Туристично-рекреаційні ресурси Львівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу Львівської області

2. Рекреаційні ресурси Львівської області

2.1 Короткий опис географічного положення

2.2 Ресурси розвитку рекреаційного туризму

2.3 Ресурси розвитку пізнавально-екскурсійного туризму

2.4 Ресурси розвитку активного туризму

2.5 Ресурси розвитку релігійного туризму

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Львівщина займає одне з провідних місць в Україні за наявністю туристично-рекреаційних ресурсів і є однією з найбільш популярних серед туристів областю. Щорічно нашу область відвідують туристи з понад 100 країн світу: Польщі, Білорусі, Російської Федерації, Латвії, Австрії, Німеччини, Азербайджану, Канади, Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю, Молдови, Литви, Великобританії, Данії, Франції, Італії, Угорщини.

Минулого року область відвідало більше 1 млн. туристів. Зокрема в літній туристичний сезон, на території області щоденно перебувало близько 3 тисяч туристів, а у вихідні ? до 5-6 тис., з яких 60% ? туристи з Польщі, 20% ? туристи з країн СНД.

Найбільшою популярністю користуються маршрути: замкові фортифікації Львівщини ? Олеський, Золочівський, Підгорецький, Свірзький замки, Тустань, центри релігійного туризму ? Страдтч, Крехівський та Унівський монастирі; історичні міста Жовква, Белз, Стрий, Сколе, Самбір, Дрогобич, Львів; курорти Сколівського та Турківського районів ? Славське, Тисовець, Плав'є, Волосянка Розлуч. Серед водних видів туризму популярними є сплави по річці Стрий, Дністер. Часто відвідують туристи водоспади на річці Кам'янка, гори Ключ, Пікуй, Парашка, Сколівські Бескиди.

Львівська область займає одне з визначних місць у державі за наявністю лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту, на базі яких розвиваються відомі в Україні та за кордоном курорти ? Трускавець, Східниця, Моршин, Немирів, Великий Любінь, Шкло.

1. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу Львіської області

Вихідні дані для розрахунку:

Площа області: 21833 тис.кв.км.

Оцінка мін.вод: 50

Площа лісів: 265,1 тис.га

К-ть сонячних днів: 55-80, 5-10.

Оцінка природоохоронних зон: 2155

Довжина доріг: 150 км

Залізниць: 870 км

Висновок про насиченість території історико-культурними об'єктами можна зробити на основі розрахунку, виконаного за формулою:

Оі=Кі/S*100 одиниць км

Львівська область: кількість історико-культурних об'єктів 3011, площа - 21833тис. км

Оі=3011/21833*100=13,8 одиниць км (1 бал)

Оцінку стану інфраструктурного забезпечення території проводиться за формулою:

От=(L+L)/S

Херсонська область: довжина залізниць 870 довжина автошляхів загального користування 150 км

От=(870+150)/21833=0,22км/км (1 бали)

Оцінка санаторно-курортних закладів може буди здійснена на основі формули:

Ос=Кс/S*100 одиниць км

екскурсійний туризм культурний санаторний

Львівська область: кількість санітарно-курортних закладів - 100

Ос=100/21823*100=0,00453 одиниць км (1 бал)

Компслексна оцінка потенціалу території здійснюється окремо для літнього і зимового сезонів окремо за формулою:

О=Ое+Ом+Ол+Ов+Ок+Оі+Оп+От+Ос+Он

Де Ом - оцінка мінеральних вод, Львівська область - 1 бал

Ол - оцінка лісів

Площа лісів 265,1 тис.га, площа 28,5 тис км

Отже, Ол=265,1/28,5=9% (1 бал)

Ок - оцінка кліматичних умов

Сумська область: кількість днів з t>+15 - 80-100 (літній сезон - 3 бали)

кількість днів з t<0 - 5-10 ( зимовий сезон - 1 бали)

Ое - Оцінка естетичних якостей території

Облась має пейзажні ландшафти (5 бали)

Ов - оцінка водоймищ

Львівська область має велику кількість незабруднених водоймищ, придатних для універсального використання, має густу мережу річок.

Річки області належать до басейну Дністра і здебільшого є його лівими притоками.

Он - оцінка рекреаційного навантаження

Херсонська область -низовинні,рівнинні місцевості ( 1 бал)

Оп - оцінка природо-охоронних територій

область 5-10% (3 бали)

Отже, О=20 ( для літнього та зимового сезонів однакові дані)

Кр=20/10=2

Отже, можна зробити висновок, що Львівська область - територія з хорошими умовами для розвитку рекреації.

2. Рекреаційні ресурси Львівської області

2.1 Короткий опис географічного положення

Рисунок 2.1- Туристична карта Львівська область

В якості адміністративної одиниці України з центром у м. Львові, Львівська область утворена у грудні 1939 року.

На даний час область займає територію площею 21.8 тис. км кв., що дозволяє віднести її до середніх за величиною областей України. Разом з тим, вона є більшою від багатьох держав Європи та світу (Македонії, Словенії, Лівану, Ізраїлю та ін.).

Форма території області наближається до прямокутника, з довжинами сторін біля 200 на 100 км, витягнутого вздовж напряму Південний Захід -- Північний Схід (перпендикулярно до Карпат).

Область розташована в наступних межах географічних координат: між 48°44' і 50°39' північної широти та між 22°40' і 25°25' східної довготи.

Обласний центр -- м. Львів розташований приблизно в геометричному центрі території області, і має географічні координати 48°50' північної широти та 24° 1' східної довготи.

Львівська область повністю вписується в межі другого годинного поясу, серединний меридіан якого (30°сх. д.) проходить на 0°5' західніше столиці України м. Києва, а тому область користується Київським поясним часом. Момент дійсного полудня, астрономічного часу сходу і заходу сонця у Львові настає на 24 хв. пізніше, ніж на серединному меридіані поясу і на 26 хв. пізніше, ніж у Києві.

Львівська область розташована на західному пограниччі нашої держави: західні та південно-західні межі області є частиною державного кордону України з Польщею. Решта меж -- внутрішньодержавні.

Межі Львівської області в переважній своїй частині прокладені за вольовими рішеннями владних структур різних часів, і часто не співпадають з природними рубежами чи бар'єрами. На заході (границя з Польщею) вони перетинають Волинську височину, Мале Полісся, Розточчя, Верхньо-Сянську рівнину, Передкарпаття, зовнішні хребти Карпат, Бескиди і частину хребтів Верховини. Південні межі, що пролягають в Карпатах прокладені вздовж верхів'я ріки Сян (кордон з Польщею) та вздовж Вододільного хребта, що розділяє витоки між басейнами рік Дністер та Тиса (межа з Закарпатською областю України).

Південно-східні межі області (з Івано-Франківською областю) в межах Карпат співпадають, в основному, з вододілом між ріками Опір та Стрий з боку Львівської області та Мізунка і Сукель (басейн р. Свіча) з боку Івано-Франківської області. Після виходу з гір межі області знову проведені без огляду на природні границі і перетинають в Передкарпатті ріки Свічу та Дністер, а при виході на Подільську височину звиваються по другорядних вододілах та долинах рік. Перетнувши гряду Вороняки межа спускається в пониззя Малого Полісся проходить через нього в басейні р. Стир і знову виходить на Волинську височину.

Природа області дуже різноманітна, навіть контрастна:

- тут проходить контакт тектонічних структур планетарного рангу, наявна густа сітка різноорієнтованих розломів земної кори, продовжуються сучасні тектонічні рухи різного напрямку -- висхідні і низхідні;

- вік геологічних відкладів, що відслонюються на земну поверхню -- від мезозою до сучасних, а в свердловинах виявлені значні товщі ще більш давніх -- палеозойських відкладів;

- поверхневі відклади мають льодовикове, водно-льодовикове, водне, вітрове формування;

- рельєф території -- гірський, горбогірний, височинний і низовинний, в діапазоні абсолютних висот від 180 м до 1408 м;

- в межах Львівської області звивистою лінією проходить Головний Європейський вододіл (в Україні є ще невеликий його відрізок у Волинській області), що розділяє ріки Балтійського та Чорноморського басейнів. Річкова сітка густа, річки повноводні, паводконебезпечні;

- кліматичні умови мінливі, бо формуються на стику повітряних потоків різного походження;

- ґрунтовий покрив -- з широким діапазоном ґрунтів за типом ґрунтоутворення, за складом, за родючістю;

- рослинний і тваринний світ багатий природно, і, до того ж, ускладнений діяльністю людей.

2.2 Ресурси розвитку рекреаційного туризму

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о). 9 структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування . У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%).

Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються з бальнеології, на Львівщині відомо сім, які виділяються у чотири зони їх поширення.

В зоні поширення мінеральних неспецифічних вод типу "Нафтуся" розташовані курорти Трускавець (добовий дебіт родовища складає 47,2 .м3, добу), Східниця (64,6 м3/добу), Верхньосинєвидненське родовище та близько 40 інших проявів джерел "Нафтусі" із загальними розвіданими та прогнозними ресурсами понад 5000 м3/добу.

В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт Моршин (79,0 м3/добу). Сумарні розвідані та прогнозні ресурси лікувальних розсолів складають понад 600 м3/добу, з яких на даний час використовується лише приблизно 1 м3/добу.

На базі мінеральних сульфатних вод функціонують курорти Великий Любінь (запаси вод - 57,6 м3. добу), Немирів (320 м3/добу), Шкло (5,0 м3/добу). Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу.

Найбільш відомі родовища мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей розташовані в смт. Одеську (220 м3/добу), с. Балучині (158 м3/' добу), смт. Новому Милятині (138 м'/добу), с. Солуки (86 м3/добу). Загальні прогнозні їхні запаси складають близько 27000 м'/добу.

В області виявлено також вуглекислі мінеральні води (с. Климець, с. Боберка).

Лікувальні торф'яні грязі Львівщини, представлені Немирівським, Велико-Любінським, Моршинським родовищами та родовищем Щкло із загальними запасами 462 тис. м3, повністю забезпечують теперішні і перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно-курортних установ.

На Львівщині розташоване найбільше в Україні родовище озокериту - Бориславське. Прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль.

Крім бальнеологічних ресурсів Львівщина має інші природні рекреаційні Ресурси (ландшафтні, лісові, водні та ін.). Серед них особливий інтерес представляють гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту, зокрема, Славське, Тисовець, Розлуч, Турка та деякі інші.

З лісових ресурсів для розвитку рекреації та туризму найбільш придатні ліси "ерщої групи, які в області займають 271,1 тис. га, з них: ліси зелених зон - 137,7 тис. га, курортні ліси - 11,1 тис. га, ліси спеціального цільового призначення --.6 тис. га, заповідні ліси - 2,1 тис. га та інші.

Природно-заповідний фонд області станом на 1.01.2002 р. складався з 335 об'єктів загальною площею 112,9 тис. га (5,2% території області) і представлений всіма категоріями заповідності. Найціннішими з них є заповідник "Розточчя", національні природні парки "Яворівський" та "Сколівські Бескиди".

Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки: Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та Яворівському районі.

Таким чином, природний рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. Особливо це стосується бальнеологічних ресурсів, які навіть в Трускавці використовуються на 50 %, в інших курортах - на 2-10%. Лікувальні мінеральні води інших родовищ в кращому випадку використовуються для розливу (Солуки, Олеська, Надбужанська та інші).

Історико-культурні рекреаційні ресурси. Область є найбільшою в Україні за кількістю, різноманітністю і ступенем збереження архітектурно-містобудівної спадщини, яка представлена всіма типами будівель широкого хронологічного періоду -- від Княжої доби до середини XX століття.

Пам'ятки архітектури - найбільш цінні туристичні об'єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд ХІ1-ХХ століть (25 % від усієї кількості в Україні), у тому числі 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об'єктів -2313 - зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі.

На базі комплексів історико-культурної та містобудівної спадщини в області створено 5 заповідників: державні історико-архітектурні заповідники у містах Львові та Жовкві, "Нагуєвичі" в Дрогобицькому районі, "Тустань" у Сколівському районі, державний музей-заповідник "Одеський замок" в Буському районі. На основі збережених архітектурних пам'яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Одеську, Жовкві, Крехові створений туристичний маршрут "Золота підкова".

Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, базами та установами 1-2 денного перебування. З трьох наявних в області пансіонатів відпочинку на 74 місця у 2001 р. діяв один, у якому відпочили та оздоровились понад 2 тис., осіб. У цьому ж році у ЗО діючих базах та інших закладах відпочинку на 2.3 тис.місць відпочило 9,2 тис. осіб та у 20 закладах 1-2 денного перебування 3,4 тис. осіб.

Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстремальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах - Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель.

2.3 Ресурси розвитку пізнавально-екскурсійного туризму

Кожен історичний регіон може похвалитися своїми особливими легендами, архітектурними пам'ятками, ландшафтно-містобудівним ладом. Кожне з них має також свої особливі дати, пов'язані з найвидатнішими подіями.

Пріоритетним видом туризму на Львівщині є пізнавально-екскурсійні подорожі. Розроблено та впроваджено уніфіковані туристичні маршрути: “ Золота Підкова Львівщини ” та “ Сакральний шлях ” у Буському та Пустомитівському районах; “ Сакральний шлях ” у Сокальському районі; “ Фортеці Львівщини ” в Мостиському районі; “ Місцями партизанської слави воїнів УПА ” в Дргобицькому та Старосамбірському районах; по річці Дністер; для автомобілів з підвищеною прохідністю у Львівській області “ Туризм 4х4 ”; “Шляхом бравого вояки Швейка” та ін. Розробляється уніфікований туристичний маршрут “Транскордонний шлях” ( Рава-Руська-Угнів-Белз-Варяж-Сокаль).

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування, і архітектури, монументального мистецтва в області налічують 3934.

У Львівській області знаходяться велика кількість музеїв, декілька театрів, картинні галереї та органний зал. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник "Личаківський цвинтар"(один з найстаріших в Європі. Личаківський цвинтар виник у 1786 році. Кладовище призначалось для Середмістя і IV дільниці Львова. Оскільки в Середмісті мешкали найбільш заможні львівські міщани, а віддаленість цвинтаря від регулярної забудови забезпечувала можливість постійного розширення, то нове кладовище отримало статус репрезентаційного головного некрополя Львова, який зберігся до наших днів), Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея, Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей І. Франка. З близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької, духовний театр "Воскресіння".

До найважливіших об'єктів туризму належать Львівський державний історико-архітектурний заповідник, Державний музей-заповідник “Олеський замок”, Державний історико-культурний заповідник “Тустань”(залишки наскельної фортеці ІХ-ХІV ст., Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”, філія Львівського історичного заповідника у Жовкві, монастирський комплекс у Крехові, давньоруські городища Х-ХІІІ ст. у Звенигороді та Стільському; Олеський замок ХІІІ-ХVІІ ст.; найдавніші архітектурні пам'ятки Львова - Високий замок, Миколаївська церква, Вірменський собор, пам'ятки в стилі готики, бароко - костьоли кармеліток босих 1644 р. та ін. В області є: 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких - у місті Львові.

Місто Львів Львівської області займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам'яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам'ятками, мозаїкою архітектурних стилів. Центральна частина міста внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Місто Лева завжди славилося своїми парками. Окрасою міста є Стрийський парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення, закладена у 1880-1890 рр. та 10 парків - пам'яток місцевого значення: парк Високий Замок, парк. ім Б. Хмельницького, парк Залізна Вода та ін.

Жовківщина багата пам'ятками історії, архітектури та культури. За кількістю пам'яток вона займає друге місце в області після Львова. Всього у районі: археологічних пам'яток - 27, пам'яток архітектури - 49, історичних - 82. Серед Жовківських пам'яток найбільш видатними є ансамбль костелу і монастиря домініканців у стилі барокко (1653р.), Парафіяльний костел св. Лаврентія "Фара" (1606р.), Жовківський замок (1594-1606рр.), ренесансна синагога (1692-1700рр.). дерев'яна Святотроїцька церква, дерев'яна церква Параскеви (1723р.), у Крехові, ансамбль Крехівського монастиря (17-18 ст.), найдавніша на Галичині дерев'яна церква Св. Духа (1502р.) у с. Потеличі. Усі ці архітектурні пам'ятки мають загальноєвропейське значення, що робить їх об'єктами не тільки вітчизняного, а й міжнародного туризму.

В архітектурне обличчя нинішнього Золочева органічно вписуються пам'ятки старовини. Це замковий комплекс, Золочівський двір (поч. XV cт), - церкви: Воскресенська (1624-1627) та Миколаївська (кінець 16 ст., перебудова 1765 р.), костел (1730р.)

Перемишлянський район має значні ресурси: оздоровчі, спортивні та екскурсійно - туристичні. Об'єктами туризму є пам'ятки архітектури XV ст.: костел Станіслава у с. Дунаїв, замок у с. Свірж, пам'ятка оборонної архітектури XV- XIХ ст. - монастир - фортеця.

Область обiймає iсторичнi терени Галичини i є найбiльшою в Українi за кiлькiстю, рiзноманiтнiстю i ступенем збереження архiтектурно-мiстобудiвної спадщини. Вона представлена всiма типами будiвель широкого хронологiчного засягу - вiд Княжої доби до середини XX століття:

1). Державний iсторико-культурний заповiдник "Тустань" Сколiвського району - створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 жовтня 1994 року на базi видатної пам'ятки iсторiї, археологiї й мiстобудування - наскельного оборонного комплексу мiста-фортецi Тустань IХ - ХIII ст. Пiдпорядкований Управлiнню культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.

2). Державний музей-заповiдник "Олеський замок" Буського району створено рiшенням Львiвського облвиконкому вiд 19 сiчня 1989 року на базi музею "Олеський замок" - вiддiлу Львiвської картинної галереї (вiдкритого 1975 р. пiсля завершення реставрацiї замку). В iнтер'єрах замку ХIII - XVIII столiть експонуються твори середньовiчного мистецтва (понад 500 одиниць зберiгання). На територiї довкола замку вiдтворено парк XVII - XVIII столiть, водойми, парковi споруди, влаштовано парк скульптур. Розмiщений бiля пiднiжжя замку монастир капуцинiв (1739 р.) використовується як фондосховище з вiдкритими фондами, у яких демонструється, зокрема, батальне полотно М.Альтамонте "Битва пiд Вiднем". Пiдпорядкований Львiвськiй картиннiй галереї.

3). Державний iсторико-архiтектурний заповiдник у м.Жовквi - створений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 серпня 1994 року на базi ренесансних пам'яток iсторичного середмiстя. Площа заповiдника 27 га. Включає понад 40 пам'яток мiстобудування, архiтектури, iсторiї та монументального мистецтва, з яких 25 мають національне значення, зокрема замок Жолкевських-Собеських (1592-1674 рр.) - один з найвеличнiших в Європi, костел св.Лаврентiя (1604-1618 рр.), двi дерев'янi церкви (поч. XVIII ст.), синагогу (1692 р.). Заповiдник пiдпорядкований Львiвськiй облдержадмiнiстрацiї.

4). Золочівський замок - унікальний зразок ренесансного фортифікаційного будівництва. Відроджується завдяки реставрації. Цікавий якого розпочато створення японського саду. В недалекому майбутньому тут презентуватимуть відвідувачам чайну церемонію зі всіма належними атрибутами.

5). Замок в Підгірцях - вважався одним з найгарніших замків у міжвоєнній Польщі. Чудовий силует та добре збережені фортифікаційні мури. Гарне довкілля із залишками старого саду, старовинною бароковою каплицею. В зв'язку з реставрацією передбачено лише огляд замку ззовні та прогулянка по внутрішньому подвір'ю і відкритій галереї.

6). Замок у с. Свірж - найбільш романтичний із "Золотого кільця". Розташований над мальоничим озером з чудовими краєвидами довкола. Добре збережений перекидний міст через рів додає колориту старовинним замковим мурам. Саме тут знімали фільм "Д'Артаньян і три мушкетери" (епізод з отруєнням Констанци Буанасьє).

Львівська область має дуже багату історико-культурну спадщину, яка зберігається в музеях області. Серед музеїв та музейних комплексів Львівської області працюють наступні: Львівський історичний музей (м. Львів, пл. Ринок, 6) з його філіалами, Музей "Дрогобиччина" ( м. Дрогобич, вул. Гоголя, 42) з його філіалами.

2.4 Ресурси розвитку активного туризму

Львівська область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів що дає змогу для розвитку майже всіх видів активного туризму, а саме: пішохідний(можливий як гірський так і рівнини), лижний, водний, велосипедний, автомобільний, кінний та повітряний. Виняток становить лише вітрильний вид активного туризму, так як область не має виходу до моря, а ріки, які течуть через область не достатньо повноводні.

Рельєф області на південь гірський, далі на північ знімаються на височенний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини. Рівнина Малого Полісся плоскорівнина в центральній частині і слабохвиляста на окраїнах, оточена виразними уступами. Подільська височина розчленована річками та ярами, має плосковерхні вододіли, круті схили, значні (60 - 120м.) перевищення висот надають височині горбогірного характеру. Найбільш підвищені її частини в межах Львівської області: Розточчя (до 397 м.), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області - г. Камулою (471м.) та Вороняки (до 440м.). На Львівському плато розвинуті карстові форми рельєфу. На Передкарпатті, відокремленому долиною р. Дністра від Українських Карпат, значні площі займають тарасові поверхні. Найменш розчленована Дрогобицька височина. На південному - заході простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескид 750м. та Сколівських Бескид - 1200 - 1360м. Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1480м.) - найвищою точкою Львівської області.

Гірські вершини Львівщини покриті снігом близько 5 місяців протягом року. Є місця для катання на лижах - лижні бази, санаторії звичайно розташовані в місцях, придатних для катання на лижах і сноубордах.

Найбільшим гірськолижним курортом Львівщини є Славське. На його території площею 64 кв. км мешкає 3,7 тис. населення, розташовано 25 туристичних баз та баз відпочинку. Взимку Славсько - це просто рай для лижників Славсько - один із самих популярних гірськолижних курортів українських Карпат. У Славському прокладено кілька гірськолижних трас європейського значення, функціонують крісельні і бугельні підйомники.

Для гірськолижного відпочинку використовуються гори Тростян, Погар, Менчул і Політехнік. Гора Тростян, висотою близько 1236 м, по складності гірськолижних трас цілком може суперничати з відомими Альпійськими горами. Гора Тростян знаходиться на відстані 2 км від центра села Славско. До нижньої станції крісельної дороги, довжиною 2750 м., туристи можуть доїхати на таксі.

Гора Політехнік розташована при в'їзді в Славско. Ухил гори, довжиною від 600 до 1000 м., шириною - 100-150 м., з перепадом висот - 150-200 м., досить положистий, без різких перепадів. До послуг аматорів-гірськолижників - два бугельних підйомники довжиною 600 і 1000 м. чеського виробництва.

З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом.

Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор -- притока Дністра -- впадає в Чорне море, а з лівого -- річка Вирва належить до басейну Сану -- притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги.

2.5 Ресурси розвитку релігійного туризму

Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні.

Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні. На Львівщині 2913 релігійних організацій з юридичним статусом, 18 духовних закладів, 1113 недільних шкіл, 23 церковних засобів масової інформації. На території області 999 церков і дзвіниць, з них 398 - національного значення, 601 - місцевого значення.

Найбільш значимими та туристично привабливими є наступні храми:

1) Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині XIII ст. у селі Лаврові. Він є важливою архітектурною та мистецькою пам'яткою. Церква була однією з перших триконхових церков України, орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці "золотого перетину". В різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики, ренесансу, бароко, класицизму. На початку XX ст. при монастирі був створений церковний музей, який з роками придбав чималу колекцію ікон ХV-ХVIII століть (у тому числі Білинську чудотворну ікону).

2) Архикатедральний собор Святого Юра у Львові. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: бароковий собору (1745--1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761--1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

3) Успенська (Волоська) церква у Львові. У церкві збереглися пам'ятки мистецтва XVII-XVIII ст. Найцінніші з них -- ікони страсного циклу, які залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630--1638, виконаного львівськими митцями Федором Сеньковичем, 1630 (згорів) та Миколою Петрахновичем, 1638 (тепер у церкві с. Великі Грибовичі біля Львова), який у 19 ст. замінено іконостасом М. Яблонського.

4) Храм Святого великомученика Пантелеймона (Св. Параскевії) у Сколе. Це старовинна бойківська дерев'яна церква.

5) Церква Архістратига Михаїла у селі Підберізці, Пустомитівський район. Збудована у 1891--1910 роках у так званому «неовізантійському» стилі відомим архітектором Іваном Левинським. З нею пов'язані ряд яскравих імен видатних діячів української Церкви, культури, мистецтва і героїв визвольних змагань за українську державність. Храм освячено 1892 року Митрополитом Сильвестром Сембратовичем.

6) Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі. Релiквiєю церкви є мощi Святого Валентина, автентичнiсть яких підтверджує документ Папи Римського з 1759 року.

7) Церква Святого Миколая у Львові. Це найдавніша пам'ятка архітектури міста: будувалася, очевидно, як родинна усипальниця галицьких князів, чим зумовлена планово-просторова композиція.

Також відомим фактом є те, що чотири дерев'яні храми у Львівській області підготовлено до внесення у список всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО: церква Святої Трійці у Жовкві (1720 р.), церква Святого Юра в Дрогобичі (кінець XV-XVI ст.), церква Святого Духа в селі Потелич Жовківського району (1502 р.) та церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у селі Матків Турківського району (кінець XVIII ст.).

Висновки

Львівська область розташована на заході країни. Межує на півночі і північному сході з Волинською і Ровенською областями, на сході і південному сході з Тернопільською і Івано-Франківською областями, на півдні із Закарпатською областю. На заході проходить частина державного кордону України з Польщею.

Львівська область відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів. Рельєф області на південь гірський, далі на північ знімаються на височинний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини. Рівнина Малого Полісся плоскорівнина в центральній частині і слабохвиляста на окраїнах, оточена виразними уступами. Подільська височина розчленована річками та ярами, має плосковерхні вододіли, круті схили, значні (60 - 120м.) перевищення висот надають височині горбогірного характеру. Найбільш підвищені її частини в межах Львівської області: Розточчя (до 397 м.), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області - г. Камулою (471м.) та Вороняки (до 440м.). На Львівському плато розвинуті карстові форми рельєфу. На Передкарпатті, відокремленому долиною р. Дністра від Українських Карпат, значні площі займають тарасові поверхні. Найменш розчленована Дрогобицька височина. На південному - заході простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескид 750м. та Сколівських Бескид - 1200 - 1360м. Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1480м.) - найвищою точкою Львівської області.

Список використаної літератури

1. матеріали сайту «Невідома Україна», http://nevukr.at.ua

2. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна геграфія світу. Посібник. Київ: Видавничий центр "Академія", 2003, 688 с

3. Страны мира. 2006: Справочник: / В.В. Агрономов, С.В. Андреев, А.С. Андрианов и И.А. Анипченко; Под общ.ред. С. Лаврова . - М.: Республика, 2006. - 590

4. Мельник Б.В. «Вулицями старовинного Львова» -- Львів, «Світ», 2002

5. «Таємниці міста Лева: книга для читання», укладачі: Волосевич, Даниленко, Львів, «Аверс», 2004

6. ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ, Серія географічна. 2007. Вип. 34. С. 52-55

7. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібн.- Одеса: Астропринт, 2005. - 632 с.

8. Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні //Бізнес. - 2006. - № 5.

Размещено на Allbest.ru