Особливості впливу професійної свідомості на формування психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ НА ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР'ЄРИ

Гульбс Ольга Анатоліївна, доктор психологічних наук, професор,

професор кафедри психології,

Уманський державний університет ім. Павла Тичини,

вул. Садова, 2, м. Умань

Анотація

У статті розглядаються підходи сучасних вчених до особливостей професійної свідомості та її аспекти. Звернена увага на абстрактні (базові) та конкретні (метапсихологічні) категорії свідомості особистості. Охарактеризовані наступні категорії свідомості, такі як: свідомість-образ, цінність-мотив, почуття-переживання, діяльність-дія, Я-індивід, спілкування- ставлення. Показані особливості формування психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності. Актуалізована проблема розвитку майбутнього фахівця-психолога у вищому навчальному закладі. Розглянута проблема соціалізації особистості як чинника її професійного зростання. Приділена увага проблемі професійного розвитку майбутніх фахівців та їх успішної професійної діяльності. Охарактеризовані особливості успіху у професійній діяльності та кар'єрного росту. Розкритий вплив професійної свідомості на готовність майбутніх психологів до здійснення професійної кар'єри. Описаний функціональний та особистісний підходи до готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар'єри. Особистісний підхід охарактеризований як довгостроковий та ситуативний. Розроблені компоненти, які характеризують психологічну готовність фахівців-психологів до здійснення професійної кар'єри, а саме психологічні, інтелектуальні, професійні, соціальні. Описані стратегії психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар'єри: внутрішні, зовнішні, життєві та стратегія успіху у кар'єрному рості.

Ключові слова: особистість, свідомість, професійна свідомість, психологічна готовність, компоненти готовності, кар'єра, базові категорії, професійна кар'єра, фахівці-психологи.

Abstract

Gulbs Olga Anatoli'fvna Doctor of Psychological Sciences, Professor, Professor of the Department of Psychology, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University.

PECULIARITIES OF THE INFLUENCE OF PROFESSIONAL CONSCIOUSNESS ON THE FORMATION OF PSYCHOLOGICAL READYNESS OF FUTURE PSYCHOLOGISTS TO PROFESSIONAL CARREER.

The article considers approaches of modern scientists to the peculiarities of professional consciousness and its aspects. Attention is paid to abstract (basic) and specific (meta psychological) categories of personality's consciousness. The following categories of consciousness are characterized, such as: consciousness-image, value-motive, feeling-experience, activity-action, I-individual, communication-attitude. Peculiarities of the formation of psychological readiness for future professional activity have been shown. The problem of the development of the future specialist-psychologist in a higher educational institution have been actualized. The problem of socialization of the individual as a factor of his professional growth have been considered. Attention is paid to the problem of professional development of future specialists and their successful professional activity. Peculiarities of success in professional activity and career growth have been described. Functional and personal approaches to the readiness of future psychologists for their professional career have been described. The personal approach is characterized as long-term and situational. Components that characterize psychological readiness of psychologists to pursue their professional career have been worked out, namely: psychological, intellectual, professional, social. Strategies for psychological readiness of future psychologists to pursue their professional career have been described: internal, external, way of life and strategy for success in career growth.

Keywords: personality, consciousness, professional consciousness, psychological readiness, components of readiness, career, basic categories, professional career, specialists-psychologists.

Постановка проблеми

Проблема вивчення психологічних аспектів категорії професійної свідомості особистості має актуальне значення у сучасних соціально-економічних та політичних умовах суспільства, що вимагають від особистості розширювати свій життєвий досвід, орієнтуватися у сучасних умовах життя та керуватися своїми мотивами, цінностями і життєвою позицією. Це вимагає від майбутнього фахівця постійно враховувати свої особливості професійної свідомості, що дає змогу йому реалізувати свою професійну свідомість у життєвому сенсі, особливо в умовах професійного розвитку та психологічної готовності до здійснення професійної кар'єри.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема дослідження свідомості є найбільш складною і зберігає свою актуальність і значущість у вирішенні психологічних проблем формування і розвитку особистості.

Дослідник Ю.М. Швалб, аналізуючи сучасні підходи до узагальнення дефініції свідомості, звернув увагу на три аспекти: ставлення до суспільства (свідомість є продукт суспільно-історичного розвитку); відносно до мозку (свідомість є функціональною властивістю мозку); стосовно до об'єкту (свідомість є ідеальним відображенням дійсності). Він висловив думку, що свідомість людини розглядається в єдності її природної і соціальної сутності [8]. професійна свідомість особистість соціалізація

Згідно з визначенням К. Шнайдера свідомість є вищим станом розвитку психіки людини, що відображає її активність, динамічність, сукупність чуттєвих та розумових образів в її внутрішньому досвіді, які передбачають її практичну діяльність. Специфіка сучасного знання нерозривно пов'язана з практикою і особливо з професійною діяльністю особистості. Тому поряд з індивідуальною та суспільною свідомістю виділяють таку форму свідомості як професійна [10].

На думку Н.Ф. Шевченко центральною ланкою професійної свідомості особистості є система її ціннісних орієнтацій, яка впливає на спрямованість діяльності особистості і є основою вибору нею цілей, мотивів та засобів, що впливає на готовність майбутнього психолога до успішної професійної діяльності [9]. Актуальним питанням підготовки майбутніх психологів на думку Т.С. Яценко є формування їх готовності до здійснення професійної кар'єри [11]. Посилилася зацікавленість дослідників до проблеми кар'єрного становлення майбутніх фахівців у навчальному процесі та впливу на цей процес професійної свідомості. Зростаючий інтерес дослідників до проблеми формування кар'єрного росту, ставлення майбутніх фахівців у навчальному процесі робить цю проблему актуальною.

Мета статті - проаналізувати особливості професійної свідомості та її вплив на формування психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар'єри.

Виклад основного матеріалу

Розробляючи проблему свідомості, сучасні дослідники вважають, що особистість формується, розвивається та проявляє себе у діяльності, яка є соціальною за своєю природою. Психічні явища виникають у процесі взаємодії суб'єкта із об'єктивним світом і свідомість породжується і формується як психологічний механізм залучення індивідуального буття до життя суспільства і разом із соціумом до життя індивідуального.

Для того щоб наблизитися до поняття свідомості як психологічного феномена, що впливає на діяльність особистості, науковці визначили функції, форми та категорії свідомості. Велику увагу вчені приділяють до категоріального строю психології, що лягло в основу розробки базових і метапсихологічних категорій, причому у кожній метапсихологічній категорії розкривається базисна категорія [8].

У нашому дослідженні ми проявляємо інтерес до наступних метапсихологічних категорій з опорою на категорії базисного рівня: свідомість- образ; цінність-мотив; почуття-переживання; діяльність-дія; Я-індивід; спілкування-ставлення. Ці категорії особливо проявляють себе у професійній свідомості і впливають на розвиток особистості у професійній діяльності. Категорії «свідомість-образ» надають суб'єкту знання про предмет діяльності. У категорії «мотив-цінність» мотив, розглядають як цінність, що виступає у свідомості індивіда як ціннісний саморозвиток та самоудосконалення. Розгляд змісту діади «діяльність-дія» показує, що діяльність індивіда є внутрішнє диференційована дія, яка виконується з урахуванням мети та засобів і досягається як результат діяльності. На думку сучасних дослідників у системі психологічного мислення розумовий образ має когнитивно-комунікативну природу, вирішуючи завдання, котрі інспировані діяльністю. Аналізуючи ці підходи до впливу свідомості на діяльність особистості, ми дотримувалися поглядів О.Ф. Бондаренка, щодо структури свідомості як вищої форми психологічного відображення дійсності особистістю. Він звернув увагу на наступні аспекти, які формує свідомість у особистості. По-перше, це пізнавальні психічні процеси, які накопичують знання особистості. По-друге, це процеси самопізнання, самооцінка, самовідношення, тобто ієрархія оцінювальних ставлень особистості до себе і інших. По-третє, це цілеутворення і ціннісний компонент, який впливає на мотиви, цілі і сенси здійснення діяльності. По-четверте, це базисне орієнтування особистості у часі і місці виконання діяльності. Ці підходи дослідника характеризують вплив свідомості на діяльність особистості і дозволили виділити наступні напрями: пізнавальні, рефлексію, ціннісно-смислову й орієнтування особистості у діяльності. О.Ф. Бондаренко стверджує, що пізнавальний компонент характеризує рівень знань особистості про діяльність, її ідеї, поняття, принципи, які суспільство вимагає до діяльності особистості; оцінювальний компонент - це самооцінка та ідейні усвідомлення, оцінювальні критерії своєї практичної діяльності та діяльності інших; регулятивний компонент впливає на почуття, ставлення, переконання, які орієнтують поведінку особистості у діяльності [1].

Рис.1. Структурні компоненти свідомості, що впливають на діяльність особистості.

Усі блоки та компоненти показані на малюнку 1. Блоки та компоненти функціонують у свідомості як єдине ціле і виділені для кращої орієнтації особистості у напрямі її діяльності. Когнітивний компонент свідомості становить фундамент, на якому ґрунтується світогляд, інтереси, переконання і цінністні орієнтації у діяльності. Важливим компонентом суб'єктів діяльності є його інтереси, які активізують діяльність, впливають на спрямованість особистості на необхідні для праці об'єкти, активізують прагнення пізнавати необхідні об'єкти і є важливим мотивом діяльності. Моральні цінності дають особистості установку на реалізацію духовної культури. Поєднання цінностей і ідеалів є основою для формування активної особистості у соціумі. С.Л. Рубінштейн у своїй концепції кільцевої залежності між психічними властивостями особистості і її діяльністю вказував, що у діяльності особистості праця, навчання та її психічні властивості не тільки виявляються, але й формуються [6].

Таким чином, при підготовці висококваліфікованих фахівців-психологів важлива увага приділяється професійній свідомості особистості. У зв'язку з цим аспектом акцентується увага до готовності майбутніх психологів здійснювати професійну кар'єру. Проблема формування психологічної готовності до професійної діяльності є ключовим моментом у навчальних закладах вищої освіти. Розглядаючи готовність випускників вищої школи до професійної діяльності, О.І. Бондарчук вказує, що ця діяльність складається з основних блоків таких як професійна орієнтація (готовність до професійного навчання), опанування знаннями і вміннями (готовність до виконання професійної діяльності), наявність адекватного змісту професійної діяльності та якостей особистості (особистісна готовність), що забезпечують випускнику здатність до висококваліфікованої праці. До визначення змісту та структури психологічної готовності він виділяє наступні підходи: функціональний та особистісний. Функціональний - характеризує психологічну готовність фахівця як стан психологічних функцій, які забезпечують високий рівень виконання професійної діяльності. Особистісний - це результат підготовки до професійної діяльності і є стійким відношенням майбутнього фахівця до професії і включає мотиваційний, когнітивний, операційний компоненти та успішність у професійній діяльності. Особистісний підхід розглядається як довгострокова і ситуативна готовність. Довгострокова готовність є стійким компонентом особистісних професійно важливих якостей, необхідних для успішної майбутньої професійної діяльності як висококваліфікованого фахівця. Ситуативна готовність розглядається як функціональна система, яка включає у зв'язку із взаємодією з конкретною ситуацією і завданнями, котрі потрібно виконувати у професійній діяльності. При цьому він визначає, що психологічна готовність є одночасно і категорією теорії особистості (як довгострокова готовність) і теорії діяльності (як ситуативна готовність) [2].

Формування психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар'єри пов'язане з наступними важливими вимогами до особистості:

- високі професійні якості, які необхідні психологу: знання та професійний досвід, компетентність, професійна спрямованість, професійна ідентичність, інноваційні здібності, професійна задоволеність;

- індивідуальні особистісні якості: професійна самосвідомість, високий інтелект, загальні та спеціальні професійні здібності, творчий особистісний потенціал;

- емоційно-вольова саморегуляція: самоконтроль, самоаналіз, самодетермінація, самостійкість, самовпевненність;

- психологічна готовність: високі моральні та духовні цінності, ділові чесноти, довіра, совість, психологічна культура, готовність до співпраці;

- особиста і професійна вмотивованість: особистісні і суспільні риси; мотиви діяльності, потреби, професійна задоволеність, професійна ефективність, регулятивні здібності [2].

Кожний майбутній фахівець повинний навчитися володіти інноваційними прийомами удосконалення на різних етапах своєї професійної діяльності. Фахівець-психолог повинен постійно враховувати соціальні потреби, установки у суспільстві. Це дозволяє йому поліпшувати особистісні риси. Важливим аспектом

у професійній діяльності психолога є соціальна та професійна позиції, які складають систему вольових, інтелектуальних, емоційно-оцінювальних ставлень до виконання професійної діяльності, що є джерелом його активності. Позиція фахівця має внутрішні особистісні характеристики, що впливають на ідеали, світогляд і продукують джерела активності фахівця та тип соціальної поведінки. Ці компоненти психологічної готовності відображені у таблиці (Див. табл. 1). У роботах науковців дається класифікація рівнів готовності: самостійність, адекватне оцінювання професійних якостей і ефективне вирішення завдань (високий); вміння виявляти свої здібності та якості у професійній діяльності (середній); невміння самостійно виконувати професійні завдання (низький рівень) [5].

Психофізіологічний аспект психологічної готовності складають: прагнення доводити справу до логічного завершення, керувати своєю поведінкою, проявляти професійну працездатність, активність, саморегулювання, витримка та високий темп роботи. Оцінювальний компонент передбачає самооцінку своєї професійної підготовки і відповідність виконанню професійних завдань на оптимальному рівні. Серед вольових якостей, які забезпечують психологічну готовність до професійної діяльності, виділяють: цілеспрямованість, витримка, самовладання, наполегливість, ініціативність, творчий підхід до вирішення проблем, самодіяльність , рішучість, самостійність, самокритичність.

Таблиця 1. Провідні компоненти психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар'єри