Розміщення туристичного комплексу Угорщини
Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві. Передумови розвитку відпочинкового комплексу Угорщини: природні, демографічні, соціально-економічні та історичні. Регіональні відмінності туристської індустрії держави.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.10.2012 |
| Размер файла | 354,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
Зміст
- Вступ
- 1. Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві
- 2. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Угорщини
- 2.1 Природні
- 2.2 Демографічні
- 2.3 Соціально-економічні
- 2.4 Історичні
- 3. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційно-туристичного комплексу Угорщини
- 4. Розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу Угорщини
- 5. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу Угорщини
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Багато в чому у своєму розвитку Угорщина завдячує розвитку туризму. Туризм є однією тією сферою економіки, яка безпосередньо впливає на імідж країни, її авторитет як європейської цивілізованої держави.
Таким чином, тема розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Угорщини є досить актуальною і потребує ґрунтовного вивчення. Також необхідно підкреслити не лише теоретичну важливість даної роботи, а і її практичний аспект. Написання роботи дасть змогу докладніше розібратися у методах аналізу продуктивних сил та сфер економіки країни, допоможе виробити відповідні практичні навички використання цієї методології.
Метою написання курсової роботи є дослідження розвитку та розміщення туристичного комплексу Угорщини, для чого в роботі вирішуються наступні завдання:
Розкривається соціально-економічна сутність туристичної сфери та її значення в розвитку країни;
Розглядають передумови розвитку та розміщення туризму в країні;
Розглядаються особливості розвитку туризму в Угорщини;
Докладно викладається територіальна структура туристичного комплексу Угорщини;
Визначаються проблеми та перспективи розвитку туризму в країні.
Об'єктом в курсовій роботі виступає народногосподарський механізм Угорщини.
Предметом є складова народногосподарського механізму - рекреаційно-туристичний комплекс даної країни.
Основними методами, що були задіяні в процесі дослідження, є:
Метод аналізу та вивчення літературних джерел;
Метод аналізу-порівняння основних показників та фактів - фактографічний та порівняльний аналіз;
Метод узагальнення та підбиття підсумків за результатами аналізу;
Графічні методи - графічна інтерпретація цифрових та якісних показників розвитку досліджуваної сфери, тощо.
1. Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві
Для того, щоб сформулювати повне визначення поняття "туризм", необхідно розглянути багатоаспектність туризму і його взаємодію з іншими видами діяльності.
Вивчення рекреаційно-туристичного комплексу з наукової точки зору (у ряді інших дисциплін) з недавніх пір привернуло увагу вчених багатьох областей знань. У зв'язку з цим виникла необхідність в розробці точних визначень і термінів. Ця проблема не так проста, як здається на перший погляд. Нею щорічно займаються різні організації, включаючи Організацію Об'єднаних Націй, Всесвітню туристичну організацію, Організацію економічного співробітництва і розвитку.
Міжнародні організації постійно звертаються до теми тлумачення термінології, в основному з метою узгодження принципів міжнародної статистики. Так, в 1937 р. визначення "міжнародний турист" було дано на Конференції експертів за статистикою Ліги Націй. В 1950 р. International Union Official Travel Organization (IUOTO) - Міжнародне об'єднання офіційних туристських організацій (МСОТО), перетворений в 1975 р. у Всесвітню туристичну організацію (ВТО), уточнив визначення "турист", ввівши нові поняття: "екскурсант" і "транзитний мандрівник". При цьому було дано чітке розмежування цих категорій від категорії "турист".
Певні групові і економічні інтереси країн істотно впливають на тлумачення понять, що приймаються за основу в національних нормативних актах, регулюючих певні відносини у сфері туризму.
Туризм у сучасному уявленні - велика економічна система з різноманітними зв'язками між окремими елементами як у межах народного господарства окремої країни, так і в межах зв'язків національної економіки зі світовим господарством у цілому.
Туризм - це динамічне, розвинене, орієнтоване на споживача явище. Всесвітня рада з туризму і подорожей вказала на наступні характеристики сучасного туризму:
це найбільша індустрія світу, що має приблизно 3,5$ трильйона оборотного капіталу і включаюча такі компоненти як подорожі (круїзи, автобуси, літаки, автомобілі, залізниці); мешкання (готелі і мотелі, конференції, виставки, зустрічі); харчування (ресторани, кафе, бари); відпочинок і дозвілля (ігри, парки, розваги, атракціони);
провідний платник податків;
працедавець 127 млн. людей, тобто приблизно 15% зі всіх працюючих;
сама прогресивніша галузь не тільки європейської, але і світової економіки.
Туристська індустрія - це сукупність засобів розміщення; транспортних засобів; об'єктів харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного і іншого призначення; організацій, що здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.
В більш широкому плані туристську індустрію можна визначити як міжгалузевий комплекс, що включає:
- пасажирський транспорт (повітряний, водний, автомобільний, залізничний) з його розгалуженою мережею технічних служб;
- різні спеціалізовані туристські підприємства і підприємства галузей, що не мають яскраво вираженого туристського характеру (зокрема, транспортного машинобудування і автомобілебудування, паливної промисловості, капітального і дорожнього будівництва, місцевої промисловості по виготовленню сувенірів, харчової промисловості, багатьох галузей сільського господарства і т.д.);
- широку сферу послуг, якими користується турист.
Розрізняють наступні види туризму [7, с. 58-63]:
маршрутно-пізнавальний;
спортивно-оздоровчий;
діловий і конгрес-туризм;
курортний, лікувальний;
фестивальний;
мисливський;
екологічний;
шоп-туризм;
релігійний;
учбовий;
етнічний і ін.
Ці види туризму можна згрупувати в декілька загальних розділів:
Рекреаційний туризм. Цей вид туризму є для багатьох країн наймасовішою формою. Поїздки іноземних туристів переслідують, перш за все, саме цю мету, причому характерна велика тривалість всієї поїздки, менша кількість міст, що входять в маршрут, і відповідно, велика тривалість перебування в одному місті.
Інша особливість масових поїздок на відпочинок полягає в широкому використанні авіаційного транспорту і, перш за все чартерних перевезень.
Особливо відрізняються від інших видів туризму поїздки з метою лікування. Перш за все, це суто індивідуальний вид поїздок, хоча окремі туристи можуть об'єднуватися туристською фірмою для сумісних перевезень з метою отримання групових знижок на проїзд. Звичайна тривалість туру на лікування - 24 - 28 днів, тобто значно вище, ніж по інших видах туризму.
Екскурсійний туризм. Для екскурсійного туризму, як і для рекреаційного, характерні поїздки як на індивідуальній, так і на груповій основі. Цей вид туризму включає поїздки з пізнавальною метою.
Отже, при аналізі необхідно виділити по кожній країні категорії населення, що цікавиться пізнавальними поїздками взагалі і в дану країну зокрема, а також ті туристичні організації, які спеціалізуються на такому виді туризму.
Необхідно мати на увазі, що пізнавальні цілі можуть поєднуватися з метою відпочинку. Пізнавальна поїздка може передувати відпочинку на курорті або під час відпочинку туристи можуть їздити на екскурсії, включаючи навіть відвідини інших міст.
В багатьох країнах характерною особливістю пізнавальних поїздок є тенденція вирушати на великі відстані з відвідинами за одну поїздку великого числа країн і міст. Для цього виду туризму важко виділити який-небудь один вид транспорту, що використовується. Разом із значним об'ємом авіаперевезень, включаючи чартерні, можна відзначити зростаючу популярність туристських поїздок по залізниці, річкових і морських круїзів.
Одним з різновидів пізнавальних поїздок є автомобільний туризм. Поїздки на автомашинах і автобусах дають великі в порівнянні з іншими видами транспорту можливості познайомитися з країною. В той же час вони мають таку велику специфіку, що їх прийнято виділяти в окремий вид туризму. Необхідно враховувати, що в даному випадку ними займаються тільки спеціалізовані туристські організації і, перш за все автомобільні клуби і асоціації. Велике значення мають фірми, що спеціалізуються на прокаті автомашин. Ще вужче спеціалізація фірм, організуючих поїздки з розміщенням в кемпінгу.
Науковий туризм. Даний вид туризму, що включає поїздки з метою участі в різних конгресах, симпозіумах і нарадах, займає все більше місце в сучасному міжнародному туризмі. За наявними оцінками, учасники подібних міжнародних заходів складають 6 - 7% загальної кількості іноземних тимчасових відвідувачів, і на їх частку доводиться біля 10% валютних надходжень від туризму. Учасники міжнародних заходів в основному використовують авіаційний транспорт.
Діловий туризм. Поїздки з діловою метою розглядаються як одна з найважливіших складових частин сучасного міжнародного туристського обміну. Більш того, цей вид поїздок вважається одним з найперспективніших, оскільки він базується на об'єктивній закономірності подальшого міжнародного розподілу праці. Одним з різновидів ділових поїздок є також поїздки для участі або для відвідин міжнародних і національних виставок і ярмарків. Вельми поширеною формою ділових поїздок є конгреси і наради різних міжнародних організацій. Ще однією формою ділового туризму є поїздки у складі спеціалізованих груп по професіях. З останні роки попит на такі поїздки також постійно зростає.
Етнічний туризм. Цей вид туризму, пов'язаний з відвідинами родичів або місць народження батьків, займає важливе місце в міжнародному туризмі. В цьому край своєрідному виді туризму за останні роки відбуваються певні структурні зміни, що міняють його характер. Різновидом етнічного туризму є прикордонний обмін, що дає для статистики значні цифри кількості тимчасових відвідувачів, але не має такого великого економічного значення.
В той же час при всій різноманітності видів туризму можна прийти до висновку, що самі загальні види туризму, такі як поїздки, з пізнавальною метою, з метою відпочинку або для ділових зустрічей, в основі своєї класифікації повинні мати територіальний принцип і усередині національного ринку ділиться по видах туризму.
В даний час індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі послугами, що динамічно розвиваються. В останні 20 років середньорічні темпи зростання числа прибулих іноземних туристів в світі склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно даним всесвітньої туристичної організації, в 2000 році в світі було зареєстровано 776 мільйонів прибулих туристів, надходження від міжнародного туризму досягло 572 мільярди доларів (без урахування надходжень від міжнародного транспорту). В цілому об'єми валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 2000 рік виросли в 174 рази.
Всесвітня організація по туризму виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і ті країни, що є, в основному, приймаючими туристів (Угорщина, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).
В таблиці 1 поданий перелік країн, які в 2002 р. отримали найбільшу кількість доходів від туристичної діяльності.
Таблиця 1 Перелік країн, що отримали найбільшу кількість доходів від туристичної діяльності, станом на 1999 р. [30]
|
№ |
Країна |
Дохід, млрд. дол. |
|
|
1 |
США |
74,2 |
|
|
2 |
Італія |
30,4 |
|
|
3 |
Франція |
29,7 |
|
|
4 |
Іспанія |
29,6 |
|
|
5 |
Великобританія |
21,3 |
|
|
6 |
Німеччина |
16,8 |
|
|
7 |
Китай |
12,5 |
|
|
8 |
Австрія |
12,2 |
|
|
9 |
Канада |
9,1 |
|
|
10 |
Угорщина |
2,2 |
За прогнозами експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму продовжуватиметься і далі. Очікується, що при збереженні темпів зростання, що склалися, число міжнародних подорожей до 2008 року досягне 900 млн. чол, а до 2010 року збільшиться і складе порядка 937 млн. людина.
На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні чинники:
Економічне зростання і соціальний прогрес привели до розширення об'єму ділових поїздок і поїздок з пізнавальною метою.
Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки.
Збільшення числа найманих робітників і службовців в розвинених країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня.
Інтенсифікація праці і отримання трудящими більш тривалих відпусток.
Розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами призвів до розширення міжособових зв'язків між і усередині регіонів.
Розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес в області телекомунікацій.
Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей.
Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язаний із збільшеним впливом туризму на економіку окремої країни. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:
Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості. Позитивний вплив туризму на економіку держави відбувається лише у тому випадку, коли туризм в країні розвивається всесторонньо, тобто не перетворює економіку країни в економіку послуг. Іншими словами, економічна ефективність туризму припускає, що туризм в країні повинен розвиватися паралельно і у взаємозв'язку з іншими галузями соціально-економічного комплексу.
Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.
Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму.
Із зростанням зайнятості у сфері туризму ростуть доходи населення і підвищується рівень добробуту нації.
Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм слід розглядати, погодившися з економічними відносинами окремих країн.
Міжнародний туризм входить до числа трьох найбільших галузей, поступаючись нафтовидобувній промисловості і автомобілебудуванню, питома вага яких в світовому експорті 14% і 11% відповідно. В 2002 році сумарний дохід країн світу від міжнародного туризму складав 10% від загального об'єму світового експорту і 6% від світового експорту послуг (див. діагр. 1):
Діаграма 1. Структура деяких сфер та галузей у світовому експорті.[30]
Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособових контактів зростає.
Узагальнюючи діяльність багатьох розвинених країн у сфері туризму, Комісія ЄС опублікувала прогноз основних тенденцій розвитку туризму. Зокрема, в ньому наголошується, що [3]:
В Європі доведеться витримувати жорстку конкуренцію за доходи від туризму, яка буде вимагати від європейської індустрії туризму підвищення якості послуг, що надаються.
Витрати на всі види подорожей і, в першу чергу, витрати на транспорт, збільшуватимуться швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть більш частими, але менш тривалими, оскільки витрати на одну поїздку знизяться. В цілому ж витрати на подорожі зростуть за рахунок споживання більш якісного відпочинку.
Число поїздок збільшуватиметься за рахунок міжконтинентальних подорожей з Європи до Америки, Азії і Океанії.
Сезонні зміни ринкової кон'юнктури в найближчому майбутньому перестануть бути проблемою для індустрії туризму, оскільки вдалий маркетинг сприятиме їх вигідному використанню. Для цього буде потрібно активна співпраця між державами і приватними туристськими структурами.
Використання повітряного транспорту розширятиметься швидше завдяки збільшенню числа зручних прямих рейсів.
Групи, включаючи сімейні, зменшуватимуться і вибиратимуть все більш гнучку програму відпочинку.
По мірі все більш активного упровадження комп'ютерних систем бронювання зменшуватимуться терміни бронювання.
2. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Угорщини
2.1 Природні
Оточена Карпатами і відрогами Альп, Угорщина знаходиться на Среднедунайській низовині, в одному із самих сприятливих з погляду рельєфу і клімату куточків Європи. В Угорщині знаходиться найбільше озеро Центральної Європи - Балатон (довжина 78 км, ширина - 15 км). Озеро і його околиці - високорозвинений курортно-туристичний район.
Угорщина багата термальними і лікувальними джерелами. До лівого берега Тиси прилягає найбільший в Центральній Європі трав'янистий степ - порожній , що залучає до себе численних аматорів незайманої природи. Для залучення іноземних туристів заповідник зберігає вівчарські спорудження, станції перекладних поштових карет (діяли у минулому), харчевні і постоялі двори, де можна покуштувати блюда угорської кухні.
Бальнеологічні джерела, яких в Угорщині нараховується більш 300, дозволяють використовувати природні види лікування при належному медичному контролі. Угорщина є одним з великих світових центрів бальнеології, з високим рівнем підготовки фахівців. Сама природа угорських курортів, розташованих найчастіше навколо природних джерел, створює зовсім неповторну благодатну атмосферу, особливий мікроклімат, що сприяє швидкому оздоровленню в будь-який час року.
Найважливішими природно-заповідними територіями Угорщини є заповідники Барч (медьє Шомодь), Мартей (медьє Чонград), Пуштакочі-Моґарак (медьє Сольнок-Яс-Надькун), національні парки Кішкуншаг (медьє Бач-Кішкун), Бюкк (медьє Гевеш та Боршод-Абауй-Земплен), Аґтелек (медьє Боршод-Абауй-Земплен) та Гортобадь (медьє Гайду-Бігар). У національному парку Аґтелек (північний захід медьє Боршод-Абауй-Земплен) особливо цінною є Північно-Боршодська карстова височина із знаменитою системою сталактитових печер.
2.2 Демографічні
Населення країни становить 10,3 млн осіб. Це 70-те місце у світі. За останні два десятиліття чисельність населення Угорщини зменшилась приблизно на 600 тис. осіб. У 1900 р. населення країни становило 6,8 млн. осіб.
Народжуваність в Угорщині становить 10%, смертність 14%. Таким чином, природний приріст населення від'ємний - 4%. Природний приріст найвищий у північній і центральній частинах країни. Найнижчий він у сільськогосподарських районах південної Угорщини. В останнє десятиліття спостерігається імміграція в країну представників угорської діаспори з-за кордону.
Середня тривалість життя угорських чоловіків 66 років, жінок - 75 років.
В Угорщині помітні диспропорції у статевій структурі населення. Жінки становлять 51,5% населення, чоловіки - 48,5%.
Протягом останніх десятиліть в Угорщині відбулись значні зміни у структурі зайнятості населення. Адже зросла частка зайнятих у торгівлі та сфері послуг. Натомість дуже зменшилась питома вага зайнятих у сільському господарстві. Залишилась практично без змін частка зайнятих у промисловості і галузях інфраструктури - будівництві і на транспорті. В цілому ж галузева структура зайнятості населення Угорщини відображена на діаграмі 2.
Рівень безробіття упродовж другої половини 1990-х років був стабільним і становив 10,5%. В абсолютних величинах це становить 460-480 тис. осіб.
Рівень урбанізації країни за останні 50 років зріс з 60 до 67%. Серед міст переважають малі і середні. Близько двадцяти з них нараховують більше 50 тис. осіб, у тому числі вісім - більше 100 тис. осіб. Найбільше місто Угорщини - її столиця Будапешт (1,9 млн осіб).
Діаграма 2 Галузева структура зайнятості населення Угорщини, %
Щільність населення країни 108 осіб на 1 кв. км. За щільністю населення Угорщина поділяється на дві різко відмінні частини - густо заселену північну та рідко заселену південну. Щільність населення північної частини - 90-150 осіб/км2. Найщільніше заселені (100-150 осіб/км2) медьє - Дьор-Мошон-Шопрон, Комаром-Естерґом, Пешт, Боршод-Абауй-Земплен. Південна частина має середню щільність населення 50-80 осіб/км2. Найменша щільність (50 - 70 осіб/км2) у медьє Шомодь, Толна та Бач-Кішкун.
2.3 Соціально-економічні
Результати економічного розвитку Угорщини за 2000-2003 рр. свідчать про продовження тенденції економічного зростання. Значно зросли темпи приросту промислового виробництва при істотному підвищенні продуктивності праці і помітному збільшенні числа зайнятих. В даний час достатньо міцним і стійким є валютно-фінансове положення Угорщини. Не дивлячись на значне погіршення для країни умов зовнішньої торгівлі, в допустимих межах вдається утримувати дефіцит зовнішньоторговельного балансу. Згідно останній оцінці "Hypo Vereinsbank", Угорщина в наступному десятиріччі може стати одним з "малих тигрів" в регіоні Центрально-Східної Європи.
Як відомо серед основних показників, що відображають економічний розвиток країни, вагоме місце займає ВВП. В останні роки в Угорщині цей показник характеризується неабиякою позитивною тенденцією, адже його ріст становить 2-3% в середньому за рік. В цілому ж динаміка зміни ВВП відображена на діаграмі 3.
рекреаційний туристичний відпочинковий угорщина
Діаграма 3 Динаміка зміни ВВП Угорщини, % [31]
Як свідчить діаграма 1, протягом 6 кварталів, ВВП в Угорщині зріс на 14%. Така тенденція у розвитку економіки є позитивним фактором і вказує на ефективність використання продуктивних сил країни в цілому.
Крім ВВП є ще ряд інших соціально-економічних показників, які характеризують загальний рівень розвитку продуктивних сил Угорщини. Всі ці показники наведені у таблиці 1.
Таблиця 1 Соціально-економічні показники розвитку Угорщини [31]
|
Показники |
2003 |
|
|
Територія, кв. км. |
93030 |
|
|
Рівень інфляції, % |
9,8 |
|
Бюджет, млн. дол.- доходи- витрати |
1300014400 |
|
|
Кількість безробітних, % |
9,4 |
|
|
Рівень писемності, % |
98,5 |
|
|
Експорт, млрд. дол. |
29,23 |
|
|
Імпорт, млрд. дол. |
33,16 |
|
|
Оборот, млрд. дол. |
62,39 |
|
|
Зовнішній борг, млрд. дол. |
29,6 |
В основі динамічного економічного зростання Угорщини - успіхи в області промисловості, об'єм виробництва в якій збільшився на 21%. При цьому продуктивність праці в промисловості зросла на 19,3%, а число зайнятих - на 1,4%.
2.4 Історичні
Угорщина є однією з центральноєвропейських країн. Історично склалося, що угорські племена прийшли на Середньодунайську (Паннонську) рівнину з Уралу в IX ст. Утворене ними королівство проіснувало більше 500 років. У XVI ст. його центральну і західну частини завоювали турки, а в XVII ст. вся ця територія підпала під владу Габсбурзької монархії. Визвольна боротьба угорців привела до утворення в 1867 р. двоєди-ної держави Австро-Угорщини. Причому до Угорського королівства (так званої Транслейтанії), крім угорських земель, були включені Хорватія, Словаччина, Закарпаття (Україна) і Трансільванія. Сучасна Угорщина утворилася в 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини.
У самому серці Європи, на відстані однієї-двох годин їзди на автомобілі, з оживленого столичного життя Будапешта туристи можуть зануритися в романтичную тишу Алфельду з його знаменитими степами. Пам'ятники архітектури і пам'ятники старовини чекають гостей Угорщини на всьому шляху від міста Захонь на сході країни до Сентготхарда на західному кордоні. Про те, що Угорщина була колись східною межею Римської імперії нагадують руїни "Горзиума" недалеко від міста Секешфехервара чи стіни Аквінкума в Будапешті.
Шукачі скарбів і сьогодні розшукують на берегах Тиси могилу Аттіли, легендарного вождя гунів, що побували тут у часи великого переселення народів. У 896 році зі сходу в долину Карпат прийшли угорські племена. З тих пір, от уже 1100 років, угорці живуть тут. Про бурхливі події історії свідчать середньовічні фортеці, з яких виділяється міцність Надьважонь, а також прекрасні архітектурні утвори, такі як палац у місті Фертед, у стилі рококо, що нагадує австрійський Шенбург.
Кожен регіон таїть у собі нові і нові чудеса для закордонних гостей. Скрізь можна побачити щось таке, що характерно тільки для даного міста, чи селища даної місцевості. Це повною мірою відноситься до міста Секешфехервару, побудованому на місці древнього римського поселення "Альба Регія", і до закруту Дунаю, де по сусідству розташовані Вишеград, з літньою резиденцією угорських королів, і Естергом, центр католицької церкви Угорщини, до Шопрону і Кесегу, на вигляд яких наклала відбиток західноєвропейська культура зодчества.
За час одного короткого відвідування неможливо познайомитися з усіма визначними пам'ятками країни. Напевно, тому багато хто з гостей Угорщини повертаються сюди знову і знову. Неможливо навіть уявити собі, скільки часу буде потрібно тільки для того, щоб краще довідатися про "перлину Дунаю" - Будапешт.
3. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційно-туристичного комплексу Угорщини
Щорічно країну відвідує велика кількість туристів, що пов'язано з високою привабливістю території в природному відношенні. В даний час туризм став вирішальним фактором національної економіки, валютні доходи від нього покривають дисбаланс зовнішньої торгівлі.
Динаміку туристичних потоків Угорщини відображено на графіку 1:
Графік 1 Динаміка туритстичних потоків Угорщини [30]
У 2003 р. Угорщину відвідало 28,8 млн. іноземних громадян, що на 5 % більше, ніж у 1995 році, однак на 1,8% більше, ніж у 2000-му. В цілому іноземні громадяни провели в Угорській Республіці 16,8 млн. ночівель. У середньому на один туриста припадає 3,5 дні. Кожен турист витрачав щодня в Угорщині у 2003 приблизно $118 - для порівняння, у 1990 році ця сума складала усього $22.1/3 всіх іноземців відвідала Будапешт, приблизно 15% відпочивали на озері Балатон, інші - їздили по країні. Загальний дохід від туризму склав у 2003 р. приблизно $ 3,4 млрд.євро, що перевищує аналогічний показник 2000-го року на 21%. Дохід від одного туриста склав у 1999 році 111 євро на поїздку, у 2000 - 120 євро, у 2003 - 143 євро У той же час доходи від туризму склали приблизно 10,5% від валового національного продукту країни (діаграма 4):
Діаграма 4 Динаміка основних показників розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Угорщини [30]
По кількості іноземних прибуттів в Угорщину торік лідирувала Австрія (5,5 млн. чоловік). На другому місці - громадяни Словаччини (4,4 млн. чоловік), на третьому - Хорватії - 3,26 млн. чоловік. Відповідно до угорської статистики, країну відвідало у 2003 - 37 тис. громадян України. Однак, за даними української статистики, цей показник не перевищує 11 тис. 60% громадян України відвідали Будапешт, 22% - озеро Балатон і 12% відпочивали і лікувалися на термальних водах. 2004 рік характеризується ростом числа українських туристів, що вибрали місцем відпочинку Угорщину. Тільки за січень 2004 року понад 5 тис. українців в'їхали в Угорщину, що на 10,7% вище, ніж рік назад.
Отже, у 2003 р. Угорщина (після недавньої паузи) у цілому підвищила показники розвитку туризму. Цьому сприяли такі фактори: економічний підйом у регіоні; скорочення інфляції; оптимальне співвідношення між вартістю і якістю туристичних послуг і ін.
Після 80-х рр. в попиті та пропозиції на ринку туризму країни відбулися корінні зміни, що дають підставу говорити про те, що масовий конвеєрний туризм трансформувався в масовий диференційований. Насамперед слід зазначити, що й у першому і в другому випадку мова йде про масовий туризм, у якому беруть участь не тільки еліта, але і середній клас, а значить з 80-х років, - і населення з низьким рівнем доходів.
Конвеєрний туризм відзначається відносним примітивізмом і одноманітністю потреб і мотивації туристів і, відповідно, носить безособовий конвеєрний характер вироблених послуг.
Диференційований туризм вирізняють різноманітна парадигма потреб і мотивації туристів, множинність вузькоспеціалізованих сегментів у туристичному попиті, розмаїтість пропонованих послуг і яскраво виражена спеціалізація туристичної пропозиції. Для диференційованого туризму характерний не стільки широкий, скільки глибокий асортимент послуг. Іншими словами, тур фірма пропонує не величезну кількість видів тур продукту, а обмежене число видів, кожний з який має велике число варіантів. Перехід від конвеєрного до диференційованого туризму в Угорщині відбувався одночасно з переходом від ринку виробників до ринку споживачів.
З другої половини 80-х рр. одночасно з диференціацією туристичного попиту в пропозицію підсилюється тенденція до спеціалізації і диверсифікованості, причому остання знаходить вираження як у розширенні асортименту послуг, що представляються, у рамках спеціалізації фірми, так і в проникненні туристичних фірм в інші області сфери послуг. Насичення ринку товарів і послуг, уповільнення темпів економічного росту, економічна структурна криза середини 70-х рр. стимулювали формування диференційованого і домінування останнього в 80 - початок 90-х рр.
В структурі сфери туристичних послуг країни виділяють такі види туризму як рекреаційний, діловий, екскурсійний, ярмарковий, тощо. Структуру окремих сфер туризму в загальному обсязі обороту показано нижче на діаграмі 5:
Діаграма 5 Структура окремих сфер туризму в загальному обсязі обороту по туризму Угорщини [30]
Як свідчать дані діаграми 5, найбільшу питому вагу в загальній структурі обороти у сфері надання туристичних послуг займає рекреаційний туризм (42%). На ярмарковий та діловий туризм припадає відповідно 23 і 15%, екскурсійний - 17%.
4. Розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу Угорщини
Угорщина є своєрідним мостом між сходом і заходом Європи.
В Угорщині виділено кілька туристичних районів, серед яких головну роль займає столиця і її околиці (див.картосхему).
Картосхема: Основні туристичні райони Угорщини
Розглянемо характеристики основних туристичних районів Угорщини. Нижче в таблиці 3 наведено основні туристичних районів Угорщини:
Таблиця 3 Характеристика основних гірськолижних курортів Угорщини [30]
|
Райони |
площа готельного фонду м.кв |
кількість готелів |
|
|
Західнозадунайський край |
3560 |
19 |
|
|
Середньозадунайський край |
4230 |
23 |
|
|
Балатон і околиці |
4500 |
25 |
|
|
Південний Задунайський край |
2800 |
15 |
|
|
Будапешт |
1560 |
9 |
|
|
Південний Алфельд |
2980 |
16 |
|
|
Північний Алфелд |
3650 |
20 |
|
|
Тісайске водоймище |
4510 |
25 |
|
|
Середньодунайський край |
1260 |
7 |
|
|
Всього |
29050 |
159 |
Будпапешт
Будапешт вартий того, щоб його відвідати. Він дуже красивий, багатий визначними пам'ятками, термальними джерелами і мальовничо розташований на берегах Дунаю в оточенні гір.
У місті працюють десятки художніх, історичних, етнографічних музеїв, виставочних залів і картинних галерей. Але ж є ще і театри, що користуються світовою популярністю, опери і балету, театр оперети, є чудесні пам'ятники зодчества - ансамблі Будайской міцності і Королівського палацу, є, що розкинувся в центрі столиці між Будой і Пештом острів Маргит, є прославлені будапештські купальні з лікувальною водою.
За неповторну романтичну атмосферу майже двохмільйонне місто одержало назву "маленький Париж".
Тісайське водоймище
Дещо північніше столиці, де ріка, пробиваючи середньогір'я, змінює напрямок плину, розташований мальовничий закрут Дунаю. Закрут - улюблене угорськими й іноземними туристами місце. Невисокі гори, що мають майже "альпійський" характер через вулканічне походження, уміщують на своїх лісистих схилах будинки відпочинку і санаторії. У минулому саме тут обґрунтувалися сильні світу цього: Естергом - перша столиця Угорщини, центр римсько-католицької церкви; Вишеград - літня резиденція угорських королів епохи Відродження. Атмосфера творчості царить над казково красивим місцем, тому тут розташувався Сентендре - унікальне місто художників і скульпторів, у якому безліч художніх галерей і романтичних ресторанчиків.
Балатон і околиці
Озеро Балатон - центр дитячого і сімейного відпочинку, вітрильного спорту, веслування, серфінгу, водяних лиж, риболовлі і цілющих джерел. На північному березі розташований важливий виноробний район країни. Місцеві вина суперничають з токайськими і эгерскими. Сонячні схили пагорбів, поверхня яких покрита породою вулканічного походження, найцінніший район вирощування винограду і виноробства. Піщаний південний берег з поступово зростаючою глибиною водойми створює ідеальні умови для купання.
Південний Задунайський край
На відміну від мальовничого, але менш освоєного північного берега Балатону, південний забудований більше, хоча розвиватися як курорт почав на 100 років пізніше. Нині він являє собою один густий масив з великою кількістю готелів, санаторіїв, будинків відпочинку, вілл і дач. Впорядковані пляжі, різноманітні розваги залучають сюди представників усіх віків.
Основні курорти південного берега - Шиофок, Балатонфельдвар, Фоньод; північного - Кестхей, Бадачонь, Тихань, Балатонфюред. В околицях Балатону, недалеко від Тапольце, є озеро в печері. Незабутні тутешнє купання і подорож на човнах по лабіринті гротів під низько нависаючими зводами.
Західнозадунайський край
З рівниною Трансданубія (Задунайський край) зв'язане багате історичне минуле (руїни римських міст, постійні резиденції угорських королів, древні християнські катакомби, пам'ятники архітектури романського, готичного стилів і барокко). Рівнина Альфельд, унікальний природний район дійсного степу в центрі Європи, надихала найбільшого поета Шандора Петефи. Своєрідна флора і фауна регіону, степові заповідники Хортобади і Бугаца, літні театральні фестивалі і карнавали квітів, неповторні національні звичаї залучають в Альфельд нескінченний потік туристів.
Північна Угорщина (Південний Алфельд, Північний Алфелд , Тісайське водоймище, Середньодунайський край)
Північна Угорщина охоплює горбкувато-гірську частину лівобережжя Дунаю (гори Бержень, Черхат, Матра, Бюкк, Аггелекський карст і Земпленське нагір'я). Гори, покриті лісом і багаті цілющими джерелами, а також казковими сталактитовими печерами в Аггелекському карсті - улюблене місце туризму і відпочинку. Тут багато готелів, санаторіїв, будинків відпочинку, гірськолижних баз. До складу району входить низинна смуга, де вирощують виноград. Родіна знаменитого Токайських знаходиться в підніжжя Земпленських гір; з горами Бюкк і Матра пов'язана марка Е:герского. Північна Угорщина багата бальнеологічними курортами, мальовничими гірськими тропами, історичними фортецями. Тут знаходяться багато важливих міст країни із сучасним способом життя.
Північно-Західний район (Середньозадунайський край)
У Північно-Західному районі країни знаходяться найбільш освоєні туристами гірськолижні курорти. Там же розташоване місто Егер - одне з найкрасивіших угорських міст з архітектурою в стилі барокко. У середні століття Егерская міцність, перетворена нині в музей, здобула славу в ході боротьби з турецькими завойовниками. На півночі країни розташований гірський масив Вишеградських гір. У їхнього підніжжя знаходяться дві стародавні королівські резиденції - Естергом і Вишеград .
5. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу Угорщини
Крім великих корпорацій, у даний час в Угорщині набувають широкого розвитку готельні комплекси, що надають туристам послуги не тільки по їх розміщенню, але і широкий комплекс інших послуг, наприклад, харчування в ресторані при готелі, надання залів для проведення нарад, придбання квитків на транспорт, виклик таксі, екскурсійне обслуговування, організація розваг, торгівля сувенірами й іншими товарами.
Найбільші готельні комплекси країни поєднуються через автоматизовані системи управління і розподілу готельного фонду в так звані "ланцюги", що дозволяє швидко і точно враховувати кожну індивідуальну угоду і з мінімальними витратами часу робити резервування місць у готелях, на транспорті без затримки видавати всю розрахункову документацію і здійснювати платежі. Всього в Угорщині нараховується близько 6 готельних "ланцюгів" із загальним числом номерів 8 тис.
Важливою перспективою сучасного етапу розвитку туризму країни і зміни його організаційних форм є проникнення в туристичний бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній. Транспортні компанії надають як окремі види послуг, так і самостійні розроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговування на основі ділових відносин з готельними й іншими підприємствами на звичайних умовах туроператора.
Спочатку універсальні магазини, прагнучи поліпшити обслуговування клієнтури, здавали в оренду свої приміщення для діяльності турагенств. Надалі, у міру попиту, вони перейшли до практики організації у своєму складі формально не залежних туристичних фірм з обмеженою відповідальністю, що потім стали їх дочірніми фірмами.
З метою швидкого і міцного завоювання ринку ці компанії почали калькулювати ціни на тури з розрахунком лише на мінімальний прибуток, що було можливо завдяки величезному капіталу торгових фірм. Промислові фірми, що представляють у першу чергу галузі, що обслуговують туристичний бізнес, на основі системи участі стали здобувати і включати у свою структуру туристичні фірми.
Таким чином, Угорщина має значні перспективи розвитку туристичного комплексу. В значній мірі основні пріоритети розвитку сфери туризму в країні пов'язані з високим рівнем її забезпеченості рекреаційним ресурсами.
Висновки
Туристична сфера є надзвичайно важливою для економіки Угорщини, оскільки вона приносить водночас значні доходи до державного бюджету країни, та підвищує її імідж та міжнародний авторитет. Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язаний із збільшеним впливом туризму на економіку окремої країни. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій.
В Угорщині є всі необхідні передумови для розвитку туристичної індустрії. Природні передумови, що втілюються у невимовно казковий і мальовничий краєвид, дають значне естетичне задоволення туристам. Угорщина є екологічно чистою країною. Демографічні передумови сприяють забезпеченню промисловості країни та туристичної індустрії необхідною чисельністю працюючих. Соціальні економічні передумови визначають загальний рівень розвитку продуктивних сил країни, які є підтримуючою базою для розвитку туризму. Історично склалося, що Угорщина є одним з центрів міжнародного туризму. На території Угорщини велика кількість історичних пам'яток архітектурного мистецтва та культури.
Щорічно країну відвідує велика кількість туристів, що пов'язано з високою привабливістю території в природному відношенні. В даний час туризм став вирішальним фактором національної економіки, валютні доходи від нього покривають дисбаланс зовнішньої торгівлі. В структурі сфери туристичних послуг країни виділяють такі види туризму як рекреаційний, діловий, екскурсійний, ярмарковий, тощо. Найбільшу питому вагу в загальній структурі обороти у сфері надання туристчиних послуг займає рекреаційний туризм (42%). На ярмарковий та діловий туризм припадає відповідно 23 і 15%, екскурсійний - 17%.
Основними туристичними районами районами країни є:
Західнозадунайський край
Середньозадунайський край
Балатон і околиці
Південний Задунайський край
Будапешт
Південний Алфельд
Північний Алфелд
Тісайске водоймище
Середньодунайський край
Угорщина має значні перспективи розвитку туристичного комплексу. В значній мірі основні пріоритети розвитку сфери туризму в країні пов'язані з високим рівнем її забезпеченості рекреаційним ресурсами.
Список використаної літератури
"Все о Венгрии". - Будапешт: Корвина, 1998.
Балабанов И. Т„ Балабанов А. И. Экономика туризма: Учеб.пособие. - М.: Финансы и статистика, 1999.
Буторова Н. В. Менеджмент и маркетинг иностранного туризма: Учеб. пособие. - М.: Советский спорт, 1999.
Быстряков И.К Эколого-экономическая проблема развития производственных сил : Международное финансовое агенство. - 1997
В.Г.Герасимов "Венгрия сегодня" - М.: Прогресс 2002.
География мирового хозяйства:Учеб.пособие для студентов/ Ю.Г.Липец, В.А.Пуляркин, С.Б.Шлихтер.- М.:ВЛАДОС, 1999.- 400с
Гостиничный и туристический бизнес. - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", 1998.
Гуляев В. Г. Туристские перевозки (документы, правила, формуляры, технология). - М.: Финансы и статистика, 2002.
Гутник В Модернизация экономической политики в странах Западной Европы // Проблемы теории и практики управления. - 2003, №3. -с.24-43 .
Д.С.Маков "Венгрия" - М.:Попури, 1999.
Економічна і соціальна географія світу і Навчальний посібник /За редакцією Кузика С.П. - Львів, 2002
Ильина Е. Н. Менеджмент транспортных услуг: Учебник. - М.: РМАТ, 2001.
Ильина Е. Н. Туризм - путешествия. Создание туристской фирмы. Агентский бизнес: Учебник для туристских колледжей и вузов. - М.: РМАТ
Квартальнов В. А. Иностранный туризм. - М.: Финансы и статистика
Квартальнов В. А. Мировой туризм на пороге 2000 года: прогнозы и реальность. - М.: Финансы и статистика, 1998.
Квартальнов В. А. Стратегический менеджмент в туризме. - М.: Финансы и статистика, 2002.
Квартальнов В. А. Туризм: теория и практика: Избранные труды: В 5-ти т. - М.: Финансы и статистика, 1998.
Киреев А.П. Международная экономика:Учеб.пособие для вузов.В 2-х ч.Ч.1:Международная микроэкономика:движение товаров и факторов производства.- М.:Междунар.отношения, 1997.- 416с
Клеер Е. Всемирное хозяйство:Закономерности развития/Пер.с польск.,науч.ред.Ю.В.Шишкова.- М.:Мысль, 1979.- 389с
Ледовских С.И. Экономическая география зарубежных стран/Под ред.С.И.Ледовских,М.С.Розина/ С.И.Ледовских, М.С.Розин, др.Покшишевский В.В.и.- М.:Высш.шк., 1982.- 368с
Максаковский В.П. Географічна картина світу. Частина II. Ярославль: Верхне-Волжское книжкове изд-во, 1998.
Малая энциклопедия стран /Сиротенко Н.Г ,Менделеев В.А -Харьков
Международные экономические отношения:Учебник/Под ред. Н.Н.Ливенцева/ Н.Н.Ливенцев, А.В.Аникин, Э.П.Бабин, В.Б.Буглай.- М.:РОССПЭН, 2001.- 512с.
Менеджмент туризма: Экономика ткризма: Учебник.- М 50 М. Финансы и статистика, 2001.-320с.
Социально-экономическая география зарубежного мира /под ред. В.В Вольского - М., 1998
Страны мира / За ред. И.С Иванова - М., 1999
Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн:Пiдручник/За ред.А.С.Фiлiпенка.- К.:Либiдь, 1996.- 416с
Циганкова Т.М. Міжнародна торгівля:Навч.посібник/ Т.М.Циганкова, Л.П.Петрашко, Т.В.Кальченко.- К.:КНЕУ, 2001.- 488с.
Юрківський В.М. Країни світу :Довідник -Либідь .-2004 - 842 с.
Touerenment: Countries of Europe. // Short review. - 2003
www. viewer.com
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі. Регіональні відмінності розвитку туристичної сфери і розміщення основних закладів туризму в Польщі, напрямки вдосконалення.
курсовая работа [168,4 K], добавлен 05.04.2013Перелік чинників, які впливають на розвиток російського туризму. Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розміщення туристичного комплексу Росії. Характеристика історико-культурних центрів та основних об'єктів екотуризму.
курсовая работа [427,6 K], добавлен 02.04.2013Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.
курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013Вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Туреччини. Сучасний стан туристичної галузі країни, розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичної сфери країни.
курсовая работа [59,0 K], добавлен 02.04.2013Оцінка чинників розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Німеччини як системи об’єктів, явищ, процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку туризму. Місце держави в міжнародному туризмі.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 18.05.2015Cуть поняття "рекреаційно-туристичний комплекс". Мeтодичнi оcнови кpаїнознавчого доcлiджeння оcобливоcтeй pозвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Особливості територіальної організації, перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Єгипту.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 17.06.2014Сутність, значення і місце рекреаційного комплексу в світовому господарстві. Передумови розвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційного комплексу Туреччини. Розміщення основних закладів туризму.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 08.02.2011Розвиток індустрії туризму як одної з найперспективніших галузей економіки. Рекреаційна, соціальна, культурна, екологічна та просвітницька функції туризму. Регіональні аспекти розвитку і розміщення туристичного комплексу світу на прикладі ТОВ ТФ "САМ".
курсовая работа [184,8 K], добавлен 05.12.2013Природні, історичні, соціально-економічні та демографічні передумови розвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини. Характеристика туристичної галузі та її місце в економіці країни. Географічні райони Туреччини та їх екскурсійний потенціал.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 22.07.2011Сутність, значення і місце санаторно-курортних закладів у господарстві регіону. Передумови їх розвитку і розміщення у Причорноморському економічному районі. Огляд організації індустрії оздоровлення та відпочинку. Проблеми та напрями подальшого розвитку.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 02.04.2013
