Синдром втрачених можливостей (FoMO) серед української молоді в умовах воєнного часу

Размещено на http://allbest.ru

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Синдром втрачених можливостей (FoMO) серед української молоді в умовах воєнного часу

Камінська Анна Олексіївна доктор медичних наук, професор ЗВО

кафедри медичної психології та психіатрії,

м. Вінниця



Анотація

Синдром втрачених можливостей (fomo) серед української молоді в умовах воєнного часу

Камінська Анна Олексіївна

Доступ до соціальних мереж надає безмежних можливостей для соціальної взаємодії та, водночас, може призводити до проявів синдрому втрачених можливостей (FoMO) та інших патологічних наслідків використання Інтернету.

Страх втратити можливість (FoMO) описують як відчуття тривоги, обумовлене думками про втрачені можливості соціальної взаємодії та/або захопливого досвіду, зумовлене соціальними медіа.

FoMO є поширеним явищем, але потребує додаткового вивчення оскільки може мати значний негативний вплив на психологічне благополуччя молодих дорослих.

Метою нашого дослідження було виявити можливі наслідки FoMO для психологічного благополуччя та академічної успішності студентів.

У дослідженні взяли участь 120 студентів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Середній вік респондентів складав 20,8 року.

В якості інструментів було використано шкалу самооцінки Розенберга (RSE), шкалу самооцінювання депресії Цунга та шкалу тривожності Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, STAI).

Досвід FoMO серед студентів оцінювався за допомогою спеціально розробленої анкети та за допомогою опитувальника FoMOS (Fear of Missing Out Scale, Przybylski, Murayama, DeHaan, & Gladwell, 2013).

Результати показали, що студенти часто відчувають наслідки FoMO, особливо під час виконання обов'язкових академічних завдань. Виявлено зв'язок FoMO з нижчою академічною успішністю, низькою самооцінкою, прагненням постійно догоджати людям і отримувати схвалення, прокрасти- нацією, надмірним використанням смартфонів, розладами сну та підвищеною тривожністю.

Ці дані необхідно враховувати при створенні відповідних психоосвітніх програм. Програми психологічної підтримки для студентів повинні включати психоосвіту, когнітивні та поведінкові втручання, тренування соціальних навичок і розвиток самооцінки (тренінг асертивності).

Ключові слова: синдром втрачених можливостей; проблемна Інтернет- поведінка; психологічне благополуччя; якість життя; тривожність.



Abstract

Fear of missing out (fomo) amongst Ukrainian youth in wartime conditions

Kaminska Anna Oleksiivna Doctor of Medical Sciences, Professor at Medical Psychology and Psychiatry Department, National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia

Social networking provides opportunities for social engagement and offers an endless access to information during wartime, from the other side it can lead to FoMO and pathological internet use.

Fear of missing out (FoMO), often described as an anxious feeling resulting from the belief, that one might be missing opportunities for social interaction and/or exciting experience, especially caused by social media, is characterized by constant desire to stay continually connected with what others are doing through social network monitoring.

FoMO appears to be a common experience, but it can have devastating effect on psychological well-being.

The aim of the study was to identify possible effects of FoMO on university students' psychological well-being and academic performance.

A total of 120 students of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya were involved into the study. The average age of respondents was 20.8 years. Rosenberg Self-Esteem Scale (RSE), Zung Self-Rating Depression Scale and State-Trate Anxiety Inventory (STAI) were used as psychological testing tools. FoMO experiences among students were assessed by Fear of Missing Out Scale (Przybylski, Murayama, DeHaan, & Gladwell, 2013) and a specially designed questionnaire.

Results showed that students experience FoMO frequently, specially while doing a required task like studying. FoMO was associated with lower academic performance, lower self-esteem, striving to constantly please people and get approval, procrastination, excessive smartphone use, sleep disorders and anxiety.

These data must be considered while creating appropriate psychoeducational programs. Psychological support programs for students should include psychoeducation, cognitive and behavioral interventions, social skills training and self-esteem adjustment.

Keywords: fear of missing out; problematic internet behavior; psychological well-being; quality of life; anxiety.



Вступ

Постановка проблеми. Цифрові, мобільні та соціальні мережі стали невід'ємною частиною повсякденного життя людей у всьому світі [1;2;3]. У 2020 році, коли велика частина світу перебувала в умовах карантину, кількість користувачів соцмереж зросла найбільше за три роки - до 4,20 мільярда осіб [5].

З 2020 по 2021 рік кількість користувачів соцмереж в Україні зросла на 3,5 мільйона (+16%) (за даними щорічного звіту Digital, 2021). Кількість користувачів соцмереж в Україні в січні 2021 року становила 58,9% від загальної кількості населення.

Станом на початок 2023 року 5,44 мільярда людей користувалися мобільними телефонами, що становить 68% загальної чисельності населення світу.

Кількість унікальних користувачів мобільних телефонів за останній рік збільшилася більш ніж на 3% -- на 168 мільйонів нових користувачів. 64,4% світового населення мають доступ до інтернету. За рік кількість інтернет- користувачів зросла на 1,9%.

З початком широкомасштабного вторгнення найпопулярнішим джерелом отримання інформації для українців залишаються соціальні мережі - їх для отримання новин обирають 77,9% опитаних (у 2022 році цей показник становив - 76,6%, натомість до повномасштабного вторгнення - 63% (опитування USAID-Intemews щодо споживання медіа, 2021).

Проживання в умовах військового часу впливає на всі форми поведінки людей, зокрема і на поведінку, пов'язану із пошуком інформації та взаємодією в соціальних мережах [3; 4].

Умови війни призводять до значних обмежень у звичних формах активності, впливають на доступність деяких видів діяльності (подорожі, спілкування, офлайн-навчання), що може сприяти розвитку та поширеності такого явища як синдром втрачених можливостей (FoMO).

Синдром втрачених можливостей може мати негативний вплив на психологічне благополуччя. 56% людей, які мають ознаки FoMO, перебувають у віці 18-30 років. 45% людей, що мають ознаки FoMO, не можуть провести довше 12 годин, не перевіряючи соціальні мережі, а 20% людей не можуть провести більше 1 години, не перевіряючи соціальні мережі.

FoMO не є другорядною проблемою. Дослідження показують, що страх пропустити щось важливе або страх втрачених можливостей стосується побоювань або занепокоєння людей з приводу втрати, відсутності або недоступності досвіду, який інші (тобто однолітки, друзі, сім'я) можуть отримувати або яким вони можуть насолоджуватися; FoMO вважається ключовим рушієм до залученості молодого покоління до використання соціальних мереж [10].

У поєднанні з широким спектром доступних комунікаційних технологій FoMO може відволікати людей від реальних соціальних взаємодій у фізичному світі, призводити до соціального дистанціювання, підвищення рівня тривожності, втрати можливостей для отримання позитивного соціального досвіду у реальному житті.

Навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ) в умовах війни пов'язане зі значним академічним та психологічним навантаженням, та створює підвищені ризики порушень психологічного та соціального функціонування [17, 18. 19].

Потенціювання несприятливого впливу стресових чинників на тлі стресу війни збільшує ризики патологічної Інтернет-поведінки у здобувачів вищої освіти (ЗВО), і вимагає посиленої уваги до розробки методів раннього виявлення та попередження наслідків патологічних проявів використання Інтернету.

Соціальні мережі створюють занадто багато можливостей для розвитку синдрому втрачених можливостей (FoMO). Хоча розповсюдженість соціальних мереж надає можливості для соціальної участі, це також створює усвідомлення нескінченного потоку діяльності, в якій людина не бере участі.

Страх втрачених можливостей -- це почуття тривоги, яке виникає через віру в те, що хвилююча чи цікава подія зараз може відбуватися в іншому місці та не з нами, яке часто викликається публікаціями у соціальних мережах. На думку низки авторів [6;10;17] FoMO - це різновид соціальної тривоги, що виникає через переконання, що інші можуть розважатися, поки ця особа не присутня, втрачає можливість соціальної взаємодії, новий досвід або можливість вигідну інвестицію часу.

FoMO -- це не просто відчуття того, що зараз людина могла б робити щось краще, це відчуття, що втрати чогось принципово важливого, що зараз відчувають інші.

Загальні ознаки FoMO включають:

- частий страх пропустити важливі речі та події;

- смисловий наголос на фразі «всі, крім мене»;

- нав'язливе бажання брати участь у будь-якій формі соціального спілкування (наприклад, дивитися усі стріми чи прямі ефіри);

- постійне бажання весь час стежити, що роблять інші через

моніторинг соціальних мереж;

- бажання подобатися людям і отримувати схвалення;

- прагнення завжди бути доступним для спілкування;

- бажання постійно оновлювати стрічки соціальних мереж.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Przybylski et al. (2013) визначає FoMO як «...поширене уявлення про те, що інші можуть отримати корисний досвід, в якому людина обмежена, FoMO характеризується бажанням постійно залишатися на зв'язку з тим, що роблять інші» [10].

FoMO та Теорія самодетермінації. У психології концепція синдрому FoMO спочатку була представлена за допомогою теорії самодетермінації (SDT; Deci & Ryan, 1985) через ситуаційний або хронічний дефіцит у задоволенні психологічних потреб, таких як потреба ефективно діяти у світі, виявляти особисту ініціативу та будувати стосунки з іншими [12].

Теорія самодетермінації (SDT) описує FoMO як емоційний досвід незадоволення певних психологічних потреб. Przybylski et al. вперше застосували теорію самодермінації до синдрому FoMO, запропонувавши ідею, що синдром FoMO - це негативний емоційний стан, що виникає внаслідок незадоволених потреб у соціальних стосунках (Przybylski та ін., 2013) [10].

Відповідно до теорії самодетермінації, відчуття зв'язку з іншими людьми є базовою психологічною потребою, задоволення якої є однією з умов психічного здоров'я людини.

В рамках цієї теорії FoMO - це захисний стан психіки, викликаний тривалим почуттям незадоволеності соціальним життям. Ця теорія передбачає, що користувачі соціальних мереж можуть стати менш сприйнятливими до проблемного залучення до соціальних мереж в результаті FoMO завдяки розвитку здатності задовольняти свої психологічні потреби в офлайн-контексті (рис. 1)

Рис. 1 Співвідношення FoMO та задоволеності психологічних потреб офлайн

Синдром втрачених можливостей здається поширеним явищем, але воно може мати руйнівний вплив на психологічне благополуччя. 56% людей, які відчувають FoMO, перебувають у віці 18-30 років. 45% людей, які відчувають FoMO, не можуть провести довше 12 годин, не перевіряючи соціальні мережі.

20% людей не можуть провести більше 1 години, не перевіряючи соціальні мережі [14].

Загалом, дослідження показали, що люди з високим рівнем синдрому FoMO, як правило, мають нижчий загальний настрій, знижену самооцінку та почуття самотності, особливо ті, хто відчуває, що інші люди, як правило, більш успішні, ніж вони [10].

Синдром FoMO також може призводити до зниження уважності та підвищеної тривожності, а також імпульсивного використання соціальних мереж [16]. Незважаючи на зростання популярності синдрому FoMO існує недостатня кількість емпіричних досліджень, в тому числі досліджень пов'язаних з психоемоційними компонентами FoMO у ЗВО.

Перегляд новин у соціальних мережах відіграє важливу роль у зростанні поширеності синдрому FoMO. Оскільки цифровий світ стає все більш значущим у повсякденному житті людей, люди використовують соціальні мережі, щоб споглядати за тим, що відбувається в житті інших. Дослідження показали, що синдром FoMO складається з компонентів дратівливості, тривоги та почуття неадекватності, причому почуття дратівливості, тривоги та неадекватності посилюються при перегляді соціальних мереж [15; 17]. Постійний зв'язок із соціальними мережами та потреба бачити те, чого не вистачає, може викликати у людей почуття фрустрації [16].

Тривога є одним із основних компонентів синдрому FoMO, оскільки синдром FoMO пов'язаний із тривожними переживаннями, які люди мають з приводу того, що вони щось пропускають (Przybylski et al., 2013). Так само, як синдром FoMO впливає на емоційну сферу (наприклад, негативний настрій; Przybylski et al., 2013), він також, ймовірно, впливає на інші аспекти здоров'я, включаючи когнітивну продуктивність та фізичні аспекти здоров'я. Дослідження показало, що синдром FoMO пов'язаний із симптомами депресії, довільною увагою та фізичними симптомами. Тобто, особи з більш вираженим синдромом FoMO, як правило, відчувають більше фізичних та депресивних симптомів, а також мають нижчі показники концентрації та стійкості довільної уваги, що вказує на погіршення фізичного, емоційного та когнітивного компонентів здоров'я [8;9]. Зв'язок між синдромом FoMO та погіршенням здоров'я можна принаймні частково пояснити впливом, який сучасні технології можуть мати на те, як ми взаємодіємо з іншими людьми та навколишнім світом.

Дослідження також пов'язують синдром FoMO з використанням смартфону серед студентів університетів під час навчання. Alt (2015) було виявлено зв'язок між синдромом FoMO, використанням соціальних мереж на смартфоні та академічною мотивацією [11].

Основний висновок цього дослідження полягає в розумінні психологічних передумов взаємодії студентів із соцмережами під час навчання, які не були пов'язані з академічними цілями. Можна припустити, що студенти використовують смартфони під час занять переважно для соціальної діяльності, яка не пов'язана з предметом або процесом їх навчання, що обумовлено наявністю синдрому FoMO.

Сучасне суспільство провокує зростання проблемного використання Інтернету та соціальних мереж зокрема. Результати досліджень свідчать про те, що синдром FoMO заохочує підключатися до соціальних мереж і посилює страх не відчувати зв'язку або втратити можливість отримати досвід у соціальному оточенні.

Страх втратити досвід підсилює ібажання частіше користуватися смартфонами, щоб відчувати зв'язок і задовольняти незадово- лені психологічні потреби, що, у свою чергу, спонукає використовувати смартфони у проблематичний спосіб. Дослідження Milyavskaya et al. показали, що синдром FoMO здебільшого виявляється під час того, коли особа виконує необхідне завдання, пов'язане з навчанням чи роботою [13].

Мета статті - дослідження психоемоційних та поведінкових проявів синдрому втрачених можливостей у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного часу.

Матеріали та методи. З дотриманням принципів етики на підставі інформованої згоди протягом березня 2023 року - жовтня 2023 року нами було обстежено 120 здобувачів вищої освіти, які навчалися на ІІ-VI курсах Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова за очною формою навчання.

Методи дослідження: соціально-психологічний, психодіагностичний, статистичний. В якості психодіагностичного інструментарію дослідження було використано Шкалу тривожності Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, STAI), опитувальника Цунга в адаптації Т.І. Балашової (за Д.Я. Райгородським, 2008) та Шкалу самооцінки Розенберга (RSE). Досвід FoMO серед студентів оцінювався за допомогою спеціально розробленої анкети та за допомогою опитувальника FoMOS (Fear of Missing Out Scale, Przybylski, Murayama, DeHaan, & Gladwell, 2013) [8;10].

Шкала FoMO (Przybylski та ін. (2013) (FoMOS) була створена як засіб точної оцінки досвіду FoMO. Шкала була розроблена з великою вибіркою дорослих учасників і включала проведення аналізів валідності на пулі з 32 потенційних елементів.

Результатом стала шкала з 10 пунктів, яка є широко використовуваним інструментом у галузі досліджень FoMO [8;11].

Шкала складається з 10 пунктів, зокрема:

1. Я боюсь, що інші мають більш корисний досвід, ніж я.

2. Я боюсь, що мої друзі мають більш корисний досвід, ніж я.

3. Я хвилююсь, коли дізнаюсь, що мої друзі веселяться без мене.

4. Я хвилююсь, коли не знаю, що задумали мої друзі.

5. Важливо, щоб я розумів жарти своїх друзів.

6. Іноді я думаю, чи не витрачаю я занадто багато часу на те, щоб не відставати за тим, що відбувається.

7. Мене турбує, коли я втрачаю можливість зустрітися з друзями.

8. Коли я добре проводжу час, для мене важливо ділитися деталями онлайн (наприклад, статус).

9. Коли я пропускаю заплановану зустріч, мене це турбує.

10. Коли я йду на канікули, я продовжую стежити за тим, що роблять мої друзі.

Статистичний аналіз розбіжностей кількісних ознак проводився за допомогою непараметричного тесту Манна-Уітні, категорованих - за допомогою точного критерію Фішера (одностороннього). Прийнятним вважався рівень статистичної значущості розбіжностей понад 95% (р<0,05).



Виклад основного матеріалу

Учасники відповідали на 10 пунктів шкали FoMOS за 5-бальною шкалою від 1 (зовсім невірно щодо мене) до 5 (надзвичайно вірно щодо мене). Оцінки для кожної шкали були усереднені, щоб створити єдиний бал, який вказує на схильність учасника відчувати FoMO. Можливі бали коливалися від 10 до 50, причому вищі бали вказували на те, що учасники частіше відчували FoMO.

Усі обстежені респонденти були розподілені нами на три групи, в залежності від виразності проявів FoMO, за показником шкали FoMOS: при значенні показника до 20 балів обстежуваного відносили до групи без проявів FoMO, при значенні показника від 19 до 35 балів - до групи з окремими проявами FoMO, при значенні показника 36-50 балів - до групи з вираженими проявами FoMO.

Загальна характеристика респондентів наведена у табл. 1.

Таблиця 1.

Загальна характеристика обстежених ЗВО

Показник	Групи	Р
	Усі обстежені	Без проявів FoMO (F0)	З окремими проявами FoMO (F1)	З вираженим FoMO (F2)	1-2	1-3	2-3
Кількість респондентів	120	36	57	27	-	-	-
Стать (ч/ж)	53/67	21/15	19/38	13/14	0,18	0,00	0,00
Середній вік, років	20,8±1,8	20,7±2,4	20,9±1,6	21,5±1,7	0,44	0,06	0,05

Результати показали, що 70% респондентів демонструють ознаки FoMO, особливо під час виконання обов'язкових академічних завдань,.

За результатами аналізу відповідей на запитання спеціально складеної анкети FoMO асоціювався з нижчою академічною успішністю, низькою самооцінкою, прагненням постійно догоджати людям і отримувати схвалення, прокрастинацією, надмірним використанням смартфонів, розладами сну та тривогою.

При вивченні стану психоемоційної сфери студентів з ознаками FoMO із використанням опитувальника Цунга в адаптації Т.І. Балашової (за Д.Я. Райгородським, 2008) виявлено, що із загальної кількості респондентів ознаки депресивного реагування демонстрували 68,4% респондентів (61,7% - із вираженістю на рівні легкого, 6,7% - помірного депресивного стану), зокрема серед респондентів F1 - 70,7% (55,9% - легкий, 4,8% - помірний депресивний стан), а серед респондентів F2 - 66,1% обстежених (67,5% - легкий, 8,6% - помірний депресивний стан). У переважної більшості обстежених F0 (80,8% респондентів) проявів депресії не виявлено.

Опитувальник Спілбергера є інструментом, що дозволяє визначити параметри ситуативної та особистісної тривожності. Загалом тривога є неприємним емоційним станом, що характеризується суб'єктивним відчуттям занепокоєння, похмурих передчуттів, а на фізіологічному рівні пов'язана із активізацією симпатичної нервової системи. Особистісна тривожність - це загальна схильність людини до тривожності, тоді як ситуаційна тривожність зазвичай визначається як рівень тривожності особи у відповідь на пепвну ситуацію.

Ознаки наявності вираженої ситуативної та особистісної тривожності за тестом Спілбергера-Ханіна були притаманні 47,1% респондентів F1, 58,9% респондентів F2 та 20,2% F0, проте у респондентів F0 рівень вираженості тривоги не досягав рівня тривожного розладу. Ймовірно, для синдрому FoMO характерними є підвищені показники як ситуативної, так і особистісної тривожності. Ситуативна тривожність може бути обумовлена інформацією, отриманою під час перегляду соціальних мереж, натомість особистісна тривожність підштовхує людину знову і знову моніторити соціальні мережі, що в комплексі створює замкнене коло, яке може бути підтримуючим механізмом FoMO.

Таким чином, виявлено тенденцію до порушення психоемоційного стану у студентів з FoMO (F1 та F2) порівняно із респондентами F0, причому поширеність і вираженість тривожних та депресивних проявів кількісно і якісно переважають у респондентів F2 порівняно з F1.

За шкалою самооцінки Розенберга (RSE) у 36.9% респондентів F1 та F2 виявляється знижена самооцінка та самоповага, що виявляється у схильності звинувачувати себе у випадках невдач, загострювати увагу на своїх недоліках та слабких сторонах, почуватись «ні на що не здатним». Таким особам складно ставити перед собою цілі, адже вони впевнені в тому, що не зможуть їх досягнути. Кожна поразка для них є підтвердженням їх нікчемності. Натомість 40,5% респондентів F1 та F2 мають нестійку самооцінку. Для таких респондентів характерні часті зміни настрою та самооцінки, що залежать від результату їх діяльності. Самооцінка може коливатись від самоповаги до самознищення - успіхи змушують людину радіти, вірити в себе та свої сили, ставити перед собою нові цілі, а невдачі - навпаки сприяють формуванню негативних думок про власні можливості.

11,9% респондентів F1 та F2 відчувають власну цінність в усіх аспектах та соціальних ролях, які вони виконують, адекватно оцінюють власні сильні та слабкі сторони, при встановленні контакту з незнайомими людьми здатні позначати свої кордони та загалом виявляють стабільне позитивне ставлення до себе. психологічний інтернет соціальний втрачений можливість

Ще 10,7% респондентів F1 та F2 можуть бути інколи схильними до надмірної самокритики: коли в їхньому житті трапляються негаразди, на які вони не можуть впливати, вони можуть довго розмірковувати над тим, що не прорахували всі варіанти розвитку подій та не продумали способів для збереження початкового стану ситуації або позитивної її розв'язки.



Висновки

1. Стрес війни у поєднанні із поширеністю та доступністю соціальних мереж, а також стресогенним навантаженням у зв'язку з виконанням академічних завдань мають вплив на розвиток синдрому FoMO у здобувачів вищої освіти.

2. Більшість досліджених здобувачів вищої освіти (70%) виявили ознаки синдрому FoMO.

3. У групах респондентів з помірними та вираженими проявами FoMO виявлено тенденцію до порушення психоемоційного стану за рахунок показників ситуативної та особистісної тривожності, депресивного реагування.

4. Виявлено зв'язок FoMO з нижчою академічною успішністю, низькою самооцінкою, прагненням постійно догоджати людям і отримувати схвалення, прокрастинацією, надмірним використанням смартфонів, розладами сну та підвищеною соціальною тривожністю.

Отримані дані необхідно враховувати при створенні відповідних психоосвітніх та психокорекційних програм для здобувачів вищої освіти. Відповідні програми для студентів повинні включати психоосвіту та психокорекцію у вигляді когнітивних та поведінкових втручань, тренування соціальних навичок і розвиток самооцінки (тренінг асертивності). Перспективи подальших досліджень пов'язані із впровадженням у практику комплексу заходів психологічного супроводу з превенції та усунення наслідків проблемної інтернет-поведінки.



Література

1. Марута Н. О. Інформаційно-психологічна війна як новий виклик сучасності: стан проблеми та напрямки її подолання / Н. О. Марута, М. В. Маркова // Укр. вісник психоневрології. - 2015. - Т. 23, вип. 3 (84). - С. 21-28.

2. Маркова М. В. Інформ.-психолог. війна як нова загроза здоров'ю насел. Укр.: реальність небезпеки та напрями протидії / М.В. Маркова, А. Р. Марков // Здоров'я Укр. Невр-гія. Психіатрія. Психотер.- 2016. - No 1 (36). - С. 51-53.

3. Немеш О.М. Віртуальна діяльність особистості: структура та динаміка психологічного змісту: Монографія / О.М.Немеш. Київ: Слово, 2017. - 391 с.

4. Muller, Silke M., Elisa Wegmann, Dario Stolze and Matthias Brand. "Maximizing Social Outcomes? Social Zapping and Fear of Missing Out Mediate the Effects of Maximization and Procrastination on Problematic Social Networks Use." Computers in Human Behavior 107 (2020): 106296.

5. Liang, Leilei, Chuanen Li, Cuicui Meng and Xinmeng Guo, et al. "Psychological Distress and Internet Addiction Following the COVID-19 Outbreak: Fear of Missing out and Boredom Proneness as Mediators." Archives of Psychiatric Nursing 40 (2022): 8-14.

6. Gupta, Mayank, Aditya Sharma. "Fear of Missing Out: A Brief Overview of Origin, Theoretical Underpinnings and Relationship with Mental Health." World J Clin Cases 9 (2021): 4881-4889.

7. Kargin, Maral, Hilal Turkben Polat, Didem Co§kun §im§ek. "Evaluation of Internet Addiction and Fear of Missing out Among Nursing Students." PerspectPsychiatr Care 56 (2020): 726-731.

8. Al-Menayes, Jamal. "The Fear Of Missing Out Scale: Validation Of The Arabic Version And Correlation With Social Media Addiction." Int JApp Psychol 6 (2016): 41-46.

9. Beyens, Ine, Eline Frison and Steven Eggermont. "“I Don't Want to Miss a Thing”: Adolescents' Fear of Missing Out and its Relationship to Adolescents' Social Needs, Facebook Use, and Facebook Related Stress." Comp Hum Behav 64 (2016): 1-8.

10. Przybylski, Andrew K., Kou Murayama, Cody R. DeHaan and Valerie Gladwell. "Motivational, Emotional, and Behavioral Correlates of Fear of Missing Out." Computers in human behavior 29 (2013): 1841-1848.

11. Alt, D. (2015). College students' academic motivation, media engagement and fear of missing out. Computers in Human Behavior, 49, 111-119. https://doi.org/10.1016/j.chb.2015.02.057

12. Ryan, R. M., and Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. Am. Psychol. 55, 68-78. doi: 10.1037/0003-066X.55.1.68

13. Milyavskaya, M., Saffran, M., Hope, N., & Koestner, R. (2018). Fear of missing out: Prevalence, dynamics, and consequences of experiencing FOMO. Motivation and Emotion, 42(5), 725-737.

14. Stead, Holly, and Peter A. Bibby. "Personality, Fear of Missing Out and Problematic Internet Use and Their Relationship to Subjective Well-Being." Comp Hum Behav 76 (2017): 534-540.

15. Rozgonjuk, Dmitri, Cornelia Sindermann, Jon D. Elhai, and Christian Montag. "Individual Differences in Fear of Missing Out (FoMO): Age, Gender, and the Big Five Personality Trait Domains, Facets, and Items." Personality and Individual Differences 171 (2021): 110546.

16. Wolniewicz, Claire A., Mojisola F. Tiamiyu, Justin W. Weeks and Jon D. Elhai. "Problematic Smartphone Use and Relations With Negative Affect, Fear of Missing Out, and Fear of Negative and Positive Evaluation." Psychiatry Res 262 (2018): 618-623.

17. Dhir, Amandeep, Yossiri Yossatorn, Puneet Kaur and Sufen Chen. "Online Social Media Fatigue and Psych. Wellbeing-A Study of Compulsive Use, Fear of Missing Out, Fatigue, Anxiety and Depres." Int J Inf Manag 40 (2018): 141-152.



References

1. Maruta N. O. Informatsionno-psikhologicheskaya voyna kak novyy tsikl sobytiy: stan'te problemami i napryamik u podolannya / N. O. Maruta, M. V. Markova // Ukr. visnik psikhonevrologii. - 2015. - T. 23, vip. 3 (84). - S. 21-28.

2. Markova M. V. Informatsionno-psikhologicheskaya voyna kak novaya zagroza zdorovogo naseleniya Ukrainy: real'nost' nebezpeki i pryamo protidu / M. V. Markova, A. R. Markov // Zdorov'ya Ukrainy. Nevrologiya. Psikhiatriya. Psikhoterapiya.- 2016. - № 1 (36). - S. 51-53.

3. Nemesh O.M. Virtual'naya dvoystvennost' lichnosti: struktura i dinamika psikhologicheskogo zmeya: Monogr. / O.M.Nemesh. Kiyev: Slovo, 2017. - 391 s.

4. Muller, Silke M., Elisa Wegmann, Dario Stolze and Matthias Brand. "Maximizing Social Outcomes? Social Zapping and Fear of Missing Out Mediate the Effects of Maximization and Procrastination on Problematic Social Networks Use." Computers in Human Behavior 107 (2020): 106296.

5. Liang, Leilei, Chuanen Li, Cuicui Meng and Xinmeng Guo, et al. "Psychological Distress and Internet Addiction Following the COVID-19 Outbreak: Fear of Missing out and Boredom Proneness as Mediators." Archives of Psychiatric Nursing 40 (2022): 8-14.

6. Gupta, Mayank, Aditya Sharma. "Fear of Missing Out: A Brief Overview of Origin, Theoretical Underpinnings and Relationship with Mental Health." World J Clin Cases 9 (2021): 4881-4889.

7. Kargin, Maral, Hilal Turkben Polat, Didem Co§kun §im§ek. "Evaluation of Internet Addiction and Fear of Missing out Among Nursing Students." PerspectPsychiatr Care 56 (2020): 726-731.

8. Al-Menayes, Jamal. "The Fear Of Missing Out Scale: Validation Of The Arabic Version And Correlation With Social Media Addiction." Int JApp Psychol 6 (2016): 41-46.

9. Beyens, Ine, Eline Frison and Steven Eggermont. "“I Don't Want to Miss a Thing”: Adolescents' Fear of Missing Out and its Relationship to Adolescents' Social Needs, Facebook Use, and Facebook Related Stress." Comp Hum Behav 64 (2016): 1-8.

10. Przybylski, Andrew K., Kou Murayama, Cody R. DeHaan and Valerie Gladwell. "Motivational, Emotional, and Behavioral Correlates of Fear of Missing Out." Computers in human behavior 29 (2013): 1841-1848.

11. Alt, D. (2015). College students' academic motivation, media engagement and fear of missing out. Computers in Human Behavior, 49, 111-119. https://doi.org/10.1016/j.chb.2015.02.057

12. Ryan, R. M., and Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. Am. Psychol. 55, 68-78. doi: 10.1037/ 0003-066X.55.1.68

13. Milyavskaya, M., Saffran, M., Hope, N., & Koestner, R. (2018). Fear of missing out: Prevalence, dynamics, and consequences of experiencing FOMO. Motivation and Emotion, 42(5), 725-737.

14. Stead, Holly, and Peter A. Bibby. "Personality, Fear ofMissing Out and Problematic Internet Use and Their Relationship to Subjective Well-Being." Comp Hum Behav 76 (2017): 534-540.

15. Rozgonjuk, Dmitri, Cornelia Sindermann, Jon D. Elhai, and Christian Montag. "Individual Differences in Fear of Missing Out (FoMO): Age, Gender, and the Big Five Personality Trait Domains, Facets, and Items." Personality and Individual Differences 171 (2021): 110546.

16. Wolniewicz, Claire A., Mojisola F. Tiamiyu, Justin W. Weeks and Jon D. Elhai. "Problematic Smartphone Use and Relations With Negative Affect, Fear of Missing Out, and Fear of Negative and Positive Evaluation." Psychiatry Res 262 (2018): 618-623.

17. Dhir, Amandeep, Yossiri Yossatorn, Puneet Kaur and Sufen Chen. "Online Social Media Fatigue and Psychol. Wellbeing-A Study of Compulsive Use, Fear of Missing Out, Fatigue, Anxiety and Depres." Int J Inf Manag 40 (2018): 141-152.

Размещено на Allbest.ru