Сенсорна інтеграція як ключовий компонент нейропсихологічної корекції дітей з розладами спектра аутизму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Сенсорна інтеграція як ключовий компонент нейропсихологічної корекції дітей з розладами спектра аутизму

Варивода Катерина Сергіївна

кандидат історичних наук

доцент кафедри

медико-біологічних дисциплін і валеології



Анотація

сенсорний сприйняття розлад аутизм

У статті досліджується сенсорна інтеграція як ключовий елемент нейропсихологічної корекції дітей з розладами спектра аутизму. Поняття спектра підкреслює індивідуальний характер проявів та варіабельність симптомів у ході розвитку дітей із розладом спектра аутизму. РСА є розладом психічного розвитку й обумовлений специфікою центральної нервової системи.

Підкреслюється, що останнє видання «Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5)» включило відмінності в сенсорному сприйнятті як частину діагностичного профілю для дітей з РСА, хоча розлад обробки сенсорної інформації вже давно враховується в клінічних описах розладу спектра аутизму. Наголошується, що визнання сенсорних відмінностей стає ключовим компонентом у розумінні РСА, зокрема при розгляді труднощів у побудові соціальної взаємодії, обмеженні інтересів та стереотипної поведінки.

Встановлено, що гіпо- або гіперчутливість до сенсорних стимулів спостерігається у 40 % - 80 % дітей з РСА й призводить до значних труднощів у виконанні повсякденних та навчальних завдань залежно від віку.

Відмічається наявність випадків, коли діти з РСА мають кращі результати в сенсорних тестах порівняно з нейротиповими однолітками, однак переважна більшість має труднощі з розвитком мовлення, загальною та дрібною моторикою, соціальною взаємодією та іншими сферами. Систематизація сенсорних дисфункцій у дітей з РСА ускладнена через різноманітність симптомів, відсутність єдиних критеріїв діагностики, різні методи оцінки та обмежену кваліфікацію фахівців.

У підсумку виокремлено групи вправ, які використовуються для сенсорної інтеграції при нейропсихологічній корекції дітей з РСА, а саме: вправи, спрямовані на візуальну і зорово-рухову стимуляцію; вправи, спрямовані на слухову, нюхову, тактильну стимуляцію; вправи, що стимулюють реакції дитини на різні смаки; вправи, що стимулюють пропріоцептивну систему відчуттів. Наведено приклади базових вправ з рекомендаціями щодо їх впровадження.

У статті підкреслюється важливість вивчення закордонного й українського досвіду сенсорної інтеграції в нейропсихологічній корекції дітей з РСА для подальших досліджень.

Ключові слова: розлад спектра аутизму, сенсорна інтеграція, обробка сенсорної інформації, діти, нейропсихологічна корекція.



Varyvoda Kateryna Serhiivna Candidate of Historical Sciences, Assistant Professor of the Department of Medical and Bіologіcal Disciplіnes and Valeology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Sensory integration as a crucial component of the neuropsychological correction in children with autistic spectrum disorders

Abstract

The article explores sensory integration as a crucial element of neuropsychological correction for children with autism spectrum disorders (ASD). The concept of the spectrum emphasizes the individual nature of manifestations and the variability of symptoms in the development of children with autism spectrum disorder. ASD is considered a psychiatric developmental disorder resulting from the specific features of the central nervous system.

It is highlighted that the latest edition of the «Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5)» includes sensory differences as part of the diagnostic profile for children with ASD. Although sensory processing disorder has long been considered in clinical descriptions of ASD. The recognition of sensory differences becomes a key component in understanding ASD, particularly regarding difficulties in social interaction, restricted interests, and repetitive behaviors.

It has been established that hypo- or hypersensitivity to sensory stimuli is observed in 40 % - 80 % of children with ASD, leading to significant difficulties in performing everyday and age-appropriate learning tasks.

Instances are noted where children with ASD outperform neurotypical peers in sensory function tests. However, the vast majority experience challenges in language development, fine and gross motor skills, social interaction, and other areas. Categorizing sensory dysfunctions in children with ASD presents challenges due to the diverse range of symptoms, the lack of standardized diagnostic criteria, variations in assessment methods, and limited expertise among professionals.

The article concludes by outlining specific groups of exercises utilized for sensory integration in the neuropsychological correction for children with ASD. These include exercises targeting visual and visual-motor stimulation, auditory, olfactory, and tactile stimulation, taste-related exercises, and exercises stimulating the child's proprioceptive system. Examples of fundamental exercises with implementation recommendations are provided.

The importance of studying international and Ukrainian experiences in sensory integration for neuropsychological correction in children with ASD is emphasized for further research.

Keywords: autism spectrum disorders, sensory integration, sensory processing, children, neuropsychological correction.



Постановка проблеми

Розлади спектра аутизму (ASD - autistic spectrum disorders, РСА) - це широкий спектр різних форм розладів, об'єднаних спільними характеристиками, а саме: труднощами у побудові соціальних взаємостосунків, обмеженнями інтересів й особливою стереотипністю поведінки. Поняття спектра підкреслює, що діти з РСА можуть дуже відрізнятися один від одного характером і ступенем враженості симптомів, їх динамікою в ході розвитку. Розлади спектра аутизму належать до розладів психічного розвитку й обумовлені специфічністю будови та функціонування центральної нервової системи [7].

Варто підкреслити, що хоч розлад обробки сенсорної інформації (SPD - sensory processing disorder) вже давно включено при клінічних описах РСА, лише останнє видання «Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5)» включив відмінності в сенсорному сприйнятті, як частину діагностичного профілю для дітей з розладами спектра аутизму. Відмінності в обробці сенсорної інформації є одними з найбільш поширених симптомів при РСА, й вони дедалі частіше визнаються як основний компонент розладів спектра аутизму [3].

За оцінками, гіпо- або гіперчутливість (реакція) на сенсорну стимуляцію спостерігається у 5 % дітей у загальній популяції, у той час, як вона виявляється у 40 %-80 % дітей з розладами спектра аутизму, і, як правило, призводить до значних труднощів з точки зору здатності дитини виконувати практичні, повсякденні дії та навчальні завдання, що відповідають віку.

Хоча до відмінностей сенсорної обробки часто підходять з точки зору дефіциту в контексті РСА, є низка випадків, коли люди з розладами спектра аутизму перевершують своїх нейротипових однолітків у тестах сенсорної функції. Однак в переважній більшості випадків порушення обробки сенсорної інформації створюють труднощі в формуванні та розвитку мовлення, загальної та дрібної моторики, процесів опанування новими знаннями та навичками, соціальної взаємодії та поведінки. Окрім цього, вивчення і систематизація розладів сенсорної діяльності у дітей пов'язані зі значними труднощами, оскільки вони представлені широким клінічним спектром сенсорних дисфункцій, відсутністю єдиних критеріїв діагностики, відмінностями в способах оцінки ефективності лікування і малою обізнаністю фахівців з цього питання. У зв'язку з вищеозначеним, актуальність складає аналіз закордонного та українського досвіду при впровадженні сенсорної інтеграції в нейропсихологічну корекцію дітей з РСА.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Взаємозв'язок між оральною сенсорною чутливістю й вибірковістю щодо їжі у дітей з РСА відображена в науковому доробку Л. Чистола, Л. Бандіні та ін. [2]. Водночас вибірковість у їжі призводить до значних проблем з шлунково-кишковим трактом [12]. Як зазначають Дж. Чжу, М. Го та ін., стереотипна поведінка, проблемна поведінка та емоційні проблеми є більш серйозними у дітей з РСА при додатковій наявності порушень в роботі шлунково-кишкового тракту [14].

Р.С. Шааф й Р.Л. Дюмон вказують на значні дефіцити тактильного сприйняття, праксису, рівноваги, зорового сприйняття та зорово-моторних навичок у дітей з РСА [9]. Н. Койович й Л. Бен Хадід зі співавторами підкреслюють, що нетиповість сенсорної обробки інформації у дітей з РСА тісно пов'язана з подальшим розвитком дефіциту соціальних навичок, порушеннями соціального пізнання й загального адаптаційного функціонування у групі однолітків [5].

Г. Хематі Аламдарлу й Х. Мраді пов'язують дефіцити сенсорної інтергації у дітей з розладом спектра аутизму із емоційно-поведінковими проблемами такими, як гіперактивність, агресія, поведінкові проблеми, тривога, проблеми з увагою, труднощі з навчанням, атиповість і замкнутість [4]. Особливості сенсорної обробки інформації при РСА й сьогодні продовжують досліджувати британські вчені К. Робертсон та С. Барон-Коен [8].

В Україні питання важливості використання сенсорної інтеграції при корекційній роботі з дітьми із розладами спектра аутизму підіймають та висвітлюють Н.І. Литвин, О.В. Борецька, О.В. Сойко [16], А.С. Морозова [18], К.О. Островська, Х.В. Качмарик [19], Т. Скрипник [21], Т.М. Фаласеніді, М.Я. Козак [23]. У всіх вищезазначених дослідженнях авторами підкреслюється, що розлади обробки сенсорної інформації, як в процесі раннього формування сенсорних систем (1,5-2 роки), так і згодом, впливають на подальший розвиток академічних та моторних навичок, соціальної взаємодії, емоційно-поведінкову сферу в цілому.

Метою статті є на основі доступних джерел і літератури окреслити важливість використання сенсорної інтеграції в нейропсихологічній корекції дітей з розладами спектра аутизму.

Виклад основного матеріалу

Сенсорна інтеграція базується на теоріях неврології, нейропсихології та нейрофізіології, які стосуються пластичності та ієрархії центральної нервової системи, функцій мозку, розвитку естетичної інтеграції, взаємодії сенсорної інтеграції та адаптивної поведінки, і, нарешті, внутрішньої мотивації людини до участі в діяльності з сенсорно-кінетичним досвідом [6].

Напрямок сенсорної інтеграції був розроблений ерготерапевтом - Дж. Айрес (J. Ayres). Авторка розглядала сенсорну інтеграцію, як неиробіологічнии процес в якому використовується введення специфічних сенсорних стимулів індивідууму, які обробляються його центральною нервовою системою, і через цей процес виробляється адаптивна реакція-відповідь. Сенсорні стимули при цьому надходять з різномодальних сенсорних систем: вестибулярної, пропріоцептивної, тактильної, зорової, слухової, нюхової. Розвинена сенсорна інтеграція забезпечує ефективне функціонування у навколишньому просторі, розвиває навички планування власної діяльності та продуктивної взаємодії й комунікації з оточенням.

Сенсорна інтеграція є неусвідомлюваним процесом обробки вхідної інформації головним мозком (ми не замислюємось над нею так само як не замислюємося над диханням) й виконує низку важливих функцій, а саме: організує інформацію, отриману за допомогою органів чуттів (органи слуху, зору, нюху, смаку, дотику, пропріорецептори та інтерорецептори); наділяє значенням наші відчуття залежно від ситуації шляхом фільтрування інформації й виокремленням того, на чому варто сконцентруватися (наприклад, слухати вчителя і не звертати уваги на шум вулиці); дозволяє нам діяти осмислено й адекватно реагувати на ситуацію в якій ми перебуваємо (адаптивна відповідь); складає базис для теоретичного навчання й соціальної поведінки.

Як зазначає Дж. Айрес, найсприятливішим періодом для розвитку сенсорної інтеграції є вік від 3 до 7 років, оскільки в цей час мозок найбільш чутливий до сприйняття різноманітних відчуттів, їх розпізнавання, відбору, інтерпретації та організації в цілісну картину, що обумовлено етапом психофункціонального розвитку нервової системи. Сенсомоторна взаємодія в ранньому віці слугує фундаментом для комунікативних та когнітивних функцій, які розвиваються пізніше. Крім цього, сенсорна інтеграція відіграє головну роль у навчанні дитини [15].

Дж. Айрес виділяє чотири рівні розвитку сенсорної інтеграції в нормі:

- на першому рівні формується інтеграція пропріоцептивних, вестибулярних і тактильних відчуттів, що у підсумку забезпечує дитині розвиток володіння власним тілом (вертикалізація, знаходження зручної пози, утримання голови, перевертання, можливість вставати на карачки);

- другий рівень сенсорної інтеграції пов'язаний із освоєнням схеми тіла, як основи подальшого розвитку цілеспрямованих дій та рухового планування;

- в третьому рівні на перший план виходить розвиток зорового та слухового сприйняття, на основі інтеграції з пропріоцептивними, вестибулярними та тактильними відчуттями;

- на четвертому рівні розвиваються диференціація та взаємодія спеціалізованих систем адаптивних дій (цілеспрямована діяльність) [18].

На рис. 1 представлено рівні сенсорної інтеграції, які демонструють перехід від простих відповідей на сенсорні стимули до формування складних навичок і характеристик особистості в міру зростання дитини. Результати сенсорної інтеграції відображають усі ті можливості та якості, яких у нормі дитина набуває до певного віку завдяки інтегративній функції мозку. Як зауважує Дж. Айрес, ідеальної інтеграції чи повної її відсутності немає ні в кого, та її виражені порушення повинні відстежуватися і виправлятися, оскільки можуть перешкоджати розвитку складнішої інтеграції, яка потрібна у розвиток комунікації і навчання. Таким чином, сенсорна інтеграція є основою для будь-яких складних форм й видів діяльності людини [17].

Отже, сенсорна інтеграція на початковому етапі розвитку зосереджена насамперед на трьох основних відчуттях - тактильному, вестибулярному та пропріоцептивному. Взаємозв'язки між ними починають формуватися внутрішньоутробно й продовжують розвиватися в міру дорослішання дитини при її взаємодії з оточенням. Ці три відчуття тісно взаємопов'язані між собою й іншими сенсорними системами мозку та мають вирішальне значення для базового виживання. По суті, вони дозволяють відчувати, інтерпретувати та реагувати на різні стимули довкілля. У зв'язку із цим нижче розглянемо детальніше особливості роботи та порушення цих важливих сенсорних систем.

ГТ1 * * *

тактильна система включає нерви під поверхнею шкіри, які надсилають інформацію в мозок про легкий дотик, біль, температуру та тиск. Вона дозволяє нам обмацувати об'єкти, щоб мати можливість розрізняти їх без використання зору. Інтерпретація цієї інформації відіграє важливу роль у сприйнятті навколишнього середовища, а також у захисних реакціях для виживання. Дисфункцію тактильної системи можна помітити, коли дитина: надзвичайно чутливий до легкого дотику, не хоче їсти певну «текстуровану» їжу, відмовляється носити певні види одягу, скаржиться на миття волосся чи обличчя, уникає бруднити руки (наприклад, клей, пісок, бруд, фарбу для пальців), використовує кінчики пальців, а не цілі руки, щоб маніпулювати предметами. У підсумку дисфункціональна тактильна система може призвести до неправильного сприйняття дотику та/або болю (гіпер- або гіпочутливість) і може призвести до самоізоляції, загальної дратівливості, відволікання та гіперактивності.

Рис. 1. Рівні сенсорної інтеграції



Вестибулярна система належить до структур внутрішнього вуха (напівкруглих каналів), які виявляють рух і зміни положення голови. Дисфункція цієї системи може проявлятися двома різними способами:

- підвищеною чутливістю до вестибулярної стимуляції та реакцією страху на звичайні рухи (наприклад, гойдалки, гірки, пандуси, нахили). При цьому діти в цілому виглядають незграбними, а також можуть мати проблеми з навчанням підйому або спуску по сходах, можуть боятися ходити або повзати по нерівних або нестійких поверхнях.

- зниженою чутливістю та постійною потребою у стимуляції вестибулярної системи. При цьому діти можуть активно прагнути до дуже інтенсивних сенсорних переживань, таких як надмірне обертання тіла, стрибки або кружляння.

Пропріоцептивна система належить до компонентів м5язів, суглобів і сухожиль, які забезпечують дитині неусвідомлене сприйняття розташування частин власного тіла, як в просторі, так і у відношенні до інших частин тіла. Коли пропріоцепція функціонує ефективно, положення тіла людини автоматично регулюється в різних ситуаціях (наприклад, правильне положення тіла при сидінні в кріслі, плавне сходження з бордюру тощо). Пропріорицепція також дозволяє нам маніпулювати об'єктами за допомогою дрібної моторики (наприклад, писати олівцем, використовувати ложку для пиття супу та застібати ґудзики на сорочці). Іншим виміром пропріоцепції є праксис (рухове планування) - здатність планувати та виконувати різні рухові завдання. Загальні ознаки пропріоцептивної дисфункції включають: незграбність, схильність до падіння, неусвідомлення положення тіла в просторі, неприродну поставу, мінімальне повзання в молодому віці, труднощі з маніпулюванням дрібними предметами, неохайне харчування и проблеми в опануванні новими руховими навичками [1].

В цілому дисфункція цих трьох систем у своїх проявах цілком узгоджується із картиною сенсорних порушень при РСА. Зокрема, дитина може надмірно або недостатньо реагувати на сенсорні стимули; рівень активності може бути або надзвичайно високим, або надзвичайно низьким (дитина може постійно рухатися або легко втомлюватися). Крім того, деякі діти можуть коливатися між цими крайнощами. Проблеми з координацією загальної та/або дрібної моторики також є поширеними, коли ці три системи не функціонують і можуть призвести до затримки мовлення й мови та академічної неуспішності. У поведінці дитина може стати імпульсивною, легко відволікатися та виявляти загальну відсутність планування власної поведінки та діяльності. Деякі діти також можуть відчувати труднощі з пристосуванням до нових ситуацій і можуть у відповідь реагувати розчаруванням, агресією або замкнутістю.

Таким чином, стимули від вестибулярної, пропріоцептивної та тактильної системи мають сильний вплив на регуляторні механізми нервової системи. Саме тому в сенсорно-інтегративній терапії, за Дж. Айерес, використовуються саме ці сенсорні системи для сприяння розвитку адаптивної поведінки [13].

Підкреслимо, що дітям із розладом спектра аутизму та сенсорно-інтегративною дисфункцією важко обробляти інформацію, отриману в результаті відчуттів (дотику, руху, запахів, смаку, зору, слуху) і реагувати на неї належним чином. Вони можуть бути надмірно чутливими до запахів; гіперчутливими до певних видів тканин (можуть носити лише той одяг, який м який і приємний для них на дотик); надмірно чутливі до звуку (пилотягу, газонокосарки, фена, сирени - все це може їх дратувати); в деяких з них виявляються особливі переваги в їжі й незвичні захоплення. Тобто, в таких дітей, зазвичай, кілька відчуттів недостатньо розвинені або ж навпаки - надмірно чутливі, загострені [11].

При розгляді розладу обробки сенсорної інформації дітей з РСА поділяють на три типи:

Гіперчутливий тип. Діти цієї категорії надмірно стимулюються різноманітною сенсорною інформацією, чутливо реагують на сенсорні стимули.

Підсвідомий тип. Діти цього типу недостатньо стимулюються різними сенсорними стимулами й відрізняються апатією, яку вони проявляють до сенсорних стимулів.

Тип сенсорного пошуку. Ці діти постійно шукають сенсорну стимуляцію за допомогою різних стимулів, щоб задовольнити свої потреби [10].

Окрім цього при встановленні діагнозу «розлад обробки сенсорної інформації» важливо, щоб фахівець оцінював не окремі симптоми поведінки дитини з РСА, а саму модель її поведінки, тобто оцінював поведінку загалом. У дитини з нейротиповим розвитком надмірні сенсорні впливи можуть викликати оборонну поведінку, що проявлятиметься в реакціях відсторонення чи уникнення, зокрема:

- відгородження від оточення, настороженість, підозрілість й відмова від співпраці, байдужість до однолітків і їх ігнорування, нездатність адаптуватися в дитячому колективі тощо;

- реакції залежності й підпорядкованості, різка сором'язливість і невміння захистити себе (та ж оборонна поведінка, але пасивного типу);

підвищена чутливість до звуків, яскравого світла, швидких рухів й унаслідок цього - любов до різних затишних, затемнених куточків, до самотності, що також є результатом активації безумовних оборонних рефлексів;

- наявність різноманітних страхів, при яких незначні зміни звичного оточення можуть стати приводом для бурхливих емоційних реакцій. Звідси «феномен тотожності» або прагнення до підтримання незмінності оточення [22].

Вважається, що спробою зменшити потік вхідної інформації у дітей із РСА (й у такий спосіб запобігти суб'єктивному дискомфорту), є такі дії, як затуляння вух, примруження / затуляння очей, уникнення зорового контакту (людське обличчя сприймається як масивний потік інформації), тілесного контакту з іншою людиною чи бурхливий протест проти певного виду одягу, їжі (смакова / нюхова гіперчутливість). Відповідно, сенсорний канал, який є гіперчутливим, функціонально «вимикається», і дитина, для прикладу, немов глуха, ігнорує більшість звуків, а інші канали, які не є надчутливими, можуть навпаки стимулюватися з метою «врівноваження» та збалансування, досягнення певного суб'єктивного комфорту: наприклад, стереотипні гойдання та підскакування (вестибулярна чутливість), тривале розглядання світла, гра з водою, шнурочками тощо [20].

При впровадженні сенсорної інтеграції фахівцям важливо пам'ятати, що правильному переробленню сенсорної інформації, яка надходить з навколишнього світу може перешкоджати, зокрема, й те, що діти з РСА:

- постійно перебувають в русі, або дуже легко стомляються, або часто переходять з одного стану в інший;

- відчувають дискомфорт, коли, наприклад, катаються на гойдалках, спускаються з гірки, по сходах або з інших похилих площин, вчаться їздити на ескалаторі, на дитячому велосипеді;

- мають нестійку рівновагу, неповороткі, легко спотикаються, у них погана рівновага;

- виявляють постійну незграбність дрібної моторики, внаслідок чого їм важко справлятися з маленькими предметами (наприклад, з ґудзиками або кнопками);

- відмовляються від деяких продуктів через не сприйняття їх на смак, на дотик, або при їхньому прожовуванні;

- важко заспокоюються після фізичних вправ або емоційного навантаження;

- не потребують різноманітності сенсорної інформації в іграх (наприклад, дитина може знову і знову грати з однією і тією ж іграшкою або в одну і ту ж гру, або ж дивитися одну і ту ж телепередачу чи відео) [22].

Корекційні вправи з сенсорної інтеграції для дітей з розладом спектра аутизму можна умовно поділити на такі групи:

- вправи для візуальної й зорово-рухової стимуляції спрямовані на подолання гіпер- або гіпочутливості, досягнення дитиною адекватних зорових реакцій, тобто використання зору разом з іншими відчуттями як способу вивчення нових об'єктів. Як приклад базових вправ можемо навести: розпізнавання геометричних форм на основах з різним штрихуванням чи кольором; пошук поглядом рухомого об'єкта (наслідування траєкторії візерунка з ліхтариком); малювання; розпізнавання певних елементів на площині і в просторі;

- вправи для слухової стимуляції включають розвиток адекватності слухових реакцій, розрізнення немовленнєвих звуків й розуміння зверненого мовлення. До цієї групи можна віднести вправи на відстежування послідовності чисел і звуків, ритмічних структур; пошук джерела звуку (прихованих і відкритих, далеких і близьких); розпізнавання звуків, висловів за допомогою слуху (слухання шепоту - безпосередньо до вуха дитини шепотіти позитивну інформацію про неї); перкусія вух (перкусія вух через склянку).

- вправи, спрямовані на нюхову стимуляцію й формування адекватних нюхових реакцій. Базовими є вправи, що стимулюють реакцію дитини на різні запахи (запах їжі, овочів, фруктів, квітів, аромаолій тощо).

- вправи для стимуляції реакції дитини на різні смаки передбачають врахування особливостей поведінки дитини (наприклад: гризіння, жування одягу чи інших неїстівних предметів) та стимуляцію ротової й навколоротової порожнини засобами різної фактури.

- вправи, спрямовані на тактильну стимуляцію передбачають розвиток адекватних реакцій дитини на дотики. До цих вправ належать: масажі різної інтенсивності та засобами різної фактури; тертя предметів різної текстури рукою дитини; розпізнавання форм за допомогою дотику; розпізнавання форм за допомогою дотику, окреслених на долонях, животі чи спині дитини.

- вправи для пропріоцептивної та вестибулярної систем відчуттів спрямовані на розвиток рівноваги та загальної моторики; формування здатності розуміти положення і розміщення власного тіла у просторі; формування здатності орієнтуватися у просторі й підтримувати рівновагу; формування адекватності відчуття безпеки та небезпеки. Як приклад базових вправ можемо навести: вправи, необхідні для розвитку планування руху та рівноваги (стояння на одній нозі із закритими чи відкритими очима й виконанням додаткових рухів тощо); вправи на баланс борді, скейті, кріслі-гойдалці, обертовому кріслі; вправи на відображення певного положення тіла у просторі; повзання, катання на велосипеді, роликах, стрибки на батуті [19].

В цілому сенсорна інтеграція, як частина нейропсихологічної корекції дітей з розладами спектра аутизму має базуватися на дотриманні низки принципів: має стосуватися передусім тих сфер, у яких в конкретної дитини простежуються стереотипи; має об'єднувати стимуляції різних систем; дитина, з якою проводять терапію, повинна бути активною, тобто сама вибирати те, що їй приємно, чого вона потребує; має виконуватися в чітко визначеному місці з мінімальною кількістю подразників і в чітко визначений час дня; має бути системною.

Сенсорна стимуляція та інтеграція першочергово має бути спрямована на подолання труднощів, з якими стикаються діти з РСА у повсякденному житті, соціальній взаємодії, іграх і навчальних навичках. Вправи слід підбирати індивідуально й використовувати в комбінації, а не окремо, оскільки так корекція буде більш ефективною й адаптованою до потреб кожної дитини. Крім того, важливою є співпраця між фахівцями та вчителями, які контактують з дитиною, а також участь батьків у нейропсихологічній корекції.



Висновки

Важливими симптомами розладу спектра аутизму, які необхідно враховувати батькам і педагогам є прояви розладу обробки сенсорно інформації. Порушення сенсорної інтеграції можуть викликати значні проблеми в розвитку та поведінці дитини як наслідок її нездатності правильно обробляти сенсорну стимуляцію, що надходить від зовнішнього світу. У дітей з РСА можуть проявлятися одна чи відразу сукупність дисфункцій сенсорної системи. Сенсорні подразники (акустичні, тактильні, візуальні тощо), які для більшості людей є нормальними, для людей з РСА - сенсорно гіперчутливими, надпороговими. Відповідно цьому вони перезбуджують їх, викликають виражений дискомфорт і, як наслідок, в дитини порушується загальне сприйняття та інтеграція сенсорної інформації. Метою ж нейропсихологічної корекції з використанням сенсорної інтеграції є збільшення частоти й тривалості адаптивних реакцій. Запропоновані у статті корекційні вправи дозволяють надати дитині сенсорну інформацію, яка сприятиме організації та координації роботи центральної нервової системи; допоможуть дитині гальмувати та/або модулювати сенсорну інформацію; сприятимуть формуванню більш організованої реакції на сенсорні подразники. Водночас для досягнення ефективного результату потрібно домогтися високої мотивації дитини. При корекційній роботі особливо варто враховувати надмірну чутливість дитини до певного типу подразників та працювати із цими сферами обережно й поступово, щоб уникнути знеохочення та заперечення з боку дитини. До процесу нейропсихологічної корекції обов'язково має залучатися найближче оточення дитини (батьки, вчителі та фахівці, які працюють з дитиною).



Література

1. Abdel Ghafar M.A., Abdelraouf O.R., Abdelgalil A.A., Seyam M.K., Radwan R.E., El-Bagalaty A.E. Quantitative Assessment of Sensory Integration and Balance in Children with Autism Spectrum Disorders: Cross-Sectional Study. Ch-ildre-n. 2022. № 9 (3). Рр. 353. URL: https://doi.org/10.3390/children9030353.

2. Chistol L.T., Bandini L.G., Must A., Phillips S., Cermak S.A., & Curtin C. Sensory Sensitivity and Food Selectivity in Children with Autism Spectrum Disorder. Journal and developmental disorders. 2018, Vol. 48(2). Pp. 583-591.

3. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5™. Ame^^can Psychiatric Publishing, Inc. 2013. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596.

4. Hemati Alamdarloo G. & Mradi H. The effectiveness of sensory integration intervention on the emotional-behavioral problems of children with autism spectrum disorder. Advances in Autism. 2021. Vol. 7. № 2. Pp. 152-166.

5. Kojovic N., Ben Hadid L., Franchini M., & Schaer M. Sensory Processing Issues and Their Association with Social Difficulties in Children with Autism Spectrum Disorders. Journal of clinical medicine. 2019. Vol. 8 (10). Pp. 1508. URL: https://doi.org/10.3390/jcm8101508.

6. Mastrodimou E., Halikia C., Tsakalou H., Stavrou Е.P. The contribution of sensory integration to children with autistic spectrum disorders. 2019. URL: http://surl.li/jebci.

7. Miller S.H. & Mark T. Wallace Multisensory Processing Differences in Individuals with Autism Spectrum Disorder. Multisensory Processes. 2019, Vol. 68. Pp. 243-272.

8. Robertson C.E., Baron-Cohen S. Sensory perception in autism. Nature reviews. Neuroscience. 2017. Vol. 18 (11). Pp. 671-684.

9. Schaaf R.C., Dumont R.L., Arbesman M., May-Benson T.A. Efficacy of Occupational Therapy Using Ayres Sensory Integration: A Systematic Review. The American journal of occupational therapy: official publication of the American Occupational Therapy Association. 2018. Vol. 72 (1). Pp. 1-10.

10. Schaaf R.C., Mailloux Z., Ridgway E. et al. Sensory Phenotypes in Autism: Making a Case for the Inclusion of Sensory Integration Functions. Journal of Autism and Developmental Disorders. 2022. URL: https://doi.org/10.1007/s10803-022-05763-0.

11. Talay-Ongan A., Wood K. Unusual Sensory Sensitivities in Autism: A possible cYossYoads. International Journal of Disability Development and Education. 2000. № 41(2). Рр. 201-212.

12. Valenzuela-Zamora A.F., Ramirez-Valenzuela D.G., Ramos-Jimenez A. Food Selectivity and Its Implications Associated with Gastrointestinal Disorders in Children with Autism Spectrum Disorders. Nutrients. 2022. Vol. 14 (13). Pp. 2660.

13. Watling R.L., Dietz J. Immediate Effect of Ayres5s Sensory Integration-Based Occupational Therapy Intervention on Children With Autism Spectrum Disorders. The American Journal of Occupational Therapy. 2007. Vol. 61 (5). Pp. 574-583.

14. Zhu J., Guo M., Yang T., Lai X., Lei Y.Y., He M.L., Chen J., & Li T.Y. Association between behavioral problems and gastrointestinal disorders among children with autism spectrum disorder. Chinese journal of pediatrics. 2017. Vol. 55 (12). Pp. 905-910.

15. Айрес Е.Д. Дитина і сенсорна інтеграція. Розуміння прихованих проблем розвитку з практичними рекомендаціями для батьків і спеціалістів. 3-тє видання. Київ: Вид. «Центр учбової літератури», 2022. 327 с.

16. Литвин Н.І., Борецька О.В., Сойко О.В. Комплексна психолого-педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами засобами сенсорної інтеграції. Пс^^олог'ія: реальність і перспективи. 2018. Вип. 10. С. 94-100.

17. Молчанов Д. Теорія сенсорної інтеграції Джин Айрес та її застосування у дитячій нейрореабілітації. Здоров'я України. 2012. № 4. С. 42-43.

18. Морозова А.С. Сенсорна інтеграція як один з методів ефективного функціонування програми раннього втручання. I-nte^^-nat-io^al Science Jo^^^inal of Educat^o~n & Linguistics. 2023. Vol. 2(3). Pp. 1-6.

19. Островська К.О., Качмарик Х.В. Сенсорна інтеграція дітей з аутизмом в умовах дошкільної установи. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. 2018. Вип. 35. С. 132-136.

20. Романчук О.Д. Нейробіологічне походження та психологічні моделі аутизму. НейропешБ: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2009. № 5 (16). С. 15-19.

21. Скрипник Т. Сенсорна інтеграція як підґрунтя цілісного розвитку дітей з аутизмом. Особлива дитина: навмання і в^^овання. 2016. № 4. С. 24-31.

22. Тарасун В. Аутологія: теорія і практика: підручник. Київ: «Вадекс», 2018. 590 с.

23. Фаласеніді Т.М., Козак М.Я. Порушення сенсорної інтеграції у дітей з особливими потребами. Молодий вчений. 2017. № 9. С. 102--105.



References

1. Abdel Ghafar, M.A., Abdelraouf, O.R., Abdelgalil, A.A., Seyam, M.K., Radwan, R.E., El-Bagalaty, A.E. (2022) Quantitative Assessment of Sensory Integration and Balance in Children with Autism Spectrum Disorders: Cross-Sectional Study. Children. 9 (3). 353. Retrieved from https://doi.org/10.3390/children9030353.

2. Chistol, L.T., Bandini, L.G., Must, A., Phillips, S., Cermak, S.A., & Curtin, C. (2018). Sensory Sensitivity and Food Selectivity in Children with Autism Spectrum Disorder. Journal of autism and developmental disorders, 48(2), 583-591.

3. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5™ 2013. American Psychiatric Publishing, Inc. Retrieved from https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596.

4. Hemati Alamdarloo, G. & Mradi, H. (2021) The effectiveness of sensory integration intervention on the emotional-behavioral problems of children with autism spectrum disorder. Advances in Autism. 7 (2). 152-166.

5. Kojovic, N., Ben Hadid, L., Franchini, M., & Schaer, M. (2019) Sensory Processing Issues and Their Association with Social Difficulties in Children with Autism Spectrum Disorders. Journal of clinical medicine. 8 (10). 1508. Retrieved from https://doi.org/10.3390/jcm8101508.

6. Mastrodimou, E., Halikia, C., Tsakalou, H., Stavrou, Е.P. (2019) The contribution of sensory integration to children with autistic spectrum disorders. Retrieved from http://surl.li/jebci.

7. Miller, S.H. & Mark, T. (2019) Wallace Multisensory Processing Differences in Individuals with Autism Spectrum Disorder. Multisensory Processes. 68. 243-272.

8. Robertson, C.E., & Baron-Cohen, S. (2017) Sensory perception in autism. Nature reviews. Neuroscience. 18 (11). 671-684.

9. Schaaf, R.C., Dumont, R.L., Arbesman, M., & May-Benson, T.A. (2018) Efficacy of Occupational Therapy Using Ayres Sensory Integration: A Systematic Review. The American journal of occupational therapy: official publication of the American Occupational Therapy Association. 72 (1). 1-10.

10. Schaaf, R.C., Mailloux, Z., Ridgway, E. et al. (2022) Sensory Phenotypes in Autism: Making a Case for the Inclusion of Sensory Integration Functions. Journal of Autism and Developmental Disorders. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10803-022-05763-0.

11. Talay-Ongan, A., Wood, K. (2000) Unusual Sensory Sensitivities in Autism: A possible oxossYoads. International Journal of Disability Development and Education. 41(2). 201--212.

12. Valenzuela-Zamora, A.F., Ramirez-Valenzuela, D.G., & Ramos-Jimenez, A. (2022) Food Selectivity and Its Implications Associated with Gastrointestinal Disorders in Children with Autism Spectrum Disorders. Nutrients. 14 (13). 2660.

13. Watling, R.L., & Dietz, J. (2007) Immediate Effect of Ayres5s Sensory Integration-Based Occupational Therapy Intervention on Children With Autism Spectrum Disorders. The American Journal of Occupational The^ap^. 61 (5). 574-583.

14. Zhu, J., Guo, M., Yang, T., Lai, X., Lei, Y.Y., He, M.L., Chen, J., & Li, T.Y. (2017) Association between behavioral problems and gastrointestinal disorders among children with autism spectrum disorder. Chinese journal o/pediatrics. 55 (12). 905--910.

15. Ayres, A.J. (2022) Dytyna i sensorna intehratsiia. Rozuminnia prykhovanykh problem rozvytku z praktychnymy rekomendatsiiamy dlia batkiv i spetsialistiv [Sensory integration and the child: understanding hidden sensory challenges with practical recommendations for parents and professionals]. Kyiv: Vydavnytstvo «Tsentr uchbovoi literatury». 327. [in Ukrainian].

16. Lytvyn, N.I., Boretska, O.V., & Soiko, O.V. (2018) Kompleksna psykholoho-pedahohichna reabilitatsiia ditei z osoblyvymy potrebamy zasobamy sensornoi intehratsii [Complex psychological and pedagogical rehabilitation of children with special needs by means of sensory integration]. Psykholohiia: realnist i perspektyvy -- Psychology: Reality and Perspectives.10. 94--100. [in Ukrainian].

17. Molchanov, D. (2012) Teoriia sensornoi intehratsii Dzhyn Aires ta yii zastosuvannia u dytiachii neiroreabilitatsii [Jean Ayres' theory of sensory integration and its application in children's neurorehabilitation]. Zdorovia Ukrainy - Health o;f Ukraine. 4. 42--43. [in Ukrainian].

18. Morozova, А.S. (2023) Sensorna intehratsiia yak odyn z metodiv efektyvnoho funktsionuvannia prohramy rannoho vtruchannia [Sensory integration as one of the methods of effective functioning of the early intervention program]. International Science Journal of Education & Linguistics. 2 (3). 1--6. [in Ukrainian].

19. Ostrowska, K.O., & Kachmaryk, Kh.V. (2018) Sensorna intehratsiia ditei z autyzmom v umovakh doshkilnoi ustanovy [Sensory integration of children with autism in preschool institutions']. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova - Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. 35. 132--136. [in Ukrainian].

20. Romanchuk, O.D. (2009) Neirobiolohichne pokhodzhennia ta psykholohichni modeli autyzmu [Neurobiological origins and psychological models of autism]. Neironews: psykhonevrolohiia ta neiropsykhiatriia -- Neuronews: psychoneurology and neuropsychiatry/ 5 (16. 15--19. [in Ukrainian].

21. Skrypnyk, Т. (2016) Sensorna intehratsiia yak pidgruntia tsilisnoho rozvytku ditei z autyzmom [Sensory integration as a basis for holistic development of children with autism]. Osoblyva dytyna: navchannia i vykhovannia - A special child: education and upbringing. 4. 24--31. [in Ukrainian].

22. Tarasun, V. Autolohiia: teoriia i praktyka: pidruchnyk [Autology: theory and practice: textbook]. Kyiv: «Vadeks». 590. [in Ukrainian].

23. Falasenidi, T.M., & Kozak, M.Ja. (2017) Porushennia sensornoi intehratsii u ditei z osoblyvymy potrebamy [Disability of sensor integration in children with special needs]. Molodyi vchenyi -- Young Scientist. 9. 102--105. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru