Показники просторово-часової точності кидкових дій як критерій відбору юних гандболістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники просторово-часової точності кидкових дій як критерій відбору юних гандболістів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Прискорений прогрес сучасного спорту та значне загострення конкуренції на міжнародній спортивній арені висувають високі вимоги до процесу спортивного вдосконалення. Наряду з методично правильно побудованим навчально-тренувальним процесом необхідною є висока ефективність відбору на всіх етапах підготовки (Платонов В.М., 1990, 2004).

У процесі відбору та орієнтації доцільно використовувати ті показники, які мають велике значення для досягнення спортивного результату. У гандболі однією з найважливіших дій є кидок м'яча у ворота. Саме від просторово-часової точності кидків залежить результативність гри в нападі.

Точність рухів спортсменів вивчалася багатьма авторами. У гандболі цій проблемі присвячено праці таких авторів, як К.А. Кеберлинський (1966), А.Г. Амханицький, Є.В. Канівський (1970), у баскетболі - Т. Бедда (1977), А. Мадхі (1980), О.В. Тимошенко (1997), у футболі - М.П. Дудін (2002), А. Скурвідас, А. Віцевас, Г. Манкус (1998) та ін. В.К. Бутаєвим (1991) вивчався вплив навантаження на точнісні рухи баскетболістів, тенісистів і футболістів.

Точнісні спортивні дії гравців мають виражені риси функціональної системи тому, що в наявності результат дії - просторово-часова точність кидків, що є системоутворюючим чинником. Кидок м'яча оцінюється такими критеріями: своєчасність вибору моменту для виконання кидка, швидкість польоту м'яча і точність влучення у ворота. Таким чином, результативність кидка ґрунтується на просторово-часовій точності, що, як системоутворюючий чинник, формує морфофункціональні властивості організму спортсмена.

Питання взаємодії рухових і вегетативних функцій під час м'язової діяльності вивчалося різними авторами (Волков І.П., 1999; Глазиріна П.В., 1983; Приймаков О.О., 1990, 1996). Однак наукового аналізу взаємозв'язків соматичних, вегетативних функцій і точності спортивних дій у доступній нам літературі знайти не вдалося.

Вивчення впливу соматовегетативної інтеграції функцій на просторово-часові параметри кидків юних гандболістів є, на наш погляд, одним з актуальних питань спортивної підготовки. У різні вікові періоди точність кидка може мати різну морфофункціональну та координаційну обумовленість, і знання вікових особливостей формування просторово-часової структури точнісних дій, їхньої залежності від розвитку і становлення провідних функціональних систем дозволить підвищити ефективність цих дій, а отже і результативність гри в нападі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах «Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр.» Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту за темою 1.3.1 «Модельні характеристики системної діяльності організму людини у процесі довгострокової адаптації до фізичних навантажень» (номер державної реєстрації 0101U004945).

Мета роботи - підвищення ефективності відбору гандболістів 15-18 років шляхом визначення та використання інформативних морфофункціональних та психофізіологічних показників, що впливають на просторово-часову точність кидків м'яча у ворота.

Відповідно до мети досліджень поставлені наступні завдання:

1. Узагальнити наукові знання щодо особливостей спортивного відбору в гандболі на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки.

2. Вивчити морфофункціональні особливості організму підлітків і юнаків, які займаються гандболом.

3. Встановити рівень розвитку просторово-часової точності кидкових дій у гандболістів 15-18 років.

4. Дослідити вікові особливості взаємозв'язків провідних соматовегетативних функцій і просторово-часової точності спеціалізованих рухових дій юних гандболістів.

5. Визначити інформативні, відносно ігрової ефективності, показники просторово-часової точності кидків м'яча у ворота для відбору юних гандболістів.

Об'єкт дослідження - просторово-часова точність кидкових дій гандболістів 15-18 років.

Предмет дослідження - критерії відбору з урахуванням взаємозв'язків просторово-часової точності спеціалізованих дій із соматичними і вегетативними функціями організму гандболістів 15-18 років.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: вивчення, аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, експертна оцінка спортивної майстерності, педагогічні спостереження за змагальною діяльністю, хронаксиметрія, рефлексометрія, треморографія, тепінг-тест, оцінка біологічного віку, стрибкова ергометрія, динамометрія, антропометрія, варіаційна пульсографія, визначення максимального споживання кисню, спірометрія, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше визначено інформативні фізіологічні показники гандболістів
15-18 років, що мають значущий кореляційний та регресійний зв'язок з просторово-часовою точністю спеціалізованих дій, що дозволило розробити методику відбору юних гандболістів;

- вперше кількісно визначено характеристики просторово-часової точності кидкових дій юних гандболістів з виділенням модельних функціональних та технічних показників, що доповнює теоретико-практичне підґрунтя вдосконалення навчально-тренувального процесу гандболістів підліткового та юнацького віку в розділі відбору та контролю підготовленості юних спортсменів;

- доповнено дані про вікові особливості розвитку просторово-часової точності спеціалізованих дій юних гандболістів у зв'язку зі становленням ряду головних соматичних і вегетативних функцій.

Практичне значення отриманих результатів полягає у виділенні інформативних показників просторово-часової точності у зв'язку з морфофункціональними особливостями спортсменів-гандболістів 15-18 років, що дозволяє підвищити ефективність відбору та комплектації команд.

Результати дослідження впроваджено в практику тренувального процесу спортсменів-гандболістів Броварського вищого училища фізичної культури, а також у навчальний процес Національного університету фізичного виховання і спорту України, про що свідчать акти впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці мети і завдань дослідження, організації та проведенні досліджень, опрацюванні й інтерпретації отриманих результатів, написанні роботи та підготовці публікацій. У статті, опублікованій у співавторстві, внесок дисертанта полягає в організації та проведенні частини експерименту стосовно дослідження вікових особливостей спортсменів-гравців 15-18 років, а також в інтерпретації результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки роботи доповідалися на V Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів «Фізична культура, спорт та здоров'я», Харків, 2003; VІІІ Міжнародному науковому конгресі «Сучасний олімпійський спорт та спорт для всіх», Алмати, 2004; науково-практичних конференціях кафедри біології людини (2002-2005 рр.) та кафедри олімпійського і професійного спорту (2004 р.) НУФВСУ.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць (6 самостійних), з них - 4 у спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 194 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу, в якому розглядаються методи та організація дослідження, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що вміщує 240 літературних джерел (у тому числі 36 праць - закордонних авторів), додатків. Матеріали дисертації ілюстровано 50 таблицями і 43 рисунками.

Основний зміст роботи

Перший розділ роботи «Особливості відбору гандболістів 15-18 років у зв'язку з їх морфофункціональними характеристиками» присвячений теоретичному аналізу та узагальненню наукових праць стосовно питання закономірностей розвитку організму юних гандболістів в процесі онтогенезу (Дзаганія Д.Г., 1986; Зайцев В.П., Крамський С.І., 2002; Ільницький В.І., 1983 та ін), розглянуто вимоги гри гандбол до фізичної працездатності спортсменів
(Бриль М.С., 1980; Скарбалюс А., 2000 та ін.), та, в залежності від цього, виділено критерії відбору на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки (Крамський С.І., 2000; Ланевич Р., 2002 та ін.).

Аналіз спеціальної літератури свідчить про те, що в даний час недостатньо уваги приділяється пошуку шляхів підвищення ефективності точнісних дій у юних спортсменів. Під час морфофункціональних зрушень, які відбуваються в організмі спортсменів-підлітків, формування функціональної системи, де системоутворюючим фактором є просторово-часова точність рухових дій, на різних вікових етапах може мати суттєві відмінності. В першу чергу, це стосується внеску морфофункціональних і сенсомоторних характеристик у прояв просторово-часової точності кидків м'яча у ворота.

Системний підхід до питання підвищення ефективності кидкових дій у юних гандболістів та аналіз розглянутих наукових робіт дозволили виділити завдання досліджень, а також їхній напрямок.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» дається коротка характеристика застосованих у роботі методів та методик досліджень з обґрунтуванням доцільності їх використання, також представлені порядок проведення досліджень та характеристика контингенту обстежуваних.

Дослідження проводилися в 3 етапи. На першому етапі (2000-2001 рр.) проаналізовано й оброблено сучасні наукові дані, проведено апробацію методик та інструментального комплексу. На другому етапі (2001-2002 рр.) проведено кілька серій досліджень (листопад, березень), за допомогою яких за лабораторних умов вивчено морфофункціональні та психофізіологічні особливості розвитку організму юних гандболістів; за умов тренувальної та змагальної діяльності визначено рівень розвитку просторово-часової точності кидків м'яча у ворота. На третьому етапі (2002-2003 рр.) здійснено комп'ютерну обробку результатів, розраховано регресійні та факторні моделі, проаналізовано форми залежностей, виявлено найбільш інформативні показники, розроблено практичні рекомендації для тренерів і спортсменів команд країни.

У дослідженнях взяли участь 45 спортсменів-гандболістів, учнів Броварського вищого училища фізичної культури, серед яких 4 спортсмени - майстри спорту, 10 спортсменів мають I дорослий розряд, 19 - II дорослий, 10 - III дорослий, 2 - I юнацький. Усі випробувані були розподілені на три групи 15 осіб у кожній: 15 років, 16 років і 17-18 років.

Третій розділ «Вікові особливості морфофункціонального та психофізіологічного стану гандболістів 15-18 років» вміщує результати експериментальних досліджень вікових особливостей підлітків та юнаків, які займаються гандболом.

В результаті досліджень встановлено, що довжина та маса тіла у гандболістів достовірно вища за показники нетренованих. Так, середні величини довжини тіла у гандболістів 15-18 років склали 180-184 см, маси - 69,5-78,4 кг.

У гандболі, як і в інших ігрових видах спорту, в останні десятиліття спостерігається тенденція до відбору високорослих дітей. Тренери найчастіше використовують саме антропометричні показники при відборі і комплектуванні команд для занять у спортивних секціях.

Частота серцевих скорочень (ЧСС) у гандболістів 15-18 років суттєво не відрізнялася і становила 74-76 уд/хв, що відповідає показникам нетренованих підлітків цього ж віку (Аршавський І.А., 1975; Хрипкова А.Г., 1990).

З віком істотні зміни відбуваються в дихальній системі. Так, життєва ємність легень (ЖЄЛ) у гандболістів у віці від 15 до 16 років збільшилася на 14% (у 15-річних становила 3,68±0,23 л, у 16-річних - 4,30±0,21 л), потім темпи приросту зменшилися і становили всього 6% (у 17-18-річних - 4,59±0,20 л).

У процесі росту та розвитку організму, а також внаслідок систематичного тренування відбуваються закономірні зміни показників варіаційної пульсометрії у бік посилення парасимпатичних впливів на серце. Так, у гандболістів 15 років амплітуда моди (АМо) становила 16,4±1,81%, 16 років - 17,5±2,43%, 17-18 років - 15,6±1,47%, індекс напруження (ІН) - 49,6±7,5, 48,3±5,4 та 44,8±6,35 у.о. відповідно. Це майже вдвічі менше за показники підлітків цього ж віку, які не займаються спортом (Баєвський Р.М., 1986; Круцевич Т.Ю., 1999).

Ефективність ігрової діяльності гандболіста багато в чому залежить від рівня розвитку сенсомоторних показників (Волосович А.Г., Бухтій Л.Г., 1994; Ізаак В.І., Ливицький А.Н., 1970), які в різних вікових групах істотно відрізняються. Найменший латентний час простої (ЛЧПР) і складної реакції (ЛЧСР) спостерігається у гандболістів-юнаків (161±8,1 та 400±13,6 відповідно). Вірогідно ці показники відрізняються від показників гандболістів 15 років (200±6,3, р<0,01; 462±22,9, р<0,05), а час реакції на об'єкт, що рухається (РРО), ще й від даних гандболістів 16 років (р<0,01).

У четвертому розділі «Критерії відбору гандболістів 15-18 років з урахуванням взаємозв'язків просторово-часової точності спеціалізованих дій із соматичними та вегетативними функціями організму» подаються результати педагогічного тестування та, виявлених за допомогою методів багатомірної статистики, показників, що мають взаємозв'язок із просторово-часовою точністю кидків юних гандболістів.

Для дослідження просторово-часової точності кидків м'яча у ворота було обрано 4 серії:

кидки м'яча в опорному положенні у заздалегідь відомий кут;

кидки в опорному положенні у раптово запропонований кут;

кидки у стрибку у заздалегідь відомий кут;

кидки у стрибку у раптово запропонований кут.

Найліпші показники точності і часу виконання кидків у ворота переважно зустрічалися у спортсменів 17-18 років (табл. 1).

Таблиця 1. Просторово-часові показники кидків м'яча у ворота гандболістів 15-18 років (±m)

Необхідно відзначити найменший час кидків у ворота серії 2 у спортсменів 17-18 років (р<0,05), що свідчить про те, що дефіцит часу на підготовку до виконання кидка на спортсменів цієї групи позначився найменше, і в ігрових ситуаціях вони можуть варіювати напрямок кидка в останній момент.

Серед обстежених груп гандболістів найменша точність кидка спостерігалася у спортсменів 15 років практично в усіх серіях. Це свідчить про недостатню сформованість техніки кидків.

Результативність кидка в гандболі залежить як від точності влучення м'яча у ворота, так і від швидкості польоту м'яча. Однак часто ці показники знаходяться в обернено пропорційній залежності. Тому необхідне оптимальне поєднання цих характеристик кидків.

При аналізі просторово-часової структури кидків використовувався також показник швидкості і точності (ПШТ) виконання кидків, що виражався через добуток часу кидка на його точність.

У спортсменів 17-18 років ПШТ кидків мав найменші значення, що свідчить про менший час кидків і більш високу їхню точність порівняно зі спортсменами інших груп.

Крім реєстрації часу і точності кидків за умов тренувальної діяльності, велося спостереження за змагальною діяльністю спортсменів. У протоколах ігор відзначалася кількість вдало виконаних кидків (м'яч потрапив до воріт) і кидків, при виконанні яких м'яч не влучив у ворота. Крім того визначалася загальна кількість кидків. На підставі цих показників розраховувався коефіцієнт ефективності кидків у грі.

Найнижча ефективність кидків у грі спостерігалася у гандболістів 15 років. У гандболістів 16 і 17-18 років цей показник вірогідно вищий (р<0,05).

Для виділення найбільш значущих показників у структурах функціональної та технічної (кидкової) підготовленості юних гандболістів, а також вивчення співвідношення окремих показників у загальній структурі підготовленості гандболістів 15-18 років, здійснено факторний аналіз усіх досліджуваних показників.

У гандболістів 15 років у загальній структурі підготовленості виділено 6 факторів, загальний внесок у дисперсію яких становив 84,3%, у гандболістів 16 і 17-18 років - 5 факторів (81,18 и 78% відповідно) (рис. 1).

Аналізуючи факторну структуру підготовленості гандболістів, було виділено такі особливості:

у міру тренованості спортсменів усе більшої значущості у гандболі набувають швидкісно-силові здібності. Так, у гандболістів 16 років показники швидкісно-силової підготовленості (біг 30 м, біг 30 м з веденням, човниковий біг, стрибок у довжину з місця і висота стрибка в стрибковому тесті) увійшли до фактора 3, а функціональні показники нервово-м'язового апарату, від яких залежить рівень прояву швидкісно-силових якостей - до фактора 4. У спортсменів 17-18 років практично всі ці показники об'єднані у факторі 1;

у підлітків 15-16 років одними з провідних показників сенсомоторики є РРО, час упередження в тесті РРО і відношення часу упередження до часу запізнення (фактор 3 - у 15-річних, фактор 1 - у 16-річних). У пубертатному віці спостерігається перевага процесів збудження над процесами гальмування. Як показали дослідження, у гандболістів 15-16 років час упередження був набагато більшим за час запізнення, що і характерно для дітей з дисбалансом основних нервових процесів у бік збільшення процесів збудження. У гандболістів 17-18 років нервові процеси були практично урівноважені, тому значущість показників часу упередження, запізнення і їхнього відношення є невеликою, і до факторної структури підготовленості увійшов лише час РРО (фактор 2);

з віком спортсмени більше надають перевагу кидкам у стрибку. Так, у гандболістів 15 років до основного фактора увійшли показники кидків в опорному положенні, до фактора 2 - показники кидків у стрибку в заздалегідь відомий кут, і до останнього фактора - найскладніші за умовами виконання, кидки у стрибку в раптово запропонований кут. У гандболістів 16 років показники кидків в опорному положенні увійшли до фактора 2, а в стрибку - до фактора 3. У гандболістів 17-18 років показники кидків у стрибку виявилися в більш значущому факторі (фактор 2), ніж показники кидків в опорному положенні (фактори 4, 5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факторна структура підготовленості гандболістів 15-18 років

Для вивчення особливостей формування просторово-часової структури кидків м'яча у ворота юних гандболістів був використаний множинний регресійний аналіз. Було розраховано 3 варіанти рівнянь регресії для кожної групи обстежуваних:

інтегральний показник (Y₁) - ПШТ кидків серії 2;

інтегральний показник (Y₂) - ПШТ кидків серії 4;

інтегральний показник (Y₃) - коефіцієнт ефективності кидків у грі.

Для гандболістів 15 років рівняння мають такий вигляд:

Y₁ = 0,294 + 0,025точність кидків серії 1 + 0,317ПШТ кидків серії 4 - 0,001довжина тіла - 0,0013варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії стоячи) - 0,0007експертна оцінка передач + 0,00004час запізнення в тесті РРО (останньої серії) - 0,0001частота рухів у тепінг-тесті (за останні 10 с), (R=0,94);

Y₂ = -0,569 + 0,00004ЛЧПР (першої серії) + 0,721час кидків серії 1 + 0,103точність кидків серії 3 - 0,0023час упередження в тесті РРО (середній) + 0,0009час упередження в тесті РРО (останньої серії) + 0,0023час запізнення в тесті РРО (останньої серії) - 0,0024варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії стоячи) + 0,003гострота та швидкість зорових сприймань (першої серії), (R=0,96);

Y₃ = -2,691 + 0,054експертна оцінка кидків - 0,0004час запізнення в тесті РРО (останньої серії) - 2,25хронаксія - 0,0002ЛЧСР - 0,0007амплітуда тремору - 0,0009ЧСС відновлення - 0,129ПШТ кидків серії 1 - 0,0023човниковий біг (R=0,96).

Рівняння регресії для гандболістів 16 років:

Y₁ = 0,271 + 0,96час кидків у серії 4 + 0,054точність кидків серії 1 + 0,0014час запізнення в тесті РРО (середній) - 0,064біологічний вік - 0,0088стаж + 0,0456біг 30 м + 0,00014ЧСС відновлення - 0,00011амплітуда моди (при варіаційній пульсографії лежачи), (R=0,91);

Y₂ = 0,073 + 0,032точність кидків серії 3 + 1,496хронаксія - 0,0018варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії стоячи) - 0,0147відношення часу упередження до часу запізнення в тесті РРО (середнє) - 0,0003висота стрибків за 10 с (середня) - 0,0003частота тремору - 0,0002ЧСС (при варіаційній пульсографії лежачи) + 0,0002час запізнення в тесті РРО (середній), (R=0,91);

Y₃ = -2,657 + 0,017експертна оцінка кидків - 0,007амплітуда моди (при варіаційній пульсографії стоячи) + 0,149біологічний вік + 0,018відношення часу упередження до часу запізнення в тесті РРО (середнє) + 0,001варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії стоячи) + 0,0004експертна оцінка передач - 0,0003ЧСС відновлення +0,00004частота тремору, (R=0,90).

Рівняння регресії для гандболістів 17-18 років:

Y₁ = 3,31 - 0,133вік (паспортний) + 0,209ПШТ кидків серії 3 + 0,1034точність кидків серії 1 + 0,0334коефіцієнт монотонності (при варіаційній пульсографії лежачи) - 0,0037час упередження в тесті РРО (середній) + 0,0048експертна оцінка кидків - 0,0005частота тремору + 0,0001РРО (останньої серії), (R=0,89);

Y₂ = -0,902 + 0,021ЧСС у спокої + 0,006час упередження в тесті РРО (останньої серії) - 0,086МСК - 0,004частота тремору - 0,3137стрибок у довжину з місця - 0,0058варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії лежачи) + 0,179відношення часу упередження до часу запізнення в тесті РРО (середнє) + 0,0012частота рухів у тепінг-тесті (за останні 10 с), (R=0,96);

Y₃ = -1,446 + 0,015експертна оцінка кидків - 0,021ЧСС відновлення - 0,0003гострота та швидкість зорових сприймань (середня) + 0,172стрибок у довжину з місця + 0,0015варіаційний розкид ЧСС (при варіаційній пульсографії лежачи) - 0,0102біг 30 м з веденням - 0,062час кидків серії 4 - 0,0001ЧСС у спокої (R=0,94).

Особливо цікавими при аналізі виявилися ті показники, що увійшли з високими значеннями до кожної регресійної моделі або до більшості з них, що свідчить про високу значущість цих величин у розвитку просторово-часової точності кидків.

Так, у спортсменів 15 років такими показниками виявилися: варіаційний розкид ЧСС при варіаційній пульсографії (ВП) стоячи, час запізнення в тесті РРО при реакції на останню серію сигналів.

У гандболістів 16 років до найбільш значущих показників можна віднести: біологічний вік, ЧСС відновлення після стандартного 5-хвилинного навантаження, частоту тремору, варіаційний розкид при ВП стоячи, час запізнення в тесті РРО (середній) і відношення часу упередження до часу запізнення в тесті РРО (середнє).

Серед найбільш вагомих показників гандболістів 17-18 років виявилися такі: варіаційний розкид ЧСС (при ВП лежачи), частота тремору, експертна оцінка кидків і стрибок у довжину з місця.

У гандболістів 17-18 років спостерігався позитивний коефіцієнт регресії МСК і ПШТ кидків серії 4.

Крім того, спостерігалися достовірні кореляційні зв'язки між МСК і реобазою у гандболістів 16 років (r = 0,71, р < 0,01), МСК і часом запізнення в тесті РРО (r = 0,72, р < 0,01) у гандболістів 17-18 років. Варіаційний розкид (показник вагусної регуляції ритму серця) достовірно корелював з реобазою (r = 0,64, р < 0,01) і часом складної реакції (r = 0,63, р < 0,05), висотою як одного (r = -0,79, р < 0,001), так і серії стрибків за 10 с (r = -0,75, р < 0,001) у гандболістів 15 років, із РРО (r = 0,73, р < 0,01) - у гандболістів 16 років і хронаксією (r = 0,76, р < 0,001) - у 17-18-літніх.

Такі залежності вказують на можливий негативний ефект надмірного використання навантажень аеробного характеру в гандболі. Це пов'язане зі специфічністю адаптаційних змін, що відбуваються при тренуванні. Відповідно до характеру і спрямованості тренувального процесу в організмі спортсмена розвиваються лише ті функціональні властивості, що мають вирішальне значення для досягнення високих результатів в обраному виді спорту, а, отже, і для системоутворюючого чинника.

На підставі побудованих регресійних моделей для кожного віку гандболістів розроблені критерії оцінки виділених показників. Розраховано п'ять рівнів оцінки: низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий. Середньому рівню розвитку відповідає середній груповий показник.

Визначення критеріїв оцінки показників, що увійшли до рівнянь регресії, в свою чергу, дозволяє розробити критерії оцінки інтегральних показників для кожного віку спортсменів. Для цього величину значень показників кожного рівня розвитку підставили у регресійну модель.

Схему, що подана у таблиці 2, можна використовувати для оцінки кидкової підготовленості юних гандболістів.

Таблиця 2. Схема оцінки просторово-часової точності кидків м'яча у ворота гандболістів 15-18 років

У п'ятому розділі «Обговорення результатів дослідження» підведені підсумки проведених досліджень. В роботі підтверджені данні Д.Г. Дзаганія (1986), А. Скарбалюс (2001), D. Karras und and. (2002) про закономірності розвитку організма підлітків і юнаків, які займаються гандболом. Доповнені та поглиблені уявлення про формування просторово-часових компонентів точнісних рухових навичок з позиції функціональних систем (Дудін М.П., Лісенчук Г.А., Воробйов М.І., 2002; Тимошенко О.В., 1997). Одержані нові знання про функціональну обумовленість розвитку просторово-часової точності кидків м'яча у ворота, і на цьому підгрунтті розроблені критерії відбору гандболістів 15-18 років.

На основі даних літератури і результатів власних досліджень визначено місце кожного показника, що вивчався, у функціональній системі, де системоутворюючим чинником виступає просторово-часова точність кидка м'яча у ворота. Ці показники умовно можна розділити на три блоки (табл. 3):

– аферентного синтезу і програмування дії;

– еферентного синтезу;

– вегетативний блок.

Таблиця 3. Комплекс показників, що рекомендується для відбору
гандболістів 15-18 років

Для кожної вікової групи розроблено критерії оцінки виділених показників, використання яких допоможе тренеру підвищити ефективність відбору гандболістів 15-18 років.

Висновки

Однією з найважливіших дій у гандболі є кидок м'яча у ворота. На різних вікових етапах просторово-часова точність кидка може мати різну морфофункціональну та психофізіологічну обумовленість. Ці питання в літературі практично не висвітлювалися. Виділення показників, що мають суттєвий вплив на рівень прояву просторово-часової точності кидків, дозволить удосконалити систему відбору гандболістів 15-18 років.

Заняття гандболом позитивно впливають на морфофункціональний розвиток організму підлітків та юнаків. У юних гандболістів спостерігалися більші величини ЖЄЛ (у спортсменів 17-18 років 4,590,2 л, 15 років - 3,680,23 л; у неспортсменів 15 років - 2,6 л, 17-річних - 3,520 л), менші показники часу сенсомоторних реакцій (200 ± 10 мс - у 15-річних гандболістів, 261 ± 36 мс - у неспортсменів), менша активність симпатичної регуляції ритму серця (за показниками АМо та ІН). У гандболістів 15-18 років, порівняно з підлітками, які не займаються спортом, достовірно вищі показники довжини та маси тіла, що, очевидно, пов'язане з відбором та переважною орієнтацією тренера саме на ці показники.

Результати сенсомоторного тестування показали, що юнаки 17-18 років відрізняються високою швидкістю реагування на зорові сигнали (ЛЧПР - 1668 мс, ЛЧСР - 40013,6, РРО - 34,81,5) й утриманням її протягом тестування практично на одному рівні, що свідчить про здатність протистояти стомленню.

Підлітки 15-16 років відрізняються високою швидкістю реакції на початку тесту, однак стомлення, що розвивається в центральній нервовій системі, не сприяє утриманню високої зорово-моторної реакції, й її швидкість або зменшується поступово, або після періоду утримання знижується наприкінці тестування. Це особливо помітно за показником РРО. Так, на початку тесту РРО у гандболістів 15 і 16 років практично однакова (45 мс), наприкінці тесту час реакції погіршився у гандболістів 15 років у 2,2 рази, у 16-річних - у 1,84 рази.

У спортсменів 17-18 років значення РРО на початку і наприкінці тесту однакові.

Дослідження просторово-часової точності кидків м'яча у ворота свідчать, що найліпші показники часу і точності кидків спостерігаються у гандболістів-юнаків (середній показник швидкості і точності становив 1,2670,087). Це, очевидно, пов'язане з тим, що навичка кидків у них уже більш досконала. У гандболістів-підлітків ця навичка ще недостатньо закріплена.

Проведені дослідження дозволили виявити статистично значущі взаємозв'язки показників, що забезпечують розвиток швидкісно-силових здібностей. Про це свідчать достовірні кореляції між збудливістю і лабільністю нервово-м'язового апарату, показниками стрибкової ергометрії, рядом сенсомоторних показників, а також показниками, що характеризують активність симпатичної регуляції ритму серця (ЧСС, ІН тощо). Так, у гандболістів 15 років достовірні кореляції спостерігалися між вегетативним показником ритму та середнім показником висоти стрибків за 10 с (r = 0,68, р<0,01), реобазою двоголового м'яза та силою кисті кидкової руки (r = -0,8, р<0,001), висотою стрибка за 10 с та часом РРО (r = -0,69, р<0,01). У гандболістів 16 років реобаза корелювала з хронаксією (r = 0,65, р<0,01), ЛЧПР - з силою кисті кидкової руки (r = -0,60, р<0,05), середня потужність стрибків за 10 с та потужність одного стрибка - з частотою рухів у тепінг-тесті (r = 0,63, р<0,05; r = 0,64, р<0,01 відповідно), висота стрибка з амплітудою моди, ІН, коефіцієнтом монотонності, вегетативним показником ритму тощо. У спортсменів 17-18 років достовірні кореляції виявлені між реобазою двоголового м'яза та коефіцієнтом монотонності, вегетативним показником ритму, показником адекватності процесів регулювання (r = -0,76, р<0,001; r = -0,79, р<0,001; r = -0,70, р<0,01 відповідно), частотою рухів у тепінг-тесті та силою кисті (r = 0,68, р<0,01) тощо.

Це свідчить про взаємозв'язок показників, що впливають на розвиток швидкісно-силових здібностей. Крім того, у спортсменів, які розвивають швидкісно-силові здібності, спостерігається більш високий тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що позитивно впливає на збудливість нервово-м'язового апарату.

Великого значення для прояву швидкості і точності виконання кидків м'яча у ворота набуває вагосимпатичний баланс відділів вегетативної нервової системи. Так, показники, що характеризують активність симпатичної регуляції ритму серця (ІН, мода, АМо й ін.), у всіх вікових групах негативно корелювали з часом кидків і позитивно - з точністю. До регресійних моделей, де Y - показник швидкості і точності кидків в опорному положенні і стрибку, з показників варіаційної пульсографії увійшов варіаційний розкид (у підлітків 15 років з коефіцієнтами -0,0013 та -0,0024, 16 років з коефіцієнтом -0,0018, юнаків
17-18 років - -0,0058): зі збільшенням цього показника параметри швидкості і точності кидків поліпшуються. Використання такого інтегрального показника, як ПШТ, є найбільш ефективним методом для оцінки розвитку просторово-часової точності кидків.

Виявлено тенденцію до збільшення з віком позитивного впливу масо-ростових показників на просторові і часові характеристики кидків м'яча у ворота за умов технічних і сенсорних ускладнень. Маса тіла негативно корелює у гандболістів 16 років з часовими параметрами кидків у раптово запропонований кут (r = -0,75, р<0,01 та r = -0,88, р<0,001) і позитивно - із просторовими в цих же серіях (r = 0,73, р<0,01 та r = 0,62, р<0,05). У юнаків 17-18 років маса тіла позитивно впливала на ПШТ кидків серій 2, 3 (r = -0,67, р<0,01; r = -0,84, р<0,001 відповідно), негативно - на точність кидків у стрибку (серія 4) (r = 0,7, р<0,01).

Значущість масо-ростових показників доводять результати факторного аналізу. У факторну структуру спеціальної працездатності гандболістів 15 років масо-ростові показники ввійшли до фактора 6, а в 17-18-літніх - до фактора 2, що свідчить про зростаючу значущість антропометричних показників у процесі росту і розвитку організму.

Виявлено негативний взаємозв'язок між характеристиками анаеробної фосфагенної потужності (показники стрибкового тесту) і просторово-часовою точністю кидків м'яча, як в опорному положенні, так і у стрибку. Це пояснюється тим, що ці дії належать до вибухових вправ, і енергозабезпечення здійснюється за рахунок алактатного анаеробного механізму енергопродукції.

За результатами кореляційного, регресійного і факторного аналізу значущі показники гандболістів 15-18 років, що пов'язані зі структурою просторово-часової точності кидків м'яча у ворота, можна умовно поділити на три групи: аферентну (для гандболістів 15 років - час упередження в тесті РРО, час простої та складної реакції, гострота та швидкість зорових сприймань;

16 років - РРО, час запізнення, час упередження та їх відношення; 17-18 років - РРО), еферентну (15 років - частота тремору, сила кисті кидкової руки, хронаксія; 16 років - реобаза, хронаксія, сила кисті, частота тремору; 17-18 років - частота рухів у тепінг-тесті, частота тремору, реобаза, сила кисті) і вегетативну (15 років - ІН при ВП у положенні стоячи, висота стрибків; 16 років - ЧСС відновлення, варіаційний розкид при ВП в положенні стоячи, висота стрибку; 17-18 років - ЧСС у стані спокою й у процесі відновлення).

Розроблено критерії оцінки більшості цих показників, використання яких підвищить ефективність відбору гандболістів 15-18 років.

Переважальний розвиток аеробних можливостей супроводжується зниженням швидкісно-силових здібностей, причому з підвищенням рівня тренованості цей факт стає більш очевидним. Так, спостерігалися достовірні кореляційні зв'язки між МСК і реобазою у гандболістів 16 років (r = 0,71, р < 0,01), МСК і часом запізнення в тесті РРО (r = 0,72, р < 0,01) у гандболістів 17-18 років. Варіаційний розкид (показник вагусної регуляції ритму серця) достовірно корелював з реобазою (r = 0,64, р < 0,01) і ЛЧСР (r = 0,63, р < 0,05), висотою як одного (r = -0,79, р < 0,001), так і серії стрибків за 10 с (r = -0,75, р < 0,001) у гандболістів 15 років, із РРО (r = 0,73, р < 0,01) - у гандболістів 16 років і хронаксією (r = 0,76, р < 0,001) - у 17-18-літніх.

Це пов'язано зі специфічністю адаптаційних змін, що відбуваються під час тренування. Відповідно до характеру і спрямованості тренувального процесу в організмі спортсмена розвиваються лише ті функціональні властивості, що мають вирішальне значення для досягнення високих результатів в обраному виді спорту, а отже, для системоутворюючого чинника.

Дисертаційне дослідження не є вичерпним. Оскільки в гандболі існують ігрові амплуа, подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення розвитку просторово-часової точності з урахуванням соматовегетативної інтеграції функцій залежно від амплуа гравців.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Кропивницкая Т.А. О значении оптимальных соотношений тренировок аэробной и анаэробной направленности в подготовке гандболистов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХГАДИ, 2002. - №3. - С. 28-35.

Кропивницкая Т.А. Особенности зрительных сенсомоторных реакций гандболистов 15-18 лет // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. - Харків: ХГАДИ, 2003. - №12. - С. 55-64.

Кропивницька Т. Дослідження впливу деяких морфофункціональних та психофізіологічних факторів на швидкість і точність кидків м'яча у гандболі у спортсменів 15-18 років // Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2003. - №1. - С. 71-74.

Кропивницька Т. Особливості формування структури підготовленості гандболістів 16-18 років // Зб. наук. праць наук. конф. аспірантів «Молода спортивна наука України». - Львів: НВФ «Українські технології», 2004. - С. 208-212.

Кропивницкая Т. Особенности зрительно-моторных реакций гандболистов 15-18 лет // Матеріали V міжнарод. наук. конференції студентів та аспірантів «Фізична культура, спорт та здоров'я». - Харків: ХДАФК, 2003. - С. 36-37.

Кропивницкая Т.А. Морфофункциональные и психофизиологические критерии отбора и контроля гандболистов 15-18 лет // Материалы VIII межд. науч. конгресса «Современный олимпийский спорт и спорт для всех». - Алматы, 2004. - Т. II. - С. 214-215.

Размещено на Allbest.ru