Характеристика туристського потенціалу Подільського туристсько-рекреаційного регіону

Стисла характеристика природно-ресурсної бази та культурно-історичних ресурсів Подільського регіону. Головні завдання розвитку санаторної бази Поділля. Туристський потенціал регіону та перспективи його розвитку. Аналіз рекреаційного районування Поділля.

Рубрика Спорт и туризм
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 10.01.2011
Размер файла 25,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський університет туризму, економіки і права.

Реферат

На тему:

Характеристика туристського потенціалу Подільського туристсько-рекреаційного регіону

З дисципліни «Туристсько-рекреаційне країнознавство»

Київ 2010

План

Вступ

1. Характеристика Подільського туристсько-рекреаційного регіону

2. Туристський потенціал, та перспективи розвитку

Висновки

Література

Вступ

Актуальність теми. Одним із головних завдань ринкової трансформації економіки України є ефективне використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу регіонів. В зв'язку з цим особливо актуальним є питання забезпечення розвитку рекреаційної сфери як однієї із рентабельних та швидкоокупних. Зважаючи на це, аналіз та оцінка рекреаційного господарства Подільського регіону надзвичайно важлива.

Подільський регіон, що включає Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області, характеризується невисоким рівнем промислового розвитку, порівняно сприятливою екологічною ситуацією і значним потенціалом рекреаційних ресурсів. Недостатнє врахування цих особливостей регіону в процесі розміщення, функціонування та розвитку продуктивних сил протягом тривалого часу призвело до накопичення складних соціально-економічних проблем. Сучасний розвиток Поділля має виходити з його особливостей та нових підходів до територіальної організації життєдіяльності населення, сприяти виведенню економіки регіону із кризового стану. Як свідчить світовий досвід, рекреаційне господарство, зокрема туризм, може суттєво впливати на соціально-економічний розвиток регіонів, а залучення інвестицій для забезпечення рекреаційного облаштування території - на приріст виробництва не лише в індустрії відпочинку і оздоровлення, але й інших галузях.

Донедавна питанням оптимізації розміщення закладів рекреаційного комплексу (РК), з урахуванням територіальних особливостей Подільського регіону, приділялася недостатня увага. Це призвело до недооцінки соціально-економічних можливостей регіону, відставання і занепаду матеріально-технічної бази рекреаційних установ, погіршення екологічного стану навколишнього середовища.

1. Характеристика Подільського туристсько-рекреаційного регіону

поділля рекреаційний туристський потенціал

Поділля (Подільська земля) -- історико-географічна область України, що займає басейн межиріччя Південного Бугу і лівих приток Дністра, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської і невеликі частини Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей.

Подільський регіон має значні можливості щодо створення потужного РК. В першу чергу це стосується природно-ресурсної бази та культурно-історичних ресурсів. Природні ландшафти для розвитку рекреації знаходяться майже на всій території та займають 765,9 тис.га (10,9% площі регіону). Особливе місце в рекреаційній привабливості належить лісовим та водним об'єктам. Площа лісів регіону становить 805,5 тис.га, що складає 10,4% площі лісових масивів України. Загальна довжина річок - 27,1 тис км (13,% від загального показника по країні). Найбільшими та найбільш використовуваними з рекреаційними цілями є річки Дністер, Південний Буг, Збруч, Случ, Горинь та інші. Значна частина річок регіону має довжину до 10 км, що виключає їх використання для більшості водних занять, але наявність яких підвищує рекреаційне значення території та служить невід'ємним елементом пейзажу. З рекреаційною метою в регіоні використовуються ставки, їх кількість (5893) та площа водної поверхні (40,4 тис.га) є однією із найбільших в Україні. Об'єкти природно-заповідного фонду займають площу 419,5 тис.га (6,9% площі регіону). В складі природних ресурсів варто виділити мінеральні лікувальні води, які сприяють розвитку санаторно-курортної рекреації, що розвинута у Хмільнику, Сатанові, Гусятині, Немирові та інших населених пунктах. У межах регіону знаходиться 19 родовищ мінеральних вод, загальні експлуатаційні запаси яких становлять 5,09 тис.куб.м на добу, з них використовується всього 0,67 тис.куб.м. Надзвичайно великі перспективи має розвиток Збручанського родовища мінеральних вод типу “Нафтуся”, що за своїми запасами є найбільшим у світі. Дослідженнями встановлено, що загальна потужність природно-ресурсного потенціалу регіону в розрахунку на один рік становить 20642,5 тис. осіб; у т.ч. санаторно-курортного лікування - 16226,7, короткострокової рекреації - 912, тривалої рекреації - 3503,8 тис.осіб. Але рекреаційні послуги в середньому за рік надаються всього 90,0 тис. організованих рекреантів, що становить 4,8% від загальної їх кількості в Україні і 42,8 тис. екскурсантів (відповідно 3,5%).

З початку 90-х років кількість рекреаційних закладів Подільського регіону щороку зменшується. Так, із 1993 року їх кількість зменшилась на 12 закладів, місткість на 5,0 тис. місць, а кількість відпочиваючих в три рази. Зараз в регіоні функціонує 71 рекреаційний заклад загальною місткістю 10,5 тис. місць. Серед закладів переважають санаторії (42 на 8,2 тис.місць) та санаторії-профілакторії (відповідно 22 і 1,3), один пансіонат з лікуванням, шість баз відпочинку. В регіоні функціонує лише два заклади короткострокового перебування на 0,3 тис. місць.

Головним завданням розвитку санаторної бази Поділля є реконструкція та підтримання в належному стані курорту “Хмільник”, розширення курортів “Сатанів” та “Гусятин”, а також перепрофілювання під санаторно-курортне лікування деяких турбаз, які розміщені в місцях із значними запасами мінеральних вод. Це дасть змогу без значних матеріальних і трудових затрат використовувати природні багатства, збільшити кількість відпочиваючих і розширити можливості пропозиції недорогого лікування і відпочинку. В зв'язку із відсутністю державного фінансування для реалізації цих заходів варто залучати інвестиції та кошти приватних організацій.

2. Туристський потенціал, та перспективи розвитку

Передумовами розвитку регіонального рекреаційного комплексу в ринкових умовах є, по-перше, система первинних чинників - ресурси, потреби, економічні можливості регіону; по-друге, система вторинних передумов - екологічний стан, демографічна ситуація, особливості розселення, кон'юнктура ринку, науково-технічний прогрес тощо. Зважаючи на сучасні реалії, економічні можливості регіону мають особливе значення щодо розвитку та успішного функціонування рекреаційного комплексу, особливо це стосується можливості залучення інвестицій до рекреаційного процесу, формування цивілізованого ринку рекреаційних послуг, запровадження регіональної рекреаційної політики.

Аналіз співвідношення кількості рекреаційних закладів, їх місткості та кількості відпочиваючих до відповідних показників в Україні показав, що в середньому регіон має меншу кількість та місткість закладів, ніж відпочиваючих у них. Хоча в натуральних показниках ці цифри незначні та далекі від середньо українських, але в загальному це позитивний факт, який свідчить про тяжіння до регіону відпочиваючих.

Щодо розміщення рекреаційних закладів на території регіону, то воно досить нерівномірне: в основному це одиничні, не пов'язані один з одним об'єкти або групи підприємств, що мають певні спільні елементи - шляхи сполучення, системи обслуговування тощо. Це свідчить про те, що РК Подільського регіону знаходиться в стадії формування. Значна частина закладів розміщена в південно-західній та південно-східній частині регіону, окремо виділяється курорт Хмільник, але в більшості адміністративних районів вони відсутні. Для регіону важливим є досягнення відповідності між природно-ресурсною складовою рекреаційного комплексу та його матеріально-технічним забезпеченням, особливо актуальним є залучення інвестицій для будівництва і перепрофілювання рекреаційних закладів.

Особливістю регіону є переважання сільської системи розселення із великою кількістю малих міст, що мають значний історично-культурний потенціал для розвитку рекреаційної діяльності, тому в загальнодержавному рекреаційному комплексі регіон може спеціалізуватися на розвитку сільського, екологічного, оздоровчого та пізнавального туризму на базі багатої історико-культурної спадщини. Особливе місце повинна зайняти мережа історико-культурних територій.

Завданням рекреаційного районування Подільського регіону ставилося виділення сітки районів, визначення їх рекреаційного потенціалу; обґрунтування причин відмінностей між ними, прогнозування їх розвитку; ідентифікація районів, де рекреація зростає, де скорочується та які мають значний потенціал для перетворення у важливий елемент економічного розвитку; диференціація районів за рівнем розвитку рекреації. За результатами дослідження в регіоні виділено 13 рекреаційних районів: по 4 в Тернопільській та Хмельницькій областях і 5 у Вінницькій та 9 спеціалізованих рекреаційних зон (пізнавально-оздоровчого, лікувально-оздоровчого, оздоровчо-туристичного, лікувального напрямів). В дисертаційній роботі зроблено висновок, що найбільші перспективи щодо рекреаційного розвитку мають Кременецький, Тернопільський, Заліщицький, Придніпровсько-Збручанський, Хмільницький, Вінницький та Могилів-Подільський рекреаційні райони.

Для поліпшення розвитку РК варто в першу чергу проводити ефективну рекреаційну політику як на державному, так і регіональному рівнях. Вона означає систему соціально-економічних, організаційно-правових, зовнішньоекономічних, культурних та інших заходів, методів, впливів, що проводяться президентом, парламентом, урядом, державними і приватними організаціями, асоціаціями з метою регулювання та координації рекреаційної галузі, формування умов для розвитку рекреації. Рекреаційна політика в регіоні повинна спрямовуватись на підвищення іміджу рекреаційної діяльності з метою всебічного її розвитку.

Важливим напрямом рекреаційної політики є сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, особливо в сфері туризму. В Подільському регіоні розвиток малого підприємництва може стимулюватися низькою зайнятістю населення, а також невисокою на даному етапі ефективністю функціонування потужних рекреаційних об'єднань. Крім того відродження народних промислів, ремісництва може проводитись лише малими підприємствами. Проте перешкодою в цьому є несприятливі фактори, серед яких можна виділити: невисоку підготовленість населення регіону до підприємництва, низьку якість інфраструктурного забезпечення, взагалі (шляхи сполучення, зв'язок, комунальне господарство та ін.), і рекреаційного, зокрема, відсутність інформаційної бази, нестачу кадрів туристичного профілю.

Беручи до уваги світові тенденції розвитку туризму (глобалізацію міжнародного туризму, перетворення туристичного ринку із ринку продавців у ринок покупців, значний розвиток екологічного туризму, соціодемографічні та політичні зміни (пізні шлюби, зменшення кількості дітей в сім'ях, зміни в стилі життя, створення Європейського союзу без внутрішніх кордонів)) та його особливості розвитку в нашій країні і Подільському регіоні зокрема, для ефективного функціонування РК Подільського регіону можна запропонувати такі напрями. Туристичний продукт регіону має бути спеціалізованим, націленим на нетривалий багаторазовий відпочинок людей протягом року, мати за мету надання можливості значній кількості людей бути залученими до туристичного процесу, в основі якого мають бути соціальні інтереси. Комплексне використання рекреаційного потенціалу регіону передбачає удосконалення традиційних видів туризму (пізнавального, санаторно-курортного, спортивного) та запровадження нових (релігійного, екологічного, сільського, мисливського, наукового, ділового).

Висновки

Регіональний рекреаційний комплекс виступає функціонально і територіально цілісним утворенням з певним набором суспільних функцій, головною з яких є відновлення фізичних, психоемоційних сил людини, її здоров'я та працездатності. Територіальна організація рекреаційного комплексу представлена поєднанням рекреантів, рекреаційних ресурсів, закладів, місць розселення обслуговуючого персоналу, підприємств інфраструктурного забезпечення. На регіональному рівні можливе створення оптимальної матеріально-технічної бази, системи підготовки кадрів, забезпечення продуктами харчування, сприятливого туристичного іміджу регіону, комплексних регіональних туристичних маршрутів.

Головними передумовами розвитку рекреаційного комплексу є система трьох складових: рекреаційні ресурси, рекреаційні потреби, економічні можливості регіону, на яку діють ряд інших факторів: особливості розселення, демографічна, екологічна ситуація, кон'юнктура ринку, розвиток науково-технічного прогресу, реклами, проведення різноманітних розважальних заходів.

За результатами дослідження визначено головні передумови розвитку рекреації в Подільському регіоні, а саме:

- рекреаційні ресурси, в основному це сприятливі ландшафти, мінеральні лікувальні води, пам'ятки історії, культури, архітектури;

- зручне геополітичне і транспортне положення, оскільки через регіон проходять важливі автомобільні та залізничні шляхи державного і міжнародного значення;

- історичний аспект, що проявляється в своєрідній етнографічній культурі: крім української, тут збереглася російська, польська, еврейська, вірменська культура, відбулося своєрідне змішування народів. Це забезпечує переваги при встановленні близьких відносин з відповідними країнами;

- відносно сприятлива екологічна ситуація;

- соціально-економічні особливості регіону, зокрема відносно низький рівень індустріалізації території, що може сприяти розширенню матеріально-технічної бази рекреації, а також проблема безробіття, яка може позитивно вирішуватися з розвитком РК;

- наявність радонових мінеральних вод і збручанської типу “Нафтуся” для лікування радіаційних захворювань, що може сприяти розвитку санаторно-курортного комплексу для потерпілих від аварії на ЧАЕС;
- потреби ринку щодо пропозиції туристичного продукту, який має нові особливості та якості.

Згідно з аналізом розвитку і розміщення рекреаційних закладів у Подільському регіоні зроблено висновок, що вони розміщені нерівномірно і не відповідають розвитку та розміщенню рекреаційних ресурсів. Тому актуальним в регіоні є залучення інвестицій для будівництва нових та перепрофілювання вже існуючих закладів під санаторно-курортні установи. Крім того важливим є розвиток маломісних готелів, автокемпінгів, туристичних стоянок.

Основними завданнями ефективного розвитку РК Подільського регіону на найближчу перспективу є розробка ефективної регіональної рекреаційної політики, основним напрямом якої є формування рекреаційного комплексу, здатного задовольняти потреби населення регіону в санаторно-курортному лікуванні, туризмі та відпочинку, формування ринку конкурентно спроможних на міжнародному рівні рекреаційних послуг на основі ефективного використання наявних природних та культурно-історичних ресурсів із збереженням екологічної чистоти довкілля та забезпечення комплексного розвитку території. Важливим елементом рекреаційної політики є сприяння розвитку малого підприємництва як і в суто рекреаційній діяльності, так і у сферах пов'язаних з нею (переробна промисловість, громадське харчування, торгівля, готельне господарство, реклама, страхова діяльність тощо).

З метою ефективного використання рекреаційно-ресурсного потенціалу території регіону розроблено основні принципи створення туристичного іміджу регіону, які включають рекламні акції із популяризації регіону, зустрічі спеціалістів рекреаційної галузі із журналістами, виступи по радіо, телебаченню, безплатне розповсюдження брошур, слайдів, відеоматеріалів, участь у різних виставках, ярмарках. Важливим елементом оптимізації РК Поділля є розвиток нових видів туризму, наповнення рекреаційного продукту широким спектром різноманітних додаткових послуг, сприяння розвитку турів, що не потребують значних матеріальних затрат, сприяння розвитку соціального туризму, а на подальшу перспективу - запровадження елітних турів.

Література

1. Кривець А.Г. Формування рекреаційно-туристичного комплексу як перспективний напрямок розвитку Поділля // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Зб. наук. пр. - Частина 3. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України.-1998.- С.39-42.

2. Кривець А.Г. Природні рекреаційні ресурси Поділля // Продуктивні сили і регіональна економіка України: Зб.наук.пр.- К.: РВПС України НАН України.-1999.-С.191-196.

3. Охріменко Алла Григорівна Удосконалення територіальной організації рекреаційного комплексу Подільського регіону //автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук:
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України.-2001

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності регіону. Оцінка території Карпатського регіону за системою показників. Перспективи щодо розвитку гірського туризму та екотуризму.

    статья [242,6 K], добавлен 19.09.2017

  • Археологічно-екскурсійний потенціал Хмельниччини. Туристичний маршрут лівобережжям Дністра. Маршрут "Давньоруські твердині Дунаєвеччини". Особливості створення туристичної привабливості регіону. Рекреаційно-туристичний потенціал Подільського регіону.

    реферат [17,3 K], добавлен 17.05.2009

  • Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму. Тенденції розвитку туризму в Індонезії. Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму. Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.04.2016

  • Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014

  • Підсистеми моніторингу рекреаційного середовища природних комплексів, історико-культурної спадщини, туристичних потоків, інфраструктури Тлумацького району. Орографічні особливості, гідроресурси, кліматичні умови, екологічні аспекти і лісові фонди регіону.

    дипломная работа [4,2 M], добавлен 23.12.2013

  • Рекреаційна діяльність як невід’ємна складова сучасного способу життя. Загальні відомості про досліджуваний об’єкт Ярмолинецького району. Формування курортно-рекреаційної системи парку. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного комплексу України.

    контрольная работа [43,3 K], добавлен 15.09.2009

  • Загальна характеристика туристського підприємства. Теоретичні основи розробки нового турпродукту. Визначення технології діяльності туристського підприємства в процесі формування нового туристського маршруту "Замки Поділля". Реалізація розробленого туру.

    курсовая работа [92,0 K], добавлен 16.11.2010

  • Місце Черкащини на туристичному ринку центрального регіону України. Шевченківський національний заповідник як всесвітньовідомий туристичний символ. Збереження та примноження туристично-рекреаційного потенціалу. Передумови розвитку сільського туризму.

    статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017

  • Передумови рериторіального районування. Особливості розвитку санаторно-курортного господарства Карпатського регіону. Порівняльна характеристика санаторно-курортних послуг на прикладі "Синяк" та "Карпати". Охорона курортних ресурсів від забруднення.

    курсовая работа [78,7 K], добавлен 06.08.2013

  • Передумови розвитку рекреаційного комплексу Карпат. Кліматолікувальні, ландшафтні, соціально-економічні, бальнеологічні рекреаційні ресурси. Становище сучасної екологічної ситуації. Ступінь розвитку транспортної системи та курортно-рекреаційних об'єктів.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 06.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.