Психологічні прийоми маніпулювання психічною свідомістю людини і мас

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Заклад вищої освіти

„Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”

Хмельницький інститут соціальних технологій

Кафедра психології та соціальної роботи

РЕФЕРАТ

на тему:

«Психологічні прийоми маніпулювання психічною свідомістю людини і мас»

Виконав:

Студент 2 курсу, група ЗПЛ-22-1м

заочної форми навчання

спеціальності 053 «Психологія»

Горлачук Анжеліка Анатоліївна

Викладач:

доктор психологічних наук

кафедри психології

Волинець Наталія Валентинівна

Хмельницький - 2023



ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….….	3
	1. Система методів психологічного впливу на суб`єкт і маси	4
	2. Способи маніпулювання психічною свідомістю людини	6
	3. Механізми психологічного захисту від маніпуляції	30
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..…	34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..…...	36



ВСТУП

Проблема взаємодії у сучасному суспільстві залишається предметом вивчення філософії, соціології, педагогіки, психології. Така взаємодія відображає цілий процес впливу об'єктів один на одного у їхній соціальній площині. Психологія маніпуляції постає як ефективний спосіб організації таких взаємин.

Маніпуляція в будь-яких своїх видах є форма підпорядкування, тобто такий психологічний вплив, який при хороших техніках володіння обумовлює актуалізацію в іншої людини намірів, не співпадаючих з його актуально існуючими бажаннями, потребами і мотивами. Інша справа, які цілі переслідує маніпуляція, і на що вона спрямована: на благо людини, або на благо самого маніпулятора. Маніпуляції досить активно впливають на свідомість людини, вносять в її життя нестабільні, неприємні моменти.

Людина - істота соціальна і поза людським суспільством вона не може розвинутися до рівня особистості. Однією з мішеней маніпулювання і є соціальне в людині, тобто її соціальні потреби.

У суспільному середовищі маніпуляцію використовують у контексті взаємин, адже маніпулятивний вплив перебуває в тісному взаємозв'язку з різними соціальними сферами та людськими стосунками. Варто наголосити, що сучасні методи впливу потіснили та замінили методи примусу, що панували до ХХІ століття, адже суспільство перейшло на інший етап розвитку, трансформувалося в інформаційне суспільство, де й широко застосовується маніпулятивний вплив як технологія взаємодії та спілкування.

Маніпуляція використовує стереотипи, які мають здатність допомагати оцінювати явища і події навколишнього світу. Це, свого роду, колективний досвід, що застосовується маніпуляторами як «фільтр» для сприйняття реальності. Вивчивши стереотипи, можна застосовувати їх для «захоплення» аудиторії з метою подальшого утримання уваги і «приєднання» аудиторії до даних за потрібне установкам.

Не випадково тому проблема маніпулювання все частіше привертає увагу багатьох дослідників і у наш час, про що й свідчать збільшення кількості публікацій у даній галузі.



СИСТЕМА МЕТОДІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА СУБ`ЄКТ І МАСИ

Психологічна атака - метод різноманітного, мінливого, швидкого, активного, багатослівного, багатозначного, рухливого, пантомімічного впливу на психіку людини з метою відключення логічного мислення: справлення яскравого враження, введення в стан розгубленості, для прийняття особистістю вигідного маніпулятору рішення.

Психологічну атаку використовують підприємці, комівояжери, дистриб'ютори, теле-, і радіоведучі, в процесі презентації, та ін. Психологічна атака лежить в основі ліберократичного стилю керівництва.

Елементи психологічної атаки (дії, слова, положення): різноманітність; швидкість; багатослівність; мінливість; активність; багатозначність; рухливість; пантоміміка.

Психологічне програмування - метод одноманітного, константного, точного, наполегливого, однозначного, унікального, непорушного, інертного впливу на психіку людини з метою створення алгоритмів його інтелекту і формування стереотипів поведінки.

Психологічне програмування використовується в торгівельній і політичній рекламі, в процесі навчання, інструктажу, при кодуванні, і т.д. Також воно лежить в основі бюрократичного стилю керівництва.

Елементи психологічного програмування (образи, дії, слова, положення):

одноманітність;

точність;

однозначність;

непорушність; маніпулювання психологічний атака

константність;

наполегливість;

унікальність;

інертність.

Психологічний тиск - метод представницького, сильного, інтенсивного, вказівного, стверджуючого, стійкого, стабільного впливу на психіку людини з метою спонукання його до дій і розміщення на нижньому східці соціальної ієрархії .

Психологічний тиск використовується в армії, органах влади і управління, в процесі терору, моббінгу, і т. і. Також психологічний тиск використовується при автократичній формі керівництва.

Елементи психологічного тиску (образи, дії, слова, положення):

представницькість;

сила;

наказ;

стійкість;

інтенсивність;

ствердження;

стабільність.

Психологічна маніпуляція - метод двоякого, композиторного, спритного, рішучого, подвійного, рівноважного, збалансованого впливу на психіку людини з метою введення її в незручне положення необхідності вибору своєї поведінки між двома альтернативами (між поганим і добрим, добрим і кращим, поганим і гіршим, поганим і нейтральним, добрим і нейтральним).

Психологічна маніпуляція використовується політиками, ідеологами; в процесі дискусій, полеміки, переговорів і т. і. Психологічна маніпуляція також лежить в основі такого стилю керівництва, як демократія.

Елементи психологічної маніпуляції:

подвійність;

спритність;

двоякість;

рівновага;

композиційність;

рішучість;

збалансованість.

СПОСОБИ МАНІПУЛЮВАННЯ ПСИХІЧНОЮ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

Розглянемо психологічні прийоми маніпулювання психічним свідомістю людини і мас. Для зручності розділимо пропоновані методи на вісім блоків, ефективних як кожен у своїй окремо, так і разом.

Життя будь-якої людини багатогранна по тому життєвому досвіду, який є у цієї людини, за рівнем освіти, за рівнем виховання, по генетичної складової, по безлічі інших чинників, які обов'язково необхідно враховувати при психологічному впливі на людину. Фахівці з маніпулювання психікою (психотерапевти, гіпнологі, кримінальні гіпнотизери, шахраї, представники влади та т. П.) Використовують безліч різних технологій, що дозволяють їм управляти людьми. Знати такі методи необхідно в т. Ч. І в цілях протидії подібного роду маніпуляцій. Знання - сила. Саме знання про механізми маніпулювання психікою людини дозволяє протистояти незаконним вторгненням в психіку (в підсвідомість людини), а значить і убезпечити себе таким чином.

Слід зазначити, що прийомів психологічного впливу (маніпулювання) дуже велика кількість. Деякі з них доступні для оволодіння тільки після довгої практики (наприклад, НЛП), якимись вільно користується більшість людей в житті, іноді навіть не помічаючи цього; про якісь прийоми маніпулятивного впливу досить мати уявлення, щоб вже захиститися від них; для протидії іншим необхідно самим непогано володіти такими прийомами (наприклад циганський психологічний гіпноз) і т. д. У міру допустимості такого кроку ми будемо розкривати секрети методик управління психічним свідомістю людини і мас (колективу, зборів, аудиторії, натовпи і т. п.) . Варто зауважити, що тільки останнім часом з'явилася можливість відкрито розповідати про раннє секретних методиках. При цьому, на наш погляд, подібне негласний дозвіл з боку органів нагляду цілком виправдано, тому що ми переконані, що людині тільки на певному життєвому етапі відкривається якась частина істини. По крихтах збираючи такий матеріал - людина формується в особистість. Якщо ж людина з якихось причин ще готовий до осягнення істини - доля сама поведе його в сторону. І якщо така людина навіть дізнається про якісь секретні методиках, то не зможе усвідомити їх значення, т. Е. Подібного роду інформація не знайде необхідного відгуку в його душі, а в психіці включиться якийсь ступор, завдяки якому подібна інформація просто не буде сприйнята мозком, т. е., не запам'ятається такою людиною.

Нижче викладені прийоми маніпулювання ми будемо розглядати рівнозначними по ефективності блоками. Незважаючи на те що кожен блок передує властиве йому назву, проте слід звернути увагу що специфіка прийомів впливу на підсвідомість дуже ефективно діють на всіх без винятку, незалежно від конкретної цільової аудиторії або типових особливостей особистості тієї чи іншої людини. Пояснюється це тим що психіка людини в загальному і цілому має єдині компоненти, і відрізняється лише несуттєвими деталями, а звідси і підвищена ефективність розроблених методик маніпуляцій, які існують у світі.

Перший блок прийомів маніпуляцій.

Способи маніпулювання психічним свідомістю людини (С. А. Зелінський, 2008).

1. Помилкове перепитування, або оманливі уточнення.

В даному випадку маніпулятивний ефект досягається за рахунок того, що маніпулятор робить вигляд, що хоче получше щось усвідомити для себе, перепитує вас, однак повторює ваші слова тільки спочатку і далі тільки частково, вносячи в зміст вами раніше сказаного інший сенс, тим самим змінюючи загальне значення сказаного на догоду собі.

2. Навмисна поспішність, або перескакування тем.

Маніпулятор в даному випадку прагне після озвучування будь-якої інформації - спішно перейти на іншу тему, розуміючи, що ваша увага тут же переорієнтується на нову інформацію, а значить підвищується ймовірність того, що колишня інформація, яка не була «опротестована», дійде до підсвідомості слухача; якщо інформація доходить до підсвідомості, то відомо що після того як будь-яка інформація виявляється в несвідомому (підсвідомості), через час вона усвідомлюється людиною, т. е. переходить до тями. Причому якщо маніпулятор додатково посилив свою інформацію емоційним навантаженням, а то і ввів її в підсвідомість методом кодування, то така інформація з'явиться в потрібний маніпулятору момент, який він сам і спровокує (наприклад, використовуючи принцип «якорения» з НЛП, або, іншими словами, активувавши код).

3. Прагнення показати свою байдужість, або псевдо-неуважність.

В даному випадку маніпулятор намагається якомога байдуже сприймати і співрозмовника і отримувану інформацію, тим самим несвідомо змушуючи людини намагатися будь-що-будь переконати маніпулятора в своїй значимості для нього. Тим самим маніпулятору залишається тільки керувати виходить від об'єкта своїх маніпуляцій інформацією, отримуючи ті факти, які раніше об'єкт не збирався викладати. Подібна обставина з боку людини, на якого спрямована маніпуляція, закладено в законах психіки, змушуючи будь-якої людини прагнути будь-що-будь довести свою правоту, переконавши маніпулятора (не підозрюючи, що це маніпулятор), і використовуючи для цього наявний арсенал логічної керованості думок , - тобто підношення нових обставин справи, фактів, які, на його думку, можуть йому в цьому допомогти. Що виявляється на руку маніпулятору, який вивідує необхідну йому інформацію.

Як протидія в даному випадку рекомендується посилити власний вольовий контроль і не піддаватися на провокації.

4. Хибна ущербність, або уявна слабкість.

Даний принцип маніпуляції спрямований на прагнення з боку маніпулятора показати об'єкту маніпуляцій свою слабкість, і тим самим домогтися бажаного, тому що якщо хтось слабкіше, включається ефект поблажливості, а значить цензура психіки людини починає функціонувати в розслабленому режимі, як б не сприймаючи надходять від маніпулятора інформацію всерйоз. Головним способом протистояння є повний контроль інформації, що виходить від будь-якої людини, т. Е. Будь-яка людина це противник, і його треба сприймати всерйоз.

5. Хибна закоханість, або усипляння пильності.

За рахунок того, що один індивід (маніпулятор) розігрує перед іншим (об'єкт маніпуляцій) закоханість, надмірне повагу, шанування і тому подібне Щоб не піддатися таким провокаціям - слід мати, як говорив колись Ф. Е. Дзержинський, «холодний розум».

6. Розлючений натиск, або непомірний гнів.

Маніпуляція в цьому випадку стає можливою в результаті невмотивованої люті з боку маніпулятора. У людини, на якого спрямовані такого роду маніпуляції, виникне бажання заспокоїти того, хто гнівається на нього. Для чого він підсвідомо готовий йти на поступки маніпулятору.

Способи протидії можуть бути різними, в залежності від навичок об'єкта маніпуляцій. Наприклад можна в результаті «підстроювання» (т. Н. Калібрування в НЛП) спочатку інсценувати в собі подібне в маніпулятором стан духу, а після заспокоївшись, заспокоїти і маніпулятора. Або, наприклад, можна показати свій спокій і абсолютна байдужість до гніву маніпулятора, тим самим збивши його з пантелику, а значить позбавити його маніпулятивного переваги. Можна самому різко підвищити темп власної агресивності мовними прийомами одночасно з легким дотиком маніпулятора (його пензля, плеча, руки ...), і додатковим візуальним впливом, Можна використовувати й інші прийоми протидії. Слід пам'ятати, що в стані гніву людини легше розсмішити. Про таку особливість психіки слід знати і вчасно використовувати.

7. Швидкий темп, або невиправдана поспіх.

В даному випадку ми повинні говорити про прагнення маніпулятора за рахунок нав'язаного надмірно швидкого темпу мови проштовхнути якісь свої ідеї, домігшись затвердження їх об'єктом маніпуляцій.

В даному випадку слід взяти тайм-аут (наприклад послатися на терміновий дзвінок по телефону і т. П.), Щоб збити маніпулятора з заданого їм темпу. Для цього можна розіграти нерозуміння якогось питання і «тупого» переспрашіванія, і т. П.

8. Зайва підозрілість, або викликання вимушених виправдань.

Подібний вид маніпуляції відбувається в разі, коли маніпулятор розігрує підозрілість в будь-якому питанні. Як відповідна реакція на підозрілість у об'єкта маніпуляцій слід бажання виправдатися. Тим самим захисний бар'єр його психіки слабшає, а значить, маніпулятор домагається свого, «проштовхуючи» в його підсвідомість потрібні психологічні установки.

Варіантом захисту є усвідомлення себе як особистості і вольове протистояння спробі будь-якого маніпулятивного впливу на вашу психіку .

9. Уявна втому, або гра в розраду.

Маніпулятор всім своїм виглядом показує втому і неможливість щось доводити і вислуховувати будь-які заперечення. Тим самим об'єкт маніпуляцій намагається швидше погодитися зі словами, які приводилися маніпулятором, щоб не втомлювати його своїми запереченнями. Ну а, погоджуючись, він тим самим йде на поводу у маніпулятора, якому тільки це і потрібно.

Способом протидії є одне: не піддаватися на провокації.

10. Авторитетність маніпулятора, або обман влади.

Цей вид маніпуляцій виходить з такої специфіки психіки індивіда, як поклоніння авторитетам в якій-небудь області. Найчастіше виявляється так, що сама область, в якій подібний «авторитет» досяг результату, лежить зовсім в іншій сфері, ніж його уявна «прохання» зараз, але тим не менше об'єкт маніпуляцій не може нічого з собою вдіяти, так як в душі більшість людей вважає, що завжди є хтось, хто досяг більшого, ніж вони.

Варіантом протистояння - віра у власну винятковість, над-особистість; розвиток в собі переконання у власній обраності, в тому що ви - понад-людина.

11. Надана люб'язність, або плата за допомогу.

Маніпулятор про що-небудь заговорщескі повідомляє об'єкту маніпуляцій, немов би радячи по-дружньому прийняти те чи інше рішення. При цьому, явно прикриваючись уявною дружбою (насправді вони можуть бути вперше знайомі), в якості ради схиляє об'єкт маніпуляцій до того варіанту рішення, який необхідний в першу чергу маніпулятору.

Необхідно вірити в себе, і пам'ятати що за все треба платити. І краще платити відразу, т. Е. Перед тим, як з вас зажадають плату у вигляді подяки за надану послугу.

12. Опір, або розігрується протест.

Маніпулятор будь-якими словами розбурхує в душі об'єкта маніпуляцій почуття, спрямовані на подолання виниклого бар'єру (цензури психіки), в прагненні домогтися свого. Відомо, що психіка влаштована таким чином, що людина в більшій мірі хоче того, що йому або забороняють або ж для досягнення чого необхідно докласти зусиль.

Способом протидії є впевненість в собі і воля, т. Е. Завжди слід сподіватися тільки на себе, і не подаватися слабкостям.

13. Фактор зокрема, чи від деталей до помилки.

Маніпулятор змушує об'єкт маніпуляцій звернути увагу тільки на одну конкретну деталь, не давши помітити головного, і на підставі цього зробити відповідні висновки, прийняті свідомістю того за безальтернативну основу сенсу сказаного. Для протидії слід постійно працювати над собою, над підвищенням власних знань і рівня освіти.

14. Іронія, або маніпуляції з усмішкою.

Маніпуляції досягаються за рахунок того, що маніпулятор вибирає спочатку іронічний тон, немов несвідомо ставлячи під сумнів будь-які слова об'єкта маніпуляцій. У цьому випадку об'єкт маніпуляцій значно швидше «втрачає самовладання»; а так як при гніві утруднена критичність мислення, людина входить в змінені стани свідомості, в яких свідомість легко пропускає через себе раннє заборонену інформацію.

Для ефективного захисту слід показати свою повну байдужість маніпулятору. Відчуття себе понад-людиною, «обраним», допоможе поблажливо ставитися до спроби маніпулювання вами - як до дитячих забав15. Перебивання, або догляд думки.

Маніпулятор домагається свого постійним перебиванием думки об'єкта маніпуляцій, направляючи тему бесіди в потрібне маніпулятору русло.

Як протидія можна не звертати увагу на перебивання маніпулятора, або спеціальними мовними психотехніками домогтися висміювання його серед слухачів, тому що якщо над людиною сміються - всі його наступні слова вже не сприймаються всерйоз.

16. Провокування удаваності, або надуманість звинувачень.

Подібного роду маніпуляції стають можливими в результаті повідомлення об'єкту маніпуляцій тих відомостей, які здатні викликати у нього гнів, а значить і зниження критичності в оцінці передбачуваної інформації. Після чого така людина виявляється зломлений на якийсь проміжок часу, за який і досягається маніпулятором нав'язування йому своєї волі.

Захист - вірити в себе і не звертати увагу на інших.

17. Заманювання в пастку, або уявне визнання вигоди опонента.

В цьому випадку маніпулятор, здійснюючи акт маніпуляції, натякає на більш вигідні умови, в яких нібито знаходиться опонент (об'єкт маніпуляцій), тим самим змушуючи останнього всіляко виправдовуватися, і ставати відкритим для маніпуляцій, які зазвичай йдуть слідом за цим з боку маніпулятора.

Захист - усвідомлення себе понад-особистістю, а значить цілком розумному «узвишші» над маніпулятором, тим більше якщо він ще й сам себе вважає «нікчемою».

18. Обман на долоні, або імітація упередженості.

Маніпулятор має намір ставить об'єкт маніпуляцій в якісь задані умови, коли людина, обрана в якості об'єкта маніпуляцій, прагнучи відвести від себе підозру в зайвій упередженості по відношенню до маніпулятора, дає здійснитися над собою маніпуляціям за рахунок несвідомого переконання в добрі наміри маніпулятора. Тобто він немов би сам дає собі установку не реагувати критично на слова маніпулятора, тим самим несвідомо надає можливість словами маніпулятора пройти в свою свідомість.

19. Навмисне оману, або специфічна термінологія.

В даному випадку маніпулювання здійснюється за рахунок використання маніпулятором специфічних термінів, незрозумілих об'єкту маніпуляцій, а у останнього, через небезпеку здатися неписьменним, не вистачає сміливості уточнити, що ці терміни позначають.

Спосіб протидії - перепитувати й уточнювати незрозуміле для вас.

20. Нав'язування хибної дурості, або через приниження до перемоги.

Маніпулятор прагне усіляким чином звести роль об'єкта маніпуляцій, натякаючи на його дурість і безграмотність, щоб таким чином дестабілізувати позитивний настрій психіки об'єкта маніпуляцій, вкинути його психіку в стан хаосу і тимчасового замішання, і таким чином домогтися виконанням над ним своєї волі за допомогою словесних маніпуляцій і ( або) кодування психіки.

Захист - не звертати увагу. Рекомендується взагалі менше звертати увагу на зміст слів маніпулятора, а більше на деталі навколо, жести і міміку, або взагалі робити вигляд що слухаєте, а самі думайте «про своє», особливо якщо перед вами досвідчений шахрай або кримінальний гіпнотизер.

21. Повторюваність фраз, або нав'язування думок.

При цьому виді маніпуляції, за рахунок багаторазово повторених фраз, маніпулятор привчає об'єкт маніпуляцій до будь-якої інформації, яку збирається до нього донести.

Захисна установка - не фіксувати увагу на словах маніпулятора, слухати його «в підлогу вуха», або спеціальними мовними прийомами перевести розмову на іншу тему, або перехопити ініціативу і самому ввести потрібні вам установки в підсвідомість співрозмовника-маніпулятора, або багато інших варіанти.

22. Помилкове домислювання, або недомовленість мимоволі.

В цьому випадку маніпуляції досягають свого ефекту за рахунок:

1) умисної недомовленості маніпулятором;

2) помилковому Домислювання об'єктом маніпуляцій.

При цьому навіть у разі виявлення обману, у об'єкта маніпуляцій складається враження про власну винність внаслідок того, що він не так зрозумів, або щось не розчув.

Захист - виняткова впевненість в собі, виховання над-волі, формування «обраності» та над-особистості.

23. Уявна неуважність.

У даній ситуації об'єкт маніпуляції потрапляє в пастку маніпулятора, який грає на власній нібито неуважності, щоб потім, добившись свого, послатися на те, що він нібито не помітив (прослухав) протест з боку опонента. Причому в результаті подібного маніпулятор фактично ставить об'єкт маніпуляцій перед фактом скоєного.

Захист - чітко з'ясовувати сенс «досягнутих домовленостей».

24. Скажи «так», або шлях до порозуміння.

Маніпуляції подібного роду здійснюються за рахунок того, що маніпулятор прагне так побудувати діалог з об'єктом маніпуляцій, щоб той весь час погоджувався з його словами.

Захист - збити спрямованість бесіди.

25. Несподіване цитування, або слова опонента як доказ.

В даному випадку такий маніпулятивний вплив досягається за рахунок несподіваного цитування маніпулятором раніше сказаних слів опонента. Подібний прийом діє обескураживающе на обраний об'єкт маніпуляцій, допомагаючи маніпулятору досягти результату. При цьому в більшості випадків самі слова можуть бути частково вигаданими,

Захист - теж застосувати прийом помилкового цитування, вибравши в даному випадку нібито сказані словами маніпулятора.

26. Ефект спостереження, або пошук спільних рис.

В результаті попереднього спостереження за об'єктом маніпуляцій (в т. Ч. В процесі діалогу), маніпулятор знаходить або вигадує будь-яку схожість між собою і об'єктом, ненав'язливо звертає увагу об'єкта на цю схожість, і тим самим частково послаблює захисні функції психіки об'єкта маніпуляцій, після чого проштовхує свою ідею.

Захист - різко виділити словами свою несхожість на співрозмовника-маніпулятора.

27. Нав'язування вибору, або спочатку вірне рішення.

В цьому випадку маніпулятор задає питання таким чином, що не залишає об'єкту маніпуляцій можливості прийняття іншого вибору, ніж чим той, який озвучений маніпулятором. (Наприклад, ви бажаєте робити це або це? В даному випадку ключове слово «робити», тоді як спочатку об'єкт маніпуляцій, можливо, нічого робити і не збирався. Але йому не залишили права вибору крім як вибору між першим і другим.)

Захист - не звертати увагу плюс вольовий контроль будь-якої ситуації.

28. Несподіване одкровення, або раптова чесність.

Даний вид маніпуляції полягає в тому, що після нетривалої бесіди маніпулятор раптом довірливо повідомляє обраного ним в якості маніпуляцій об'єкту, що він має намір повідомити щось секретне і важливе, що призначається тільки йому, тому як ця людина йому дуже сподобався, і він відчуває, що може довірити йому правду

Захист - не піддаватися на провокації, і пам'ятати що завжди можна сподіватися тільки на себе. Інша людина може завжди підвести (свідомо, несвідомо, з примусу, під впливом гіпнозу та ін.)

29. Раптовий контраргумент, або підступна брехня.

Маніпулятор несподівано для об'єкта маніпуляцій посилається на слова, нібито сказані тим раннє, відповідно до яких маніпулятор як би просто далі розвиває тему, відштовхуючись від них. У об'єкта маніпуляцій після подібних «одкровень» з'являється почуття провини, в його психіці повинні остаточно зламатися бар'єри, що висуваються на шляху тих слів маніпулятора, які до цього він сприймав з певною часткою критичності.

Захист - виховання сили волі та виключної впевненості та поваги до себе.

30. Звинувачення в теорії, або уявне відсутність практики.

Маніпулятор як несподіваний контраргумент висуває вимогу, згідно з яким слова обраного ним об'єкта маніпуляції як би хороші тільки в теорії, тоді як на практиці ситуація нібито буде інший. Тим самим несвідомо даючи зрозуміти об'єкту маніпуляцій, що всі слова, тільки що почуті маніпулятором, нічого з себе не представляють і гарні тільки на папері, а в реальній ситуації все буде складатися по-іншому, а значить, власне, спиратися на такі слова не можна.

Захист - не звертати увагу на домисли і припущення інших людей і вірити тільки в силу свого розуму.

Другий блок прийомів маніпуляцій.

Способи впливу на мас-медіа-аудиторію за допомогою маніпуляцій.

1. Принцип першочерговості.

Суть даного методу полягає в специфіці психіки, яка влаштована таким чином, що приймає на віру інформацію, першої надійшла в обробку свідомістю. Той факт, що пізніше ми можемо отримати більш достовірну інформацію, часто вже не грає ролі.

В даному випадку спрацьовує ефект сприйняття первинної інформації як істиною, тим більше що відразу зрозуміти її суперечливий характер неможливо. А після - вже досить важко змінити сформовану думку.

Подібний принцип досить успішно використовується в політичних технологіях, коли на адресу конкурента (за допомогою ЗМІ) засилається якийсь викривальний матеріал (компромат), тим самим:

а) формуючи у виборців негативну думку про нього;

б) примушуючи виправдовуватись.

(У даному випадку йде вплив на маси шляхом поширених стереотипів про те, що якщо хто виправдовується - значить винен).

2. «Очевидці» подій.

Знаходяться нібито очевидці подій, які з необхідною щирістю повідомляють інформацію, завчасно передану їм маніпуляторами, видаючи її за свою власну. Ім'я подібних «очевидців» часто ховається нібито в цілях конспірації, або ж називається помилкове ім'я, що поряд з фальсифікованою інформацією проте досягає ефекту в аудиторії.

3. Образ ворога.

Шляхом штучного створення загрози і внаслідок цього загострення пристрастей, маси занурюються в стану, схожі з ІСС (зміненими станами свідомості). В результаті такими масами легше управляти.

4. Зміщення акцентів.

В даному випадку відбувається свідоме зміщення акцентів в подається матеріалі, і щось не зовсім бажане для маніпуляторів підноситься на другому плані, а висвічується навпаки - необхідна їм.

5. Використання «лідерів думок».

В даному випадку маніпуляції масовою свідомістю відбуваються виходячи з того, що при здійсненні будь-яких дій індивіди орієнтуються на лідерів думок. В якості лідерів думок можуть виступати різні фігури, які стали авторитетними для певної категорії населення.

6. Переорієнтація уваги.

У цьому випадку стає можливим підносити практично будь-який матеріал, не побоюючись його небажаної (негативної) складової. Стає можливим це виходячи з правила переорієнтації уваги, коли необхідна для приховування інформація як би відходить в тінь немов би випадково висвічується подій, службовців відволікання уваги.

7. Емоційне заряджання.

Дана технологія маніпулювання заснована на такій властивості психіки людини, як емоційна заражаемость. Відомо, що в процесі життя людина вибудовує певні захисні бар'єри на шляху отримання небажаної для нього інформації. Щоб обійти подібний бар'єр (цензуру психіки), необхідно щоб маніпулятивний вплив було направлено на почуття. Таким чином, «зарядивши» потрібну інформацію необхідними емоціями, стає можливим подолати бар'єр розуму і викликати в людині вибух пристрастей, змусивши його переживати за якимось моменту почутої інформації. Далі вступає в дію ефект емоційного заряджання, який отримує найбільше поширення в натовпі, де, як відомо, поріг критичності нижче.

8. Показна проблематика.

Залежно від подачі одних і тих же матеріалів можна добиватися різних, часом протилежних думок у аудиторії. Тобто якась подія можна штучно «не помітити», а чогось навпаки, приділити підвищену увагу, та ще на різних каналах телебачення. При цьому сама істина як би відходить на другий план. І залежить від бажання (або не бажання) маніпуляторів висвічувати її.

Варто зауважити, що подача інформації за допомогою подібної маніпулятивної техніки призводить до штучного роздування неіснуючих проблем, за якими не помічаються щось важливе, що може викликати гнів народу.

9. Недоступність інформації.

Даний принцип маніпулятивних технологій називають інформаційною блокадою. Стає можливим подібне, коли певна частина інформації, небажана для маніпуляторів - свідомо не допускається до ефіру.

10. Удар на випередження.

Вид маніпуляції, основний на завчасне викиді негативною для основної категорії людей інформації. При цьому дана інформація викликає максимальний резонанс. А на час подальшого надходження інформації та необхідності прийняття непопулярного рішення, аудиторія вже втомиться від протесту, і не буде реагувати занадто негативно. Використовуючи подібний метод в політтехнології - спочатку жертвують незначним компроматом, після чого, коли на що просувається ними політичного діяча з'являється новий компромат - маси вже так не реагують. (Втомлюються реагувати.)

11. Помилковий загострення пристрастей.

Спосіб маніпулювання мас-медіа-аудиторією, коли використовується помилковий загострення пристрастей за рахунок підношення нібито сенсаційного матеріалу, в результаті чого психіка людини не встигає належним чином зреагувати, створюється непотрібний ажіотаж, і подана пізніше інформація - вже не робить такого впливу, тому що знижується критичність , висувний цензурою психіки.

12. Ефект правдоподібності.

В даному випадку основа для можливої маніпуляції складається з такої складової психіки, коли людина схильна вірити інформації, що не суперечить раніше наявної у нього інформації або уявлень з даного питання.

13. Ефект «інформаційного штурму».

В даному випадку слід говорити про те, що на людину обрушується шквал непотрібної інформації, в якому втрачається істина.

14. Зворотний ефект.

У разі подібного факту маніпуляції відбувається викид такої кількості негативної інформації на адресу якоїсь людини, що ця інформація досягає прямо протилежного ефекту, і замість очікуваного засудження подібний людина починає викликати жалість. (Приклад перебудовних років з Б. М. Єльциним, який впав у річку з моста.)

15. Буденний розповідь, або зло з людським обличчям.

Інформація, яка може викликати небажаний ефект, вимовляється звичайним тоном, немов би нічого страшного не відбувається. В результаті подібної форми підношення інформації, якась критична інформація при проникненні в свідомість слухачів втрачає свою актуальність. Таким чином зникає критичність сприйняття психікою людини негативної інформації і відбувається звикання до неї.

16. Однобічність висвітлення подій.

Даний спосіб маніпуляції спрямований на однобічність висвітлення подій, коли надається можливість висловитися лише одній стороні процесу, в результаті чого досягається помилковий смисловий ефект одержуваної інформації.

17. Принцип контрасту.

Цей вид маніпуляції стає можливий, коли необхідна інформація подається на фоні іншої, спочатку негативної, і негативно сприймається більшістю аудиторії. (Іншими словами, на тлі чорного завжди буде помітно біле. А на тлі поганих людей - завжди можна показати хорошу людину, розповівши про його добрі справи. Подібний принцип поширений в політтехнології, коли спочатку детально розбирається можливій кризі в таборі конкурентів, а після - демонструється правильний характер дій потрібного маніпуляторам кандидата, у якого такого кризи немає і бути не може.)

18. Схвалення мнимого більшості.

Застосування даної методики маніпулювання масами засновано на такому специфічному компоненті людської психіки - як допустимість здійснення яких-небудь дій, після початкового схвалення їх іншими людьми. В результаті подібного способу маніпуляцій в психіці людини стирається бар'єр критичності, після того як така інформація викликала схвалення у інших людей. Згадаймо Лебона, Фрейда, Бехтерева та ін. Класиків психології мас - в масі активно діє принципи наслідування і заражуваність. Тому то що робить один - підхоплюють і інші.

19. Експресивний удар.

При реалізації даний принцип повинен зробити ефект психологічного шоку, коли належного ефекту маніпулятори домагаються навмисним транслюванням жахів сучасного життя, що викликає першу реакцію протесту (за рахунок різкого підвищення емоційної складової психіки), і бажання будь-що-будь покарати винних. При цьому не помічаються, що акценти при подачі матеріалу можуть бути свідомо зміщені в бік непотрібних маніпуляторам конкурентів або проти інформації, що здається їм небажаною.

20. Помилкові аналогії, або диверсії проти логіки.

Дана маніпуляція усуває справжню причину в будь-якому питанні, замінюючи її помилковою аналогією.

21. Штучне «прораховування» ситуації.

Навмисно викидається на ринок безліч різної інформації, тим самим відстежується інтерес громадськості до цієї інформації, і інформація, яка не отримала актуальність, в подальшому виключається.

22. Маніпулятивні коментування.

За допомогою необхідного маніпуляторам акценту висвітлюється ту чи іншу подію. При цьому будь-яка небажана для маніпуляторів подія при використанні подібної технології може прийняти протилежний забарвлення. Все залежить від того, як маніпулятори піднесуть той чи інший матеріал, з якими коментарями.

23. Ефект присутності.

Посилання на присутність на будь-яку подію дозволяє направити маніпулятивну методику на максимальне досягнення необхідного результату. За типом - очевидець завжди правий.

24. Допуск (наближення) до влади.

Подібний вид маніпуляції заснований на такій властивості психіки більшості індивідів, як кардинальна зміна своїх поглядів в разі наділення подібного людини необхідними владними повноваженнями. (Досить яскравий приклад - Д. О. Рогозін, який був в опозиції до влади - згадаймо заяву Рогозіна в зв'язку з забороною ЦВК на реєстрацію В. Геращенко кандидатом в президенти, згадаємо голодування в Держдумі з вимогами відставки міністрів соціально-економічного блоку уряду, згадаємо інші висловлювання Рогозіна, в т. ч. про партію влади і про президента країни - і згадаємо виступи Рогозіна після його призначення постійним представником Росії при організації Північноатлантичного договору (НАТО) в Брюсселі, т. е. великим чиновником, що представляє Росію у ворожій організації. )

25. Повторення.

Подібний спосіб маніпулювання досить простий. Необхідно всього лише багаторазове повторення будь-якої інформації, щоб подібна інформація відклалася в пам'яті мас-медіа-аудиторії і надалі була використана. При цьому маніпуляторам слід максимально спростити текст і домогтися його сприйнятливості в розрахунку на нізкоінтеллектуальних публіку. Як не дивно, практично тільки в такому випадку можна бути впевненим, що необхідна інформація не тільки буде донесена до масового глядача, читача або слухача, але і буде правильно ними сприйнята. І такого ефекту можна добитися багаторазовим повторенням простих фраз. У цьому випадку інформація спочатку міцно закріплюється в підсвідомості слухачів, а потім буде впливати на їх свідомість, а значить на скоєння вчинків, смисловий відтінок яких таємно закладений в інформацію для мас-медіа-аудиторії.

26. Правда - наполовину.

Цей метод маніпуляції полягає в тому, що публіці підноситься тільки частина достовірної інформації, в той час як інша частина, яка пояснює можливість існування першої частини, маніпуляторами приховується. (Приклад часів Перебудови, коли спочатку поширювали чутки про те що Союзні республіки нібито містять РРФСР. При цьому як би забули про субсидії Росії. В результаті обману населення дружніх нам республік ці республіки спочатку вийшли зі складу СРСР, а після частина їх населення стали приїжджати на заробітки в Росію.)

Третій блок прийомів маніпуляцій.

Мовні психотехніки (В. М. Кандиба, 2002).

У разі подібного впливу забороняється застосовувати методи прямого інформаційного впливу, сказані в наказовому порядку, підміняючи останні проханням або пропозицією, і одночасно застосовуючи такі словесні трюки:

1) трюїзм.

В цьому випадку маніпулятор вимовляє те, що є в дійсності, але насправді в його словах прихована облудна стратегія. Наприклад, маніпулятор бажає продати в безлюдному місці товар в красивій упаковці. Він не говорить: «купіть»! А говорить: «Ну і холод! Відмінні, дуже дешеві светри! Всі купують, ніде таких дешевих светрів не знайдете! »І крутить в руках пакети зі светрами.

Як зазначає академік В. М. Кандиба, таке ненав'язливе пропозицію покупки, більше звернуто на підсвідомість, спрацьовує краще, так як відповідає істині і проходить критичний бар'єр свідомості. Дійсно «холодно» (це вже одне несвідоме «так»), дійсно пакет і візерунок светри красиві (друге «так»), і дійсно дуже дешево (третє «так»). Тому без всяких слів «Купіть!» У об'єкта маніпуляцій народжується, як йому здається, самостійне, їм самим прийняте рішення купити задешево і з нагоди відмінну річ, часто навіть не розгортаючи пакета, а тільки запитавши розмір.

2) Ілюзія вибору.

У цьому випадку як начебто в звичайну фразу маніпулятора про наявність будь-якого товару або явища вкраплюються якесь приховане твердження, яке безвідмовно діє на підсвідомість, змушуючи виконувати волю маніпулятора. Наприклад, вас не питають, будете ви купувати чи ні, а кажуть: «Яка ви симпатична! І це вам підходить, і ця річ відмінно виглядає! Яку будете брати, ту чи ту? », І маніпулятор з симпатією дивиться на вас, як ніби питання, що ви цю річ купуєте, вже вирішено. Адже в останній фразі маніпулятора міститься пастка для свідомості, що імітує ваше право на вибір. Але насправді вас обманюють, так як вибір «купити - не купити» замінений на вибір «купити це або купити то».

3) Команди, приховані в питаннях.

У подібному випадку маніпулятор свою команду-установку приховує під виглядом прохання. Наприклад, вам треба прикрити двері. Ви можете комусь сказати: «Ідіть і закрийте двері!», Але це буде гірше, ніж якщо ваш наказ оформити проханням в питанні: «Я вас дуже прошу, ви не могли б прикрити двері?» Другий варіант спрацьовує краще, і людина не відчуває себе обдуреним.

4) Моральний тупик.

Даний випадок є обман свідомості; маніпулятор, запитуючи думку про будь-який товар, після отримання відповіді задає наступне питання, в якому міститься розпорядження про виконання дії, необхідного маніпулятору. Наприклад, продавець-маніпулятор вмовляє не купити, а «тільки спробувати» свій товар. У цьому випадку ми маємо пастку для свідомості, так як йому нічого небезпечного або поганого ніби не пропонується і начебто повна свобода будь-якого рішення зберігається, але насправді досить спробувати, як продавець задає відразу інший хитрий питання: «Ну як, сподобалося? Сподобалося? », І хоча мова начебто йде про відчуття смаку, але насправді питання звучить:« Будете купувати чи ні? »А так як річ об'єктивно смачна, то ви ж не можете на питання продавця сказати, що вона вам не сподобалася, і відповідаєте, що «сподобалася», тим самим як би даючи мимовільне згоду на покупку. Тим більше що як тільки ви відповідаєте продавцеві, що сподобалася, як той, не чекаючи інших ваших слів, вже зважує товар і вам як би вже незручно відмовитися від покупки, тим більше що продавець відбирає і накладає краще, що у нього є (з того , що видно). Висновок - треба сто разів подумати, перш ніж прийняти ніби як і невинне пропозицію.

5) Мовний прийом: «чим ...- тим ...».

Суть даної мовної психотехніки полягає в тому, що маніпулятор пов'язує те, що відбувається, з тим що йому потрібно. Наприклад продавець шапок, бачачи що покупець довго крутить у руках шапку, роздумуючи купити чи не купити, каже що клієнту пощастило, так як він знайшов саме ту шапку, яка йому йде краще за всіх. Мовляв, чим більше я на вас дивлюся - тим більше переконуюся що це так.

6) Кодування.

Після того як маніпуляція спрацювала, маніпулятори кодують свою жертву на амнезію (забування) всього того, що відбувається. Наприклад якщо циганка (як фахівець екстра-класу з гіпнозу наяву, вуличного маніпулюванню) забрала у жертви кільце або ланцюжок, то вона обов'язково скаже перед розставанням фразу: «Ти мене не знаєш і ніколи не бачила! Ці речі - кільце і ланцюжок - чужі! Ти їх ніколи не бачила! ». У цьому випадку, якщо гіпноз був неглибокий, чарівність ( «чарівність» - як обов'язкова складова частина навіювання наяву) проходить через кілька хвилин. При глибокому гіпнозі - кодування може зберігатися роками.

7) Метод Штірліца.

Так як людина в будь-якій розмові краще запам'ятовує початок і кінець, необхідно не тільки правильно увійти в розмову, але і потрібні слова, які об'єкт маніпуляцій повинен запам'ятати - поставити в кінець розмови.

8) Мовний трюк «три історії».

У разі подібного прийому здійснюється наступний прийом програмування психіки людини. Вам розповідають якісь три історії. Але дивним чином. Спочатку вам починають розповідають історію № 1. У середині її переривають і починають розповідати історію № 2. На середині і її переривають, і починають розповідати історію № 3, яку розповідають повністю. Потім маніпулятор доказує історію № 2, а після - завершує історію № 1. У результаті подібного методу програмування психіки, історія № 1 і № 2 - усвідомлюються і запам'ятовуються. А історія № 3 швидко забувається і неусвідомлено, а значить, опинившись витиснута із свідомості, поміщається в підсвідомості. Але суть в тому, що як раз в історію № 3 маніпулятори заклали інструкції і команди для підсвідомості об'єкта маніпуляцій, а значить можна бути впевненим, що через певний час ця людина (об'єкт) почне виконувати введені в його підсвідомість психологічні установки, і при цьому буде вважати що вони виходять від нього. Введення інформації в підсвідомість - надійний спосіб програмування людини на виконання установок, необхідних маніпуляторам.

9) Іносказання.

В результаті подібного впливу обробки свідомості, потрібна маніпулятору інформація прихована серед історії, яку маніпулятор викладає алегорично і метафорично. Суть в тому, що як раз прихований сенс і є думка, яку вирішив закласти маніпулятор в вашу свідомість. Причому, чим яскравіше і мальовничіше розказана історія, тим легше подібної інформації обігнути бар'єр критичності і впровадити інформацію в підсвідомість. Пізніше така інформація «почне працювати» найчастіше якраз в момент, наступ якого або було закладено від початку; або ж був закладений код, активуючи який маніпулятор кожен раз домагатися необхідно ефекту.

10) Метод «як тільки ... то ...».

Дуже цікавий метод. Ось як описує його В. М. Кандиба: «Прийом« як тільки ... то ... »Цей мовний прийом-трюк полягає в тому, що ворожить, наприклад циганка, передбачаючи будь-яке напевно майбутнє дію клієнта, говорить, наприклад : «Як тільки ви побачите свою лінію життя, то відразу зрозумієте мене!» Тут підсвідомої логікою погляду клієнта на свою долоню (на «лінію життя») циганка логічно приєднує нарощування довіри до себе і всього того, що вона робить. При цьому циганка спритно вставляє пастку для свідомості кінцем фрази «відразу зрозумієте мене», інтонація якої позначає інший, прихований від свідомості справжній сенс - «відразу погодитеся зі всім, що я роблю».

11) Розсіювання.

Метод досить цікавий і ефективний. Полягає він у тому, що маніпулятор, розповідаючи вам якусь історію, виділяє свої установки будь-яким способом, що порушує монотонність мова, ставлячи в тому числі і так звані «якоря» (техніка «якорения» відноситься до прийомів нейролінгвістичного програмування). Виділити мова можливо інтонацією, гучністю, дотиком, жестами і т. П. Таким чином подібні установки немов би розсіюються серед інших слів, з яких складається інформаційний потік даної історії. А надалі - підсвідомість об'єкта маніпуляцій буде реагувати тільки на ці слова, інтонації, жести та ін. Крім того, як зазначає академік В. М. Кандиба, приховані команди, розсіюються серед усієї розмови, виявляються дуже ефективними, і спрацьовують набагато краще, ніж висловлені іншим чином. Для цього треба вміти говорити з виразом, і підкреслювати - коли потрібно - потрібні слова, вміло виділяти паузи, та ін.

Виділяють наступні способи маніпулятивних впливів на підсвідомість з метою програмування поведінки людини (об'єкта маніпуляцій):

- Кинестетические способи (найефективніші): дотик до руки, дотик до голови, будь погладжування, поплескування по плечу, потиск руки, дотик до пальців рук, накладення кистей на кисті клієнта зверху, взяття кисті клієнта в свої обидві кисті та ін.

- Емоційні способи: підвищення емоції в потрібний момент, зниження емоції, емоційні вигуки або жести.

- Мовні способи: зміна гучності мови (голосніше, тихіше); зміна темпу мови (швидше, повільніше, паузи); зміна інтонації (підвищення-зниження); супутні звуки (постукування, потьохкування пальцями); зміна локалізації джерела звуку (праворуч, ліворуч, зверху, знизу, спереду, ззаду); зміна тембру голосу (імперативний, командний, жорсткий, м'який, вкрадливий, протяжний).

- Візуальні способи: мімікою, розширенням очей, жестикуляцією рук, рухами пальців рук, зміною положення тіла (нахили, повороти), зміною положення голови (повороти, нахили, підйоми), характерною послідовністю жестів (пантоміма), потирання власного підборіддя.

- Письмові способи. У будь-який письмовий текст можна за допомогою техніки розсіювання вставити приховану інформацію, при цьому потрібні слова виділяють: розміром шрифту, іншим шрифтом, іншим кольором, абзацним відступом, нової рядком і ін.

12) Метод «старої реакції».

Відповідно до даного методу необхідно пам'ятати, що якщо в якійсь ситуації людина сильно реагує на який-небудь подразник, то через деякий час можна знову піддати цю людину дії такого подразника, і у нього автоматично спрацює стара реакція, хоча умови і ситуація можуть значно відрізнятися від тієї, в якій реакція проявилася вперше. Класичний приклад «старої реакції» - це коли на гуляє в парку дитини несподівано напала собака. Дитина сильно злякався і в подальшому в будь-який, навіть самої безпечної і нешкідливою, ситуації при вигляді собаки у нього автоматично, т. Е. Несвідомо, виникає «стара реакція»: страх.

Подібні реакції бувають больові, температурні, кінестетичні (дотику), смакові, слухові, нюхові і т. П., Тому за механізмом «старої реакції» необхідно виконати ряд основних умов:

а) Рефлектатівную реакцію слід по можливості кілька разів закріпити.

б) Вживаний подразник повинен за своїми характеристиками максимально збігатися з подразником, застосованим в перший раз.

в) Кращим і більш надійним є комплексний подразник, який використовує реакцію декількох органів почуттів одночасно.

При необхідності встановлення залежності від вас іншої людини (об'єкта маніпуляцій), необхідно:

1) викликати в процесі розпитувань у об'єкта реакцію радості;

2) закріпити подібну реакцію будь-яким з сигнальних способів (т. Зв. «Якоря» в НЛП);

3) при необхідності кодування психіки об'єкта - «активувати» «якір» в необхідний момент. В цьому випадку у відповідь на вашу інформацію, яка на вашу думку повинна відкластися в пам'яті об'єкта, у людини обраного на роль об'єкта виникне позитивний асоціативний ряд, а значить бар'єр критичності психіки виявиться зломлений, і така людина (об'єкт) буде «запрограмований» на здійснення задуманого вами після введеної вами кодування. При цьому рекомендується попередньо кілька разів перевірити себе перед закріпленням «якоря», щоб по міміці, жестах, що змінилася інтонації та ін. запам'ятати рефлекторну реакцію об'єкта на позитивні для його психіки слова (наприклад, приємні спогади об'єкта), і підібрати надійний ключ (нахилом голови, голосом, дотиком, ін.)

Четвертий блок маніпуляцій.

Маніпуляції за допомогою телебачення. (С. К. Кара-Мурза, 2007).

1) Фабрикація фактів.

В даному випадку ефект маніпулювання відбувається в результаті дрібних відхилень, що використовуються при подачі матеріалу, але діючих завжди в одному напрямку. Маніпулятори говорять правду, тільки коли правда може бути легко перевірена. В інших випадках - намагаються піднести матеріал в потрібному їм ключі. Причому брехня стає найбільш ефективною, коли спирається на закладений в підсвідомість стереотип.

2) Відбір для матеріалу подій реальності.

В даному випадку ефективним умовою програмування мислення є контроль ЗМІ з метою подачі єдиної інформації, але різними словами. При цьому допускається діяльність опозиційних ЗМІ. Але діяльність їх повинна бути підконтрольна і не виходити за рамки разрешаемого їм мовлення. Крім цього ЗМІ використовують т. Н. принцип демократії шуму, коли непотрібне маніпулятором повідомлення просто повинно загинути під потужним викидом різнобічної інформації.

3) Сіра і чорна інформація.

У другій половині ХХ століття ЗМІ стали використовувати технології психологічної війни. Американський військовий словник 1948 р дає психологічної війні таке визначення: «Це планомірні пропагандистські заходи, що впливають на погляди, емоції, позиції і поведінку ворожих, нейтральних або дружніх іноземних груп з метою підтримки національної політики». У керівництві (1964) говориться, що мета такої війни - «підрив політичної і соціальної структури країни ... до такої міри деградації національної свідомості, що держава стає нездатним до опору».

4) Великі психози.

Таємними завданнями ЗМІ є перетворення громадян нашої країни в єдину масу (натовп), з метою загального регулювання поширення потоку інформації, якою обробляється свідомість і підсвідомість людей. У підсумку, - такий натовпом легше управляти, а середній обиватель беззаперечно вірить самим безглуздим твердженням.

5) Затвердження і повторення.

В даному випадку інформація подається у вигляді готових шаблонів, які активно задіюють наявні в підсвідомості стереотипи. Затвердження в будь мові означає відмову від обговорення, оскільки влада ідеї, яка може зазнавати обговоренню, втрачає всяке правдоподібність. У мисленні людини, відзначає Кара-Мурза, склався т. Н. мозаїчний тип культури. ЗМІ є фактором зміцнення такого типу мислення, привчаючи людини мислити стереотипами, і не включати інтелект при аналізі матеріалів ЗМІ. Г.

6) Дроблення і терміновість.

У даній методиці маніпулювання використовуваної ЗМІ, цілісна інформація поділяється на фрагменти, щоб людина не змогла поєднати їх в єдине ціле і осмислити проблему. (Наприклад статті в газеті розбиваються на частини і поміщаються на різних сторінках; текст або телепередача розбиваються рекламою.)