Туристично-рекреаційні зони і райони Азії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ЗОНИ І РАЙОНИ АЗІЇ

Реферат

З географіі туризму

Студентки II курсу

групи РО-211

Полулященко Марини

Миколаївни

Чернігів-2011

Зміст

Вступ

1. Регіони Азії

2. Південна Азія

3. Південно-Західна Азія

4. Центральна та Східна Азія

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Останнім часом Азія набирає все більшої популярності, що сприяє швидкому розвитку рекреаційної сфери. Основні фактори які сприяють розвитку:

сусідство з великим рекреаційним ринком (Європа);найбільш ємка та найбільша територія в світі за населенням;територію омивають три океани, багато морів, де проходять основніводно-транспортні комунікації;різноманітні і багаті природні ресурси та культурно-історична спадщина;розміщення в межах території важливих центрів паломництва;велика різноманітність етнічного складу (екзотика).

Негативні фактори розвитку рекреації:

непридатність значної частини територій (пустелі, скелі, гори, джунглі) для організації масового туризму;невисокий рівень економічного розвитку більшості країн,непідготовленість до прийому туристів;слабкий розвиток транспортних комунікацій, нестабільність внутрішньополітичного становища в більшості азіатських країн.

Для Азії основними постачальниками туристів є розвинені країни Європи

(Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія,

Скандінавські країни), а також США, Канада, Австралія, Нова Зеландія. З країн Африки найбільші потоки рекреантів спостерігають під час паломництва в Мекку та Медіну.

1. Регіони Азії

Можна виділити такі великі частини Азії:

- Північно-східну Азію (Росія).

- Західну Азію (включає Кіпр, Туреччину, Іран, Афганістан, Сирійську Арабську Республіку, Ліван, Ізраїль, Йорданію, Ірак, Кувейт, Саудівську Аравію, Бахрейн, Катар, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Оман, Ємен -- група країн Бл. і Сер. Сходу];

- Південну Азію (Пакистан, Індія, Бангладеш, Шрі-Ланка, Бутан, Непал, Мальдівська Республіка);

- Південно-Східну Азію (М'янма, Таїланд, Малайзія, Сінгапур, Лаос, Камбоджа, В'єтнам, Філіппіни, Індонезія, Бруней, Східний Тімор);

- Центральну Азію (Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, частина Монголії, зах. частина Китаю);

- Східну Азію (інша частина Китаю, Корея, Японія).

Країни Південної Азії стали значними рекреаційно-туристичними центрами, здебільшого, зовсім нещодавно, у 1980-і роки. Це, як правило, нові індустріальні країни, в яких у 1980-і рр. відбувалося стрімке економічне зростання: Гонконг, Малайзія, Сінгапур, Південна Корея, Таїланд, Індонезія і Тайвань. Розвиток туризму був щільно пов'язаний з експортом товарів та послуг цими країнами. Експорт товарів сприяв збільшенню ділових подорожей до цих країн, а бізнес-туризм, у свою чергу, стимулював розвиток готельного бізнесу та індустрії розваг, одним словом - в'їзного туризму.

У 1996 р. Східну Азію та Тихоокеанський регіон відвідали понад 90 млн. туристів. За період з 1980 р. по 1996 р. кількість прибуттів зросла більше, ніж у чотири рази. 78% рекреаційно-туристичних потоків у регіоні в першій половині 90-х рр. складали представники країн цього ж регіону, найбільше з них було японців - близько 15% від загального попиту на туристичні послуги в Східній Азії та Тихоокеанському регіоні. Така велика частка японців пояснюється не лише заможністю мешканців Японії, але й дією спеціальної програми японського уряду, за якою стимулювалося проведення канікул та відпусток японцями за кордоном. Наступними за кількістю тих, хто від'їжджав з цих країн для відпочинку та лікування в межах регіону, були Сінгапур (9% усіх туристів в регіоні) і Тайвань (близько 7%). З інших основних регіонів світу найбільшу кількість туристів до Східної Азії та Тихоокеанського регіону постачали Європа і Америка (у приблизно рівних кількостях).

Основними чинниками формування рекреаційно-туристичних потоків до Східної Азії були: екзотична тропічна природа, велика кількість унікальних природних об'єктів; привабливість ділових поїздок в ці країни; розвинутість розважального туризму, індустрії розваг (японська індустрія розваг посідала друге місце у світі після США); першокласний шопінг-туризм пропонували Гонконг і Сінгапур.

Найбільшим туристоутворюючим ринком для Східної Азії була і є Європа. З окремих країн найбільшу кількість прибуттів до Східної Азії забезпечувала Великобританія. 34 % туристів до країн Східної Азії прибували в середині 1990-х рр. з США. 28 % складав внутрішньорегіональний туризм. Регіональними лідерами з прийому іноземних гостей були Індія та Пакистан (дві третини прибуттів до Східної Азії). В цих країнах добре розвивався пізнавальний туризм. Шрі-Ланка, Мальдівська Республіка та деякі інші країни успішно спе¬ціалізувалися на пляжному туризмі. Значно розвинулося надання послуг любителям гірськолижного спорту в Непалі, не кажучи про використання пізнавального туризму в цій країні, пов'язане з модою на буддизм у країнах Європи та Північної Америки. Як і в Африканському регіоні, у Східній Азії гальму¬вали розвиток туризму недостатня розвинутість рекреаційно-туристичної інфраструктури, слабка транспортна система.

Не на високому рівні знаходиться рекреаційний комплекс у державах Азії. Тут є унікальні пам'ятки стародавніх культур, історичні заповідники, найбагатші природні ландшафти. Але для успішного опанування їх рекреантами у багатьох країнах немає достатньої матеріально-технічної бази. Виняток становить лише Японія, де організація та культура рекреаційного комплексу -- кращі у світі.

2. Південна Азія

Мезорайон: Південна Азія (Індія, Бутан, Пакистан, Бангладеш, Шрі-Ланка, Непал, Мальдійська республіка).

У фізико-географічному відношенні до Південної Азії належать півострів Індостан, Індо-Гангська низовина та Гімалаї, а також острів Шрі-Ланка та низка більш дрібних островів. У політико-географічному відношенні до Південної Азії належать наступні держави: Індія, Пакистан, Бангладеш, Непал, Бутан, Шрі-Ланка, Мальдіви.

Південна Азія займає територію 4,5 МмІ (10% всієї Азії та 3% всього суходолу світу), але її населення складає 40% населення Азії та 22% населення світу.

Республіка Індія - країна на півдні Азії, яка включає в себе більшу територію Індійського субконтиненту. Територія -- 3 166 829 тис. кв. км (є 7-ю країною в світі за географічною площею). Кількість населення -- 1 млрд. 027 млн. осіб (березень 2001 р.; у 1990 р. - 844 млн.) Це друга за величиною населення, - після Китаю, - держава на планеті Земля.

Має берегову лінію довжиною в 7 тисяч кілометрів та кордони із Пакистаном на заході, Китаєм, Непалом і Бутаном на північному сході та Бангладеш і М'янмою (колишня Бірма) на сході.

В Індійському океані має кордон з Мальдівами на південному заході, Шрі-Ланкою на півдні (та Індонезією на південному сході. Від Шрі-Ланки її відділяють Полкська протока і Манарська затока; протокою Ґрейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією.

Пакистан (Pakistan) - країна на півдні Азії, що простягнулася від Гімалаїв до Аравійського моря, межує на заході з Іраном, північному-заході з Афганістаном, північному сході з Китаєм, сході з Індією; площа країни - 796100 кв. км

Народна Республіка Бангладеш - держава в Південній Азії, утворена на місці колишньої пакистанської провінції Східний Пакистан. Площа країни - 148390 кв. км. Чисельність населення 125,7 млн. чоловік. Бангладеш - одна з найбільш густонаселених країн світу.

Республіка Непал, країна в Гімалаях, межує на півночі з Тибетом, сході із Сіккімом, півдні і заході з Індією. Рельєф: схили Гімалайського хребта на півночі і долина ріки Ганг на півдні. Населення 19158 тис. (1990)

Бутан - королівство в південно-східній Азії, що межує на півночі з Китаєм, на півдні з Індією. Майже вся територія Бутану гориста, за винятком смуги субтропічної рівнини завширшки 13-16 км на крайньому півдні, яка перетинається долиною Дюарс. Звідси країна підіймається до вкритих льодовиками вершин Гімалаїв, які досягають 7000 м. Бутан - одна з найменш вивчених важкодосяжних країн у світі, оскільки уряд обмежує туризм та будь-який вплив інших країн з метою захисту традиційної культури.

Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка (до 1972 року Цейломн) -- країна і острів в Індійському океані біля південно-східного берега Індії; площа 65600 кмІ. Політична система -- ліберальна демократична республіка. Шрі-Ланка знаходиться на південь від півострова Індостан. Відокремлена від материка мілководними Полкською протокою і Манарською затокою, між якими знаходиться пасмо островів під назвою Адамів міст. Загальна площа країни становить 64 652 кв. км.

Все більшу роль в економіці країни грає туризм (9 % ВВП в 2004 р.) -- популярністю користуються приморські курортні міста (Моратува, Галле), історичні визначні пам'ятки Канді, Анурадхапури, Полоннаруви, Сигирії, гірський курорт Нувара-Елія. Канді -- стародавня столиця Цейлону, саме тут зберігається одна з найшанобливіших буддійських святинь -- Зуб Будди. Дамбулла -- знаменита своїм найбільшим храмом, побудованим ще в I в. до н.е. усередині печери і прикрашеним безліччю ніш з картинами з буддійського епосу. Анурадхапура -- священне місто і ланкийськая столиця буддизму. Тут росте найзнаменитіше і найстаріше на Шрі-Ланці дерево Бо, під яким, за переказами Будда досяг прояснення.

Мальдівська Республіка, група 1196 островів у північній частині Індійського океану приблизно в 640 км від Шрі-Ланки, 203 населені; площа 298 кв. км.

Мальдіви -- це справжній рай для тих, хто полюбляє лагідне море, піщані пляжі, заспокійливий затишок гаїв кокосових пальм, рибалку, підводне полювання. Наприклад, 1997 р. Мальдіви відвідали 325 тис. іноземних туристів.

У столиці -- Національний музей, Ісламський центр, руїни португальської фортеці (XVI ст.), колишній палац султана (XIX ст.) і парк, велика П'ятнична мечеть (1656 р.) із чудовою різьбою по каменю, мавзолей Абдулли Барахатули Барбари -- арабського проповідника, який 1153 р. навернув мальдівців до мусульманства, могила національного героя Мохаммеда Тхакуруфара Аль-Азама, що загинув у боротьбі проти португальських загарбників.

Регіон Південної Азії - один із найбільших по чисельності. Тут мешкає більш 1 млрд. чол. Частка прибуття туристів у даний регіон і надходження від них в загальносвітових показниках незначні. Це пов'язано насамперед із політичною нестабільністю в районах Індії, Пакистану, Шрі-Ланки, війною в Афганістані.

Самим значним ринком для регіону є Європа. Внутрішньорегіональний туризм складає 28 %.

Дві третини гостей приймають Індія і Пакистан, де розвинутий пізнавальний туризм. Витрати одного туриста в цих країнах складає в середньому 760 дол., що перевищує средньорегіональний (590 дол.) і середньосвітовий рівні. Це пояснюється політикою, що проводиться індійським урядом, починаючи з 90-х рр., із метою притягнення іноземних інвестицій у турсектор.

Шрі-Ланка і Мальдівська Республіка спеціалізуються на пляжному туризмі. Остання створила ексклюзивний продукт на атолі, коли на однім острові розташований тільки один готель.

Непал розвив індустрію на базі гірських видів спорту й але прибуткам порівнюється з Мальдивами. Частка надходжень від міжнародного туризму в прибутках регіону невеличка і складає біля 5 %.

Країни Південної Азії не використовували свій багатий потенціал в повній мірі, тому що розвиток туризму ускладнюється недостатньо розвинутою інфраструктурою і транспортною системою.

3. Південно-Західна Азія

Мезорайон: Південно-Західна Азія (Туреччина, Кіпр, Іран, Афганістан, Бахрейн, Ірак, Йеменска республіка, Йорданія, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Саудівська Аравія, Сирія, Ізраїль, нейтральна зона між Іраком і Саудівською Аравією).

Південно-Західна Азія охоплює Передньоазіатське нагір'я, Сірійсько-Палестинські гори, Аравійський півострів, Іранське нагір'я, плоскогір'я і гори Афганістану, Месопотамію. Тут розташовані 16 незалежних країн: Афганістан, Бахрейн, Ізраїль, Йорданія, Ірак, Іран, Йемен, Катар, Кіпр, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Оман, Саудовська Аравія, Сирія, Турція. Разом із сусідніми країнами Африки Південно-Західну Азію називають Близьким і Середнім

Природно-ресурсний потенціал. Південно-Західна Азія лежить у субтропічному і тропічному поясах. Це один з найжаркіших і найпосушливіших регіонів світу. Більшість територій зайнята горами, сухими степами, напівпустелями і пустелями, які використовуються як грубі пасовища. Землеробство можливе здебільшого тільки за умов штучного зрошення. Грунти бідні на гумус і зазнають ерозії і засоленн. лісів майже немає. Вода часто цінується дорожче за землю. На атмосферні опади можна розраховувати тільки на плато і в гірських долинах. Ресурси поверхневих і підземних вод на низовинах дуже обмежені. Опріснення морської води, що пошири¬лось останнім часом, зосереджено на Аравійському узбережжі Перської затоки. Найбільшою у світі країною-пустелею називають Саудівську Аравію, а гірська система Гіндукушу в Афганістані - одна з найбільш важкопрохідних.

Населення. Темпи зростання населення Південно-Західної Азії - одні з найвищих у світі. Густота його прямо пропорційна водним ресурсам і ніде не перевищує 100 чол. на 1 км2, а в Аравійській та Сирійській пустелях, пустелях Ірану та Аф¬ганістану вона менша як 1 чол. на 1 км2. Тут переважає оазисний тип розселення. Найбільшими за кількістю жителів є Туреччина та Іран - майже по 60 млн чоловік у кожній. Тоді як у Кувейті, Об'єднаних Арабських Еміратах та Омані живе тільки по 2-1,5 млн чоловік, а на Кіпрі, в Бахрейні та в Катарі - по 500-700 тис. чоловік. Для Південно-Західної Азії характерні значні міграції людей. Причини їх різні: тра¬диції, соціальні, політичні та ін. Населення Ізраїля значною мірою формується за рахунок євреїв-іммігрантів, в тому числі з України. Більша частина палестинських арабів змушені були залишити батьківщи¬ну.

Близький Схід має багато стародавніх Піст, що виникли в оазисах на караванних шляхах ще до нашої ери. Так, місто Ієрихон у Палестині археологи вважають найстарішим на Землі, його вік - 9 тис. років. Від багатьох стародавніх міст збереглися руїни: Вавилон, Троя, Пальміра, Баальбек та ін. Міста багаті на пам'ятки середньовічної мусульманської архітектури. До трьох десятків міст вважаються віруючими священними. Єруса¬лим - священне місто одночасно для іудеїв, християн і мусульман. Мекка і Медина - священні міста мусульман, щороку їх відвідує понад 4 млн паломників з усіх Мусульманських країн. Найбільші сучасні міста - Тегеран, Багдад, Стамбул.

Внутрішній транспорт країн Південно-Західної Азії розвинутий недостатньо. Але район є важливим перехрестям міжнародних повітряних і морсь¬ких маршрутів. Найбільші аеропорти знаходяться в Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати), Тель-Авіві (Ізраїль), Бахрейні, Джідді (Саудівська Аравія). Останній спеціалізується на обслуговуванні паломників до Мекки.

Через Ормузьку, Баб-ель-Мандебську протоки і Суецький канал проходять най¬головніші морські шляхи.

Найрозвинутішими країнами Південно-Західної Азії є Ізраїль і Кіпр, найвідсталішими - Афганістан і Ємен.

Основними туристичними центрами регіону є Єгипет, Саудівська Аравія, Йорданія, Сирія, Кувейт.

Єгипет і Саудівська Аравія забезпечують майже 70 % надходжень від туризму в регіоні Ближнього Сходу. Єгипет пропонує пізнавальний туризм, а Саудівська Аравія - паломницький, оскільки в цій країні знаходяться основні мусульманські святині.

Найбільші надходження від одного туриста зафіксовані в Кувейті - у середньому 4200 дол. Тут розвинутий в основному діловий туризм. Далі йдуть Саудівська Аравія і Єгипет - відповідно 1330 і 930 дол. на один туриста.

У регіоні також замічений інтерес до Сирії. Число прибуттів у цю країну збільшилося на 10 %.

Вигідне географічне положення одних держав та районів поєднується з віддаленістю та ізольованістю інших; сприятливі кліматичні та ландшафтні умови для туризму та рекреації, а також різноманіття рекреаційних ресурсів одних стран - з пустельними, спекотними (на більшій частині Аравійського півострова) в інших.

19% туристів складалють європейці, 18% - мешканці Східної Азії і Тихоокеанського регіону. Якщо проаналізувати потоки за країнами походження, то статистика вказує на лідерство в цьому аспекті Саудівської Аравії та Єгипту (разом ці країни забезпечували в середині 90-х рр. майже 22% прибуттів до країн Близького Сходу). З інших регіонів основні туристичні потоки йшли з Великобританії, Німеччини, Франції та США.

Єгипет та Йорданія залишалися серед основних рекреаційно-туристичних регіонів Близького Сходу. Єгипет пропонував туристам, здебільшого, пізнавальні продукти, а в Саудівській Аравії процвітав релігійний, паломницький туризм, тому що в цій країні знаходяться найважливіші мусульманські святині, до яких здійснюють хадж мусульмани з усіх куточків світу.

Є і серйозні політичні розбіжності: в ряді держав регіону залишилися монархії (в тому числі абсолютні) з сильними пережитками феодальних та родоплеменних відносин, але переважає все ж республіканська форма правління. Країни з досить високим рівнем розвитку рекреаційно-туристської галузі сусідствують з країнами, що є відсталими не тільки в плані туризму, а й по всім іншим показникам економіки, де люди проживають в бідності і абсолютно не розвинена інфраструктура. Нині регіон південно-західної Азії є політично нестабільним. Актуальними політичними проблемами на Близькому Сході є війна проти Іраку, палестино-ізраїльський і армяно-турецький конфлікти, і навіть нестійка політична ситуація у Пакистані і Афганістані, конфлікт Пакистану із Індією через кашмір, погроза напасти США на Іран. Це дуже гальмує як розвиток економіки країн так, разом з цим і розвиток туристської галузі. Лідерами в галузі туризму в південно-західній Азії є Туреччинв, ОАЕ, Ізраїль, Кіпр та Йорданія. Але останнім часом зростають показники арабських країн.

В цілому ж південно-західну Азію вважають одним з найбільш перспективних в плані розвитку туризму та рекреації регіонів.

4. Центральна та Східна Азія

Мезорайон: Центральна та Східна Азія (Японія, Китай, Монголія, КНДР, Південна Корея).

Центральна Азія -- великий регіон Азії, який не має виходу до моря. Попри певну невизначеність його кордонів, виділяються загальні характеристики даного регіону -- Центральна Азія історично завжди асоціювалася з кочовими народами та Великим шовковим шляхом. Центральна Азія завжди була місцем, де сходилися люди, товари та ідеї з різних кінців Євразійського континенту -- Європи, Близького Сходу, Південної та Східної Азії.

В загальній історії Центральної Азії, підготовленій ЮНЕСКО, визначення регіону ґрунтується на його кліматичних особливостях, і сам регіон включає Монголію, Західний Китай, Пенджаб, північну Індію та північний Пакистан, північно-східний Іран, Афганістан, райони азійської Росії південніше тайгової зони та п'ять колишніх радянських середньоазійських республік.

Існує й інший метод визначення кордонів Центральної Азії -- виходячи з етнічного складу населення (за основу беруться райони, де мешкають східно-тюркські народи, монголи та тибетці). Сюди входять Сіньцзян, тюркомовні регіони Південного Сибіру, п'ять колишніх радянських республік (хоча Таджикистан населений іраномовними народами) і афганський Туркестан.

Східна Азія -- східна частина Азії. Площа складає понад 6,640,000 кмІ. Термін широко вживається в ООН замість європоцентристського словосполучення "Далекий Схід".

Традиційно, до Східної Азії відносять наступні країни - КНР, КНДР, Південну Корею, Японію, Монголію а також Гонконг і Тайвань. Спільним для всіх вищезгаданих регіонів є високий рівень сприйняття класичної китайської культури, поширення ієрогліфічної писемності, спільні для цих країн релігійні практики -- буддизм, конфуціанство, даосизм.

Населення Східної Азії нараховує понад 1,6 -- 2 мільярди чоловік, що становить близько 40 % мешканців Азії і чверть населення світу. Найбільше число зайнятого населення в туристичній сфері спостерігається в країнах Східної Азії (Корея, Японія, Китай) - 74819 тис.чол.

регіон туристичний рекреаційний

Висновок

Туризм і відпочинок в країнах Азії надзвичайно різноманітний. Це, перш за все, екскурс в історію. Тут створювалися і рушилися царства, виникали і зникали етноси, перемішувалися мови і говір.

Великі азіатські культури Індії, Китаю, Ірану, Близького Сходу багато в чому визначили хід світової історії.Подорож до Азії - це паломництва і дотик до витоків релігій. Тут виникли три світові релігії - буддизм, християнство, іслам.

Досить яскравий калейдоскоп вражень від мандрів складаеться після подорожі по азіатському континенту.

Азія - найобширніший континент, займає 30% поверхні землі, і найщільніше заселений - тут живе 60% всього людства.Природна , історико-культурна, етноконфесіональна аттрактивність у поєднанні з розвитком туристичної інфраструктури формують туристично-рекреаційні райони Азії.

Список використаної літератури

1. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001.

2. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Вид. 2-ге, доп., перероб. - К.: ВЦ «Академія», 2007.

3. Вавилова Е.В. Основы международного туризма: Учебное пособие. - М.: Гардарики, 2005.

4. Голиков А.П. Экономика зарубежных стран: Учеб. пособие для вузов. - Х.: Издательство ХНУ им. В.Н. Каразина, 2000 .

5. Косолапов А.Б. Туристское страноведение: Европа и Азия: учебно-практическое пособие для вузов. - М. : КНОРУС, 2006 .

6. Страны мира. 2006: Справочник: / В.В. Агрономов, С.В. Андреев, А.С. Андрианов и И.А. Анипченко; Под общ.ред. С. Лаврова . - М.: Республика, 2006.

7. Ушаков Д.С. Страноведение: учебное пособие для вузов. - М.; Ростов-н/Д: МарТ, 2007.

Размещено на Allbest.ru