Діагностика змістовних компонентів візуального мислення в підлітковому віці

Размещено на http://allbest.ru

Міжнародний економіко-гуманітарний університет

імені академіка Степана Дем'янчука

Діагностика змістовних компонентів візуального мислення в підлітковому віці

Іванюта Ольга Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент,

доцент кафедри психології,

Яницька Олена Юріївна кандидат педагогічних наук, доцент,

проректор з навчально-методичної роботи

та гуманітарної освіти університету

Анотація

В статті проаналізовано результати емпіричного дослідження змістовних компонентів візуального мислення, яке було спрямоване на діагностування концептуальних когнітивних процесів.

Описано методику дослідження змістовних компонентів візуального мислення; проаналізовано піктограми усіх вікових груп підлітків. В таблиці представлено середні показники зображень різних видів у підгрупах дітей підліткового віку.

Здійснено опис та розподіл слів-стимулів: конкретні, абстрактні, соціально значущі поняття, також представлено додаткову класифікацію гістограм, які дозволили зробити повний та якісний аналіз зображень підлітків.

В статті описано характер образної трансформації зображення понять в різних вікових групах.

Схематично продемонстровано зміни змістовних компонентів у малюнках підлітків; експериментально підтверджено закономірність до спрощення зображень в піктограмах.

Аналіз виявленої трансформації зображень в процесі візуалізації понять дозволяє зробити висновок щодо активного розвитку концептуального рівня образного мислення.

Проаналізовано зміст малюнків, в яких відображено індивідуальні особливості світосприймання досліджуваних, доведено, що на кожному віковому етапі підлітків відбувається змістовне наповнення мотиваційного комплексу, що завдяки активному розвитку психіки підлітків візуальне мислення у них здійснює якісний стрибок: зростання кількості знаково-символічних зображень, зокрема образного кодування; здійснення репрезентації об'єктів переважно у вигляді образів-уявлень тощо.

Отримані експериментальні дані особливостей розвитку змістовних компонентів візуального мислення підлітків є підставою подальшої розробки програми їх розвитку у дітей даної вікової групи.

Ключові слова: змістовні компоненти візуального мислення, методика Фідлера, (піктограма) підлітковий вік, візуалізація.

Abstract

Diagnostics of visual thinking components in adolescence

Ivaniuta Olha Volodymyrivna PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

Yanytska Olena Yuriiivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Vice-Rector of Educational and Methodological Work and Humanitarian Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

The article analyses the results of an empirical study of the content components of visual thinking, which was focused on the diagnosis of conceptual cognitive processes. The methodology of studying the content components of visual thinking is described; the pictograms of all age groups of adolescents are analysed. The table presents the average indicators of images of different types in subgroups of adolescent children.

The description and distribution of descriptive words: specific, abstract, socially significant concepts, as well as an additional classification of histograms, which allowed for a complete and qualitative analysis of adolescents' images, are presented.

The article describes the type of visual transformation of concepts in different age groups. The changes in the content components in the drawings of adolescents are schematically demonstrated; the tendency to simplify images in pictograms is experimentally confirmed. The analysis of the discovered transformation of images in the process of visualisation of concepts allows us to conclude that the conceptual level of visual thinking is actively developing.

The article analyses the content of the drawings, which reflect the individual peculiarities of the world perception of the respondents, proves that at each age stage of adolescents there is a substantial filling of the motivational complex, that due to the active development of the adolescent psyche, visual thinking makes a qualitative leap: an increase in the number of sign-symbolic images, in particular, visual coding; representation of objects mainly in the form of images, etc.

The obtained experimental data on the peculiarities of the development of the content components of visual thinking of adolescents are the basis for further designing a programme for their development in children of this age group.

Keywords: content components of visual thinking, Fiedler's method, (pictogram), adolescence, visualisation.

Вступ

Постановка проблеми. Візуальне мислення є одним з основних видів інтелектуальної діяльності у підлітковому віці і характеризується певними процесуальними особливостями (здатністю до висування репродуктивних та оригінальних візуальних гіпотез, конструктивною активністю та категоріальною гнучкістю) та наявністю специфічних операціональних структур (візуальний аналіз та синтез, диференціація та інтеграція елементів образної структури, візуальне аналогізування); його змістовними компонентами є перцептивно-семантичні структури образу світу. Підлітковий період - сензитивним для розвитку візуального мислення, на ефективність якого можна впливати засобами відповідного навчально-розвиваючого тренінгу, розробленого з урахуванням визначених характеристик візуального мисленнєвого процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній психолого-педагогічній літературі відзначається, що особливу роль у розвитку мисленнєвої сфери людини відіграє формування системи значень. З точки зору психології, значення виступає як форма відображення суспільно-історичного досвіду. Саме через систему значень індивід репрезентує образ світу, інших людей, самого себе.

Найбільш розвиненою формою значення, яка виступає у сфері вербально-логічного мислення є поняття. Однак Р. Арнхейм [1] звертав увагу на роль образного сприймання й відображення в процесі організації пізнавальної діяльності.

В ряді робіт [2; 3; 4] відзначається, що актуалізація понятійної структури (концепту) вимагає також активізації всієї ієрархії образних структур, починаючи з конкретно- предметних образів і закінчуючи високоузагальненими образними схемами. Тобто концептуальна структура поняття розглядається як така, що має різнорівневу, а не тільки вербальну природу.

Л. М. Найдьонова [5] підкреслює важливість вивчення процесів творчого сприймання візуальної інформації, оскільки оптимальною є проблема впливу новітніх технологій на розвиток творчості.

Розвиток системи значень відбувається не тільки у сфері вербального інтелекту, але й у сфері образного мислення. Цей розвиток відбувається в напрямку від образів-концептів через образи уявлення до образів концептів. Змістом функціонування візуального мислення як самостійного продуктивного виду мисленнєвої діяльності є побудова образно-концептуальних моделей, що можуть трансформуватися в різноманітні моделі проблемних ситуацій і структури нових знань. При цьому, С. М. Симоненко [6] розглядає образ-концепт, який з'являється на якісно новому рівні узагальнення, як продукт найвищого розвитку наочних форм мислення, що визначало актуальність цієї статті.

Мета статті - висвітлення результатів емпіричного дослідження змістовних компонентів візуального мислення підлітків шляхом використання методики Фідлера, яка спрямована на визнання концептуального рівня когнітивних процесів.

Виклад основного матеріалу

Дана методика дозволяє виявити деякі індивідуальні особливості візуального мислення, як однієї із складових загальної інтелектуальної діяльності.

Вибір піктограми Фідлера для вивчення змістових компонентів візуального мислення був обґрунтований також тим, що дана методика вже використовувалася для вивчення структури і змісту наочних образів. У процесі дослідження підліткам було запропоновано 20 слів-стимулів для створення візуального образу та його фіксації в пам'яті. Малюнки (піктограми) досліджуваних було класифіковано за такими групами: сюжетні (С) - персонажі та предмети об'єднані деякою ситуацією, або один персонаж, який здійснює певну діяльність; атрибутивні (Ат) - конкретні предмети, пов'язані з даним поняттям - стимулом; метафоричні (Мф) - зображення у вигляді метафор, художньої вигадки; знакові (З) - знаки або символи (букви, цифри, умовні позначки, геометричні форми тощо) абстрактні (А) - лінії, плями, не оформлені в якийсь визначений образ.

Представленість образів згідно даної класифікації в роботах підлітків різних вікових груп показано в таблиці 1. Дані таблиці 1 свідчать, що в піктограмах усіх вікових груп підлітків переважають сюжетні (С) та атрибутивні (Ат) зображення. Так, сумарний показник С + Ат в роботах 10-11 річних становить відповідно 18 малюнків, у підлітків 12 років - 17 малюнків, 13 і 14 років - 16 малюнків, 15 років - 14 малюнків.

Однак більш детальний аналіз розподілу кількості сюжетних та атрибутивних зображень у різних вікових групах досліджуваних виявляє, що одночасно з абсолютним домінуванням частки сюжетних малюнків, яке зберігається в роботах підлітків протягом всього досліджуваного вікового періоду, спостерігається чітка тенденція до зменшення їх кількості та зростання числа атрибутивних образів відповідно до збільшення віку досліджуваних.

На третій позиції за кількісним показником знаходяться метафоричні зображення (Мф). Виходячи з даних таблиці 1, необхідно відзначити, що збільшення кількості даного виду образів теж відбувається відповідно до вікового зростання підлітків (від 1,68 у 10 років до 2,32 у 15 років).

Таблиця 1.

Середні показники кількості зображень різних видів у виділених групах досліджуваних

Наступний вид піктограм складають знаково-символічні зображення. Якщо в роботах підлітків молодшої вікової групи (10-11 років) зустрічається 0,2 - 0,16 таких зображень, то піктограми підлітків 15 років містять до 3 малюнків знаково-символічного характеру.

Абстрактні зображення (А) в піктограмах досліджуваних даної вікової групи практично відсутні. Так, у роботах підлітків 10-13 років А = 0; у піктограмах підлітків 14 років зустрічаються 2 абстрактних малюнки з 30 робіт; у 15 років - 5 зображень абстрактного характеру.

Отже, загальний аналіз розподілу кількості різних видів зображень згідно даної класифікації виявляє в групах досліджуваних 10-14 років таке співвідношення (від найвищих до найнижчих показників):

С - At - Мф - 3 - А.

У роботах підлітків 15 років це співвідношення є дещо іншим:

С - At - 3 - Мф - А.

Як вже відзначалося вище, у всіх вікових групах підлітків під час вивчення результатів дослідження виявилася тенденція до одночасного зниження числа сюжетних та зростання кількості атрибутивних та знакових зображень, також спостерігається підвищення активності використання метафоричних образів відповідно до віку досліджуваних.

Для інтерпретації визначених нами закономірностей розподілу вказаних видів піктографічних зображень у роботах підлітків, як показників формування та співвідношення різних змістовних компонентів візуального мислення необхідно враховувати загальні психологічні особливості інтелектуального розвитку на даному етапі онтогенезу.

З точки зору сучасних досліджень [2; 5] онтогенетичного розвитку інтелектуальної сфери, у мисленні індивіда існують два коди: вербальний та образний. Але їх функціонування не є ізольованим. Навпаки, воно відбувається у взаємодоповненні та взаємопроникненні.

Тобто формування складних процесів переробки інформації, що здійснюються за допомогою таких мисленнєвих операцій, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо, відбувається як на рівні вербального, так і візуального мислення; при цьому поняття та наочні образи виступають як різні форми інтелектуальної діяльності, яка спрямована на розв'язання однієї задачі - відображення зв'язків і відношень між об'єктами, але реалізується різними засобами. Отже, у процесі загального розумового розвитку індивіда спостерігається паралельне функціонування різних видів мисленнєвої діяльності, які проходять у своєму формуванні певні етапи від нижчого до вищого рівня.

Усі слова-стимули, використані в процедурі дослідження, можна розподілити відповідно до понять, які вони позначають, за такими групами:

1. Конкретні: важка робота, смачна вечеря, темна ніч, дівчинці холодно, хвороба, переможець, зустріч. Цю групу утворюють слова та словосполучення, що позначають конкретні події, явища, предмети, фізичний стан людини.

2. Абстрактні:

- абстрактно-конкретні: розвиток, рух - ці слова можна використовувати для позначення як абстрактних, так і конкретних явищ;

- модальні: страх, радість, смуток.

- загальнолюдські цінності: добро, зло, справедливість, щастя;

- любов, дружба (слова, які можуть позначати як загальнолюдські цінності, так і взаємовідносини людей (соціальні поняття)).

3. Соціально значущі поняття: веселе свято, сміливий вчинок (пов'язані із соціалізацією особистості).

Для більш повного якісного аналізу зображень, створених підлітками, було використано таку додаткову класифікацію піктограм:

1. Стандартні образи (Ст) - образи, що зустрічаються більше ніж у 20 % робіт.

2. Оригінальні образи (Ор) - одна робота з ЗО.

3. Образи, що повторюються (П) - займають середнє положення між Ст і Ор.

Як ми відзначали раніше, у роботах підлітків усіх вікових груп спостерігається тенденція до зменшення кількості сюжетних малюнків і зростання числа атрибутивних, метафоричних та знакових зображень. За своїм змістом сюжетні малюнки є найбільш розгорнутими, насичені значною кількістю деталей, у той час як атрибутивні та знакові піктограми є менш «об'ємними», більш «лаконічними» щодо графічних засобів передачі змісту.

Проаналізуємо, як виявляється дана закономірність у процесі образного кодування вербальної інформації, здійсненого підлітками різного віку. Розглянемо характер образної трансформації зображення поняття «важка робота» в різних вікових групах. У роботах підлітків 10-11 років переважають малюнки, які відображають суб'єктно-дійовий зміст даного поняття: людина виконує конкретну роботу, наприклад, копає. У 12-13 років підлітки зображують людину з лопатою, яка не виконує ніяких дій. Підліткам 14-15 років для візуальної фіксації поняття «важка робота» достатньо намалювати тільки лопату.

Тобто спостерігається зменшення кількості змістовних компонентів у малюнках підлітків різного віку, яке відбувається наступним чином:

мислення візуалізація когнітивний зображення підлітковий

Хоча перших два зображення формально підпадають під категорію сюжетних, практично тільки перше з них є дійсно таким. Якщо малюнок «людина копає» відображає процес активної взаємодії суб'єкта з об'єктом (сюжет), то на малюнку «людина з лопатою» акцент зміщується з самої дії на її атрибут.

Зображення людини як пасивного суб'єкта в даному випадку немає ніякого інформаційного значення. Таким чином, ми можемо так описати трансформацію образного кодування поняття «важка робота» в підлітковому віці:

Тенденція до спрощення зображень спостерігається в піктограмах практично всіх вербальних стимулів.

Для підтвердження даної закономірності розглянемо ще одне поняття, наприклад «справедливість».

В ілюстраціях всіх підлітків до цього слова домінує тема рівності. Одначе візуалізується це значення в кожній віковій групі по-різному:

Також яскраве прагнення до лаконізації образних засобів спостерігається в роботах на тему «смуток» (або «радість»):

Виявлені закономірності трансформації зображень, яка здійснюється в процесі візуалізації понять підлітками різних вікових груп, дозволяють зробити висновок, що в підлітковому віці відбувається активний розвиток концептуального рівня образного мислення, який включає вміння аналізувати значення, абстрагуватися від індивідуального досвіду, за допомогою аналізу та синтезу відділяти головне від другорядного. Зменшення кількості сюжетних і зростання атрибутивних та знакових зображень є свідченням процесів трансформації смислових структур образного мислення, які є базисом для переходу на якісно новий рівень функціонування даного виду мислення, змістом якого стане побудова візуальних концептуальних моделей. Характерні ознаки процесу активного формування особистості саме в підлітковому віці яскраво простежуються на матеріалі даних, які являють вплив змістовних компонентів понять на чуттєву сферу досліджуваних різного віку, що здійснюється в процесі використання вербальних стимулів.

Розглянемо зміст малюнків, в яких відображено індивідуальні особливості світосприймання, особисті почуття людини через змалювання суб'єктивного досвіду досліджуваних. Провідна роль процесу соціалізації у формуванні особистості підлітка яскраво простежується на прикладі візуалізації таких вербальних стимулів, як «радість» і «смуток». Ці поняття пов'язані з емоційним світом людини і тому мають модальний характер. Для піктографічної передачі цих понять більшість підлітків використали асоціативний метод, тобто малюнки, що відтворюють дані поняття, зображують в основному ситуації або предмети, що викликають відповідні емоції. Важливо відзначити також той факт, що для фіксації цих емоцій підлітки скористалися сюжетами з власного життя. Так, у молодшому підлітковому віці (10-11 років) переважають мотиви, пов'язані з навчанням, тому найбільш типовими (Ст) є зображення щоденника з «п'ятірками» (радість) або з «двійками» (смуток). У роботах підлітків середнього віку (12-13 років) зменшується відсоток малюнків такого типу, у старших підлітків (14-15 років) вони практично відсутні. Проте в роботах підлітків 12-13 років починають домінувати образи, що відображають особистісний життєвий досвід, взаємовідносини з людьми. У малюнках підлітків даного віку з'являються мотиви смерті, втрати близької людини або тварини, самотності, розлуки. У старших підлітків спостерігається зростання кількості образних, романтичних, можна навіть сказати, поетичних сюжетів (Мф-Ор): лист, що падає з дерева; кіт під дощем; плакуча верба; баба біля розбитого корита. Такі образи свідчать про те, що у підлітків з'являється здатність вийти за межі суб'єктивного досвіду, абстрагуватися від нього, піднятися до рівня загальнолюдських цінностей, метафор. У той самий час кількість стандартних образів, таких як сльози, сумна міміка (смуток) або посмішка, веселе обличчя (радість) залишається практично на одному рівні в усіх вікових групах. Важливо відзначити також роботи, які виявляють активну орієнтацію підлітків на «дорослість». Це малюнки, які містять зображення алкогольних напоїв та цигарок. У піктограмах підлітків 10-11 років такі зображення відсутні. Для передачі поняття «веселе свято» сюжет застілля (Ст) використаний у 40 % від загальної кількості робіт. Однак на малюнках молодших підлітків стіл або порожній, або на ньому зображено посуд чи святкові страви (торт тощо). Зображення спиртних напоїв як атрибутів «веселого свята» починають з'являтися в роботах 13-річних. У малюнках старших підлітків їх кількість зростає. Цікаво зауважити, що зображення пляшки зі спиртним однаково активно використовувалось як для позначення смутку, так і радості.

Інший бік розвитку особистості підлітка полягає в прагненні до пізнання себе, до самореалізації. Саме в цьому віці формується усвідомлення себе не тільки як члена суспільства, соціальної групи, але і як особистості. Проблема самоствердження, активного пошуку власного «Я» яскраво відображена в малюнках-ілюстраціях поняття «сміливий вчинок». Так, у роботах підлітків 10-11 років абсолютна більшість (95%) сюжетів пов'язана з мотивами порятунку, допомоги. Стандартні образи: врятування з води або з вогню. Зустрічаються також сюжети, що змальовують допомогу слабким, немічним (П): людина переводить сліпого через дорогу, подає милостиню жебраку, захищає іншу людину (часто дівчину) від кривдників. Третє місце за кількістю зображень посідає тема піклування про тварин (П): дерево з годівничкою, шпаківнею тощо. Якщо в роботах молодших підлітків переважають образи, пов'язані з самопожертвою, безкорисливістю, тобто їхній «сміливий вчинок» з повним правом можна назвати «благородним вчинком», то в піктограмах підлітків 13 років з'являється тематика особистої хоробрості, героїзму. Вона виявляється в таких сюжетах (П), як лицар у латах; людина з мечем або з луком; людина з гранатами кидається під танк. В основному це образи, взяті з літератури або історії, і які не відповідають власному досвіду підлітка, але при цьому займають певну позицію в ієрархії його моральних цінностей. На противагу підліткам середньої вікової групи, які в більшості змальовували «чужий» героїзм, у роботах підлітків 14-15 років спостерігається значне збільшення кількості сюжетів, що свідчать про прагнення до самореалізації. Це зображення ситуацій, в яких підлітки можуть випробувати себе, які допомагають виявити здібності людини, розкрити її потенціал (П): стрибок з парашутом; перехід по мосту над прірвою; стрибок у воду з висоти. Незвичайні сюжети (Ор) зустрічаються в роботах 15-річних: пограбування магазину (С.А.), самогубство (Н.С.)

Як бачимо, одні й ті ж самі вербальні стимули викликають неоднакову чуттєву реакцію в різних вікових групах підлітків. Головним мотивом 10-11-річних виступає потреба у визнанні з боку інших людей, суспільства («я з усіма»), у 14-15 років на перший план виходить мотив самовизначення, самореалізації («хто я?»). Як вже відзначалося вище, мотиваційна сфера підлітка не є статичною - навпаки, саме цей онтогенетичний період характеризується активною перебудовою її компонентів. Саме тому однаковий стимульний матеріал викликає специфічну реакцію в різних вікових групах підлітків. На кожному етапі розвитку особистості, із зміною соціальної позиції, відбувається змістовна зміна мотиваційного комплексу. Причому в усіх випадках широке розгортання позиції дитини по відношенню до суспільства виступає необхідною умовою інтенсифікації її психічного, у тому числі й інтелектуального, розвитку, забезпечуючи відкритість, спрямованість на суспільство.

Отже, завдяки якісним змінам, які відбуваються у внутрішній структурі особистості, активному розвитку психіки підлітка, інтенсивному формуванню образу світу, візуальне мислення учнів 10-15 років здійснює такий якісний стрибок, який дозволяє значно розширити межі сприймання і уявлення. Тобто з допомогою розвиненого візуального мислення людина долає просторову та часову обмеженість сприймання. Аналізуючи результати дослідження за методикою Фідлера, ми дійшли висновків щодо характерних особливостей розвитку змістовних компонентів візуального мислення підлітків.

Висновки

1. Абсолютне домінування сюжетних та атрибутивних зображень у роботах усіх груп досліджуваних свідчить, що репрезентація об'єктів та явищ навколишнього світу у свідомості підлітків здійснюється переважно у вигляді образів-уявлень.

2. Поява та поступове зростання кількості знаково-символічних зображень вказує на активний розвиток інтелектуальної сфери підлітків, у тому числі й здатності до відображення зв'язків і відношень об'єктів реальності за допомогою образного кодування, що, у свою чергу, є основою формування концептуального рівня візуального мислення.

3. У підлітковому віці відбувається значне збагачення образу світу шляхом розширення індивідуальної системи значень через сприймання й засвоєння загальнолюдських категорій; з'являється вміння абстрагуватися від особистісного досвіду.

4. Наявність достатньої кількості малюнків, в яких відображені моральні орієнтири та індивідуальні цінності підлітків, свідчить про значний вплив мотиваційної сфери особистості на процеси сприймання, інтелектуальної обробки та репрезентації об'єктів, явищ і зв'язків дійсності.

Таким чином, встановлені особливості розвитку змістовних компонентів візуального мислення підлітків дають можливість вирішити основні показники його розвитку, з урахуванням яких розробити програму їх розвитку у дітей підліткового віку. Теоретичні положення, експериментальні результати, висновки й рекомендації можуть бути цікавими для студентів та аспірантів психологічних факультетів, а також можуть бути корисними в роботі психологів- практиків у системі шкільної освіти.

Література

1. Apнхейм P. Візуальне мислення [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.psychology-online.net/articles/doc-1465.html.

2. Візуальна медіакультура: розвиток критичного мислення і творчого сприйняття (методичні рекомендації для старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів). Київ, 2014 р. - 114 с.

3. Череповська Н. І. Візуальні аспекти медіа культури - відео культури. - зд. Медіа культура особистості: Соціально-психологічний підхід: навч. Посібник. / О. Т. Баришполець, Л. А.Найдьонова, Г. В. Мироненко та ін.; За ред. Л. А.Найдьонової, О. Т. Баришпольця. - К. : МІЛЕНІУМ, 2009. С. 83-99.

4. Немеш О. М. Віртуальна діяльність особистості: структура та динаміка психологічного змісту: Монографія / Київ: Слово, 2017. - 391 с.

5. Найдьонова Л. М. Візуальна творчість в інтернет-спілкуванні // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України «Актуальні проблеми психології» у 12 томах / За ред. В. О. Моляко. - Т. 12. - Вип. 10. - Житомир. 2010. - Ч. 1. - С. 406-413.

6. Симоненко С. М. Психологія візуального мислення: стратегіально- семантичний підхід / ПНЦ АПН України, 2005. - 320 с.

References

1. Apnheim P. Vizual"ne myslennya (Visual thinking) [Electronic resource] / Access mode: http://www.psychology-online.net/articles/doc-1465.html.

2. Vizual"na mediakul"tura: rozvytok krytychnoho myslennya i tvorchoho spryjnyattya (Visual media culture: development of critical thinking and creative perception (methodological recommendations for senior pupils of secondary schools). Kyiv, 2014. 114 p.

3. Cherepovska N. I. Vizual"ni aspekty media kul"tury - video kul"tury. (Visual aspects of media culture - video culture). Media culture of the individual: Social and Psychological Approach: Study Guide. Myronenko et al. Edited by L. Naydenova, O. Baryshpolets - K. : Millennium, 2009. С. 83-99.

4. Nemesh O. M. Virtual"na diyal"nist" osobystosti: struktura ta dynamika psyxolohichnoho zmistu (Virtual activity of the personality: structure and dynamics of psychological content): Monograph / Kyiv: Slovo, 2017. 391 p.

5. Naidenova L. M. Vizual"na tvorchist" v internet-spilkuvanni (Visual creativity in Internet communication) // Collection of scientific works of the H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine "Actual problems of psychology" in 12 volumes / Edited by V. O. Moliako. - Vol. 12. - Issue 10. - Zhytomyr. 2010. - PART 1. - PP. 406-413.

6. Simonenko S. M. Psyрolohiya vizual"noho myslennya: stratehial"no- semantychnyj pidhid (Psychology of visual thinking: strategic and semantic approach) / PSC of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2005. 320 p.

Размещено на Allbest.ru