Проблема психологічної безпеки особистості в умовах військового стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема психологічної безпеки особистості в умовах військового стану

Оверчук Вікторія Анатоліївна доктор економічних наук, кандидат психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології, Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі благополуччя особистості в умовах соціальної невизначенності, яка полягає в тому, що психологічна безпека особистості є необхідною умовою її розвитку в процесі життєдіяльності, профілактики психосоматичних розладів і реалізації особистісного потенціалу. Крім того, психологічно захищеною є та людина, яка «будує власне життя в контексті єдності із суспільством, природою, всесвітом, реалізує свої здібності, ідеали та прагнення через систему змістовної регуляції життя, яка готова забезпечити власну безпеку та здоров'я через перетворення небезпек у чинник власного розвитку» [1]. На сучасному етапі розвитку українського суспільства актуальність питання психологічної безпеки людей обумовлена як через військову агресію російських загарбників, так і через непередбачувані наслідки односторонніх, часто гуманістичних криз, через прояви науково-технічного прогресу, інформаційного перенасичення життєвого простору особистості, через численні природні, техногенні та соціальні потрясіння, які стають дедалі складнішими. Потреба в психологічній безпеці завжди була і є одним із найважливіших викликів для людини. Люди завжди страждали і мусили захищатися від різних загроз і небезпек. Проте, якщо в минулому і частково в сучасності їхнє фізичне здоров'я, благополуччя та засоби до існування були під загрозою здебільшого теоретично, зараз кількість загроз і небезпек, що впливають на їхнє психічне здоров'я та психологічне благополуччя, швидко зростає. Авторкою статті доведено, що повномасштабне вторгнення російських військ в Україну негативно вплинуло на загальний стан психологічної безпеки громадян, зокрема на такі складові цього показника, як моральний стан та духовний комфорт. Подальші перспективи дослідження авторки будуть зосереджені на вивченні комплексних інтеграційних підходів до процесу корекції психологічної безпеки особистості.

Ключові слова: психологічна безпека, психологічне благополуччя, військова агресія, моральний стан, духовний комфорт.

Overchuk Victoriia Anatoliivna Doctor of Economics, Candidate of Psychological Sciences, Professor, Head of Psychology Department of Vasyl' Stus Donetsk National University, Vinnytsia

THE PROBLEM OF PSYCHOLOGICAL SECURITY OF PERSONALITY UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL STATE

Abstract. The article is devoted to the actual problem of personal well-being in conditions of social uncertainty, which consists in the fact that the psychological safety of the individual is a necessary condition for its development in the process of life, prevention of psychosomatic disorders and realization of personal potential. In addition, psychologically protected is a person who "builds his own life in the context of unity with society, nature, the universe, realizes his abilities, ideals and aspirations through a system of meaningful regulation of life, who is ready to ensure his own safety and health by transforming dangers into factor of own development" [1]. At the current stage of the development of Ukrainian society, the relevance of the issue of psychological security of people is determined both by the military aggression of the Russian invaders, and by the unforeseen consequences of one-sided, often humanitarian crises, by manifestations of scientific and technical progress, informational oversaturation of the life space of the individual, by numerous natural, man-made and social upheavals that are becoming more and more complex. The need for psychological safety has always been and is one of the most important challenges for a person. People have always suffered and had to defend themselves from various threats and dangers. However, while in the past and partly in the present their physical health, well-being and livelihoods were threatened mostly in theory, now the number of threats and dangers affecting their mental health and psychological well-being is increasing rapidly. The author of the article proved that the full-scale invasion of Russian troops into Ukraine negatively affected the general state of psychological security of citizens, in particular, such components of this indicator as morale and spiritual comfort. Further perspectives of the author's research will be focused on the study of complex integration approaches to the process of correction of the psychological safety of the individual.

Keywords: psychological safety, psychological well-being, military aggression, morale, spiritual comfort.

Постановка проблеми

Проблема психологічної безпеки особистості є актуальною як у професійних, так і в особистих стосунках. З одного боку, професійна діяльність може бути джерелом задоволення, підвищення самооцінки, розширення соціальних контактів, інтелектуального та емоційного настрою; в цьому випадку людина ефективно виконує свої професійні обов'язки і продовжує професійно розвиватися. Але, з іншого боку, це є причиною стресу та психологічної напруги. Забезпечення безпеки людей є одним із найскладніших та найпопулярніших питань сучасності. Уявна простота повсякденного розуміння цього питання не повинна вводити в оману. Питання безпеки стосується фундаментальних аспектів людського існування; вона має світоглядний, науково-теоретичний і прикладний рівень розгляду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання психологічної безпеки завжди було актуальним та не залишало байдужим науковців, так вагомий внесок у розробку проблеми психологічної безпеки особистості внесли А. Маслоу, А. Брушлинський, Г. Дорофєєва, Б. Єремєєв, Н. Єфімова, Ю. Зинченко, Г. Ложкін, Н. Лизь, А. Кімберг, Т. Краснянська, С. Максименко, К. Нартова-Бочавер, Н. Харламенкова і ін.

Однак, в умовах зростаючої соціальної нестабільності населення України через повномасштабне вторгнення росії, проблема психологічної безпеки особистості вимагає подальших наукових розробок у напряму набуття, пошуку її дієвих механізмів.

Отже, метою нашої статті є дослідження формування психологічної безпеки особистості в умовах військового вторгнення російської орди в Україну. психологічна безпека благополуччя

Виклад основного матеріалу

На сьогодні немає єдиного трактування терміну «психологічна безпека». В академічних словниках англійської, французької та німецької мов відображено поняття «персональна (особиста) безпека», яке пов'язане зі станом, почуттями, переживаннями людини щодо її поточного становища та майбутніх перспектив. Психологічну безпеку особистості зазвичай розглядають через призму «середовищного підходу», тобто через стрес, викликаний суб'єктивними відчуттями дискомфорту в просторі, середовищі, в якому перебуває людина. Феномену психологічної безпеки присвячено низку досліджень, у яких зроблено спроби розглянути умови її забезпечення з різних позицій [2].

Проаналізувавши значення терміну «безпека», науковці прийшли до висновку, що цей термін у суспільній свідомості менше ототожнюється з «відсутністю загроз», а більше зі станом, власними відчуттями і попереднім досвідом, а також орієнтуючись на досвід інших людей.

Загалом термін «безпека» асоціюється зі станом і відчуттям безпеки, безстрашності або безтурботності, довіри, стабільності. Різні концепції безпеки зосереджені насамперед на людських почуттях і досвіді в поточній ситуації та майбутніх перспективах. Психічну безпеку визначають як стан суспільної свідомості, за якого суспільство в цілому та кожна окрема особа сприймають поточний стан дійсності та життя як відповідний та надійний, вважаючи, що сьогодні існують реальні можливості для задоволення природних і соціальних потреб громадян і можливості реалізувати впевненість у майбутньому [3]. Психологічна безпека особистості є необхідною умовою для розвитку її функціональних здібностей, профілактики психосоматичних розладів та самореалізації особистості. При цьому особистість, яка досягла психологічної безпеки, - це особистість, яка «формує власне життя в контексті єдності із суспільством, природою, всесвітом, реалізує власні здібності, ідеали та прагнення через створену систему смислової регуляції життя, і готова забезпечити безпеку та зміцнення власного здоров'я, перетворивши небезпеку на фактор власного розвитку» [4].

У дослідженнях з проблеми саморегуляції вольової діяльності людини М.Слюсаревський показав, що регуляція діяльності відбувається не тільки на основі причинно-наслідкового зв'язку, а має складну синтетичну конфігурацію. Саморегуляція в дослідженнях цього вченого визначається як тип внутрішнього стану, рис чи здібностей, що є генетично успадкованими та саморозкриваються шляхом саморефлексії [5]. Ярослав Андрушко, який вивчав концепцію навчання в психології, виявив, що організм діє як цілісна система; отже, стан психологічної безпеки можна розглядати як самостійну мету, кінцевий результат діяльності суб'єкта та як засіб досягнення іншої мети [6]. Усі теоретичні концепції, що вивчають психологічну безпеку, можна поділити на п'ять основних груп:

• Теорії, що пояснюють феномен перевантаження - надлишок інформації або необхідність приймати багато рішень за короткий проміжок часу. Сприйняття стресу залежить від індивідуального рівня адаптації: чим більше відхилень від рівня адаптації, тим сильніший стрес.

• Стрес пов'язаний зі зниженою свободою прийняття рішень і дій. Цей досвід значною мірою визначається культурними нормами, фізичною та психологічною дистанцією, прийнятою в суспільстві.

• Екологічний підхід, розроблений Р. Баркером, пропонує концепцію недостатнього та перенаселеного населення. Перенаселеність, коли ролей менше, ніж людей, створює напругу. Присутність інших людей сприймається негативно.

• Теорії атрибуції припускають, що важливо, як людина пояснює своє роздратування; вона приписує причину стресу іншим людям або обставинам.

• У дослідженнях використовується поняття локусу контролю (індивідуальна стратегія). Причиною стресу є втрата контролю над навколишнім середовищем. Людина відчуває, що не може змінити ситуацію. Місце контролю визначає ставлення до стресової ситуації [7].

У психології часто розглядається питання психологічного захисту. Серед вітчизняних дослідників поняття «механізми психологічного захисту» і «механізми опанування» (копінг-поведінка) розглядаються як найважливіші форми адаптаційних процесів і реагування індивідом на стресові ситуації, що доповнюють один одного. Послаблення психічного дискомфорту здійснюється в рамках неувідомленої діяльності психіки за допомогою механізмів психологічної захисту. Копінг-поведінка використовується як стратегія дій особистості, що спрямована на усунення ситуації психологічної загрози. У кожної людини с стресовому стані є своя власна унікальна комбінація ресурсів адаптації, а також власна стратегія поведінки та способи дії в стресогенних ситуаціях. Ця комбінація складає ядро індивідуального стилю боротьби особистості в стресовому стані.

Саме ці чинники формують механізми психічної регуляції подолання стресу і характеризують сутність даного процесу. Ресурси - це все те, що особистість використовує, щоб задовольнити вимоги середовища. Виділяють два великих класи ресурсів:

• особистісні (психологічні) - це навички та здібності індивіда;

• середовищні (соціальні) - ресурси, які відображають доступність для особистості допомоги в соціальному середовищі (інструментальні, моральні, емоційні).

Більш детальна класифікація дозволяє не тільки ідентифікувати конкретні ресурси (наприклад, культурні, політичні, інституційні ресурси), але і визначити їх джерела. Якщо коротко охарактеризувати склад особистих ресурсів, то слід зазначити, що психологічні ресурси включають когнітивні, психомоторні, емоційні, вольові та інші загальнопсихологічні властивості людини. Особистісні ресурси включають різноманітні властивості, риси, установки особистості, що здійснюють вплив на регуляцію поведінки в напружених ситуаціях життєдіяльності і відбиті в якостях самоконтролю, самооцінки, в почутті власної гідності, мотивації, тощо.

Професійні ресурси - це рівень знань, досвіду, індивідуальний стиль діяльності, що дозволяють регулювати професійну поведінку особистості.

Фізичні ресурси визначаються рівнем фізичного і психічного здоров'я і функціональних резервів людини. До цього слід додати значну, часом надзвичайно значиму роль матеріальних ресурсів, які відкривають доступ до інформаційних, юридичних, медичних та інших форм професійної допомоги.

Особистісні та психологічні ресурси є основою для формування стратегій долаючої поведінки. Їх функціональна спрямованість складається або в запобіганні, або в усуненні, або в зниженні стресу, або у відновленні вихідного стану. На різних етапах процесу опанування особистість використовує різні стратегії, іноді навіть комбінуючи їх. При цьому не існує таких стратегій, які були б ефективними у всіх важких ситуаціях. Якими прийомами користуватися, вирішує сама особистість, виходячи зі своїх індивідуально-психологічних особливостей, життєвого досвіду, оцінки значущості ситуації, що відбувається, та інших факторів.

Психологічну безпеку людини М. Пустовойт сприймає як «певну захищеність свідомості від впливів, які всупереч її волі та бажанню можуть змінити психічні стани, психологічні особливості та поведінку, здатні різко вплинути на людину аж до зміни її життєвого шляху». Вчений відокремлює безпеку психіки людини від маніпуляції її свідомістю. У більшості випадків під маніпуляцією розуміють психічний вплив, який впливає на свідомість людини проти її волі [8]. J. Wang, R. Long, H. Chen & Q. Li розглядають психологічну безпеку особистості, яка визначається рівнем суб'єктивності (перцептивні, когнітивні, емоційні процеси) та об'єктивними факторами - рівнем розвитку середовища [9]. M. Пустовойт визначає безпеку особистості як «формування сукупності правових і моральних норм, соціальних інститутів і організацій, які дозволяють їй розвивати і реалізовувати соціально значущі навички і потреби, не відчуваючи при цьому протидії держави і суспільства» [8]. М. Слюсаревський розглядає структуру психології безпеки у двох аспектах, а саме: психологічна безпека середовища та психологічна безпека особистості. Психологічна безпека середовища в соціальному аспекті визначається як стан середовища, вільний від психологічного насильства у взаємодії людей, що сприяє задоволенню базових потреб в особистісному спілкуванні, створенні еталонної цінності середовища та, відповідно, забезпечення психологічного захисту. При цьому особистість проявляється в здатності зберігати стійкість до деструктивних внутрішніх і зовнішніх впливів у середовищі з певними параметрами, в тому числі травматичними. Дж.Аббас, М. Акил пропонують класифікувати всі небезпеки та загрози за метою, процесом і результатом впливу, рефлексією, сприйняттям, рівнем свідомості, можливостями впливу, структурною організацією, здатністю індивідів протистояти цим загрозам. Поняття психологічної безпеки також використовується у зв'язку з професійною діяльністю особистості. Наукове обґрунтування цієї концепції міститься в дослідницькій роботі Т. Cjuman & O.Nagula, які розглядають питання психологічної безпеки як профілактику нещасних випадків на виробництві, розроблену в рамках виробничої психології.

Нами виокремлено два психологічних визначення: психологічна безпека як безпека навколишнього середовища та психологічна безпека як індивідуально-психологічна якість людини, яка передбачає здатність захищатися від загроз і небезпек. Психологічна безпека людини - це не що інше, як захист її психіки від руйнівних зовнішніх і внутрішніх впливів. Цілком слушним є акцент на тому, що деструктивні впливи можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. Загрози і небезпеки можуть впливати на людину ззовні, виходячи з глибини її власної психіки, деформованого життя (у вигляді навіяного або самонавіюваного страху, безпідставних соціальних страхів, упереджень, занадто грубих спотворень дійсності та ін.). Психологія безпеки вивчає різні види діяльності людини, пов'язані з небезпекою. Предметами дослідження в цьому напрямі є: психічні процеси, породжені діяльністю, що впливає на їх безпеку; психічні стани особи, що впливають на безпеку її діяльності; особливості особистості, що впливають на безпеку діяльності. Відповідно до точки зору N. Berg, О. Kiviruusu & Т. Lintonen, під загрозою психологічній безпеці суб'єкта професійної діяльності розуміється сукупність перешкод у процесі задоволення потреб суб'єкта в діяльності, унікальність яких базується на численних факторах як зовнішнього, так і внутрішнього середовища діяльності суб'єкта [10].

Формування психологічної безпеки особистості включає кілька послідовних етапів, перший з яких полягає в отриманні інформації про рівень безпеки або небезпеки для оточення людини, що виникає в процесі побудови суб'єктивного світогляду. Це феномени навколишньої реальності певним чином структуровані людиною відповідно до її цінностей і потреб та закодовані в індивідуальній свідомості як безпечні чи небезпечні. Відповідно, у людини виникає базове відчуття безпеки або небезпеки власного існування в оточенні, яке, відповідно, визначає напрямок її подальшої діяльності. Почуваючись безпечно, людина переживає такі позитивні емоції, як щастя, натхнення, бажання взаємодіяти з іншими; однак, коли людина відчуває якусь небезпеку, вона може проявляти тенденцію до самоізоляції та відчуження, зосереджуючись на негативних почуттях страху та небезпеки [5].

Психологічна безпека особистості формується із взаємодії та сукупності психічних і перцептивних процесів, які мають певні індивідуальні особливості і, відповідно, передбачають координацію індивідуальних здібностей у контексті вимог навколишнього середовища [11]. Отже, формування психологічної безпеки особистості - це сукупність взаємопов'язаних процесів сприйняття та оцінки середовища, а також «сканування» та виявлення небезпек з боку позиції особистості.

З метою аналізу особливостей та складу психологічної безпеки мешканців тимчасово окупованих територій України, найбільш ефективних напрямів її формування та корекції; дослідження процесу формування та корекції психологічної безпеки особистості, нами було проведене опитування жителів, які перебували на тимчасово окупованих територіях України (Київської, Харківської, Черкаської, Донецької та Луганської областей) в березні 2022 року. В опитуванні взяли участь майже 200 осіб віком 35-45 років, з них 100 жінок і 99 чоловіків. Анкета опитування включала питання щодо:

• оцінки загального рівня психологічної безпеки;

• оцінки рівня окремих компонентів психологічного благополуччя;

• визначення найбільш ефективних напрямків корекції психологічної безпеки особистості.

Досліжувальним було запропоновано визначити важливість окремих категорій опитування у відсотковому співвідношенні від 0% до 100%, після чого розраховувався середній бал по групі.

Проведене опитування дало можливість оцінити стан психологічної захищеності респондентів, зокрема, їхню здатність виявляти стійкість у середовищі з певними параметрами, зокрема психотравмуючими подіями. За результатами оцінювання було визначено один із наступних рівнів психологічної безпеки респондентів:

• стан повної психологічної безпеки (опір особистості зовнішнім і внутрішнім діям);

• відсутність психологічної безпеки (схильність до порушення функціонування особистості, що проявляється в її поведінці та діяльності);

• стан «прихованої» психологічної незахищеності (як можливість переходу в перший і другий стани під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів).

Оцінку проводили у відсотках від найбільш позитивного результату, де 100% -- максимально можливий ступінь розвитку показника. Результати опитування засвідчили, що після повномасштабного військового вторгнення фізичне здоров'я респондентів у середньому дещо погіршилося; рівень морального духу значно знизився (з 49% до 21%); а рівень внутрішнього комфорту знизився з 39% до 3%. При цьому спостерігається зростання мотиваційно-ціннісної складової психологічної безпеки.

Дослідження виявило, що для збереження особистісної психологічної безпеки людини особливо важливими для респондентів є такі аспекти, а саме:

• демократизація суспільного життя та формування громадянського суспільства;

• послідовність вирішення соціально-психологічних проблем у рамках культурно-історичного циклу;

• довіра суспільства до різноманітних соціальних інститутів;

• рольова взаємодія та продуктивність у групах;

• регулювання соціальної напруги;

• налагодження соціальних діалогів у суспільстві з метою раціонального регулювання суспільних відносин;

* подолання психотравмуючих наслідків військового конфлікту.

Як показали результати опитування, з точки зору респондентів, найважливішими кроками для корекції рівня психологічної безпеки є прогнозування життєвих перспектив і розвиток навичок зняття емоційної напруги з метою швидкого та глибоко одужати.

Андрушко Я., у своїх наукових працях намагається проаналізувати захисний механізм особистості з точки зору можливості досягнення психологічної безпеки, що базується на здібностях суб'єкта, який формує відчуття подолання певних життєвих перешкод. Науковець пропонує розглядати питання психологічної безпеки з точки зору особистісного зростання та розвитку, у рамках якого необхідно проаналізувати умови, за яких людина може перетворити проблеми на завдання, а потім - на можливості для самоосвіти. Якщо людина сприймає свої перешкоди як можливості, тобто у разі зміни суб'єктивного ставлення до них, вона зміщує акценти від особистісного сенсу проблеми до особистісного сенсу її вирішення [6]. Пустовойт М. описав механізм розкриття потенціалу психологічної безпеки особистості як зміну структури альтернатив у контексті аналізу проблема вибору [8]. У дослідженні психологічної безпеки можна виділити два напрямки: об'єктивний і суб'єктивний. Об'єктна орієнтація у вивченні психологічної безпеки особистості передбачає розгляд особистості як об'єкта психологічної безпеки в певних умовах. Суб'єктивна спрямованість передбачає розуміння людини як активного суб'єкта забезпечення власної психологічної безпеки і включає: дослідження психологічної безпеки особистості, аспекти формування безпечної поведінки особистості на різних етапах її життя.

На нашу думку, формування психологічної безпеки відбувається в процесі категоризації середовища, створення індивідуальної моделі світу, визначеної людиною у вимірах безпеки/небезпеки в координатах її життєвих почуттів і цінностей, які є актуальними «маркерами» безпеки чи небезпеки. Прийняття існування протилежностей безпеки/небезпеки в житті допомагає підвищити ступінь адаптації людини до загроз і підвищує її потенціал для розвитку та самореалізації [12]. Стратегії особистої безпеки можуть бути продуктивними для різних ступенів, залежно від зрілості та автономності особистості, її здатності реалізувати власний життєвий сценарій відповідно до власних цінностей і цілей. Ефективними практичними засобами підвищення психологічної безпеки особистості є соціально-психологічні заняття, спрямовані на підвищення особистісної суб'єктності, навичок сприйняття та спілкування, самосприйняття, саморегуляції та задоволеності життям, а також толерантності до ризику як виклику для підкорення нового. особисті висоти.

Висновки

Отже, психологічна безпека особистості (у широкому розумінні) включає:

по-перше, належний рівень теоретичної та практичної підготовки особистості, завдяки якому досягається захист і реалізація її життєво важливих інтересів і гармонійний розвиток, незалежно від інформаційних можливостей особистості;

по-друге, здатність створити умови для гармонійного розвитку та задоволення потреб особистості незалежно від наявності інформаційних загроз;

по-третє, забезпечення, розвиток і використання навколишнього середовища в інтересах особи;

по-четверте, захист від різноманітних загроз.

Дослідження показало, що повномасштабне вторгнення російських військ в Україну негативно вплинуло на загальний стан психологічної безпеки громадян, зокрема на такі складові цього показника, як моральний стан та духовний комфорт. Водночас, слід зазначити, що дослідження не охоплює всіх аспектів цього питання; отже, подальші перспективи дослідження будуть зосереджені на вивченні комплексних інтеграційних підходів до процесу корекції психологічної безпеки особистості.

Література:

1. Hajek, A. & Kцnig, H-H. (2018). The relation between personality, informal caregiving, life satisfaction and health-related quality of life: evidence ofa longitudinal study. Qual Life Res. 27(5),1249-1251 https://doi.org/10.1007/s11136-018-1787-6.

2. Nagasu, M., Kogi, K. & Yamamoto, I. (2019). Association of socioeconomic and lifestyle-related risk factors with mental health conditions: a cross-sectional study. BMC Public Health. 19(1),1759 https://doi.org/10.1186/s12889-019-8022-4.

3. Шинкар, М. (2021). Психологічна безпека особистості учня. Наукові записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. том. 32 (71), 1, с.75-76. DOI: https://doi.org/10.32838/2709-3093/202L1/13

4. Afolabi, O. & Baloguna, A. (2017). Impacts of Psychological Security, Emotional Intelligence and SelfEfficacy on Undergraduates' Life Satisfaction. Psychological Thought, 10(2), 247-261 DOI:10.5964/psyct.v10i2.226.

5. Слюсаревський М. (2020). Психологічна безпека особистості в онтологічному та гносеологічному вимірах. Післямова до праці, присудженої Державної премії України в галузі науки і техніки. Наукові студії соціальної та політичної психології, (45(48), 7-26. https://doi.org/10.33120/ssj .vi45(48).138

6. Андрушко Я. (2017) Психокорекція: навч.-метод. посібник. Львів. 212 стор. Cjuman, T. & Nagula, O. (2018) Психологічна формула безпеки як концептуальна основа формування навичок безпечної поведінки особистості. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Отримано з: https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/view/27

7. Cjuman, T. & Nagula, O. (2018) Psychological formula of security as a conceptual basis for the formation of skills of safe behavior of the individual. Pedagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy. Retrieved from: https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/view/27

8. Пустовойт М. (2017) Механізми формування психологічної безпеки особистості. Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. Психологія. том. 22, 3 (45) Отримано з: http://psysocwork.onu.edu.ua/old/article/view/135190

ISSN (print) 2708-7530

HayKgd uepcueKmwu № 12(30) 2022

9. Wang, J., Long, R., Chen, H., & Li, Q. (2019). Measuring the Psychological Security of Urban Residents: Construction and Validation of a New Scale. Frontiers in Psychology, 10, 2423. DOI: 10.3389/fpsyg.2019.02423

10. Berg, N., Kiviruusu, O. & Lintonen, T. (2019). Longitudinal prospective associations between psychological symptoms and heavy episodic drinking from adolescence to midlife. Scand J Public Health. 47(4), 420 https://doi.org/10.1177/1403494818769174.

11. Notten, N., Grunow, D. & Verbakel, E. (2017). Social policies and families in stress: gender and educational differences in work-family conflict from a European perspective. Soc Indic Res. 132(3),1281-305 https://doi.org/10.1007/s11205-016-1344-z.

12. Hiilamo, A., Shiri, R., Kouvonen, A. & Mдnty, M., et al. (2019) Common mental disorders and trajectories of work disability among midlife public sector employees -a 10-year follow-up study. J Affect Disord. 247, 66-72 https://doi.org/10.1016/jjad.2018.12.127.

References:

1. Hajek, A. & Kцnig, H-H. (2018). The relation between personality, informal caregiving, life satisfaction and health-related quality of life: evidence ofa longitudinal study. Qual Life Res. 27(5),1249-51 https://doi.org/10.1007/s11136-018-1787-6.

2. Nagasu, M., Kogi, K. & Yamamoto, I. (2019). Association of socioeconomic and lifestyle-related risk factors with mental health conditions: a cross-sectional study. BMC Public Health. 19(1),1759 https://doi.org/10.1186/s12889-019-8022-4.

3. Shinkar, M. (2021). Psychological security of the student's personality. Scientific notes of TNU named after VI Vernadsky. Series: Psychology. Vol. 32 (71), 1, p.75-76. DOI https://doi.org/10.32838/2709-3093/202L1/13

4. Afolabi, O. & Baloguna, A. (2017). Impacts of Psychological Security, Emotional Intelligence and SelfEfficacy on Undergraduates' Life Satisfaction. Psychological Thought, 10(2), 247-261 DOI:10.5964/psyct.v10i2.226.

5. Slyusarevskyy, M. (2020). Psychological security of a person in ontological and epistemological dimensions. An afterword to the work awarded to the State Prize of Ukraine in the field of science and technology. Scientific Studios on Social and Political Psychology, (45(48), 7-26. https://doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).138 [in Ukrainian]

6. Andrushko, Ja. (2017) Psychocorrection: teaching method. manual. L'viv. 212 p. Cjuman, T. & Nagula, O. (2018) Psychological formula of security as a conceptual basis for the formation of skills of safe behavior of the individual. Pedagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy. Retrieved from: https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/view/27[in Ukrainian]

7. Cjuman, T. & Nagula, O. (2018) Psychological formula of security as a conceptual basis for the formation of skills of safe behavior of the individual. Pedagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy. Retrieved from: https://pedosvita.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/view/27 [in Ukrainian]

8. Pustovojt, M. (2017) Mechanisms of formation of psychological security of the individual. Bulletin of ONU named after II Mechnikov. Psychology. Vol. 22, 3 (45) Retrieved from: http://psysocwork.onu.edu.ua/old/article/view/135190

9. Wang, J., Long, R., Chen, H., & Li, Q. (2019). Measuring the Psychological Security of Urban Residents: Construction and Validation of a New Scale. Frontiers in Psychology, 10, 2423. DOI: 10.3389/fpsyg.2019.02423

10. Berg, N., Kiviruusu, O. & Lintonen, T. (2019). Longitudinal prospective associations between psychological symptoms and heavy episodic drinking from adolescence to midlife. Scand J Public Health. 47(4), 420 https://doi.org/10.1177/1403494818769174.

11. Notten, N., Grunow, D. & Verbakel, E. (2017). Social policies and families in stress: gender and educational differences in work-family conflict from a European perspective. Soc Indic Res. 132(3),1281-305 https://doi.org/10.1007/s11205-016-1344-z.

12. Hiilamo, A., Shiri, R., Kouvonen, A. & Manty, M., et al. (2019) Common mental disorders and trajectories of work disability among midlife public sector employees -a 10-year follow-up study. J Affect Disord. 247, 66-72 https://doi.org/10.1016/jjad.2018.12.127.

Размещено на Allbest.ru