Рольовий діапазон психолога-професіонала

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬОВИЙ ДІАПАЗОН ПСИХОЛОГА-ПРОФЕСІОНАЛА

Шило Оксана Сергіївна,

здобувач PhD в галузі психології, асистент кафедри практичної психології, Криворізький державний педагогічний університет, проспект Гагаріна, 54, Кривий Ріг, Дніпропетровська область



Анотація

психолог професійний рольовий особистісний

Стаття присвячена дослідженню рольового діапазону студентів-психологів в ході їх професійної підготовки. Розглянуто особливості процесу професійного становлення психолога через ідею трансформації рольової структури особистості й особистісного розвитку.

Соціальна роль особистості вивчається з точки зору трьох аспектів: соціологічного, соціально-психологічного та психологічного. Особливу роль у статті приділено рольовій ідентичності. Підкреслено, що структура особистості являє собою певний репертуар психологічних ролей, який формується в процесі життя, й має індивідуальне забарвлення. Зазначено, що рольова структура особистості - це психологічно-особистісне новоутворення, у якому професійні ролі інтегровані в конструктивні моделі поведінки, у такий спосіб, що забезпечують успішну діяльність. Запропоновано розглядати психологічне благополуччя одним з критеріїв професійного розвитку фахівця як показник внутрішньої узгодженості особистості.

На основі аналізу основних видів діяльності та прояву особистісних якостей практичних психологів виділено 5 кластерів рольової поведінки психолога-професіонала: дослідник, творець, “допомагач”, наставник, активний діяч. Проведено дослідження на базі психолого-педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету у грудні 2021 року за участі студентів 2 і 3 курсів бакалавріату. Загальна кількість респондентів - 30.

Виявлено: в процесі опанування професією збільшується усвідомлення особистісної ідентичності; ролі психолога інтегрується у рольовий репертуар особистості як досяжний ідеал професійного й особистісного вибору; психологічне благополуччя розглядається студентами як умова, мета, підґрунтя і, деякою мірою, еталон професійного становлення психолога; студенти сприймають професійний розвиток як шлях, що поступово розгортається протягом усього життя.

Ключові слова: роль, рольова позиція, рольова модель, студент- психолог, професіонал, професіоналізація.



Abstract

Role range of a psychologist-professional. Shilo Oksana Serhiivna, PhD in Psychology, Assistant Professor of Practical Psychology, Kryvyi Rih State Pedagogical University, 54 Gagarina Avenue, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk Region

The article is devoted to the study of the role range of students- psychologists in the course of their professional training. The peculiarities of the process of professional development of a psychologist through the idea of transformation of the role structure of personality and personal development are considered.

The social role of the personality is studied in terms of three aspects: sociological, socio-psychological and psychological. A special role in the article is given to role identity. It is emphasized that the structure of the personality is a certain repertoire of psychological roles, which is formed in the process of life, and has an individual character. It is noted that the role structure of personality is a psychological and personal innovation, in which professional roles are integrated into constructive models of behavior, in such a way as to ensure successful activities. It is proposed to consider psychological well-being as one of the criteria of professional development of a specialist as an indicator of internal coherence of the person.

Based on the analysis of the main activities and manifestations of personal qualities of practical psychologists, 5 clusters of role behavior of a professional psychologist are identified: researcher, creator, "helper", mentor, active doer. A study was conducted on the basis of the Faculty of Psychology and Pedagogy of Kryvyi Rih State Pedagogical University in December 2021 with the participation of 2nd and 3rd year students. The total number of respondents is 30.

It is revealed: in the process of professional development the awareness of personal identity increases; the role of the psychologist is integrated into the role repertoire of the personality as an achievable ideal of professional and personal choice; psychological well-being is considered by students as a condition, purpose, basis and, to some extent, a standard of professional development of a psychologist; students perceive professional development as a path that gradually unfolds throughout life.

Key words: role, role position, role model, student-psychologist, professional, professionalization.



Постановка проблеми

Тенденції розвитку сучасного суспільства зумовлюють постійне підвищення значущості професій типу "людина-людина". І особливо тих з них, які мають перетворювальний характер щодо особистості інших людей (вчителі, викладачі, психологи, менеджери-керівники, соціальні працівники, бізнес-тренери тощо). Особливості роботи та вимоги до фахівців із вказаних професій за останні роки зазнали значних змін.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

У понятті соціальної ролі виділяються, зазвичай три аспекти: соціологічний - рольові очікування і їх система, соціально-психологічний - особливості реалізації міжособистісної взаємодії та психологічний - внутрішня уявна роль, яка впливає на рольову поведінку особистості, навіть без можливості бути реалізованою у реальному житті. Роль, на думку З.М.Мірошник, постає структурною одиницею особистості тоді, коли вона є прийнятою особистістю, коли людина відчуває рольову ідентичність, переживає себе суб'єктом ролі. Саме тому структура особистості, як певний репертуар психологічних ролей, формується в процесі життя. І визначаються не лише групами, в яких особистість функціонує, або соціальними очікуваннями, але й мають індивідуальне забарвлення, несуть на собі відбиток особистості [9].

Термін «професійне становлення особистості» досить широко застосовується у психології. Професійне становлення може бути представлене виходячи з двох підходів:

- за схемою процесу (як послідовність етапів, ступенів, періодів, стадій зростання особистості фахівця);

- за структурою діяльності (як сукупність її способів і засобів, де послідовність їх один за одним має цільову детермінацію). Однак професійний розвиток психолога, на нашу думку, не може бути зведений окремо ані до процесуальних, ані до діяльнісних характеристик. Важливою має бути їх інтеграція, засвоєння і активний процес трансформації, що пов'язаний із внутрішніми перебудовами структури особистості практичного психолога.

Виклад основного матеріалу

Розуміння поняття «професійне становлення» у психологічній науці є неоднозначним і залежить від наукового підходу. В межах діяльнісного підходу (Г.О. Балл, Е.Ф. Зеєр, Є.О. Клімов) професійне становлення розглядається як процес входження людини у професію, основними показниками якого вважаються формування професійного досвіду та професійно важливих якостей, а також виділення певних етапів професійного розвитку, які є необхідними для проходження. Взаємопов'язаними компонентами професійного становлення постають: формування професійної спрямованості, компетентності, соціально значущих і професійно важливих якостей та їх інтеграція, готовність до постійного професійного зростання, творчий пошук оптимальних прийомів якісного і творчого виконання діяльності відповідно до індивідуально-психологічних особливостей особистості. А передумовами успішного професійного становлення виступають сформований інтелектуальний потенціал, емоційна зрілість і саморегуляція особистості, а також адекватна самооцінка [5].

З позицій системно-структурного підходу (В.М. Мясищев, Ю.П. Поваренков) професійне становлення особистості розглядається як взаємозв'язок і цілісність професійних здібностей та професійно важливих якостей, що, власне й зумовлюють успішність подальшої професійної діяльності. Згідно з ідеями представників ціннісно-мотиваційного напряму (О.Є Сапогова, В.Д. Шадріков та інші) ключовим для професійного становлення є розвиток професійної мотивації на основі формування ціннісних орієнтацій.

Ще один підхід - професійне становлення з точки зору набуття соціальної зрілості особистості (А.К. Маркова, Т.В. Кудрявцев, В.О. Бодров) як процес професіоналізації особистості. Соціальна зрілість постає результатом, ґрунтуючись на розвиткові нових професійно важливих якостей особистості і переході на наступний рівень професіоналізму, що можна визначити за об'єктивними (міра відповідності особистості вимогам професії) та суб'єктивними (ступінь відповідності професійної діяльності вимогам особистості) показниками. З точки зору загальної проблеми життєвого становлення особистості (О.О. Бодальов, Є.О. Клімов, М.С. Пряжніков та інші), професійне становлення - процес прогресивної зміни особистості під впливом професійної діяльності та власної активності, спрямованої на самовдосконалення та самоздійснення. Виходячи з цього, розвиток суб'єкта професійної діяльності детермінований соціальною ситуацією розвитку, провідною діяльністю, та визначає набуття особистістю соціальної зрілості.

Дослідники професійного становлення саме практичних психологів (Ж.П. Вірна, Н.Т. Селезнева, А.К. Маркова, М.С. Пряжніков) неодноразово підкреслювали, що етап навчання у вищому навчальному закладі заслуговує особливої уваги, оскільки саме цей період є сенситивним для розвитку професійних якостей майбутнього фахівця через професійне самовизначення, яке водночас виступає одним із показників його перебігу. Так, на думку А.К. Маркової, динаміка професійного самовизначення особистості визначається як зміною ставлення до себе, так і зміною критеріїв такого ставлення. Основними результатами професійного становлення на етапі професійного навчання є професійна спрямованість, компетентність, соціально значущі та професійно важливі якості; готовність до професійного зростання.

К.П. Крикля, розглядаючи підготовки майбутніх практичних психологів з позиції зміни самоставлення як афективного компонента самосвідомості, пропонує розуміння професійного становлення як продуктивного розвитку особистості у процесі засвоєння нею професійної діяльності, що детермінуються станом його професійної самосвідомості (усвідомлення себе у просторі професії і діяльності, в системі власної особистості) [7]. Професійне самоставлення є динамічною системою смислових структур і процесів, що відбиває співвідношення індивідуальних властивостей людини з її професійними мотивами та цілями, а також здійснює функцію регуляції професійної діяльності.

У наукових колах останніх років, з огляду на розширення сфери застосування психологічних знань і збільшення різновидів психологічної практики, з'явився ще один аспект розгляду проблеми професійного становлення - можемо назвати його прикладним. Так, наприклад, В.В. Синишина, не вдаючись до дискурсу про означення поняття “професійне становлення”, пропонує здійснювати підготовку, орієнтуючись не на ту чи ту парадигму, а виключно на сферу майбутньої професійної діяльності психолога, зробити професійну підготовку більш спеціалізованою, підвищити кількість практичної підготовки безпосередньо на місці майбутнього працевлаштування [10].

Найбільш вдалим видається означення, запропоноване Т.А. Вілюжаніною. Ґрунтуючись на психологічній теорії діяльності (О.М.Леонтьєв, В. Д.Максименко, В.Д.Шадріков); психологічній теорії професійного становлення (Є.О.Климов, А.К.Маркова, Л.М.Мітіна); психологічній теорії особистості (О.Г.Асмолов та ін.), Т.А. Вілюжаніна крізь призму динаміки і трансформації смислових структур, подає таке визначення: професійне становлення особистості - це процес цілісного розвитку особистості як суб'єкта професійної діяльності, детермінований соціальною ситуацією розвитку, провідною діяльністю, а також активністю самого індивіда, при цьому професійний розвиток передбачає прагнення індивіда до свого професійного зростання [2, с. 7]. Розкриваючи поняття “професіоналізм особистості” і визначаючи професійно важливі якості особистості, особливості регуляції діяльності при аналізі праці практичного психолога, автори (Ж.П. Вірна, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва) визначають професіоналізм практичних психологів як феномен, обумовлений дією загальних, особливих і одиничних (що стосуються даного індивіда) закономірностей прояву цілеспрямованої творчої активності, тобто реальними детермінантами діяльності конкретної людини, яка включена в сукупність різнорівневих взаємозв'язків.

Індивідуально-професійний розвиток розуміється як безупинний процес особистісних і діяльнісних змін, що відбуваються на основі цільової професіоналізації як єдності підготовки й саморозвитку, що забезпечують формування не тільки теоретичних, методологічних знань, практичних умінь, навичок, але й оволодіння системою гуманітарно-технологічної культури. Стосовно психологів професійний і особистісний розвиток реально не відділені, у протилежному випадку процес розвитку буде заблоковано [2, с. 8].

Підтримує наведену думку і К.П.Крикля, вказуючи, що специфіка роботи практичного психолога, система методів, які він застосовує в процесі вирішення професійних завдань, вимагають високого рівня його особистісного розвитку, зокрема особистісних якостей, які є важливим інструментом його професійної діяльності, та передбачає постійне пізнання ним самого себе, позитивну Я-концепцію й самоставлення, психокорекцію власних проблем. Проте, хотілося б зауважити, що тенденція розглядати особистість (у загальнонауковому контексті, і психолога, зокрема) як сукупність окремих якостей не вписується в ідею системного підходу до вивчення цього феномену. А саме системність, переконання в тому, що “в будь-якому одному динамічному утворенні особистості (потяг, ставлення, потреба, мотив) зосереджено її якості як єдиного цілого” [9, с. 211], підкреслюючи динамізм і здатність до саморозвитку, на нашу думку, є основоположною ідеєю у підході до особистісного розвитку крізь призму рольової парадигми.

Вивчаючи професійне становлення психолога-практика з позицій рольового підходу в рамках наукової школи З.М.Мірошник, нам дуже імпонує думка, що “рольова структура особистості практичного психолога - це система, взаємозв'язок і послідовність виконання ним соціальних та професійних ролей, об'єднаних у рольовий комплекс і спрямованих на досягнення психолого- педагогічних цілей шляхом розв'язання низки психологічних проблем і педагогічних завдань” [5, с. 212]. Це таке психологічно-особистісне новоутворення, надбання особистості фахівця, у якому професійні ролі інтегровані в конструктивні моделі поведінки, у такий спосіб, що забезпечують успішну діяльність, яку характеризують високий рівень психологічної культури, самодостатність і підготовку свідомості до динаміки актуалізації та змін можливих позицій і намірів у процесі взаємодій усіх учасників освітнього педагогічного процесу.

В.А. Гупаловська виділила такі критерії професійної самореалізації особистості (стосовно жінок):

1) відповідність діяльності принципу задоволення-корисності стосовно самої людини, соціуму, світу;

2) досягнення цілей, здійснення планів - реалізація цінностей і сенсожиттєвих орієнтацій;

3) відчуття себе суб'єктом власної життєдіяльності, що можна розуміти як вміння приймати самостійні рішення і діяти згідно з ними, нести за них відповідальність - автономність;

4) відчуття власної спроможності, віра в себе, націленість на подальший творчий розвиток - позитивне самоставлення, самоповага, креативність [4, с. 12].

Тож, як бачимо, останнім часом питання ефективної і продуктивної професіоналізації психологів, як представників професії типу “людина- людина”, знаходиться в полі активного наукового пошуку. Зокрема, визначення таких критеріїв, які б найбільш чітко допомагали визначити відповідність наявного стану розвитку і функціонування особистості фахівця ідеальному стану. Одним із таких критеріїв, на нашу думку, є психологічне благополуччя.

Інтегральна якість особистості, наявність певних властивостей, що сприяють гармонійній взаємодії людини з оточуючими, середовищем і самою собою, ефективному розв'язанню життєвих задач (Е. Фромм, В. Франкл, А. Адлер, А. Маслоу, К.Г. Юнг). Відповідно - health (здоров'я, самопочуття, життєздатність, добробут), або well-being (добробут, благополуччя, здоров'я, розквіт). Саме така багатозначність спричиняє складності перекладу й інколи термінологічну плутанину [12].

Говорячи про особистісну зрілість ми матимемо на увазі саме другий підхід - зрілість особистості як її інтегральну якість, яка забезпечує успішну самореалізацію людини в суспільстві й адекватне сприйняття людиною самої себе і свого стану нерозривно пов'язаного з соціальною реальністю, в якій здійснюється життєдіяльність. В межах гуманістичного підходу склалася традиція ототожнювати поняття зрілої й здорової особистості. Психологічне благополуччя розглядається як взаємодія позитивного переживання досвіду власного життя та високого рівня добробуту й уособлює психічне здоров'я (Keyes, C. L. M. ; Ryff, C. D.; Seligman, M. E.), або як комбінація гарного самопочуття й функціональної ефективності (Huppert, F. A., So, T. T. C.). Теоретичний аналіз питання показав, що психологічне благополуччя дослідниками розглядається і як суб'єктивне переживання стану психологічного здоров'я, і як ознака цього стану, і як фактор, що сприяє його досягненню [12].

Саме у такому широкому контексті ми й будемо розглядати поняття психологічного благополуччя. І це розуміння покладено в основу курсу “Психологічне благополуччя”, започаткованого у 2021-2022 н.р. кафедрою практичної психології Криворізького державного педагогічного університету (автор курсу Шило О.С.).

Інтеграція і взаємодоповнення, відсутність значних суперечностей між виконуваними ролями зумовлюють системну єдність і переживання внутрішньої узгодженості особистості. Неабияке значення в особистісному благополуччі відіграє професійна діяльність людини. На думку Е.Ф. Зеєра, траєкторія долі людини, її щастя, самопочуття, задоволеність життям, фізичне і психічне здоров'я багато в чому визначаються задоволеністю змістом професійної діяльності, ставленням до неї, рівнем професійних досягнень. Можна сказати, що для більшості людей основою розвитку особистості в зрілому віці стає професійна діяльність [5]. Підтвердження цієї думки ми знаходимо у дослідженнях сучасників. Так, С.О. Макеєв підкреслює “Дуже важливою, хоча й повсякденною, є ситуація, коли виконувані людиною ролі об'єктивно, за змістом, не суперечать одна одній, щобільше, без їхнього повного набору структура особистості не є повноцінною [8]. Для психолога сфера професійного застосування є нині надзвичайно широкою (і має тенденцію до подальшого розширення).

Проаналізувавши основні види й особливості його діяльності та вимоги і можливості прояву особистісних якостей, ми виділили 5 кластерів рольової поведінки Професіонала-психолога:

Дослідник

— дослідження закономірностей розвитку психіки людини;

— вивчення загальних закономірностей розвитку дітей (людей) різного віку;

— вивчення внутрішнього світу і поведінкових особливостей людини;

— вивчення поведінки людей у малих і великих групах;

— вивчення особливостей різних видів діяльності людини;

— вивчення особливостей поведінки людини в стресових ситуаціях;

— вивчення особливостей трудового процесу, мотивів поведінки;

Творець:

— участь у розробці програм навчання дітей (людей) різного віку;

— створення й адаптація психодіагностичних методик до умов реальної практики;

— розробку тренінгів, семінарів, лекцій;

— розробку заходів профілактики небажаних проявів психіки та ін.

“Допомагач”:

— психологічне консультування;

— професійний відбір;

— здійснення психологічного супроводу професійного становлення.

Наставник (“знаток”):

— проведення тренінгів, семінарів, читання лекцій;

— впровадження психологічного супроводу професійного становлення;

Активний діяч (“небайдужий”, задля загальної користі)

— профілактика і корекція небажаних проявів психіки людини;

— проведення семінарів, читання лекцій.

Можна помітити, що деякі кластерні ролі відрізняються не тільки змістом діяльності, але й позицією, яку займає психолог у процесі взаємодії з клієнтом як, наприклад “Допомагач” і “Наставник”.

Крім того, до професійно-важливих, ми додали в якості постійно наявного (і задекларованого як необхідний у Стандарті професійної освіти) “Особистість, що прагне саморозвитку”, а як мету (ідеал) особистісного розвитку - “Психологічно благополучна особистість”:

Особистість, що прагне саморозвитку:

— використання отриманих знань у власному житті;

— розширення професійної, комунікаційної, особистісної компетентності;

— підтримання високого рівня пізнавальної активності;

— самоздійснення.

Психологічно благополучна особистість:

— позитивне оцінювання себе і свого минулого, знання і прийняття власних достоїнств і недоліків;

— почуття неперервного зростання і розвитку, усвідомлення себе як особистості, що прогресує, відкритість новому досвіду, почуття реалізації власного потенціалу;

— переконаність в тому, що життя має значення і наповнене змістом, що забезпечує спрямованість і осмисленість існування;

— наявність теплих, довірливих стосунків з оточенням;

— ефективне вирішення повсякденних завдань з використанням всіх наявних ресурсів і можливостей;

— самостійність і незалежність, здатність чинити опір соціальному тиску, регулює поведінку відповідно до внутрішніх переконань і принципів.

Метод. Серед методів особистісної діагностики, що мають індивідуально- орієнтований характер, безсумнівно, заслуговує особливої уваги метод репертуарних решіток - універсальний метод оцінки особистості тісно пов'язаний з рольовою структурою особистості. Він дозволяє оцінити особистісні конструкти, які люди використовують в інтерпретації рольових відносин і свого досвіду [13].

Зважаючи, що дослідженню піддається саме професійне становлення сучасного студента-психолога, ми використали наступний репертуарний ряд: Студент; Людина; Я зараз; Я через 5 років; Людина, що прагне саморозвитку; Професіонал-психолог; Дослідник; Творець; Активний діяч; Допомагач (людина, що допомагає - згідно з тлумачним словником); Наставник;

Психологічно благополучна особистість[11]

Для дослідження використали матрицю, в якій запропоновані ролі (фігури, за визначенням Дж. Келлі) були розташовані у верхньому рядку, а з обох боків від них - колонки для виділення конструктів. Репертуарна решітка, розроблена нами, включала 12 стовпців і 26 рядків. Конструкти кожен студент виявляв самостійно, порівнюючи трьох (попередньо виділених нами) людей, які найбільше відповідають певній ролі. Вирішивши, чим дві фігури схожі, але відрізняються від третьої, випробуваний записував слово або коротку фразу, яка показує, схожість, в колонці "схожі". У колонці "відрізняються" - слово або коротку фразу, з якої ясно, чим третя фігура відрізняється від двох інших. Слід підкреслити, що ми заздалегідь давали установку на те, що виділена випробуваним ознака повинна бути істотною, а не формальною (наприклад, стать, зріст, колір очей і т. п.).

Цей процес тривав до тих пір, поки випробуваний не заповнить всі рядки матриці. В результаті ми отримали решітку з фігурами вгорі, різними конструктами в правій і лівій колонках. Зазвичай, конструкти являють собою протилежні означення (“активний” - “пасивний”), що дає можливість провести уявну вісь між двома крайніми полюсами. Студентам було запропоновано використати оцінну шкалу від 1 до 10, де 1 - найменший рівень розвитку якості, або негативна ознака, а 10 - найвищий рівень, або позитивна ознака.

Тож, наступним етапом заповнення матриці було виставлення оцінок, які б показували рівень розвитку якості, що зазначена у кожному рядку за 10-бальною шкалою для усіх фігур цього ряду.

Кінцевим результатом Реп-тесту є модель конструктів, які людина використовує для інтерпретування своєї соціальної дійсності і оцінка фігур.

Дослідження відбулося на базі психолого-педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету у грудні 2021 року за участі студентів 2 і 3 курсів бакалавріату, які були слухачами курсу “Психологічне благополуччя” і у переважній більшості брали участь у пілотному дослідженні [13]. - що дозволило нам порівнювати результати за певними рольовими позиціями (Я зараз - Я через 5 років - Професіонал-психолог) Загальна кількість респондентів - 30.

Статистична обробка та аналіз результатів дослідження. Розглянемо детально перспективні погляди студентів на своє майбутнє, його зв'язок з професійним становленням та очікування, що студенти мають щодо свого професійного і особистісного зростання. Для цього проаналізуємо три особистісні утворення (позиції): “Я зараз”, “Я через 5 років”, “Професіонал- психолог”. Яким чином виділені рами кластери поведінки відображені у професійній свідомості здобувачів освіти.

Позиція “Я зараз”

Має найнижчі оцінки (середній показник 5,2 з 10 балів) серед обраних для розгляду. Визначальною є роль “Студент” (показник кореляції 0,560068096), що є цілком очікуваним і відповідає соціальній ролі. Спостерігається змістовний зв'язок з собою у майбутньому - “Я через 5 років” (0,51565667), що є позитивною ознакою і свідчить про усвідомлення неперервності особистості й водночас про бажання досягнення певних особистісних змін протягом визначеного періоду. На рівні дуже слабкої тенденції можна відзначити переживання психологічного благополуччя студентами (0,255791064) і майже відсутній зв'язок з роллю “Професіонал- психолог” (0,192737727). Тобто на даному етапі свого професійного становлення респонденти майже не відчувають психологічного благополуччя, і не сприймають себе професіоналами, формуючи тільки напрям руху у процесі професійного становлення особистості. Наступними, з майже однаковими показниками, розташовані кластерні ролі “Людина, що прагне саморозвитку” (підтверджуючи нашу попередню думку) і “Допомагач” - такі “зародкові” тенденції (0,122843656 і 0,120783852 відповідно). Далі стоять ролі, зв'язок з якими студенти наразі не відчувають і тому не схильні демонструвати відповідне поводження: “Активний діяч”, “Дослідник”, “Творець”,

“Наставник”. Це може бути викликане тим, що до цих ролей у студентів досить високі вимоги, яким на даному етапі вони ще не відповідають.

Позиція “Я через 5 років”

За середньою оцінкою має проміжне значення - 6, 5 балів з 10 - що вище, ніж отриманий бал “Я зараз” і нижче, ніж “Професіонал-психолог”. Тут картина розуміння специфіки професії й ставлення до себе у професії зовсім інше. Маємо високий показник кореляції з роллю “Професіонал-психолог” (0,782540187) - демонстрація високої впевненості у своєму професійному виборі, правильності обраного напряму розвитку. Також доволі високим є зв'язок з переживанням психологічного благополуччя (0,689467934) - позитивні очікування щодо професійного й особистісного розвитку. Практично на рівних знаходяться показники й професійно важливих поведінкових кластерів, що були запропоновані до оцінювання: “Дослідник”, “Людина, що прагне саморозвитку”, “Активний діяч”, “Допомагач”, “Наставник”, “Творець” (0,550104197; 0.533609254; 0.524567287; 0,508216309; 0,503833002; 0,427229843 відповідно). Такі результати можна сприймати як свідчення глибоко усвідомленого розуміння специфіки професійної діяльності, її функціональних складників і рольових проявів. Наостанок, маємо показник 0,348785453 ототожнення себе майбутнього зі “Студентом”, можливо як розуміння нескінченості та безперервності процесу професіоналізації у психологічній галузі.

Позиція “Професіонал-психолог”

Має найвищу оцінку з усіх - 7,35 з 10, що може свідчити про позитивне налаштування щодо важливості, значущості професії психолога. Також хочемо зауважити, що серед конструктів, які були виділені учасниками дослідження саме до професіонала психолога висувалася найбільша кількість вимог, що отримали оцінку 10. Найсильніший зв'язок спостерігається між “Професіоналом-психологом” і “Наставником” (0,752460911), який за описом скоріше нагадує дбайливого, вимогливого і доволі жорсткого тренера - коуча, здатного організувати й надихати “підопічних” на досягнення (“знає як і готовий скеровувати у правильному напрямку”). Дещо менший, проте значний зв'язок існує між “Професіоналом-психологом” і переживанням психологічного благополуччя (0,696491558), що, знову ж таки підтверджує думку про відчуття несуперечливості рольової структури особистості професійного рольового репертуару (гадаємо, також і особистісних і рольових переконань). Студенти продемонстрували розуміння необхідності піклування про власне благополуччя задля можливості бути корисним і ефективним у своїй професійній діяльності. Далі за близькістю розмістився кластер “Допомагач” (0,635231103) - людина, що здатна надати підтримку, вислухати, бути опорою в потрібний момент. “Допомагач”, як ми вже зазначали, і студенти своїми оцінками нас підтримали, здатен продемонструвати набагато теплішу й приязну манеру спілкування з оточенням, займати позицію “поруч і трохи позаду”, характеризується дещо більшою жертовністю і альтруїзмом, ніж “Наставник”. Далі, за зниженням, “Дослідник”, “Активний діяч”, “Людина, що прагне саморозвитку” і “Творець” (0,56896201; 0,56611516; 0,547081303 і 0,428454421 відповідно). Можемо побачити, що усі ці кластерні ролі сприймаються як обов'язкова частина професійної, що доповнюють і збагачують її, проте не вичерпують.

З метою розгляду динаміки трансформації поглядів студентства на процеси та результати професіоналізації у рамках дослідження, пропонуємо аналіз результатів двох діагностик. Порівняльний аналіз наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 - Порівняльні результати дослідження

Моделі поведінки\Показники	2 курс, 4 семестр	3 курс, 5 семестр
Я зараз і Я через 5 років	0,084685315	0,51565667
Я зараз і Психологічно благополучна особистість	-0,170052124	0,255791064
Я зараз і Професіонал-психолог	-0,081903884	0,192737727
Я через 5 років і Професіонал-психолог	0,273105879	0,782540187
Я через 5 років і Психологічно благополучна особистість	0,541090372	0,689467934
Професіонал-психолог і Психологічно благополучна особистість	0,207297913	0,696491558

По-перше, бачимо більше усвідомлення особистішої ідентичності - кореляція понять (конструктів) “Я зараз” і “Я через 5 років” змінилася з 0,084685315 на 0,51565667. Зміни в особистісному розвиткові, відходження від попередніх ролей відбувається у реальності і фіксується за допомогою особистісної рефлексії, тож означені конструкти сприймаються менш дискретно, ніж на минулому курсі (“це все ще і все одно Я”). Розуміння плинності, протяжності і прийняття образу “Я” саме як динамічного утворення нам видається важливим для відчуття власної безперервності й, відповідно, переживання особистого психологічного благополуччя.

По-друге, слід відзначити інтеграцію ролі психолога у рольовий репертуар особистості (“Я через 5 років” і “Професіонал-психолог” майже не мали збігів минулого року (0,273105879), а цьогоріч мають дуже тісні зв'язки з коефіцієнтом кореляції 0,782540187). При цьому, “Професіонал-психолог” виступає не просто метою, а досяжним ідеалом професійного й особистісного вибору як людина, яка не тільки знає і розуміє, але й застосовує засвоєні знання, уміння та навички на практиці, включаючи й власний саморозвиток. Це ще один ключовий момент професійного становлення з позицій рольового підходу - можливість виступати у різних ролях щодо до себе самого також.

По-третє, більш глибоке й усвідомлене розуміння поняття “психологічне благополуччя” спричиняє розгляд його студентами як умову, мету, підґрунтя і, навіть, деякою мірою, еталоном професійного становлення психолога. Маємо такі дані кореляційного аналізу конструктів:

- “Я через 5 років” і “Психологічно благополучна особистість” минулорічний показник становив 0,541090372, а цьогоріч вже 0,689467934, тобто спостерігаємо тенденцію до зближення;

- а “Професіонал-психолог” і “Психологічно благополучна особистість” показали ще більшу тенденцію до наближення з 0,207297913 до 0,696491558. Промовистий латинський вислів Medice cura te ipsum! (Лікарю, вилікуй себе!) набуває потреби та необхідної умови позитивної професіоналізації.

І наостанок бачимо, що студенти сприймають професійний розвиток як шлях, що поступово розгортається протягом усього життя, а не як результат отримання диплому про відповідну освіту. Для професій типу “людина- людина”, і тим більше для психологічної освіти - це дуже важливий момент - розуміння того, що професія вимагає постійного розвитку, вдосконалення, розширення професійної компетенції. А чи не є це також однією з умов досягнення і підтримання психологічного благополуччя особистості?

Висновки. Репертуарний підхід є одним з найбільш адекватних методів вивчення проблеми моделювання суб'єктивного досвіду.

Психологічне благополуччя виступає як бажана ознака, фактор і базове переживання, що сприяє досягненню не тільки задоволеності життям, а й професійному становленню майбутнього фахівця.

В емпіричному дослідженні було визначено особливості структурних компонентів професійної моделі поведінки Професіонал-психолог: Дослідник; Творець; Активний діяч; Допомагач; Наставник. І обов'язкові, з огляду на специфіку професійної діяльності, Людина, що прагне саморозвитку; Психологічно благополучна особистість.

Результати дослідження показали, що поведінкова модель “Професіонал-психолог” виступає для здобувачів освіти не просто метою, а досяжним ідеалом професійного й особистісного вибору.

Студенти продемонстрували високу впевненість у своєму професійному виборі, бажання докладати зусиль, коригувати власну поведінку, її внутрішнє наповнення та критерії оцінювання.

Перебудова провідної навчально-пізнавальної діяльності в професійно- орієнтовану на основі рольового підходу дозволяє зменшити ступінь розбіжності образів “Я” і “Професіонала-психолога”



Література

1. Акмеологія з основами психології кар'єри: Навч.-метод. посібн. / уклад. О.М. Гавалешко. Чернівці. Рута, 2004. 84 с.

2. Вілюжаніна Т.А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в процесі професійного становлення майбутніх психологів: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Київ, 2006. 22 с. (8 стор)

3. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога. Луцьк: РВВ «Вежа»; ВДУ ім. Лесі Українки, 2003. - 320 с.

4. Гупаловська В.А. Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 25 с.

5. Зеер Э.Ф. Психология профессий. - Екатеринбург: УГППУ, 1997. - 244 с.

6. Кокун О.М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: Монографія. - Київ. ДП "Інформ.-аналіт. агенство", 2012.

7. Крикля К.П. Психологічні особливості професійного становлення майбутнього психолога в умовах сучасного суспільства. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2012. Вип. 2 (1). С. 409-417.

8. Макеєв С. О. Рольова структура особистості й рольові конфлікти. URL: https://ukrtextbook.com/sociologiya-makeyev-s-o/sociologiya-makeyev-s-o-rolova-struktura- osobistosti-j-rolovi-konflikti.html

9. Мірошник З. М. Рольова структура особистості практичного психолога в контексті сучасних психологічних теорій особистості. Вісник Одеського національного університету. Серія : Психологія. 2013. Т. 18, Вип. 4. - С. 209-214. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_psi_2013_18_4_30

10. Синишина В. В. Особливості професійної підготовки майбутніх практичних психологів у контексті сучасних вимог. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. № 63, Т. 1.2019 р. С. 65-69. URL: http://pedagogy- journal.kpu.zp.ua/archive/2019/63/part_1/15.pdf

11. Шило О.С. Методика “Рольова структура особистості психолога”: https://drive.google.com/drive/folders/1IbArqYUMQ8perEWQvU22267AkHqXlfZ_?usp=sharing

12. Шило О.С. Психологічне благополуччя як критерій особистісної зрілості. Особистісна зрілість як проблема сучасної психології : колективна монографія. Том І /наук.ред.З.М.Мірошник. Кривий Ріг. Вид. Р.А.Козлов, 2019. С. 55-70.

13. Шило О. С. Трансформація особистісних конструктів студентів-психологів. Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути [зб. наук. пр.]: матеріали X міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Київ, 13 листопада 2020 р.). Київ, 2020. С. 514-522 URL: https://openscilab.org/wp-content/ uploads/ 2020/11/suchasni- vikliki-i-aktualni-problemi-nauki-osviti-ta-virobnictva_2020_11_13_tezy.pdf;



References

1. Akmeologija z osnovamy psyhologii' kar'jery: Navch.-metod. posibn. / uklad. O.M. Gavaleshko. Chernivci. Ruta, 2004. 84 s.

2. Viljuzhanina T.A. Dynamika cinnisno-smyslovoi' sfery osobystosti v procesi profesijnogo stanovlennja majbutnih psyhologiv: Avtoref. dys. kand. psyhol. nauk: 19.00.07. Instytut psyhologii' im. G.S.Kostjuka APN Ukrai'ny. Kyi'v, 2006. 22 s. (8 stor)

3. Virna Zh.P. Motyvacijno-smyslova reguljacija u profesionalizacii' psyhologa. Luc'k: RVV «Vezha»; VDU im. Lesi Ukrai'nky, 2003. - 320 s.

4. Gupalovs'ka V.A. Profesijna samorealizacija jak chynnyk stanovlennja osobystosti zhinky: Avtoref. dys. kand. psyhol. nauk: 19.00.01 Instytut psyhologii' im. G.S.Kostjuka APN Ukrai'ny. - K., 2005. - 25 s.

5. Zeer ЭЕ. Psyhologyja professyj. - Ekaterynburg: UGPPU, 1997. - 244 s.

6. Kokun O.M. Psyhologija profesijnogo stanovlennja suchasnogo fahivcja: Monografija. - Kyi'v. DP "Inform.-analit. agenstvo", 2012.

7. Kryklja K.P. Psyhologichni osoblyvosti profesijnogo stanovlennja majbutn'ogo psyhologa v umovah suchasnogo suspil'stva. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo derzhavnogo universytetu vnutrishnih sprav. Serija psyhologichna. 2012. Vyp. 2 (1). S. 409-417.

8. Makejev S. O. Rol'ova struktura osobystosti j rol'ovi konflikty. URL: https://ukrtextbook.com/ sociologiya-makeyev-s-o/sociologiya-makeyev-s-o-rolova-struktura-osobistosti-j-rolovi-konflikti.html

9. Miroshnyk Z. M. Rol'ova struktura osobystosti praktychnogo psyhologa v konteksti suchasnyh psyhologichnyh teorij osobystosti. Visnyk Odes'kogo nacional'nogo universytetu. Serija : Psyhologija. 2013. T. 18, Vyp. 4. - S. 209-214. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_psi_2013_18_4_30

10. Synyshyna V. V. Osoblyvosti profesijnoi' pidgotovky majbutnih praktychnyh psyhologiv u konteksti suchasnyh vymog. Pedagogika formuvannja tvorchoi' osobystosti u vyshhij i zagal'noosvitnij shkolah. № 63, T. 1.2019 r. S. 65-69. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/ archive/2019/63/part_1/15.pdf

11. Shylo O.S. Metodyka “Rol'ova struktura osobystosti psyhologa”: https://drive.google.com/drive/folders/nbArqYUMQ8perEWQvU22267AffiqXlfZ_?usp=sharing

12. Shylo O.S. Psyhologichne blagopoluchchja jak kryterij osobystisnoi' zrilosti. Osobystisna zrilist' jak problema suchasnoi' psyhologii' : kolektyvna monografija. Tom I /nauk.red.Z.M.Miroshnyk. Kryvyj Rig. Vyd. R.A.Kozlov, 2019. S. 55-70.

13. Shylo O. S. Transformacija osobystisnyh konstruktiv studentiv-psyhologiv. Suchasni vyklyky i aktual'ni problemy nauky, osvity ta vyrobnyctva: mizhgaluzevi dysputy [zb. nauk. pr.]: materialy X mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' internet-konferencii' (m. Kyi'v, 13 lystopada 2020 r.). Kyi'v, 2020. S. 514-522 URL: https://openscilab.org/wp-content/uploads/2020/11/suchasni-vikliki- i-aktualni-problemi-nauki-osviti-ta-virobnictva_2020_11_13_tezy.pdf;

Размещено на Allbest.ru