Емоційний холод як актуальна проблема взаємостосунків сучасних батьків і дітей підліткового віку

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Навчально-науковий центр соціально-психологічної підтримки, професійного розвитку та сприяння працевлаштуванню

Спеціальність 053 «Психологія»

ОПП «Сімейна психологія з основами психотерапії»

Опанасенко Л.А., к. психол. н., доцент

Клименко А.В., студентка

м. Миколаїв

Анотація

Стаття присвячена актуальному питанню у сфері сімейної психології - особливостям взаємостосунків емоційно-холодних батьків з дітьми підліткового віку. Зазначено, емоційний холод батьків постає складною проблемою у розгортанні взаємин у структурі дитячо-батьківської підсистеми, зумовлюючи негативні тенденції розвитку особистості дитини. Даний симптомокомплекс визначається як нездатність до встановлення і збереження емоційно-теплих і стійких стосунків між людьми. Емоційний холод - складний психологічний феномен, який свідчить про дисфункціональність та деструктивність у взаєминах між членами сім'ї. У структурі таких стосунків особливе місце займають такі його компоненти, як батьківське ставлення, характер взаємодії, стиль сімейного виховання.

Взаємостосунки сучасних емоційно-холодних батьків з дітьми підліткового віку характеризуються низкою загальних рис: ситуативна демонстрація почуттів батьками, формування зобов'язань у дитини, зневага дитячої особистості, вдавання до маніпуляцій, байдужість до емоцій і переживань дитини. Утім, такі взаємостосунки різняться за акцентами, які проявляються у взаєминах. Симптомокомплекс «емоційний холод» має різний характер прояву, що надає можливість виокремити різні типи взаємостосунків емоційно-холодних батьків з дітьми. До таких типів належать: дитячо-батьківські взаємостосунки з акцентом на нехтуванні; з акцентом на залежності; з акцентом на приниженні; з акцентом на контролі; дитячо-батьківські взаємостосунки з акцентом на ригідності.

Найбільш поширеними патернами у взаємостосунках матерів з ознаками емоційного холоду з власними дітьми-підлітками є нехтування потребами дітей (сприяє формуванню «слабких» особистостей) та прагнення контролю над ними (розвиток у дітей емоційної вразливості), натомість найменш розповсюдженим визначено ригідність у взаєминах (ймовірність продовження сімейного сценарію, що містить у собі емоційний холод).

Ключові слова: взаємостосунки, дитячо-батьківська підсистема, підлітковий вік, дисфункціональні стосунки, деструктивні стосунки, симптомокомплекс «емоційний холод», типи взаємостосунків емоційно-холодних батьків з дітьми підліткового віку.

Abstract

Emotional coldness as an actual problem in the relationships of modern parents with adolescent children

Opanasenko L.A., Candidate of psychological sciences, associate professor, head of the Educational and Scientific Center for Social-Psychological Support, Professional Development and Employment Assistance; Klymenko A.V., Student Black Sea National University named after Peter Mohyla, Mykolaiv

The article is devoted to a topical issue in the field of family psychology - the peculiarities of relationships between emotionally cold parents and teenage children. It is noted that the emotional coldness of parents becomes a difficult problem in the development of relationships in the structure of the child- parent subsystem, causing negative trends in the development of the child's personality. This symptom complex is defined as the inability to establish and maintain emotionally warm and stable relationships between people. Emotional coldness is a complex psychological phenomenon that indicates dysfunctionality and destructiveness in relationships between family members. In the structure of such relations, such components as parental attitude, the nature of interaction, and the style of family upbringing occupy a special place.

Relationships of modern emotionally cold parents with children of teenage age are characterized by a number of common features: situational demonstration of feelings by parents, formation of obligations in the child, contempt for the child's personality, resorting to manipulation, indifference to the child's emotions and experiences. However, such relationships differ in terms of accents that are manifested in relationships. The symptom complex "emotional coldness" has a different nature of manifestation, which makes it possible to distinguish different types of relationships between emotionally cold parents and children. These types include: child-parent relationships with an emphasis on neglect; with an emphasis on addiction; with an emphasis on humiliation; with an emphasis on control; child- parent relationships with an emphasis on rigidity.

The most common patterns in the relationships of mothers with signs of emotional coldness with their own teenage children are neglecting the needs of children (contributes to the formation of "weak" personalities) and the desire to control them (development of emotional vulnerability in children), on the other hand, rigidity in relationships (likelihood of continuing a family scenario containing emotional coldness).

Keywords: relationships, child-parent subsystem, adolescence, dysfunctional relationships, destructive relationships, "emotional coldness" symptom complex, types of relationships of emotionally cold parents with teenage children.

Постановка проблеми

Взаємостосунки у структурі сімейної системи ніколи не бувають ідеальними. Низка факторів макро- та мікросередовища зумовлюють появу негативних, часом навіть кризових, явищ, які позначаються на різних аспектах функціонування сімейних підсистем. У психологічній науці і практиці дане питання здавна активно досліджується, при цьому особлива увага приділяється дитячо-батьківським взаємостосункам, оскільки саме вони є визначальним чинником у формуванні особистості.

Не зважаючи на велику кількість наукових досліджень, питання взаємостосунків батьків і дітей не є вичерпаним і з урахуванням реалій сьогодення знаходиться у полі інтересу у сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених. Особливу увагу його дослідженню приділяють: О. Азаркіна, О. Булгакова [5], І. Ільницька, А. Руденок [13], Н. Портницька [12], N. Ghazali, A. Merikan, F. Yahya, N. Yusoff, [22], S. Backes, G. Bodenmann, D. Sutter-Stickel, T. Revenson, M. Zemp [23] та ін. Науковці зауважують, що найбільш вразливими дитячо-батьківські стосунки стають у кризові періоди сімейного життя, за яких криза спровокована потужними стресорами, травмуючими подіями чи нормативними віковими змінами у формуванні особистості.

Найбільших труднощів зазнають сім'ї, в яких виховуються діти підліткового віку. Саме цей період, на думку Р. Коника [9, с. 28], є одним із найбільш кризових у житті дитини і сім'ї загалом, оскільки класично цей вік співвідноситься з кризою середини життя самих батьків (сім'ї мають пройти через прийняття факту дорослішання доньки чи сина і відчуття втрати молодості батьками). Даний віковий етап позначається проживанням серйозних випробовувань для внутрішньосімейної комунікації та взаємодії, які можуть спровокувати довготривалу кризу у стосунках між рідними людьми, відсторонення членів сім'ї один від одного.

Сучасні дослідники зауважують, що у ХХІ ст. функціонують різні типи негативних дитячо-батьківських взаємостосунків, серед яких І. Ільницька та А. Руденок виокремлюють відкидання дитини та байдужість до неї [13, с. 82-83]. Зазначені типи не є поодинокими випадками у професійній практиці сімейного психолога, а тому викликають особливе занепокоєння у фахівців соціономічного профілю, оскільки брак емоційної підтримки батьками при вираженій потребі дітей у прийнятті та любові є неприйнятним у будь-якому віці, а в підлітковому - це питання набуває особливої гостроти.

Відсутність емоційного зв'язку з дітьми-підлітками через своєрідну відстороненість самих батьків може свідчити про прояв симптомокомплексу «емоційного холоду». Емоційний холод, за визначенням О. Доценко, - це нездатність до встановлення і збереження стабільних емоційних стосунків [7, с. 26]. Емоційний холод батьків у поєднанні з непростим формуванням підліткових вікових новоутворень дитини безумовно позначається на взаємостосунках, суттєво ускладнюючи їх, однак ці особливості є недостатньо вивченими у їхньому взаємозв'язку і потребують окремих наукових досліджень для побудови ефективних технологій психологічної допомоги та профілактики негативних явищ. Зважаючи на актуальність проблеми та її теоретико-прикладну значущість, визначено тему дослідження: «Емоційний холод як актуальна проблема взаємостосунків сучасних батьків і дітей підліткового віку».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. «Емоційний холод» - поняття, яке введене в психологічний науковий простір представниками харківської психологічної школи О. Кочаряна на початку ХХІ ст. У роботах вчених під даною дефініцією узагальнено симптоми порушень міжособистісних стосунків, що суттєво ускладнюють встановлення і збереження близьких емоційних взаємин між людьми через брак емоційності.

Описуючи феномен емоційного холоду, О. Кочарян розглядає його з різних позицій, акцентуючи увагу на специфічних властивостях даного сипмтомокомплексу. Згідно його наукових розвідок, сутність емоційного холоду виявляєтсься у наступних характеристиках: нездатності особистості до створення і збереження психологічної інтимності у взаємостосунках; нездатності людини до встановлення та збереження емоційно стабільних стосунків; нездатності до встановлення тривалих близьких стосунків [10].

Дефініція «емоційний холод» є відносно новою у психологічній літературі. Його вивчення покладено в основу досліджень низки науковців, серед яких варто виокремити наукові розвідки Т. Асланян [1], О. Доценко [7], Н. Терещенко [14], Е. Adam, М. Gunnar, А. Tanaka [19], S. Alves, A. Milek, G. Bodenmann, A. Fonseca, M. Canavarro, M. Pereira [20], Дослідники зауважують, що нездатність «емоційно прив'язатися» до іншої людини у більшій мірі залежить від особливостей стосунків у дитячо-батьківській підсистемі сім'ї. У структурі таких стосунків особливе місце займають такі його компоненти, як батьківське ставлення, характер взаємодії, стиль сімейного виховання. Зазначені елементи обумовлюють функціональність / дисфункціональність сімей, їхню конструктивність / деструктивність. Дисфункціональність та деструктивність у взаємостосунках між членами сім'ї є з одного боку причиною, а з іншого - наслідком симптомокомплексу «емоційного холоду».

Мета статті - визначити особливості прояву емоційного холоду у взаємостосунках сучасних батьків і дітей підліткового віку.

Виклад основного матеріалу

Взаємостосунки емоційно-холодних батьків з дітьми є дисфункціональними та деструктивними, однак, міра прояву симптомокомплексу різниться, що дає передумови для визначення різних типів, за якими можна здійснювати їхню диференціацію.

На основі аналізу літературуних джерел з даної проблематики (Т. Асланян [1], І. Бандурка [2], О. Горецька [6], Т. Журавель [8], О. Кочарян [10], G. Пихтіна [11], Н. Терещенко, О. Долгополова [15], Я. Юрків [18], E. Adam, M. Gunnar, A. Tanaka [19], Р. Mellody [21] та ін.), виділимо наступні типи взаємостосунків емоційно-холодних батьків з дітьми:

1) дитячо-батьківські взаємостосунки з акцентом на нехтуванні;

2) з акцентом на залежності;

3) з акцентом на приниженні;

4) з акцентом на контролі;

5) дитячо-батьківські взаємостосунки з акцентом на ригідності.

Розглянемо більш детально кожен із зазначених вище типів.

Тип взаємостосунків з акцентом на нехтуванні. Нехтування дітей у психолого-педагогічних дослідженнях класифікується як психологічне насильство, пов'язане з ігноруванням психоемоційних потреб дитини в сімейній системі. Вчені та практики зауважують: дитина для її нормального розвитку і функціонування потребує забезпечення біогенних потреб, психогенних і соціогенних. Стабільно-теплі стосунки з батьками належать до потреб соціогненного характеру.

Нехтування потребами з боку батьків або осіб, які виконують їхню функцію, призводить до низки негативних тенденцій у розвитку дитини. Я. Юрків до ознак ігнорування потребами дитини у дитячо-батьківських взаємостосунках відносить:

1) відставання у фізичному розвитку (низький зріст, брак маси тіла / дитина фізично стає «менш помітною»);

2) послаблення показників фізичного здоров'я дитини (хронічні захворювання, часті інфекційні хвороби, повторювані випадки травм чи отруєнь, втомлений / сонний вигляд);

3) затримка розвитку психічних процесів, що позначається на комунікації загалом та мовленні дитини зокрема (дитина уникає комунікації та відзначається браком досвіду соціальної взаємодії);

4) порушення соціальної активності дитини, яке проявляється у прагненні привернути увагу дорослих будь-якими засобами;

5) негативні тенденції в розвитку емоційної сфери: пригнічений настрій, апатичність, імпульсивна поведінка;

6) труднощі у навчальній діяльності (низька успішність, пропуски навчальних занять, відсутність пізнавальної мотивації) [18, с. 187].

До визначених вище наслідків нехтування потребами дитини І. Бандурка додає ще й ті, які можуть виникати у віддаленій часовій перспективі, зокрема: особистісні порушення психіки дитини, девіантна (сексуальна та аутодеструктивна) поведінка, посттравматичні стресові розлади [2, с. 53]. емоційний холод батько особистість дитина

Узагальнюючи зауважимо: тип дитячо-батьківських взаємостосунків з акцентом на нехтуванні призводить до формування фізично та психологічно слабких дітей. Прагнучи отримати увагу від мами чи тата та не досягаючи бажаного, вони призвичаюються до власної непомітності, яка стає стійкою характеристикою і в інших видах соціальної взаємодії.

Тип взаємостосунків з акцентом на залежності. В. Шевчук, М. Тесленко, вивчаючи дитячо-батьківські стосунки в сім'ях, зауважують що даний тип характеризується наступними особливостями: афективністю батьків, яка проявляється у надлишку невдоволення, їхнього роздратування, тривоги, емоційної хаотичності загалом; батьківською домінантністю, що виражається у категоричності суджень, наказовості тону спілкування з дитиною, прагненні підпорядкувати собі сина чи доньку повністю / узалежнити її від себе у майже всіх можливих аспектах; такі батьки нав'язують свої думки, готують вже чітко окреслені рішення, максимально обмежуючи самостійність дитини [17]. Крім того, як зазначає Р. Mellody, у сім'ях з акцентом на залежності питання дисципліни є одним із найбільш контрольованих, а тому в них панує примус та репресивні заходи, у тому числі фізичні покарання. Зважаючи на вищевикладене, батьки проявляють недовіру до можливостей і ресурсів власних дітей, не продукують чуйність до них. Як наслідок - діти зростають самотні та «емоційно голодні» [21].

Тип взаємостосунків з акцентом на приниженні. Приниження - це нехтування гідністю особистості, свідоме негативне, несправедливе ставлення, на яке вона не заслуговує. На жаль, у дитячо-батьківській підсистемі, в якій батьки характеризуються емоційним холодом, систематичне приниження дітей не є поодиноким явищем, через що викликає занепокоєння у сімейних психологів і педагогів. Факти приниження проявляються як в структурі внутрішніх сімейних стосунків, так і демонструються назовні, що завдає додаткового болю дитині та може призвести до психологічної травматизації.

Результатом постійних принижень дитини батьками стає скутість та сором'язливість дітей. Н. Пихтіна зауважує, що в основі означеного феномену - несприйняття батьками дитини, яке перешкоджає встановленню щирого контакту у дитячо-батьківській підсистемі. Дослідниця зазначає, що такі факти характерні для ситуацій, коли народжується небажана чи незапланована дитина, а також у тих випадках, коли батьки очікували дитину іншої статі [11]. До зазначених факторів слід також додати стан післяпологової депресії, наявність психічних розладів у батьків, різні види залежностей (алкогольна, наркотична, ігрова тощо).

Важливо зауважити, що сором'язливі діти дуже зручні для емоційно- холодних батьків, адже вони слухняні, мовчазні, ніколи не суперечать батьківським рішенням і словам. Проте самій дитині живеться надзвичайно складно, оскільки вона постійно сумнівається у собі, в результаті чого може сформуватися комплекс неповноцінності. У ній активізується критична кількість негативних емоцій, які, як правило, не можуть «пробитися» назовні у конструктивному форматі.

Даний тип взаємостосунків між батьками і дітьми позначається на соціалізації дитини. Вона стає дуже чутлива до емоцій, установок і думок інших; часто соціальна поведінка сором'язливої дитини межує із соціальною замкнутістю, уразливістю.

Тип взаємостосунків з акцентом на контролі. Вивчаючи причини контролюючої поведінки батьків, О. Борисенко розглядає під поняттям «батьківський контроль» вимоги батьків до дітей, пов'язані з підпорядкуванням їхнім правилам; це низка обмежень і заборон, широкий перелік вимог, вказівок, обов'язків, які не дають дітям можливості слідувати власним інтересам, бажанням, потребам (діяти згідно власної волі) [3, с. 205].

Надмірний контроль виявляється у прагненні батьків стежити за кожним кроком дитини. Він поширюється на їхню емоційну і рухову активність, на безпосередність у вираженні почуттів, приготування уроків і «вільне» проведення часу, яке в даному випадку значно скорочується. Нерідко контроль має характер тотальних заборон, коли забороняється без дозволу робити будь-що або навіть висловлювати свої бажання. За таких умов діти зростають дуже чутливі та вразливі, що не дає їм позбутися контролю емоційно холодних батьків упродовж тривалого часу, навіть у період дорослості.

О. Чекстере наголошує: набридливий батьківський контроль підриває віру дитини в те, що вона здатна діяти самостійно і незалежно. У неї не залишається шансів навчитися приймати власні рішення і вчитися на власному досвіді. За відсутності контакту батьки не звертають уваги на проблеми дитини та не поділяють її інтересів. Дитина відчуває нестачу довіри по відношенню до батьків, її здатність створювати позитивні емоційні зв'язки недостатньо розвинена [16].

Тип взаємостосунків з акцентом на ригідності. Ригідність - труднощі змін або нездатність особистості до зміни намірів, дій, рішень в умовах, що потребують перебудови. В психологічній науці розрізняють когнітивну ригідність (труднощі у зміні уявлень чи сприйняття ситуації), афективну ригідність (труднощі у зміні емоційних реакцій на змінені об'єкти емоцій) та мотиваційну ригідність (труднощі перебудови спонукань, що потребують зміни характеру поведінки).

Займаючись дослідженням ригідності матері як чинника впливу на залежність-автономність дитини, С. Брага та Л. Герасименко визначають ригідність як властивість особистості чинити опір змінам. Ригідний спосіб реагування є стійкою особистісною рисою, яка перешкоджає становленню продуктивних поведінкових стратегій через втрату гнучкості поведінки [4].

Акцент на ригідності у взаємостосунках батьків і дітей суттєво ускладнює соціальну адаптацію самих дітей і не дозволяє їм вчасно переосмислити систему цінностей, яка функціонує у батьківській сім'ї, що підвищує ризик унаслідування її патернів, включаючи емоційний холод самих батьків. Важливо зауважити, що ригідність блокує нові знання і утримує неактуальні, у зв'язку з чим члени сімей з акцентом на ригідності важко набувають нового досвіду. Їхні емоційні реакції досить сповільнені, характеризуються відсутністю гнучкості, інертністю, нездатністю змінювати звичну програму дій, ставлення, моделі сімейних стосунків.

Зважаючи на вищезазначені типи взаємостосунків емоційно-холодних батьків з дітьми, доцільно виокремити їхні основні маркери-наслідки. На Рис. 1 візуально представлено відмінності між виділеними типами.

Рис. 1. Типи взаємостосунків емоційно-холодних батьків з дітьми

Спільними для взаємостосунків емоційно-холодних батьків з дітьми різних типів є наступні маркери:

1) емоційно-холодні батьки можуть демонструвати свої батьківські почуття здебільшого тоді, коли дитина робить те, що від неї вони вимагають («мене люблять, коли я слухняна/ний»);

2) такі мами та тата часто прищеплюють почуття провини, формуючи зобов'язання перед ними («я працюю тільки для тебе» замість «я дуже сильно люблю тебе», «ти - найважливіше, що є у мене»);

3) вони не поважають особисті межі дитини, часто вдаються до покарань (фізичного та психологічного насилля);

4) такі батьки часто використовують маніпуляції та ображають дитину (критикують, знецінюють);

5) їх не цікавить емоційний стан дитини, вони не беруть їх до уваги.

З метою вивчення поширеності досліджуваного феномену у взаємостосунках сучасних емоційно-холодних батьків і дітей підліткового віку було проведено емпіричне дослідження. Базою дослідження виступила дитяча кіношкола «Не по дитячому», яка функціонує в м. Миколаєві та в м. Одеса. У дослідженні взяли участь 64 респондента (мами) віком від 32 до 45 років, які виховують дітей-підлітків 12-14 років. Методи дослідження: тест «Сімейна соціограма» / Е. Ейдеміллер, «Тест-опитувальник батьківського ставлення ОРО» / А. Варга, В. Столін, «Методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів» / В. Бойко, «Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні» / В. Бойко, анкетування.

На основі проведеного констатувального експерименту встановлено:

1) маркерами симптомокомплексу «емоційного холоду» характеризуються 15 респондентів з 64, що становить 23,4% від загальної кількості учасників опитування, з-поміж яких 4 (26,7%) - мають яскраве вираження феномену, 11(73,3%) - вирізняються відносною помірністю ознак;

2) серед виокремлених типів взаємостосунків емоційно-холодних батьків із дітьми підліткового віку розподіл респондентів становить: 1 тип (з акцентом на нехтуванні) - 33,3% респондентів; 2 тип (з акцентом на залежності) - 20% учасників дослідження; 3 тип (з акцентом на приниженні) - 13,3% опитаних; 4 тип (з акцентом на контролі) - 26,7%; 5 тип (з акцентом на ригідності) - 6,7% матерів. На рис. 2 візуально представлено узагальнені результати опитування.

Зважаючи на вищезазначене, найбільш поширеними патернами у взаємостосунках матерів з ознаками емоційного холоду з власними дітьми- підлітками є нехтування потребами дітей (сприяє формуванню «слабких» особистостей) та прагнення контролю над ними (розвиток у дітей емоційної вразливості), натомість найменш розповсюдженим визначено ригідність у взаєминах (ймовірність продовження сімейного сценарію, що містить у собі емоційний холод).

Висновки

Психологічна сутність симптомокомплексу «емоційний холод» полягає у нездатності особистості до створення та збереження стабільних емоційно-теплих взаємостосунків особистості з оточуючими людьми, передусім у структурі сімейної системи. Даний феномен зумовлений деформацією емоційних структур особистості.

Симптомокомплекс «емоційний холод» проявляється у функціонуванні сімейної системи та визначає специфіку взаємостосунків у підсистемах сім'ї, що набувають ознак дисфункціональних (закритих, з низькою згуртованістю та терпимістю один до одного, жорсткими сімейними ролями, неявною або непрямою турботою членів сім'ї, наявністю фізичного чи психологічного насилля) та деструктивних (з високим рівнем конфліктності, взаємною відчуженістю, неадекватними поведінковими реакціями, егоїзмом членів сім'ї, психологічною несумісністю тощо).

Взаємостосунки сучасних емоційно-холодних батьків з дітьми підліткового віку характеризуються низкою загальних рис: ситуативна демонстрація почуттів батьками, формування зобов'язань у дитини, зневага дитячої особистості, вдавання до маніпуляцій, байдужість до емоцій і переживань дитини. Утім такі взаємостосунки різняться за акцентами, які проявляються у взаєминах, а саме: на нехтуванні, на залежності, на приниженні, на контролі, на ригідності. Означені акценти покладено в основу типологізації взаємостосунків емоційно-холодних батьків з дітьми.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою психокорекційних заходів для роботи психолога з явищем емоційного холоду у дитячо-батьківських взаємостосунках та їхньою апробацією.

Література

1. Асланян Т.С. Структурні та функціональні характеристики симптомо-комплексу «емоційного холоду» у жінок: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01. Харків, 2010. 19 с.

2. Бандурка І.О. Права дитини та деякі проблеми, пов'язані з їх застосуванням. Право.иа. 2021. №4. С. 48-55.

3. Борисенко О.М. Причини контролюючої поведінки у матерів дітей підліткового віку. Соціально-правові студії. 2021. Випуск 4 (14). С. 204-208.

4. Брага С., Герасименко Л. Ригідність матері як чинник впливу на залежність- автономність дитини. Молодий вчений. 2020. 4 (80). С. 97-101.

5. Булгакова О.Ю., Азаркіна О.В. Теоретичні основи вивчення дитячо-батьківських стосунків у психологічних дослідженнях. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. Том 31 (70) № 3. С. 100-104.

6. Горецька О.В. Психологія сім'ї: навчальний посібник для студентів спеціальності «Практична психологія», «Початкова освіта». Бердянськ: Видавець Ткачук О.В., 2015. 216 с.

7. Доценко О.Ю. Особливості сімейної соціалізації жінок із симптомокомплексом «емоційного холоду». Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. Х., 2016. 192 с.

8. Журавель Т.В. Соціально-педагогічна робота з профілактики насильства щодо дітей. Соціальна педагогіка: навч. посібник за заг. ред. О.В. Безпалько. К.: Академвидав, 2013. С. 197-209.

9. Коник Р. Фіолософські проблеми переформатування сімейного виховання. Філософські науки. 2018. №11 (384). С. 27-32.

10. Кочарян А.С. Синдром «эмоционального холода» в межличностных отношениях: аддиктивный контекст. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Психологія. Х.: Вид-во ХНУ, 2007. №771. С. 115-119.

11. Пихтіна Н.П. Сором'язливість у дошкільників: сутність, чинники виникнення, особливості вияву. Наукові записки. Серія: психолого-педагогічні науки. 2021. №3. С. 22-28.

12. Портницька Н. Дитячо-батьківські стосунки як чинник розвитку здібностей: ретроспективна рефлексія. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том VL Психологія обдарованості. 2017.Випуск 13. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. С.145-152.

13. Руденок А.І., Ільицька І.Є. Проблема дитячо-батьківських відносин у зарубіжній і вітчизняній психології. Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference «Scientific Progressive Methods and Tools». 2022. November 6-8. Riga, Latvia. р. 82-85.

14. Терещенко Н.М. Особливості синдрому «емоційного холоду» в подружніх стосунках (на прикладах із консультативної практики). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Психологія. 2015. (58). С. 107-111.

15. Терещенко Н.М., Долгополова О.В. Вплив сімейних сценаріїв на формування синдрому «емоційного холоду» в міжособистісних стосунках. Вісних Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2019. №66. С. 101-105.

16. Чекстере О.Ю. Вплив сімейних факторів на прояв симптомів ПТСР у дітей під час військових дій. Нова українська школа: психологічні проблеми: збірник тез наукових доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (Київ, 23 червня 2022 року) / за ред. С.Д. Максименка. К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2022. С. 65-69.

17. Шевчук В.В., Тесленко М.М. Дитячо-батьківські стосунки в сім'ях, які виховують дітей із комплексними порушеннями розвитку. Габітус. 2021. Випуск 21. С.223-227.

18. Юрків Я.І. Насильство дітей у сім'ї як соціально-педагогічна проблема. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота/гол. ред. І.В. Козубовська. Ужгород: Говерла, 2013. Вип. 28. С. 185-189.

19. Adam E.K., Gunnar M.R., Tanaka A. Adult attachment, parent emotion, and observed parenting behavior: Mediator and moderator models. Child Development. 2004. 75(1). р. 110-122.

20. Alves S., Milek A., Bodenmann G., Fonseca A., Canavarro M.C., Pereira M. Romantic attachment, dyadic coping, and parental adjustment across the transition to parenthood. Personal Relationships. 2019. 26(2). р. 286-309.

21. Mellody P. The Intimacy factor: Ground Rules for Overcoming Obstacles to Truth, Respect a Lasting Love. San-Fransisco: Harper San-Fransisco, 2004. 215 р.

22. Yahya F., Yusoff N.F.M., Ghazali N.M., Merikan A. Adult Attachment and Parenting Styles. International Journal of Engineering and Technology. 2019. 8(1S). р. 193-199.

23. Zemp M., Bodenmann G., Backes S., Sutter-Stickel D., Revenson T.A. The importance of parents' dyadic coping for children. Family Relations. 2016. 65(2). р. 275-286.

References

1. Aslanjan, T.S. (2010). Strukturrn ta funktional'rn harakteristiki simptomo-kompleksu «emocяnogo holodu» u zhmok [Structural and functional characteristics of the symptom-complex of "emotional coldness" in women]. Extended abstract of candidate 's thesis. Harkпv [in Ukrainian].

2. Bandurka, І.O. (2021). Prava ditini ta dejaki problemi, pov'jazani z пh zastosuvannjam [The rights of the child and some problems related to their application]. Pravo.ua - Pravo.ua, 4, 48-55 [in Ukrainian].

3. Borisenko, O.M. (2021). Prichini kontroljujuchoп povedinki u materiv ditej pidlitkovogo viku [Causes of controlling behavior in mothers of adolescent children]. Social'no-pravovi studiп - Socio-legal studies, 4 (14), 204-208 [in Ukrainian].

4. Braga, S., Gerasimenko, L. (2020). Rigidnist' materi jak chinnik vplivu na zalezhnist'- avtonomnist' ditini [Rigidity of the mother as a factor influencing the dependence-autonomy of the child]. Molodij vchenij - A young scientist, 4 (80), 97-101 [in Ukrainian].

5. Bulgakova, O.Ju., Azarkina, O.V. (2020). Teoretichni osnovi vivchennja ditjacho-bat'kivs'kih stosunkiv u psihologichnih doslidzhennjah [Theoretical foundations of the study of child-parent relations in psychological research]. Vcheni zapiski TNU imeni V.I. Vernads'kogo. Serija: Psihologija - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Psychology, 31 (70), 3, 100-104 [in Ukrainian].

6. Gorec'ka, O.V. (2015). Psihologija sim'п: navchal'nij posibnik dlja studentiv special'nosti «Praktichna psihologija», «Pochatkova osvita» [Family psychology: a study guide for students majoring in "Practical Psychology", "Primary Education"]. Berdjans'k: Vidavec' Tkachuk O.V. [in Ukrainian].

7. Docenko, O.Ju. (2016). Osoblivosti simejnoп socializaciп zhinok iz simptomokompleksom «emocijnogo holodu» [Peculiarities of family socialization of women with the symptom complex of "emotional coldness"]. Candidate's thesis. H. [in Ukrainian].

8. Zhuravel', T.V. (2013). Social'no-pedagogichna robota zprofilaktiki nasil'stva shhodo ditej. Social'na pedagogika [Social and pedagogical work on the prevention of violence against children. Social pedagogy]. K.: Akademvidav [in Ukrainian].

9. Konik, R. (2018). Fiolosofs'ki problemi pereformatuvannja simejnogo vihovannja [Philosophical problems of reformatting family education]. Filosofs'ki nauki - Philosophical sciences, 11 (384), 27-32 [in Ukrainian].

10. Kocharjan, A.S. (2007). Sindrom «jemocional'nogo holoda» v mezhlichnostnyh otnoshenijah: addiktivnyj kontekst [The syndrome of "emotional coldness" in interpersonal relationships: an addictive context]. Visnik Harkivs'kogo nacional'nogo universitetu im. V.N. Karazina. Serija Psihologija - Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazin. Psychology series, 771, 115-119 [in Ukrainian].

11. Pihtina, N.P. (2021). Sorom'jazlivist' u doshkil'nikiv: sutnist', chinniki viniknennja, osoblivosti vijavu [Shyness in preschoolers: essence, factors of occurrence, peculiarities of manifestation]. Naukovi zapiski. Serija: psihologo-pedagogichni nauki - Proceedings. Series: psychological and pedagogical sciences, 3, 22-28 [in Ukrainian].

12. Portnic'ka, N. (2017). Ditjacho-bat'kivs'ki stosunki jak chinnik rozvitku zdibnostej: retrospektivna refleksija [Child-parent relationship as a factor in the development of abilities: retrospective reflection]. Aktual'ni problemi psihologiп - Actual problems of psychology, VI: Psihologija obdarovanosti, 13, 145-152 [in Ukrainian].

13. Rudenok, A.I., Il'ic'ka, І.Є. (2022). Problema ditjacho-bat'kivs'kih vidnosin u zarubizhnij i vitchiznjanij psihologiп [The problem of child-parent relations in foreign and domestic psychology]. Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference «Scientific Progressive Methods and Tools». (pp. 82-85). Riga, Latvia [in Ukrainian].

14. Tereshhenko, N.M. (2015). Osoblivosti sindromu «emocijnogo holodu» v podruzhnih stosunkah (na prikladah iz konsul'tativnoп praktiki) [Peculiarities of the "emotional cold" syndrome in marital relationships (on examples from counseling practice)]. Visnik Harkivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni V.N. Karazina. Serija Psihologija - Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazin. Psychology series, 2015. (58), 107-111 [in Ukrainian].

15. Tereshhenko, N.M., Dolgopolova, O.V. (2019). Vpliv simejnih scenariпv na formuvannja sindromu «emocijnogo holodu» v mizhosobistisnih stosunkah [The influence of family scenarios on the formation of the "emotional cold" syndrome in interpersonal relationships]. Visnik Harkivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni V.N. Karazina. Serija Psihologija - Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazin. Psychology series, 66, 101-105 [in Ukrainian].

16. Chekstere, O.Ju. (2022). Vpliv simejnih faktoriv na projav simptomiv ptsr u ditej pid chas vijs'kovih dij [The influence of family factors on the manifestation of PTSD symptoms in children during military operations]. Proceedings from III Vseukratns'ka naukovo-praktychna internet-konferentsiia «Nova ukratns'ka shkola: psihologichni problemi» - The Third All-Ukrainian Scientific and Practical Internet-Conference « New Ukrainian school: psychological problems ». (pp. 65-69). K. : Institut psihologiп imeni G. S. Kostjuka NAPN Ukraпni [in Ukrainian].

17. Shevchuk, V.V., Teslenko, M.M. (2021). Ditjacho-bat'kivs'ki stosunki v sim'jah, jaki vihovujut' ditej iz kompleksnimi porushennjami rozvitku [Child-parent relations in families raising children with complex developmental disorders]. Gabitus - Habitus, 21, 223-227 [in Ukrainian].

18. Jurkiv, Ja.I. (2013). Nasil'stvo ditej u sim'п jak social'no-pedagogichna problema [Child violence in the family as a socio-pedagogical problem]. Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu: Serija: Pedagogika. Social'na robota - Scientific bulletin of the Uzhhorod University: Series: Pedagogy. Social work, 28, 185-189 [in Ukrainian].

19. Adam, E.K., Gunnar, M.R., Tanaka, A. (2004). Adult attachment, parent emotion, and observed parenting behavior: Mediator and moderator models. Child Development, 75(1), 110-122 [in English].

20. Alves, S., Milek, A., Bodenmann, G., Fonseca, A., Canavarro, M. C., Pereira, M. (2019). Romantic attachment, dyadic coping, and parental adjustment across the transition to parenthood. Personal Relationships, 26(2), 286-309 [in English].

21. Mellody, P. (2004). The Intimacy factor: Ground Rules for Overcoming Obstacles to Truth, Respect and Lasting Love. San-Fransisco: Harper San-Fransisco [in English].

22. Yahya, F., Yusoff, N.F.M., Ghazali, N.M., Merikan, A. (2019). Adult Attachment and Parenting Styles. International Journal of Engineering and Technology, 8(1S), 193-199 [in English].

23. Zemp, M., Bodenmann, G., Backes, S., Sutter-Stickel, D., Revenson, T.A. (2016). The importance of parents' dyadic coping for children. Family Relations, 65(2), 275-286 [in English].

Размещено на allbest.ru