Психологічний стан готовності до дистанційного і онлайн навчання педагогічних працівників в умовах формальної і неформальної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти»

Психологічний стан готовності до дистанційного і онлайн навчання педагогічних працівників в умовах формальної і неформальної освіти

Швень Ярослава Леонідівна

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри філософії і освіти дорослих

Анотація

Досліджено психологічний стан готовності педагогічних працівників до дистанційного і онлайн навчання в умовах неперервної освіти - системі формальної і неформальної освіти; проаналізовано дані опитування з метою психолого-педагогічної оптимізації ефективності навчання в умовах освіти дорослих. дистанційне онлайн навчання

Ключові слова: готовність, показники готовності, дистанційне навчання, онлайн навчання, педагогічні працівники, формальна і неформальна освіта, опитування.

Annotation

The psychological state of readiness of pedagogical workers for distance and online learning in the conditions of continuous education - the system of formal and non-formal education is investigated; the survey data are analyzed in order to psychologically and pedagogically optimize the effectiveness of learning in adult education.

Keywords: readiness, readiness indicators, distance learning, online learning, teachers, formal and non-formal education, surveys.

В умовах трансформаційних освітніх змін професійний розвиток науково-педагогічних працівників в умовах формальної і неформальної освіти (курси підвищення кваліфікації - для формальної освіти, альтернативні онлайн курси, вебінари тощо - для неформальної освіти) перебуває в стані глибоких змін, які супроводжуються пошуком нових форм, методів і технологій освіти дорослих.

Аналітичний огляд актуальних напрямів професійного розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників спрямовувався на виявлення його адаптаційного потенціалу, у тому числі - в умовах цифровізації професійного розвитку, зокрема - на курсах підвищення кваліфікації в ДЗВО «Університет менеджменту освіти» та додаткових освітніх пропозицій для неформальної освіти (онлайн курси, вебінари тощо).

Вивчення освітніх запитів замовників освітніх послуг - науково-педагогічних працівників, - відбувалось на основі розробленої прогностичної функціональної моделі професійного розвитку фахівців у системі освіти дорослих, що здійснювалось в межах науково-дослідної роботи з теми «Трансформація професійного розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників в умовах відкритого університету післядипломної освіти» (2020-2025). Науково-дослідна робота має системний, комплексний характер, побудована з урахуванням засадничих принципів освіти дорослих, орієнтована на професійний розвиток науково-педагогічних, педагогічних працівників в умовах трансформаційних змін. Вивчення запитів замовників освітніх послуг включає три блоки:

очікувально-настановчий блок, що передбачає отримання інформації про індивідуальні потреби, очікування, професійні настанови замовників освітніх послуг шляхом психолого-андрагогічної діагностики (тестування, опитування, рефлексійні анкети та ін.);

інформаційно-аналітичний блок, що охоплює обробку отриманої від замовників освітніх послуг інформації, за результатами якої приймається відповідне управлінське рішення, пропонується персоналізований варіант вибору параметрів навчання потенційними замовниками освітніх послуг та ін.;

рефлексійний блок (урахування запитів і потреб науково-педагогічних, педагогічних працівників і керівних кадрів у структуруванні змісту, доборі технологій та формуванні

варіативних освітніх моделей підвищення кваліфікації; розроблення нормативно-правової, соціально-ціннісної, професійно значущої інформація у вигляді науково-методичного забезпечення (освітньо-професійні програми, методичні рекомендації, проекти професійного розвитку в системі формальної, неформальної та інформальної освіти тощо); вибір моделі, форми навчання, змістового контенту освітньо-професійних програм підвищення кваліфікації).

Метою даного дослідження є вивчення стану психологічної готовності педагогічних працівників в умовах дистанційного і онлайн навчання, яке функціонує в ДЗВО «Університет менеджменту освіти» і є провідним в умовах превентивних карантинних заходів та в межах очікувально-навстановчого блоку прогностичної моделі.

Якість освіти безпосередньо пов'язана з результатами навчання, тобто знаннями, уміннями, навичками, способами мислення, поглядами, цінностями, іншими особистими якостями, набутими слухачами в процесі навчання в умовах формальної і неформальної освіти. Результати навчання можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти, їх замовник освітніх послуг здатний продемонструвати після завершення освітньо-професійної програми або окремих її освітніх складників.

Упродовж жовтня 2020 року року розпочато проведення кафедрального моніторингу якості освіти (очікувально-настановчий блок), що дає можливість здійснювати аналіз, діагностику, прогнозування й проектування освітніх процесів, у тому числі й з переходом на формат онлайн навчання, взаємодію його суб'єктів, коригувати небажені диспропорції на основі аналізу зібраної інформації і прогнозування подальшого розвитку досліджуваних процесів.

Було проведено дослідження з метою виявлення проблем і труднощів у процесі професійного розвитку педагогів як споживачів освітніх послуг в умовах формальної і неформальної освіти, а саме - з'ясування психологічних особливостей навчання в умовах онлайн і дистанційного навчання, а також готовності науково-педагогічних працівників до ефективного професійного розвитку в умовах цифровізації освітнього процесу.

В опитуванні взяли участь 123 педагогічних працівника (працівники методичних служб) - потенційні замовники освітніх послуг проєкту міжрегіональної співпраці для професійного розвитку педагогічних працівників. За посадами респонденти розподілились на дві групи: 16,0 % склали керівники освітніх організацій, 84,0% - педагогічні й науково- педагогічні працівники. У віковому співвідношенні вони належать до 5 груп: до 30 років - 18,7%; 31-40 років - 55,3%; 41-50 років - 14,6%; 50-60 років - 10,6; понад 60 років - 0,8%.

За приналежністю до статі учасниками дослідження стали: жіночої статі - 80,0%; чоловічої статі - 20,0%.

Аналіз результатів опитування педагогічних працівників дозволив визначити їх оцінку щодо стану самооцінки готовності до онлайн і дистанційного навчання в умовах формальної і неформальної освіти.

Результати анкетування показали, що найбільша категорія слухачів вважають зручною формою навчання на курсах підвищення кваліфікації - змішану (46,4 %). На відміну від опитування, проведеного у зв'язку з пандемією і переходом у формат онлайн навчання у березні 2020 року, коли більшість респондентів на це ж запитання відповідали, що надали б перевагу очному формату навчання (натомість опитування, проведене у жовтні, засвідчило, що лише 14,3% опитуваних надали б перевагу очному формату навчання). Це свідчить про те, що впродовж понад півроку впровадження технологій онлайн і дистанційного навчання відбувається перманентна адаптація замовників освітніх послуг до такого формату занять на курсах підвищення кваліфікації (е-кабінети, середовище дистанційного навчання, постійна комунікація в месенджерах дозволяє бути постійно на зв'язку і миттєво бути в курсі подій освітнього характеру).

Слід зауважити, що на запитання щодо вибору формату онлайн навчання і технологій зв'язку і комунікації - 35,7% респондентів відповіли про перевагу роботи в чаті, а лише 7,1% надали перевагу відеокомунікації із викладачам. Це, у свою чергу, свідчить про те, що - адаптивність до умов онлайн навчання висока, але, у той же час, існує тенденція остраху і

невпевненості у відеовзаємодії в освітньому процесі. Ці показники потребують лонгітюдної адаптації в часі і виробленні особистого позиціонування і самствердження з метою підтримки самоцінності і адекватної самооцінки в цифровому світі.

З іншого боку, замовники освітніх послуг надають перевагу викладачам, які залучають увесь спект аудіовізуального супроводу освітнього процесу, тобто викладач вмикає камеру, звук і має візуальних супровід (презентація або інших інформаційний контент) (71,4% опитуваних).

Близько третини респондентів (28,6%) стверджують, що відчувають дискомфорт, коли не бачать в е-кабінеті для онлайн навчання викладача наживо. Отже, у даному дослідженні, слід звернути увагу на цю тенденцію науково-педагогічним працівникам з метою профілактики стресових станів і зниження освітньої мотивації ключових стейкхолдерів, а саме - надавати перевагу відеокомунікації, а не лише аудіокомунікації (без камери). У той же час вплив мовлення і аудіального супроводу освітнього процесу справляє значний вплив - сугестивного змісту, у тому числі: близько 92,9% опитуваних стверджують, що володіння інтонуванням, культурою мови, і загалом ефективним аудіальним супроводом викладача курсів підвищення кваліфікації впливає на якість сприйняття матеріалу онлайн загалом.

Цікавим є констатація того, що ввімкнена камера викладача під час проведення онлайн занять активізує і залучає слухачів до освітнього процесу, перетворює їх з пасивних споживачів інформації до активних суб'єктів освітнього процесу. Так, 64,3% респондентів підтвердили цей факт, тож урахування цього чинника сприятиме загальній ефективності освітнього процесу в перехідних умовах освітніх трансформацій.

Отже, актуальним і нагальним є врахуванних психологічних чинників готовності замовників освітніх послуг - науково-педагогічних працівників, оптимізація освітнього процесу в умовах онлайн і дистанційного навчання за урахуванням отриманих даних з метою підвищення ефективності і забезпечення якості освіти.

Наступним етапом нашого дослідження буде інформаційно-аналітичний і рефлексійний блок прогностичної моделі професійного розвитку науково-педагогічних працівників, який буде відбуватись упродовж 2021-2022 року. На основі отриманих результатів очікувально-настановчого блоку дослідження заплановано обгрунтування і перевірка моделі професійного розвитку педагогів як споживачів освітніх послуг в умовах формальної і неформальної освіти; розробка програм підвищення кваліфікації для педагогів як споживачів освітніх послуг у різноманітних трансформаціях з урахуванням цифровізації освітнього процесу.

Список використаних джерел

Кириченко М. О., Просіна О. В., Кравчинська Т. С., Швень Я. Л. Нелінійне світорозуміння освіти дорослих: неформальна освіта в системі Українського відкритого університету післядипломної освіти / М. О. Кириченко, О. В. Просіна, Т. С. Кравчинська, Я. Л. Швень // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - Вип. № 77, 2020. - Режим доступу: http://chasopys.ps.npu.kiev.ua/archive/77/27.pdf.

Професійний розвиток науково-педагогічних працівників в освіті дорослих: збірник методик і тестових завдань для діагностики / Укладачі: М. І. Скрипник, Я. Л. Швень. - К.: ЦІППО. - 2017. - 73 с.

Управління закладом позашкільної освіти: сучасні тренди, спрівпраця, проєкти: посібник / за науковою редакцією, упорядкуванням О. Просіної, Я. Швень. - К., ТОВ “Білоцерквдрук”. - 207 с.

Швень Я. Рефлексивний аналіз науково-дослідної роботи щодо професійного розвитку педагогічних працівників у системі формальної та неформальної освіти / Я. Швень // Наукові студії із соціальної та політичної психології, (44(47), 125-134. https://doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).124. - Режим доступу: http://sssppj.org/index.php/ ssj/article/view/124.

Размещено на Allbest.ru