Соціальна підтримка молодого подружжя у період виношування дитини

Наукові дослідження та багаторічний досвід народу вивчення і дотримання правил поведінки з вагітною жінкою, дозволяють констатувати наступне:

а) не можна відмовляти вагітній у її проханнях. Варто задовольняти її бажання-забаганки в їжі, годувати її кращими продуктами, а також сприяти її фантазіям та "причудам". Таким чином, створюються оптимальні умови для розвитку майбутньої дитини;

б) не можна ображати і сварити вагітну, влаштовувати в її присутності сварки. Лише атмосфера доброзичливості і чуйності сприяє розвитку позитивних рис характеру і міцного здоров'я майбутнього малюка;

в) необхідно оберігати вагітну від усього, що могло б її налякати чи неприємно вразити, навколо неї необхідно створити затишну обстановку - важливу умову народження здорової і красивої дитини;

г) необхідно оберігати вагітну від важкої роботи, пов'язаної з піднесенням вантажів, сидіти за комп'ютером, на хімічному виробництві тощо; уникати ситуацій, де є ризики падіння, травм та інше.

Багато нового жінці слід пізнати, а головне - застосувати протягом дев'яти місяців. Найголовніший елемент курсу знань і вмінь - подолання страху. Великою мірою, страх - наслідок того, що жінка, яка збирається народжувати вперше, прислухається мимоволі до інших жінок. Страх приносить не лише неприємні психічні переживання, але і фізично наносить серйозну шкоду організму. Дуже багато необґрунтованих страхів - наслідок незнання і недосвідченості, які можна і потрібно подолати: читати, розмірковувати, займатись, працювати над собою. Знання істинних фактів, впевненість у своїх розумних діях, правильна психофізична підготовка до пологів дозволять жінці подолати страх, відчувати впевненість у собі, усвідомити, що вона робить все необхідне для забезпечення малюку найкращого старту в житті, а природа потурбується про те, щоб пологи були легкими і безпечними.

Вагітна повинна усвідомити, що нормальні пологи є природним фізіологічним процесом. Проте, механістичний погляд на пологи - це наслідок тієї пастки, до якої жінок "заганяє" нинішня культура, зводячи все життя до фізіологічних процесів, найпростіших рефлексів, прагнення до задоволень і матеріального благополуччя. І в кращому випадку - до самореалізації. Однак, важко уявити духовно більш значущу подію, ніж поява нової людини. Тому сьогодні пологи все частіше розуміють, як певний духовний досвід, як випробування ставлення батьків до народження дитини, що багато в чому визначає характер її взаємин зі світом. Це - відкритість для нового духовного досвіду, для випробування, для подолання свого его.

1. Перший критерій готовності до пологів передбачає формування духовної єдності зі своєю дитиною. Саме під час пологів утворюється зв'язок дітей і батьків. Підсвідомо діти завжди будуть пам'ятати, що їх не просто народили, їх чекали, заради них жертвували всім, за них бились, під час пологів готові були вмерти, їх любили, а це значить, їх батьки теж заслужили любов.

2. Наступний критерій готовності жінки до пологів - любов. Має на меті навчити вагітну любові шляхом дотримання нею певних вимог заради дитини: дотримуватись дієти, робити гімнастику, плавати, проводити з собою психологічну роботу тощо. Віра є глибинною якістю, що визначає готовність жінки до пологів. У вирішальні хвилини пологів жінка повинна вірити, що народжує дитину для добра і світла, що це для неї зараз є основним. Надія, яка означає сформовану програму свідомості вагітною. Якщо віра повернена до Бога, то надія - до людини, суспільства і передусім - це стосунки з батьком дитини, акушерами, лікарями.

Тому найважливішим для вагітної є підготовка материнської свідомості до пологів. Таким чином навіюється впевненість. Якщо ж майбутня матір навчиться правильному розслабленню м'язів, то в результаті це призведе до заміни тривожного стану на чудове самопочуття. Жінка готуватиметься до того, що відбудеться з нею під час пологів, сприйматиме їх як нормальну фізіологічну функцію.

Інформування чоловіка та формування готовності до періоду виношування дитини та батьківства - це ще один важливий напрям роботи із молодим подружжям. "Дуже рідко бувають щасливими чоловіки, які не стали батьками. Відчуття батьківства викликає у чоловіка позитивні емоції та переживання. Багато чоловіків, особливо середнього віку, почувають себе батьками уже з моменту зачаття. Молоді люди частіше відкривають у собі батька, як тільки вперше беруть малюка на руки" [53, с. 31].

Чоловік у період вагітності дружини повинен мобілізувати усі свої сили і терпіння та максимально підтримувати жінку і свою маленьку ненароджену дитину. Саме під час вагітності жінці буває дуже приємно відчувати поруч із собою спокійного, врівноваженого друга, який би не обмежував лише словами своє піклування про вагітну дружину, а утверджував це корисними конкретними справами. Його допомога - це прагнення полегшити дружині труднощі домашнього господарства. Жінка завжди задоволена, коли чоловік їй допомагає. Дуже добре коли він займається зі своєю вагітною дружиною фізичною культурою, коли вони разом читають спеціальну літературу, намагаються своїм співпереживанням під час родового процесу полегшити стан дружини і якнайшвидше прийняти на свої руки новонародженого. Чоловік обов'язково повинен приділяти хоча б півгодини перед сном, щоб погуляти з дружиною на свіжому повітрі, зробити їй перед сном заспокійливий масаж, приготувати теплу ванну. У вихідні потрібно організовувати відпочинок на свіжому повітрі.

Важливо також дотримання чоловіком правил гігієни життя. Потрібно відгородити дружину від екологічних, техногенних небезпек, інфекційних захворювань, впливу тютюнового диму, який при пасивному палінні завдає ще більше шкоди організму матері. А також обмежити жінку у важкій фізичній праці, не дозволяти підіймати важкі предмети.

Оскільки жінка, особливо в перші місяці розвитку дитини в її утробі, може знаходитись в напруженому емоційному стані, майбутньому батькові важливо навчитись не надто серйозно сприймати образи через дрібниці. Намагатися створити сприятливий емоційно-психологічний клімат у сім'ї, оберігати дружину від неприємних подій і новин.

Якщо чоловік не хоче згодом зіткнутись з проблемою батьків і дітей, можна побажати йому проявляти свої почуття одразу ж, як тільки він дізнався про вагітність дружини. Майже усі батьки цікавляться розвитком плоду: вони залюбки слухають стукіт його серця, стараються вловити перші рухи. У багатьох цей стукіт викликає почуття справжнього захоплення. Але як свідчать численні дослідження, відсоток чоловіків, які приділяють своїм дружинам у період вагітності належну увагу, дуже низький (18%) [13, с. 348]. Це пояснюється, насамперед, нерозумінням тієї ролі, яку може і повинен виконувати чоловік у сім'ї. Обіймаючи її однією рукою, а іншою свого малюка, цілуючи її живіт, чоловік приносить дружині і собі величезне задоволення. Тато для малюка - ще одна близька людина із зовнішнього світу. Тому рука, покладена на живіт дружини, одразу стає для дитини привабливим об'єктом, закликом до гри. Дитина відповідає зсередини рухам руки чи ноги; вона може швидше заспокоїтись, якщо це потрібно, чи бурхливо відреагувати на батьківську присутність.

Часто чоловіки вважають, що з настанням вагітності і появою дитини змінюється ставлення дружини до них, і вони почувають себе вдома як непотрібні та чужі. А ще це стає на заваді дружнім і навіть інтимним стосункам. Але це не зовсім справедливо. Багато чого залежить від самих чоловіків, їх активної участі в усіх турботах сім'ї. Наскільки подружжя зможе порозумітися в емоційному і психологічному плані, змінити зміст стосунків у період виношування дитини залежить лише від них самих.

Найбільш відповідальним є завершальний етап вагітності - пологи. Тут як ніколи важлива відповідальна і сконцентрована поведінка чоловіка. Відправляти жінку до пологового будинку потрібно без метушні. Вона повинна бути впевнена, що прекрасно справиться з пологами, оскільки це підтверджується врівноваженим настроєм чоловіка. Він також має допомогти приготувати дружині все, що потрібно взяти у пологовий будинок [21, с. 473].

Таким чином, соціально-психологічна підтримки молодого подружжя у період виношування дитини полягає у необхідності здійснення роботи у трьох напрямках:

§ соціально-психологічна підготовка чоловіка і дружини до виношування і народження дитини;

§ надання необхідної психологічної допомоги жінкам у період вагітності включаючи консультації з формування материнської сфери в онтогенезі;

§ підготовка вагітних жінок і сімейних пар до пологів.

Обговорення важливих аспектів безпечного перебігу вагітності та пологів варто проводити з подружжям, та акцентувати увагу на особливостях поведінки окремо чоловіка, окремо дружини.

3.2 Форми ефективної соціально-психологічної підтримки молодого подружжя в період виношування дитини

Комплексна соціально-психологічна допомога з проблем материнства та батьківства має на меті надання необхідної допомоги членам подружжя, а також вагітній жінці - майбутній матері, починаючи з планування вагітності, або й ще раніше, включаючи консультації з формування материнської сфери в онтогенезі. Така допомога включає:

- діагностику індивідуальних особливостей материнської сфери;

- соціально-психологічну діагностику в період вагітності;

- підвищення материнської компетентності;

- допомогу у вирішенні сімейних психологічних проблем;

- соціально-психологічне і акушерсько-гінекологічне ведення вагітності;

- підготовку до пологів;

- організацію групових занять під час вагітності для батьків;

- індивідуальне консультування.

Для полегшення протікання вагітності майбутній матері треба навчитися:

- з'ясовувати актуальні бажання і очікування щодо свого життя і життя майбутньої дитини - побудова сценарію;

- розглядати ситуації, що формуються при взаємодії з близькими людьми;

- попереджувати різні фобії;

- тілесно та особистісно-орієнтовано програвати ситуації пологів (психокорекційна робота з хибними установками, діагностика психічного протікання вагітності);

- відпрацьовувати вміння приймати рішення (наприклад, написання листа з вербалізацією очікувань щодо присутності батька майбутньої дитини під час пологів, перших хвилин спілкування тощо);

- співставляти своє материнське начало з уявленнями, знаннями про себе, свою особистість, з майбутніми соціальними ролями (психокорекційна робота з перетворення статусу "жінка-дочка" в статус "жінка-матір");

- знаходити творчі способи адаптації до стану вагітності і прийняття відповідальності за їх реалізацію (саморефлексія, духовність, соціальна зрілість потреб);

- з'ясовувати психосоматику періоду вагітності і сформувати вміння та навички "слухати" тіло;

- проведення тренінгу зрілого материнства і батьківства, який мобілізує фізичні і психічні сили партнерів, передусім жінки, для благополучного протікання вагітності та якісних пологів. Наприклад: "яблука від яблуньки недалеко котяться", "від худої курки худі й яйця", "як ношено, так і народжено", "батько рибалка і діти у воду дивляться". Мова йде про відповідальність за якісне відтворення потомства;

- ознайомитися з психологічними аспектами проблемних ситуацій; ускладнень в період вагітності та їх профілактики;

- проведення тренінгу адаптації до вагітності, ролевої ідентифікації та актуалізації.

Таке навчання сприятиме попередженню різко негативних впливів зовнішніх, соціально-психологічних факторів на протікання вагітності, пологів, а також внутрішньоутробний розвиток дитини.

Підготовка до пологів і виношування дитини здійснюється медичними і психолого-педагогічними працівниками. Це можуть бути курси, школи, неформальні об'єднання майбутніх батьків, які мають на меті підготовку вагітних жінок і сімейних пар до пологів. Така підготовка передбачає навчання техніки розслаблення, дихання, регуляції своїх емоційних станів. Зазвичай в заняття з підвищення батьківської компетентності включається різні форми творчої діяльності.

"Форми групової роботи спрямовані на розвиток творчих здібностей, особистого зростання, розвитку емоційної сфери, зняття тривоги, "припрацювання" образу дитини, своїх очікувань від пологів, застосування методів практичного навчання і налагоджування взаємодії матері та батька з дитиною під час вагітності. Навчання батьків відбувається з використанням методів арттерапії, аутотренінгу, хорового та індивідуального співу, групового обговорювання проблем вагітності і пологів, засвоєння голосу і співу колискових пісень, тренінгів поведінки під час пологів, взаємодії з дитиною, сімейних відносин тощо" [55, с. 19].

Групова підтримка має особливу суть. Попадаючи у групу, сім'я виходить із ізоляції, в якій нерідко опиняється. Вона знайомиться з іншими сім'ями, з аналогічними турботами і отримує від них підтримку, яка як правило зберігається у важкий період першого року життя дитини. Окрім того, стикаючись із переважно протилежними точками зору з найрізноманітніших проблем, батьки задумуються про безліч традицій і уявлень, вчаться виробляти і відстоювати свою точку зору, одночасно зберігаючи толерантність до чужої думки. Спілкування в групі, яке не передбачає критики будь-яких висловлювань, заохочення спонтанності, повага до кожного учасника, сприяє розкриттю кожного члена групи і зниження їх тривожності. Ведучий групи повинен вміло поєднувати підтримку яку надає він сам, і підтримку, яка іде із групи, враховуючи кому, скільки і в якій формі цієї підтримки потрібно і від кого, яку підтримку може отримати група і кожен її учасник.

"Важливо також, щоб робота із майбутніми батьками відбувалась у формі діалогу, під час взаємодії. Адже саме така активна форма роботи дозволяє ведучому підтримувати високий рівень включеності батьків і особливо жінок, в процес навчання і відслідковувати таким чином ступінь розуміння ними матеріалу і засвоєння навиків" [24, с. 88-93].

Водночас, серйозні вимоги ставляться і до ведучого, яким у нашому випадку виступає соціальний працівник. Він повинен бути професійно підготовленим до роботи з молодятами. "Можна виділити такі складові його професіоналізму: теоретична озброєність відповідними знаннями; психологічна готовність (впевненість у своїх силах, емоційно-вольова сфера, емпатичність, відсутність комплексів і хибної соромливості та інше); практична підготовленість (володіння технікою педагогічного впливу, навички організації міжстатевого спілкування та інше). Особливо важливим напрямком роботи соціального працівника є підготовка молодого подружжя до пологів і зокрема навчання психічної саморегуляції. Страх вагітної жінки перед пологами - найпоширеніший. Тому потрібна серйозна підготовка жінок до цього природного процесу і вміння долати страхи. Його діяльність є досить обширною і різноманітною, оскільки передбачає роботу окремо з дружиною і чоловіком, а також з подружжям в цілому. У цей час соціальний працівник повинен тісно співпрацювати з психологом, лікарем-гінекологом" [12, с. 27-28].

Індивідуальне і сімейне консультування передбачає ознайомлення батьків з проблемами вагітності і материнства, використання методик орієнтування на вирішення особистих проблем матері, клієнто-центрована і сімейна терапія, консультування.

Широко застосовуються діагностичні методики. Особистісні, проективні, для визначення рівня і динаміки тривожності тощо.

Вибір терапевтичних технік ґрунтується на індивідуальних особливос- тях вагітної жінки та подружньої пари, а також характері проблем, які у них є.

Доцільним є використання комплексних методик надання допомоги, які включають послуги гінекологів, психологів, педіатрів, юристів, соціальних працівників і т.д.

Соціально-психологічну підтримку у період виношування дитини необхідно здійснювати за такими напрямками:

§ ознайомлення з фізіологічними аспектами протікання вагітності і пов'язаними з ним змінами в цей період;

§ надання інформації про особливості емоційних переживань та поведінки, що характерні для вагітних жінок;

§ "озброєння" чоловіків знаннями та навичками поводженнями з вагітною дружиною та ненародженою дитиною;

§ підготовка жінки і чоловіка до процесу пологів та народження дитини;

§ формування у подружжя позитивного налаштування на весь термін вагітності та процес пологів.

Варто звернути більшу увагу на роботу з групою вагітних жінок і їх чоловіків за нижче поданою програмою, яка поєднує "мистецтво народжувати" з мобілізацією і поглибленням взаємин батьків між собою та батьків з дитиною у період її життя до народження. Самі пологи є дійсно важливим, але не єдиним способом формування зв'язку між подружжям в аспекті перебудови системи "ти - я" на більш складний устрій: "ми - наша дитина". У цьому процесі психопрофілактика дає можливість подружжю "відкривати себе" одне для одного і поглиблювати свою єдність.

Освітній компонент програми має на меті інформування майбутніх батьків про фізіологічні механізми дітонародження, особливості харчування, виконання правил гігієни під час вагітності, пологів і післяпологового періоду, правила догляду за дитиною, принципи грудного вигодовування (тематичні заняття, групові дискусії, лекції, відеокурси і т.д.).

Виховний компонент програми передбачає виховання почуття материнства і батьківства шляхом формування духовного зв'язку між батьками і ненародженою дитиною. Робляться спроби за допомогою психотерапевтичних засобів сформувати адекватні реакції на різноманітні стресові подразники, зменшити невротичні прояви. З цією метою застосовуються методики особистісного орієнтування: відвідування концертів духовної музики, церкви. А також арттерапія, гра на музичних інструментах, співи, танці, рольові ігри.

Все це допоможе вагітній налагодити двосторонній зв'язок з малюком, зрозуміти його стан, полюбити його. Разом з тим, допомагає батькам сформувати впевненість у собі, виробити вміння відчувати свого малюка і спілкуватись з ним до народження, зосереджувати увагу на поглибленні контакту з дитиною у дородовий період, обговорювати можливості застосування психотерапії, а особливо музикотерапії, змальовування картин пологів очима дитини, котра народжується.

Оздоровчий компонент програми передбачає оцінку стану здоров'я жінки, прогнозування акушерських ускладнень і власне оздоровчі заходи. З цією метою використовують комп'ютерну психодіагностику, проводяться заняття з оздоровчої гімнастики з елементами масажу; ознайомлення з методами концентрації і розслаблення.

Рівень ефективності різних форм соціально-психологічної роботи, що застосовуються працівниками соціальних служб у роботі з подружжям в період виношування дитини подано у таблиці 3.1. Згідно даних, найбільш ефективною формою роботи вважають тренінгові заняття, які поєднують різні методи роботи і сприяють кращому засвоєнню поданого матеріалу, а також формуванню та відпрацюванню практичних навиків поведінки.

Таблиця 3.1. Форми соціально-психологічної роботи з молодим подружжям у період виношування дитини (На основі аналізу діяльності Міжнародного благодійного фонду "Дар життя").

№ пп	Форми роботи	Ефективність (визначена працівниками фонду, у відсотках)
1	Індивідуальне консультування	12%
2	Сімейне консультування	20%
3	Бесіди з фахівцями	15%
4	Лекційні заняття	8%
5	Тренінгові заняття	45%

Отже, ми вважаємо, що соціально-психологічну підготовку молодих людей до виношування дитини варто здійснювати з урахуванням комплексного підходу до форм роботи. Невід'ємними є тренінгові заняття, індивідуальне та сімейне консультування, а також лекції та бесіди із спеціалістами соціальних та медичних установ. Робота з подружжям повинна передбачати психо-профілактику, соціально-психологічну підготовку до виношування та народження дитини.

3.3 Соціально-психологічна робота з молодим подружжям під час виношування дитини на базі Міжнародного благодійного фонду "Дар життя" та результати експериментального дослідження

Об'єктом сімейної політики в Україні є соціальний інститут сім'ї, захист її прав та інтересів у процесі суспільного розвитку. Розв'язанням проблем сім'ї на місцевому та загальнодержавному рівнях займаються державні установи та організації (відділи у справах сім'ї та молоді, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді лікувально-медичні заклади, школа, церква).

Значна роль у сфері соціальної роботи з сім'єю припадає на громадські, благодійні, релігійні організації та фонди, осередки яких зосередженні як в Україні так і за кордоном. Міжнародний благодійний фонд "Дар життя" є яскравим представником продуктивної роботи у цьому важливому напрямку. Основний центр та керівництво фонду зосереджено у Сполучених Штатах Америки. В Україні такі центри працюють у містах Києві, Севастополі, Кременці та Тернополі.

Для вирішення найскладніших проблем сучасного суспільства Фонд працює у кількох напрямках на основі спеціально розроблених програм.

1. Програма "Школа мами" зорієнтована на роботу із вагітними жінками. Згідно якої жінки мають можливість безкоштовно пройти тест на вагітність, отримати консультації лікарів, зокрема акушера-гінеколога, психолога, священика. Фонд безпосередньо співпрацює з лікарнями та пологовими будинками по даній програмі. Вагітні, що перебувають на обліку в жіночих консультаціях, за рекомендаціями лікарів відвідують заняття, які проводять працівники центру та запрошені спеціалісти. Метою занять є підготовка вагітних жінок до пологів та майбутнього материнства. Зустрічі проводяться два рази в тиждень, тривалістю 1,5 години. Заняття передбачають зустрічі із лікарями, психологом, юристом у формі бесіди, на яких жінки отримують відповіді на питання, які їх хвилюють; години читання духовної літератури за участю священика; відеолекторії з приводу внутрішньоутробного життя дитини, способів планування вагітності, процесу пологів. Проводяться також заняття із елементами гімнастики та йоги, для розвитку пластичності та тренування груп м'язів задіяних у майбутніх пологах.

У Міжнародному благодійному фоні "Дар життя" також надаються індивідуальні консультації, розповсюджується інформаційна література. Вагітним жінкам для покращення стану здоров'я видаються вітаміни, а для тих, хто не в змозі купити необхідні медикаменти для здійснення пологів, вони надаються безкоштовно.

2. Важливим аспектом програми "Школа мами" є робота над проблемою абортів, зокрема серед неповнолітніх. Адже аборт у цьому віці призводить до дуже важких наслідків і є надто небезпечним для здоров'я. З метою профілактики небажаної вагітності серед неповнолітніх та попередження абортів юними матерями у центрі діє програма "Ціна сексу". Згідно даної програми розпочинають роботу з 13-річними дітьми. Відвідують школи, ліцеї, розповідають про згубність раннього сексу, наслідки, які неодмінно матимуть молоді люди. Разом з людськими моральними цінностями, несуть Слово Боже молоді. Мають також нові сучасні програми роботи з молоддю і дітьми. Основне спрямування просвітницької роботи - утвердження життя, естетичне, загальне та статеве виховання молоді.

Для попередження абортів працівники відвідують абортарій, де розповідають жінкам не тільки про те, як дитинка виглядає в утробі, а й показують "священні ступні", муляжі маленьких дитячих ніжок, намагаючись прищепити любов до їхньої дитини вже зараз. Проте аборт досить небезпечний для здоров'я самої жінки. У багатьох, після нього бувають негативні наслідки, адже це не тільки хірургічне втручання, а й велика душевна травма. Це може виявитися через місяць, рік, 5 років. Жінкам сняться страхіття, можуть виникнути й фізичні недуги - це симптоми післяабортного синдрому. Жінки та дівчата які зважилися на аборт залучаються до програми виходу з кризового стану - "Шлях зцілення" в основі яких лежать біблійні заняття.

3. Програма роботи з подружніми парами "Духовний світ подружнього життя" - для бажаючих стати на шлях оновлення подружніх відносин, побудувати дружну, надійну, щасливу родину. Це цикл лекцій (12) про подружнє життя та його закони з демонстрацією фільмів Брюса Уілкінсона "Біблійний портрет подружжя", в яких розкриваються численні проблеми сімейного співжиття: на чому побудовані взаємини чоловіка та жінки, взаємини з батьками, дітьми, родичами, лідерство в подружжі, роль чоловіка та жінки, любов, інтимне життя, сімейний бюджет тощо.

4. Безпосередня робота із молодим подружжям в період вагітності жінки здійснюється по програмі "Школа тата". Метою якої є медико-психологічна допомога майбутнім батькам у період вагітності та психофізіологічна підготовка до пологів. Дана програма передбачає цикл занять (6) для подружніх пар, які очікують народження дитини. Заняття включають обговорення питань та вирішення проблем, які хвилюють подружжя під час вагітності жінки, та основний акцент ставиться на підготовці членів подружжя до періоду пологів, за бажанням подружжя - спільних пологів. Зокрема, чоловіків навчають способам допомоги та підтримки жінки під час переймів. З цією метою чоловіків та жінок навчають технікам дихання під час переймів та пологів, а також способам фізичної та психологічної підтримки вагітної дружини.

Тернопільський центр Міжнародного благодійного фонду "Дар життя" став базою проведення нашого дослідження, мета якого полягала у наданні соціальної підтримки молодому подружжю у період виношування дитини.

7 подружніх пар-учасників перебували у Наше дослідження охоплювало період з листопада 2007 року по квітень 2008року і включало 2 етапи.

І етап: з 11. 2007 по 02.2008 підготовчий - полягав у теоретичному обґрунтування та вивченні обраної проблеми, а також передбачав вивчення та аналіз специфіки, методів та форм роботи Фонду "Дар життя".

ІІ етап: з 04.02.2008 по 04.04.2008 року - основний, власне експериментальне дослідження, що передбачав проведення на базі Міжнародного благодійного фонду "Дар життя" комплексної програми заходів соціально-психологічної підтримки молодого подружжя у період вагітності жінки.

Дослідження проводилось із подружжями у кількості 8 подружніх пар, що відвідували центр і виявили бажання взяти участь у нашій програмі. Вік членів подружжя у середньому становив 24,5 років. З них 2 пари - у віці 24 роки, 5 пар - у віці 25 років і одна пара - у віці 22,5 рік. первинному шлюбі, одна пара у повторному.

Усі жінки переживали першу вагітність. У 6 пар вагітність була бажана, у 2 подружніх пар вагітність була не запланованою. На початку експерименту у сформованій групі серед вагітних жінок було визначено рівень їхньої психологічної готовності до материнства. Результати подано у Таблиці 3.2. та на рисунку 1.

Таблиця 3.2. Рівні психологічної готовності вагітних жінок до материнства, учасників експериментальної групи на базі Фонду "Дар життя" (На основі результатів проведеного опитування працівниками центру).

№	Рівень готовності	Частка у %	Відношення до дитини	Відношення до стану вагітності	Комунікативний досвід у дитинстві
1	Низький	23%	об'єктивне	Відмічають негативні відчуття і переживання у період вагітності, відмічали непевненість у рішенні мати дитину, віддавали перевагу дітям від 3-х років.	Відсутність у дитинстві прихильності до матері, суворе відношення батьків
2	Середній	50%	об'єктивно-суб'єктивне	Спостерігались протиставлення установок на виховання дітей; Ѕ групи відзначали, що люблять дітей до 1-го року, решта - старших	Відсутність у дитинстві прихильності до матері, комунікативний досвід неоднозначний
3	Високий	27%	суб'єктивне	У жінок не виникало сумнівів про у прийнятті рішення мати дитину, раділи, дізнавшись про вагітність. Всі відмічали, що люблять дітей немовлячого віку	Сприятливий комунікативний досвід, прихильність до матері, ласкаве відношення батьків

Рисунок 1. Рівні психологічної готовності вагітних жінок до материнства, учасників експериментальної групи на базі Фонду "Дар життя" (На основі результатів проведеного опитування працівниками центру).

Зважаючи на дані, можна констатувати, що половина вагітних жінок (4) переживають об'єктивно-субєктивне відношення до стану вагітності, тобто виношування дитини для них емоційно та психологічно чітко не визначений. У 2 жінок ставлення до стану вагітності суб'єктивне, що свідчить про бажаність та очікування народження дитини, а отже і відповідну соціально-психологічну готовність до материнства. Інші 2 жінки своє ставлення до стану вагітності охарактеризували як важкий період життя і пов'язані з ним неприємні відчуття.

Таким чином, ми визначили, що молоді жінки, які перебувають у стані вагітності потребують допомоги фахівців з метою підвищення готовності до виношування дитини і майбутнього материнства.

Для реалізації поставленої мети нами був розроблений План тематичних тренінгових занять з подружніми парами (Додаток Б), які брали участь у експерименті. Тренінгові заняття проводилися за участю фахівців різного профілю. Мета занять полягала у підвищенні рівня батьківської компетентності членів подружжя у формі групової роботи та взаємодії.

Даний план містить перелік тематичних тренінгів, спрямованих на формування батьківської компетентності та програми відповідального батьківства, пропаганди здорового способу життя батьків, а також передбачав заняття тілесно-орієнтованої терапії, з метою підтримки нормального перебігу вагітності та підготовки до пологів. Проведені тренінги сприяли підвищенню готовності молодих людей до виношування дитини і майбутніх пологів.

Тренінгові заняття проводилися з лютого по квітень 2008 року всього 3 місяці (12 тижнів), по 2 заняття в тиждень. Дні роботи: вівторок, п'ятниця. Тривалість занять 1 година.

До реалізації експерименту були залучені працівники центру, а також лікарі жіночої консультації, психолог, соціальний працівник, юрист, священик.

Усі пари перебували під наглядом працівників центру. На початку курсу були заведені картки знайомства з подружньою парою (Додаток В).

Програма експериментального дослідження передбачала також тренінгові заняття окремо з жінками (Таблиця 3.3.) та чоловіками (Таблиця 3.4.) з приводу морально-психологічного клімату в сім'ї у період вагітності жінки, медико-санітарної освіти майбутніх батьків, особливостей впливу медико-соціальних факторів на плід, підвищення готовності молодої сім'ї до виношування бажаної і здорової дитини та формування у членів подружжя власної позитивної батьківської програми.

Таблиця 3.3. Ефективність тренінгових занять з вагітними жінками у процесі експериментального дослідження

№ пп	Назва та зміст вправи	Число учасників	Ефективність за 5-бальною шкалою (за оцінкою працівників Фонду"Дар життя")
1.	"Знайомство" - по колу передається м'яка іграшка, учасники групи називають своє ім'я і продовжують фразу: "Ніхто не знає, що я…"	4	4
2.	"Вітання" - учасниці вітаються між собою потисканням рук, таким чином, щоб нікого не пропустити. Ведучий налаштовує на заняття: - "Як настрій?", "Як ви себе почуваєте?", "Чи можемо ми приступити до роботи?"	4	4
3.	"Улюблена казка" - учасниці коротко розповідають про свою улюблену казку з дитинства	3	3
4.	"Моя дитини" - учасниці пишуть своє уявлення про дитину, задумуючись про її відчуття і переживання. Обговорення у групі.	3	5
5.	"Заготовки" - активізація бажання поділитися щастям з дитиною. На листку написана фраза, потрібно її продовжити: "Серед багатьох проблем в моєму житті я бачу маленьке щастя і відчуваю його сенс в тому, що…". Обговорення в групі.	4	5
6.	"Тягнуся в гору" - вміння слухати тіло. Підняти по черзі руки в гору ніби дотягнутися "до неба".	4	4
7.	"Дзеркало" - на аркушах паперу жінки пишуть відповіді на запитання: а) " У вагітності мені подобається …?" б) " У вагітності мені особливо важко і неприємно …?" Виділення подібних тверджень. Обговорення: - чому я виділяю ці проблеми; - моя особиста участь в їх виникненні; - як можна було б вирішити їх.	3	5
8.	Мозковий штурм: Поведінка подружжя у період виношування дитини?	4	5
9.	Казкотерапія: малюнок за мотивами казки. Тема: "Подружжя у процесі благополучного виношування і народження дитини".	4	4
10.	"Маски релаксації", "Товсте скло": вправи на розвиток невербального спілкування.	3	3
11.	"Клубочок подяки" - учасники передають клубочок людині з словами: "Дякую тобі, що ти сьогодні…"	4	5
12.	Обговорення тренінгу, відчуття та переживання учасників.	4	5
13.	Завдання: Розробити буклет "Адекватна поведінка подружжя у період виношування дитини"	4	4

Подані у Таблиці 3.3. вправи тренінгових занять із вагітними жінками проведених за участю психолога, соціального працівника та працівника центру засвідчують про ефективність тренінгової роботи та цінність кожної вправи у процесі формування готовності жінок до періоду вагітності та пологів.

Таблиця 3.4. Ефективність тренінгових занять з вагітними жінками у процесі експериментального дослідження

№ пп	Назва та зміст вправи	Число учасників	Ефективність за 5-бальною шкалою (за оцінкою працівників Фонду "Дар життя")
1.	"Знайомство" - учасники групи називають своє ім'я і продовжують фразу: " Хочу сказати, що я…"	4	4
2.	"Моя присутність" - учасники мотивують присутність на тренінговому занятті "Я тут бо …"	4	4
3.	"Дитячий спогад" - учасники пригадують та розповідають найсмішніший випадок з дитинства	3	3
4.	Колаж - учасники виконують завдання на тему: "Моя сім'я", реальна -ідеальна (майбутня)	4	5
5.	Мозковий штурм на тему: "Моя участь у благополучному виношуванні і народженні дитини"	4	5
6.	Рольові ігри на теми: "Забаганки вагітної", "Поведінка у період вагітності жінки"	4	5
7.	Тести на виявлення конфліктності	3	3
8.	Метафори та притчі	3	5
9.	Інтерв'ю до тренера	4	4
10.	Обговорення занять, рефлексія	4	5

Вправи із чоловіками, жінки яких перебувають у стані вагітності, за оцінкою фахівців сприяють кращому розумінню психоемоційного та фізіологічного стану дружини, формуванню відповідальності за життя що народжується, а також допомагають розвинути батьківську компетентність.

Нами також була розроблена та запропонована для реалізації у центрі Комплексна програма соціально-психологічної роботи з молодим подружжям у період виношування дитини (Додаток Г). Вона передбачала ряд заходів спрямованих на формування установки відповідального батьківства. В основу соціально-психологічної підтримки подружжя у період виношування дитини були покладені індивідуально-групові консультації, рекомендації спеціалістів, тренінгові заняття з метою підсилення адаптації молодих пар до нових умов життя, пов'язаних із виношуванням і народженням дитини та підвищення рівня батьківської самосвідомості молодих людей, які очікують народження дитини.

Робота з майбутніми батьками проходила у формі діалогу, в процесі взаємодії. Така активна форма проведення занять сприяла високому рівню зацікавленості учасників тренінгу процесом навчання, а також давала можливість відстежувати ступінь розуміння матеріалу і засвоєння навичок. Заняття полягали у передачі знань майбутнім батькам про внутрішньоутробний розвиток дитини, знань з психології, пояснення формування негативних переживань, больових відчуттів і подолання їх, виховання почуття материнства шляхом формування духовного зв'язку між матір'ю і ненародженою дитиною, активізації творчого потенціалу жінки, арт-терапевтичних занять виховання батьківської відповідальності та компетентності, усвідомлення життєвих сценаріїв і робота з особистісними цінностями, зміцнення здоров'я мами, підготовка до пологів. Проводились заняття оздоровчої гімнастики з елементами масажу, дихальних і м'язево-релаксаційних вправ, тренування пластичності, танцювальна терапія. На заняттях демонструвалися тематичні плакати і муляжі, відеозаписи, прослуховувались аудіокасети з записами музики і звуків природи, що в свою чергу підсилювало ефект занять.

Індивідуально-групові консультативні заняття носили інформаційно-просвітницький характер, в основі яких були кваліфіковані поради спеціалістів різного профілю. Та більш значимими були саме тренінгові заняття, оскільки в групі кожен із учасників отримав можливість "подивитись на себе зі сторони", зрозуміти свої продуктивні та непродуктивні сторони поведінки і спілкування, прийти до змін на глибинному рівні, сформувати комплекс навиків усвідомленого батьківства.

З метою перевірки рівня засвоєного матеріалу та визначення рівня готовності членів молодого подружжя до виношування дитини був розроблений питальник для працівників центру (Додаток Д). Він містив у собі відомості про вагітність та характер її протікання, особливості соціального статусу подружжя, рівень засвоєння знань щодо перебігу вагітності, взаємодії батьків з ще ненародженою дитиною, особливості фізіологічного та психологічного стану вагітної жінки, способи та умови створення позитивного сімейного мікроклімату у сім'ї, що очікує народження дитини. Було розроблено графічне відображення результатів.

За допомогою експериментальної роботи ми досягнули поставленої мети, підвищили рівень готовності членів молодого подружжя до періоду виношування дитини. Результати експерименту наведені в таблицях 3.5. та 3.6. та на рисунку 2.

Таблиця 3.5. Динаміка змін рівня готовності членів молодого подружжя до виношування дитини, учасників експериментальної групи на базі Фонду "Дар життя"(дані у %) (Показники на основі відповідей респондентів).

Показники	Констатуючий експеримент	Формуючий експеримент
Стан здоров'я вагітної жінки	23	40
Психоемоційний клімат у сім'ї	18	48
Рівень батьківської культури	12	53
Ставлення до фізичної культури	7	18
Рівень обізнаності з правових питань	5	13

Аналізуючи дані таблиці можна констатувати, що результати формуючого експерименту значно відрізняються від результатів констатуючого експерименту. Завдяки комплексній програмі заходів за участю фахівців рівень готовності членів молодого подружжя до виношування дитини значно зріс. Робота медичних працівників сприяла покращенню та підтримці належного стану здоров'я вагітних, діяльність психолога та соціального працівника сприяла підвищенню рівня батьківської культури та покращенню психоемоційного клімату у сім'ї.

Рисунок 2. Динаміка зміни рівня готовності членів молодого подружжя до виношування дитини, учасників експериментальної групи у діяльності Фонду "Дар життя"

У рисунку зображено динаміку зміни рівня готовності членів молодого подружжя до виношування дитини, що дає змогу графічно проаналізувати результати експерименту.

Таблиця 3.6. Динаміка зміни рівня батьківської компетентності членів молодого подружжя у період виношування дитини учасників експерименту на базі Фонду "Дар життя"(дані у %) (Показники на основі результатів опитування працівників центру).

Рівень батьківської компетентності	Початок експерименту	Кінець експерименту
Високий рівень	23	37
Середній рівень	48	39
Низький рівень	29	24

Підсумкові результати дослідження засвідчують, що на початку формуючого експерименту переважав середній рівень батьківської компетентності членів молодого подружжя, низький та високий рівень батьківської компетентності мав невисокі показники. У кінці формуючого експерименту дещо переважав середній рівень, а також значно зріс високий рівень батьківської компетентності. Що засвідчує ефективність проведеної роботи.

Таким чином, покладене в основу дипломного дослідження припущення про те, що ефективне вирішення завдань медичної та соціальної підтримки молодого подружжя в період виношування дитини може бути забезпечене шляхом залучення молодих людей до активної участі у тренінгових заняттях та самостійного пошуку виходу із складних ситуацій при підтримці провідних спеціалістів проекту, підтвердилося.

Висновки до 3 розділу

1. У процесі аналізу основних аспектів формування готовності молодого подружжя до перебігу вагітності та основних складових соціальної підтримки у цей період розроблена соціально-психологічна програма підтримки молодих батьків у період виношування дитини включає три напрямки роботи: соціально-психологічна робота з подружжям; соціально-психологічна підтримка вагітних жінок; психолого-педагогічна робота з чоловіками щодо протікання вагітності дружини, завдання якої полягають у позитивному налаштуванні подружжя на виношування дитини, розвитку відповідальності за майбутнє життя дитини та формування власної батьківської програми.

2. На основі вивчення та узагальнення найбільш ефективної соціально-психологічної підтримки молодого подружжя в період вагітності жінки визначено основні її форми роботи: групова робота, зокрема тренінгові заняття підготовки до батьківства і пологів з використанням методів арттерапії, аутотренінгу, комплексних методик, терапевтичних технік, бесіди та лекційні заняття з важливих аспектів протікання вагітності; індивідуальне та сімейне консультування, включаючи комплексну психологічну допомогу подружжю. Програма надання соціальної підтримки подружжю в період виношування дитини передбачає застосування трьох компонентів: освітнього, виховного, оздоровчого.

3. Експериментальне дослідження проводилось на базі центру Міжнародного благодійного фонду "Дар життя" у місті Тернополі. Досвід напрацювань центру дозволив розробити і запропонувати для впровадження в практику розробленої комплексної програми соціально-психологічної підтримки молодого подружжя в період виношування дитини. У ході дослідження проводились тренінгові заняття. А також індивідуально-групові консультації за участю спеціалістів. Дані проведеного дослідження довели ефективність та результативність зробленої роботи, сприяли підвищенню готовності членів молодого подружжя до періоду вагітності жінки.

Загальні висновки

1. На етапі виношування дитини молодому подружжю необхідна соціально-психологічна допомога як складова соціальної підтримки, що вимагає теоретичного та методичного обґрунтування. Під соціальною підтримкою молодого подружжя в період вагітності жінки розуміють діяльність медичних закладів, органів та служб у справах сім'ї та молоді, недержавних громадських організацій, спрямовану на підготовку членів подружжя до виношування дитини шляхом надання необхідної допомоги, інформації, консультацій спеціалістів. Необхідним є розробка та впровадження державних програм соціальної підтримки молодої сім'ї у період виношування дитини, з метою інтеграції соціальних інститутів та організацій для покращення демографічної ситуації у суспільстві, формування моральності серед молодого покоління та відповідальності за життя майбутньої дитини.

2. Одним із важливих напрямків соціальної роботи з сім'єю - є соціальна підтримка молодого подружжя в період виношування дитини. Вона включає підготовку членів подружжя до виношування і народження здорових дітей, а також створення оптимальних умов для формування батьківської відповідальності та компетентності. Її необхідність пояснюється кількома причинами. По-перше, молоді люди, створюючи сім'ю не мають чітко сформованої батьківської програми, належної поінформованості щодо особливостей періоду вагітності; по-друге, вагітність та поява дитини, часто провокують напруженні відносини у сім'ї.

3. Об'єктивно існує необхідність розробки і впровадження державних програм соціальної підтримки молодої сім'ї у період виношування дитини. Доцільним є вивчення зарубіжного досвіду вирішення цієї проблеми. Досвід соціальної підтримки молодого подружжя у період виношування дитини за кордоном має ряд важливих інноваційних елементів, які доцільно враховувати і впроваджувати у практику соціальної роботи в Україні.

4. Соціальна підтримка молодих батьків у даний період повинна включати три напрямки роботи: соціально-психологічна підготовка чоловіка, дружини до виношування і народження дитини; надання необхідної психологічної допомоги жінкам у період вагітності, включаючи консультації в онтогенезі.

5. Підготовка молодих людей до батьківства, обізнаність у питаннях перебігу вагітності, психологічного клімату у родині здійснюється за допомогою групових занять, тренінгів, а також індивідуальної роботи з приводу важливих аспектів життя подружжя у період виношування дитини. У процесі роботи варто застосовувати діагностичні методики (особистісні, проективні, для визначення рівня і динаміки тривожності), терапевтичні техніки (ґрунтуються на індивідуальних особливостях вагітної жінки та подружньої пари, а також характері проблем, які у них є). Доцільним є використання комплексних методик надання допомоги, які включають послуги гінекологів, психологів, педіатрів, юристів, соціальних працівників.

6. Експериментальне дослідження полягало у розробці та реалізації тренінгової програми соціально-психологічної підтримки членів подружжя у період виношування дитини. До проведення експерименту були залучені медичні працівники, психолог, соціальний працівник.

7. Діяльність Міжнародного благодійного фонду "Дар життя" покликана вирішувати важливі соціальні проблеми: попередження ранньої та небажаної вагітності, профілактику абортів, медико-психологічна допомога молодим подружжям у період вагітності та підготовку до пологів. У своїй роботі працівники фонду використовують такі методи роботи: індивідуальні та групові консультації за участю спеціалістів, відеолекторії, лекції, бесіди, тематичні вечори.

8. Комплексний характер підтримки молодого подружжя в період вагітності жінки передбачає медичне, соціально-психологічне, педагогічне та правове забезпечення цього процесу. З цією метою нами була розроблена та запропонована для виконання комплексна програма соціально-психологічної роботи з молодим подружжям в період виношування дитини.

Список використаної літератури

1. Баженова О.В., Баз Л.Л., Копыл О.А. Готовность к материнству: выделение факторов, условий психологического риска для будущего развития ребенка // Синапс. - 1993. - № 4. - с. 18-22.

2. Батищева Г.О., Зайцева З.Г. Робота соціальних служб для молоді з молодою сім'єю (методичні рекомендації). - К.: А.Л. Д. - 1966. - 100 с.

3. Борський В.І. Сім'я і щастя, обов'язок, відповідальність. - К.: Знання. - 1972. - 86 с.

4. Братусь І.В. Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук. - Луганськ. - 2007. - 20 с.

5. Брутман В.И., Варга А.Я., Хамитова И.Ю. Предпосылки девиантного

6. материнского поведения // Психологический журнал. - 2000. - № 2. - с. 31-32.

7. Витакер К. Полночные размышления семейного психотерапевта. - М.: Высшая школа. - 1998.

8. Взаимосвязь социальной работы и социальной политики / Под ред. Ш. Рамон. Пер. с англ. под. ред. Б.Ю. Шапыро. - М.: Аспект Пресс. - 1997. - 256 с.

9. Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: Термінол.-понятійн. Слов. / М.Ф. Головатий, М.Б. Панасик. - К.: МАУП. - 2005. - 560 с.

10. Гридковець Л. Психологічні основи подружньої гармонії: практичні рекомендації - К.: Для будущих мам. - 2007. - 22 с.

11. Гридковець Л.М. Світ подружнього життя навально-практичний посібник. - Київ. - 2004 . - 169 с.

12. Добряков И.В. Перенатальная психотерапия // Перинатальная психология и медицина: Сборник материалов межрегиональной конференции. - 2001. - № 7. - с. 8-10.

13. Дъяченко Э.В. Тренинговое занятие адаптации к состоянию материнства // Практичная психология и социальная робота. - 2002. - № 9. - с. 27-28.

14. Эйзенберг А. и др. В ожидании ребёнка: Рук-во для будущих матерей и отцов: Пер. с англ. / А. Эйзенберг, Х. Муркофф, С. Хатавей; худож. А.А. Щуплецов. - М.: ООО "Изд-во АСТ". - 2000. - 656 с.

15. Зайцева З.Г., Трубавіна І.М. Комплексна програма центрів ССМ "Соціальна підтримка сім'ї" // Комплексні програми центрів ССМ. - К. - 2001. - с. 5-16, 24-26.

16. Здоров'я матері і дитини: Енциклопедія / За ред. О.М. Лук'янової. - К.: "Українська енциклопедія". - 1992. - 702 с.

17. Законодавство України про охорону здоров'я. Зб. нормат.-прв. актів від 20.03.2002. - К.: Парламентське вид-во. - 2002.

18. Законодавство України про охорону навколишнього середовища. Зб. нормат.-прв. актів станом на 1.04.2000. - К.: Парламентське вид-во. -2000.

19. Как провести социологическое исследование: В помощь идеол. активу/ Под ред. М. Горшкова, Ф. Шереги. - М.: Политиздат. - 1990. - 288 с.

20. Кодекс законів про працю України від 20.03.2003. - К.: Парламентське вид-во. - 2003.

21. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - 141 с.

22. Кравець В.П. Психофізіологічні та психолого-педагогічні аспекти формування усвідомленого батьківства. - К.: Видавничий центр "Академія". - 2001. - 244 с.

23. Кравець В.П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. - К.: Київська правда. - 2000. - 688 с.

24. Ланцбург М.Е. Психологическая помощь семье в период ожидания

25. ребенка и первого года его жизни // Психотерапия и клиническая

26. психология: методы, обучение, организация: Материалы Российской

27. конференции "Психотерапия и клиническая психология в общемедицинской практике". - 2000. - № 2. - с. 11-18.

28. Ланцбург. М.Е. Психологическая служба поддержки беременных женщин и молодых родителей // Психологическая наука и образование. - 2004. - № 3. - с. 88-93.

29. Мать и дитя: В ожидании ребенка и первый год жизни: Энциклопедия. - М.: ООО "Изд-во АСТ". - 2002. - 456 с.

30. Материнство: сравнительно-психологический подход Г.Г. Филиппо- ва // Исследовательский Центр Семьи и Детства РАО Научный центр. - 2001.

31. Минухин С., Фишман Ч. Техники семейной психотерапии. М.: Просвещение. - 1998.

32. Мещерякова С.Ю. Психологическая готовность к материнству // Вопросы психологии. - 2000. - №5. - с. 18-27.

33. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. - М.: АВИК. - 2001.

34. Молода сім'я України 90-х, - К.: А.Л. Д. - 1996. - 104 с. Ред. Колегія: Ю.М. Якубова, М.Ф. Головатий, О.О. Яременко. Внутрішнє видання УкрНДІ проблем молоді.

35. Мучиев Г.С. и др. Здоровье будущего ребенка. - М.: "Знание". - 1997. - 96 с.

36. Національне видання "Факти для життя". Українське видання здійснене за сприяння Дитячого Фонду Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) в Україні. - 2004. - 156 с.

37. Овчарова Р.В. Родительство как психологический феномен: учебное пособие. - М.: Московский психолого-социальный институт. - 2006. - 496 с.

38. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д. Павленок. - 2-е изд., испр. и доп. - М. - 2001. - 395 с.

39. Постанова Верховної ради України Про Концепцію державної сімейної політики від 17.09.1999 року № 1063-ХІV // Позакласний час. - 2000. - № 5-6. - с. 7-11.

40. Пренатальная терапия Алисон Хантер, Шерли Уорд // Перевод: Е.Н. Мяснянкина © На перевод: МИЦЧ "СанРей". - 1988.