Комплексний аналіз психологічної проблеми поведінкових особливостей взаємодії сучасної молоді та соціальних мереж

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплексний аналіз психологічної проблеми поведінкових особливостей взаємодії сучасної молоді та соціальних мереж

Чиркова Тетяна Ігорівна, кандидат психологічних наук (PhD), практичний психолог, психотерапевт

Анотація

У статті представлено експертний аналіз одного з аспектів сучасної проблеми, яка констатується протягом останнього періоду часу набуття актуальності віртуальної комунікації онлайн, а конкретніше - самоакцентуйованих соціальних мереж (на прикладі Іnstagram). Подано огляд оцифрованих даних виведених особливостей кількісних показників по часу та поведінкових характеристиках представників молоді у соціальних мережах. Проведено ретельний огляд основних джерел соціально-мережевої комунікації. А саме - соціальних мереж, спрямованих на чітку візуальну особистісну акцентуацію. Детально проведено діагностичний аналіз. Визначено специфіку даного виду поведінки. Надані основні властивості вікової категорії, яка схильна до певного поведінкового прояву у соціальній мережі. Запропоновано профілактичне спостереження та побудова комунікації із даною категорією осіб.

Виведені основні властивості певного періоду часу та його проведення та запропоноване їх систематичне відстеження. Розписано, в чому саме полягає принцип поведінки цілої категорії молоді, його базові принципи. Підрезюмовано основні правила та позиції формування антиповедінки, в першу чергу, з позиції психологічної безпеки вікової категорії, особливу увагу надано до етапів виходу задля профілактики залежності, контролю та самоперевірки, уточнення проблеми, виконання подальших завдань профілактики з метою протидії неефективного використання часу, що було досягнуто у процесі психологічної взаємодії під час експерименту. Зроблено спроби підвищення інтересу до проведення експериментів у розвитку питання виникнення нових форм залежності емоційної залежності молоді від певного виду комунікацій, яке останніми роками набуває все більшої актуальності у соціально-мережевому просторі.

Активно виведено спробу створити профілактичний простір, який базується на аналізі та безпосередньо консультування, спрямоване на виявлення випадків залежності в якості самого консультування та допомоги молоді, особливо тим, хто опинився у складних ситуаціях. Проведено роботу щодо систематизування теоретичних припущень та практичних експериментальних здобутків, які поступово систематизувалися у дослідженні та знаходили практичне застосування, що призводило до своєчасного виявлення залежностей та сукупних психологічних проблем із визначенням необхідності у приватному консультуванні.

Доведено необхідність подальших досліджень, що сприятиме допомозі сучасним психологам-консультантам працювати у психологічному контексті та допомагати зберігати психічне здоров'я та стабільність у цілої вікової категорії, навіть при ускладненнях. Виявлено необхідність проаналізувати теоретичну підоснову та напрацювання з різних наукових точок зору на дане питання, і вивести чіткий перелік дій з розгляду процесів та етапів проведення безпосередньо більш глибоких подібних досліджень. В такому випадку, спостерігатиметься підвищення якості взаємодії у комунікаціях, зростатиме професійний рівень профілактичної роботи, а також - підвищення рівня якості консультування у наданні психологічної допомоги в цілому.

Ключові слова: залежність від соціальних мереж, «культура кіча», міжособистісна комунікація, міжособистісні стосунки, віртуальна комунікація, чатування, віртуальна реальність, самоакцентуація, безпека комунікації, молодіжний, часовий дисбаланс, емоційна залежність.

Abstract

Comprehensive analysis of the psychological problem of behavioral characteristics in the interaction between current youth and social measures

Chirkova Tetiana Ihorivna Candidate of psychological sciences, practical psychologist, psychotherapist

The article presents an expert analysis of one of the aspects of the current problem, which indicates the ongoing relevance of online virtual communication, and more specifically, self-accentuated social networks (on the Instagram application). A review of digitized data on the characteristics of the population's indicators by hour and the behavioral characteristics of youth representatives in social settings is presented. A thorough examination of the main elements of social boundary communication was carried out. And itself - social boundaries, directed towards a clear visual special accentuation. A detailed diagnostic analysis was carried out. The specificity of this type of behavior is determined. Given the basic power of the age-old category, which is similar to the vocal behavioral manifestation of the social border. Preventive precautions and ongoing communication with this category of individuals are recommended.

The main authorities of the early period of time and their implementation were introduced and their systematic implementation was established. It is described what the principle of behavior of an entire category of young people, its basic principles, lies in. The basic rules and position for the formation of anti-behavior are summarized, first of all, from the position of psychological safety of the age-old category, special respect is given to the stages of exit for the prevention of stay, control and self-checking, clarification of the problem was achieved through the process of psychological interaction during the experiment. There has been an attempt to develop interest before conducting experiments in the development of nutrition and the development of new forms of emotional involvement of young people in a new type of communication, as the remaining fates are gaining more and more relevance in society al-boundary space.

An active attempt has been made to create a preventive space, which is based on analysis and thorough consultation, aimed at identifying problems in the context of counseling and assistance for young people, especially those who have fallen into difficult situations. The work was carried out to systematically systematize theoretical and practical experimental treatments, which were systematically systematized in the research and found practical stagnation, which led to the immediate identification of deposits and cumulative psychological problems from essential needs. at the bottom of a private consultation. The need for further investigations has been brought to light so that it can be helpful for day-to-day counseling psychologists to understand the psychological context and help preserve mental health and stability in the whole age group, t when folded.

A need has been identified to analyze the theoretical basis and practice from various scientific points of view in the field of nutrition, and to draw a clear line of action from the perspective of the processes and stages of carrying out much more profound similarities. slidzhen. In this situation, there will be an increase in the quality of mutual interaction in communications, the professional level of preventive work will increase, as well as an increase in the level of quality of consultation with this psychological assistance in whole. Keywords: stalemate in social relations, “Kich culture”, inter-social communication, inter-social communication, virtual communication, chatting, virtual reality, self-accentuation, safety and security nothing, youth, hour imbalance, emotional delay. Statement of the problem: In the research of virtual communication, which has become particularly relevant, there will be a special emphasis in this case on the characteristics of social measures and the time spent in these social measures of the whole category. young. In addition to the main constructions of the hemstones, a problem was identified that was deeply psychological, but in many cases it became a secondary communication problem.

As a result of an in-depth study of the emotional communication system in virtual social networks, it was revealed that virtual communication and complex manifestations in social settings for young people may become the cause of the emergence of new specific problems for them and mental behavior, self-expressed or can cause mental disorders. So, it was experimentally observed that the pattern of behavior of young people when singing in the form of a virtual meeting, or simply by spending a few hours, has a singing characteristic, revealing the song of power, which allows Follow clear behavioral patterns of the singing type. An attempt was made to identify how, behind the nature of similarity, the behavior of young people in social settings can be identified as being of the singing type. Psychic deposits can be formed stepwise as previously revealed deposits in virtual communication, which emerges stepwise and evokes a characteristic type of deposits similar to deposits in gambling machines, total izator, computer games etc. We also discovered new statistical data, which led to star border.

Keywords: addiction to social networks, "kitsch culture", interpersonal communication, interpersonal relationships, virtual communication, chatting, virtual reality, self-emphasis, communication safety, youth, time imbalance, emotional dependence.

Постановка проблеми

При дослідженнях віртуальної комунікації, що набула особливої актуальності останні роки, був виділений особливий акцент, в даному випадку, на певні характеристики соціальних мереж та час проведення у цих соціальних мережах цілої категорії молоді. Окрім основних висновків вивчення мережевих відносин, було констатовано проблему, що лежала досить глибоко психологічно, та стала в багатьох випадках супутньою комунікаційною проблемою. В результаті глибокого дослідження емоційної комунікаційної складової у віртуальних стосунках, було виявлено, що віртуальна комунікація та комплекси проявлення у соціальних мережах для молоді може стати причиною появи нових специфічних проблем у її психічній поведінці, самовираженні або навіть спричинити розлади психіки.

Саме так, було експериментально досліджено, що картина проявів поведінки молоді при певному виді віртуального спілкування, або навіть просто проведення кількості мережевого часу, має певну характеристику, виявлені певні властивості, що дозволяє дослідити поведінкові чіткі закономірності певного типу. Було проведено спроби виявити, як саме впливає, за характером схожості, поведінка у соціальних мережах молоді та чи може це викликати залежність певного типу. Психічна залежність може формуватися поступово як і раніше виявлена залежність від віртуальної комунікації, що виникає поступово і викликає характерний вид залежності у подібності до залежності від гральних автоматів, тоталізатору, комп'ютерних ігор тощо. Ми виявили також нові статистичні дані, що призвело до певних висновків патопсихологічної, соціально-психологічної проблематики.

Як наслідок, було доведено існування нової психологічної проблеми із емоційною залежністю, наслідки якої можуть мати вплив, як на розповсюдження та розвиток нових форм психологічної залежності, так і створити соціально-психологічну загрозу, як для саморозвитку людини, так і до глибоких, незворотніх процесів психологічної патології, розвитку психічної хвороби, руйнування соціальних відносин, що потребує звернення особливої уваги та, як мінімум, профілактичної роботи з боку практичних психологів, соціальних працівників, коучів та інших спеціалістів, що співпрацюють із молоддю та консультують певні вікові категорії або спеціалізуються на роботі із дівчатами та жіночими залежностями. Існують багато досліджень, що доводять складність роботи та виправлення різних видів залежностей саме у жінок, тому є дуже важливим звернути увагу на загальний соціальний розвиток гендерної культури, виховання та наслідків у вигляді загострення емоційних кризових станів у саме молодих жінок, які звертаються по допомогу, або тих, хто не усвідомлює, що має проблему, яка розвивається та вже потребує допомоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Соціально-психологічні експерименти завжди характеризувалися лонгітюдністю статистичних вимірів та сучасністю проблем суспільства, актуальними викликами сьогодення. У дослідженнях соціальної психології кінця XX ст. - початку XXI ст. розпочали активно та широко використовувати на методи віртуального, соціально-мережевого інформаційного пошуку та сбору матеріалів, групи досліджуваних та експериментальної бази .

Досліджувати комунікацію у відносинах та її соціально-психологічні особливості було предметом психоантропології й антропології впродовж XX го сторіччя, після того було перейдено до практичного розрізу етнопсихологічного консультування в сучасних європейських суспільствах світу.

Серед сучасних дослідників даного напряму можна виділити С. Паттерсона (Patterson C.H.), А. Леунга (S.A. Leung). Дослідження у своїх роботах про комунікативні соціальні особливості описували також О.Ф. Бондаренко, Т.І. Чиркова, Дж. Катс, П. Педерсен, Е. Сампсон. Представлені також дослідники А. Айви (A. Ivey), Е. Сампсона (Edward Sampson та Р. Ардила (R. Ardila).

Сучасний дослідник, О.Ф. Бондаренко називає науковий підхід до консультування у контексті культурології «культурно-доречним», П. Педерсен - «культурно-центрованим» (culturally centered), Д. Синха - «коренево культурним» (culturally rooted), А. Паранджпе - «соціально-релевантним» (social-relevant), П. Хейс - «культурно-сензитивним» (culturally sensitive), У. Кім та К. Хванг - «культурно-прийнятним» (culturally appropriate).

У контексті питання задоволеності соціальною взаємодією, узгодженості рольових очікувань у стосунках й адаптивної взаємодії у парі вивчали О.О. Бодальов, В.Н. Дружинін, О.О. Обозов, Г.С. Кочарян, О.С. Кочарян, В.А. Семиченко, В.В. Столін та інші. Дослідження механізмів порушення взаємодії в сім'ї з метою розробки методів профілактики сімейних конфліктів з урахуванням рольових очікувань займалися вчені Н.М. Ануфрієва, О.Ф. Бондаренко, П.П. Горностай, Л.В. Долинська, С.Д. Максименко, В.Б. Ольшанський, Т.М. Титаренко та ін. У зарубіжній психології серед тих, хто розробляв теоретико-методологічні засади сучасного адаптивного консультування, слід назвати Н. Пезешкіана, К. Роджерса, В. Сатира, Р. Шварца та ін.

Дослідження механізмів порушення тендерної взаємодії у парі з метою розробки методів профілактики сімейних конфліктів з урахуванням рольових очікувань як одного з найважливішого емоційно-регулюючого компонента сімейних стосунків проводили у власних наукових працях Н.М. Ануфрієва, О.Ф. Бондаренко, П.П. Горностай, Л.В. Долинська, С.Д. Максименко, В.Б. Ольшанський Т.М. Титаренко та інші. Питання міжкультурного спілкування, етнічної самосвідомості й ідентифікації досліджували Ю.В. Арутюнян, С.І. Брук, А.І. Донцов, Г.У. Солдатова, Г.В. Старовойтова, И.Д. Ладанов, К. Леві-Строс, М. Мід, Ю.П. Платонов, J.Berry, M.Bond, G. Hofstede, D. Matsumoto, W.G. Stephan, C.W. Stephan, H.C. Triandis та ін.

Мета статті полягає в практичному, статистично обґрунтованому аналізі нової для міжособистісних стосунків та психічного здоров'я молоді соціальної проблеми, яка може обумовити підвищення рівня психічних відхилень, залежностей та кількості залежних. Навести конкретні цифри експериментального дослідження, через які звернути увагу на масштабність соціальної проблеми віртуальних проявів та комунікацій, що існують актуально у міжнародному суспільстві.

Виклад основного матеріалу

Проблема міжособистісної комунікації у соціальних мережах набула особливої актуальності у сучасних дослідженнях, та їй приділялося багато уваги, також, останнім часом, дослідники обирають напрямок вимірювання ефективності та створюють експериментальне поле на тлі розвитку на розповсюдження соціальних мереж для комунікації в онлайн-просторі. Деякі вчені навіть розробляли спроби досліджувати якість та порівняльні характеристики соціальних мереж, як засобів комунікації, але, треба зауважити, що досі не проводилися комплексні дослідження у такій проблемі, яка виявилася побічною або навіть дотичною у стосунках та взагалі комунікації молоді, які ми досліджували у попередніх наукових статтях на тему емоційної віртуальної залежності.

Ця проблема буда винайдена шляхом вивчення гендерних міжособистісних конфліктів у молодих парах з одного боку, а з іншого - на неї вказували комунікативні поведінкові розлади у молодих дівчат вікової категорії 18-25, які досліджувались, попередньо узгодивши, що приймають участь у експериментальній частині лонгітюдного досліду на задану тему. В результаті було констатовано та представлено дані (безпосередньо їм) про фрустрацію, нервові розлади та відхилення соціальної поведінки, що потребували допомоги психотерапевта, у деяких випадках навіть невідкладену.

Дана проблема була також виявлена у сталих, стабільних родинах, де молодь не мала проблем із матеріальним забезпеченням, які мали обох батьків і навіть не зверталася по допомогу до психолога, щоб вирішити питання приватних стосунків з однолітками, які належали до кола їх спілкування.

Або ж проблему виявляли батьки, оточуючі близькі, який зверталися до психолога за допомогою, щоб зрозуміти, які саме девіації поведінки відбуваються останнім часом із їх дітьми.

Також проблему могли констатувати психологові молоді дівчата, які зверталося по допомогу, їх відсоток складав 10%, оскільки саме комунікація через соціальну мережу та час проведення у них, віртуального характеру, спричинило гостру кризу у стосунках з оточуючими, та впливало на якість життя, роботи або навчання, тож виникала вже постійна потреба розібратися у проблемі.

Після комплексного, лонгітюдного дослідження, в якому використовувалося різні види зворотнього зв'язку респонденток у кількості 200 осіб та в якому були використані методи опитування, спостереження, аналізу продуктів діяльності, було виявлено наступні особливості:

1. До 95% молодих дівчат віком від 18-25 років, які мали віртуальну комунікацію у соціальних мережах, що в результаті виявилася поглинаючою по часу для них, фіксували за допомогою оговорених додатків: In Moment, Space, StayinTask від 4-8 годин проведення часу у соціально-комунікативному додатку Instagram. При цьому - час, зафіксований у аналізі профілей осіб протилежної статі, займав 60% від усього часу.

2. Усі представниці вказаної категоріі від 18-25 років, які констатували, або самі, або вже за допомогою спеціаліста-психолога, власну емоційну залежність, мали вроджену схильність до залежностей (алкоголь, тютюн, наркотики, харчова та ігрова залежність) за причини фізіологічних особливостей збудимих нервових тканин

3. Специфіка проводження такої кількості часу полягала стільки саме не в тому, якою саме в цифрових показниках вона була, а саме вищезазначений 60% компонент спостережень та аналізу профілей молодих чоловіків протилежної статі. Тобто даний аналіз мав деякі ознаки, притаманні маніакальній фазі шизофреничного захворювання. Притому, констатувалося, що коли такої схильності від власних фізіологічних властивостей не спостерігалося, емоційна залежність виникала, що була як наслідок зростання у дисфункційній родині, де жінці не вистачало або емоціонального контакту з батьками (одним з них чи усіх), або цей контакт був травмуючим. Тобто в будь-якому випадку, молоді дівчата даної вікової категорії належала до групи ризику виникнення емоційної залежності.

Емоційну залежність у попередніх дослідженнях емоційної залежності у жінок було виявлено під час безпосередньо консультування, коли жінки описували симптоми, що збігалися в усіх, хто проходив консультування. В усіх випадках схема виявлялася простою та передбачуваною, а алгоритм простим та єдиним.

В даному випадку існують абсолютно чітко виведені специфічні риси такого ж самого алгоритму проведення (відстеження) даних досліджуваних у соціальній мережі Instagram:

1. Пряме відстеження у соціальному профілі Instagram профілю молодих людей кількості та якісних характеристик «смайлів» проставлених до фото, як спеціальної символіки, яка в уявленнях досліджуваних дає повну характеристику про статус стосунків (приклад - «вульгарний, пошлий сленг.» смайл, що визначає, що він перебуває у стосунках із дівчиною на фото). Так кожному смайлу присвоюється певне негласне значення, яке потім проходить інтерпретацію та аналіз у досліджуваних, що призводить до певного викривлення сприйняття у їх свідомості.

2. У молодих дівчат вказаної вікової категорії поступово виникала залежність до такої форми проведення часу, що в результаті сприяло виникненню співзалежних стосунків. Відбувалося це емоційне звикання саме за вищезазначених причин, кризи у родині та стосунках, травми дитинства від емоційного дисконтакту з батьками, або на фоні власних кризових розладів та внутрішніх проблем.

3. Поряд із профілем, у комунікаційному полі, постійне відстеження знаходження у мережі партнера у стосунках або колишнього, що має ще більш травмуючий ефект констатувало 87% досліджуваних. При тому емоційні реакції та аналіз побаченого, як результат, сприяють виникненню співзалежностей та провокують параноїдальні симптоми у досліджуваних у співвідношенні 45% до 55%. Причому, даний тип поведінки має систематичний характер, а потім емоційні прояви, що провокувало та спричиняло для досліджуваних ще більшу спів залежність.

4. Симптоми поступово починали проявлятися, та з перебігом часу ускладнювались. Тобто, знову ж таки, всі ті риси, які проявляє алко-нарко-ігро залежна людина. У досліджуваних проявляєься агресивність, виявляється повна байдужість до власного способу життя, життя «від повідомлення до повідомлення» або «палець сам тягнеться до стрічки мережі» від вироблення кортизолу до стану ейфорії, яке викликає такий аналіз даних у соціальній мережі. У 22% досліджуваних констатовано ознаки чіткої залежності: поступово розпочиналася депресія та елементи психологічної «ломки», як у нарко або алкозалежної людини. Поступово поведінка досліджуваних (або з певною періодчністю) мала ознаки девіантності і, у 10% досліджуваних, дане часопроведення закінчувалося повною фрустрацією, навіть, у деяких випадках - схильністю та спробами суїциду.

Таким чином було виявлено та констатовано, через вище зазначеної кількості респонденток, новий різновид форми емоційної психологічної залежності - емоційну залежність від самоакцентуаційно проявлені соціальні мережі.

Переважна більшість досліджуваних потребувала комплексної психологічної терапії або навіть реабілітації, після входження у вищеописаний кризовий стан.

Висновки

На сьогодні є дуже важливим, як надавати увагу до вивчення проблеми психологічної емоційної залежності молоді від віртуального спілкування у розповсюджених соціальних мережах, так і розробити комплексну систему допомоги для такого виду залежності, проводити необхідні профілактичні заходи. Явище гаджето-залежності молоді від віртуальної комунікації особливо набувало розповсюдження за часів самоізоляції, пандемії, війни, та постійно призводить до її загострення. Першими у зоні ризику знаходяться молоді люди із фізіологічними особливостями збудимих тканин нервової системи, тобто ті, що є схильними до залежностей тих чи інших видів.

Також у зоні ризику ті представники молодого покоління, де у сім'ях існують відповідні кризові ситуації та складнощі у комунікації із однолітками, особами протилежної статі тощо, але ситуація не має перспектив рішення, неможливо домовитися про зміни у відношенні до комунікації, тому емоційна залежність розвивається, але може бути психологічно протерапевтована за певних умов. Для останніх, ризик полягає у тому, що це може спричинити загострення кризи у стосунках та призводити до руйнування взаємовідносин у родині. Система допомоги молодим особам не має наразі широкого набору методів профілактики та заходів, які забезпечують молоді допомогу при даному виді кризи та залежності, що призводить до розвитку емоційної залежності, патології, прогресу хвороби, різкого зниження соціальної відповідальності у даної категорії молоді віком, а також - проблеми із оточуючими та стосунків із ними.

Розвиток віртуальної сфери комунікацій розваг може стати причиною серйозної соціально-психологічної загрози у нашому суспільстві, якщо взяти до уваги останнє дослідження, яку воно показало. За умови такої кількості емоційно залежних молодих людей, порушуватиметься психологічна рівновага, як у молоді, так і в усій сім'ї, ілюзія, створена спеціалістами світового ринку у віртуальному спілкуванні, що є дійсною загрозою для руйнації навіть міцних стосунків, і, яка призводить до моральної деградації суспільства, як наслідку, сімейної кризи та підвищення кількості психічних розладів, який вже спостерігається у нашій країні досить давно. Виникає реальна необхідність залучення великої кількості психологів у нашій державі на різні напрямки профілактичної роботи із жінками та чоловіками для терапії причинно-наслідкових зв'язків таких ситуації, та профілактики заради зміцнення і побудови соціальних стосунків. Також виникає необхідність створення умов для роботи психологів, які мають розроблювати алгоритми взаємодії із постраждалими від подібних видів залежності, розповсюджувати про це інформацію, проводити освітні заходи. На території України, проводити реабілітаційні заходи із жінками або чоловіками, які мають дану проблему у родині, але не знають, де знайти необхідну допомогу для її вирішення.

Перспективою подальших досліджень є продовження проведення комплексних досліджень з метою надання допомоги уразливої категорії молоді та залежних, більш глибокого вивчення стану, причин та методів профілактики віртуальних видів залежностей та з метою запобігання утворення залежностей, уникнення кризових міжгендерних явищ, надання підтримки, реабілітації та будь-якої іншої допомоги у ситуації гострої кризової емоційної залежності.

поведінковий соціальний мережа молодь

Література

1. Бондаренко О.Ф. Современное состояние проблематики социокультурных компетенций практикующего психолога / О.Ф. Бондаренко. // Психологічне консультування і психотерапія. - Харків, 2017. - Вип. 7, том 1. - С. 6 - 17.

2. Bondarenko A.F., Fedko S.L. Socio-Cultural Competence of a Present-Day Counselor: Current Prospects and Future Challenges / A.F. Bondarenko, S.L. Fedko // Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics: [зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди]. - Переяслав-Хмельницький: ФОП Домбровська Я. М., 2017. - Вип. 21(1). - 214 с.

3. Василюк Ф.Е. Методологический анализ в психологи / Ф.Е. Василюк. - М: МГППУ, «Смысл», 2003. - 240 с.

4. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины / Е.П. Ильин. - СПб. : Питер, 2002. - 544 с.

5. Льовочкіна А.М. Етнопсихологія: навчальний посібник / А.М. Льовочкіна. - К.: МАУП, 2002. - 142 с.

6. Пезешкиан Н. Торговец и попугай. Восточные истории и психотерапія / Н. Пезешкиан. - М, 1979. - 512 с.

7. Пезешкиян Н. Позитивная семейная психотерапія / Н. Пезешкиян. - М, 1985. - М., 201 с.

8. Титаренко Т.М. Психологія життєвої кризи / Т.М. Титаренко. - К.: Агропромвидав України, 1998. - 348 с.

9. Ivey G. Pure Gold or Therapeutic Alloy? Some Issues Raised By The Conference “Change: Psychoanalytic Perspectives” // Psychology in society (PINS). - 1998. - №. 23.

10. Patterson C. H. Multicultural Counseling: From Diversity to Universality // Journal of Counseling and Development. - 1996. - № 74. - P. 227-231.

11. Singha D. Culture and Psychology: Perspective of Cross-Cultural Psychology // Psychology & Developing Society. - 2002. - Vol. 14, № 11. - P. 11-25.

References

1. Bondarenko O.F. (2017). Sovremennoe sostojanie problematiki sociokul'turnyh kompetencij praktikujushhego psihologa [Contemporary state of the problems of sociocultural competences of a practicing psychologist]. Psihologrnhne konsul'tuvannja і psihoterapija - Psychological counseling and psychotherapy, 7, 1, 6 - 17 [in Ukrainian].

2. Bondarenko A.F., Fedko S.L. (2017). Socio-Cultural Competence of a Present-Day Counselor: Current Prospects and Future Challenges. Psiholingvistika. Psycholinguistics, 21(1) [in English].

3. Vasiljuk F.E. (2003). Metodologicheskij analiz v psihologi [Methodological analysis in psychologist]. M: MGPPU, «Smysl» [in Russian].

4. Il'in E.P. (2002). Differencial'naja psihofiziologija muzhchiny i zhenshhiny [Differential psychophysiology of men and wome]. SPb. : Piter [in Russian].

5. L'ovochkina A.M. (2002). Etnopsihologija [Ethnopsychology]. K.: MAUP [in Ukrainian].

6. Pezeshkian N. (1979). Torgovec i popugaj. Vostochnye istorii i psihoterapija [Merchant and parrot. Eastern histories and psychotherapy]. M. [in Russian].

7. Pezeshkijan N. (1985). Pozitivnaja semejnaja psihoterapija [Positive family psychotherapy]. M. [in Russian].

8. Titarenko T.M. (1998). Psihologija zhittЈvo'i krizi [Psychology of life crisis]. K.: Agropromvidav Ukraini [in Ukrainian].

9. Ivey G. (1998). Pure Gold or Therapeutic Alloy? Some Issues Raised By The Conference “Change: Psychoanalytic Perspectives” . Psychology in society (PINS), 23 [in English].

10. Patterson C.H. (1996). Multicultural Counseling: From Diversity to Universality. Journal of Counseling and Development, 74, 227-231. [in English].

11. Singha D. (2002). Culture and Psychology: Perspective of Cross-Cultural Psychology. Psychology & Developing Society, 14, 11, 11-25 [in English].

Размещено на Allbest.ru