Гендерні особливості вияву депресивних станів в підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Логвінова Д.В.

к. п. н., доц. кафедри психології

Петрікєєва Є.

студентка I курсу магістратури спеціальності «Психологія»

У статті розглянуті проблеми гендеру та гендерної ідентичності, їх зв'язок із виявом депресивних станів у підлітковому віці. Проаналізовані особливості вияву депресивних станів у підлітків, а також кореляційні зв'язки між депресивними станами та особистісними властивостями особистості.

Ключові слова: гендер, гендерні стереотипи, гендерна ідентичність, маскулінність, фемінність, депресивні стани.

Проблема розвитку депресивних станів у підлітковому віці пов'язується нами зі змінами у системі гендерних стереотипів, що відбуваються у сучасному суспільстві. Невідповідність гендерним стандартам може спричинити зниження самооцінки, виникнення депресивного стану та відчуття відчуженості від суспільства.

Для підлітка є дуже важливим бути таким “як усі”, відповідати ідеалам середовища, в якому він взаємодіє, відчувати себе повноцінним членом соціуму. Суспільство, нажаль, є дуже жорстоким і недостатньо толерантним до тих, хто відрізняється і не відповідає поведінковим нормам.

Виникнення депресивних станів у підлітковому віці може бути пов'язано з відмінностями в уявленнях підлітка про себе, свої життєві плани та про ідеальну й успішну людину. Вивченням проблеми психічних станів особистості займалося багато дослідників, серед яких значний інтерес викликають роботи А.Б. Смулевича (вивчення психогенних депресивних розладів особистості), А. Є. Лічка, Є.П. Ільїна, Н. М. Іовчук (розробка діагностичного та корекційного інструментарію для лікування психічних розладів у підлітковому віці).

Метою дослідження виступило вивчення гендерних особливостей вияву депресивних станів у дівчат та хлопців-підлітків.

Завданням дослідження виступили такі:

- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми впливу гендерних стереотипів на формування депресивних станів у підлітковому віці;

- визначити статеві особливості прояву депресивних станів у підлітків;

- проаналізувати статеві особливості особистісного розвитку старших підлітків та їх гендерного самовизначення;

- встановити зв'язки між гендерними й особистісними характеристиками та схильністю до депресивного стану у дівчат та хлопців-підлітків.

Поставлені завдання вирішувалися за допомогою таких методик, як:

- методика С. Бем (статеворольовий опитувальник);

- методика диференційної діагностики депресивних станів Зунге;

- особистісний опитувальник Р Кеттела:

- методи статистичної обробки даних (визначення коефіцієнтів кореляцій за допомогою критерію r-Пірсона, порівняння коефіцієнтів за допомогою критерію Z-Фішера, застосування параметричних методів порівняння вибірок за вираженістю ознаки t-Ст'юденента і -Фішера).

Дослідження проводилося на базі ЗОШ № 25 м. Краматорська Донецької області. У дослідженні брали участь 50 учнів 10 класу віком від 14 до 16 років (25 дівчат та 25 хлопців).

Ш. Берн трактує “гендер” як систему психосоціальних, соціокультурних ролей чоловіка і жінки у суспільстві, певний соціальний конструкт, котрий визначає соціальну стать людини [1].

Гендерні характеристики за походженням є соціальними, а не біологічними категоріями. Вони відображають те, якими мають бути особистісні характеристики, зовнішність, поведінка, одяг, захоплення, інтереси, професійні заняття, сексуальні та міжособистісні стосунки чоловіків і жінок.

У підлітковому віці гендерна ідентифікація, виступаючи однією з базових структур самосвідомості, відіграє визначальну роль у процесах адаптації до соціуму. Депресивні стани в підлітковому віці не є нормальними кризовим проявами та вимагають особливої уваги з метою попередження їх виникнення. депресивний корекційний психічний підліток

Під депресивним станом ми розуміємо статичний момент афективного стану. Тобто такий, що впливає на перебіг усіх психічних процесів, що проявляється у зниженій активності особистості (в рамках нормального психічного функціонування).

У нашому дослідженні ми спиралися на класифікацію прояву депресивних станів (за причинами виникнення), що була запропонована А. Е. Лічко [3]:

- реактивний депресивний стан, що проявляється як реакція на певні ситуації, життєві обставини;

- екзогенна депресія, що пов'язана з порушенням психіки людини.

Отже, депресивний стан виникає у психічно здорових людей у межах нормального функціонування психіки людини. З точки зору А. Пері та М. Руксталіса, термін “депресивний стан” відноситься до класу психічних станів, що має психологічні характеристики (психічний стан - це психологічна характеристика особистості, що показує відносно статичні моменти її душевних переживань) [2].

Мінливість настрою та емоційних станів у більшості випадків обумовлена перебільшеною чутливістю підлітків до вимог суспільства стосовно поведінки та зовнішніх параметрів ідеалу відповідної статі; невідповідність гендерним нормам може викликати неприйняття однолітками, сформувати низьку самооцінку та призвести до виникнення депресивних станів.

Аналіз результатів, отриманих за методикою Зунге, показав, що 43% досліджуваних не відчуває ознак депресивного стану; 70% хлопців і 50% дівчат показали нормативні результати. Серед дівчат зустрічалося більше тих, хто визначав легкий ступінь депресії: 45% дівчат проти 30% хлопців; встановлені відмінності відповідали статистично значущому рівню t=2,31, р<0,05 (див. табл. 1). У 5% хлопців спостерігалися прояви маскованої депресії, що супроводжується поганим настроєм, тугою, соматичними проявами, розладами сну та апетиту. У дівчат проявів стану маскованої депресії не спостерігалося. Отже, у хлопців емоційний стан більш нестабільний, ніж у дівчат, та прояви депресивного стану залежать від ситуації, в якій опиняються хлопці (див. табл. 1).

Таблиця 1. Показники вираженості маскуліності і фемінності у дівчат та хлопців

Аналіз результатів, отриманих за методикою С. Бем, показав, що у 68% хлопців переважають маскулінні риси характеру, а у 58% дівчат - фемінні характеристики. Отже, хлопці у більшості своїй відзначали в себе схильність до ризику, агресивність, амбіційність та самодостатність; дівчата у більшості своїй відзначали емоційність, сензитивність, співчуття. Результати представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Показники маскулінності, фемінності у дівчат і хлопців (у %)

За методикою Кеттела, спрямованою на вивчення особистісних властивостей підлітків, у хлопців відзначалися замкненість (М=7,0), залежність від думки групи (М=7,1), та емоційність (М=7,0). У дівчат найбільш вираженими особливостями виявилися інтелект (М=9,1) та самоконтроль (М=7,1), що засвідчило про їхню схильність до рефлексії, аналізу своїх дій та вчинків, пошук соціального схвалення власної унікальності та неповторності.

З метою встановлення зв'язку між показниками вираженості особистісних характеристик та депресивних станів нами був проведений кореляційний аналіз за допомогою коефіцієнта r-Пірсона (див. 3).

Таблиця 3. Кореляція показників депресії з особистісними властивостями у дівчат і хлопців підліткового віку

Кореляційний аналіз показав статеві особливості перебігу депресивних станів у старшому підлітковому віці. Зазначимо, що у таблиці 3 наведені лише результати, за якими спостерігалися статеві відмінності. Було виявлено, що у дівчат депресивний настрій позитивно корелював із показниками інтелекту (r=0,31) та самоконтролю (r=0,22). У хлопців прояви депресії позитивно пов'язувалися із замкненістю (r=0,29), комформізмом (r=0,20) та чутливістю (r=0,31). Отже прояв депресивних станів у хлопців пов'язувався з високим рівнем комформності, замкненості та чутливості; їхня чутливість до критики у процесі пристосування до вимог соціуму спричиняє в них внутрішню напругу і, як наслідок, появу депресивного стану.

У дівчат визначені високі показники інтелекту та самоконтролю свідчать про їхню схильність до рефлексії, аналізу своїх дій та вчинків, пошук соціального схвалення власної унікальності та неповторності. Відсутність підтвердження відповідності їхніх уявлень про себе соціальним очікуванням викликає в них появу депресивного стану. Отже, результати дослідження довели, що виникнення депресивних станів мають статеву специфіку та обумовлені зміною в системі гендерних стереотипів суспільства.

Цікавими для нас виявилися протилежності у напрямках результатів за деякими шкалами, одержаних у вибірках дівчат та хлопців (див. табл. 4). Така картина спостерігалася за шкалами "Стриманість-експерсивність", "Безвідповідальність-нормативність", "Жорстокість-чутливість",

"Прямолінійність-дипломатичність", "Конформізм-нонконформізм". Ми припустили, що саме з вираженістю даних особистісних рис пов'язуються статеві особливості виникнення та перебігу депресивних станів у підлітків. Зазначимо, що показники кореляцій за даними шкалами не були значними за силою. З метою перевірки висунутого припущення ми застосували Z-критерій для порівняння показників кореляцій, одержаних на різних вибірках.

Таблиця 4. Порівняння кореляційних показників між депресією та особистісними властивостями одержаних на вибірках дівчат та хлопців підліткового віку

Порівняння коефіцієнтів кореляцій за допомогою Z-критерію не підтвердило наші очікування стосовно статевих відмінностей у зв'язках між особистісними показниками та показниками депресії. Отже, ми можемо констатувати лише деякі незначні статеві особливості перебігу депресивних станів у підлітків. Загальним для дівчат і хлопців була наявність слабких позитивних кореляцій між депресивним настроєм та рівнем інтелекту (відповідно r=0,31 та r=0,20). Виявлений факт можна пояснити тим, що підлітки з більш високими показниками інтелекту краще володіють мисленнєвими операціями (аналізом, узагальненням, порівнянням, абстрагуванням), вмінням виносити судження та умовиводи й більшою мірою схильні до самоаналізу. Якщо спробувати далі пояснити отриманий факт у контексті гендеру, то можна зв'язати появу депресивного настрою з невідповідністю між уявленнями про себе і уявленнями про ідеальну жінку або чоловіка. Приблизно однакові коефіцієнти кореляції між показниками, отриманими на вибірках дівчат і хлопців вказують на наявність проблеми, яка є природною для даного віку - пошук себе, власної ідентичності.

Статеве дозрівання заново актуалізує для підлітка давно, здавалося б, вирішене питання про його статеву ідентичність. Не в тому розумінні, що підліток починає в ній сумніватися, але в тому, що ускладнюються критерії "маскулінності" та "фемінінності", у яких дедалі більшої ролі набувають власне сексуальні моменти (поява вторинних статевих ознак, сексуальних інтересів). Саме відповідність ідеалізованому стереотипу "маскулінності-фемінінності" служить головним критерієм, за яким підліток оцінює своє тіло та зовнішність [4; 5].

Отже, результати дослідження довели, що виникнення депресивних станів мають статеву специфіку та обумовлені зміною в системі гендерних стереотипів суспільства. Результати дослідження можуть бути впроваджені й використані в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти, а також виступати основою для розробки тренінгових програм, спрямованих на сприяння статеворольовому самовизначенню та подоланню негативних емоційних станів у контексті гендерного самовизначення старших підлітків.

Список використаних джерел

1. Гендернаяпсихология / Ш. Берн. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. - 320 с.

2. Депрессия / под ред. А. Пери, М. Руксталис. Пер. с англ. - М.: Мир, 2000. 215 с.

3. Личко, А.Е. Шизофрения у подростков / А. Е. Личко. - Л.: Медицина, 1989. - 215 с.

4. Кле М. Психология подростка. Психосексуальное развитие. - М.: Педагогика, 1999.-176 с.

5. Мафсон, Л. Подросток и депрессия. Межличностная психотерапия / Л. Мафсон. - М.: ЭКСМО, 2008. - 240 с.

References

1. Gendernapsyhologiya / Sh. Bern. - SPb.: praym-EVROZNAK, 2001. pp. 320.

2. Depressiya / podred. A. Peri, M. Rukstalis. Per. angl. - M.: Mir, 2000. pp. 215.

3. Lichko, A. E. Shyzofreniya u podrostkov / A. E. Lichko. - L.: Mieditsina, 1989. pp. 215.

4. Kle, M. Psyhologiyapodrostka. Psyhoseksualnoerasvitie. - M. Pedagogika, 1999. pp. 176.

5. Mafson, L. Pidlitok i depressiya. Mezhlichnostnayapsihoterapiya / L. Mafson. M.: EKSMO, 2008. pp. 240.

Размещено на Allbest.ru