Теоретичний аналіз впливу сім’ї на формування самооцінки дітей підліткового віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український гуманітарний інститут

Міжнародна академія управління персоналом

Теоретичний аналіз впливу сім'ї на формування самооцінки дітей підліткового віку

Парасєй-Гочер Аліна Олександрівна,

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології,

Прозапас Євгенія,

магістрантка з психології

м. Буча

м. Київ

Анотація

У статті здійснена спроба окреслити вплив сім'ї на формування самооцінки дітей підліткового віку. На основі аналізу літературних джерел визначено самооцінку як впевненість у собі яка є найважливішим фактором розвитку особистості підлітка.

Визначено, що самооцінка підлітків формується переважно дорослими, а також у процесі провідної діяльності підлітка. Ставлення людини до себе є однією з найважливіших властивостей особистості, від якої залежить життєва позиція, амбіції та очікування підлітка. Самооцінка впливає на поведінку та життєдіяльність людини. Впевненість у собі є стрижнем особистості. У більшості випадків він визначає соціальну адаптацію людини, яка регулює її поведінку та діяльність. Звичайно, самооцінка - це не те, що властиво тільки людям. Визначено, що самооцінка - це процес діяльності та міжособистісних стосунків. Зазначено, що сформований Я-образ - це самосвідомість як певний тип ставлення до людини, що вимагає розуміння людини як фіксованого об'єкта, а не як набору індивідуальних характеристик.

Зазначено, що підлітки, які живуть в умовах війни страждають від стресу, депресії, тривоги, втрати особистості, інтроверсії, добровільного відходу та антисоціальної поведінки. Кожен переживає війну по-своєму, залежно від власного життєвого досвіду, витривалості та ресурсів виживання. Кризова ситуація визначається як виклик і завдання для підлітка ефективно функціонувати, незважаючи на несприятливі життєві обставини.

У роботі показано, що важливим зовнішнім ресурсом є підтримка батьків, яка сприяє позитивному розвитку самооцінки в підлітковому віці. Розглядаючи самооцінку в даному контексті, підкреслюється, що в основі змін можуть бути зовнішні ресурси, які допомагають підліткам справлятися з труднощами, запобігаючи негативним наслідкам психотравмуючих подій і сприяючи особистому розвитку шляхом сприяння підтримці батьків.

Наголошується на тому, що підтримка батьків особливо важлива для підлітків, позитивно впливаючи на розвиток їхніх внутрішніх ресурсів і становлячи хорошу систему підтримки для розвитку самооцінки.

Ключові слова: підлітковий вік, вікові особливості, сім'я, самооцінка, формування, впевненість, батьки, підліток, війна.

Abstract

Theoretical analysis of the influence of the family on the formation of self-esteem of adolescent children

Parasiei-Hocher Alina Oleksandrivna Candidate of Psychological Sciences, docent, Associate Professor, Department of Pedagogy and Psychology, Ukrainian Institute of Arts and Science, Bucha

Prozapas Yevheniia master's student in psychology, International Academy of Personnel Management, Kyiv

The article attempts to outline the influence of the family on the formation of self-esteem of adolescent children. Based on the analysis of literary sources, self-esteem is defined as self-confidence, which is the most important factor in the development of a teenager's personality.

It was determined that the self-esteem of teenagers is formed mainly by adults, as well as in the process of leading activities of the teenager. A person's attitude towards himself is one of the most important attributes of a personality, on which the life position, ambitions and expectations of a teenager depend. Self-esteem affects a person's behavior and life. Self-confidence is the core of personality. In most cases, it determines the social adaptation of a person, which regulates his behavior and activities. Of course, self-esteem is not something that is peculiar only to people. It was determined that self-esteem is a process of activity and interpersonal relationships. It is noted that the formed self-image is self-awareness as a certain type of attitude towards a person, which requires understanding a person as a fixed object, and not as a set of individual characteristics.

It is noted that teenagers living in wartime conditions suffer from stress, depression, anxiety, loss of personality, introversion, voluntary withdrawal, and antisocial behavior. Everyone experiences war in their own way, depending on their own life experiences, stamina and survival resources. A crisis situation is defined as a challenge and task for a teenager to function effectively, despite adverse life circumstances.

The work shows that an important external resource is the support of parents, which contributes to the positive development of self-esteem in adolescence. Considering self-esteem in this context, it is emphasized that the basis of change may be external resources that help adolescents cope with difficulties, prevent the negative consequences of psychotraumatic events and promote personal development by promoting parental support.

It is emphasized that the support of parents is especially important for teenagers, positively influencing the development of their internal resources and forming a good support system for the development of self-esteem.

Keywords: adolescence, age characteristics, family, self-esteem, formation, confidence, parents, teenager, war.

Основна частина

Постановка проблеми. Актуальність теми нашого дослідження полягає в тому, що сьогодні значна увага приділяється самооцінці підлітків, а батьківський вплив або стилі сімейного виховання впливають на самооцінку дітей та підлітків. Сучасне суспільство характеризується комп'ютеризованими, віртуалізованими та глобалізованими процесами розвитку, у яких підлітки шукають свою ідентичність та місце у світі. Підлітковий вік є особливим та переломним у житті людини. Відбувається не лише зміна пріоритетів у спілкуванні, а й відношення до себе, як особистості. Сутністю індивідуальності є самооцінка, яка насамперед визначає життєвий стан, бажання та надії підлітків. Впевненість у собі впливає на поведінку та життєві рішення. Іншими словами, самооцінка визначає мотивацію і спрямованість розвитку особистості. Переживання різноманітних емоцій, пов'язаних із процесом самопізнання, формує розум.

Відносно стійка самооцінка у підлітків формується під впливом оцінки оточуючих, особливо дорослих і близьких однолітків, а також у процесі самооцінки підлітком власної діяльності та результатів. У підлітковому віці стосунки з батьками стають важливими для саморозвитку та створюють сприятливе середовище для розвитку впевненості в собі та самооцінки. Впевненість у собі багато в чому залежить від сімейного оточення. Незважаючи на відновлення сімейних стосунків і прагнення у підлітковому віці до самостійності, сім'я залишається для них найважливішим колом спілкування. Якість стосунків і стиль виховання сприяють самооцінці підлітків.

Впевненість у собі є однією з основних потреб людини. Це породжує потребу адаптуватися не лише до стандартів інших, а й до власних цінностей. Сформований Я-образ - це самосвідомість як певний тип ставлення до людини, що вимагає розуміння людини як фіксованого об'єкта, а не як набору індивідуальних характеристик. Підліткам, які вміють правильно оцінювати себе, буде легше знайти своє місце в житті, знайти свої справжні таланти і здібності - досягти цілей і налагодити міжособистісні стосунки. Формування самооцінки підлітків під впливом сім'ї є дуже актуальною в умовах війни в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У психологічних роботах дослідників проблеми самооцінки підлітків розглядалася такими авторами, як О. Єременко, Л. Гончар, К. Роджерс, У. Джеймс, А. Маслоу, Р. Бернс, Е. Шпрангер, С. Русова, Г. Ващенко, О. Лубенець, З. Фрейд та інші. Дослідники розглядали питання, що були пов'язані з формування самооцінки, її функцій в структурі особистості, механізмів та закономірностей виникнення.

Мета статті теоретично проаналізувати вплив сім'ї на формування самооцінки дітей підліткового віку.

Виклад основного матеріалу. На формування самооцінки дітей та підлітків впливають такі фактори, як соціальний сімейний статус сім'ї, взаємовідносини батьків, відсутність одного з батьків тощо. Саме сім'я (батьки) є першою соціальною умовою розвитку дитини і підлітків, впливають на формування самооцінки.

Підлітковий вік - один з найбільш критичних періодів у житті. Вікове обмеження для підлітків може бути від 11 до 16 років, але всі діти можуть починати ставати підлітками та закінчувати раніше або пізніше зазначеного віку. Підлітковий вік, ще називають статевим дозріванням, - це етап, на якому людина стає дорослою. Стрімкий розвиток і кризи призводять до появи психологічних інновацій, основним елементом яких є самосвідомість. Вони не наслідують інших дорослих (як у початковій школі), а намагаються зайняти місце дорослих у світі дорослих - реальній системі взаємин між людьми. Зрілість підлітка, звичайно, суб'єктивна: розлука з батьками, нові підходи до навчання, романтичні стосунки з протилежною статтю, зовнішність, одяг.

Дослідники надають великого значення підлітковому періоду, періоду кризи, в якому формується новий рівень впевненості в собі, а мінливість визначається бажанням впевненості в собі, відрізняє і пов'язує підлітків з - поміж інших, роблячи їх унікальними і неповторними. Це пов'язано з різкими змінами самооцінки і нестабільністю самооцінки. Цей момент визначає базові потреби підліткового періоду - впевненість у собі та спілкування з однолітками.

Основою будь-якого культурного і духовного розвитку підлітків є розвиток їх інтересів. Попередні механізми поведінки все ще існують, з них виникають нові, а інтереси та потреби, які спонукають до дії цих механізмів, радикально змінюються. Розвиток підлітків - це аритмічний рух, що включає формування системи інтересів і цінностей, негативно-трагічну кризу та багатогранний позитивний синтез. З досягненням підліткового віку дитинство закінчується, і всі установки та норми ставляться під сумнів. Зіткнувшись із фізіологічною революцією свого тіла та необхідністю розв'язувати реальні проблеми дорослого життя, підлітки насамперед стурбовані взаємозв'язком між ролями та навичками, а також їхнім самооцінкою та сприйняттям інших.

Становлення в підлітковому віці нової основної діяльності - міжособистісного спілкування - призводить до зміни процесу постановки конкретних цілей - від навчально-пізнавальної діяльності до особистого життя і близьких особистих стосунків. У цій системі потреба в досягненні особистісних умінь і досягнень визначає суб'єктивний сенс особистісного розвитку і розвитку життєвих цілей особистості. Проблеми цілепокладання дорослого особистісного розвитку включають абстрактність цілей, відсутність логічного зв'язку між поточними та майбутніми цілями, відсутність зв'язку між бажаними цілями та об'єктивними можливостями.

У сучасній психології низка досліджень показує, що в період підліткового віку у розвитку особистості відбуваються чіткі зміни. Припускають, що з цього віку людина може говорити про особистість. У підлітковому віці діти цікавляться не тільки різними речами, але й своїми однолітками. Інтим і особисте спілкування особливо активні в цей період. У цей момент діти настільки приваблюють один одного, а їх взаємодія стає настільки інтенсивною, що це називають типовою «стадною реакцією» підлітків. Для підліткового віку важливо мати співчуваючу групу, яка визнає її цінності та встановлює стандарти оцінки та поведінки.

Дітей цього віку відрізняє інтерес не до навчання, ступінь і перспективність інтелектуального розвитку, широта і міцність знань, а особисте оточення. Ці відмінності визначають розрив у навчанні. Це свідчить про вибіркове використання шкільних предметів. Одні стають дедалі популярнішими, а інші - менш популярними. Іноді стосунки підлітка з предметом визначаються його стосунками з учителем-предметником, як правило, предметом, який викладає його улюблений учитель. Багато дітей не вчаться в школі, тому що мають сильні інтереси, які конкурують із навчальною діяльністю.

У підлітковому віці виникають нові передумови щодо розширення освіти шляхом формування умінь і навичок, необхідних для самостійної, своєчасної та творчої роботи. Освіта доповнювалася суттєвою самоосвітою. У цьому віці знання, уміння і навички для підлітка стають системою навчання і наслідування, а також нормою навколишніх цінностей. Серед багатьох особливостей творчості особливе значення має розвиток почуття досконалості і «впевненості в собі».

Ще одна проблема підлітків - стосунки з дорослими, особливо з батьками. Вплив батьків обмежений, але його значення важко переоцінити: орієнтація на ціннісні орієнтири, розуміння соціальних проблем і моральна оцінка подій залежать насамперед від позиції батьків. Водночас для підлітків характерне прагнення підлітків до звільнення батьків.

Коли дитина виростає, це означає, що вона готова жити як рівноправний учасник суспільства. Нові місії мають різні форми, часто з точки зору зовнішнього вигляду та поведінки.

У деяких авторів зміст терміну «самооцінка» різниться. У багатьох дослідженнях самооцінка представляється як певна область психіки, свідомий центр, визнаний індивідом. Самооцінка пов'язана зі ступенем переслідувань і є частиною людських потреб. Ця саморегуляція визначає напрямок і рівень дій людини, її ставлення до світу, до людей, до самої себе і, зрештою, найвищу точку успіху.

Термін «самооцінка» вперше ввів Б. Джеймс, «самовираження» в структурі особистості. У своїй теорії персональна структура Б Джеймса складається з трьох частин. По-перше, вони є його будівельними блоками; подруге, почуття та емоції, пов'язані з цими елементами (самооцінка); по-третє, це дії, зумовлені елементами особистості.

В основу поняття «самооцінка» покладено науковий підхід сучасних психологів, емоційний зв'язок дітей один з одним, формування рефлексивної свідомості, соціальні аспекти психології особистості, практичне самопізнання і гармонійний зовнішній вигляд.

Загальна та специфічна самооцінка. Оцінка окремих деталей і індивідуальних особливостей його зовнішності стає самостійною самооцінкою. Загальна самооцінка відображає схвалення або самовдоволення людини. Він також розрізняє фактичну (те, що було досягнуто) і потенційну (те, на що людина здатна) самооцінку. Можливе самоушкодження зазвичай називають страхом. Людина вміє адекватно і правильно оцінювати себе (не переоцінює свою роботу і досягнення). Впевненість може бути високою або низькою залежно від стабільності, незалежності та критичності. Нестійкість загальної самооцінки може бути наслідком різного рівня стабільності та відповідності індивідуальних оцінок, які її складають.

Наслідування дорослих не обмежує їх поведінку. Імітація також асоціюється з розвагами та романтикою. Незалежно від змісту копіюватиметься «доросла» форма: дати, квитки, поїздки за місто, дискотеки тощо. Крім зовнішнього вигляду дорослості, є ще й відчуття зрілості - ставлення підлітка до дорослих, його імідж, а в деякій мірі і почуття дорослого. Цей суб'єктивний аспект статевого дозрівання вважається центральною раковою пухлиною статевого дозрівання. Досконалість є особливою формою самосвідомості. Звичайно, це не процес дозрівання. Можна сказати, що творчість стає головним джерелом сенсу життя підлітків.

Виховання дітей має починатися в сім'ї. Це його початкова школа. Тут він повинен отримати від своїх батьків, які є його наставниками, уроки, якими він керуватиметься в житті, уроки поваги, слухняності та самовладання. Домашнє навчання має визначальний вплив, як хороший, так і поганий. Вплив сім'ї та дому, спрямований у правильному напрямку, стає непомітною та поступовою силою, що веде до правди та справедливості. Якщо дитина не отримує безпосереднього виховання в сім'ї, то буде виховувати її по-сатанински. Тому не можна перестаратися з сімейним вихованням.

Підлітковий вік особливо важливий для розвитку особистого егоїзму, оскільки це період загострення самосвідомості та самоперетворення. Цей процес обумовлений прагненням зрозуміти себе, свої здібності та якості, які пов'язують молоду людину з іншими і водночас відокремлюють її від них, роблячи унікальною та незамінною. Бурхливі зміни самооцінки супроводжуються нестійкістю самооцінки. Він визначає найважливіші потреби розвитку - впевненість у собі та взаємодія з однолітками.

Ці протиріччя виражаються в максималізмі підлітків, схильності до оцінки індивідуальних вчинків, критичному прийнятті групових моральних норм в молодіжному середовищі і неприйнятті цих принципів, проголошених дорослими. Орієнтація підлітків на норми групи однолітків і їх опір нормам «дорослого світу» відображають потребу в незалежності та особистісній автономії. Водночас важливо визнати цю можливість у підлітковому віці та принцип рівності між підлітком та дорослими замість обмежень.

Батьки відповідають за фізичний, розумовий і духовний розвиток своїх дітей. Метою кожного з батьків має бути формування гармонійного та врівноваженого характеру дитини. Це велике і важливе завдання, яке потребує глибоких роздумів, терпіння та постійних зусиль. У цьому процесі необхідно закласти правильний фундамент і спорудити міцний і довговічний каркас. Треба творити і вдосконалюватися щодня.

Популярні батьки цінують свободу і дисципліну в поведінці своїх дітей. Вони називають це свободою лише в певних сферах життя; воно не обмежує їхні права, але й вимагає виконання обов'язків. Контроль заснований на теплих почуттях і розумній увазі, це не заважає дитині прислухатися до аргументів і порад батьків.

Авторитетні батьки вимагають від дитини повної залежності і покори і не відчувають обов'язку пояснювати їй, що вона повинна, а що не повинна робити. Всі сфери життя суворо контролюються і не зовсім в хорошому стані. Часто з таких сімей забирають дітей, переривають спілкування з батьками. Діти авторитарних батьків часто підлаштовуються під стиль сім'ї і стають невпевненими в собі, менш самостійними.

Коли висока вимогливість і контроль поєднуються з локальним емоційним підходом до дитини, ситуація ускладнюється. Такий тип стосунків іноді називають «вихованням Попелюшки». Тут повна втрата контакту неминуча. Ще важча справа байдужих і жорстоких батьків. Діти в таких сім'ях рідко довіряють людям, мають проблеми зі спілкуванням і часто бувають жорстокими, хоча потребують великої любові.

Батьки використовують своїх дітей і не звикли визначати зміни, пов'язані з психікою. Діти подорослішали, змінилися, а родина все ще бачить його крихітною дитинкою, і, схоже, вони розходяться з їхніми поглядами. Якщо батьки не грають ролі, вони не розуміють важливості своєї ролі, своїх стосунків з дитиною, вони можуть задовольнити ці потреби, вони завжди йому про все нагадують, радість.

Більше того, поєднання батьківської байдужості та безпорадності - лицемірства - є несправедливим вибором сімейних стосунків. При такому вихованні у дитини завжди залишається відчуття, що батьки для неї тягар у житті, що їй краще без них. Підлітки можуть робити що завгодно, їхні інтереси нікого не хвилюють. Така згода як би знімає з батьків відповідальність за поведінку підлітка, його поведінка стає непередбачуваною під впливом інших сторонніх людей. Приховане лицемірство спостерігається в тому випадку, коли дитина в поведінці і житті керується зовнішнім виглядом, а насправді вона характеризується надмірним інтелектом.

Батьківська любов є необхідною, але недостатньою умовою здорового розвитку дитини. Надмірна опіка над дитиною, надмірний контроль над усім її життям ґрунтується на тісному емоційному контакті - це призводить до нетерплячості, несамостійності, труднощів у спілкуванні з однолітками;

У гіперпильності це називалося вихованням кумира «відомих». Надмірна радість - це не стільки постійне обмеження, скільки бажання звільнити улюблене чадо від найменших проблем, нудних і неприємних завдань. Вони супроводжуються постійним захопленням можливостями уяви та перебільшенням реалістичних можливостей. Це сприяє егоцентричному бажанню бути в центрі уваги, почути історію та отримати бажане.

Таким чином, виходить, що в підлітковому віці він завжди орієнтується на те, щоб бути лідером серед однолітків, внаслідок чого у нього неминуче розвивається незвичайна ступінь залежності, здатність до систематичної роботи, мета досягнення цілей. на пружинах. Недостатньо розвинена здатність захищати власні інтереси та переконання, вести за собою інших.

Інші проблеми виникають, коли батьки мають високі очікування, які дитина не може виправдати. У цих випадках члени сім'ї (мати і батько, батьки, бабусі та дідусі тощо) використовують несумісні методи виховання та висувають суперечливі вимоги.

Стосунки з оточуючими - це найважливіша частина життя підлітка. Діти відчувають важкі переживання, коли їхні потреби у повноцінному спілкуванні не задовольняються.

Війна назавжди змінила життя всіх українців. Це вплинуло не лише на нашу країну в цілому, а й на родини: постійний стрес і страх позначилися на стосунках. У підлітковому віці розум слабкий, бо він ще розвивається. Крім того, відбуваються гормональні зміни, які роблять підлітків більш чутливими до того, що відбувається навколо. Також - стрес через війну, переїзд на нове місце, занепокоєння та невпевненість щодо того, «що буде далі», розлука з членом родини або загальне відчуття втрати чи насильства.

І саме в підлітковій віковій групі найшвидше відбуваються якісні зміни, після чого особистість з дитинства частково зникає і настає період, який називають кризою. На цьому етапі період нормативної кризи молоді поглиблюється ще однією кризою і, можливо, досвідом воєнної травми.

Підлітки переживають гострі емоційні події, емоційні спалахи, гнів, сильну напругу, шум, страх. Захищені від ворожості, ці молоді люди мають комплекс провини або безпеки. У цьому сенсі емоційна стабільність допомагає подолати негативні переживання, адаптуватися до нової ситуації і прийняти тимчасові труднощі. Крім того, здатність приймати рішення в умовах сильного життєвого стресу. Особливо вразлива до межі «ще не дорослий, але вже й не дитина» в період становлення особистості. Ці дисфункціональні освітні умови, нездатність батьків виконувати свої батьківські обов'язки та розлад емоційної структури сім'ї є визначальними факторами для низького рівня самооцінки дітей. Певну тривогу викликає також відмова від дитини через відсутність контролю та байдужості з боку батьків, а також втрата одного з батьків. Це явище характерне для сімей іммігрантів: через скупченість будинку діти шукають комфорту на вулиці і легко піддаються впливу асоціальних груп. Підліток може компенсувати втрату поваги в родині, розбіжності з близькими, відхилення у навчальному процесі і, отже, протиправну поведінку.

Підлітковий вік зазвичай вважається періодом формування репродуктивної поведінки, який називається підлітковою гіперсексуальністю, а також неповним психологічним розумінням тендерної ідентичності. Таким чином, відхилення в репродуктивній поведінці можуть легко виникнути під впливом різноманітних ситуативних факторів, таких як ранній і незахищений статевий акт, ризикована статева поведінка, статевий акт із частою зміною партнерів тощо. У цьому випадку важливу роль відіграє сім'я, самооцінка є остаточною моделлю майбутніх емоційних і сексуальних стосунків.

Стійкість поєднує в собі фізичні (здоров'я, енергія, стійкість), психологічні (самооцінка, саморегуляція, винахідливість, цілеспрямованість) і моральні (любов, спільність, ідентичність) емоційні характеристики. Емоційна стабільність покращується через усвідомленість, самоконтроль, критичне мислення, силу волі, рішучість і наполегливість, міжособистісні стосунки та спілкування. Війна породжує невизначеність і руйнує життя і плани на відпочинок, породжує страх і тривогу серед підлітків.

Висновки. Війна - це, власне, головна умова адаптації підлітків до складних життєвих умов - імунітет, який формується внутрішніми індивідуальними психофізіологічними факторами та зовнішніми соціально - психологічними факторами. Важливим зовнішнім ресурсом є підтримка батьків, яка сприяє позитивному розвитку самооцінки в підлітковому віці. Розглядаючи самооцінку в даному контексті, підкреслюється, що в основі змін можуть бути зовнішні ресурси, які допомагають підліткам справлятися з труднощами, запобігаючи негативним наслідкам психотравмуючих подій і сприяючи особистому розвитку шляхом сприяння підтримці батьків.

Таким чином, підтримка батьків особливо важлива для підлітків, позитивно впливаючи на розвиток їхніх внутрішніх ресурсів і становлячи хорошу систему підтримки для розвитку самооцінки. Специфіка впливу батьків, їх ставлення до особистості, що формується, визначає зміст конкретного шляху педагогічного впливу, який, у свою чергу, інтегрується з психофізіологічними особливостями юнаків і стає місцем формування витривалості. Тому особливо важливо досліджувати психологічні особливості сім'ї, які впливають на процес розвитку підлітків, здатність усвідомлювати власний досвід і створювати власну історію життя з досвіду, отриманого в конкретній кризовій ситуації. Підтримка родини у цьому випадку сприяє зміцненню впевненості у собі підлітків.

Література

самооцінка особистість підліток сім'я

1. Шинкаренко І. (2022). Сім'я в умовах війни: психологічні, психосоціальні та психопатологічні проблеми. / Науковий вісник ДДУВС. 2022. Спеціальний випуск №2. С. 550-557.https://visnik.dduvs.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/S2/s-2-2022-550-557.pdf

2. Столярчук О.А. (2021). Вплив сім'ї на формування самооцінки дитини. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/1068/1/O_Stolyarchuk_RoUTS_IPSP.pdf

3. Подофєй С.О. (2020). Дослідження самооцінки підлітків, хворих на діабет. / Збірник наукових праць інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. С. 129-136. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i13/16.pdf

4. Наконечна О.В., Рудень Д.М., Сопівник Р.С. (2017). Регіональні та вікові особливості самооцінки сучасної української молоді. / Науковий журнал Педагогіка №6. С. 172-180. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2017/6_2017/26.pdf

5. Тимчук Т.О. (2022). Підлітковий вік як платформа для набуття нового довіду у спілкуванні і трансформаційних змін самооцінки. / Формування сучасної науки: методика та практика. Матеріали ІІ міжнародної студентської наукової конференції. С. 336-338 https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/e66a8dd7-d58e-4da7-b346-8cda14e2f6fa/content

6. Скребець Д.М., Дяченко М.О., Білоусова Н.В. (2018). Сім'я як основа розвитку особистості. / Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. №2. С. 65-68. http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/914/1/12.pdf

7. Султанова Н. (2015). Сім'я як суспільна інституція соціалізації дитини (ХХ - початок ХХІ століття). / Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». Випуск 1/33. С. 212-219 https://dspu.edu.ua/pedagogics/arhiv/33_1_2015/27.pdf

8. Ломова А.О. (2021). Психологічні особливості соціалізації підлітка в умовах інформаційного суспільства. / Студентський вісник Національного університету водного господарства та природокористування, випуск 1 (15). С. 53-56. https://ep3.nuwm.edu.ua/ 21885/1/%D0% 9B % D0% BE % D0% BC % D0% BE % D0% B2% D0% B0% 20% D0% 90.%D0% 9E._% D0% B2% D0% B8% D0% BF1% 2815% 292021.zax.pdf

9. Качинська А.В. (2013). Чинники впливу на розвиток самоставлення у підлітковому віці. / Освіта та розвиток обдарованої особистості №8-9 (15-16). С. 105-107. https://lib.iitta.gov.ua/ 10326/1/%D0% 9A % D0% B0% D1% 87% D0% B8% D0% BD % D1% 81% D1% 8C % D0% BA % D0% B0.pdf

10. Потапчук Є.М., Серга О.О. (2021). Реалізація сім'єю з підлітками функції виховання як психологічна проблема. / Габітус Психологія особистості, випуск 21. С. 183-187. http://habitus.od.ua/journals/2021/21-2021/34.pdf

References

1. Shinkarenko I. (2022). Sim"ya v umovakh viyny: psykholohichni, psykhosotsial'ni ta psykhopatolohichni problem. [The family in the conditions of war: psychological, psychosocial and psychopathological problems] [in Ukr]. https://visnik.dduvs.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/S2/s-2-2022-550-557.pdf

2. Stolyarchuk O.A. (2021). Vplyv sim"yi na formuvannya samootsinky dytyny. [The influence of the family on the formation of a child's self-esteem]. [in Ukr]. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/1068/1/O_Stolyarchuk_ROUTS_IPSP.pdf

3. Podofey S.O. (2020). Doslidzhennya samootsinky pidlitkiv, khvorykh na diabet. [Study of self-esteem of adolescents with diabetes]. [in Ukr]. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i13/16.pdf

4. Nakonechna O.V., Ruden D.M., Sopivnyk R.S. (2017). Rehional'ni ta vikovi osoblyvosti samootsinky suchasnoyi ukrayins'koyi molodi. [Regional and age characteristics of self-esteem of modern Ukrainian youth]. [in Ukr]. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2017/6_2017/26.pdf

5. Tymchuk T.O. (2022). Pidlitkovyy vik yak platforma dlya nabuttya novoho dovidu u spilkuvanni i transformatsiynykh zmin samootsinky. [Adolescence as a platform for acquiring new skills in communication and transformational changes in self-esteem]. [in Ukr]. https://dspace.hnpu.edu.ua/ server/api/core/bitstreams/e66a8dd7-d58e-4da7-b346-8cda14e2f6fa/content

6. Skrebets D.M., Dyachenko M.O., Bilousova N.V. (2018). Sim"ya yak osnova rozvytku osobystosti. [Family as the basis of personality development]. [in Ukr]. http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/914/1/12.pdf

7. Sultanova N. (2015). Sim"ya yak suspil'na instytutsiya sotsializatsiyi dytyny. [The family as a public institution of child socialization (20th - early 21st century)]. [in Ukr]. https://dspu.edu.ua/pedagogics/arhiv/33_1_2015/27.pdf

8. Lomova A.O. (2021). Psykholohichni osoblyvosti sotsializatsiyi pidlitka v umovakh informatsiynoho suspil'stva. [Psychological features of adolescent socialization in the information society]. [in Ukr]. https://ep3.nuwm.edu.ua/21885/1/%D0% 9B % D0% BE % D0% BC % D0% BE % D0% B2% D0% B0% 20% D0% 90.%D0% 9E._%D0% B2% D0% B8% D0% BF1% 2815% 292021.zax.pdf

9. Kachynska A.V. (2013). Chynnyky vplyvu na rozvytok samostavlennya u pidlitkovomu vitsi. [Factors influencing the development of self-esteem in adolescence]. [in Ukr]. https://lib.iitta.gov.ua/10326/1/%D0% 9A % D0% B0% D1% 87% D0% B8% D0% BD % D1% 81% D1% 8C % D0% BA % D0% B0.pdf

10. Potapchuk E.M., Serga O.O. (2021). Realizatsiya sim"yeyu z pidlitkamy funktsiyi vykhovannya yak psykholohichna problema. [Implementation of the function of upbringing by a family with teenagers as a psychological problem]. [in Ukr]. http://habitus.od.ua/journals/2021/21-2021/34.pdf

Размещено на Allbest.ru