними бігунами 15-16 років (зміна з 7,00,2 до 8,40,17 ум. од.). У юних бігунів 13-14 років наявна тенденція до зворотнього зв'язку фактору економічності та рухливості у річному циклі підготовки;

7. Економізація за рівнем питомого споживання кисню стандартного спокою у юних бігунів 13-14 років з прискореним розвитком була виражена більш (зміна з 3,910,03 до 3,520,02 мл/хв^-1/кг^-1) порівняно з їх ровесниками з нормальними темпами розвитку (зміна з 4,120,03 до 3,680,02 мл/хв^-1/кг^-1) і наближалася до наявної у юних бігунів 15-16 років (зміна з 3,91 до 3,40 мл/хв^-1/кг^-1). За виявами економізації під час фізичного навантаження подібна картина спостерігалася лише у підготовчому періоді підготовки. У змагальному періоді у юних бігунів з прискореним розвитком спостерігалося зменшення економічності на відміну від бігунів 15-16 років, у яких вона в цей період зростала;

8. Економізація та реалізація, як фактори функціональної підготовленості, не відіграють суттєвої ролі у зростанні загального її рівня та спеціальної працездатності у юних бігунів 13-14 років, що особливо помітне у бігунів з прискореним розвитком. Роль цих факторів поряд з аеробною потужністю набуває значимості у юних бігунів 15-16 років;

9. Найбільш значимими факторами функціональної підготовленості з метою визначення її загального рівня та спеціальної працездатності у юних бігунів 13-14 років з прискореним розвитком є аеробна потужність (у підготовчому періоді) та рухливість, що передбачає необхідність використання тренувальних навантажень такої спрямованості у збільшеному обсязі. У змагальному періоді підготовки під час загального зменшення у них взаємозв'язків факторів функціональної підготовленості порівняно з їх ровесниками з нормальними темпами розвитку провідними факторами підтримки високого рівня спеціальної працездатності можуть стати стійкість до рухливість;

10. У змагальному періоді річного циклу підготовки зменшується можливість виділення окремих провідних факторів функціональної підготовленості юних бігунів на середні дистанції. Це побічно свідчить про те, що у змагальному періоді підготовки загальний рівень функціональної підготовленості та спеціальна працездатність значною мірою визначаються також характером взаємодії окремих факторів та іншими причинами, що вказує на необхідність більш поглибленого вивчення структури функціональної підготовленості юних бігунів на середні дистанції;

11. Впровадження у практику встановлених критеріїв оцінювання динаміки функціональної підготовленості у річному циклі підготовки дозволило підвищити ефективність вибору варіантів його побудови у юних бігунів на середні дистанції з урахуванням індивідуальних темпів біологічного розвитку. біг тренерський спортсмен

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рами Салех Халаве. Особенности динамики факторов функциональной подготовленности у 13-14 летних бегунов на средние дистанции разного биологического возраста в годичном цикле подготовки // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / Під ред. С.С. Єрмакова. - Харків: ХХІІІ, 1999. - №4. - С. 38-45.

2. Рами Салех Халаве. Динамика основных для бегунов на 800 м., факторов функциональной подготовленности в годичном цикле тренировки 13-16-летних спортсменов разного биологического возраста // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / Під ред. С.С. Єрмакова. - Харків: ХХІІІ, 1999. - №5. - С. 41-46.

3. Рами Салех Халаве. Влияние ускоренного биологического созревания на динамику функциональной подготовленности бегунов на средние дистанции 13-14 лет в годичном цикле подготовки // Фізичне виховання студентів творчих спеціальностей: Зб. наук. праць / Під ред. С.С. Єрмакова. - Харків: ХХІІІ, 1999. - №6. - С. 27-34.

4. Рами Салех Халаве. Особенности функциональной подготовленности юных бегунов на средние дистанции 13-14 лет с ускоренными темпами биологического созревания // Наука в олимпийском спорте. - К.: Олимпийская литература, №1, 1999. - С. 103-108.

5. Архипов В.Н., Рами Салех Халаве. Особенности функциональной подготовленности у бегунов на средние дистанции в возрасте 14-15 лет в годичном цикле тренировке при различных вариантах его построения // Резервные возможности совершенствования функциональной подготовленности при больших тренировочных нагрузках. Мат. раб. совещания по обобщенной теме НИР. - К.: УГУФВС, 1996. - С. 4-9.

6. Архипов В.Н., Рами Салех Халаве. Формирование структуры функциональной подготовленности бегунов на средние дистанции в возрасте 13-14 лет с ускоренным биологическим развитием в подготовительном периоде годичного цикла тренировки // Резервные возможности совершенствования функциональной подготовленности при больших тренировочных нагрузках. Мат. раб. совещания по обобщенной теме НИР. - К.: Международное финансовое агентство, Ч. 2, 1998. - 13-19 с.

7. Рами Салех Халаве. Особенности формирования структуры функциональной подготовленности бегунов на средние дистанции в возрасте 13-14 лет // Матеріали ІІІ Міжнар. наук. практ. конф. - Вінниця, 1998. - Ч. 1. - 199-204.

8. Рамі Салех Халаве. Ефективність різних варіантів побудови річного циклу тренування у бігунів на середні дистанції віком 14 років // Матеріали І Всеукр. конф. аспірантів галузі фізичної культури і спорту “Молода спортивна наука України”. - Львів, 1997. - Ч. 1. - С. 129-131.

9. Рамі Салех Халаве. Динаміка найважливіших факторів функціональної підготовленості та спеціальної витривалості у річному циклі тренування 13-16-річних бігунів на дистанцію 800 м. // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 1999. - №1. - с. 35-40.

10. Rami Saleh Moh'd Halaweh. Organizational peculiarities of annual training cycle for middle distance runners at the age of 13-14 years // Proceedings of International scientific congress THE MODERN OLYMPIC SPORT. - Kyiv, 1997. (May 16-19, 1997). - Р. 100-101.

Размещено на Allbest.ru