Психологічна підтримка вимушених переселенців в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна підтримка вимушених переселенців в умовах війни

Кушнікова Світлана Вікторівна, старша викладачка кафедри виховання та культури здоров'я, Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти»

Анотація

У статті розкриті особливості психологічної підтримки вимушених переселенців в умовах війни. Війна загострила проблему масового вимушеного переселення громадян України із зон бойових дій в інші регіони. Визначено, що основними психологічними проблемами вимушених переселенців є розлади уваги, розлади пам'яті та емоційні відхилення. Встановлено, що більшість вимушених переселенців певною мірою мають або переживають одну з найсильніших емоцій - відчуття втрати: рідні, коханих, друзів, звичного ритму життя, роботи чи бізнесу, професійної ідентичності, житла чи майна. З'ясовано, що розлади психічної сфери у вимушених переселенців впливають на емоційно-вольовий, особистісний, поведінковий і комунікативний компоненти. Більшість вимушених переселенців потребують психологічної корекції, яка має здійснюватися в захищеному та психологічно комфортному середовищі.

Визначено, що психологічна реабілітація вимушених переселенців є одним із головних викликів, з якими стикається Україна у зв'язку з агресією ворога. Виявлено, що окрему категорію вимушених переселенців становлять діти. Навіть якщо дитина не бере безпосередньої участі у війні, вона переживає значний стрес через навколишнє середовище, в якому відбуваються незворотні події, які дитині важко розпізнати та усвідомити.

Встановлено, що психічна травма, отримана вимушеними переселенцями, внаслідок війни, може мати такі наслідки: відсутність експресії, вираження емоцій, погіршений стан. Правильно організована психологічна підтримка вимушених переселенців може полегшити нові труднощі соціокультурної адаптації та забезпечити плавну інтеграцію вимушених переселенців у приймаючі суспільства. Визначено, що важливим елементом психологічної підтримки вимушених переселенців є створення спеціального психологічно комфортного середовища, організованого з урахуванням особливостей соціальних проблем і психологічного стану вимушених переселенців.

Ключові слова: психологічна підтримка, вимушені переселенці, психологічний стан, адаптація, дезадаптація, війна.

Abstract

Psychological support of forced immigrants in the conditions of war

Kushnikova Svitlana, Senior teacher at the Department of Education and Health Culture, Communal institution of higher education «Dniprov Academy of Continuing Education»

The article reveals the features of psychological support for forced migrants in wartime conditions. The war exacerbated the problem of mass forced resettlement of Ukrainian citizens from war zones to other regions. It was determined that the main psychological problems of forced migrants are attention disorders, memory disorders and emotional deviations. It has been established that the majority of forcibly displaced people to some extent have or are experiencing one of the strongest emotions - the feeling of loss: relatives, loved ones, friends, the usual rhythm of life, work or business, professional identity, housing or property. It was found that mental disorders in forced migrants affect the emotional and volitional, personal, behavioral and communicative components.

Most of the forced migrants need psychological correction, which should be carried out in a protected and psychologically comfortable environment. It was determined that the psychological rehabilitation of forced migrants is one of the main challenges facing Ukraine in connection with the enemy's aggression. It was found that children are a separate category of forced migrants. Even if the child is not directly involved in the war, he experiences significant stress due to an environment in which irreversible events occur that are difficult for the child to recognize and comprehend. It has been established that the mental trauma received by forcibly displaced people as a result of the war can have the following consequences: lack of expression, expression of emotions, worsened condition.

Properly organized psychological support of forced migrants can alleviate new difficulties of socio-cultural adaptation and ensure smooth integration of forced migrants into host societies. It was determined that an important element of psychological support for forced migrants is the creation of a special psychologically comfortable environment, organized taking into account the specifics of social problems and the psychological state of forced migrants.

Keywords: psychological support, forced migrants, psychological state, adaptation, disadaptation, war.

Постановка проблеми

Сьогодні термін «війна» є частиною повсякденного життя кожного українця, кожної української дитини. У одних громадян змінюються уявлення, ставлення до життя та цінності, а у інших вже змінилися безповоротно. Водночас значна частина українців, у тому числі вимушених переселенців, відчували страх, тривогу, пригнічення, провину, ворожість, що негативно позначилося на їх психологічному здоров'ї. І все це на фоні психоемоційного виснаження, соціально-психологічних наслідків пандемії COVID-19. Вимушені переселенці у сучасних українських реаліях часто стикаються із насильством, переслідуванням та іншими діями проти них та їхніх сімей, реальним ризиком переслідувань за національною, релігійною, мовною ознаками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематичні аспекти психологічної підтримки вимушених переселенців лежать в основі досліджень багатьох вчених. Зокрема ґрунтовні дослідження у цьому напрямку проводять Л. Бахмутова, Я. Василькевич, І. Зубіашвілі, Л. Карамушка, Т. Карамушка, О. Лавренко, Ю. Максименко, Т. Меліченко, О. Морозова-Йоханннессен, А. Неска, Я. Омельченко, Д. Похідько, О. Фролова та інші.

Мета статті полягає у розкритті особливостей психологічної підтримки вимушених переселенців в умовах війни.

Виклад основного матеріалу

Війна загострила проблему масового вимушеного переселення громадян України із зон бойових дій в інші регіони.

Проблема вивчення психологічних наслідків війни є однією з найважливіших для аналізу негативних наслідків війни та їх впливу на різні сфери, зокрема: загибель та поранення людей, руйнування об'єктів критичної інфраструктури, житлового фонду, екологічні катастрофи, створення штучного голоду тощо. Вимушені переселенці є однією з найбільш вразливих груп цивільного населення.

В умовах широкомасштабної війни ворога проти України вимушені переселенці отримують низку психічних розладів (страх, паніка, відсутність активності у професійній та волонтерській діяльності, конфлікти з родиною та близькими). При цьому спостерігаються незначні ознаки апатії та депресії, втрати сенсу життя, виразної потреби в соціальній взаємодії та підтримці, що зазвичай свідчить про позитивну орієнтацію життєдіяльності вимушених переселенців [1].

Основними психологічними проблемами вимушених переселенців є розлади уваги, розлади пам'яті та емоційні відхилення. Однак деякі з них здатні мобілізувати зусилля і успішно справлятися зі стресовими ситуаціями. Непередбачуваність, спонтанність переміщення, нестабільність і травматичність можна віднести до сучасних стресових ситуацій через російське вторгнення. Для багатьох вимушених переселенців характерні ознаки та наслідки колективної травми, синдрому психологічного дефолту та емоційного зриву, втрати можливості досягти життєвих цілей, зміни та переосмислення базових цінностей, хронічна рольова напруга, страх, підвищена агресивність або байдужість до постійної небезпеки, психологічна травма, підвищена тривожність, безпорадність і дезорієнтацію [2].

Так, більшість вимушених переселенців певною мірою мають або переживають одну з найсильніших емоцій - відчуття втрати: рідні, коханих, друзів, звичного ритму життя (щоденні ритуали та турботи, плани на майбутнє), роботи чи бізнесу, професійної ідентичності, житла чи майна.

Розлади психічної сфери у вимушених переселенців впливають на емоційно-вольовий, особистісний, поведінковий і комунікативний компоненти. Часто на появу цих розладів впливає не одна серйозна негативна подія, а кілька дрібних неприємностей, кожна з яких не викликає поганого настрою у щасливої і врівноваженої людини. Мотивація вимушених переселенців долати труднощі зазвичай дуже висока і визначає високу ефективність психологічної допомоги. У зв'язку з цим необхідна психологічна робота з вимушеними переселенцями для покращення їх соціально-психологічної адаптації, підвищення рівня толерантності та розвитку соціальних навичок. Більшість вимушених переселенців потребують психологічної корекції, яка має здійснюватися в захищеному та психологічно комфортному середовищі.

Важливим фактором, що сприяв негативній зміні психічного стану вимушених переселенців, був страх невиконання своїх обов'язків за основним місцем роботи в Україні та можлива втрата доходу. За таких обставин багато хто зіткнувся з вибором: залишитися в безпеці, адаптуватися та працювати в іншій країні або повернутися до ризикованого, але знайомого середовища [3].

Психологічна реабілітація вимушених переселенців є одним із головних викликів, з якими стикається Україна у зв'язку з агресією ворога. Це вимагає концентрації всіх національних ресурсів, а також міжнародної підтримки. Основними засобами для цього є надання послуг соціального консультування, психологічної адаптації та підтримки вимушених переселенців, захист уразливих верств населення, подолання психофізіологічних травм (особливо у дітей), стресу, соціальної апатії та втрати впевненості у завтрашньому дні. Значна участь у цій роботі належить психологам, консультантам і психотерапевтам [4].

Варто відзначити, що окрему категорію вимушених переселенців становлять діти. Так, однією з вразливих груп, які постраждали від війни, є діти. Вони гостро усвідомлюють події, які змінюють постійність, надійність і безпеку їхнього середовища, викликаючи швидку динаміку їхніх психоемоційних стосунків з дорослими.

Війна значною мірою порушує нормальний хід життя дітей. З одного боку, діти відчувають справжній страх, тривогу та безнадійність, викликані найближчим оточенням, а з іншого боку, механізми вирішення цих сильних переживань не завжди працюють ефективно. Навіть якщо дитина не бере безпосередньої участі у війні, вона переживає значний стрес через навколишнє середовище, в якому відбуваються незворотні події, які дитині важко розпізнати та усвідомити. Діти, яких переселяють разом із сім'ями або без них у більш безпечніші регіони, піддаються низці додаткових стресових факторів: зміні місця проживання та зміні звичного безпосереднього оточення, якщо сім'я переселена не повністю, зміні звичайних друзів; невизначеності майбутнього, невпевненості у перспективі повернення у звичне середовище тощо. Такі діти отримують важчу травму і перш за все потребують комплексного психологічного лікування [5].

Варто зауважити, що становище дітей-переселенців є глобальною проблемою сучасності, характерною для багатьох країн і народів. В даний час ця проблема особливо загострилася в нашій країні. У періоди загострення соціальної напруги, особливо під час широкомасштабної війни, вимушеним переселенцям доводиться переживати дуже важкі випробування: геноцид, масові вбивства, порушення нормального життя, розпад спільнот, розрив родинних зв'язків.

Діти, вимушено переселені, переживають різноманітні психологічні травми. Можливо, вони були свідками вбивств, насильства та руйнування будинків. Її подорож з батьками з одного місця в інше часто ризикована і драматична. Певні стреси вимагають від дитини розвинутих здібностей долати їх. Чим більший стрес, тим більше необхідних ресурсів знадобиться дитині, щоб успішно впоратися. Коли батьки стикаються з наслідками психологічної травми, їм часто важко зрозуміти, як найкраще реагувати на зміни, що відбуваються у їхніх дітей, і вони схильні недооцінювати те, як їхні діти страждають від психічного здоров'я та інших проблем. Діти багато думають про війну та насильницькі події і довго реагують. Травматична подія залишає глибокий слід у психіці дитини, який надовго залишається в пам'яті. У дитини, яка стала свідком надзвичайної події, починаються кошмари, вона відчуває жах, захоплена тим, що бачить, і розвивається стійкий невротичний синдром. Діти дуже змінюються емоційно. Вони легко дратуються, є тривожними та плаксивими [6].

Психічна травма, отримана вимушеними переселенцями, внаслідок війни, може мати такі наслідки [6]:

1. Відсутність експресії. Іноді відразу після травматичної події людина не матиме симптомів і може вважати, що травма минула. Однак відсутність реакції під час травми не завжди означає хороші результати в майбутньому, а також потенційну можливість подальшого загострення.

2. Вираження емоцій. Емоції виникають під час травматичної події після передбачуваної загрози чи небезпеки. Вони характеризуються інтенсивним відчуттям страху та різними нейровегетативними ознаками, такими як пітливість, тремтіння та прискорене серцебиття. Після того, як небезпека минула, може відбутися емоційний спалах, який проявляється плачем, страхом, тремтінням і потоком слів.

3. Погіршений стан. Може виникнути відразу після усунення небезпеки або через певний період часу, коли щось раптово нагадує травматичну подію, коли суб'єкт раптово оговтується від травми або коли виникає думка, що пов'язана з психологічною травмою.

Проведені дослідження показали, що під час надання психологічної допомоги та підтримки вимушеним переселенцям у пунктах переселення батьки скаржилися на зміни в стані та поведінці постраждалих від війни дітей, зокрема [7]: зміни в харчуванні; агресія, конфліктність; відсутність бажання спілкуватися з іншими; боязнь гучних звуків; плутанина орієнтованості; уповільнення руху; хвилювання, страхи; асоціальна поведінка (непокора, зухвала поведінка тощо); порушення сну (безсоння, труднощі з засипанням, неспокійний сон, часті пробудження та ін.); кошмарний сон; енурез; гальмування реакції; неконтрольовані рухи (тремор, тики, обкушування нігтів та ін.); швидка стомлюваність; порушення дихання (дихання поверхневе, нерегулярний вдих/видих тощо); незрозумілий біль (не через фізіологічну проблему); шлунково-кишкові розлади (діарея, запор, блювота та ін.); порушення амплітуди рухів; мимовільний звуковий крик (крик); підвищена чутливість; роздратування; різкі перепади настрою; апатія; важко впізнати знайомих людей; труднощі прийняття рішень (вибору); труднощі з концентрацією уваги; труднощі запам'ятовування; регресія мови (спрощення речень).

Разом з тим, психологічна підтримка дітям, які зазнали впливу стресових факторів, складається з наступних етапів [5].

1. Відновлення відчуття безпеки полягає у знятті фізичної та емоційної напруги у відповідь на кризову ситуацію та послабленні жорстких захисних механізмів.

2. Відновлення та зміцнення психологічних ресурсів дитини - сприяти активізації природних ресурсів психіки дитини на фоні виходу з кризової ситуації.

3. Реагування на негативний досвід, пов'язаний зі стресовими факторами, створює умови для прямого чи символічного вираження та управління сильним негативним досвідом, який може вплинути на подальший розвиток дітей.

4. Активізація природних механізмів самовідновлення, адаптації до нового середовища полягає у сприянні та посиленні позитивних змін у стані дитячої творчості.

Правильно організована психологічна підтримка вимушених переселенців може полегшити нові труднощі соціокультурної адаптації та забезпечити плавну інтеграцію вимушених переселенців у приймаючі суспільства. Психологічна підтримка має бути спрямована на активізацію внутрішніх ресурсів вимушених переселенців, оволодіння ефективними методами самодопомоги, подолання критичних життєвих ситуацій, подолання симптомів посттравматичного стресу та життєвих схильностей до соціальної залежності [8].

Поряд з тим, перша психологічна підтримка вимушених переселенців передбачає [9].

1. Ненав'язливе надання практичної допомоги та підтримки: доцільно говорити постраждалому, що те, вони відчувають, є нормальною людською реакцією на події, які з ними трапилися. Не варто говорити, що «час лікує», «нічого страшного, важливо, що Ви живеш» тощо.

2. Оцінку потреб і проблем. Варто поставити запитання постраждалому: Де Ви зараз живете? Де навчаються Ваші діти? Яка допомога Вам потрібна.

3. Допомогу в задоволенні основних потреб (наприклад, їжа, вода, інформація). Важливо мати інформацію про пов'язані структури, які можуть допомогти в цьому.

4. Уміння слухати людей, не змушуючи їх говорити, використовувати навички активного слухання та чіткі запитання.

5. Здатність розрадити і заспокоїти людину.

6. Надання допомоги в отриманні інформації, звернення до суміжних служб і структур соціальної підтримки.

Для ефективної організації роботи, пов'язаної з наданням психологічної допомоги вимушеним переселенцям, потрібне чітке розуміння психічного стану, спричиненого травмуючою ситуацією. Інциденти, які змушують людей залишати свої місця, свої домівки, виходять далеко за межі нормального життя і виявляються надзвичайно болючими для кожного. Психологи повинні враховувати, що вимушені переселенці стикаються з такими стресовими ситуаціями до, під час і принаймні кілька разів після переселення.

Психологічна підтримка в цьому випадку має бути доступною, комплексною та багатофункціональною. Така форма роботи має сприяти протидії негативним факторам, що знижують низький рівень соціальної адаптації вимушених переселенців. Основну увагу слід приділити якнайшвидшій своєчасній соціально-психологічній адаптації.

Для того, щоб ефективно організувати роботу з психологічної допомоги вимушеним переселенцям, необхідно мати чітке розуміння їхніх психічних станів, спричинених травматичною ситуацією. Події, які примушують людей зриватись з місць, залишати свої домівки, настільки виходять за межі нормального життя, що переживаються як надзвичайно стресові для всіх, хто опинився в таких ситуаціях (незважаючи на те, чи від'їжджали вони через тривожні відчуття, чи через реальну загрозу життю під час розгортання військових дій). Психологи так само мають зважати на те, що переселенці опиняються у таких стресових умовах щонайменше декілька разів: до переселення, під час переселення і після свого переселення [10].

вимушений переселенець адаптація психологічний

Висновки

Війна суттєво вплинула на психологічний стан українців. Зміни психологічного стану відбувалися незалежно від місця перебування. Виявлено, що для вимушених переселенців характерна емоційна, когнітивна, поведінкова, соціальна та професійна дезадаптація. Важливим елементом психологічної підтримки вимушених переселенців є створення спеціального психологічно комфортного середовища, організованого з урахуванням особливостей соціальних проблем і психологічного стану вимушених переселенців. Це, своєю чергою, дозволить полегшити труднощі адаптації, що виникають при переміщені вимушених переселенців у приймаючі спільноти.

Література

1. Карамушка Л.М., Карамушка Т.В. Емпіричне дослідження особливостей психічного здоров'я вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. №2 (26). С. 48-59.

2. Максименко Ю., Морозова-Йоханнессен О. Психологічні особливості особистісних змін переселенців в умовах іншої країни (на прикладі Норвегії). Вісник Національного університету оборони України. 2022. №5(69). С. 90-97.

3. Бахмутова Л.М., Неска А. Особливості психологічних порушень серед українських біженців. Актуальні проблеми психології. 2022. Том V. Випуск 22. С. 3-18.

4. Рекомендації міжнародної науково-практичної конференції «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості». Український соціум. 2015. №1 (52). C. 175-181.

5. Омельченко Я.М. Особливості психологічної допомоги дітям з тимчасово переселених родин. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / за ред. З.Г. Кісарчук. К.: ТОВ “Видавництво «Логос». С. 46-60.

6. Зубіашвілі І., Лавренко О. Поради для батьків-вимушених переселенців: метод. рекомендації. Київ, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с.

7. Похілько Д.С. «Дитина зламалась»: рекомендації батькам в умовах воєнного стану. Особистість та суспільство в цифрову еру: психологічний вимір (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175-річчя Одеської школи права): матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 24 черв. 2022 р.). Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.», каф-ра психології. Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2022. С. 196-200.

8. Фролова О. Перша психологічна допомога вимушеним переселенцям.

9. Меліченко Т.Д. Психологічна допомога суб'єктам змушеної міграції. Економіка та управління: аналіз, тенденції і перспективи розвитку. Модернізація українського суспільства в умовах євроінтеграції: [збірник наукових робіт] / за заг. ред. Т.В. Семенюк, С.М. Коляденко, Н.П. Павлик. Житомир: Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2016. С. 98-102.

10. Vasylkevych Y. Diagnostics of psychological peculiarities of emotional attitudes of an internally displaced people. Social Work and Education. 2019. Vol 6, № 2. Pp. 186-195.

References

1. Karamushka L.M., Karamushka T.V. (2022). Empirychne doslidzhennia osoblyvostei psykhichnoho zdorovia vymushenykh «vnutrishnikh» pereselentsiv v umovakh viiny [Empirical study of mental health features of forced "internal" displaced persons in war conditions. Organizational psychology]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia - Economic psychology, 2 (26), 48-59 [in Ukrainian].

2. Maksymenko Yu., Morozova-Yokhannessen O. (2022). Psykholohichni osoblyvosti osobystisnykh zmin pereselentsiv v umovakh inshoi krainy (na prykladi Norvehii) [Psychological features of personal changes of immigrants in the conditions of another country (on the example of Norway)]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy - Bulletin of the National Defense University of Ukraine, 5(69), 90-97 [in Ukrainian].

3. Bakhmutova L.M., Neska A. (2022). Osoblyvosti psykholohichnykh porushen sered ukrainskykh bizhentsiv [Peculiarities of psychological disorders among Ukrainian refugees]. Aktualni problemy psykholohii - Actual problems of psychology, V(22), 3-18 [in Ukrainian].

4. Rekomendatsii mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Vnutrishno peremishcheni osoby v Ukraini: realii ta mozhlyvosti» [Recommendations of the international scientific and practical conference "Internally displaced persons in Ukraine: realities and opportunities"]. Ukrainskyi sotsium - Ukrainian society, 2015, 1(52), 175-181 [in Ukrainian].

5. Omelchenko Ya.M. Osoblyvosti psykholohichnoi dopomohy ditiam z tymchasovo pereselenykh rodyn. Psykholohichna dopomoha postrazhdalym vnaslidok kryzovykh travmatychnykh podii: metodychnyi posibnyk [Peculiarities of psychological assistance to children from temporarily resettled families. Psychological assistance to victims of crisis-traumatic events: methodical guide] / za red. Z.H. Kisarchuk. K.: TOV “Vydavnytstvo «Lohos», 46-60 [in Ukrainian].

6. Zubiashvili I., Lavrenko O. (2022). Porady dlia batkiv-vymushenykh pereselentsiv: metod. rekomendatsii [Advice for parents of forced migrants: method. recommendations]. Kyiv, Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 52 [in Ukrainian].

7. Pokhilko D.S. (2022). «Dytyna zlamalas»: rekomendatsii batkam v umovakh voiennoho stanu ["The child is broken": recommendations for parents in the conditions of martial law]. Osobystist ta suspilstvo v tsyfrovu eru: psykholohichnyi vymir - Personality and society in the digital era: the psychological dimension, (do 25-richchia Natsionalnoho universytetu «Odeska yurydychna akademiia» ta 175-richchia Odeskoi shkoly prava): materialy III Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 24 cherv. 2022 r.). Nats. un-t «Odes. yuryd. akad.», kaf-ra psykholohii. Odesa: Natsionalnyi universytet «Odeska yurydychna akademiia», 196-200 [in Ukrainian].

8. Frolova O. Persha psykholohichna dopomoha vymushenym pereselentsiam [The first psychological help for forced migrants]. [in Ukrainian].

9. Melichenko T.D. (2016). Psykholohichna dopomoha subiektam zmushenoi mihratsii [Psychological assistance to subjects of forced migration]. Ekonomika ta upravlinnia: analiz, tendentsii i perspektyvy rozvytku. Modernizatsiia ukrainskoho suspilstva v umovakh yevrointehratsii: [zbirnyk naukovykh robit] - Economics and management: analysis, trends and development prospects. Modernization of Ukrainian society in the conditions of European integration: [a collection of scientific works] / za zah. red. T.V. Semeniuk, S.M. Koliadenko, N.P. Pavlyk. Zhytomyr: Vyd-vo Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 98-102 [in Ukrainian].

10. Vasylkevych Y. (2019). Diagnostics of psychological peculiarities of emotional attitudes of an internally displaced people. Social Work and Education, 6(2), 186-195. [In English].

Размещено на Allbest.ru