Аутизм: основні прояви, діагностика, напрями корекційної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Кафедра теоретичної та практичної психології

Реферат

з курсу «Спеціальна психологія»

на тему: «Аутизм: основні прояви, діагностика, напрями корекційної роботи»

Виконала:

студентка групи ПС-35

Лех В.В.

Львів - 2020

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) - це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя.

Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах - від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності - іноді просто геніальні - до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.

Немовлята, що нормально розвиваються, - соціальні за своєю природою. Вони дивляться в очі, реагують на звук, хапають за палець і навіть посміхаються у віці 2-3 місяців. На відміну від них, більшість дітей з аутизмом зазнають перешкоди в процесі щоденного спілкування за схемою дай-візьми. У віці 8-10 місяців у багатьох немовлят з аутизмом спостерігаються такі симптоми, як нездатність відгукуватися на своє ім'я, знижений інтерес до оточення, запізнення в розвитку мови. До часу, коли дитина починає ходити, багато дітей-аутистів зазнають труднощі ,коли треба брати участь у соціальних іграх, не імітують дії інших і, зазвичай, граються наодинці. Також вони часто не горнуться до батьків і показують неадекватну реакцію у відповідь на невдоволення батьків або які-небудь інші почуття.

Перший прояв аутизму у дітей - це практично повна відсутність зорового контакту.

А також такі прояви :

ь Дитина встановлює його вкрай рідко або робить це незвичайним чином: дивиться ніби крізь або скоса.

ь Малюк проявляє дуже мало інтересу до навколишнього світу і людей.

ь Грається переважно на самоті. Якщо поспостерігати за ним, можна помітити, що він немов перебуває в якомусь своєму світі.

ь Визначити аутизм можна також за тим, що дитина не реагує на просте звернення або вказівки, при цьому ви напевно знаєте, що проблем зі слухом у неї немає.

ь Не намагається повторювати/копіювати поведінку батьків або інших дітей.

ь Дитині абсолютно не цікаво гратися з ровесниками.

ь Ознакою аутизму може служити також така особливість: дитина спершу заговорила, а потім замовкла.

ь Розвиток мовлення не відповідає віку, а у важких випадках відсутній.

ь Розпізнати аутизм можна і за манерою спілкування: діти з таким відхиленням можуть спілкуватися, не використовуючи міміку і жести.

ь Малюк може механічно багаторазово повторювати слова чи вирази, які почує з розмови або телевізора.

ь Ще одна ознака аутизму - коли дитина при розмові з нею повторює останні почуті слова.

ь Дитина намагається уникати дотиків, обіймів, погладжувань

ь Проявляється аутизм і у вигляді страху перед гучними звуками. Дитина може закривати долонями очі та вуха.

ь Ознакою аутизму у дітей можуть бути і якісь стереотипні рухи: похитування, обертання головою.

ь Дитина протестує проти будь-яких змін у навколишньому світі.

Діагностика РСА. Перед фахівцем стоїть непросте завдання - діагностувати РСА, диференціювавши його від нормальних варіантів розвитку та інших можливих розладів. І завдання діагностики - це не лише встановлення діагнозу, але й оцінка розвитку дитини, її потенціалу, встановлення конкретної форми РСА, досягнення розуміння дитини в контексті її життя у сім'ї, щоб на основі цього можна було запропонувати комплексну програму допомоги. Відповідно фахівці мають бути компетентними в цьому питанні.

Диференційна діагностика

Розлади спектру аутизму розділяють багато спільного з симптомами інших розладів розвитку, тому дуже важливо відрізнити їх від інших можливих порушень, як і від можливих особливостей нормального розвитку дитини. Це є завданням команди компетентних фахівців, що спеціалізуються у діагностиці аутизмі. Ціна помилкового діагнозу є дуже високою!

Диференційна діагностика при РСА:

* нормальні вікові особливості поведінки

* порушення зору/слуху

* розлад прив'язаності/психосоціальна депривація

* розлади розвитку мови

* розумова відсталість

* гіперактивний розлад із дефіцитом уваги

* селективний мутизм та соціальна фобія

* тіки, синдром Жілля де ля Туретта

* обсесивно-компульсивний розлад

* шизофренія

* та ін.

Діагностичні критерії синдрому Аспергера за DSM-IVTR А. Якісні порушення в соціальній взаємодії, які виявляються щонайменше двома ознаками:

1) нездатність адекватно використовувати невербальне спілкування - погляд очі в очі, вираз обличчя, пози і жести тіла для регулювання соціальної взаємодії;

2) нездатність до розвитку стосунків з однолітками відповідно до свого рівня розвитку;

3) брак спонтанного пошуку обміну радістю, чи досягненнями з іншими людьми (напр., не показує, не приносить чи не пробує звернути увагу інших на те, що його цікавить і т.п.);

4) брак соціально-емоційної взаємності

В. Обмежені, повторні чи стереотипні види поведінки, інтересів чи діяльності, які виявляються щонайменше однією ознакою:

1) активна діяльність, анормальна у своїй інтенсивності чи сфокусованості за стереотипними чи обмеженими видами інтересів;

2) явно виражене обов'язкове підтримування специфічного нефункціонального розпорядку та ритуалів;

3) стереотипні та повторні механічні рухи/ моторні манеризми (напр., крутіння долонями/пальцями, складні рухи усім тілом та ін.);

4) надмірна зацікавленість частинами предметів.

С. Розлад спричиняє значні порушення у сфері соціального, заняттєвого чи іншого важливого функціонування.

D. Немає клінічно значного відставання у розвитку мови (напр., вживання поодиноких слів у віці до 2 років, фраз - до 3 років).

E. Немає клінічно значного відставання у когнітивному розвитку чи важливих вікових навиках турботи про себе, адаптивної поведінки (іншої, ніж соціальна взаємодія) та інтересу до довкілля у дитинстві.

F. Не відповідає критеріям іншого специфічного загального розладу розвитку чи шизофренії

Більшість звернень батьків за допомогою до спеціалістів припадає на четвертий - п'ятий рік життя дитини, коли особливості поведінки та затримка розвитку стають очевидними. І, як правило, саме психологи починають корекційну роботу з такими дітьми та їхніми сім'ями.

Тому на основі накопиченого досвіду роботи можна відокремити основні моменти психологічної корекції.

Використання особливостей аутистичної дитини для закріплення позитивних, соціально прийнятих форм поведінки. Так, більшість аутистів тяжіють до вироблення стереотипів і ритуалів, намагаються чітко дотримуватися свого ”сценарію” (маршрут прогулянок; наявність та місце розташування речей в квартирі; певний перелік страв, які любить дитина; тощо).

П'ятий - шостий рік життя є важливим для формування позитивних стереотипів (наприклад, стереотип, що з психологом чи рідними потрібно займатися у строго визначений час). Якщо дотримуватися певних правил, а саме, проводити заняття в один і той самий час, декілька разів на тиждень, припиняти заняття при перших ознаках втоми, підібрати цікаві для дитини іграшки, то заняття за досить короткий час (від трьох тижнів до двох місяців) “вплітаються” у полотно ритуалізованих дій. У аутиста виробляється потреба спочатку у присутності певної людини (психолога) в певний час у виконанні завдань, відмінних від повсякденних, а потім і у пізнанні нового.

Робота з аутистичною дитиною має опиратись на спостереження за її поведінкою та опосередковані дані про її можливості. Важко визначити рівень розвитку дитини яка не говорить або не використовує мову для спілкування та в більшості випадків, не виконує інструкції. Однак, у дитини можуть бути інтереси, які наближені до інтересів ровесників (наприклад, в три роки відповідним до віку є будування з кубиків складних конструкцій; в чотири роки спостерігається сюжетна гра з ляльками, а не просто маніпуляція іграшками; в п'ять років дитина із задоволенням слухає історії про Вінні Пуха, тощо).

Аутист пробує переносити знання, отримані від спеціаліста на повсякденну діяльність (наприклад, психолог намагалася навчити дитину розкладати предмети за кольором; ввечері після заняття вона приносила матері декілька речей одного кольору і вимагала, щоб мама назвала цей колір). Це може свідчити про збереженість деяких пізнавальних функцій. Отже, такій дитині потрібно давати знання відповідно до того рівня, який спостерігається, а не спрощувати заняття до читання казки “Колобок” та вивчення звуків, які видають тварини.

Раннє навчання читанню за допомогою метода заучування написаних слів. Це є додатковий метод комунікації для аутиста. Оскільки дитина отримує шанс пояснити свої бажання за допомогою карток з написаними словами, оскільки інші канали (жести, міміка, мова) вона використовує не в повній мірі.

Крім того, для зменшення тривожності та розширення уявлень про навколишній світ аутистам потрібно всі знання спробувати розкласти по поличках. Такий спосіб світосприйняття (через слова, які подаються вперемішку з малюнками за тематичними блоками) є властивим для аутистів. У цих дітей формування такої мисленнєвої операції як класифікація може випереджати розвиток образного мислення. Ймовірно, це відбувається як компенсація порушень сприймання та відсутність можливості створити цілісну картину світу, опираючись тільки на сенсорні канали.

Створений 2005 року на теренах Львівщини Благодійний фонд Львівський центр підтримки осіб із загальними розладами розвитку “Відкрите серце”, об'єднала родини дітей-аутистів та фахівців (психологів, медиків, логопеда та педагогів) у пошуках оптимальних методів їх абілітації. Вона виходила з того, що для аутистичних дітей найважливіші:

· поліпшення функціонування у суспільстві;

· психолого-педагогічна та психотерапевтична допомога, а також, у багатьох випадках, фізична реабілітація.

На підставі спостережень за дітьми-аутистами протягом роботи у спеціально відведеному приміщенні в межах одного з дитячих садків м. Львова виявили, що діти, які без попередньої спеціальної підготовки, входячи в групу ровесників і чужих дорослих (у незнайомому їм місці) були наляканими, розгубленими і не розуміли, що навколо них діється. Це виявлялось у різних формах неадекватної поведінки, яку за цих умов виправити було практично неможливо. Очевидно, що для того, щоб аутистична дитина могла відвідувати групові заняття, необхідна довготривала індивідуальна підготовка.

З огляду на це важливим є створення комплексної індивідуальної програми для кожної дитини, зокрема з урахуванням її потреб. У загальному, метою такої програми є:

1. Покращення можливості прийняття і перетворення інформації ззовні (терапія сенсорної інтеграції, рухливі заняття, музично-ритмічні заняття).

2. Розвиток особистості:

· формування навичок самообслуговування (тренінги харчування, користування туалетом, самостійного одягання та роздягання; особиста гігієна, покупки, поїздки в громадському транспорті, прибирання тощо.);

· формування суспільно прийнятної поведінки, розвиток суспільних контактів (спільні зацікавлення, налагодження приязні, спільні прогулянки);

· розвиток творчості, ігри (заохочення до використання різних матеріалів, експериментування, екскурсії).

3. Вдосконалення моторики (рухливі ігри, вправи з використанням спортивного та реабілітаційного обладнання, маніпулювання предметами тощо.).

4. Формування навичок спілкування з оточенням:

· розвиток мовлення - артикуляція звуків;

· формування розуміння мови, а також комунікативних навичок (вербальні або візуальні способи за допомогою конкретних понять або образних символів; за допомогою жестів або письма; використання допоміжної комунікації (ДК).

5. Розвиток пізнавальних процесів:

· спонукання до зацікавлення довкіллям;

· освоєння технік читання, писання, лічби.

Індивідуальні програми з дітьми-аутистами створюють на основі програми TEACCH.

З метою складання індивідуальних програм попередньо проводиться діагностика порушень розвитку аутистичних дітей. Зокрема, для цього застосовуються такі адаптовані співробітниками (І.А. Марценковський, Я.Б. Бікшаєва, О.В. Дружинська) Київського науково-дослідного інституту соціальної та судової психіатрії і наркології Міністерства охорони здоров'я України шкали оцінювання дитини-аутиста, як: CARS - Childhood Autism Rating Scale (шкала оцінювання дитячого аутизму), PEP-R - Psychoeducational Profile Revised (психо-педагогічний профіль) .

На основі отриманої інформації психолог складає "Стимуляційну програму" для дитини. Діти з порушенням розвитку - це діти, які мають проблеми у багатьох сферах, тому дуже важко розвивати всі сфери відразу. Починати потрібно з найбільш виразних та наглядних порушень, які в першу чергу хвилюють батьків та заважають нормальному функціонуванню самої дитини.

аутизм психологічний корекція діти

Список використаних джерел

1. Посібник "Перші 100 днів для родин, діти яких отримали діагноз аутизм". Даний посібник розміщено на порталі

2. Особливості реабілітації дітей з аутизмом та їх родин .- Львів, «Тріада плюс». - 2007. - 44 с.

Размещено на Allbest.ru