Вплив соціальної реклами на формування особистості підлітка

Размещено на http://allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА

1.1 Реклама: її різновиди, функції та особливості створення

1.2 Сучасні засоби масової інформації та їх вплив на особистість підлітка

1.3 Соціально-психологічний процес сприйняття реклами - методи психологічного впливу реклами

Висновок до розділу І

РОЗДІЛ ІІ. РЕКЛАМА, ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПІДЛІТКІВ

2.1 Реклама, як чинник формування свідомості підлітка

2.2 Соціальні типи молодих людей, сформовані під впливом реклами

2.3 Обгрунтування зв'язку негативних наслідків впливу реклами на світогляд підлітків

Висновок до розділу ІІ

РОЗДІЛ ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА СВІДОМІСТЬ ПІДЛІТКІВ

3.1 Діагностика впливу реклами на особистість підлітка

3.2 Експериментальне впровадження соціально-педагогічних умов, що зменшать негативний вплив реклами на підлітків

Висновок до розділу ІІІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

реклама особистість підлітки світогляд соціальний психологічний

Актуальність теми дослідження. Завдяки бурхливому розвитку засобів масової комунікації реклама стала одним із обов'язкових атрибутів, тієї реальності, що впливає на формування кожної людини. У сучасному суспільстві реклама відіграє активну роль суб'єктивного досвіду у формуванні ціннісних орієнтацій, стандартизованих зразків поведінки, інтересів, захоплень. Реклама давно сформувалася як соціальний інститут. Вона виконує соціальну функцію управління не лише споживанням, але й суспільством. Соціальна реклама в Україні існує практично з перших років незалежності тобто вже понад двадцять років. Ми зустрічаємося з нею на загальнонаціональних і регіональних каналах українського телебачення та радіо, на сторінках газет та журналів, досить багато її на вулицях наших міст.

На відміну від комерційної реклами, метою якої є стимулювання збуту певного товару та отримання прибутку, метою соціальної реклами є пропагування людських цінностей. Образи, сформовані соціальною рекламою, впливають на розуміння і сприйняття нами соціальної реальності, внаслідок чого у нас формуються і певні схеми вирішення конкретних соціальних завдань. Значна частина соціальної реклами спрямована на таку вікову групу як молодь. Тому дослідження механізмів її впливу на молодь на сьогоднішній день є актуальним та необхідним.

Актуальність теми обумовлена тим, що соціальна реклама підлітками сприймається як нормативний елемент культури в контексті масової культури, що набуває значення звичного елемента культури та відносин у суспільстві. Для сучасної молоді соціальна реклама стає демонстраційним матеріалом в питаннях ідей та цінностей, оскільки дає зразки типових ситуацій соціальної взаємодії. Така реклама адаптує людей до нових соціальних ролей і цінностей способами регуляції поведінки в різних ситуаційних моментах.

У нечисленних українських дослідженнях про соціальну рекламу такі науковці як В.Бугрим, М.Закусило, Р.Колядюк, Н.Лисиця, Б.Обритько, зосереджують увагу переважно на її зовнішньому аналізі, дистанціюючись насамперед від комерційної, політичної і прихованої, розглядають тематику і проблематику соціальної реклами, основні завдання і наміри, чинники ефективності. Рекламу як значущий феномен соціального життя розглядають Р.Барт, Ю.Габермас, У.Еко. Серед сучасних учених, що використовують соціологічний підхід, особливо слід виділити праці В.Коломійця, В.Музиканта, О.Савельєвої, Л. Федотової, О.Феофанова. Історія і сучасний стан реклами розглядаються в широкому соціокультурному контексті в роботах А.Костіної, В.Ученової, Н.Старих. В контексті впливу соціальної реклами на формування ціннісних орієнтацій молоді слід відзначити роботи Р.Колядюка, Р.Харріса, Б.Грушина, Г. Картера. Роберт Харріс виділяє окремі ефекти впливу соціальної реклами на поведінку: настанови, ціннісні орієнтації, фізичний стан особистості [46, с. 45]. Кожен з науковців вказує на наявність впливу соціальної реклами на формування ціннісних орієнтацій, моделей поведінки особистості, проте досі немає єдиної точки зору, щодо особливостей механізмів рекламного впливу та його ефективності.

Таким чином, теоретична і практична значущість проблеми, недостатність єдиної точки зору щодо особливостей механізмів рекламного впливу та його ефективності визначили тему дипломної роботи «Вплив соціальної реклами на особистість підлітка».

Метою даного дослідження є визначення особливостей впливу соціальної реклами на особистість підлітків.

Об'єкт дослідження - психологія соціальної реклами.

Предмет дослідження: Вплив соціальної реклами на формування особистості підлітка.

Гіпотеза дослідження. Соціальна реклама має вплив на особистість підлітка, тому створення відповідних соціально-педагогічних умов формування критичного мислення у підлітків підвищить рівень опору до несвідомого навіювання (впливу) реклами.

Відповідно до сформульованої мети та висунутої гіпотези визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати теоретичні підходи до проблеми впливу реклами на формування особистості підлітка

2. Розкрити сучасні засоби масової інформації та їх вплив на особистість підлітка

3. Розглянути соціально-психологічний процес сприймання реклами підлітками

4. Розглянути рекламу як чинник формування особистості підлітків

5. Дослідити та експериментально перевірити особливості впливу реклами на свідомість підлітка.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження:

1) теоретичних - порівняння, узагальнення, систематизація наукових досліджень; 2) емпіричних - спостереження, опитування (бесіда, тест, анкетування), математичні методи обробки експериментальних даних.

Організація та етапи дослідження. Експериментальне дослідження проводилося в Одеській загальноосвітній школі № 68 . У дослідженні взяло участь 40 учнів 9-10-тих класів.

Етапи дослідження:

1. Організаційний етап - визначення об'єктів профілактичного впливу, етапів, підбір технологій, форм та методів роботи.

2. Констатуючий етап - фіксація відповідного рівня впливу реклами на особистість підлітка експериментальної групи.

3. Формуючий етап - проведення серед підлітків соціально-педагогічної програми формування аналітичного та критичного мислення впливу ЗМІ у підлітків з метою підвищення рівня опору до навіювання реклами.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- науково обґрунтовано та експериментально доведено, що реклама має значний вплив на свідомість підлітків, цей вплив негативного характеру;

- визначено, що створення умов засвоєння навичок аналітичного та критичного мислення підвищить рівень опору несвідомого впливу реклами на особистість підлітка;

- проаналізувано специфіку впливу соціальної реклами на чисельну частину українського суспільства, виховання якої в дусі патріотизму, поваги до загальнолюдських цінностей, прав і свобод людини є одним з головних завдань нашої держави на сучасному етапі її розвитку.

Теоретичне значення дослідження полягає у висвітленні наукових положень та висновків, що доповнюють вже існуючу наукову базу досліджень соціальної реклами як специфічного засобу впливу на підлітків.

Практичне значення отриманих результатів полягає у формулюванні рекомендацій соціальним педагогам, класним керівникам шкіл при роботі з підлітками (старшокласниками) з метою профілактики явища негативного впливу реклами на свідомість та можуть бути використані для подальшої теоретичної розробки понятійного апарату соціальної реклами з обов'язковим урахуванням молодіжної специфіки

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, 3 додатків. Загальни обсяг дипломної роботи складає 104 сторінки. Список використаних джерел налічує найменувань.



РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА

1.1. Реклама: її різновиди, функції та особливості створення

Реклама в XX столітті стала одним із системоутворюючих чинників розвитку суспільства, що мають вплив як на різні суспільні структури, так і на конкретних членів суспільства. Під її впливом формуються нові властивості і зв'язки в системі «особистість - група - суспільство», змінюються стереотипи, ціннісні орієнтації, моделі поведінки людей, груп, організацій. Реклама сьогодні - один з найбільш активних компонентів соціального життя.

Реклама пройшла довгий історичний шлях. В даний час розвинені країни вступили в епоху двох глобальних трансформацій - переходу від індустріального суспільства до постіндустріального, інформаційного і від епохи модерну до епохи постмодерну. Фактично, це дві сторони одного і того ж процесу зміни суспільного розвитку на рубежі тисячоліть. Тільки перша трансформація стосується, насамперед, економіки, а друга - суспільної свідомості. У новій трансформації інформація оцінюється як ключовий ресурс, замінник ресурсів природних і трудових. Матеріальною основою такої трансформації стали комп'ютери, засоби комунікації та інформаційні мережі. Це спричинило за собою цілий ряд соціальних наслідків: інформаційні, технології стали визначальними для самих різних сфер людського життя, виникла нова демократія, заснована на принципі консенсусу, ЗМІ привласнили деякі функції владного інституту, дослідження і розробки стали визначальною галуззю народного господарства, кордони стали прозорими, технології, засновані на перетворенні речовини і енергії, стали заміщатися технологіям, заснованими на перетворенні інформації (інформаційних технологій) тощо.

Одним словом, змінилися практично всі звичні уявлення про мощі країни, про знання людини, про конкурентоспроможність. Рекламна технологія за формою і по суті є технологія інформаційна. З її допомогою товари не виробляються та фізично предмети не перевозяться. Результат роботи рекламіста - інформація, інформаційна модель рекламного об'єкта.

Життя сучасного суспільства неможливо уявити без реклами. Реклама -- це сфера людської діяльності, що швидко трансформується, її характер, зміст і форма зазнають кардинальних перетворень разом із розвитком продуктивних сил суспільства, зміною соціально-економічних формацій. Сьогодні роль реклами не обмежується комунікаціями у певній сфері, а набуває ідеологічного, освітнього, психологічного та естетичного значення. Останнім часом усе популярнішою стає соціальна реклама, викликаючи величезну кількість суперечок через розмитість самого поняття, а також дискретність її практичного застосування. Отож спробуємо проаналізувати практику соціальної реклами з позицій сучасної школи наукових досліджень. Як це не парадоксально, але в українському суспільстві з його численними проблемами соціальна реклама розвивається далеко не належним чином. Теоретичних праць і навіть фактологічної систематизації практики соціальної реклами в Україні майже немає, порівняно з розвинутими країнами. Чимало питань удосконалення соціальної реклами залишаються невирішеними і потребують додаткового дослідження. Та все-таки соціальна реклама дедалі частіше стає об'єктом вивчення, її розглядають представники різних наук [11]

В Україні відповідно до Закону «Про рекламу» ст.1 соціальною рекламою є «інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку» [1].

Згідно до статті 12 Закону України «Про рекламу» до соціальної реклами висуваються такі вимоги:

1) «Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.\

2) Соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об'єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

3) На осіб, які безоплатно виробляють і поширюють соціальну рекламу та на осіб, які передають свої майно і кошти іншим особам для виробництва і поширення соціальної реклами, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності.

4) Засоби масової інформації -- розповсюджувачі реклами, що повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бюджетів, зобов'язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації»[1].

Зміни середовища проживання в ході діяльності людини усвідомлювалися суспільством досить давно, але до середини XX в. привели до постійно зростаючого почуття тривоги і стурбованості людей. Негативні ефекти інтенсивного промислового виробництва на всіх континентах, високих темпів «переробки» природних ресурсів, незліченних аварій на виробництвах, випробувань у природному середовищі зброї поставили на порядок денний проблеми фізичного виживання людства. До цього часу стали накопичуватися і соціальні наслідки макроекономічних змін: зростання народонаселення, скупчене проживання людей у мегаполісах, збільшення дитячої смертності в країнах з низьким життєвим рівнем життя, психологічні стреси людей, збільшення числа інвалідів, безпризорних дітей як результат воєнних дій, роль «людського фактору» в техногенних катастрофах, якісно більш часте звертання людей до таких небезпечних способів досягнення психофізіологічного комфорту, як алкоголь і наркотики тощо.

Звичайно, жодна із зазначених вище форм суспільної свідомості не залишилася осторонь від принципово нового стану людської цивілізації. Б'ють на спалох економісти і політологи в рамках їх наук, бореться з проблемами міжнародна охорона здоров'я, працюють громадські гуманітарні фонди, не цурається цих проблем і мистецтво, апелює до мас церква, просвіщає людей в рамках своєї діяльності преса. В результаті цього з'явився феномен ? соціальна реклама. Організаційно оформилася специфічна діяльність по створенню текстів, які формують образ соціально схвальної або соціально несхвальної дії або думки. Мається на увазі, що надзавдання такого звернення до мас - це участь людей (участь як дія і участь як співучасть, співпереживання) у вирішенні означеної проблеми [47, с. 58].

Останнє десятиліття реклама розглядається як частка широкого комплексу каналів і засобів просування товару від виробника до споживача. У вужчому сенсі поняття "реклама" означає особливу форму комунікації між рекламодавцем і споживачем, що передбачає поширення інформації про товари і послуги за допомогою різних каналів, включаючи традиційні ЗМІ і спеціалізовані рекламні канали.

Вивчаючи рекламу, О.А.Феофанов, відзначив, що реклама це "комплекс психологічних заходів дії на свідомість потенційних споживачів з метою активного просування на ринок об'єктів реклами, будь то товар, послуга або політичний діяч, а також з метою створення позитивного іміджу фірмі, організації і окремим інститутам суспільства" [44, с. 19].

На думку Е.В.Ромата, реклама це "специфічна область соціальних масових комунікацій між рекламодавцями і різними аудиторіями рекламних звернень з метою активної дії на ці аудиторії, яка повинна сприяти вирішенню певних завдань рекламодавця"[ 37, с. 14].

Бутенко Н.Ю. визначив рекламу у психологічному плані як мистецтво здійснювати спрямований вплив на людей з метою стимулювання збуту товарів (послуг) і одержання прибутку [5, с. 73].

Існуючі різновиди реклами можна класифікувати таким чином:

1. По цільовій аудиторії: споживча і ділова реклама.

2. По функціях і цілях: товарна, корпоративна і не товарна реклама.

3. По охоплюваній області розповсюдження: зарубіжна, загально-національна, регіональна, місцева, внутрішньо-фірмова.

4. По засобах передачі, рекламу доводять до одержувача за допомогою всього того, що можна побачити або почути. Залежно від засобів передачі розрізняються телевізійна, радіореклама, друкарська (реклама в газетах, журналах; зовнішня реклама - плакати, щити; транспортна - на кузовах, усередині салонів; сувенірна поліграфічна - буклети, конверти, блокноти; поштова - листівки, листи, ділова кореспонденція і так далі) і комп'ютерна (поширювана по мережі Internet).

5. За способом уявлення - візуальна реклама підрозділяється на статичну і динамічну (анімаційну) [17, с. 35].

Рекламу можна використати як для створення довгочасного стійкого образу товару, так і для стимулювання швидкого збуту. Вона є ефективним засобом широкого географічного охоплення населення, при цьому перевагою реклами є те, що в розрахунку на один рекламний контакт потрібні невеликі витрати. Реклама прискорює адаптацію до нововведень, стимулюючи тим самим зростання технічного прогресу і втілюючи нові ідеї в життя.

Перед рекламою можуть бути поставлені безліч конкретних задач в області комунікації і збуту, в залежності від того для чого вона призначена: інформувати, сповіщати або нагадувати [27, с. 40].

Інформативна реклама. Сповіщання ринку про новинку або про нові можливі застосування вже існуючого товару. Окрім цього інформація про зміну ціни, про нові послуги, що виявляються, розсіювання сумнівів і побоювань споживача, формування образу фірми. Цей вид реклами, в основному має перевагу при демонстрації товару на ринку, коли потрібне створити його первинний образ [ 27, с. 41].

Сповіщальна реклама. Формує перевагу до марки, прагне переключити з марки конкурентів на свою. Змінює сприймання споживачем властивостей товару, прагне змусити його вчинити покупку не відкладаючи або прийняти комівояжера[27, с. 41].

Канали поширення реклами. Сприяючи реалізації товару, керуючи попитом, реклама поширюється різними каналами: у пресі, на телебаченні, на радіо, в кіно на транспорті, на місцях продажу товару (вітрини магазинів, вивіски в торгівельних залах, упаковка), зовнішня реклама (щити на вулицях, плакати, календарі, значки, сумки, авторучки і так далі). Кожен канал поширення реклами має свої плюси і недоліки [27, с. 42].

Вивчення сприйняття рекламної інформації здійснюється на основі експериментальних методів сучасної психології, що дозволяють виявляти свідомі і підсвідомі елементи сприйняття текстової і графічної інформації, тобто особливості реклами, використовуватимемо поняття "Рекламна дія" [29]:

«Ствердні вислови» - полягає у використанні тверджень, які представляються як факт, при цьому мається на увазі, що ці заяви самоочевидні та не вимагають доказів.

«Вибірковий підбір інформації» - суть полягає в спеціальному підборі і використанні тільки тих фактів, які є вигідними для інформаційно- психологічного дії реклами.

«Використання лозунгів» - дозволяє зосередити основні особливості, назву і образ рекламованого товару в одну фразу, яка і впроваджується в свідомість споживача.

«Концентрація на декількох рисах або особливостях» через те, що у рекламі відсутня можливість впливати на споживача більш менш довгий час, через особливості розміщення реклами, великою вартістю рекламного часу. У зв'язку з цим у реклами виникає гостра необхідність підвищити дію реклами в умовах недоліку часу. Для цього реклама в рамках одного повідомлення і оголошення концентрується лише на деяких рисах іміджу або якостей і рис товару. До таких особливостей відносять образ товару того, що створює гарний настрій, що збільшує привабливість, сприяючий поліпшенню здоров'я, такий, що є ознакою високого соціального статусу, пов'язаний з турботою про сім'ю, такий, що має високі споживчі якості, меншу ціну, в порівнянні з аналогічними товарами, високу швидкість роботи, більший термін дії або надійність. [32, с. 25-26].

Певну аналогію тут можна побачити при «спрощенні проблеми», таку особливість нерідко використовується в політичній боротьбі, коли інформація про конкретну проблему спрощується і зводиться до декількох, виграшних рис.

«Використання авторитетів (груп впливу)» це джерело виступає у вигляді окремих авторитетних і відомих для аудиторії осіб або груп

«Створення контрасту» - основне завдання: показати рекламований товар, як щось таке, що відрізняється від останніх володіє винятковими властивостями, ефективністю, радикально поліпшує ситуацію. Основний акцент при цьому робиться на емоції. Для цього використовується широкий арсенал методів побудови та планування рекламних сюжетів, мови і коментарів, створення спеціальних ігрових і сюжетних ситуацій [33].

«Порівняння» - на відміну від попередніх особливостей, в даному випадку основний акцент робиться на розумну і наочну демонстрацію переваг того або іншого товару в порівнянні з іншими, аналогічними.

«Такі ж як всі» - при сприйнятті реклами споживачем досить важливою є необхідність скріплення того або іншого товару з конкретною аудиторією споживачів. Одним з таких способів є збільшення ідентифікація тієї або іншої людини або групи, що бере участь в рекламі, з аудиторією. Простіше кажучи, споживча аудиторія більшою мірою сприйматиме рекламований товар що «відноситься до них», якщо споживачі цього товару з реклами сприйматимуться як «свої». Якщо в рекламі будуть використані образи, манера поведінки і мови, близька до аудиторії споживачів, то споживачі будуть схильні підсвідомо довіряти цій рекламі більшою мірою.

«Просування (розкручування) позитивного образу товару на базі образу

іншого» - суть методу полягає у використанні вже розкрученої і відомої марки для реклами нового товару, це виступає як доказ якості, психологічно спрощує сприйняття і переносить позитивний образ первинної марки на новий товар [33].

«Акцент на простоті і швидкості отримання ефекту». У випадку, якщо

пропонована процедура використання того або іншого товару є дуже складною або очікуваний ефект настає через тривалий проміжок часу, то споживачі схильні робити інший вибір. Саме тому в рекламі робиться особливий акцент на простоту використання і швидкість отримання ефекту.

«Використання позитивних і ціннісних образів, понять і слів». Всі ці об'єкти пов'язані з основними потребами, мотивами людини, а також сталими суспільними стереотипами [33]. Особливість засобу «скріплення» полягає в створенні стійкої асоціації з позитивними емоціями, образами, цінностями і поняттями.

«Псевдопояснення» - не дивлячись на досить високий рівень дії реклами, психологічно споживач схильний відноситься до неї з тим або іншим ступенем недовіри, тому таке пояснення може виступати як опис процесу роботи, супроводжуване відео, коментарем, згадкою спеціальної «формули» [33].

«Використання чинника гумору». Гумористичні ситуації можуть реалізовуватися на рівні тексту, у тому числі лозунгу, персонажів, гумористичних ігрових сценаріїв і так далі. По самій своїй природі гумор передбачає ту або іншу нестандартну ситуацію, яка, як правило, добре запам'ятовується і не викликає неприйняття. Другою важливою особливістю чинника гумору є його зв'язок з позитивними емоціями. Все це приводить до досить високої ефективності реклами [33].

«Сценарій проблема-рішення» - є однією з найефективніших особливостей при створенні реклами і нерідко поєднує в собі комплексне використання іншої техніки реклами. Основний акцент в цьому методі робиться на представлені товару не як засіб для задоволення тієї або іншої потреби, а як спосіб вирішення важливої проблеми, негативній емоційній складовій, що володіє, усуненні тієї або іншої загрози [8, с. 140].

«Антиреклама» - заснована на критиці реклами, на іронії по відношенню до інших рекламних роликів і методів просування [8,с. 140].

«Інтригуюча реклама» - вживання стратегії, що складається з двох етапів. Основне завдання першого етапу - привернути його увагу, створити елемент недомовленості, загадки, зацікавити споживача тим або іншим чином. На другому ж етапі здійснюється пов'язування створеного образу з тим або іншим товаром, розкривається загадка та інтрига.

«Не семантичне маніпулювання» об'єднання методів дії на рівні, що не має на увазі сприйняття сенсу тих або інших образів і що відносяться швидше до області несвідомого сприйняття. До таких методів відносяться використання так званих паралінгвістичних характеристик - темпу мови, наголосів, інтонації, висоти тону, характеристики невербальної поведінки - жести, міміка, рух тіла, особливості характеру руху об'єктів в телевізійних роликах, шрифту написання оголошення, місця розташування друкарської реклами, спеціальний підбір літер і складів в словах, використання кольору та ін. [17, с. 33].

Розвиток реклами сьогодні пов'язаний з розробкою все більш витончених особливостей дії на психіку особистості. Таким чином, виникають нові стратегії, що використовують глибинні закономірності регуляції поведінки.

1.2. Сучасні засоби масової інформації та їх вплив на особистість підлітка

В теперішній час значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Провідну роль у цьому процесі займає телебачення. Якщо в 70-80 роках телевізор вважався розкішшю, то зараз це незамінна річ в кожній родині. Поступово телебачення витісняє газети і журнали, конкурує з радіо. Конкуренція з пресою пояснюється появою на телебаченні нових технологій: цифрове, супутникове телебачення, комп'ютерні технології. В зв'язку з цим помітно зросла оперативність передачі інформації і як наслідок ускладнена можливість контролю за чистотою ефіру.

Ще одним засобом впливу на особистість є нещодавно винайдений, апробований, такий доступний високошвидкісний Інтернет. Декілька років тому цей засіб комунікації застосовували лише на великих підприємствах, організаціях різного профілю. На сьогодні ж за допомогою Інтернету можна отримати інформацію значно легше, ніж будь яким іншим способом, навіть не виходячи з дому. Саме цим і займаються сучасні підлітки, в яких лише починається формування особистості.

Підлітковий вік - це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого розвитку особистості. Для підлітка - це період значних змін. Дитина не завжди може адекватно реагувати на оточуюче середовище. В цей час поведінка стає нестійкою, підвищується збудливість, імпульсивність. Ці та багато інших негативних рис з'являються під впливом ЗМІ.

Cучасні підлітки все більше часу проводять за екраном телевізору чи за комп'ютером, ніж того вимагають їхні потреби в інформації чи розвагах, і це негативно впливає на формування повноцінної особистості. Існує думка, що ЗМІ є своєрідним наркотиком, гіпнотичний вплив якого призводить до часткової втрати людиною особистої свободи, сили волі. Час, який проводить підліток в контакті з медіа продукцією постійно збільшується, при цьому формується стійке пасивне споглядання, свідома чи несвідома відмова від особистісного спілкування.

Все більше в сучасному суспільстві стверджується думка про те, що людство знаходиться на початку розвитку «третьої» (поряд з усною та писемною) системи культури - культури засобів масової комунікації суспільства. Масова комунікація дозволяє встановлювати та підтримувати зв'язок з більш широким соціальним середовищем, кордони якого знаходяться далеко за межами їх безпосереднього оточення.

В сучасному світі людина з раннього дитинства опиняється в оточенні техносфери, вагомою частиною якої являються засоби масової інформації, що грають важливу роль в житті людини. До складу ЗМІ входять: преса, радіо, телебачення, Інтернет. При чому, на перші місця вийшли так звані електронні засоби.

Сучасні ЗМІ, особливо телебачення набувають планетарного характеру, звертаються до багатомільйонної аудиторії, створюють новий тип культури - аудіовізуальний.

Протягом всієї історії радянської аудіовізуальної культури не існувало проблеми негативної дії образів насилля в телемовленні. Ситуація корінним чином змінилася з переходом до ринкових відносин, входженням в світовий аудіовізуальний ринок і глобалізацією аудіовізуального простору. По-перше, різко збільшилась кількість телеканалів які, прагнучи посилить свої позиції на ринку глядацьких аудиторій, перевагу надають фільмам. По-друге, щоб мінімізувати собівартість телемовлення, ставка робиться на дешеві картини.

Першим мас-медіа була газета. Свою назву вона отримала від дрібної монети «gazzetta», яку в Венеції в VI столітті платили за рукописне зведення про поточні події. У 30-40 роки XIX ст. більшість населення отримала доступ до друкованих новин. Завдяки друку стало формуватися наукове мислення. Завдяки друку стала можливою масова освіта (книга).

На початку XX століття родину мас-медіа поповнило радіо, яке швидко продемонструвало унікальну здатність з'єднувати мешканців територій, відокремлених військовими діями Першої світової війни. Радіохвилі суттєво скоротили час доставки новин з центрів на периферію. Столиці й великі міста «наблизились» до малих населених пунктів.

У 1911 році російський вчений Розинг здійснив першу у світовій практиці телевізійну передачу. І вже тоді масові телевізійні трансляції почалися у 1930-х роках, і через 30 років телебачення стає всемогутнім засобом впливу на свідомість і стиль життя у науковій, політичній і повсякденній сферах.

На сучасному етапі існування суспільства певною популярністю і авторитетом користуються Інтернет-ЗМІ (інтернет-видання) - регулярно оновлюваний інформаційний сайт, який ставить своїм завданням виконувати функцію засобу масової інформації. Більшість Інтернет-ЗМІ оновлюється щодня або навіть безперервно протягом дня. Завдяки цій оперативності Інтернет часто використовується як джерело інформації для звичайних ЗМІ. Інтернет можна розглядати як медіа-середовище, аналогічне телебаченню, радіо та пресі.

В усьому світі зараз спостерігається тенденція падіння тиражів щоденних друкованих засобів інформації та зростання кількості відвідувань сайтів Інтернету. Це пов'язано з тим, що Інтернет стає все більш доступним і швидким, а також свідчить про те, що люди все більше і більше звертаються за новинами до Інтернет-ЗМІ, які оперативно подають новини в режимі реального часу, на відміну від щоденних газет, які поступово занепадають. Високі рейтинги відвідування Інтернет-ЗМІ характеризуються привабливістю матеріалів для масової аудиторії, але не свідчить про її змістовність та корисність. Найбільше підлягають впливу саме діти, підлітки, яких приваблює широкий обсяг інформації, яскравість, забарвленість Інтернет-сторінок. Зайшовши один раз з цікавості дитина вже не полишає його надовго. Створюючи особливий інформаційний простір, численні медіа впливають на формування соціальних, моральних, художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають вадливим фактором впливу на їх свідомість, світоглядні позиції .

Перехідний вік - це особливий період, важливими ознаками якого є початок статевого дозрівання та виокремлення внутрішньої сфери власного «я», розвиток критичності до всього. Перегляд телебачення чи сидіння за комп'ютером займає у підлітка час, який можна було б провести активно, спілкуючись або займаючись творчою діяльністю. Здійснення творчої діяльності передбачає активну участь у громадських заходах, бажання допомогти, творити, зацікавленість реальним світом, а не віртуальним.

При контакті з телебаченням чи комп'ютером рухова діяльність дитини уповільнюється, або ж і взагалі вона нерухома, напружена, що є неприродним для неї станом. Наслідком тривалої нерухомості може бути виникнення сильного збудження дитини, також неприродного, бо воно є компенсаторним. Чим більше часу підліток проводить біля телевізора, тим менше він спілкується з іншими людьми. Саме тому дитина поступово втрачає здатність до повноцінного людського мовлення. Це призводить до відставання у психічному розвитку.

Сучасне інформаційне суспільство найбільше асоціюється з Інтернетом як основою найновіших інформаційних відносин. Саме студенти та школярі є активними користувачами цієї мережі. Вони звертаються до Інтернету задля пошуку інформації (для навчання), віртуального спілкування, для розваг. Підлітки активно користуються Інтернетом як за допомогою домашнього комп'ютера, так і в навчальному закладі, в Інтернет-кафе. Але Інтернет і комп'ютер не може замінити сучасним школярам інших радощів життя: спілкування з однолітками, спортивні секції, творчі гуртки, туристичні поїздки, подорожі.

Активність людей в Інтернеті підпорядкована задоволенню трьох основних видів потреб:

· комунікативної (електронна пошта, чати, розсилки, форуми);

· пізнавальної (навігація в мережі, читання електронної преси і новин, пошук конкретної інформації, дистанційна освіта);

· ігрової (розваги).

Глобальні комп'ютерні мережі універсальні - передбачають усі форми самовираження і соціальної взаємодії. Учасник віртуальної комунікації, як правило, анонімний, і це дає відчуття необмеженої свободи, аж до вседозволеності. У мережі підліток дістає реальний шанс існувати у віртуальному просторі не як конкретна особа, а як безліч осіб. З'явилися нові форми поведінки, характерні переважно для молодих користувачів комп'ютерних мереж. Необхідно адаптувати підліткову систему моральних установок до умов анонімного застосування Інтернету.

Неконтрольоване користування Інтернетом може призвести до таких небажаних наслідків як психологічна залежність.

Більше до комп'ютерної та Інтернет залежності схильні ті користувачі, в яких занижена або завищена самооцінка. Часто це виникає у критичні періоди, зокрема у підлітковому віці. Батькам і вчителям важливо зрозуміти дитину і вчасно вжити заходів.

Вживати відповідні заходи слід коли в дитині помітили таку поведінку:

· емоційна неврівноваженість, напруженість, агресивність, тривожність, відсутність зосередженості на жодному виді діяльності;

· дитина замкнена, неговірка, виглядає пригнічено і стурбованою;

· поганий сон, часті кошмарні сни;

· не приділяє належної уваги спорту і різним фізичним навантаженням, постійно шукає час, щоб пограти, витрачає всі кишенькові гроші на нові ігри, прогулює школу

У ЗМІ все частіше з'являються повідомлення про надмірне пропагування культу насильства в індустрії ігор для дітей. Не дивлячись на покращену якість графіки і відео, завдяки яким ігри виглядають більш реалістично, саме цей вид медіа-продукції є більш орієнтований на насильство. Граючи, діти не помічають себе зі сторони і живуть тим - ігровим життям, яке їх приваблює. Саме ті діти, які проводять багато часу за відео іграми стають дезорієнтованими, в деяких спостерігаються прояви неадекватної поведінки. Ці діти надто агресивні, замкнуті. Тому слід обмежувати або навіть виключити з обігу продажу на медіа ринку таку продукцію.

Крім вищезгаданого культу насильства особливу стурбованість викликає сексуальне підґрунтя сучасної індустрії розваг. Високий рівень сексу на телебаченні здатний привести до більш раннього початку сексуального життя підлітків. На молодь так само сильно впливають «розмови про секс» на телебаченні, як і наочна демонстрація сексуальних контактів.

Вважається, що у підлітків критичні здібності щодо медіа й телебачення є розвинутими. Але це відбувається лише у тих випадках, коли попередні етапи розвитку ставлення дитини до телебачення відбувалися у поміркованому режимі, під контролем дорослих. Тому вже саме з дошкільного віку у дітей слід виховувати ставлення до медіа-продукції, встановлювати відповідні обмеження.

Отже, комп'ютер, маючи величезний ігровий і навчальний потенціал, неабияк впливає на дитину, але і як будь-яка техніка, він не само цінний. Тільки шляхом добре організованої взаємодії дорослого (батьків і педагогів), дитини і комп'ютера можна досягти позитивного результату. Те, яку позицію займають дорослі щодо комп'ютерної діяльності, які цілі ставлять перед собою та якими шляхами їх досягають, визначає характер впливу, який здійснює комп'ютер на дитину.

Для профілактики і реабілітації залежності від медіа-продукції доцільно використовувати такі методи:

o психосоціальний метод;

o методи соціальної групової роботи;

o соціальна терапія;

o групова терапія;

o ігрова терапія;

o сповідальний метод;індивідуальна соціальна робота;

o групова соціальна робота;

o психологічні методи.

Користування засобами масової інформації (ЗМІ), зокрема соціальними, є одним з найбільш поширених видів діяльності сучасних дітей та підлітків. Будь-який веб-сайт, що дає змогу здійснювати соціальну взаємодію, вважається соціальним ЗМІ. До них, зокрема, належать сайти соціальних мереж (Facebook, MySpace, Twitter), азартних ігор і віртуальних світів (Club Penguin, Second Life, Sims), відео-сайти (YouTube) і блоги. Згадані ресурси останніми роками надзвичайно бурхливо розвиваються, даючи сучасній молоді можливості для розваг і спілкування.

Вплив ЗМІ на молодь досить вагомий, як в позитивному, так і негативному аспектах. ЗМІ визначають життєвий орієнтир молодої людини, її вчинки, смаки та інтереси, світосприняття і цілі в житті.

Позитивний вплив ЗМІ.

Оточуюча реальність знаходиться в постійному розвитку: нові знання і навички, нова інформація і нові події кожен день включаються або у вже створені раніше структури, або утворюють нові. Але не завжди ми маємо чітке уявлення про ту чи іншу галузь. Тоді на допомогу приходять ЗМІ. Вони висвітлюють різні актуальні суспільні проблеми, тим самим впливаючи на думки та поведінку людей, як на особистість так і на групу людей. Найбільш поширеними інструментами ЗМІ є - телебачення, радіо, преса та інтернет- простір. Вплив телебачення. Найефективніше реклама вспливає на радіо та на телебаченні, тому що:[25, с. 65]

- радіо та телебачення є майже у кожному домі;

- часте використання радіо та телебачення споживачами;

- можливість радіо та телебачення передавати звук та зображення, які впливають на свідомість і підсвідомість споживача.

На телебаченні можлива організація оперативних передач як зі студії, так і з місця подій. Переваги ж такої передачі, в значно більшому «ефект присутності». У необхідних випадках передачі робляться з акцентом або на звуковий ряд, або на відеоряд [40].

Телебачення розвивається швидкими, динамічними темпами. Його специфічні можливості можна визначити так:

- це звуко-зоровий ряд, який являє собою синтез трьох знакових систем: усної мови, зображення і музики;

- це «миттєвість», яка властива не тільки його прямим передачам, а й характеризує стиль передачі інформації;

- це стиль спілкування, продиктований умовами і характером сприйняття телебачення в домашній обстановці;

- це його програмність, яка виявляється в тому, що телебачення - це сукупність передач і кожна з них сприймається в контексті інших, що надає їй додаткового значення [40].

Телебачення складається з різних функцій, а саме: інформаційна, культурно-просвітницька, інтегративна, соціально-педагогічна, організаторська та рекреативна функції [23].

Інформаційна функція. Говорячи про інформаційну функцію телебачення, необхідно, ймовірно, обмежитися вузьким і конкретним тлумаченням самого поняття «інформація». Регулярне отримання людьми економічної, політичної, соціальної та культурної інформації в сучасному світі стало нормою життя. Звідси виникає той факт, що інформаційні програми є опорними точками сітки мовлення будь-якої телекомпанії, а всі інші передачі розташовуються в інтервалах між випусками новин [23].

Культурно - просвітницька функція. Будь-яка телепередача в якійсь мірі залучає людину до культури. Навіть інформаційні програми демонструють глядачеві учасників подій, ведучих, їх стиль спілкування, ступінь грамотності тощо. Все це впливає на глядацькі установки і безпосередньо і як негативний приклад. Більшою мірою еталонно сприймаються провідні програми. Цей факт, до речі, був і залишається приводом для тривоги телевізійних критиків, оскільки поява безлічі телеканалів різного рівня породила, в свою чергу, велику кількість рекламної продукції [12, с. 240].

Інтегративна функція. Всі ЗМІ підтримують нормальне функціонування суспільства, на яке поширюється їх дія. Завдання телебачення - розвиток цього відчуття причетності кожного до всіх. Посилення загальних для аудиторії ціннісних установок (на загальнолюдські, загальнонаціональні та інші системи цінностей), як і протидію деструктивним у ставленні суспільства тенденціям, повинні бути домінантою телебаченню, як і будь-якого іншого ЗМІ [12, с. 241].

Соціально-педагогічна або управлінська функція. Виконання цієї функції передбачає пряму залученість в ту чи іншу систему впливу на населення, на пропаганду певного способу життя з відповідним набором політичних, моральних і духовних цінностей [4, с. 99].

Організаторська функція: Організаторська функція телебачення виникає в тому випадку, коли телебачення саме стає ініціатором тієї чи іншої суспільної акції[3, с. 167].

Рекреативна функція. Також мало пов'язана з журналістикою. Рекреація - це відпочинок, розслаблення, відновлення сил. Журналісти можуть брати участь у створенні розважальних програм рекреативної спрямованості в якості редакторів, ведучих.

На телевізійному просторі представлені два види телереклами - це пряма реклама (відеоролики) і спонсорська реклама (спонсорська заставка, розміщення логотипу, оголошення ведучого та ін.)[3, с. 174].

Вплив радіо. Найбільш характерною рисою радіомовлення є те, що носієм інформації в цьому випадку виявляється лише звук. Радіозв'язок дозволяє миттєво передавати інформацію на необмежені відстані. Крім того, радіо дуже популярне серед автолюбителів, оскільки немає можливості звертатися до друкованих видань і телебачення [42, с. 177].

Радіо здатне створювати повноцінну звукову картину світу. Винахід різних способів запису звуку дозволяє широко використовувати можливості монтажу, відтворювати повністю або «цитувати» давно минулі передачі, і т.д.

Слухач радіо має можливість сприймати звук більш повно і глибоко, оскільки не відволікається від усної мови, музики, голосів життя, «не ділить» своєї уваги між звуком, і тим, що його супроводжує [42, с. 178].

Відсутність відеоряду дозволяє слухачам проявити свої здібності «фантазування» уявного образу.

Вплив преси. Друк (газети, тижневики, журнали, альманахи, книжки) придбала особливе місце в системі ЗМІ, що вийшла з-під друкарського верстата продукція та несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших зображально-графічних форм. Є можливість швидкого, оглядового ознайомлення з усім «репертуаром» повідомлень, включених в номер чи книгу. Завдяки цьому можна скласти загальне враження про зміст випуску. Крім того, у людини є можливість самому аналізувати інформацію [42, с. 165].

Можна користуватися можливостями «відкладеного читання», після первинного ознайомлення залишити матеріал для уважного і детального прочитання у вільний час.

Все це можливо тому, що друковані видання легко мати «при собі» і звертатися до «вилучення» інформації у зручний час, не заважаючи на обставини, що не дозволяють або заважають слухати радіо або дивитися телепередачі (в поїзді, метро, автобусі, літаку тощо). При цьому читання тексту і сприйняття образів друкованого матеріалу проходить відповідно з бажанням (вибірково, в тому порядку, темпі і ритмі), яке встановлює сам читач. Він може звертатися до одного й того ж твору кілька разів, зберігати потрібне, підкреслювати, робити позначки на полях.

Вплив інтернет-простору. На сьогодні комп'ютерні інформаційні технології душе швидко поширюються та все більше виявляються задіяними в процесі життєдіяльності людини, а також всього суспільства [42, с. 189].

Сьогодні інформаційно-комунікаційні технології надають безпрецедентні можливості також і для дитячого навчання і творчості. інтернет створений для швидкого заходження необхідної інформації.

Інтернет все частіше і частіше стає бібліотекою знань не тільки для підлітків, але і для віх людей, які потребують отримання інформації. У всесвітній павутині з кожним днем додається тисячі людей. Інтернет-аудиторія зростає, підвищується рівень поінформованості в ті чи інші події, що, звичайно ж, позначилося на суспільстві. Мережа змінила структуру сучасного суспільства, об'єднавши кожного з кожним, вона зробила світ тісніше, знищивши географічні бар'єри [42, с. 190].

Інтернет має такі унікальні характеристики [22, с. 6]:

* глобальність - надає негайний доступ до інформації з усього світу;

* відсутність контролю, який існує в інших електронних ЗМІ, незв'язаність географічним розташуванням дає можливість оприлюднити інформацію поза контролем урядів, монополій;

* має низькі бар'єри до доступу, низьку вартість створення та розповсюдження інформації;

* необмежену можливість тримати інформацію;

* дозволяє спілкування однієї людини з іншою людиною чи з багатьма людьми одночасно, перебуваючи в зручному для людини місці;

* не зв'язаність ні з одною інфраструктурою, крім телефонної системи.

Негативний вплив ЗМІ

Завдяки своїй біологічній природі, людина піддається навіюванню та наслідувальності. Діяльність ЗМІ, що ставить завданням вселити, донести щось суспільству, є не гуманною, оскільки люди не можуть контролювати спрямований на них вплив і тому є безсилими перед подібними навіюваннями [31, с. 87].

Одним з негативних впливів є - пропаганда. За багато років вона відпрацювала велику кількість прийомів для маніпулювання суспільною свідомістю та впливає на групи людей певним чином. Інформація не завжди має правдивий характер, тому люди щодня піддаються впливу неправдивих фактів чи подій.

Вплив телебачення. Людина, що дивиться телевізор, глибше сприймає інформацію, гостріше відчуває почуття радості або страху, його психіка може знаходитися в більшій мірі гальмування чи збудження [42, с. 165].

У залежності від фізичного стану, психіка людини знаходиться у збудженому стані або загальмованому стані. Чим більше людина втомилася за день, тим більше ступінь втоми нервової системи і в процесі відпочинку, разом з розслабленням тіла, розслабляється і нервова система [7, с. 10].

Не маючи зворотного зв'язку, людина представляє собою приймач ідей.

Яскравий відеоролик, новизна та незвичність, привабливість картинки чи телевізійного образу - все це дуже швидко звертає увагу та зацікавлює людину. Ефекти швидкого спалаху, гучного звуку, після яких різке збудження нервової системи швидко змінюється гальмуванням - цей метод можна спостерігати в різних рекламних і програмних заставках, кінофільмах.

Телевізійна зйомка і подальший майстерний монтаж можуть створити ії ідеальних людей, ідеальне оточення і навпаки, тобто можна перетворити правду в брехню, брехню в правду [7, с. 11].

Дуже важливою проблемою при розгляді впливу телебачення на маси є діти та підлітки, через відсутність у них повного усвідомлення меж реальності, всі події, які відбуваються перед їхніми очима, сприймають як справжні

Вплив радіо. Радіомовлення, в певному сенсі, примусове: передачу можна слухати лише в той час, коли вона йде в ефірі, притому, в тому ж порядку, темпі і ритмі, які задано в студії. Тому неможливо відкласти прослуховування на зручний час, робити це швидше або повільніше, в обраному порядку, тим більше «переглядати». Ці риси радіо змушують уважно вивчати можливості аудиторії, складати програми з урахуванням розподілу часу, характеру занять, психічного і фізичного стану слухачів у різні часові відрізки [6].

Хоча й можливе створення безліч каналів радіомовлення, слухач у визначений відрізок часу здатний сприймати лише одну програму, відмовившись від усіх інших, до йдуть в той же в той же час.

Вплив Інтернету. З розвитком технологій систем віртуальної реальності, зростає і кількість людей, які захоплюються цим явищем. «Спілкування» з віртуальною реальністю для більшості людей може бути важливішим, ніж спілкування в реальності. У підлітковому віці все частіше відбуваються кризи невизначеності та пошук себе і нових друзів, тому найчастіше вони займаються цим пошуком в інтернет-просторі [6].

Отже, основним засобом розповсюдження реклами є ЗМІ. Кожен із мас-медіа має свою специфіку подачі, що відіграє важливу роль при створенні реклами. Газета - це психологічний вплив через зображення, використовують при цьому цікавий дизайн реклами, кольори шрифт. Радіореклама - це вплив на споживача через звук (голос, мелодія, шуми тощо). Тембр голосу повинен бути приємним та не викликати роздратованості у слухача, мелодії - підходящими та актуальними, вони не повинні затьмарювати суть реклами та легко запам'ятовуються. Телереклама та інтернет-реклама впливають на споживача через звук, а зображення, поєднуює усі попередні аспекти.

1.3. Соціально-психологічний процес сприйняття реклами - методи психологічного впливу реклами

Особливо сьогодні важливе психологічне вивчення феномену реклами. Неважко відмітити, що з багатьма поняттями, термінами і категоріями загальної і соціальної психології має справу і рекламна діяльність. Дія на людину засобів масової інформації може створювати у нього соціально-психологічну установку. Коректна реклама - це реклама, яка відповідає: нормам прийнятим в законодавстві про рекламу і рекламну діяльність; якості рекламованих товарів; етичним нормам, прийнятим в суспільстві; психічній безпеці. Протилежністю коректної реклами є психологічно небезпечна реклама: що чинить моральний тиск, котрий зловживає довірою, відсутністю досвіду, безвихідністю або духовною слабкістю, що цинічно вторгається в особистісну сферу, використовує маніпулятивний тиск та провокує психогенні порушення поведінки, спілкування, свідомості і що викликає погіршення фізичного стану [2, с. 113].

Вивчення сприйняття рекламної інформації здійснюється на основі експериментальних методів сучасної психології, що дозволяють виявляти свідомі і підсвідомі елементи сприйняття текстової і графічної інформації. У різних підходах, сферах діяльності зустрічаються самі різні визначення поняття "реклама". Проте з практичної точки зору основна мета і призначення комерційної реклами полягає в стимулюванні продажів зараз і в майбутньому тих або інших товарів та послуг. Для цього реклама впливає на покупця і сприяє його діям з придбання рекламованих товарів і послуг. При цьому використовується ціла лава різних методів і прийомів, що впливають на різні психічні структури людини, як на свідомому, так і на несвідомому рівні. Для позначення цих методів і прийомів ми використовуватимемо поняття "Рекламна дія".