Стан підготовки майбутніх фахівців сфери "людина - людина" до безконфліктного професійного спілкування

Обґрунтування сутності безконфліктного професійного спілкування. Аналіз результатів дослідження підготовки студентів-першокурсників до такого спілкування. Обґрунтування необхідності розвитку і вдосконалення комунікативних навичок майбутніх психологів.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.08.2022
Размер файла 253,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАН ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ «ЛЮДИНА - ЛЮДИНА» ДО БЕЗКОНФЛІКТНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Вдович Світлана Михайлівна, кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник, доцент кафедри практичної психології та педагогіки, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Стечкевич Олег Орестович, кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник, доцент кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»

Анотація

Розвинуті комунікативні навички, які передбачають здатність до ефективної комунікації, взаємодії в команді та проведення переговорів, уміння передбачати і вирішувати конфлікти, зрозуміло і ввічливо доносити свої думки іншим людям, належним чином презентувати свої досягнення тощо, є однією з найважливіших вимог сучасного суспільства до фахівця сфери «людина - людина». Адже кожен працівник щодня спілкується зі своїми колегами, партнерами чи клієнтами, повинен аргументувати свої позиції та ідеї, переконувати і домовлятися.

У статті обґрунтовано сутність безконфліктного професійного спілкування і розглянуто сучасний стан підготовки до нього майбутніх фахівців сфери «людина - людина».

Безконфліктне професійне спілкування - це спілкування, яке будується на основі взаємодії, взаєморозуміння, взаємодопомоги та співпраці, доброзичливості, терпимості й толерантності, емпатії, асертивності, гуманного ставлення до іншої людини.

З метою виявлення стану підготовки майбутніх фахівців сфери «людина - людина» до безконфліктного спілкування було проведено опитування 120 майбутніх психологів та педагогів.

Результати дослідження стану готовності майбутніх фахівців сфери «людина - людина» до безконфліктного професійного спілкування свідчать про те, що у переважної більшості виникають перешкоди у встановленні емоційних контактів, серед яких найбільше виражені неадекватний прояв емоцій та небажання зближатися з людьми на емоційній основі; переважають низький та середній рівні компетентності в управлінні конфліктами; більшість студентів схильні застосовувати лише одну стратегію поведінки в конфліктній ситуації; у понад половини респондентів виявлено низький та нижче середнього рівні комунікативних та організаційних здібностей. А отже, існує нагальна необхідність розвитку і вдосконалення комунікативних навичок, зокрема навичок безконфліктного професійного спілкування, майбутніх фахівців сфери «людина - людина».

Ключові слова: фахівець сфери «людина - людина», спілкування, професійне спілкування, безконфліктне спілкування, конфлікт, стратегія розв'язання конфліктів.

Abstract

Vdovych Svitlana Mykhailivna PhD (Pedagogy), Senior Researcher, Associate Professor of Practical Psychology and Pedagogy Department, Lviv State University of Life Safety.

Stechkevych Oleh Orestovych PhD (Pedagogy), Senior Researcher, Associate Professor of Pedagogy and Innovative Education Department, Lviv Polytechnic National University.

STATE OF TRAINING FUTURE SPECIALISTS OF «MAN-MAN» SPHERE FOR CONFLICT-FREE PROFESSIONAL COMMUNICATION.

Developed communication skills, which include the ability to communicate effectively, work in a team and conduct negotiations, the ability to anticipate and resolve conflicts, communicate their views to others clearly and politely, properly present their achievements, etc., are one of the most important requirements of modern society for the specialist in the field of «man - man». After all, every employee communicates daily with their colleagues, partners or clients, has to argue their positions and ideas, persuade and negotiate.

The article substantiates the essence of conflict-free professional communication and considers the current state of training of future specialists of «man - man» sphere.

Conflict-free professional communication is communication that is built on the basis of interaction, mutual understanding, mutual assistance and cooperation, friendliness, tolerance and tolerance, empathy, assertiveness, humane treatment of another person.

In order to identify the state of preparation of future specialists of «man - man» sphere for conflict-free communication, a survey of 120 future psychologists and teachers was conducted.

The results of the study of the readiness of future specialists of «man - man» sphere for conflict-free professional communication show that the vast majority have obstacles in establishing emotional contacts, among which the most popular are inadequate expression of emotions and unwillingness to approach people emotionally; low and medium levels of competence in conflict management prevail; most students tend to use only one strategy of behavior in a conflict situation; more than half of the respondents showed low and below average levels of communication and organizational skills. Consequently, there is an urgent need to develop and improve communication skills, including skills of conflict-free professional communication, among future professionals of «man - man» sphere.

Keywords: specialist of «man - man» sphere, communication, professional communication, conflict-free communication, conflict, conflict resolution strategy.

Постановка проблеми

Сучасне суспільство висуває до фахівців у різних сферах усе вищі вимоги, дотримання яких є неможливим без сформованих гнучких навичок (soft skills), які дозволяють якісно виконувати свої професійні обов'язки та надзвичайно важливі для розвитку кар'єри, оскільки дозволяють швидко і легко адаптуватися до нових умов праці, вирішувати різноманітні нестандартні завдання у критичних ситуаціях, змінювати сферу діяльності тощо. Серед них левову частку займають комунікативні навички, які передбачають здатність до ефективної комунікації, взаємодії в команді та проведення переговорів, уміння передбачати і вирішувати конфлікти, зрозуміло і ввічливо доносити свої думки іншим людям, належним чином презентувати свої досягнення тощо. Адже кожен фахівець щодня спілкується зі своїми колегами, партнерами чи клієнтами, повинен аргументувати свої позиції та ідеї, переконувати і домовлятися.

Ці навички ще більше актуалізуються у сфері «людина - людина», зокрема серед представників таких професій, як психолог, педагог, соціальний працівник, офіціант, медичний працівник, менеджер, адміністратор, журналіст та інших, для яких безконфліктне професійне спілкування є водночас основною вимогою та запорукою успіху діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання безконфліктного професійного спілкування розглядаються у контексті конфліктології (Г. В. Антонов, А. М. Бандурка, Є. О. Варлакова, І. В. Ващенко, Л. М. Герасіна, А.М. Гірник, Т. М. Дзюба, Є. А. Дурманенко, А. В. Жданюк, О. Б. Зінчина, Л. М. Карамушка, О. С. Клименьєва, М. О. Коростелін, В. С. Орлянський, М. І. Пірен, М. В. Цюрупа), формування в майбутніх фахівців конфліктологічної компетентності (О. С. Дзяна, К. І. Зайцева, С. М. Калаур, І. В. Козич, А.В. Лазарєва, А. О. Лукашенко, М. А. Ніконорова, Н. В. Підбуцька, О.І. Степаненко, М. А. Трухан) та комунікативної культури (В. П. Барковський, О.Г. Берестенко, А.В. Бичок, А.В. Білоножко, Т.І. Гончар, С.В. Загороднюк, А.Г. Качмарчик, Є. І. Клак, О. І. Козієвська, Ю. О. Костюшко, О. О. Рембач, Л. А. Руденко, С. О. Рябушко, Н. В. Стадніченко, І. І. Тимченко, О. В. Уваркіна, Г. Є. Улунова, С. К. Хаджирадєва, С. О. Циганій, П. М. Щербань, С. С. Яценко), психології конфлікту (В. Я. Галаган, Л. О. Котлова, Г. В. Ложкін, В. Ф. Орлов, О. М. Отич, Н. І. Пов'якель, В. Л. Семенюк, І. В. Сорока, О. О. Фурса) та психології спілкування (І. О. Дубова, О. М. Корніяка, Л. О. Савенкова, М. М. Філоненко, І. М. Цимбалюк та ін.). Проте, на нашу думку, недостатньо дослідженою залишається практика підготовки майбутніх фахівців сфери «людина - людина» до безконфліктного професійного спілкування.

Мета статті - обґрунтувати сутність безконфліктного професійного спілкування і представити результати емпіричного дослідження підготовки майбутніх фахівців сфери «людина - людина» до безконфліктного професійного спілкування.

Виклад основного матеріалу

Спілкування є необхідною складовою змісту професійної діяльності фахівців сфери «людина - людина», а отже, від його якості залежить успішність цієї діяльності. Під професійним спілкуванням О.Г. Берестенко розуміє «творчий керований процес взаємообміну повідомленнями, організації взаєморозуміння, досягнення оптимальних взаємодій, взаємопізнання в різних видах діяльності учасників професійно спрямованої комунікації» [1]. Його характеризують свідоме та цілеспрямоване управління процесом комунікації, чітко визначена мета, висока професійність і наукова обґрунтованість. Професійно спілкуючись, фахівець постійно вирішує багато різноманітних непередбачуваних завдань і ситуацій, у тому числі конфліктних, тому щоразу по-новому змушений налагоджувати взаємодію, утримувати контакти, досягати взаєморозуміння та співпрацювати з партнером по спілкуванню.

Безконфліктне професійне спілкування - це спілкування, яке будується на основі взаємодії, взаєморозуміння, взаємодопомоги та співпраці, доброзичливості, терпимості й толерантності, емпатії, асертивності, гуманного ставлення до іншої людини. Зрозуміло, що цілком безконфліктного спілкування не існує, адже між людьми постійно виникають суперечності, неузгодженості, розбіжності, які можуть перерости в конфлікт. Врешті -решт, конфлікт виконує і позитивні функції - є рушійною силою змін і розвитку особистості та її стосунків з іншими людьми, активізує діяльність, виховує відповідальність, дозволяє краще пізнати людей, виявити їхні моральні якості та істинні наміри.

Безконфліктне спілкування можливе, коли особистість озвучує свої власні переживання і почуття, співчуває іншій людині, виявляє емпатію, своїм прикладом показує шляхи вирішення проблеми, не нав'язуючи власну думку. У взаєминах переважають відкритість і чесність, гуманне ставлення і співпраця. готовність надати допомогу один одному. Це сприяє виникненню довіри, взаємоповаги та взаємопідтримки, симпатії, дружніх стосунків, оптимізму у вирішенні проблем, а також підвищує самооцінку сторін, їх впевненість у собі та в успіху справи.

Підготовка до безконфліктного професійного спілкування передбачає формування комунікативної та конфліктологічної компетентності, розвиток комунікативної культури майбутнього фахівця сфери «людина - людина». Л. А. Пашко, Н. Б. Ларіна, О. М. Руденко комунікативну компетентність визначають як «багатокомпонентне явище, яке складається із сукупності знань, умінь і якостей, необхідних для міжособистісної, міжкультурної та ділової комунікації в конкретних соціальних умовах, відповідно до культурних і соціальних норм комунікативної поведінки» [5].

Значну вагу дослідники приділяють конфліктологічній компетентності. Так, І.В. Козич вважає її однією з необхідних складових частин професійної компетентності, «яка передбачає мистецтво індивідуальної роботи з особистістю, володіння різноманітними «ключами» комунікації, спеціальними методами організації власної психіки, засобами зниження рівня емоційного напруження і тривожності» [3, с. 7]. На думку І. М. Матійків, компонентами конфліктологічної компетентності є: мотиваційно -ціннісний; когнітивний; комунікативний; рефлексивний; емоційно-вольовий [6, с. 439-440]. Ці компоненти функціонально пов'язані між собою та взаємозумовлені.

Сучасному фахівцеві, щоб ефективно спілкуватися, недостатньо отримати професійну освіту, оволодіти відповідними навичками та вміннями, знати все про спілкування, мати сформовану комунікативну і конфліктологічну компетентність. Необхідно максимально гуманізувати цей процес, тобто позитивно налаштуватися на спілкування і на людину, з якою воно відбувається, ставитися до партнера по спілкуванню як до найвищої цінності, причому робити це щиро і відкрито.

З метою виявлення стану підготовки майбутніх фахівців сфери «людина - людина» до безконфліктного спілкування нами було проведено опитування 120 студентів-першокурсників: майбутніх психологів, які навчаються у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності, педагогів, що здобувають вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка». Вік респондентів - 18-24 роки. Для дослідження було використано: методику діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів В. В. Бойко [7, с. 97-99]; методику «Оцінка комунікативних і організаторських схильностей (КОС) В. В. Синявського та Б. О. Федоришина [4, с. 221-226]; методику визначення комунікативних схильностей Р. В. Овчарової [7, С. 127-128]; методику «Управління міжособистісними конфліктами» (Д. А. Веттєн, К. С. Камерон) [2, с. 11-13]; методику діагностики стратегій розв'язання конфліктних ситуацій Д. Джонсона і Ф. Джонсона (адаптований варіант Т. Д. Кушнірук) [2, с. 17-20].

З допомогою методики діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів В. Бойка [7, с. 97-99] було виявлено рівні наявних у респондентів перешкод. Результати опитування свідчать про те, що тільки 3,5% студентів емоції, зазвичай, не заважають спілкуватися з іншими людьми, у 19,8% респондентів є певні емоційні проблеми у повсякденному спілкуванні, 53,5% майбутніх фахівців сфери «людина - людина» емоції щодня трохи ускладнюють взаємодію з партнерами, а 23,2% - емоції заважають встановлювати контакти з людьми, можливо, вони піддаються деяким дезорганізуючим реакціям чи станам (рис. 1).

Рис.1. Рівні перешкод у встановленні емоційних контактів

Методика діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів В. Бойко дозволила також визначити перешкоди, які заважають майбутнім фахівцям сфери «людина - людина» встановлювати емоційні контакти. Вираженість перешкод представлена у результатах дослідження таким чином: неадекватний прояв емоцій (середній бал - 2,79), небажання зближатися з людьми на емоційній основі (середній бал - 2,04), негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій (середній бал - 1,97); невміння управляти емоціями, дозувати їх (середній бал - 1,92), домінування негативних емоцій (середній бал - 1,83).

Як видно на рис. 2, неадекватний прояв емоцій є найбільш вираженим і характерний для 98,8% респондентів, зокрема постійно присутній у 61,2%. Небажання зближатися з людьми на емоційній основі притаманне 92,9% і виявляється постійно у 28,2% респондентів. Негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій характерні для 85,9% та постійно проявляються у 32,9% респондентів. Невміння управляти емоціями, дозувати їх характерне для 87,1% респондентів, водночас у 37,7% дана перешкода виникає постійно. Найменш вираженим є домінування негативних емоцій, яким можна охарактеризувати 84,7% респондентів, а в 27% воно проявляється постійно. Отже, у переважної більшості студентів-першокурсників виникають перешкоди у встановленні емоційних контактів, серед яких найбільше виражені неадекватний прояв емоцій та небажання зближатися з людьми на емоційній основі.

Рис. 2. Прояв перешкод у встановленні емоційних контактів

Методика «Оцінка комунікативних і організаторських схильностей» (КОС-2) В. В. Синявського та Б. О. Федоришина [4, с. 221-226] дозволила нам визначити рівень розвитку в майбутніх фахівців сфери «людина - людина» комунікативних здібностей, які виявляються у різних напрямах діяльності особистості, в її поведінці, а також у міжособистісному спілкуванні (табл. 1).

Таблиця 1. Рівень розвитку в майбутніх фахівців сфери «людина - людина» комунікативних та організаційних здібностей

№ з/п

Рівень

Комунікативні здібності (%)

Організаційні здібності (%)

1

Низький

40,5

32,2

2

Нижче середнього

15,5

21,4

3

Середній

11,9

11,9

4

Високий

10,7

23,8

5

Дуже високий

21,4

10,7

Як бачимо в табл. 1, у більшості респондентів суттєво переважає низький рівень як комунікативних (40,5%), так і організаційних (32,2%) здібностей; значна частина студентів має рівень нижче середнього комунікативних (15,5%) та організаційних (21,4%) здібностей; середній рівень характерний для 11,9%; на високому рівні комунікативні здібності виявлено у 10,7% та організаційні - у 23,8%; на дуже високому рівні виражені комунікативні здібності у 21,4% та організаційні - в 10,7% респондентів. Таким чином, у понад половини респондентів виявлено низький та нижче середнього рівні комунікативних та організаційних здібностей, що свідчить про відсутність у них прагнення до спілкування, скутість у новому товаристві, бажання перебувати на самоті, обмеження кола знайомств, труднощі в налагоджуванні та підтримуванні контактів з іншими людьми, дезорієнтацію в незнайомих ситуаціях та обставинах, невміння і небажання відстоювати власні погляди, важке переживання образ, вкрай низьку ініціативність у громадській діяльності та уникнення прийняття важливих самостійних рішень.

Методика визначення комунікативних схильностей Р. В. Овчарової [7, С. 127-128] дозволила також виявити рівень розвитку комунікативних здібностей: низький (30,6% респондентів), нижче середнього (14,1%), середній (14,1%), вище середнього (25,9%), високий (15,3%). Результати цього опитування підтверджують висновок, зроблений за результатами попередньої методики.

За допомогою методики «Управління міжособистісними конфліктами» (Д. А. Веттєн, К. С. Камерон) [2, с. 11-13] ми визначали рівні компетентності майбутніх фахівців сфери «людина - людина» в управлінні конфліктами (рис. 3).

Як видно на рис. 3, у майбутніх фахівців сфери «людина - людина» переважають низький (48,7%) та середній (46,2%) рівні компетентності в управлінні конфліктами та зовсім незначний відсоток респондентів, які володіють високим (1,3%) та досконалим рівнями (3,8%) компетентності в управлінні конфліктами, що ще раз підтверджує необхідність підготовки студентів до безконфліктного професійного спілкування.

Рис. 3. Рівні компетентності майбутніх фахівців сфери «людина - людина» в управлінні конфліктами

Дослідити, які зі стратегій розв'язання конфліктів (втеча, примус, згладжування, компроміс чи конфронтація) більше притаманні респондентам, допомогла методика діагностики стратегій розв'язання конфліктних ситуацій Д. Джонсона і Ф. Джонсона (адаптований варіант Т. Д. Кушнірук) [2, с. 17-20].

Більшість майбутніх фахівців сфери «людина - людина» (85,5%) схильні застосовувати лише одну стратегію поведінки в конфліктній ситуації. 14,5% студентів використовують різні стратегії (переважно - дві (10,3%), 2,5 - три стратегії і лише 1,7% - чотири стратегії). Такі результати свідчать про те, що більшість респондентів не готові до безконфліктного спілкування, адже в різних конфліктних ситуаціях оптимальними можуть бути різні стратегії поведінки, тому доцільним є оволодіння навичками застосування всіх стратегій розв'язання конфліктів. Розподіл за стратегіями, до використання яких схильні майбутні фахівці сфери «людина - людина», представлений на рис. 4. безконфліктний психолог студент спілкування

Як бачимо на рис. 4, найчастіше респонденти використовують стратегію «компроміс» (27,7%), що є позитивною тенденцією, оскільки вони готові поступатися частиною власних домагань і стосунків під час конфлікту задля спільного блага і цього ж очікують від іншої сторони, водночас є досить невибагливими у своїх цілях і взаєминах.

Рис. 4. Розподіл за стратегіями, до використання яких схильні майбутні фахівці сфери «людина - людина»

Друге місце посідає стратегія «конфронтація» (24,6%), яку автори методики діагностики стратегій розв'язання конфліктних ситуацій пояснюють як пошук таких рішень, які б задовольнили цілі та інтереси обох сторін у конфлікті, оскільки прихильники цієї стратегії дуже високо цінують як власні цілі, так і стосунки, тому конфлікт вважають засобом покращення взаємин шляхом зменшення напруги між сторонами і не зупиняються, допоки не знайдуть прийнятне для усіх рішення, не зменшать напругу і не усунуть негативні емоції.

На третьому місці - стратегія «примус» (23,1%), характерна для осіб, які силою змушують своїх опонентів прийняти необхідне їм рішення, намагаються перемогти за будь-яку ціну, оскільки для них найголовнішими є власні цілі, при цьому стосунками вони нехтують.

Стратегія «згладжування» (18,4%) притаманна особам, для яких найважливішими є стосунки з іншими людьми, а власні цілі не мають великого значення, тому задля спокою та гармонії уникають конфлікту та готові поступитися власними інтересами.

Найменш вираженою є стратегія «втеча» (6,2%), характерна для людей, які уникають конфліктів, відмовляючись від власних цілей та стосунків.

Висновки

Таким чином, результати дослідження стану готовності майбутніх фахівців сфери «людина - людина» до безконфліктного професійного спілкування свідчать про те, що у переважної більшості виникають перешкоди у встановленні емоційних контактів, серед яких найбільше виражені неадекватний прояв емоцій та небажання зближатися з людьми на емоційній основі; переважають низький та середній рівні компетентності в управлінні конфліктами; більшість студентів схильні застосовувати лише одну стратегію поведінки в конфліктній ситуації; у понад половини респондентів виявлено низький та нижче середнього рівні комунікативних та організаційних здібностей. А отже, існує нагальна необхідність розвитку і вдосконалення комунікативних навичок, зокрема навичок безконфліктного професійного спілкування, майбутніх фахівців сфери «людина - людина».

Одним зі шляхів розв'язання даної проблеми може стати тренінг комунікативності, аналіз структури та змісту якого є метою подальших наших наукових розвідок.

Література

1. Берестенко О. Г. Культура професійного спілкування: навчальний посібник. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 300 с. URL: http://megalib.com.ua/book/111_Kyltyra_profesiinogo_spilkyvannya_.html

2. Дзюба Т. М. Комплекс методик для діагностики психологічної готовності керівника школи до взаємодії в умовах конфлікту / За наук. ред. Л. М. Карамушки. Полтава: ПОНИЮ, 2005. 64 с.

3. Козич І. В. Формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.05. Запоріжжя, 2008. 24 с.

4. Кокун О. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Копаниця О. В., Герасименко М. В., Ткаченко В. В. Збірник методик діагностики лідерських якостей курсантського, сержантського та офіцерського складу: Методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2012. 433 с.

5. Комунікативна компетентність керівника: навч.-метод. матеріали / Л. А. Пашко, Н. Б. Ларіна, О. М. Руденко; упоряд. Г. І. Бондаренко. К.: НАДУ, 2013. 76 с.

6. Матійків І. М. Роль конфліктологічної компетентності керівника у створенні безпечних психологічних умов праці у педагогічному колективі. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 2 (1). С. 434-444.

7. Шевенко А. М. Методичне забезпечення відбору учнівської молоді до вищих навчальних закладів педагогічного профілю: метод. реком. К., 2016. 157 с.

References

1. Berestenko O. H. (2013) Kultura profesiinoho spilkuvannia: navchalnyi posibnyk [Culture of professional communication: a textbook.]. Luhansk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka». Retrieved from http: http://megalib.com.ua/book/111_Kyltyra_profesiinogo_ spilkyvannya_.html [in Ukrainian].

2. Dziuba T. M. (2005) Kompleks metodyk dlia diahnostyky psykholohichnoi hotovnosti kerivnyka shkoly do vzaiemodii v umovakh konfliktu [A set of methods for diagnosing the psychological readiness of the school principal to interact in conflict] / Za nauk. red. L. M. Karamushky. Poltava: POIPPO. [in Ukrainian].

3. Kozych I. V. (2008) Formuvannia konfliktolohichnoi kompetentnosti sotsialnoho pedahoha v umovakh mahistratury: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: spets. 13.00.05. [Formation of conflictological competence of the social teacher in the conditions of a magistracy: Author's abstract of PhD thesis (Pedagogy): specialty 13.00.05 Zaporizhzhia. [in Ukrainian].

4. Kokun O. M., Pishko I. O., Lozinska N. S., Kopanytsia O. V., Herasymenko M. V., Tkachenko V. V. (2012) Zbirnyk metodyk diahnostyky liderskykh yakostei kursantskoho, serzhantskoho ta ofitserskoho skladu: Metodychnyi posibnyk [Collection of methods for diagnosing the leadership qualities of cadets, sergeants and officers: Methodical manual]. Kyiv: NDTs HP ZSU. [in Ukrainian].

5. Pashko L. A., Larina N. B., Rudenko O. M., Bondarenko H. I. (ed.) (2013). Komunikatyvna kompetentnist kerivnyka: navch.-metod. materialy [Communicative competence of the head: teaching method. materials]. Kyiv: NADU. [in Ukrainian].

6. Matiikiv I. M. (2012) Rol konfliktolohichnoi kompetentnosti kerivnyka u stvorenni bezpechnykh psykholohichnykh umov pratsi u pedahohichnomu kolektyvi [The role of conflictological competence of the head in creating safe psychological working conditions among the teaching staff]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs, 2 (1), 434-444. [in Ukrainian].

7. Shevenko A. M.(2016) Metodychne zabezpechennia vidboru uchnivskoi molodi do vyshchykh navchalnykh zakladiv pedahohichnoho profiliu: metod. rekom [Methodical support of selection of student's youth to higher educational institutions of pedagogical profile: method. recommendations]. Kyiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Комунікація як основа професійного спілкування. Сутність понять комунікативних вмінь та навичок. Дослідження психологічних особливостей комунікативних умінь та навичок фахівців фармацевтичної галузі. Психологічний тренінг з розвитку умінь та навичок.

    дипломная работа [291,3 K], добавлен 22.06.2014

  • Обґрунтування й аналіз необхідності і можливості формування емоційної компетентності майбутніх фахівців у студентський період. Розгляд та характеристика проблеми емоційної компетентності, як складової підготовки студентів до професійної діяльності.

    статья [25,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Теоретичний аналіз проблеми спілкування та визначення особливостей значущих комунікативних умінь в професійній діяльності фахівців-медиків. Розробка процедури соціально-психологічного тренінгу та проведення експерименту з розвитку навичок спілкування.

    дипломная работа [106,8 K], добавлен 29.11.2010

  • Фактори впливу на розвиток умінь професійного спілкування. Психологічні особливості і основи ефективності професійного спілкування юристів. Методика встановлення психологічного контакту. Конфлікт і його психологічна характеристика, шляхи вирішення.

    курсовая работа [63,6 K], добавлен 17.01.2011

  • Поняття про спілкування та його функції. Теоретичне обґрунтування психологічних особливостей процесу спілкування та експериментальне вивчення його впливу на розвиток особистості у юнацькому віці. Методи організації дослідження комунікативної активності.

    курсовая работа [158,9 K], добавлен 10.09.2011

  • Загальна характеристика спілкування. Психологічні особливості та етапи особистісного формування підлітків. Способи та методи емпіричного дослідження особливостей спілкування з однолітками та емоційних бар’єрів, аналіз та оцінка отриманих результатів.

    курсовая работа [537,8 K], добавлен 13.04.2016

  • Комунікація як необхідна складова процесу спілкування психолога. Значення емоцій у ньому. Дослідження особливостей спілкування, які відрізняють взаємодію психологів та спеціалістів інших галузей. Основні комунікативні особливості діяльності психологів.

    курсовая работа [230,5 K], добавлен 04.04.2015

  • Спілкування як категорія в психології. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування у дітей старшого шкільного віку.

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 30.01.2010

  • Визначення понять "спілкування", "стилі спілкування" та "саморегуляція". Суть та стилі спілкування. Суть саморегуляції як можливої детермінанти становлення стильових особливостей спілкування. Компоненти структури спілкування. Виявлення ступеня виразності.

    курсовая работа [359,0 K], добавлен 11.10.2015

  • Загальна характеристика та особливості спілкування дітей у підлітковому віці, його психологічне та соціологічне обґрунтування. Причини проявлення та аналіз показників сором'язливості. Характер спілкування підлітків з батьками та вчителями, ровесниками.

    дипломная работа [164,8 K], добавлен 13.11.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.