Експериментальне дослідження ефективності кейс-методу у формуванні пізнавальної компетентності майбутніх психологів при вивченні курсу "Загальна психологія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальне дослідження ефективності кейс-методу у формуванні пізнавальної компетентності майбутніх психологів при вивченні курсу «Загальна психологія»

Корват Лариса Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ

Анотація

кейс-метод когнітивна компетентнція психолог

У статті розглядаються результати експериментального дослідження використання кейс-методу для формування та діагностики пізнавальної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Обґрунтовується необхідність формування когнітивної компетентності у професійній підготовці майбутніх психологів для забезпечення конкурентоздатності в умовах стрімких змін професійного середовища, глобалізації та загальної інформатизації суспільства, загальної готовності до навчання упродовж життя. Наводяться переваги та особливості кейс-методу як інструменту формування пізнавальної компетентності.

Мета дослідження - розкрити ефективність кейс-методу у розвитку когнітивної компетентності майбутніх психологів у процесі вивчення курсу Загальної психології: пізнавальна сфера особистості.

В статті описуються деякі експериментальні й статистичні дані щодо окремих показників розвитку когнітивної компетенції. Зокрема, аналізуються статистичні результати, обчислені за допомогою я-критерію Колмогорова- Смірнова, які дозволили виявити значущу подібність контрольної і експериментальної вибірки за рівнем розвитку пізнавальної компетентності до початку формувального експерименту і значущу розбіжність між цими вибірками щодо рівня розвитку пізнавальної компетентності за результатами формувального експерименту. Застосування Т-критерію Вілкоксона щодо порівняння показників експериментальної вибірки до початку експерименту та після його завершення дали підстави зробити висновки про значущі зміни рівня пізнавальної компетентності у студентів експериментальної вибірки, які зумовлені систематичним застосуванням кейс-методу у навчальному процесі.

Висновок. Теоретична підготовка майбутніх психологів є недостатньою для формування пізнавальної компетентності, оскільки не забезпечує повністю формування пізнавальної компетентності здобувачів освіти. Кейс-метод можна розглядати як високоефективний метод розвитку та діагностики пізнавальної компетентності майбутніх фахівців.

Ключові слова: когнітивна компетентність, кейс-метод, професійна підготовка, майбутні психологи.

Abstract

Korvat Larysa Volodymyrivna Ph.D. in Psychology, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology, Kyiv National Economic University named after Vadym Getman, Kyiv

EXPERIMENTAL STUDY OF CASE-METHOD EFFECTIVENESS IN FORMING COGNITIVE COMPETENCE OF FUTURE PSYCHOLOGISTS WHILE STUDYING "GENERAL PSYCHOLOGY” COURSE

The article deals with the results of the experimental research of case-method application for forming and diagnostics of cognitive competence of future psychologists in the process of professional training. The article substantiates the necessity of forming cognitive competence in the professional training of future psychologists to be competitive in the conditions of rapidly changing professional environment, globalization and general informatization of the society and universal readiness for lifelong learning. The advantages and peculiarities of the case-method as an effective means of forming cognitive competence are presented.

The aim of the study is to reveal the effectiveness of the case-method in the development of cognitive competence of future psychologists in the process of studying general psychology: the cognitive sphere of personality.

The article describes some experimental and statistical data on certain indicators of cognitive competence development. In particular, the statistical results, calculated by means of Kolmogorov-Smirnov я-criterion, are analyzed which allowed to reveal significant similarity between the control and experimental samples by the level of cognitive competence development by the beginning of the forming experiment and significant difference between these samples by the level of cognitive competence development by the results of the forming experiment. The use of Wilcoxon's T-criterion for comparing the indicators of the experimental group at the beginning of the experiment and after the experiment allowed drawing conclusions about significant changes of the cognitive competence development level of the students in the experimental group caused by systematic use of the case-method in the educational process.

Conclusion. Theoretical training of future psychologists is insufficient for the formation of cognitive competence, as it does not fully ensure the formation of cognitive competence of applicants. The case method can be considered as a highly effective method of development and diagnosis of cognitive competence of future specialists.

Keywords: cognitive competence, case-method, professional training, future psychologists.

Постановка проблеми

Сьогодні суспільство ставить перед вищою школою завдання професійної підготовки майбутніх фахівців, які володіють відповідними фундаментальними знаннями, вміннями та навичками, які здатні творчо реагувати на виклики сьогодення та є конкурентоспроможними на ринку праці. Одним із шляхів відповіді на такий суспільний запит є упровадження компетентністного підходу у професійну підготовку здобувачів освіти. Основна увага акцентується на компетенціях, які покликані забезпечити адаптацію фахівців до викликів мінливих умов сучасного професійного середовища, ринку праці, бурхливого розвитку науки, техніки та технологій.

Загальною ідеєю компетентністного підходу є освіта, яка орієнтована на комплексне засвоєння знань та способів практичної діяльності, завдяки яким людина успішно реалізує себе у різних сферах своєї життєдіяльності. Він задає такі вектори-цілі як самовизначення, самоактуалізація, соціалізація та розвиток індивідуальності, здатність до самоосвіти упродовж життя. Впровадження компетентністного підходу у професійній підготовці постає фундаментом формування компетентного фахівця, який володіє культурою професійної діяльності. Саме компетентністний підхід дозволяє здійснити відбір змісту професійної освіти відповідно до потреб особистості, що розвивається і одночасно орієнтує її на інноваційний досвід успішної професійної діяльності в конкретній галузі.

У часи переходу всієї світової спільноти до інформаційного суспільства, коли пріоритетним стає не просто засвоєння предметних знань, умінь і навичок, але насамперед формування у майбутніх фахівців уміння вчитися, оволодіння навичками пошуку та опанування інформацією, здатності до самостійного навчання упродовж життя - формування когнітивної компетентності можна розглядати як один із пріоритетів. Наприклад, Т. Хлевицька та О. Гусєва вважають, що когнітивна компетентність є одним із визначальних чинників ефективності стратегічного управління на вітчизняних підприємствах та наголошують на її ролі у розумінні психологічного концепту стратегічного управління [1]. Когнітивна компетентність - це система здатностей, які визначають спроможність особистості щодо адекватного і глибокого пізнання оточуючого світу (як природного і соціального середовища, так і самої себе).

Якщо формування когнітивної компетентності розглядати, як значущий результат, то навчальний процес має вибудовуватися на таких підходах, які б при орієнтації на особистість кожного студента відкривали можливості прояву інтелектуальних і творчих здібностей, забезпечували варіативність форм та методів підготовки, інтерактивну взаємодію.

Потужним інструментом інтерактивної, особистісно орієнтованої стратегії у навчанні студентів є кейс-метод, який набуває все більшої популярності та спрямований на розвиток критичного та концептуального мислення, комунікативних умінь, навичок міжособистісного спілкування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роль і місце когнітивної компетентності є представленою у сучасній науковій літературі. І. Іваненко розкриває умови організації психологічного супроводу досягнення професійно-особистісних показників когнітивної компетентності [2].

М. Дороніна досліджує роль когнітивістики для створення технологій діагностики способів і резервів розвитку когнітивної компетентності [3]. М. Шеремет і Д. Супрун розкривають сучасний стан сформованості когнітивно-компетентністного компонента професійної підготовки спеціальних психологів, наголошуючи, що когнітивний критерій відображає засвоєння найважливіших психологічних знань, їхньої глибини, прагнення узагальнювати й аналізувати матеріал, давати оцінку фактам і явищам психологічної сфери в житті суспільства [4].

Л. Бурлачук при розкритті поняття компетентності звертається до поняття ситуативної змінної, яку необхідно враховувати, діагностуючи компетентність. На його думку, саме збіг ЗУНів, здібностей та цінностей особистості з вимогами наявної ситуації дозволяють людині бути компетентною, розв'язувати комплекс проблем, які визначає це поняття. «Компетентність - це поєднувальна ланка між особистістю та ситуацією» [5]. Хоча Л. Бурлачук говорить про реальну ситуацію, ця думка підштовхує до того, що метод ситуацій чи кейс-метод є тим інструментом, що дозволяє формувати когнітивну компетентність у освітньому середовищі.

Кейс-метод у технології розвитку когнітивної компетенції займає особливе місце. За останні 20 років він був популяризований та упроваджений у практику професійної підготовки психологів, що знайшло своє відображення і в наукових роботах. Так В. Кротенко проводить аналіз використання кейс- методу у освітньому процесі з акцентом на питаннях методології, можливостей використання у підготовці психологів та оцінки його загальної ефективності і потенціалу [6]. Н. Сторожук та В. Гаврюшенко розкривають особливості використання кейс-методу в практиці формування фахових компетентностей майбутніх офіцерів-психологів [7]. В. Синитттина. розкриває свій досвід поєднання предметних знань студентів і їхніх умінь оволодівати цими знаннями у професійній підготовці практичних психологів [8]. S. McLeod детально розкриває історію становлення кейс-методу у психологічній практиці, показує які трансформації зазнав метод від клінічного практикування психологів до навчального застосування [9].

Мета статті - розкрити ефективність кейс-методу у розвитку когнітивної компетентності майбутніх психологів у процесі вивчення курсу Загальної психології: пізнавальна сфера особистості.

Виклад основного матеріалу

Точкою відліку застосування методу кейсів у психологічній підготовці, мабуть, можна вважати практикування З. Фройда, який проводив дуже детальні дослідження особистого життя своїх пацієнтів, намагаючись зрозуміти, як допомогти їм подолати їхні проблеми. Згодом викладаючи такі описи у своїх роботах, він на прикладах (кейсах) навчав своїх учнів, одночасно за допомогою таких кейсів випробовував їх.

Кейс-метод - це поглиблене дослідження, аналіз, розбір окремого випадку, пов'язаного з окремою особою, групою, подією чи спільнотою. Як правило, дані збираються з різних джерел і за допомогою різних методів (наприклад, спостереження, інтерв'ю тощо).

Конструювання кейсів у психології може здійснюватися в ідеографічному та номотетичному підходах [9]. Ідеографічний підхід полягає у вивченні одиничного прикладу, пов'язаного з конкретною особистістю, без зіставлення даних з іншими. При аналізі окремого прикладу використовуються терміни і поняття, що підходять саме для нього. В такому випадку вимагається його інтенсивне вивчення, спрямоване на всебічне розуміння унікального прояву окремої особистості. Однак пояснення унікального випадку може бути недостатнім для виявлення загальних законів чи закономірностей. Ідеографічний підхід має такі переваги як глибина, яскравість, унікальність, глибина вивчення й аналізу особистості. Основні недоліки можуть критися у недостатній точності, несистематичності даних, суб'єктивізмі інтерпретації.

Номотетичний підхід полягає у порівнянні психологічних явищ з конкретної точки зору. Відповідно до цього підходу психологічні риси релевантні для всіх і необхідно з'ясувати, що це за явище, яка його значущість для людини. Недоліком номотетичного підходу є те, що, даючи концептуальне та емпіричне розуміння певного виміру особистості, він не дає змоги підійти до розуміння окремої людини. Основні переваги номотетичного підходу полягають у широті, точності, відтворюваності, можливості прогнозування, а основні недоліки можуть проявлятися у відсутності яскравості, життєвості.

Кейси можна аналізувати у різні способи, наприклад, за допомогою обґрунтовано обраної теорії чи визначення, феноменологічного аналізу, інтерпретації тексту тощо. Розкриття кейсу вимагає прийняття рішення, яку інформацію додатково потрібно знайти, що необхідно включити чи виключити. У хорошому кейсі завжди має бути чітко визначено, яка інформація є фактичним описом, що є висновком, а що є власною думкою.

Метод аналізу кейсів є інтерактивною технологією для швидкого навчання, основна мета якого формування нових психологічних якостей та умінь, аніж засвоєння знань, які все ж таки є необхідними для пошуку рішення у наданій ситуації. При використанні кейс-методу учасникам навчальної діяльності дають короткий опис обставин, які ґрунтуються на реальній або уявній ситуації. При цьому закладена певна внутрішня єдність кейса як конкретного випадку, що ілюструє загальну закономірність, і суть професійної діяльності, в якій доводиться приймати рішення в умовах певної невизначеності, можливо, діяти «за обставинами». Можна сказати, що кейс-метод - це ділова гра в мініатюрі, оскільки він поєднує в собі професійну діяльність з ігровою, навчальний матеріал подається у вигляді мікропроблем, а знання отримуються в результаті їх активного дослідження і творчого пошуку рішень.

Однією із цілей кейс-методу є активізація тих, хто навчається, що підвищує ефективність професійної підготовки або кваліфікацію фахівців, а також змінює рівень навчальної мотивації за рахунок стимулювання професійного інтересу студентів до навчального процесу.

Узагальнення всього масиву інформації про кейс-метод дозволяє сформувати такий чек-лист дидактичних цілей професійної підготовки майбутніх фахівців, формування когнітивної компетентності зокрема, опираючись на його функції, переваги, можливості:

1) формування навичок та прийомів всебічного аналізу ситуацій зі сфери професійної діяльності;

2) відпрацьовування умінь знаходити додаткову інформацію, необхідну для уточнення висхідної ситуації, тобто вчитися правильно формулювати питання «на розвиток», «на розуміння»;

3) набуття навичок застосування теоретичних знань для аналізу практичних проблем;

4) наочна презентація особливостей прийняття рішення в ситуації невизначеності, а також представлення різноманітних підходів до вироблення плану дій, орієнтованих на досягнення кінцевого результату;

5) набуття навичок вербалізації і точного викладу власної точки зору в усній або письмовій формі;

6) вироблення умінь презентації, переконливого обґрунтування та захисту своєї точки зору;

7) відпрацювання навичок конструктивного критичного оцінювання точки зору інших;

8) формування здатності до самостійного приймання рішення на основі групового аналізу ситуації;

9) оволодіння уміннями виносити користь із власних та чужих помилок у безпечному середовищі, опираючись на зворотній зв'язок.

Основними вимогами до кейсів є: 1) кейс має відповідати навчальним цілям; 2) кейс має бути максимально наближеним до реальної професійної діяльності, в якій реальна чи штучна ситуація компілюється з якоюсь типовою проблемою; 3) завдання має бути підібрано таким чином, щоб можна було користуватися різними шляхами для пошуку варіантів рішення; 4) кейси мають розрізнятися за рівнем узагальненості, за кількістю наданої інформації, за складністю проблеми; 5) матеріал кейса має відповідати сучасним вимогам, його слід оновлювати паралельно зі змінами в реальній практиці.

Існують три основні варіанти застосування методу кейсів: 1) для діагностики проблеми; 2) для діагностики проблем і знаходження способів їх рішення, 3) для оцінки дій по рішенню проблеми і їх наслідків (і проблема, і її рішення можуть бути описані в інструкції).

Суттєвими перевагами кейс-методу є: 1) не вимагає великих матеріальних або часових витрат і передбачає значну варіативність; 2) дає унікальну можливість досліджувати складні або емоційно значущі питання у безпечних обставинах навчальної діяльності, а не в реальному житті, з його тривогами, ризиками та загрозами про неприємні наслідки, які можуть виникнути у випадку неправильних дій у реальній ситуації; 3) комунікативний аспект вправ дає можливість швидкої, але достатньо повної оцінки важливості проблем, що обговорюються, і рішень, що приймаються.

При цьому слід зауважити, що окрім переваг кейс-метод має і певні недоліки, зокрема: 1) спрямованість методу на аналіз, вияв та розрахунок кроків, що ведуть до знаходження рішення проблеми і є перевагою кейс- методу, в той же час є його одним із його обмежень, оскільки навряд чи при зіткненні у реальності з проблемою, аналогічною досліджуваній у навчанні, особистість буде мати час, безпечні лабораторні умови та можливість актуалізувати необхідні знання у реальності. Це має бути донесено до тих, хто навчається, щоб не мати розчарування у реальній професійній ситуації; 2) оскільки у навчальній діяльності є ліміт часу, то здобувачі освіти і учасники тренінгів не завжди мають можливість розробити практичні рекомендації з проблеми, що може призводити до виникнення почуття незадоволеності.

Наведемо приклад типової кейс-ситуації, з якими працюють майбутні психологи у процесі вивчення предмету «Загальна психологія»:

Мета: навчитись за описом визначати основне психічне явище, про яке йдеться у ситуації. За додатковою інформацією визначати властивості чи особливості психічного явища.

Хід виконання. Прочитайте завдання і проаналізуйте його, дайте відповіді на поставлені запитання.

Андрій грав у якусь захопливу он-лайн гру та на вимогу матері змушений був відірватися від комп'ютера й засісти виконувати домашнє завдання з літератури, яке полягало в тому, що треба було прочитати частину відомого художнього твору. Спочатку Андрій змушував себе зосереджуватися на читанні. Та через деякий час він так захопився читанням, що навіть не почув, як повернувся з роботи батько, як мати покликала його вечеряти.

1) Який психічний процес є провідним у наведеній ситуації, які індикатори вказують на це? Шляхом дефініції цього процесу доведіть, що саме про нього йде мова.

2) Які властивості чи особливості виявленого психічного процесу можна виокремити в описі цієї ситуації'? Через дефініції цих властивостей доведіть, що саме вони маються на увазі у поданій ситуації.

3) Розробіть рекомендації для тренування цього психічного процесу з метою його функціонування на високому рівні.

У цій роботі представимо результати розвитку когнітивної компетенції здобувачів освіти майбутніх психологів. Для дослідження розвитку когнітивних компетенцій було обрано інтегральний показник когнітивної компетенції як прояв знань предмету, орієнтація та здатність застосувати знання у професійно значущих ситуаціях тощо.

Кейс-метод використано для дослідження когнітивної компетенції, оскільки він має подвійні властивості. З однієї сторони він є методом навчання, з іншої сторони - може використовуватися як метод діагностики. Когнітивна компетентність визначається як обсяг необхідних професійних знань, уміння аналізувати та обробляти інформацію, прогнозувати результати, концентрувати та переключати увагу, запам'ятовувати та пам'ятати необхідну інформацію, мати особливе відчуття часу тощо. Когнітивна компетенція як складник професійно-психологічних компетенцій одночасно включає певний необхідний обсяг психологічних знань.

Для дослідження змін обсягу психологічних знань у процесі психологічної підготовки кейс-метод є одним із зручних діагностичних інструментів. Сутність кейс-методу як діагностичного інструменту полягає в тому, що навчальний матеріал подається студентам у вигляді найбільш типових або нестандартних проблемних ситуацій, для розв'язку яких необхідно проявити знання та активну творчу і пошукову діяльність.

Дослідження розвитку когнітивної компетенції за допомогою кейс- методу проводилось у межах комплексного дослідження розвитку професійно-психологічних компетенцій майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Дослідження проводилося під час вивчення курсу «Загальна психологія: пізнавальна сфера особистості» у другому семестрі навчального року. Загальну вибірку досліджуваних склали 94 студенти першого курсу спеціальності психологія Київського національного економічного університету. 24 студенти склали контрольну вибірку та 70 - експериментальну. Контрольну вибірку склали студенти однієї академічної групи, у яких семінарські та практичні завдання вів інший викладач, який працював за звичною для нього методикою викладання психології. Експериментальну вибірку склали студенти, для яких при викладанні психології була поставлена однією з навчальних цілей - формування когнітивної компетентності. Діагностика рівня розвитку когнітивних компетенцій проводилась на початку, як констатувальний експеримент, та наприкінці формувального експерименту.

Для діагностики когнітивної компетенції було відібрано 5 задач-ситуацій, які пов'язані з різними темами дисципліни «Загальна психологія: пізнавальна сфера особистості» і одночасно відображали ситуації професійної діяльності. Такі задачі-ситуації на етапі констатувального експерименту пропонувались студентам для самостійного розв'язку після кількох лекційних занять і у процесі формувального експерименту після лекційних, на семінарських та практичних заняттях з теми.

Особливості сприйняття психологічних задач-ситуацій (кейсів) полягають у тому, що їх формулювання на перший погляд здаються студентам як щось просте, тривіальне, і що їх розв'язок лежить на поверхні. Студенти часто починають розв'язувати такі задачі, не орієнтуючись на теоретичні засади теми, в той час як розв'язування задач передбачає необхідність свідомого пошуку відповідних засобів для досягнення поставленої, але безпосередньо невидимої цілі.

Обробка результатів розв'язування задач проводилось методом контент- аналізу, оскільки такі задачі не мають певних алгоритмів розв'язку і їх вірне рішення пов'язане зі змістом конкретної теми та розумінням певних психологічних реалій і закономірностей та оперування ними. Для цього використовувались такі критерії: 1) правильне співвіднесення умов задачі з теоретичною темою; 2) визначення необхідних психологічних понять; алгоритм знаходження розв'язку; 4) формулювання розв'язку; 5) формулювання висновків.

За цими критеріями досліджуваним нараховувались бали за розв'язок кейсів (максимальна сума балів - 10 за одну задачу), що в цілому дало можливість за кількістю балів визначати рівень успішності розв'язування задач. За сумою набраних балів досліджуваних можна віднести до трьох груп: з низьким, середнім та високим рівнем.

Обробка результатів розв'язку кейсів студентами на етапі констатувального експерименту дала наступні показники: 1) низький рівень успішності розв'язку задач-ситуацій у контрольних групах становив 56, 4 % і в експериментальних - 49,6 %, 2) середній рівень відповідно 34,1 % і 38,2 %, 3) високий рівень - 9,5 % і 12,2 %. Отримані результати показують, що переважаючим є низький рівень успішності розв'язку задач-ситуацій, на другій позиції - середній рівень, високі результати були продемонстровані у незначній кількості випадків.

Розрахунок я-критерію Колмогорова-Смірнова показав, що експериментальна та контрольна вибірки є однорідними відносно досліджуваних властивостей на початку проведення експерименту.

У процесі формувального експерименту студенти експериментальної вибірки упродовж усього періоду вивчення курсу «Загальної психології» були включені у регулярний аналіз тематично підібраних кейсів-вправ та кейс-ситуацій. Аналіз кейсів проводився студентами з експериментальних груп індивідуально або в малих групах, в той час як студенти контрольної вибірки працювали як і раніше.

Обробка отриманих даних дозволяє констатувати такі результати: 1) низький рівень успішності розв'язку задач-ситуацій у контрольних групах становив 51,3 % і в експериментальних - 24,5 %, 2) середній рівень відповідно 37,4 % і 27,3 %, 3) високий рівень - 11,3 % і 48,2 %. Застосування я -критерію Колмогорова-Смірнова показало, що за цим критерієм, Яемп.=1,87, Яемп.> я кр.(0,01).

Отже, можна зробити висновки, що за критерієм однорідності- відмінності експериментальна та контрольна вибірки розрізняються між собою на статистично значущому рівні, що вказує на значущі зміни у експериментальній вибірці за показниками розвитку когнітивної компетенції.

Застосування Т-критерію Вілкоксона щодо показників експериментальної вибірки до початку експерименту та після його завершення дало такі результати: Темп.=328, Темп=362. За таблицею критичних значень Темп.< Т кр. (0,05). Ці результати дають підстави зробити висновки про значущі зміни у студентів експериментальної вибірки, які відображають покращання результатів розв'язку кейсів, а відповідно і сформованості когнітивної компетентності.

Висновок, який можна зробити з огляду на отримані результати, що лише теоретична підготовка майбутніх психологів є недостатньою для формування пізнавальної компетентності.

Для її розвитку у процесі навчальної діяльності потрібно створювати такі умови, які б ставали підґрунтям для її формування. Кейс-метод можна розглядати як високоефективний метод розвитку та діагностики пізнавальної компетентності майбутніх фахівців, оскільки сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу шляхом моделювання ситуацій майбутньої професійної діяльності через занурення студентів у проблемні ситуації, які є типовими для обраного фаху; підвищує емоційну залученість студентів за рахунок динаміки групових процесів; спрямованості на вироблення практичних навичок; застосуванні теоретичних концептів для практичного використання при вирішенні проблемної ситуації; підвищенні мотивації професійного розвитку, стимулюванні індивідуальної та групової активності студентів, сприянні формуванню професійно важливих особистісних якостей, компетентностей тощо.

Література

1. Хлевицька, Т. Б., Гусєва, О. Ю. (2019). Когнітивна компетентність: зміст та особливості формування. Ефективна економіка, [Онлайн], № 4. https://doi.org/10.32702/2307- 2105-2019.4.37

2. Іваненко, І. В. (2017). Когнітивна компетентність як компонент дослідницької компетентності наукових кадрів. Сучасна педагогіка: теорія, методика, практика. Матеріали конференції 23-24 червня 2017 р. Ужгород. http://molodyvcheny.in.ua/files/ conf/ped/23june2017/18.pdf

3. Дороніна, М.С., Литовченко, І. В. (2010). Когнітивна компетентність: діагностика, розвиток. Вища школа: науково-практичне видання. Х. Знання, № 10. 99-113 http://surl.li/euuoq

4. Шеремет М., Супрун, Д. (2021). Когнітивна складова становлення особистості спеціального психолога. Вища освіта України, № 1. 72-79. DOI 10.31392/NPU-VOU.2021.1(80).09

5. Бурлачук, Л. Ф. Диагностика компетентности в контексте взаимодействия личности и ситуации. Доклад на 2-ой науч.-практич. конф. «Психодиагностика и тестирование персонала». Режим доступа: http://www.botexpert.com.ua/Artides/Artides_567.html

6. Кротенко, В. І. (2021). Використання кейс-методу у професійній підготовці психологів (спеціальних, клінічних). Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, № 75, Т. 2. 96-100. DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.75-2.18

7. Сторожук, Н., Гаврюшенко, В. (2021). Досвід використання кейс-методу при формування професійних компетентностей військового психолога. Вісник Національного університету оборони України, №6 (64). 110-118. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858- 2021-64-6-110-118

8. Синишина, В. (2019). Використання ситуаційних задач на практичних заняттях у системі фахової підготовки майбутніх практичних психологів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, № 67, Т. 2. 156-160. DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2019.67-2.30

9. McLeod, S. A. (2019, August 03). Case study method. Simply Psychology. [Electronic resource]. Retrieved from www.simplypsychology.org/case-study.html Date of treatment: 28.01.2023.

References

1. Khlevytska, T. B., Husieva, O. Yu. (2019). Kohnityvna kompetentnist: zmist ta osoblyvosti formuvannia. [Cognitive competence: contents and features of formation]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy [Online], vol. 4. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.4.37 [in Ukrainian].

2. Ivanenko, I. V. (2017). Kohnityvna kompetentnist yak komponent doslidnytskoi kompetentnosti naukovykh kadriv [Cognitive competence as a component of research competence of scientific personnel]. Suchasna pedahohika: teoriia, metodyka, praktyka - Modern pedagogy: theory, methodology, practice. Materialy konferentsii, 23-24 chervnia 2017. Uzhhorod. http://molodyvcheny.in.ua/files/conf/ped/23june2017/18.pdf [in Ukrainian].

3. Doronina, M.S., Lytovchenko, I. V. (2010). Kohnityvna kompetentnist: diahnostyka, rozvytok [Cognitive competence: diagnosis, development]. Vyshcha shkola: naukovo-praktychne vydannia - Higher school: scientific and practical edition. Kh. Znannia, № 10. 99-113 http://surl.li/euuoq [in Ukrainian].

4. Sheremet M., Suprun, D. (2021). Kohnityvna skladova stanovlennia osobystosti spetsialnoho psykholoha. [Cognitive component of personality development of a special psychologist]. Vyshcha osvita Ukrainy - Higher education of Ukraine, № 1. 72-79. DOI 10.31392/NPU-VOU.2021.1(80).09 [in Ukrainian].

5. Burlachuk L. F. Dmhnostyka kompetentnosti v kontekste vzaymodeistvyia tichnosti і stiuatsn [Diagnostics of competence in the context of the interaction of personality and situation]. Doklad na 2-oi nauch.-praktych. konf. «Psikhodiagnostika і testirovanye personala» - Presentation on the 2nd scientific-practical conf. "Psychodiagnostics and personnel testing". Access mode: http://www.botexpert.com.ua/Articles/Articles_567.html [in Russian].

6. Krotenko V. I. (2021). Vykorystannia keis-metodu u profesiinii pidhotovtsi psykholohiv (spetsialnykh, klinichnykh) [Use of the case method in professional training of psychologists (special, clinical)]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, № 75, vol. 2. 96-100. DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.75-2.18 [in Ukrainian].

7. Storozhuk, N., Havriushenko, V. (2021). Dosvid vykorystannia keis-metodu pry formuvannia profesiinykh kompetentnostei viiskovoho psykholoha [Experience of using the case method in the formation of professional competencies of a military psychologist]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy - Bulletin of the National Defense University of Ukraine, №6 (64). 110-118. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2021-64-6-110-118 [in Ukrainian].

8. Synyshyna, V. (2019). Vykorystannia sytuatsiinykh zadach na praktychnykh zaniattiakh u systemi fakhovoi pidhotovky maibutnikh praktychnykh psykholohiv [The use of situational problems in practical classes in the system of professional training of future practical psychologists]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of the formation of a creative personality in higher and secondary schools, № 67, T. 2. 156-160. DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2019.67-2.30 [in Ukrainian]

9. McLeod, S. A. (2019, August 03). Case study method. Simply Psychology. [Electronic resource]. Retrieved from www.simplypsychology.org/case-study.html Date of treatment: 01.28.2023.

Размещено на Allbest.ru