Соціально-психологічні особливості ґендерної взаємодії поліцейських

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНДЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ

Комірча Яна Павлівна аспірантка

м. Київ



Анотація

ґендерний психологічний жінка поліцейський

Розвиток демократичного суспільства неможливий без урахування стану взаємин жінок і чоловіків у різних сферах життєдіяльності. Особливу значущість оцінка цього стану набуває в контексті забезпечення ефективної ґендерної взаємодії персоналу різних ґендерованих груп, організацій, зокрема поліцейських підрозділів. Метою дослідження є емпіричне вивчення соціально-психологічних особливостей ґендерної взаємодії поліцейських Національної поліції України. Методологічною базою дослідження став ґендерно-орієнтований підхід до вивчення ґендерно-рольового репертуару особистості та її професійного розвитку. Досягненню мети дослідження сприяло використання емпіричних методів, методу ґендерного аналізу, методів порівняння та узагальнення. Емпіричну базу дослідження склали поліцейські чоловічої та жіночої статі Національної поліції України (n=150). Новизна дослідження полягає у тому, що за допомогою ґендерного аналізу було вивчено соціально-психологічні особливості ґендерних відносин поліцейських. З'ясовано, що поліцейські обох статей частково підтримують існуючі у суспільстві ґендерні стереотипи маскулінності/фемінності, розподілу сімейних і професійних ролей між жінками та чоловіками. Ці стереотипи більше притаманні поліцейським чоловічої статі, аніж жіночої статі. Поліцейські визнають ґендерну професійну роль жінки у поліції як професіоналки, колежанки на одному рівні субординації, проте демонструють стереотипне сприйняття ґендерного образу жінок-керівниць, не підтримують жінок на певних посадах у поліції та отримання ними спеціальних звань вищого складу поліції. Разом з тим половина поліцейських жіночої статі визнали, що не відчувають підтримки від колежанок у поліцейській структурі. Поліцейські обох статей вказують на ймовірність сексуальних домагань на робочому місці, виникнення почуттів між колегами попри те, що у підрозділі поліції домінує однакове ставлення до поліцейських, незважаючи на їх стать. Зроблено висновок, що ґендерна нерівність у поліцейському підрозділі проявляється як ґендерна дискримінація на рівні міжособистісних відносин.

Ключові слова: поліцейські, ґендерна взаємодія, ґендерні ролі, ґендерні стереотипи, ґендерна дикримінація, ґендерна нерівність.



Abstract

Komircha Yana Pavlivna Postgraduate Student, National Academy of Internal Affairs

SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL FEATURES GENDER INTERACTION OF POLICE OFFICERS

The development of a democratic society is impossible without taking into account the position of women and men in various spheres of life. The aim of the research was an empirical study of the socio-psychological features of gender interaction of policemen and policewomen of the National Police of Ukraine. The methodological basis of the study was a gender-oriented approach to the study of the gender-role repertoire of an individual and his professional development. Achieving the goal of the research was facilitated by the use of empirical methods, the method of gender analysis, methods of comparison and generalization. The empirical basis of the research was made up of male and female policemen of the National Police of Ukraine (n=150). The novelty of the research lies in the fact that the socio-psychological features of gender relations of police officers were studied with the help of gender analysis. It was found that policemen of both sexes partially support the gender stereotypes of masculinity/femininity, the division of family and professional roles between women and men. Male police officers support these stereotypes more than female police officers. Police officers recognize the gender professional role of women in the police as professionals, colleagues at the same level of subordination, but demonstrate a stereotypical perception of the gender image of female managers, do not support women in certain positions in the police and their obtaining special ranks of the top police. Stereotypes are more supported by male policemen than female policemen. At the same time, half of the female police officers admitted that they do not feel supported by female colleagues in the police structure. Policemen of both sexes point to the possibility of sexual harassment at the workplace, the emergence of feelings between colleagues, despite the fact that the same attitude towards policemen and policewomen prevails in the police department, regardless of their gender. It was concluded that gender inequality in the police unit manifests itself as gender discrimination at the level of interpersonal relations.

Keywords: policemen, gender interaction, gender roles, gender stereotypes, gender discrimination, gender inequality.



Постановка проблеми

Досі в сучасному суспільстві продовжують відтворюватися цінністно-нормативні очікування щодо виконання соціальних ролей жінкою (матері, дружини, домогосподарки тощо) і чоловіком (батька, сім'янина, захисника, лідера, керівника тощо). Проте, навряд чи доцільно говорити про єдину ґендерну жіночу чи чоловічу роль. Не існує й не може існувати єдиної, назавжди визначеної ролі, приналежної окремій статі, тобто «маскулінної» або «фемінної». Існують лише очікування, що склалися історично і мають значною мірою соціально-культурне підгрунття. Навіть якщо соціальна роль вважається однаково прийнятною для людини будь-якої статі, їй завжди притаманна ґендерна варіація щодо припустимих відмінностей виконання цієї ролі чоловіком чи жінкою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок знаходиться в центрі уваги науковців багатьох галузей знань (юриспруденції, психології, соціології, політології тощо). Низка наукових досліджень присвячені вивченню особливостей реалізації принципу ґендерної рівності поліціянтів, зокрема аналізу існуючих ґендерних проблем поліцейського підрозділу [1], ґендерним відносинам між групами поліцейських різної статі [2], позитивній маскулінності поліцейських [3], особливостям ґендерного виховання дітей у сім'ях поліцейських [4] та формуванню паритетної подружньої взаємодії [5], вивченню особливостей організаційного розвитку поліцейського підрозділу [6; 7], забезпеченню ґендерної рівності [8; 9], формуванню організаційної культури поліцейського підрозділу та формуванню ґендерної компетентності поліцейських [10; 11].

Основними причинами ґендерної нерівності науковці найчастіше визначають релігію, ґендерно-рольові стереотипи, ґендерні установки [12; 13]. Існування ґендерної нерівності виявляється у ґендерній асиметрії, ґендерному дисбалансі, дискримінації на рівні міжособистісних відносин [2].

Науковиця М. Ткалич (2015) визначила поняття ґендерної взаємодії як «сукупність соціально-рольових взаємин в рамках досліджень в організаційній психології» [14]. Ґендерна взаємодія відбувається на декількох рівнях, кожен із яких містить певні ґендерні характеристики: а) рівень суспільних відносин; б) взаємодія між групами чоловіків і жінок; в) міжособистісна взаємодія (на рівні «особистість - особистість»); г) взаємодія у форматі «Я-індивідуальність - Я-представник ґендерної групи»). На її думку, до соціально-психологічних особливостей ґендерної взаємодії відносяться ґендерні стереотипи, ґендерні ролі, дискримінація (у тому числі ґендерна), що охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи відносно можливостей інших груп.

Ґендерний стереотип - це внутрішні установки щодо місця, ролі, значення чоловіка й жінки в суспільстві, сім'ї; один із видів соціальних стереотипів [15; 16]. Стереотипізація як психологічний механізм соціальної перцепції визначає процес побудови міжособистісних стосунків із людиною на основі сприйняття її образу. Стереотипізація - «формування вражень про людину на основі вироблених кліше, шаблонів, стереотипів» [17, с. 164-171].

Уявлення про психологічні та поведінкові відмінності статей є основою формування й відтворення ґендерно-рольових стереотипів.

Виокремлюють чотири основні групи ґендерно-рольових стереотипів: а) стереотипи маскулінності-фемінності; б) стереотипи, що охоплюють уявлення про розподіл сімейних ролей між чоловіками та жінками; в) стереотипи, що охоплюють уявлення про розподіл професійних ролей між чоловіками та жінками; г) стереотипи, що стосуються стандартів зовнішнього вигляду чоловіків і жінок, критеріїв їх привабливості [18, с. 174; 14; 19].

На основі ґендерних стереотипів виникає феномен ґендерної дискримінації (або сексизму (від лат. sexus - стать) - форма упередженого світогляду (ґендерні упередження), дискримінація людей за ознакою статі та дискримінаційна практика.

Сексизм виявляється у таких формах ґендерних упереджень (за ступенем деструктивності впливу на об'єкт упередження): а) вербальне або невербальне вираження антипатії; б) уникнення групи, стосовно якої є упередження; в) поведінка з вираженою деструктивністю (сюди ж відноситься ґендерно зумовлене насильство) [16]. Науковиця В. Руфанова (2022) переконана, що ґендерно зумовлене насильство одночасно є порушенням прав людини й формою дискримінації жінок [20, с. 330-331].

Неосексизм проявляється у таких формах ґендерних упереджень:

а) заперечення того, що жінки все ще зазнають дискримінації, відкидання їхніх вимог, переконаність, що жінки вимагають більше, ніж заслуговують;

б) доброзичливо-протекційне й навіть перебільшено позитивне ставлення чоловіків до жінок [19].

Законодавчо визначено, що дискримінація за ознакою статі - «... дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків» [21]. Дискримінація за ознакою статі заборонена.

Ґендерна поведінка особистості виникає в процесі соціалізації під впливом ґендерних стереотипів та існує в умовах ґендерної ідентичності. Науковці М. Ткалич, Т. Зінченко, А. Касьян (2020) переконані, що для ґендерної ідентичності жінок і чоловіків характерні ознаки ґендерної диференціації (чоловіки більше, ніж жінки ототожнюють себе з успіхом, досягненнями, матеріальним статусом, кар'єрою, а жінки - з почуттями (любов, ніжність), повагою від інших, цінністю як жінки, людини, особистості [22].

На думку О. Кікінежді, залежно від моделі ґендерної ідентифікації людина проявляє андрогінну, амбівалентну чи статевотипову поведінку [23, с. 179-180]. Науковиця О. Давидова (2021) стверджує, що андрогінія передбачає гнучкість ґендерно-рольової поведінки людини, високі адаптивні здібності, а позитивна маскулінність сприяє професійній комунікації та трансформації ґендерних стереотипів [3].

Згідно з поглядами Н. Назаренко (2021) найбільш значущими якостями жінок та чоловіків, орієнтованих на професійну кар'єру, є розуміння власних можливостей та особистісних якостей, загальна готовність до діяльності, набуті в процесі соціалізації знання та досвід, орієнтованість на самостійну і успішну участь у професійній діяльності [24].

Підтримуємо твердження науковиці А. Мороз (2012) щодо двох векторів ґендерних відносин у Національній поліції України [2]:

1) горизонтального (диференціація ролей, статусів чоловіків та жінок у реальних практиках взаємодії);

2) вертикального (ієрархічність позицій ґендерних груп у ґендерних відносинах на різних соціальних рівнях).

Поліцейський менеджмент має свої специфічні особливості - це опосередкованість операцій управління, насамперед, через статутність відносин [25; 26]. Згідно з поглядами науковців врахування ґендерної специфіки трудової поведінки працівників дозволить вдосконалити систему управління персоналом, забезпечить згуртованість та продуктивність праці працівників та сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі, дозволить розвивати недискримінаційну культуру праці у підрозділах поліції [10; 8; 27].

Кожній людині для того, щоб бути самодостатньою та реалізуватися у різних сферах життєдіяльності, потрібно долати ґендерні стереотипи й ґендерні установки, що побутують в українському суспільстві, та дотримуватись принципів недискримінації.

Мета статті - вивчення соціально-психологічних особливостей ґендерної взаємодії (ґендерних ролей, ґендерних стереотипів, дискримінації) поліцейських.

Завдання

1) вивчення ставлення поліцейських до питань ґендерної рівності в українському суспільстві;

2) дослідження ґендерних ролей поліцейських у сімейній та професійній сферах;

3) аналіз наявних ґендерних установок та ґендерних стереотипів поліцейських різної статі;

4) дослідження ставлення поліцейських до проявів дискримінації у професійному середовищі.

У якості інструментарію ґендерного дослідження обрано анкетування. Анкета включала окремі шкали опитувальника, запропонованого організацією «Промундо» для вивчення питань, пов'язаних з ґендерною рівністю (IMAGES) [9]. Анкети (чоловічий та жіночий варіант) були адаптовані для сектору безпеки України та перекладені українською мовою. Опитування включало питання закритого типу та передбачало анонімність відповідей.

Емпірична база дослідження (вибірка): 150 поліцейських Національної поліції України. Вони вказали свою біологічну стать як чоловічу (75 осіб) або жіночу (75 осіб), що відповідає ґендерній бінарності.

Методологію дослідження становлять методи емпіричного психологічного дослідження (анкетування), метод ґендерного аналізу, який застосовано для ідентифікації домінуючих ґендерних установок та ґендерних стереотипів респондентів, а також методи порівняння, узагальнення.

Для обробки результатів дослідження використано описову статистику. Статистична обробка даних проводилася за допомогою функцій та формул версії Ехсеї, яка входить у програмний пакет Microsoft Office 2007.



Виклад основного матеріалу

Відповідно до задань анонімного опитування було отримано інформацію щодо наявності/відсутності у респондентів ґендерних установок та ґендерних стереотипів маскулінності/ фемінності (див. рис. 1).

Рис. 1 Відсоток респондентів, які погодилися із твердженнями щодо маскулінності/фемінності чоловіків і жінок

Відповідно до даних діаграми майже половина чоловіків-поліцейських (45,3%) та кожна п'ята жінка-поліцейська (20%) погодилися із твердженням, що чоловік із гомосексуальною орієнтацією не є «справжнім чоловіком». Вважають, що не варто поважати чоловіка, який багато говорить про свої тривоги, побоювання та проблеми, 16% чоловіків-поліцейських та вдвічі менше жінок-поліцейських (8%). Із твердженням про те, що справжній чоловік повинен мати стільки сексуальних партнерок, скільки може, погодилися незначна частина опитаних чоловіків-поліцейських (6,7%). Жодна жінка-поліцейська з цим твердженням не погодилась.

Із твердженням, що для жінки важливіше заміжжя, аніж кар'єра, погодилися майже половина (48%) чоловіків-поліцейських (порівняно із 18,7% жінок-поліцейських).

Наступні запитання анкети стосувались особливостей ґендерних сімейних ролей (чоловік/дружина, батько/мати, господар/господиня), які виконують у своїх сім'ях респонденти, та розподілу сфер відповідальності між подружжям (див. рис. 2).

Рис. 2 Відсоток респондентів, які погодилися із твердженнями щодо визначених ґендерних сімейних ролей подружжя

Відповідно до отриманих даних переважно чоловіки-поліцейські демонструють уявлення про існування чітко визначених ґендерних сімейних ролей та домінуючий статус чоловіка у сім'ї. Так, більшість чоловіків-поліцейських (60%) вважають, що остаточне рішення у домі має бути за чоловіком, однак цю думку поділяють майже втричі менше жінок-поліцейських (17,3%). «Догляд за дітьми - це обов'язок матері», - вважають 23,3% чоловіків-поліцейських і майже кожна десята жінка-поліцейська (9%). Із твердженням, що для усіх краще, якщо чоловік заробляє гроші, а жінка лише піклується про дім і дітей, погодилися майже половина (45,3%) чоловіків-поліцейських і майже втричі менше (16%) жінок-поліцейських. Про те, що чоловіки не повинні займатися хатніми справами, висловились 8% чоловіків-поліцейських і вчетверо менше жінок-поліцейських (2%). Незначна кількість респондентів (12% чоловіків і 2,7% жінок) погодилися із тим, що лише основний годувальник має знати фінансову інформацію сім'ї.

У ставленні до сім'ї та шлюбу респонденти дотримуються принципів рівноправ'я між чоловіками та жінками. Зокрема, 97,3% опитаних чоловіків-поліцейських і 98,7% жінок-поліцейських погоджуються, що після розірвання шлюбу обидвоє батьків мають порівну розділяти опіку над дитиною. Респонденти мають схожі погляди з питань одруження (див. рис. 3).

Рис. 3 Відсоток респондентів, які підтримали запропоновані тендерні установки

Згідно з отриманими даними лише 12% чоловіків-поліцейських і 15% жінок-поліцейських вважають, що у чоловіка не повинно бути друзів протилежної статі. Переконані, що дружина не повинна мати друзів протилежної статі, 14,7% чоловіків-поліцейських та 6,7% жінок-поліцейських. Поділяють думку, що чоловік не повинен одружуватися зі старшою за нього жінкою, тільки 1,3% чоловіків-поліцейських і 2% жінок-поліцейських. Стільки ж (3% чоловіків-поліцейських і 2,1% жінок-поліцейських) вважають, що чоловік не повинен одружуватися із більш освіченою жінкою, аніж він.

Результати опитування респондентів щодо їх ставлення до жінок, які є їхніми колежанками по роботі, відображені на діаграмі (див. рис. 4).



Рис. 4 Відсоток респондентів, які погодилися із твердженнями щодо ділової взаємодії з колежанками

Як видно із діаграми, майже всі опитані (93,3% чоловіків-поліцейських та 94,7% жінок-поліцейських відповідно) визнали комфортність праці із колежанками на одному рівні субординації. Половина чоловіків-поліцейських (53,3%) та майже стільки ж жінок-поліцейських (41,3%) висловились про комфортність праці з колежанками, якщо вони їхні підлеглі. Із числа респондентів 92% чоловіків та 86,7% жінок вказали на комфортність праці під керівництвом керівників-чоловіків. Половина респондентів (53,3% чоловіків і 50,7% жінок) визнали комфортність праці під керівництвом жінок-керівниць.

Тобто, комфортність праці з жінками визнали більшість респондентів кожної статі (як з колежанками на одному рівні субординації), половина респондентів кожної статі (як з підлеглими чи з жінками-керівницями).

Результати оцінювання респондентами ґендерних відносин між колегами та колежанками представлені на рис. 5.



Рис. 5 Відсоток респондентів, які згодні з твердженнями щодо ділових і міжособистісних стосунків між колегами та колежанками

Згідно з отриманими даними переважна більшість жінок-поліцейських (96,0%) та чоловіків-поліцейських (83,7%) вважають, що наявність однакової кваліфікації у поліцейських чоловічої та жіночої статі дозволяють їм однаково добре виконувати свою роботу. Близько половини опитаних (57% жінок і 43,3% чоловіків) вважають, що жінка фізично спроможна виконувати будь-яку роботу в поліції, як і чоловік. У той же час більшість чоловіків-поліцейських та жінок-поліцейських (70,6% і 78,6% відповідно) відповіли, що у їхньому підрозділі поліції до колежанок ставляться на рівні з чоловіками. Третина чоловіків-поліцейських (33,7%) і вдвічі менше жінок-поліцейських (15%) погодились із твердженням, що через можливість виникнення сексуальних або романтичних почуттів, колегам і колежанкам надто складно працювати разом в небезпечних умовах.

На запитання, яке ставилося лише жінкам-поліцейським, щодо того чи наявна підтримка від колежанок у системі МВС України, ствердно відповіли половина з них (53,5%).

Погляди респондентів щодо можливостей чоловіків та жінок при призначенні на посади, переміщенні та просуванні по службі відображає рис. 6.



Рис. 6 Відсоток респондентів, які згодні з твердженнями щодо професійних перспектив поліцейських різної статі під час служби у поліції

Згідно з даними діаграми більшість опитаних чоловіків-поліцейських (94,0%) та жінок-поліцейських (96,7%) вважають, чоловіки та жінки на однаковій посаді мають отримувати однакову заробітню плату. Про рівні можливості поліцейських різної статі у переміщенні по посаді та просуванні по службі схвально відгукнулися 80% чоловіків та 94% жінок. Більшість опитаних (88% чоловіків і 75% жінок) вважають, що для поліцейських чоловічої та жіночої статі має бути встановлений однаковий вік виходу на пенсію.

Третина поліцейських чоловічої статі (32%) та вдвічі менше поліцейських жіночої статі (15%) підтримали думку, що на службу у Національну поліцію України не варто залучати більше жінок. У той же час, третина поліцейських жіночої статі (30%) схвалили ідею збільшення жінок на керівних посадах у Національній поліції України. Натомість цю думку підтримали лише 18% поліцейських чоловічої статі.

Відповіді респондентів щодо професійних ролей жінок у Національній поліції України відображені на діаграмі (див. рис. 7).



Рис. 7 Відсоток респондентів, які схвалюють жінок на відповідних посадах у поліції

Відповідно до отриманих результатів взаємно схваленими професійними ролями жінок у поліції було визнано роботу прес-офіцеркою (схвалило 98% чоловіків і 96% жінок); інспекторкою кадрів (93% чоловіків і 88% жінок), психологинею (96% чоловіків і 89% жінок), інспекторкою ювенальної превенції (93% чоловіків і 85% жінок), слідчою (93,0% жінок та 86%

чоловіків), експерткою-криміналісткою (88% чоловіків і 73% жінок), перемовницею (75,0% жінок та 60% чоловіків), кінологинею (65% чоловіків і 40% жінок), дільничою офіцеркою поліції (56% чоловіків і 52% жінок), оперуповноваженою (44,0% жінок і 30% чоловіків), спецпризначенкою (23% жінок і 12% чоловіків).

Тобто, більшість респондентів обох статей схвалюють жінок на різних посадах у поліції. Хоча щодо посади оперуповноваженої більшість респондентів обох статей висловились проти, а щодо посади дільничої офіцерки поліції схвально відгукнулись лише половина респондентів кожної статі. Розбіжності у поглядах респондентів виявились щодо жінок на посадах кінологині (підтримують майже вдвічі більше чоловіків-поліцейських, аніж жінок-поліцейських) та спецпризначенки (підтримали вдвічі менше чоловіків-поліцейських, аніж жінок-поліцейських).

Респонденти схвально сприймають жінок-офіцерок у спеціальних званнях поліції. Чоловіки-поліцейські, як і жінки-поліцейські, підтримують отримання жінками спеціальних звань середнього складу - від молодшого лейтенанта поліції до полковника поліції (80% чоловіків проти 94% жінок). Разом з тим лише третина (31%) опитаних чоловіків-поліцейських - напротивагу 78% жінок-поліцейських - схвалюють отримання жінками спеціальних звань вищого складу поліції (генерала поліції третього-першого рангів).

За результатами опитування третина поліцейських жіночої статі (32%) та вдвічі менше поліцейських чоловічої статі (17,3%) визнали, що жінки у поліції стикаються із ґендерною дискримінацією (див. рис. 8).

Рис. 8 Відсоток респондентів, які згодні з твердженнями щодо Тендерної дискримінації у поліції

Як видно із даних діаграми лише незначна кількість респондентів (10,7% чоловіків і 5,3% жінок) погодились із твердження про те, що жінки-поліцейські можуть очікувань сексуальних домагань під час служби у поліції. Слід зауважити, що на це вказали вдвічі більше поліцейських чоловічої статі, аніж поліцейських жіночої статі.

Згідно із законодавчим визначенням сексуальними домаганнями визнаються «словесно виражені дії сексуального характеру (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично виражені дії сексуального характеру (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах підпорядкування (службового, трудового, матеріального тощо)» [21].

Із числа опитаних кожна п'ята жінка-поліцейська (21,3%) та вдвічі менше (16%) чоловіків-поліцейських зауважили на необхідності вдосконалення способів протидії сексуальним домаганням серед поліцейських Національної поліції України.

Поліцейські обох статей (68% жінок і 58% чоловіків) підтримують важливість посилення державної політики у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в українському суспільстві (див. рис. 9).

Рис. 9 Відсоток респондентів, які погодилися із твердженнями щодо питань тендерної рівності в суспільстві

Разом із тим третина опитаних чоловіків-поліцейських і стільки ж жінок-поліцейських (34,7% і 32% відповідно) дотримуються думки, що чоловіки повинні мати пріоритет у працевлаштуванні, коли можливості щодо роботи обмежені. Розуміють розширення прав жінок як обмеження прав чоловіків 10,7% опитаних чоловіків-поліцейських і 4% жінок-поліцейських. Половина поліцейських обох статей (26,7% чоловіків та 24% жінок) розуміють поняття «тендер» як таке, що стосується жінок або сексуальних меншин.



Висновки

1. Респонденти підтримують традиційні тендерно-рольові стереотипи маскулінності/фемінності, що характерні для статевотипізованої поведінки.

2. Стереотипні уявлення про жінку дещо більше підтримують чоловіки-поліцейські, ніж жінки-поліцейські.

3. Традиційні ґендерно-рольові стереотипи щодо розподілу сімейних ролей між подружжям підтримуються більшістю опитаних чоловіків-поліцейських. На їх погляд, ґендерні сімейні ролі (подружні та батьківські) дружини носять емоційно-експресивне забарвлення (турбота за дім і дітей), а чоловіка - предметно-інструментальне (очільник сім'ї, забезпечення матеріального добробуту), що характерні для традиційної (патріархальної) родини. Поліцейські обох статей демонструють егалітарні (партнерські) установки щодо прав батьків у вихованні дитини після розірвання шлюбу та не підтримують стереотипного уявлення щодо володіння фінансовою інформацією сім'ї лише основним годувальником. Разом з тим жінкиполіцейські більш схильні до ґендерно відповідальної поведінки у сімейних взаєминах, аніж чоловіки-поліцейські.

4. Респонденти обох статей частково підтримують традиційні ґендерно-рольові стереотипи, пов'язані з розподілом професійних ролей між чоловіками і жінками. Стереотипні уявлення про ґендерну професійну роль жінки (колежанка, керівниця) стосуються переміщення, просування по службі, призначення на керівні посади жінок у поліції і дещо більше підтримуються поліцейськими чоловічої статі, ніж поліцейськими жіночої статі. Респонденти демонструють ґендерні установки щодо несхвалення жінок-поліціянток на певних посадах (наприклад: спецпризначенки, оперуповноваженої, дільничої офіцерки поліції), отримання ними звань вищого складу поліції, служби під керівництвом жінок-керівниць та з жінками-підлеглими, прийому жінок на службу у поліцію. Разом з тим вони проявляють егалітарну свідомість щодо ґендерної професійної ролі жінки-поліцейської - професіоналка: визнають її професіоналізм, здатність на рівні з чоловіками виконувати службові обов'язки, комфортність праці з колежанками на одному рівні субординації, схвально сприймають жінок-офіцерок у спеціальних званнях поліції, притримуються принципу недискримінації за ознаками віку щодо виходу на пенсію.

5. Респонденти зазначили однакове ставлення у підрозділі поліції до поліцейських, незалежно від їх статі, що описує недискримінаційні патерни поведінки. Однак третина опитаних жінок-поліцейських та вдвічі менше чоловіків-поліцейських вказали на ґендерну дискримінацію жінок у професійному середовищі. Ґендерними проблемами у поліцейському підрозділі може стати виникнення сексуальних або романтичних почуттів між колегами і колежанками, про що зазначили вдвічі більше чоловіків-поліцейських, аніж жінок-поліцейських, а також ймовірність сексуальних домагань на робочому місці, про що вказали вдвічі більше поліцейських жіночої статі, аніж чоловічої статі, які, однак, вдвічі більше, порівняно із жінками-поліцейськими, висловились про потребу вдосконалення способів протидії сексуальним домаганням до жінок-поліцейських у поліцейському підрозділі.

6. Респонденти погоджуються із важливістю забезпечення ґендерної рівності у суспільстві, потребу застосування позитивних дій та дотримання принципу недискримінації, підтримують важливість посилення державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, однак більшість з них не повністю розуміють суті принципу ґендерної рівності, мають дещо хибні уявлення та підтримують ґендерно-рольові стереотипи щодо питань ґендерної рівності в суспільстві.

Перспективами подальших досліджень є вивчення ґендерної ідентичності поліцейських та особливості її впливу на міжособистісні відносини.



Література

1. Перунова О.С., Кудерміна О.І., Малоголова О.О., Юрченко-Шеховцова Т.І., Волошина О.В., Захаренко Л.М., Охріменко І.М., Галустян О.А., Андросюк В.Г., Горбенко Д.А. Сучасний стан та детермінанти ґендерних проблем в секторі безпеки України: аналіт. звіт. Київ: Нац. академія внутр. справ, 2021. 170 с.

2. Мороз А.В. Інституційний та соціально-технологічний аспекти тендерних відносин в органах внутрішніх справ України: автореф. дис.... канд. соціолог. наук (22.00.04). МВС України; ХНУВС. Харків, 2012. 21 с. URL: https://mydisser.com/ua/catalog/view/273/828/ 14698.html (дата звернення 12.12.2023).

3. Давидова О.В. Гендерно виважений підхід до маскулінності особистості поліцейського. Розуміння маскулінності та ґендерної рівності в секторі безпеки України та представлення результатів дослідження: мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. м. Київ, 25 берез. 2021 року., Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 77-81.

4. Захаренко Л.М. Ґендерно-відповідальна поведінка поліцейських у сімейних взаєминах. Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. м. Харків, 02 квіт. 2021 р.: Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2021. С. 269-272.

5. Захаренко Л.М. Гендерно зумовлені аспекти виховання дітей у сім'ях поліцейських. Розуміння маскулінност і т а ґендерної рівност і в сект орі безпеки України т а предст авлення результатів дослідження: мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. м. Київ, 25 берез. 2021 р. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 89-92.

6. Захаренко Л.М. Дослідження психологічних особливостей організаційного розвитку підрозділу поліції. Актуальні питання психологічного забезпечення діяльності Національної поліції та закладів вищої освіти МВС України: мат-ли ІІІ Міжвідомч. наук.практ. кругл. столу м. Київ, 29 квіт. 2021 р. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 61-64.

7. Захаренко Л.М., Юрченко-Шеховцова Т.І. Дослідження організаційної поведінки команди поліцейського підрозділу. Актуальні питання сучасної науки (Серія «Право»), 2022, № 1 (1), С. 269-280. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2022-1(1)-269-280.

8. Камінська Н.В., Чернявський С.С., Перунова О.С. Забезпечення ґендерної рівності в системі МВС та інших центральних органів виконавчої влади: лекція. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2020. 31 с.

9. Чернявський С.С., Андросюк В.Г., Кудерміна О.І. та ін. Розуміння маскулінності та ґендерної рівності в секторі безпеки України: аналіт. звіт. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2020. 98 с.

10. Галустян О.А., Корольчук В.В. Недискримінаційна культура праці в органах і підрозділах МВС України. Розуміння маскулінності та ґендерної рівності в секторі безпеки України та представлення результатів дослідження: мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. м. Київ, 25 берез. 2021 р., Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 62-66.

11. Перунова О.С., Юрченко-Шеховцова Т.І., Г алустян О.А., Волошина О.В., Охріменко І.М., Захаренко Л.М., Андросюк В.Г., Кудерміна О.І., Горбенко Д.А. Формування ґендерної компетентності працівників підрозділів МВС України: навч.-метод. посіб-к, 2-ге вид. Київ: МВС України, Нац. акад. внутр. справ, 7БЦ, 2022. 184 с. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/ handle/123456789/24135 (дата звернення 12.12.2023).

12. Камінська Н.В., Пашко Д.В., Романова Н.В. Причини виникнення тендерної нерівності. Юридична психологія. 2017. Т. 23 № 2 (21). С. 30-47.

13. Словська І.Є. «Тендерна рівність» звучить як утопія? Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. Т. 119(2), С. 107-112. DOI: https://doi.org/10.33270/01211192.107.

14. Ткалич М.Г. Психологія тендерної взаємодії персоналу організацій: монографія. Київ-Запоріжжя: ЗНУ, 2015. 315 с.

15. Пушонкова О.А., Шевченко З.В. Ґендерні відносини: архетип, стереотип, ідентичність / Черкаси: вид-ць Чабаненко Ю., 2016. 202 с.

16. Демчина О.М. Соціально-психологічні механізми формування толерантних уявлень та ставлень особистості. Наукові перспективи. 2022. № 11(29). С. 441-453. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-11(29)-441-454.

17. Горностай П.П., Слюсаревський М.М., Татенко В.О., Титаренко Т.М., Хазратова Н.В. та ін. Основи соціальної психології: підручник для закладів вищої освіти / Київ: Талком, 2018. 580 с.

18. Зінченко Т.П. Соціально-психологічні чинники формування гендерних стереотипів зовнішності: дис.... канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Соц. психологія; психологія соц. роботи»; Інс-т психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ, 2021. 233 с.

19. Шевченко З.В. Соціально-філософські проблеми ґендеру та фемінізму: навч.метод. посібн. Черкаси: Вид-ць Чабаненко Ю. А, 2022. 130 с.

20. Руфанова В.М. Ґендерно зумовлене насильство як форма дискримінації за ознакою статі. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2022. Спец. випуск № 2. С. 328-332. DOI: 10.31733/2078-3566-2022-6-328-332.

21. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України №2866-IV від 08.09.2005 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text (дата звернення 12.12.2023).

22. Ткалич М.Г., Зінченко Т.П., Касьян А.П. Гендерна ідентичність особистості: зміст, структура, гендерно-рольова диференціація. Психологічний часопис. 2020. №6(1). С. 101-109. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.1.

23. Кікінежді О.М. Андрогінність як основа життєздійснення зростаючої особистості. Актуальні проблеми психології. 2013. С. 177-183.

24. Назаренко Н. Відмінність особистісних якостей у професійній кар'єрі жінок і чоловіків. Психологічний часопис. 2021. №7(4). С. 109-121. DOI: https://doi.org/1031108/1.2021.7.4.11.

25. Матієнко Т. Гендерні особливості професійного розвитку особистості. Підприємництво, господарство і право. 2020. №3. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/20203.58.

26. Поперечна Н.В. Тендерний аспект дослідження соціально-психологічного клімату у трудовому колективі. Сучасні аспекти розвитку інформаційної економіки: зовнішні та внутрішні фактори впливу: зб-к тез наук. робіт учас-в Міжнар. наук.-практ. конф. Київ: АЦ «Нова економіка», 2018. С. 71-74.

27. Хитра О.В., Поперечна Н.В. Гендерні аспекти організаційної поведінки та управління персоналом. Регіональна економіка та управління. 2019. № 1 (23). С. 225-232. URL: http://elar.khmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7607 (дата звернення 12.12.2023).

References

1. Perunova, O.S., Kudermina, O.I., Maloholova, O.O., Yurchenko-Shekhovtsova, T.I., Voloshyna, O.V., Zakharenko, L.M., Okhrimenko, I.M., Halustyan, O.A., Androsyuk, V.H., Horbenko, D.A. (2021). Suchasnyy stan ta determinanty gendernykh problem v sektori bezpeky Ukrayiny [Current state and determinants of gender problems in the security sector of Ukraine]. analyst. report. Kyiv: National. internal academy cases, 170 p.

2. Moroz, A.V. (2012) Instytutsiynyy ta sotsial'no-tekhnolohichnyy aspekty hendernykh vidnosyn v orhanakh vnutrishnikh sprav Ukrayiny [Institutional and socio-technological aspects of gender relations in internal affairs bodies of Ukraine]. autoref. thesis... candidate sociologist. Sciences (22.00.04). Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kharkiv, KhNUVS, 21 p. Retrieved from: https://mydisser.com/ua/catalog/view/273/828/14698.html [in Ukrainian].

3. Davydova, O.V. (2021). Henderno vyvazhenyy pidkhid do maskulinnosti osobystosti politseys'koho. Rozuminnya maskulinnosti ta gendernoyi rivnosti v sektori bezpeky Ukrayiny ta predstavlennya rezul'tativ doslidzhennya [A gender balanced approach to the masculinity of a policeman's personality. Understanding masculinity and gender equality in the security sector of Ukraine and presenting the results of the study: materials International]. science and practice conf. Kyiv, March 25. 2021., Kyiv, National. Acad. internal of affairs, pp. 77-81.

4. Zakharenko, L.M. (2021). Genderno-vidpovidal'na povedinka politseys'kykh u simeynykh vzayemynakh. Psykholohichni ta pedahohichni problemy profesiynoyi osvity ta patriotychnoho vykhovannya personalu systemy MVS Ukrayiny [Gender-responsive behavior of police officers in family relationships. Psychological and pedagogical problems of professional education and patriotic education of the personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Theses add All-Ukrainian science and practice conf. Kharkiv, April, 2, 2021, Kharkiv, national University of Internal Affairs of affairs, pp. 269-272.

5. Zakharenko, L.M. (2021). Henderno zumovleni aspekty vykhovannya ditey u sim"yakh politseys'kykh. Rozuminnya maskulinnosti ta gendernoyi rivnosti v sektori bezpeky Ukrayiny ta predstavlennya rezul'tativ doslidzhennya [Gender-based aspects of raising children in police families. Understanding masculinity and gender equality in the security sector of Ukraine and presenting the results of the study]. Materials International science and practice conf. Kyiv, March 25, 2021, Kyiv, National. Acad. internal of affairs, pp. 89-92.

6. Zakharenko, L.M. (2021). Doslidzhennya psykholohichnykh osoblyvostey orhanizatsiynoho rozvytku pidrozdilu politsiyi [Study of psychological features of the organizational development of the police unit]. Aktual'ni pytannya psykholohichnoho zabezpechennya diyal'nosti Natsional'noyi politsiyi ta zakladiv vyshchoyi osvity MVS Ukrayiny - Current issues of psychological support for the activities of the National Police and institutions of higher education of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: materials III Interdepartmental. science and practice round table, Kyiv, April 29, 2021. Kyiv, National. Acad. internal of affairs, pp. 61-64.

7. Zakharenko, L.M., Yurchenko-Shekhovtsova, T.I. (2022) Doslidzhennya orhanizatsiynoyi povedinky komandy politseys'koho pidrozdilu [A study of the organizational behavior of a police unit team], Aktual'ni pytannya suchasnoyi nauky (Seriya «Pravo») - Current issues of modern science (Series "Law"), No 1(1), pp. 269-280. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-20221(1)-269-280.

8. Kamins'ka, N.V., Chernyavs'kyy, S.S., Perunova, O.S. (2020). Zabezpechennya gendernoyi rivnosti v systemi MVS ta inshykh tsentral'nykh orhaniv vykonavchoyi vlady [Ensuring gender equality in the system of the Ministry of Internal Affairs and other central bodies of executive power]. Lecture, Kyiv, National. Acad. internal affairs, 31 p.

9. Chernyavs'kyy, S.S., Androsyuk, V.H., Kudermina, O.I. ta in. (2020). Rozuminnya maskulinnosti ta gendernoyi rivnosti v sektori bezpeky Ukrayiny [Understanding masculinity and gender equality in the security sector of Ukraine]. Analyst report, Kyiv, National. Acad. internal of affairs, 98 p.

10. Halustyan, O.A., Korol'chuk, V.V. (2021). Nedyskryminatsiyna kul'tura pratsi v orhanakh i pidrozdilakh MVS Ukrayiny [Non-discriminatory work culture in the bodies and units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Rozuminnya maskulinnosti ta gendernoyi rivnosti v sektori bezpeky Ukrayiny ta predstavlennya rezul'tativ doslidzhennya - Understanding masculinity and gender equality in the security sector of Ukraine and presenting the results of the study. Materials International science and practice conf. Kyiv, March 25, 2021, Kyiv: National. Acad. internal of affairs, pp. 62-66.

11. Perunova, O.S., Yurchenko-Shekhovtsova, T.I., Halustyan, O.A., Voloshyna, O.V., Okhrimenko, I.M., Zakharenko, L.M., Androsyuk, V.H., Kudermina, O.I., Horbenko, D.A. (2022). Formuvannya gendernoyi kompetentnosti pratsivnykiv pidrozdiliv MVS Ukrayiny [Formation of gender competence of employees of units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Training method. manual, 2nd ed. Kyiv: Ministry of Internal Affairs of Ukraine, National. Acad. internal of affairs, 7BC, 184 p. Retrieved from: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/ handle/123456789/24135 [in Ukrainian].

12. Kamins'ka, N.V., Pashko, D.V., Romanova, N.V. (2017). Prychyny vynyknennya hendernoyi nerivnosti [Causes of gender inequality], Yurydychna psykholohiya - Legal psychology, vol. 23 No 2(21), pp. 30-47.

13. Slovs'ka, I.Ye. (2021). «Henderna rivnist'» zvuchyt' yak utopiya? [Does "gender equality" sound like a utopia?], Naukovyy visnyk Natsional'noyi akademiyi vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, vol. 119(2), pp. 107-112. DOI: https://doi.org/10.33270/01211192.107.

14. Tkalych, M.H. (2015). Psykholohiya hendernoyi vzayemodiyi personalu orhanizatsiy [Psychology of gender interaction of personnel of organizations], monograph, Kyiv-Zaporizhia: ZNU, 315 p.

15. Pushonkova, O.A., Shevchenko, Z.V. (2016). Genderni vidnosyny: arkhetyp, stereotyp, identychnist' [Gender relations: archetype, stereotype, identity], Cherkasy: Yu. Chabanenko, 202 p.

16. Demchyna, O.M. (2022). Sotsial'no-psykholohichni mekhanizmy formuvannya tolerantnykh uyavlen' ta stavlen' osobystosti [Socio-psychological mechanisms of formation of tolerant ideas and attitudes of the individual], Naukovi perspektyvy - Scientific perspectives, No 11(29), pp. 441-453. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-11(29)-441-454.

17. Hornostay, P.P., Slyusarevs'kyy, M.M., Tatenko, V.O., Tytarenko, T.M., Khazratova, N.V. ta in. (2018). Osnovy sotsial'noyi psykholohiyi [Basics of social psychology], a textbook for institutions of higher education, Kyiv, Talkom, 580 p.

18. Zinchenko, T.P. (2021). Sotsial'no-psykholohichni chynnyky formuvannya hendernykh stereotypiv zovnishnosti [Socio-psychological factors in the formation of gender stereotypes of appearance], dissertation... candidate psychol, sciences: specialist 19.00.05 "Social psychology; social psychology works", Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 233 p.

19. Shevchenko, Z.V. (2022). Sotsial'no-filosofs'ki problemy genderu ta feminizmu [Socio-philosophical problems of gender and feminism], teaching method. Manual, Cherkasy, Yu.A. Chabanenko Publishing House, 130 p.

20. Rufanova, V.M. (2022). Genderno zumovlene nasyl'stvo yak forma dyskryminatsiyi za oznakoyu stati [Gender-based violence as a form of discrimination based on sex], Naukovyy visnyk Dnipropetrovs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Special Issue No 2, pp. 328-332. DOI: 10.31733/2078-3566-2022-6-328-332.

21. The Verkhovna Rada of Ukraine (2005). Law of Ukraine “On ensuring equal rights and opportunities for women and men” No. 2866-IV dated September 8, 2005. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text [in Ukrainian].

22. Tkalych, M.H., Zinchenko, T.P., Kas'yan, A.P. (2020). Henderna identychnist' osobystosti: zmist, struktura, henderno-rol'ova dyferentsiatsiya [Gender identity of the individual: content, structure, gender-role differentiation], Psykholohichnyy chasopys - Psychological journal, No 6(1), pp. 101-109. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.1.

23. Kikinezhdi, O.M. (2013). Androhinnist' yak osnova zhyttyezdiysnennya zrostayuchoyi osobystosti [Androgyny as a basis for the realization of a growing personality], Aktual'ni problemy psykholohiyi - Actual problems of psychology, pp. 177-183.

24. Nazarenko, N. (2021). Vidminnist' osobystisnykh yakostey u profesiyniy kar"yeri zhinok i cholovikiv [The difference in personal qualities in the professional career of women and men], Psykholohichnyy chasopys - Psychological journal, No 7(4), pp. 109-121. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2021.7.4.11.

25. Matiyenko, T. (2020). Henderni osoblyvosti profesiynoho rozvytku osobystosti [ender features of professional personality development], Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, economy and law, No 3. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.3.58.

26. Poperechna, N.V. (2018). Hendernyy aspekt doslidzhennya sotsial'no-psykholohichnoho klimatu u trudovomu kolektyvi [The gender aspect of the study of the social and psychological climate in the workforce], Suchasni aspekty rozvytku informatsiynoyi ekonomiky: zovnishni ta vnutrishni faktory vplyvu - Modern aspects of the development of the information economy: external and internal factors of influence.Ccollection of theses of sciences. works participating in the International science and practice conf. Kyiv, JSC "New Economy", pp. 71-74.

27. Khytra, O.V., Poperechna, N.V. (2019). Henderni aspekty orhanizatsiynoyi povedinky ta upravlinnya personalom [Gender aspects of organizational behavior and personnel management], Rehional'na ekonomika ta upravlinnya - Regional economy and management, No 1(23). pp. 225-232. Retrieved from: http://elar.khmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7607 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru