Особливості прояву прокрастинації у студентів з різними видами копінг-поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості прояву прокрастинації у студентів з різними видами копінг-поведінки

Коляда Наталія Вікторівна

кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології, політології та соціокультурних технологій, Сумський державний університет, м. Суми

Малус Софія Олегівна

студентка, Сумський державний університет, м. Суми

Анотація

Дана робота присвячена дослідженню особливостей прояву прокрастинації в структурі копінг-стратегій студентів. Розглянуто підходи до вивчення феномену прокрастинації, особливості її прояву та причинно-наслідкові зв'язки виникнення. Визначено сутність, види та зв'язки прокрастинації з дезадаптивною та адаптивною копінг-поведінкою в структурі особистості. Визначено, що більшість студентів мають середній рівень адаптивної та неадаптивної копінг-поведінки, а домінуючим типом прокрастинації є ситуативний.

Теоретична значущість дослідження полягає в поглибленні розуміння феномену прокрастинації у студентів з різними типами копінг-поведінки, а також в уточненні математичних даних щодо схильності індивідів використовувати дезадаптивні копінг-стратегії за наявності прокрастинації.

Практичне значення дослідження полягає у створенні програми корекції прокрастинації студентів з різними типами копінг-поведінки, яка може бути застосована до навчально-розвивальної діяльності психолога та всіх студентів загалом.

У дослідженні використовувалися такі методики: загальна шкала прокрастинації Такмена (адаптація Т. Крюкової); опитувальник копінг- стратегій (скорочена форма) C. Addison, B. Campbell-Jenkns, D. Sarpong, J. Kibler, M. Singh, P. Dubbert, 2007.

Перспектива подальшого дослідження особливостей прокрастинації полягає у фокусі контролю та показників мотиваційної сфери студентів. Це дозволить дослідити залежність загальної прокрастинації студентів від інших факторів, а також розширити наукову базу дослідження на причинно-наслідкові аспекти успішності студентів.

Ключові слова: прокрастинація, копінг-стратегії, студенти, адаптивний копінг-поведінка, неадаптивна копінг-поведінка, соціально-психологічний тренінг, когнітивно-поведінкова терапія, арт-терапія.

Abstract

FEATURES OF STUDENT'S PROCRASTINATION WITH DIFFERENT TYPES OF COPING STRATEGIES

Koliada Nataliia Viktorivna Candidate of Psychological Science, Senior Lecturer at the Department of Psychology, Political Science and Socio-Cultural Technologies, Sumy State University, Sumy

Malus Sofiia Olehivna Student of Sumy State University, Sumy

This work is devoted to the study of the peculiarities of the manifestation of procrastination in the structure of coping strategies of students. Approaches to the study of the phenomenon of procrastination, features of its manifestation and cause-and-effect relations of origin were considered. The essence, types and connections of procrastination with maladaptive and adaptive coping behaviour in the personality structure are determined. It was determined that most students have an average level of adaptive and non-adaptive coping behaviour, and the dominant type of procrastination is situational.

The theoretical significance of the study is to deepen the understanding of the phenomenon of procrastination in students with different types of coping behavior, as well as to clarify mathematical data on the tendency of individuals to use maladaptive coping strategies in the presence of procrastination.

The practical significance of the research is the creation of a program for correcting procrastination of students with different types of coping behavior, which can be applied to the educational and developmental activities of psychologists and all students in general.

The following techniques were used in the study: Tuckman general procrastination scale (adaptation by T. Kryukova); questionnaire of coping strategies (abbreviated form) C. Addison, B. Campbell-Jenkns, D. Sarpong, J. Kibler, M. Singh, P. Dubbert, 2007.

The prospect of the further research of the peculiarities of procrastination lies in the focus of control and indicators of the motivational sphere of students. This will allow us to investigate the dependence of general procrastination of students on other factors, as well as to expand the scientific base of research to the cause and effect aspects of students' success.

Keywords: procrastination, coping strategies, students, adaptive coping behaviour, non-adaptive coping behaviour, socio-psychological training, cognitivebehavioural therapy, art therapy.

Постановка проблеми

Відомо, що у психологічному аспекті феномен прокрастинації з кожним днем стає все більше популярним у сфері психологічних проблем особливо вразливої категорії населення - студентської молоді. Так, прокрастинація може стати на заваді академічної успішності, результативності успіхів, що і називається академічною прокрастинацією, а також може завадити вирішувати актуальні проблеми у побутовому просторі та приймати важливі рішення в професійному просторі.

Феномен прокрастинації стає розповсюдженим через стрімкий розвиток сучасного світу. Швидкий розвиток технологій, глобалізації, трансформації різних сфер життя впливають на психічний стан особистості в цілому. Серед такого потоку змін людина перебуває у стресовому стані, що може впливати на ефективність виконання різнопланових актуальних задач. Справляючись з важкими життєвими труднощами особистість здатна проявляти свою індивідуальну стратегію у вигляді копінг-поведінки базуючись на вже існуючих адаптивних чи неадаптивних копінг-стратегіях.

Можна зазначити, що існуюча копінг-стратегія уникнення, має прямолінійний зв'язок з прокрастинацію особистості. Таким чином, відсторонення від стресових факторів шляхом уникнення схоже з механізмом прояву прокрастинації. На основі активної прокрастинації людина може використовувати адаптивні копінг-стратегії задля вирішення актуальної задачі, а процес уникнення може бути пов'язаним з неадаптивними копінг стратегіями, що негативно буде впливати на успішність індивіда як в професійному, так і в побутовому просторі.

Отже, феномен прокрастинації є важливим для більш детального вивчення, оскільки ця проблема є актуальною в нашому гнучкому та швидкозмінному столітті, коли особистість намагається отримати більше результатів за короткий проміжок часу, взявши на себе велику кількість задач водночас, не усвідомлюючи багатьох процесів що відбуваються з її психологічним станом.

З огляду на це, актуальність даного дослідження полягає у детальному вивченні зв'язків між механізмами прокрастинації та копінг-поведінки у різних сферах життя індивіда.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

прокрастинація студент копінг поведінка

Відомо, що вивченням феномену прокрастинації серед науковців займалися: Дж. Бурка, А. Клімова, Є. Ільїн, П. Стіл, В. Барабанщікова, В. Кнаус та А. Еліс, К. Лей, Н. Мілграм, Я. Варварічева, В. Ковиліна, П. Рінгенбах, Дж. Баторі та Д. Моурер, Н. Шухова, Е. Тащіліна, С. Бранлоу і Р. Різінгер, Р. Классен, С. Пірс, Дж. Феррарі та М. Спектер, Ф. Семенова та інші.

Провідні дослідження копінг-поведінки особистості зазначені в наукових роботах Л. Васермана, М. Беребіна, В. Воловика, Ф. Березіна, Р. Лазаруса, С. Фолкмана, Дж. Вайллайнта, Ф. Джонса, Л. Мерфі, Н. Сироти, В. Ялтонського, М. Рейхертса та інших.

У той же час важливість роботи зумовлена недостатньою кількістю досліджень проблеми виникнення прокрастинації та її безпосереднього впливу на процеси копінг-поведінки студентів. Саме це і зумовило вибір теми: «Особливості прояву прокрастинації у студентів з різними видами копінг- поведінки».

Мета статті: вивчити особливості прояву прокрастинації у студентів з різними видами копінг-поведінки та розробити програму корекції прокрастинації у студентів з різними видами копінг-поведінки.

Виклад основного матеріалу

Відомо, що в сучасному тлумачному словнику термін «прокрастинація», який походить від латинських слів «pro» - попереду і «crastinus» - завтрашній, позначає «відкладання» або «зволікання», які часто використовуються як синоніми у науковій літературі, присвяченій даній проблемі [1].

Варто зазначити, що перша класифікація видів прокрастинації була запропонована ще Н. Мілграмом в співавторстві з Дж. Баторі і Д. Моурером, які виділили п'ять основних її різновидів:

1) побутова або щоденна прокрастинація, яка пов'язана з відкладанням повсякденних справ, які повинні виконуватися регулярно (робота по дому, закупи продуктів, прибирання тощо);

2) прокрастинація в прийнятті рішень, навіть незначних;

3) невротична прокрастинація, яка пов'язана з відкладанням важливих для життя рішень (вибір професії, створення сім'ї тощо);

4) компульсивна прокрастинація (побутова і поведінкова, а також прокрастинація в прийнятті рішень). Всі ці види прокрастинації можуть проявлятися одночасно в одному суб'єкті;

5) академічна прокрастинація, яка проявляється у відкладанні часу на виконання навчальних завдань [2].

Пізніше ця класифікація була вдосконалена Н. Мілграмом і Р. Тенне, згодом об'єднавши ці п'ять видів прокрастинації в дві: прокрастинація у виконанні завдань та прокрастинація в прийнятті рішень [3].

Під час дослідження причинно-наслідкових зв'язків даного феномена, деякі науковці зазначають, що ключовими факторами є особливості особистості людини і характеристики самих завдань [4]. Аналізуючи причини прокрастинації, можна виділити такі причини: нав'язливість завдань ззовні; відстрочені наслідки; тривалий термін, даний для виконання; великі тимчасові вкладення в завдання; нудні, рутинні, неприємні завдання; висока зайнятість іншими справами; відстрочені в отриманні задоволення або нагород; будь-які письмові завдання.

Проаналізувавши дослідження Л. Яніс і Л. Манн, був визначений важливий компонент складу прокрастинації - нездатність приймати рішення. На основі результатів, автори визначали прокрастинацію як неефективну або неадаптивну копінг-поведінку індивіда при потраплянні у стресову ситуацію виконання важкої роботи, яку особистість потенційного прокрастинатора буде уникати [5].

Важливо зазначити, що існують загальні особливості прокрастинації:

* ірраціональність (суб'єкт заздалегідь знає про негативні наслідки відкладання, але все ж нічого не робить);

* усвідомленість (людина не коригує свої плани, а лише свідомо відкладає намічене раніше);

* негативні емоційні переживання, внутрішній дискомфорт (ця особливість дозволяють розмежувати прокрастинацію і лінь) [6].

У контексті зв'язку прокрастинації та копінгу, канадські дослідники визначили, що активна прокрастинація пов'язана з активним подоланням, а стиль прокрастинації залежить від усвідомлення рівня стресу [7].

Відповідно до наукової роботи К. Муздибаєва, копінг може бути зрозумілий як фактор психологічного комфорту та психічного благополуччя, як в професійній діяльності, так і в соціальному оточенню в цілому. Основне призначення копінгу полягає у пристосуванні людини до навколишнього середовища та збереженні гомеостазу, при якому копінг-поведінки індивідуума сприяє контролю над ситуацією, послаблюючи чи пом'якшуючи негативний вплив [8].

Аналізуючи роботи С. Нартової-Бочавер та А. Бородіної, варто виділити такі форми копінг-стратегій:

1) Копінг, «сфокусований на проблемі» - подолання стресової ситуації відбувається в процесі переосмислення проблем, пошуку інформації та шляхів їх вирішення. Даний копінг дозволяє у багатьох випадках уникати імпульсивних дій та вчинків.

2) Копінг, «сфокусований на емоціях», спрямований на переусвідомлення особистого ставлення до проблеми з різних сторін, результатом чого є зниження тривожності та емоційної напруги, але даний процес не сприяє прямому вирішенню проблеми [9].

Очевидно, що особливості копінг-поведінки особистості на сьогодні потребують нагальної уваги особливо в контексті проблеми можливої прокрастинації. Огляд літературних джерел дозволив зробити висновок, що для вивчення особливостей прокрастинації студентів необхідно всебічно визначати даний процес в залежності від структури копінг-поведінки.

Дослідження проводилося у 2022 році на основі застосування онлайн платформи Google. У дослідженні взяли участь студенти віком від 17 до 23 років у кількості 64 особи з різних університетів України. Після отримання результатів дослідження було проведено їх математичну обробку, наукове обґрунтування та моделювання з використанням пакетів прикладних програм (MS Excel).

В процесі обчислення отриманих показників після застосування методики «Шкала загальної прокрастинації Tuckman» встановлено відсоткове відношення відповідей респондентів за рівнями особистісної, ситуативної та загальної прокрастинації. Розглянувши шкалу уникнення стресору (неадаптивної копінг-поведінки) за методикою «Опитувальник копінг- стратегій: скорочена форма» серед досліджуваних чоловіків та жінок, встановлено відсутність низького рівня копінг-стратегій за шкалою уникнення стресору. В той же час 28,1% чоловіків та 57,8% жінок мають середній рівень неадаптивної копінг-поведінки серед опитаних, а високий рівень за шкалою уникнення стресору визначено серед 6,3% чоловіків та 7,8% жінок (рис. 1).

Рис. 1 Рівні показників особистісної, ситуативної та загальної прокрастинації студентів (%)

Отримані результати, можуть свідчити про домінуючий середній рівень неадаптивної поведінки серед досліджуваних студентів. Таким чином, можна висунути припущення, що переважна кількість студентів використовує методи уникнення стресових факторів та деструктивні методи виходу зі стресових ситуацій в цілому.

На другому етапі нашого дослідження був проведений обрахунок показників копінг-стратегії (взаємодія зі стресом або адаптивні копінг- стратегії, уникнення стресору або неадаптивні копінг-стратегії). Відповідно були отримані наступні результати (табл. 1).

Згідно отриманих результатів встановлено, що середнє, мода та медіана є близькими за значеннями, що свідчить про достатній розподіл та дозволяє використовувати методику для визначення адаптивної та неадаптивної копінг-стратегії методами параметричної статистики.

Середнє значення залежить від всіх елементів вибірки, а наявність екстремальних значень значно можуть вплинути на результат. Таким чином встановлено, що середнє значення взаємодії зі стресом (адаптивної копінг- стратегії) становить 38,3 ± 0,7. Це може свідчити про те, що для досліджуваної вибірки характерний переважно середній рівень адаптивної копінг-стратегії з можливим невеликим розкидом стандартної помилки в 0,7.

Таблиця 1

Описова статистика показників копінг-стратегії за методикою «Опитувальник копінг-стратегій: скорочена форма»

Щодо показника стандартного відхилення, то він показує розкид або мінливість середнього значення у генеральній вибірці. За значенням стандартного відхилення можна зрозуміти наскільки великий розкид. Результат стандартного відхилення взаємодії за стресом або адаптивної копінг-стратегії є 5,7. Це може свідчити про те, що відповідно до середнього значення результати розсіяні незначно та знаходяться майже біля центру генеральної вибірки.

За показниками уникнення стресору або неадаптивної копінг-стратегії середнє значення становить 38,0 ± 0,7. Це може свідчити про те, що для більшості респондентів притаманний середній рівень неадаптивної копінг- стратегії, яка пов'язана з поведінкою уникнення та повноцінного запобігання одного чи декількох стресових факторів. Відповідно до показника коефіцієнта варіації, за шкалою взаємодії зі стресом коефіцієнт варіації дорівнює 15%, а за шкалою уникнення стресору 14%. Варто зазначити, що в даному випадку У<33%, тобто сукупність вважається однорідною.

Щодо отриманих даних стандартного відхилення за шкалою взаємодії зі стресом можна зазначити, що розкид 5,7 є середнім, як і стандартне відхилення за шкалою уникнення стресору, яке становить 5,5. Таким чином, респонденти мають середній рівень взаємодії зі стресом або адаптивної копінг-стратегії в діапазоні від 32,6 до 44; шкала уникнення стресору або неадаптивна копінг-стратегія має діапазон вираженості від 32,5 до 43,5. Це може свідчити про схожість досліджуваних у певних характеристиках.

На основі проведеного аналізу наступним кроком нашого дослідження було визначення кореляційних зв'язків показників прокрастинації з показниками копінг-стратегії опитаних студентів.

За даними кореляційного зв'язку встановлено, що критерій значимості дорівнює 0,24 при р<0,05 та 0,31 при р<0,01. Разом з тим, був встановлений зворотній достовірний зв'язок ситуативної прокрастинації зі шкалами копінг- стратегій самокритики (г=-0,24; р<0,05), соціального уникнення (г=-0,25; р<0,05)

Рис. 2. Схема зв'язків ситуативно обумовленої прокрастинації з показниками копінг-стратегій

Можна висунути припущення, що чим більший рівень ситуативно обумовленої прокрастинації у особистості, тим нижчий рівень самокритики, використання уникнення стресору через соціум та в цілому використання неадаптивної копінг-поведінки, сфокусованої на проблемі. Це може свідчити також про те, що при наявності стресового фактору особистість схильна виконувати ті чи інші задачі при наявності внутрішньої та зовнішньої мотивації, а отже не буде уникати соціальних контактів та використовувати самокритику як метод уникнення стресу.

Також варто звернути увагу на аналіз отриманих результатів інтеркореляційної матриці показників копінг-стратегій. Так, був встановлений прямий достовірний зв'язок адаптивного копінгу, сфокусованого на проблемі, з адаптивним копінгом, сфокусованим на емоціях (г=0,40; р<0,01) та шкалою взаємодії зі стресом (г=0,85; р<0,01) (табл. 2).

Таблиця 2

Інтеркореляційна матриця показників копінг-стратегій

Примітки:

АКП - адаптивний копінг, сфокусований на проблемі;

Аналогічним чином, був встановлений прямий достовірний зв'язок адаптивного копінгу, сфокусованого на емоціях, зі шкалою взаємодії зі стресом (г=0,83; р<0,01). Поряд з цим, встановлений прямий достовірний зв'язок шкали уникнення стресору з неадаптивним копінгом, сфокусованим на проблемі (г=0,77; р<0,01) та неадаптивним копінгом, сфокусованим на емоціях (г=0,80; р<0,01). Можна висунути припущення, що при наявності високого рівня неадаптивного копінгу у особистості, відповідно, буде високий рівень уникнення стресового фактору та буде частіше використовуватися деструктивні методи подолання стресових ситуацій.

Таким чином, чим вищий рівень ситуативної прокрастинації має особистість, тим нижчий буде рівень самокритики та уникнення стресору за допомогою соціальних контактів. При цьому, особистість з ситуативною прокрастинацією може виконувати задачі за наявності внутрішньої та зовнішньої мотивації, що може мати прямий зв'язок з впливом оточення, використовуючи соціум задля вирішення складнощів. Відповідно, прослідковується тенденція зворотного зв'язку прокрастинації з неадаптивними копінг-стратегіями.

У зв'язку з тим, що за останні роки вивчення методів корекції прокрастинації набуло активного дослідження, можна зауважити на тому, що вплив прокрастинації є актуальною проблемою як і в професійний діяльності, так і в побутовому житті.

Оскільки підвищений рівень прокрастинації залежить від рівня мотивації, наявності заниженої самооцінки, ірраціональних переконань, здатністю або нездатністю індивідом самостійно приймати рішення, то на основі цього, програма корекції прокрастинації має відповідно складатися з комплексного підходу структурних елементів під час її створення.

З цієї причини, основними напрямами розробки корекційної програми нами було обрано когнітивно-поведінкову терапію та методи арт-терапії. Арттерапевтичні техніки включали такі підходи як: казкотерапія, маскотерапія, ізотерапія, техніки роботи з мотивацією та ціннісно-смисловою картиною світу особистості [10].

Для корекції прокрастинації студентів з різними видами копінг- стратегіями пропонуємо програму, яка розрахована на 6 занять по 90 хвилин та заключне заняття тривалістю 120 хвилин у форматі соціально- психологічного тренінгу.

З цієї причини, за характером спрямованості програму можна визначити як направлену на корекцію структурних компонентів прокрастинації, а саме: когнітивно-поведінкові, мотиваційні та особистісні компоненти.

Актуальність корекційної програми полягає в тому, що в сучасному світі індивід знаходиться під впливом багатьох стресових чинників, з якими зустрічається щодня: від побутових проблем до соціальних. Використовуючи неадаптивні копінг-поведінки, особистість здатна уникати або відкладати якісну кількість задач на потім, через що у майбутньому стискаються з ще більш стресовими ситуаціями, які були обумовлені причино-наслідковими зв'язками процесу прокрастинації та уникання справ в цілому.

У зв'язку з тим, що в науковому просторі приділено незначну кількість уваги вивченню корекції прокрастинації студентів із різними видами копінг- поведінки, це і зумовило вибір теми розробки корекційної програми.

Мета програми: корекція прокрастинації у студентів з різними видами копінг-поведінки.

Завдання програми:

1. Впорядкувати знання щодо поняття «прокрастинація» та «копіншоведінка» особливо неадаптивні копінг-стратегії особистості.

2. Продукувати вміння та навички: причин виникнення прокрастинації та можливих методів її подолання; формування адаптивних копінг-стратегій. При цьому на основі використання технік корекції когнітивно-поведінкових процесів, розвитку саморефлексії та саморегуляції, технік розвитку ціннісно- орієнтованих життєвих пріоритетів та технік тайм-менеджменту.

Очікувані результати програми:

1. Отримати знання: поняття «прокрастинація» та її причин виникнення; видів та методів корекції прокрастинації; поняття «копінгповедінка» у структурі особистості та її види (адаптивна, неадаптивна); ефективних технік застосування адаптивних копінг-стратегій.

2. Розвити вміння: використання методів подолання прокрастинації у різних сферах життя; саморефлексії на основі арт-терапевтичних технік; усвідомлення негативного впливу відкладання важливих справ на потім; виділяти ціннісно-орієнтовні пріоритети на основі технік тайм-менеджменту.

Кількість учасників: до 15 осіб.

Напрямки психокорекційної програми: когнітивно-поведінковий та арттерапевтичний.

Цільова група: студенти, віком від 17 до 25 років.

Тривалість програми: 6 занять по 90 хвилин та 1 заняття на 120 хвилин.

Структура занять: здебільшого заняття складаються із формування самопізнання на основі проходження опитувальників визначення рівня прокрастинації та переважаючих копінг-поведінки особистості, інформаційних повідомлень відповідно корекційної програми, ритуалів вітання та прощання, рефлексивних арт-терапевтичних технік, методик на визначення причин особистісної та побутової прокрастинації, рольових ігор, створення казок за техніками казкотерапії, малюнків, вправ направлених на цілепокладання, технік тайм-менеджменту.

Висновки

Відповідно до проведеного дослідження, переважній кількості студентів серед досліджуваних притаманна усвідомленість наявності прокрастинації, але одночасно відбувається ігнорування негативних наслідків відкладання справ на потім, що впливає на більшість сфер життя.

Було визначено, що серед досліджуваних домінуючим рівнем копінг- поведінки за шкалами взаємодії зі стресом та уникнення стресору є середній. Таким чином, більшість студентів використовує методи взаємодії зі стресором і його уникнення, використовуючи якісні та одночасно деструктивні методи його подолання.

Встановлено, що чим вищий рівень ситуативної прокрастинації має особистість, тим нижчий буде рівень самокритики та уникнення стресору за допомогою соціальних контактів. Особистість з ситуативною прокрастинацією може виконувати задачі за наявності внутрішньої та зовнішньої мотивації, що має прямий зв'язок з впливом оточення, використовуючи соціум задля вирішення складнощів. Відповідно, прослідковується тенденція зворотного зв'язку прокрастинації з неадаптивними копінг-стратегіями. За отриманими результатами дослідженнями ми створили програму корекції прокрастинації у структурі копінг-поведінки студентів. Вона розрахована орієнтовна на 10-15 осіб, 7 занять з тривалістю проведення 1 годину 20 хвилин.

Нашими провідними напрямками розробки корекційної програми було обрано когнітивно-поведінкову терапію та методи арт-терапії, які включають такі техніки як: маскотерапія, ізотерапія, казкотерапія та техніки роботи з ціннісно-смисловою картиною світу особистості. До фундаментальних завдань програми можна віднести набуття знань та навичок ефективного подолання прокрастинації та формування адаптивних копінг-стратегій. Ідея терапевтичної роботи полягає у корекції прокрастинації студентів, через застосування та проходження циклу занять психокорекційної програми, в наслідок якої громадські діячі мають змогу знизити фактор впливу неадаптивних копінг-стратегій та отримати навички подолання соціальної та побутової прокрастинації.

Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо в дослідженні особливостей прокрастинації у структурі локусу контрою та показників мотиваційної сфери студентів. Це дозволить дослідити залежність загальної прокрастинації студентів від інших факторів, а також розширить наукову базу досліджень причино-наслідкових аспектів успішності студентів.

Література:

1. Steel P. The Nature of Procrastination: A Meta-Analytic and Theoretical Review of Quintessential Self-Regulatory Failure. Psychological Bulletin. 2007. № 133. P. 65 - 94. URL: https://cutt.ly/IKp0Wkx (дата звернення 11.05.2022).

2. Milgram N., Batori G., Mowrer D. Correlates of academic procrastination. Journal of School Psychology, 31. 1993 P. 487 - 500.

3. Milgram N., Tenne R. Personality correlates of decisional and task avoidant procrastination. European Journal of Personality №14. 2000. P. 141-156.

4. Specter M. H., Ferrari J. R. Time orientations of procrastinators: Focusing on the past, present, or future. J. of Social Behavior and Personality. 2000. Vol. 15. № 5. P. 197-202.

5. Janis I. and Mann L. Decision Making. A Psychological Analysis of Conflict, Choice, and Commitment. New York, The Free Press. A division of Macmillan Inc. 1999. P. 488.

6. Калинина Т.В., Кудачкин Д. А. Феномен прокрастинации: современные

исследования. Приволжский научный вестник. 2016. № 11 (63). URL: https://fenomen- prokrastinatsii-sovremenn-e-issledovaniya.pdf (дата звернення: 11.12.2021).

7. Garzon-Umerenkova A. & Gil-Flores J. Academic procrastination in non-traditional college students. 2017. URL: http://repositorio.ual.es/bitstream/handle/10835/5492/Art%C3% ADculo%20en%20ingl%C3%A9s.pdf?sequence=1 (дата звернення:01.12.2021).

8. Muzdybaev K. “Coping strategy with life's difficulties”. Zhurnal sotsiologii i sotsial'noi antropologii. 1998. Vol. 1, no. 2, P. 100-111. URL: https://cutt.ly/FKp156N (дата звернення: 07.05.2022).

9. Нартова - Бочавер, С.К., Бородина, А.А.. Значимые события в жизни современных подростков. Актуальные проблемы современного детства, 1996. C. 63-66.

10. Вознесенська О.Л., Найдьонова Л. А., Скнар О.М. Простір арттерапії: творчість як задзеркалля реальності: матеріали ХУП Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. Київ. 2020. URL: https://cutt.ly/TKpZgtt (дата звернення: 10.05.2022).

References:

1. Steel, P. (2007). The Nature of Procrastination: A Meta-Analytic and Theoretical

Review of Quintessential Self-Regulatory Failure. Psychological Bulletin, 133, 65 - 94.

Retrieved from https://cutt.ly/IKp0Wkx [in English].

2. Milgram, N., Batori, G., Mowrer ,D. (1993). Correlates of academic procrastination. Journal of School Psychology, 31, 487 - 500 [in English].

3. Milgram, N., Tenne, R. (2000). Personality correlates of decisional and task avoidant procrastination. European Journal of Personality, 14, 141-156 [in English].

4. Specter, M. H., Ferrari, J. R. (2000). Time orientations of procrastinators: Focusing on the past, present, or future. J. of Social Behavior and Personality, 15, 5, 197-202 [in English].

5. Janis, I. and Mann, L. (1999). Decision Making. A Psychological Analysis of Conflict, Choice, and Commitment. New York, The Free Press. A division of Macmillan Inc. [in English].

6. Kalinina, T.V., Kudachkin, D. A. (2016). Fenomen prokrastinacii: sovremennye issledovanija [The phenomenon of procrastination: modern studies]. Privolzhskij nauchnyj vestnik - Volga scientific journal, 11 (63). Retrieved from https://fenomen-prokrastinatsii-sovremenn-e- issledovaniya.pdf [in Ukrainian].

7. Garzon-Umerenkova, A. & Gil-Flores, J. (2017). Academic procrastination in non- traditional college students. repositorio.ual.es Retrieved from http://repositorio.ual.es/bitstream/ handle/10835/5492/Art%C3%ADculo%20en%20ingl%C3%A9s.pdf?sequence=1 [in English].

8. Muzdybaev, K. (1998). Coping strategy with life's difficulties [Coping strategy with life's difficulties]. Zhurnal sotsiologii i sotsial'noi antropologii - Zhurnal sotsiologii i sotsial'noi antropologii, 1, 2, 100-111. Retrieved from https://cutt.ly/FKp156N [in Ukrainian].

9. Nartova - Bochaver, S.K., Borodina, A.A. (1996). Znachimye sobytija v zhizni sovremennyh podrostkov [Significant events in the life of modern teenagers]. Aktual'nye problemy sovremennogo detstva - Actual problems of modern childhood, 63-66 [in Ukrainian].

10. Voznesens'ka, O.L., Najd'onova, L. A., Sknar ,O.M. (2020). Prostir artterapn: Ivor^st' jak zadzerkallja real'nosti [The space of art therapy: creativity as a mirror of reality]. Proceedings from 17: XVII Mizhnarodna mizhdisciplinarna naukovo-praktychna konferentsiia - The Seventeenth Interdisciplinary International Scientific and Practical Conference «Marketing of Innovations and Innovations in Marketing». Kiev. Retrieved from https://cutt.ly/TKpZgtt [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru