Розробка екскурсійного туру по Вінницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Курсова робота

Розробка екскурсійного туру по Вінницької області

ЗМІСТ

1. Вступ

2. Розділ 1

3. Розділ 2

4. Природні ресурси Вінницької області

5. Історико-культурні ресурси Вінницької області

6. Розділ 3

7. Розробка тура «Вінниця чекає на Вас!»

8. Висновки

9. Список використаних джерел

1. ВСТУП

Україна є унікальним комплексом історичних, культурних і природних пам'яток, має вдале географічне положення, сприятливий клімат, значні рекреаційні можливості, що створює передумови для перетворення туризму в одну з найбільш перспективних галузей економіки.

Для забезпечення стабільного розвитку цієї галузі Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України розроблено низку заходів спрямованих на розвиток туристичної галузі в країні. Стабільний розвиток туризму передбачає розбудову матеріально-технічної бази, а також забезпечення якості обслуговування відповідно до міжнародних стандартів.

Вінницька область має досить великий туристично-рекреаційний потенціал, який, на жаль, недостатньо вивчений. Його більш детальне дослідження дасть поштовх для розвитку туристичної галузі області, сприятиме відновленню та збереженню цінних історико-культурних пам'яток, ландшафтних комплексів, що в цілому матиме позитивний вплив на розвиток регіону. Цим і визначається актуальність теми нашого дослідження.

Актуальність теми обумовлюється невпинно зростаючою роллю у сучасному світі рекреаційно-споживчої та дозвіллєво-культурної діяльності людей, найбільш привабливим різновидом якої останнім часом все більше стає туризм. Зважаючи на це, навіть у тих країнах, де він ще не посів домінуючого місця в структурі дозвілля - а це стосується і сьогоденної України, - туризм привертає до себе увагу як та ланка економічної діяльності, котра здатна забезпечити значний і суттєвий господарський чи фінансовий ефект.

Саме з цієї причини досить актуальним у науковому плані є дослідження соціальної інфраструктури туризму, зокрема готельного господарства, його соціальних чинників, з метою з'ясування шляхів та способів подальшого розвитку й удосконалення індустрії туризму та її соціокультурного змісту.

Метою дослідження є виявлення туристично-рекреаційного потенціалу Вінниччини, сучасного стану природно-рекреаційних та історичних ресурсів, перспективи розвитку туризму в області.

Метою роботи є вивчення соціальних чинників і функцій інфраструктури туризму у Вінницькій області, з'ясування шляхів, форм і методів вдосконалення готельного господарства як елемента інфраструктури туризму, розробка тура у Вінницькій області.

Досягнення зазначеної мети реалізується шляхом формулювання та розв'язання таких науково-дослідних задач:

1. Виявлення та характеристика окремих видів туристських ресурсів;

2. Дослідження сучасного розвиту туризму в регіоні.

3. Характеристика крупних туристських центрів.

4. Визначення подальших перспектив розвитку туризму в даному регіоні.

Об'єктом дослідження в контрольній роботі виступають туристські ресурси Вінницької області, а предметом особливості їх структури, географії розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Перший розділ присвячений основним особливостям географічного положення Вінниці. У другому розділі подається розгорнута характеристика якісного і кількісного складу туристських ресурсів. У третьому розділі викладено основні проблемні моменти, які стосуються використання туристських ресурсів в регіоні, можливі шляхи їх вирішення, розробка нового виду туристського продукту. Результати дослідження в систематизованому й узагальненому вигляді представлені у заключній частині.

клімат природний ресурс екскурсія вінницька область

2. РОЗДІЛ 1

Вімнницька омбласть -- область у Центральній Україні. Утворена 27 лютого 1932 року. Обласний центр -- місто Вінниця. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин.

Має найбільше сусідніх областей серед всіх областей країни. На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеською областями України та з Республікою Молдова, в тому числі частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я.

Географія. Область займає майже 4,5% території України. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.

Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. На території області поширені ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в'яза. Ґрунт в основному опідзоленний (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині -- сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південному сході і в Придністров'ї -- глибокі чорноземи і опідзоленні ґрунти. Більш 70% території області зорано.

Територією області протікає 204 річки протяжністю понад 10 км. Вони відносяться до басейнів Південного Бугу, Дніпра та Дністра.

Населення. Станом на 5 грудня 2001 року, на час останнього перепису, населення Вінницької області становило 1 млн 772,4 тисяч чоловік, з них 818,9 тисяч -- міське, 953,5 тисяч -- сільське. Кількість сільського населення є найбільшою серед областей України. В області проживають представники 92 національностей, серед яких 91,5% становлять українці, 5,9% -- росіяни, 1,4% -- євреї, 0,4% -- поляки, 0,26% -- білоруси, 0,2% -- молдавани.

Найбільшими містами області є Вінниця (356,6 тисяч жителів), Жмеринка (37,2 тисяч), Могилів-Подільський (33,2 тисяч), Хмільник (27,9 тисяч), Козятин (27,6 тисяч), Гайсин (25,5 тисяч), Ладижин (23,8 тисяч), Калинівка (19 тисяч), Бар (17 тисяч).

Клімат. Клімат області -- помірно континентальний, середня температура січня: ?6°С, середня температура липня: +19°С річна кількість опадів: 520-590 мм, з них 80% випадають в теплий період.

Сільське господарство. В агропромисловому комплексі функціонує понад 850 агроформувань на основі приватної власності на землю. Крім цього діють 1240 селянських (фермерських) господарств. Площа сільськогосподарських угідь становить понад 2 млн.гектарів. Родючість ґрунтів в середньому по області становить 60-65 одиниць (за 100 -- бальною шкалою). За обсягом валової продукції сільського господарства область займає провідне місце в Україні. Питома вага рослинництва -- 61%, тваринництва -- 39%. З кожним роком збільшуються посівні площі під зернові культури і в першу чергу -- озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, гречку, просо і цукровий буряк. Валовий збір зерна за останні два роки зріс майже на чверть, середньорічний урожай становить 1650 тонн.

Транспортна мережа. Основні залізничні вузли -- Козятин, Жмеринка, Вінниця, Вапнярка, Калинівка, Рудниця.

Через область проходять автомобільні магістральні дороги:

М12 -- а/д Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка -- 181,9 км

М21 -- а/д Житомир-Могилів-Подільський -- 178,1 км.

Регіональні дороги:

Р08 а/д Немирів-Ямпіль -- 118,6 км

Р17 а/д Біла Церква-Тетіїв-Липовець-Гуменне -- 93,7 км

Р31 а/д Кременець-Козятин-Біла Церква -- 45,0 км

Р32 а/д Бердичів-Хмільник-Літин -- 58,7 км

Р36 а/д Немирів-Могилів-Подільський -- 107,1 км

В перспективі через область будуть проходити транспортні коридори: Лісабон--Неаполь--Будапешт--Київ, Варшава--Одеса («Балтійське море--Чорне море»). Всі населені пункти області зв'язані з районними центрами дорогами з твердим покриттям. За щільністю залізничних колій на одну тисячу квадратних кілометрів території область займає п'яте місце в Україні. По річках здійснюється вантажно-пасажирське судноплавство. Центр області пов'язаний авіалініями з іншими великими містами України.

Успішно розвивається галузь зв'язку, особливо в містах обласного значення: Вінниці, Жмеринці, Козятині, Ладижині, Могилів-Подільському, Хмільнику. Вводяться нові цифрові телефонні станції, системами мобільного зв'язку UMC, Київстар покриваються міста і території, прилеглі до автомобільних доріг державного значення.

Збільшується кількість операторів електрозв'язку, які включені в волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛЗ): «Дністер», «Захід», а з часом -- «Поділля», а також ті, що працюють в системах радіорелейного зв'язку (РЛЗ). ВОЛЗ і РЛЗ забезпечують високу швидкість і якість передачі інформації.

Туризм. В області взято на державний облік 580 пам'яток архітектури та містобудування, 1507 пам'ятки археології, 1660 пам'яток історії, 98 пам'яток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць включено 24 пункти Вінничини: Козятин, Бар, Бершадь, Браїлів, Брацлав, Вінниця, Вороновиця, Гайсин, Дашів, Жмеринка, Іллінці, Копайгород, Могилів-Подільський, Муровані Курилівці, Оратів, Погребище, Немирів, Ситківці, Томашпіль, Тульчин, Хмільник, Чечельник, Шаргород, Ямпіль.

Найцікавіші історико-культурні місця і пам'ятники:

· Немирівське скіфське городище;

· Державний історико-культурний заповідник «Буша» (у тому числі скельний храм з давньослов'янським рельєфом);

· Вінницький обласний краєзнавчий музей;

· Ставка Гітлера «Вервольф»;

· музей-садиба М. І. Пирогова;

· літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського;

· дерев'яні церкви Миколи (1746 р.) і Юрія (1726 р.);

· комплекс укріплених монастирських будівель «Мури» у м. Вінниці (XVII-XVIII ст.);

· Меморіальний комплекс-музей Д. К. Заболотного;

· Пам'ятник другої світової війни, с. Дзигівка

· залишки замку в Шаргороді (XVI ст.);

· руїни замків у Бару, Озаринцях, Селищі, Хмільнику;

· культові споруди XVI-XIX ст. у Шаргороді, Браїлові, Немирові, Вінниці, Могилеві-Подільському;

· палаци у Тульчині (XVIII-XIX ст.), Немирові (XIX ст.), Мурованих Курилівцях (1805 р.);

· літературно-меморіальні музеї Марка Вовчка та М. О. Некрасова у Немирові;

· музей М. Д. Леонтовича у м. Тульчині;

· музей С. В. Руданського у с. Хомутинці Калинівського району;

· музей М. С. Грушевського у с. Сестринівці;

· меморіальний комплекс Слави (1958 р.);

· пам'ятник М. І. Пирогову (1971 р.);

· пам'ятник Другої світової війни, с. Дзигівка;

· меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів і воїнів-земляків у смт Тиврів (1978 р.).

Функції координації розвитку туристичної та екскурсійної діяльності на території області виконує управління культури і туризму облдержадміністрації. На 1 листопада 2006 року в області налічується 48 підприємства (приватних підприємців), які отримали ліцензії в Державній службі туризму і курортів України на провадження туроператорської та турагентської діяльності (6-туроператорів, 42-турагента). Найбільш потужними серед них є Вінницьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Вінницятурист», приватне підприємство туристична агенція «Укрвіза», товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Вінницьке бюро міжнародного молодіжного туризму "Супутник", приватне мале підприємство "Спадщина", приватне підприємство "Вінтур-плюс".

Власну матеріальну базу, тобто власні підприємства розміщення туристів (готель, санаторій) та власні підприємства харчування має лише - ЗАТ ”Вінницятурист”.

Для обслуговування приїжджих в області працює близько 30 підприємств готельного господарства на 967 номерів, одноразова місткість яких становила 1985 місць. Готельне господарство області має 47 структурних підрозділів сфери сервісу, в тому числі 14 автостоянок, 15 підприємств харчування (ресторани, кафе, бари тощо), 5 саун (басейнів) та інші.

Наявна база туризму в області:

Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади - 25

В тому числі:

Санаторії - 16

Санаторії-профілакторії - 6

Пансіонати з лікуванням - 1

Бази відпочинку - 2

Готелі - 30

Дороги державного та місцевого рівня - 7

Музеї: державні - 25, народні - 27

Пам'ятки історії та культури - 3 433

Ліси - біля 12% від загальної площі області

Фізико географічні та соціально економічні умови Вінницької області є сприятливими для розвитку туристичної галузі господарства. Рельєф території Вінницької області в тому вигляді, яким він є тепер, сформувався в тісному зв'язку з геологічною будовою і в результаті дій зовнішніх факторів. Великий вплив на формування рельєфу мала (і тепер має) робота текучих вод. Вінницьке Придністров'я - це своєрідна «гірська країна». Тут Подільське плато має нахил у бік Дністра і відзначається великою розчленованістю річками на окремі пасма. Для Придністров'я також характерні цікаві форми вивітрювання. Все це створює можливості для організації зимових видів відпочинку, навчальних і пізнавальних екскурсій.

3. РОЗДІЛ 2

Вінниччина одна з най привабливіших куточків України. Славиться вона багатими природними скарбами і чарівною природою.

Надзвичайно різноманітний її рослинний світ. Кращі зразки природньої скарбниці оголошено пам'ятками природи і охороняються законом. Серед них -- вікові та екзотичні дерева, ділянки лісових масивів, цінні джерела ґрунтової води, поселення рідкісних видів фауни.

Чи не найбільшу цінність, одначе, мають старовинні парки - пам'ятки садово-паркової архітектури 18-19 століть. Із 22 парків - пам'яток природи області 3 знаходяться в Томашпільському районі: Антопільський «парк державного значення», Комаргородський та Олександрівський.

В Вінницькій області 320 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 11 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва.

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва становить 2204 одиниці. 511 пам'яток архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання.

Цікавими туристсько-екскурсійними об'єктами є залишки скельних храмів. Печерний храм VI-VII ст. з унікальними рельєфними композиціями і написами був виявлений В. Антоновичем ще у 1883 р. в розколині скелі над річкою Бушка (с. Буша). Тут збереглися також Вежа, що входила в комплекс укріплень XVII ст., і Покровська церква з келіями (1787 p.).

Скельний монастир - комплекс споруд ХІ-ХІХ ст., до якого входять 3 печерних церкви (Усікновення голови Св. Іоанна Предтечі, Св. Параскеви П'ятниці, Св. Антонія Печерського), розташований над Дністром у с Ладова.

Палацово-паркові ансамблі XVIII-XIX ст. збереглися у селах Антопіль, Верхівка, Вороновиця.

У вороновицькому палаці розміщується музей авіації. У 1869-1876 pp. тут жив відомий авіаконструктор О.Ф. Можайський у маєтку брата, де провів свої перші експерименти, збудував дерев'яний планер із нерухомими крилами.

В пейзажному парку селища Муровані Курилівці зберігся палац (1805 p.), а також залишки укріплень XVI ст. з підземними казематами.

Палац із прилеглим парком (1897-1917 pp.) у м. Немирів з 1921 р. функціонує як будинок відпочинку. Тут у 1821 р. народився відомий російський поет М.О. Некрасов.

Кращим зразком класицизму серед архітектурних споруд України вважається палац (1757 р.) у Тульчині. Художнє оздоблення інтер'єру майже повністю знищене вже в радянський період. Ремонт палацу триває з 1975 р. В Тульчині зберігся також малий палац (1782 р.). Обидви вони належали Потоцьким.

Ще однією пам'яткою Тульчина є Успенська церква (1789).

У 1796-1797 pp. у Тульчині знаходилася штаб-квартира російської армії на чолі з О.В. Суворовим. У 1806 р. ад'ютантом командира корпусу, розквартированого в місті, служив І. Котляревський. Після закордонних походів 1813-1814 pp. в Тульчині квартирували частини 2-ї армії, де ад'ютантом командуючого був П. Пестель. У 1818 р. тут було створено тульчинський осередок "Союзу благоденства", а у 1821 р. - Головну управу Південного товариства декабристів.

У документах XVII ст. Тульчин згадується як Нестервар. Топонімічний словник пов'язує назву Тульчин з турецьким пануванням в краї (1672-1699 pp.). У Нестерварі турки збудували фортецю, про яку в народі говорили: "У тій фортеці турчин стоїть". Пізніше звук "р" змінився на пом'якшене "л".

Православні, католицькі, іудаїстські культові споруди XVII-XIX ст. збереглись у Вінниці.

Миколаївський собор (1829 р.), привратний корпус із дзвіницею і вежа з оборонними мурами (XVIII ст.), а також господарчі споруди Миколаївського монастиря, костьол Непорочного зачаття (1627 p., 1791 p.) збереглись у Шаргороді.

В м. Хмільник до наших днів дійшли оборонна вежа (1534 p.), костьол Усікновення голови Св. Іоанна Предтечі (1630 р.) і поміщицький палац (1911-1915 pp.).

Проект і розписи церкви в с. Кукавка здійснений В. Тропініним, ще під час його перебування у кріпацтві.

У Браїлові, в маєтку Надії фон Мекк, у XIX ст. бував П. Чайковський. Клод Дебюссі давав тут уроки музики.

У Брацлаві, колишньому центрі воєводства, зберігся будинок, у якому жив винахідник польової кухні Турчанович. Не збереглась міська церква, в якій правив службу дід Ф. До-стоєвського.

Місто Рів називали "стіною Поділля". В 1537 р. фортеця, подарована королем Сигіз-мундом І його дружині Боні Сфорца, була перейменована на Бар. На Вінниччині народилися історик В. Антонович (с. Махнівка), архітектор В. Городецький (с. Шолудьки), письменник М. Коцюбинський (Вінниця), композитор М. Леонтович (с. Селевенці - нині Монастирьок), поет С. Руданський (с. Хомутинці - нині Руданське), поет В. Стус (Гайсині).

4. Природні ресурси Вінницької області

Ботанічний сад Вінницького національного аграрного університету

Заснований в 1963 р. Загальна площа - понад 70 га. Налічує понад 10 000 саджанців грабу, більше 700 тис. дерев і кущів, понад 650 видів рослин. Має дендрарій, де висаджено понад 600 видів дерев і чагарників.

Ботанічний сад знаходиться у південно-західній частині м. Вінниці на північному і південному схилах р. Вишні. Входить до зеленого кільця міста разом з музеєм М.І.Пірогова. Наразі ботанічний сад входить до складу Вінницького Державного аграрного університету і є науково-методичною базою для студентів і наукововців.

Ботанічний сад «Поділля» займається вивченням рослинних ресурсів Поділля для раціонального їх використання і включає слідуючі відділи:

· Дендрарій.

· Типологічний відділ лісів Поділля.

· Помологічний відділ (плодово-ягідних культур).

· Систематичний відділ трав'янистих рослин.

· Відділ декоративних культур

· Розсадник декоративних і диких плодово-ягідних культур

· Відділ природознавства і охорони природи

· Зимовий сад з колекцією субтропічних рослин унікальних для Поділля

Сьогодні Ботанічний сад це база для проведення прикладних досліджень в галузях квітникарства, декоративного садівництва, лісівництва та лісомеліорації, фізіології рослин, екології та ін. Він є базою для розробки обласних регіональних програм з озеленення території, вивчення еколандшафтів Поділля, моніторингу рідких і зникаючих рослин. Його наявність в структурі університету дозволяє підтримувати тісний зв'язок з заповідними зонами Вінницької області та ботанічними садами України, вести науково-практичну співпрацю з обласною станцією садівництва (с. Медвеже Вушко), Інститутом садівництва НААН та рядом інших установ.

Ботанічний сад розкрив красу й неповторність подільської флори, відобразив досягнення біології і став осередком цілеспрямованої роботи по відтворенню рослинних ресурсів області та збагаченню їх видового складу.

Сьогодні важко повірити, що колишній пустир поблизу музею-садиби М.І. Пирогова на південній околиці міста перетворився на зелений оазис із тінистими алеями, дослідними ділянками, де йде наполеглива робота любителів природи. Зараз площа ботанічного саду сягає 51,1 га, де успішно зростає близько 20 лісових асоціацій, що моделюють типи подільських дібров, а також дендрологічна ділянка з розсадником, патологічний відділ, відділ квітківництва та лікарських рослин. Особливу цінність мають унікальні асоціації лжетсуги, платану, берези, букові, соснові, ялинові.

На сьогодні збережено і функціонує зимовий сад площею 360 м2. Він є цікавим наочним посібником для вивчення рослин закритого грунту, до яких належать алое, агава, аспідістра, аукуба, бегонія, амарилліс, герань, драцена, епіфілюм, пальма (віялова, фінікова), юкка, папороть, пеларгонія, плющ, самшит, фатсія, філодендрон, ціперус, лимон, троянда, олеандр, гібіскус та колекція кактусів.

Крім того, створено ділянку лікарських рослин (цією справою займається майстер Метла А.П.).

Лікарські рослини підсаджуються і висіваються в лісових асоціаціях, реалізуються населенню. з метою їх вивчення проводяться екскурсії для студентів, школярів та ін. Площа відділу лікарських рослин 0,8 га. На ній зростає більше 40 видів, серед них -- бадан товстолистий, ісоп, чистець, шавлія, гірчак зміїний, наперстянка, великоголовник, синюха блакитна, ревінь, лапчатка срібляста, нагідки лікарські, звіробій, єхінацея, золотарник, першоцвіт, меліса лікарська, козлятник лікарський, ромашка долматська, горицвіт весняний, купена лікарська, рута, оман високий, м`ята перцева, ромашка лікарська, дрок красильний, валеріана лікарська, лимонник китайський, головач аруглоголовий, пижмо.

Працівниками ботанічного саду проводиться черенкування й вирощування насіння хвойних культур (ялівця, туї, ялини, кипарису), а також листяних порід (кизилу, барбарису, дейції, форзиції, спіреї, древогубця, жимолості, магонії, магнолії, бузку) та ін.

Серед садженців цих рослин є однорічні, дворічні та трирічні -- усі вони йдуть на реалізацію.

У 2005 р. започатковано створення молодого яблуневого саду на низькорослих підщепах, що планується завершити в 2006 році. Висаджуються такі сорти яблунь, як Новомак, Джокагал, Айдаред, Глостер, Ельстар, Флоріна, ренет Симиренка, Голден делішес, Спартам. Цей сад створюється з ініціативи ректора ВДАУ Л.П.Середи зусиллями співробітників агрономічного факультету й ботанічного саду.

З 1977 року ботанічний сад ВДАУ заслужено входить у число державних парків -- пам`яток садово-паркового мистецтва, оскільки він справді є унікальним витвором людської невтомної праці й наполегливості, результатом новаторського підходу у вирішенні важливих завдань з примноження багатств нашої природньої скарбниці.

Антопільський парк

Заснований в кінці XVIII ст. в маєтку Антоні Яна Непомуцена Святополка - Четвертинського -кастеляна брацлавського.

Парк створено в англійському стилі, теперішня площа 27 гектарів. Основою парку природний дубово - ясеновий масив.

На підвищеному місці, посеред великої поляни, знаходиться палац, центральний вхід до якого оформлений ганком з чотирма колонами. Перед входом до палацу розташована „чаша терпіння”.

Звідси відкривається широка перспектива на понижену частину насаджень та каскади ставків, утворених системою гребель з поступовими перепадами рівня до найвищого місця - кількох галявин з могутніми ясенами. Підземний хід з палацу веде ж у сусіднє село Марківку. Вся територія обнесена кам'яним муром.

Дендрологічні багатства парку досить значні. Тут зростають віковічні дуби та 400 - річні ясени - одні з найкрупніших на Україні. Всього нараховується понад 40 видів і форм деревних рослин, серед них є липи, ясени, каштани і клени, що були висаджені близько 250 років тому.

Ростуть і такі декоративні породи, як ясен плакучий, сосна чорна, горіх чорний і грецький, ялина звичайна, сосна звичайна, клен, явір, горобина, береза та інші. Приваблюють мальовничі куточки, утворені галявинами з групами окремих дерев або суцільними масивами дубового, ясенового і соснового гаїв. В парку зберігся величезний дуб. Як стверджують місцеві старожили, тут відпочивав великий російський поет О.С.Пушкін. І понині його називають „дубом Пушкіна”. В другій половині 19 ст. маєток з парком перейшов у володіння панів Ярошинських. Останній власник парку Кароль Ярошинський (1878 - 1929р.р.) - відомий фінансист, громадський діяч та філантроп.

Сонна поляна

На північно-східній околиці села міститься "Сонна поляна" площею 9,7 га дернової землі, на якій на початку квітня цвіте реліктова сон-трава, занесена до Червоної книги Вінницької області.

Парк «Благодатне»

На території Олександрівської сільської ради знаходиться парк-пам'ятка місцевого значення «Благодатне».

Олександрівський парк заснований в кінці 19 століття, в маєтку графині Бенет.

Знаходиться парк за 10 кілометрів від райцентру Томашпіль, площа - 11,3 гектара.

Відзначається майстерним добором дерево-чагарникових порід із місцевих та екзотичних видів, вдалою розбивкою з урахуванням особливостей рельєфу та грунтово-кліматичних умов. Завдяки цьому температура в парку влітку нижча на 7-8 градусів, взимку вища.

З рідкісних порід цінний каштан їстівний, що плодоносить у фруктовому саду. Виділяються також біла смерека, дуб пірамідальний, червоний і болотний, фундук канадський, горіх чорний, сосна австрійська, ясен плакучий. З чагарникових порід можна зустріти глід махровий та чотири кісточковий, калину бульденеж, сніжну ягоду, жасмин.

Вже повсюди - сліди оновлення: стрімкі алеї, барвисті клумби; самшитові оздоби доріжок, сучасна колиба вигадливої архітектури альтанки, лавиці у затишному розсаднику, затінках, розчищений кизиловий дендрарій, пасіка за ажурним білим парканом, плеса двох ставочків ще не очищених, але вже ожилих, багато сонця оновлених і проріджених кронах. Про хороше повідомляти не треба - розголос і сам іде. Звідусіль, особливо на свята і по вихідних, їдуть сім'ї, компанії, гурти на відпочинок. Ще тут не дуже тісно, але уже густо, уже люди знають, і від кожного чуєш добре слово, що відродили одну з природних перлин Поділля.

Зоологічний парк у Вінниці

Вінницький зоопарк -- зоологічний парк у місті Вінниця. Вінницький зоопарк є наймолодшим зоопарком в Україні. Своїх перших звірів він отримав від Київського, Менського та Рівненського зоопарків, а також здійснив обмін з Черкаським зоопарком.

У зоопарку є 6 видів фазанів, 2 види павичів, 2 види страусів, бізони, зубри, олені, муфлони та лами. Тварин у зоопарку тримають у напіввільних умовах.

Взимку улюбленців публіки -- великих кицьок, страусів -- переводять у приміщення, де відвідини дозволені. А віслюків та оленів підгодовують у вольєрах, щоб жиром запасалися. Ведмеді, як ніхто з тварин зоопарку, відчувають зміну погоди. У неприродніх умовах в сплячку не впадають. Тому влітку і взимку живуть в одних і тих же вольєрах. Лише їдять більше. Двоє маленьких оленят уперше пізнають на собі, що таке українська зима. Їх підгодовують морквою та яблуками відвідувачі звіринцю. Найменш холодостійких тварин перевели у окреме утеплене приміщення. Туди перевели великих кицьок та страусів. На черзі -- рисі. Їх зимові вольєри мають скоро підготувати для відвідувачів. Однак, деякі жителі звіринцю, приміром, зубри, вовки та лисиці, можуть зимувати просто неба.

5. Історико-культурні ресурси Вінницької області

Державний історико-культурний заповідник «Буша»

Державний історико-культурний заповідник „Буша” в селі Буша Ямпільського району Вінницької області. Створений історико-культурний заповідник з метою збереження пам'яток архітектури, археології та історії.

Всі пам'ятки комплексу „Буша” об'єднані спільною територією. Це 8 об'єктів - 4 пам'ятки археології від ІІІ тис. до н. е. до ХІІ ст. н. е., залишки фортеці та підземних ходів ХVІ-ХVІІ ст., що увійшла в історію як один з форпостів боротьби українського народу за незалежність, міська ратуша ХVІ ст. (розташована на території приватної садиби), дохристиянський та християнський скельний храм V-ХVІ ст. н. е. з унікальними художніми рельєфами, кладовище ХVІІІ-ХІХ ст.

На території заповідника також розташований парк історичної скульптури, де щорічно проводяться міжнародні пленери скульпторів-каменотесів, та три музеї: археології, етнографії, оборни Буші.

· Скельний храм

· Вежа фортеці

· Кладовище

· Парк скульптур

· Музей археології

· Музей побуту

· Музей оборони Буші

· Виставка килимів

Немирівське скіфське городище

Немирівське городище -- одне з найбільших міст скіфського часу в Україні поміж Дністром і Дніпром.

Розташоване за 4 км від містечка Немирів на східному Поділлі (46 км на південний схід від Вінниці).

У 900--1250 рр. на території городища знаходилося селище Київської Русі.

Городище займає площу понад 100 га.

Обнесені ровом і земляним валом 9 га були безпосереднім місцем містечка. Решта території використовувалася, напевно під час війни для схованки мешканців краю. Земляні вали тут ще й дотепер подекуди сягають 7-8 м висоти. Розкопками відкриті землянкові хати з глинобитними вогнищами, господарські ями та черені. Жителі городища займались землеробством і скотарством, торгували з Північним Причорноморрям, зокрема з грецьким містом Ольвією.

Вінницький краєзнавчий музей

Обласний краєзнавчий музей у місті Вінниці, найбільше зібрання матеріалів і документів з історії, етнографії і культури Східного Поділля.

Музей розташований у самомму середмісті Вінниці за адресою: вул. Соборна, буд. 19, м. Вінниця-21050, Україна. З 1929 року займає будівлю, яка є частиною пам'ятки національного значення ”Вінницькі мури” (єзуїтський комплекс середини 17 ст.; тривалий час у 3 кімнатах на 2-му поверсі була в'язниця).

Музей був заснований у травні 1918 року. Відкритий для відвідування 1919 року як історико-побутовий музей. В основу його колекції були покладені музейні зібрання Вінницького повітового земства, Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, приватні збірки членів Подільського товариства охорони історичних пам'яток.

Ставка Гітлера «Вервольф»

«Вервольф» (нім. Werwolf) - ставка Гітлера в 8 кілометрах від Вінниці (Україна), близько села Стрижавка. «Вервольф» діяв з весни 1942 року до весни 1944 року, потім входи в бункер були підірвані відступаючими німецькими військами. Окремі джерела стверджують, що внутрішні приміщення при цьому мало постраждали.

«Вервольф» будувався як ставка Гітлера. 16 липня 1942 Гітлер перевів із ставки «Вовче лігво» у Растенбург (Східна Пруссія) генеральний штаб і свою ставку у Вінницю.До появи назви «Вервольф» ставка називалася «Дубовий дім». Як свідчать документи, Гітлер вперше прибув в ставку 16 липня 1942 року, де пробув до 31 жовтня. Саме тут була підписана знаменита директива № 45 - про взяття Чорноморського узбережжя Кавказу, Сталінграду і подальшого наступу на Баку.

В останній раз фюрер побував у ставці 27 серпня 1943. Його особиста присутність знадобилося для вирішення долі Донбасу: треба було утримати цей стратегічно важливий район, і командувач групою армій «Південь» генерал-фельдмаршал Манштейн наполегливо вимагав у Адольфа Гітлера 12 дивізій.28 грудня 1943 вирішувалося питання про ліквідацію «Вервольфу». У березні 1944 року німці повністю підірвали всі комунікації ставки.

Національний музей-садиба М.І.Пирогова

Національний музей-садиба М.І. Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861-1881) жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов. Метою діяльності Національного музею-садиби М.І. Пирогова є збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Це визначає сенс музею, представленого взаємозв'язаною системою об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва, до складу яких входять:

· будинок, в якому жив М.І Пирогов, і де розміщена експозиція про його життя і діяльність.

· музей-аптека з інтер'єрами приймальні та операційної М. І. Пирогова в його садибі Вишня.

· церква-некрополь, де покоїться набальзамоване тіло ученого.

· меморіальний парк, в якому збереглися дерева, посаджені М.І. Пироговим.

Музей відноситься до найважливіших об'єктів культурної спадщини України і займає особливе місце у внутрішньому і міжнародному туризмі.

Музей був відкритий 9 вересня 1947 року у колишній садибі М.І. Пирогова Вишня, яку він придбав у спадкоємців доктора медицини А.А. Гриколевського на торгах у Києві 1859 року, працюючи на посаді попечителя Київського учбового округу.

М.Немирів - архітектурні та історичні пам'ятки

Архітектурними пам'ятками Немирова є:

· Палац Щербатових і парк, закладений у XIX ст. (архітектор Іржі Стібрал);

· колишній костел Йосипа Обручника (1806). Вимурований коштом Станіслава Потоцького;

· церква Св. Трійці (1881),

· будівля чоловічої гімназії (1838);

· колишня електростанція (архітектор І. Стібрал);

· млин,

У місті встановлено пам'ятники: М. Некрасову (1971, скульптор О. Скобліков, архітектори В. Жигулін і А. Крейчі), Марку Вовчку (1975, скульптор П. Мовчун, архітектор О. Гайдученя).

Археологічною пам'яткою є Немирівське городище, розташоване за 3 км від міста.

6. РОЗДІЛ 3

Вінницька земля дуже багата об'єктами туристичної галузі, але існують певні проблеми, для розвитку туристично-рекреційної діяльності.

На Вінниччині багато історичних пам'яток, які руйнуються; тому що за ними ніхто не доглядає. Як приклад , - «Скіфське городище» за кілометр від Немирівської траси міжнародного сполучення. Якщо селище відновити, на ньому можна заробляти величезні гроші. А от вінницьку Бушу знають у всьому світі і деякі американці володіють там нарухомістю.

Наразі існує велика проблема збереження безцінної пам'ятки архітектури та історії Тульчинського Палацу Потоцьких. Реконструкція палацу триває вже не одне десятиліття, коли закінчиться не відомо. Архітектурна пам'ятка ХVІІІ століття з року в рік руйнується. У зв'язку з економічною кризою в Україні реконструкцію палацу призупинено. Вражає також і ставлення нашої влади до збереження подібних історичних цінностей. Поневічені стіни, зруйнована галерея, замуровані вікна західного корпусу - так виглядає нині найбільший у Європі палац, який наші предки у ХVІІІ столітті називали «Тульчинським королівством».

Перешкодою на шляху до розвитку зеленого туризму є недосконала нормативно-правова база, а саме відсутність Закону України «Про зелений туризм». Невідповідність переважної більшості туристичних об'єктів міжнародним стандартам і відсутність розвинутої інфраструктури поблизу популярних об'єктів негативно впливає на надання якісних туристичних послуг.

Існує ряд проблем, які є важливими для розвитку туристичної галузі нині:

- Відсутність чіткої законодавчої бази;

- Визначення статусу господарів, що приймають на відпочинок туристів;

- Створення сприятливих умов оподаткування;

- Підготовка кадрів, що мають належну освіту для надання різних туристичних послуг;

- Проблема транспортної системи, а зокрема стану доріг;

- Створення інтернет-сторінки та інформаційно-туристичної бази;

- Розробка туристичних маршрутів;

- Відновлення традиційних центрів ремесел і промислів;

- Проведення паспортизації об'єктів культурної спадщини;

- Проведення реконструкцій садово-паркових зон.

У 2010 році в управлінні культури і туризму області планувалось провести паспортизацію об'єктів культурної спадщини, аби визначитися остаточно, яким чином можна привабити туристів. Але коштів на це не було виділено. Протягом першого півріччя 2011 року було виготовлено 10 паспортів на пам'ятки архітектури. Також активізувалась пам'яткоохоронна робота з виявлення та взяття на облік нових об'єктів культурної спадщини, контролю за станом існуючих пам'яток. Виявлено 23 нових пам'ятки археології, проведено інвентаризацію пам'яток археології й архітектури міста Іллінці, археологічні дослідження восьми пам'яток археології на території Барського і Муровано-Куриловецького районів.

З метою популяризації Вінниччини управлінням культури й туризму було відзнято художньо-документальний фільм «Сім чудес Вінниччини» та надруковано 5 тис. буклетів із туристичними пам'ятками області, у 2011 році на місцевий туризм з обласного бюджету виділили 250 тис. грн.

Актуальним питанням залишається відновлення традиційних центрів ремесел і промислів. Яскравим прикладом є культурологічний центр музею просто неба «Козацька левада», який створив заслужений художник України, член Національної спілки художників України Михайло Довгань, у планах якого побудувати на території комплексу справжню козацьку чайку, а також українське поселення -- стилізовані під старовину хатки, клуні.

Вінницька область, зважаючи на аграрну спеціалізацію, є перспективною щодо розвитку сільського зеленого туризму. Наразі вже більше 70 агросадиб готові приймати туристів.

Отже, можна зробити висновок, що Вінницька область має високий туристично-рекреаційний потенціал, що створює значні можливості для розвитку туризму.

Вінниччина має сприятливі кліматичні умови, унікальні печери, відслонення, пороги, значні ділянки лісових масивів, природно-лікувальні води, в тому числі родовища радонових вод, багато річок. На території Вінницької області значна кількість історико-культурних пам'яток, серед яких величезна кількість культових споруд, палаців, музеїв, пам'ятників, що в комплексі дає великі можливості для розвитку туристичної галузі. Добре розвинута соціальна інфраструктура, яка представлена значною кількістю закладів харчування, готелів, розважальних комплексів, оздоровчих закладів, що дозволяє туристам комфортно мандрувати. З'ясовано, що Вінницьким бюро подорожей та екскурсій, Вінницьким туристичним союзом та управлінням культури та туризму області розроблено ряд туристичних маршрутів, які активно реалізуються.

Головною проблемою є те, що чимало пам'яток знаходяться у занедбаному стані, вимагають реконструкції і відновлення. Фінансування на культуру є обмеженим через важку економічну ситуацію в країні. Більшість пам'яток не включені до туристичних маршрутів, а тому не задіяні в туристичному процесі.

Визначено, що в перспективі будуть розроблятися нові маршрути, шляхом залучення нових об'єктів. Зважаючи на аграрну спеціалізацію, перспективним є подальший розвиток сільського зеленого туризму.

7. Програма автобусного туру «Вінниччина чекає на Вас!»

День 1.

Виїзд групи з Харкова.

Приїзд до села Буша, Ямпільського району.

Екскурсія до історико-культурного заповідника «Буша».

Запрошення від вінницької поетеси Валентини Сторожук до Буші - перлини Поділля:

“... Як не хочеш іти в світові наймити,

а в житті цьому вищої прагнеш мети,

поспіши до Буші, на коліна упадь

і святої землі поцілуй кожну п'ядь...”

Вражаючий і неймовірно красивий шедевр природи. Геологічна пам ятка, унікальна каньйоноподібними долина, утворена місцевою річкою Бушанки.

Режим роботи: 8:00--17:00, без перерви. По суботах, неділях працює за замовленням.

Тривалість екскурсії - 10 годин.

Розміщення в готелі.

Нічліг.

День 2.

Сніданок.

Маршрут: Немирів - Шолудьки - Печера (Тульчинський район) - Сокілець - Воробіївка - Немирів.

І. Туристичний маршрут „В. Городецький - славетний син Немирівщини на тлі бузьких краєвидів” одноденний. Відповідно до бажання туристичної групи він може бути автобусним, велосипедним, а також частково пішим. Маршрут включає в себе 4 населених пункти Немирівського району та один населений пункт Тульчинського району Вінницької області.

Туристичний маршрут починається із відвідування та огляду пам'ятника В.В.Городецькому (1863-1930), який встановлений в м. Немирові по вул. Луначарського, між місцевим будівельним технікумом та НВК №2. Пам'ятник відкрито в 2006 році. Скульптор Яків Луценюк.

ІІ. Далі маршрут проходить з Немирова в сторону Могилів-Подільського до с. Шолудьки - місця народження нашого славетного земляка. Це ще Немирівський район. Біля дорожнього знаку та альтанки з написами „Шолудьки”, що на трасі Немирів - Могилів-Подільський, туристична група звертає ліворуч. Звідси за 4 км і знаходиться село Шолудьки. На жаль, родового будинку архітектора в с. Шолудьки не збереглось. Тому туристична група має змогу оглянути лише ту місцину, де колись знаходилась садиба родини Городецьких.

Тут же, в сусідньому с. Мала Бушинка, можна оглянути знаменитий перекидний міст на дротах і линвах через р. Південний Буг, по якому ще за радянських часів більша половина Шолудьок ходила на роботу в сусіднє село Забужжя на швейну фабрику та полюбуватися з містка екзотичними краєвидами.

ІІІ. З Шолудьок шлях маршруту пролягає далі в сторону Могилева-Подільського, до ще одного, напрочуд цікавого місця.

Поминувши міст через р. Південний Буг, туристична група попадає прямо в село Печеру. Це вже Тульчинський район.

Саме тут, в парку, закладеному колишнім правителем Правобережної України, волоським (молдавським) господарем Дукою ще у 1682 році, а згодом дозавершеним Костянтином Потоцьким, знаходиться костьол.

Цей костьол був споруджений неподалік від палацу Потоцьких в 1904 році нашим земляком В.В.Городецьким. Це одна-єдина нині відома споруда архітектора на його малій батьківщині.

Від палацу Потоцьких туристична група східцями через дендропарк опускається униз до річки, до бузьких порогів. Тут знаходиться велика долина, де з року в рік проходить театралізоване дійство „Ой, на Івана, ой, на Купала”.

Після екскурсії по Печерському ландшафтному заказнику до столу на обід гостинно запрошує цілий ряд кафе в центрі Печери.

ІV. На зворотнім шляху туристичній групі пропонується екскурсія по знаменитому та древньому Сокільці. Перша згадка за село міститься в литовському літописі і датується 1362 роком.

В Сокільці проходять екскурсії:

1. На знамениту пам'ятку історії та архітектури - комплекс із трьох будівель млин-складське приміщення- крупорушка (датовані 1898 роком), яка особливо стала популярна після зйомок тут кінострічки „Смерть шпигунам” („СМЕРШ”).

2. До каплички ХІХ ст., залишків маєтку графа Потоцького та муру навколо нього, а також залишків системи мостів через річку Південний Буг.

3. В лікувально-профілактичний комплекс ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”.

4. На місце, де планується створення водного слалому.

V. Далі на шляху туристичної групи, відома з минулого року не тільки в Україні, а й поза її межами Воробіївка. Саме тут, у 2007 році проходив 5-й міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту „Шешори - 2007 Подільські” та у 2008 році - 6-й фестиваль „Шешори-2008 Багатоголосся” .

По с. Воробіївка проходять екскурсії:

1. На панський маєток пані Каменської (1860) - нині сільський клуб.

2. На панську ґуральню (1860) - нині млин.

3. До церкви (до 1917) - нині школа.

4. У фестивальне містечко „Шешори-2007-2008 Подільські”.

Туристичний маршрут завершується у м. Немирові біля автовокзалу, з якого є можливість виїхати в напрямку міст Умань, Тульчин, Могилів-Подільський, Вінниця, Іллінці.

Розташування в готелі «Троя»

Нічліг.

День 3.

Сніданок в готелі-ресторані «Троя»

Виїзд від автовокзалу до міста Вінниця.

Прибуття до Вінниці. Зустріч на вокзалі представником туристичної компанії. Трансфер в центр міста.

Автобусна оглядова екскурсія по місту.

Відвідування музею-садиби та усипальниці М. І. Пирогова.

Екскурсія на ставку Гітлера «Вервольф». У невеликому сосновому гаю на трасі Вінниця-Київ в роки Великої вітчизняної була побудована ставка Гітлера «Werwolf».

Відвідування музею М. Коцюбинського.

Тривалість екскурсії 4 години.

Вільний час для прогулянки по місту самостійно.

Розташування у готелі «Жовтневий».

День 4

Сніданок у готелі.

1. Екскурсія - Вінницький рошен-цукерки та фонтани.

Кондитерська Корпорація ROSHEN з радістю запрошує на цікаву та пізнавальну екскурсію на Вінницьку фабрику, на якій виробляється солодка продукція ROSHEN. Під час цієї захоплюючої екскурсії буде можливість на власні очі побачити процес виготовлення солодощів - роботу новітнього обладнання та професійну працю майстрів-кондитерів. А після екскурсії - дегустація найсмачніших солодощів та цікавий подарунок від Кондитерської корпорації ROSHEN.

2. Ботанічний сад. Здійснилася мрія про ботанічний сад, який би розкрив красу й неповторність подільської флори, відобразив досягнення біології і став би осередком цілеспрямованої роботи по відтворенню рослинних ресурсів області та збагаченню їх видового складу.

Сьогодні важко повірити, що колишній пустир поблизу музею-садиби М.І. Пирогова на південній околиці міста перетворився на зелений оазис із тінистими алеями, дослідними ділянками.

3. 21.00 Феєричне шоу танцюючих фонтанів - новинка, яка претендує стати вызиткою карткою Вінниці. Шоу танцюючих фонтанів відвідує більше тисячі чоловік на день з усіх куточків України! Стихія води у музичному супроводі, яскварі світлові та мультиплікаційні ефекти стануть справжнім захопленням та чарівним завершенням подорожі до Вінниці!

Нічліг у готелі.

Таблиця 2 - Характеристика и собівартість екскурсій

Назва екскурсії	Кількість годин	Собівартість на 1 туриста, грн
Екскурсія історико-культурного заповідника «Буша».	10	10
Екскурсія до м. Немирів	10	40
Екскурсія екскурсія по м. Вінниця	4	41
«Київ - духовна столиця України».	10	99
Разом по туру:		190,0

Таблиця 3 - Собівартісь проживання і харчування в закладах розміщення по туру на 1 туриста за весь тур

Назва закладу розміщення та кількість діб перебування	Вартість, грн.
	за 1 добу	разом за тур
Готель «Жовтневий»	80	160
Готель «Троя»	60	120
Разом за тур:	280

Таблиця 4 - Витрати на керівника групи

Стаття витрат	Сумма, грн.
Страховой поліс (4 діб * 1,5 грн.)	6
Добові витрати (4 діб* 30 грн.)	120
Проживання	280
Разом:	406

Таблиця 5 - Собівартісь організації тура на 1 особу, грн.

Стаття витрат	Сума грн.
Прямі витрати
Проживання	280
Страховий поліс	6
Екскурсії	190
Разом	476
Накладні витрати
Вартість проїзду на автобусі	300*
Витрати на керівника групи	406*

Таблиця 6 - Прогноз кількості обслуговуаних туристів по туру

№ п/п	Заїзд	Коефіцієнт завантаження, %	Кількість туристів
1	З 04.04. по 10.04	70	21
2	З 18.04 по 24.04	70	21
3	З 01.05 по 07.05	90	27
4	З 16.05 по 22.05	90	27
5	З 06.06 по 12.06	80	24
6	З 20.06 по 26.06	80	24
7	З 04.07 по 10.07	70	21
8	З 17.07 по 23.07	70	21
9	З 01.08 по 06.08	70	21
10	З 22.08 по 26.08	70	21
11	З 05.09 по 11.09	70	21
12	З 19.09 по 25.09	80	24
13	З 03.10 по 09.10	80	24
14	З 17.10 по 22.10	70	21

Таблиця 7 - Визначення загальної собівартості туру на одного туриста по заїздам, грн.

Витрати, грн	Кількість обслугованих туристів
	21 (заїзди № 1,2, 7-11, 14)	24 (заїзди № 5,6, 12,13)	27 (заїзди № 3,4)
Прямі витрати	476	476	476
Накладні витрати:
Вартість проїзду на автобусі по маршруту	300	274	250
Витрати на керівника групи	34	29	26
Загальна собівартість туру	810	779	752

Таблиця 8 - Формування кінцевої реалізаційної ціни туру

Показникик	Кількість обслугованих туристів	Кількість обслугованих туристів	Кількість обслугованих туристів
	21 (заїзди № 1,2, 7-11, 14)	24 (заїзди № 5,6,12,13)	27 (заїзди № 3,4)
Загальна собівартість туру	810	779	752
Норма прибутку (30%)	243	234	226
Комісія туристьким агентам	100	100	100
Кінцева ціна тура	1153	1113	1078
Округленная ціна тура	1150	1115	1570

Таблиця 9 - Розрахунок доходу від реалізації тура за сезон

№ п/п	Заїзд	Кількість туристів	Норма прибутку, грн.	Дохід, грн.
1	З 04.04. по 10.04	21	243	5103
2	З 18.04 по 24.04	21	243	5103
3	З 01.05 по 07.05	27	226	6102
4	З 16.05 по 22.05	27	226	6102
5	З 06.06 по 12.06	24	234	5616
6	З 20.06 по 26.06	24	234	5616
7	З 04.07 по 10.07	21	243	5103
8	З 17.07 по 23.07	21	243	5103
9	З 01.08 по 06.08	21	243	5103
10	З 22.08 по 26.08	21	243	5103
11	З 05.09 по 11.09	21	243	5103
12	З 19.09 по 25.09	24	234	5616
13	З 03.10 по 09.10	24	234	5616
14	З 17.10 по 22.10	21	243	5103
	Разом:	318		75492

Таблиця 10 - Експлуатаційні витрати підприємства-туроператора за рік

Статті витрат	Сума, тис. грн.
Собівартість послуг
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
Разом:

Таблиця 11 - Фінансові результати від реалізації тура

Показники	Сума, грн.
Чистий дохід
Собівартість послуг
Валовий прибуток
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
Результати від операційної діяльності
Податок на прибуток (23%)
Чистий прибуток

ВИСНОВКИ

Вінниччина має унікальні передумови формування на ринкових засадах рекреаційно-туристичного комплексу, а саме: вигідне географічне положення (область межує з Молдовою); своєрідність краю, де збереглась висока культура господарювання, традиції і навики місцевого населення; досягнуті позитивні структурні зрушення служать вагомою передумовою для поступового економічного зростання; розвинута мережа автомобільних доріг і залізниць, і у рахуванням зручного географічного положення може принести реальну вигоду області, також є можливість здійснювати авіа перельоти; наявність унікальних природних ресурсів: мінеральних вод, лісів, значних запасів підземних і поверхневих вод, інших корисних копалин індустріального значення; область володіє природним потенціалом для санаторно-курортного лікування (Хмільник, Немирів) та оздоровлення людей, який може перетворити рекреаційну сферу в одну з провідних галузей економіки області.

Об'єкти історико-культурної спадщини, санаторно-курортна та рекреаційна база (за умов відповідної модернізації), природно-кліматичні умови, достатньо розгалужена мережа автодоріг, у тому числі міждержавного значення, дають змогу позитивно оцінювати перспективи в'їзного та внутрішнього туризму в області.

З урахуванням вище згаданих фактів у даній курсовій роботі було розроблено пізнавальний тур «Вінниччина чекає на Вас!». Пізнавальний тур розширює світогляд людини, дає змогу побачити та відчути щось нове, задовольнити пізнавальні потреби, отримати нові почуття від побаченого. Саме такі тури розраховані на широке коло споживачів. Маршрут туру відіграє велику роль у наданні йому необхідної привабливості, задоволенні побажань та інтересів туристів.. Тому для екскурсійно-пізнавальних турів критерієм відбору пунктів маршруту є атрактивність об'єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності. Маршрут туру розроблений згідно вказівок, тобто найцікавіші пункти, що задовольнять потреби споживачів.

Тур розрахований на 3 ночі / 4 дні та вартість його складає на одну людину з групою у 27 чоловік грн. Цей маршрут охоплює головні туристичні райони Вінницької області. В вартість туру входить: проживання в готелях, медичне страхування, супровід гіда, екскурсії по програмі.

Отже, за своєю ціною туристичний маршрут пізнавального характеру Вінницької області - є дуже зручним та вигідним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про туризм», від 18 листопада 2003 року, № 1282- IV.

2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія районування: Монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 22001. - 395

3. Туристські ресурси України / Під ред. О.І. Лугова. - К.: Інститут туризму федерації профспілок України, 1996. - 352 с.

4. http://ito.vspu.net

5. http://mykrai.wordpress.com

6. http://www.vininvest.gov.ua/ukr/aktiv/tyrizm

7. http://uk.wikipedia.org/wiki/Вінницька_область

Размещено на Allbest.ru