Досвід розроблення опитувальника "конфігурування психологічних меж особистості"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід розроблення опитувальника «конфігурування психологічних меж особистості»

П.А. Карелін

Стаття містить послідовне описання побудови й валідизації багатошкального особистісного опитувальника, який ґрунтується на авторській моделі конфігурування психологічних меж особистості. Проаналізовано деякі сучасні підходи щодо розуміння феномену психологічних меж особистості й актуальний стан тестологічних здобутків на цю тему в психодіагностичній галузі.

Наведено емпіричну операціональну модель конфігурування психологічних меж особистості. Психологічні межі показані як функціональні органи особистості.

Операціонально визначено ключові параметри психологічних меж особистості для подальшого їх дослідження за допомогою тестів. Розкрито сутність поняття конфігурування психологічних меж особистості.

Описано зміст поняття психологічний суб-простір особистості (вимір психологічного простору особистості) й емпіричну процедуру виокремлення психологічних суб-просторів особистості, що найчастіше задіяні в діадній комунікації. Вирізнено типи й основні етапи конфігурування психологічних меж особистості в міжособистісній взаємодії.

Розглянуто низку психометричних процедур, задіяних під час конструювання методики. Наведено двохетапну процедуру забезпечення змістовної валідності опитувальника «Конфігурування психологічних меж особистості». Також пере - лічено деякі психометричні процедури побудування й корекції шкал опитуваль- ника. Розгорнуто схарактеризовано оригінальну змістовну структуру шкал методики. Перелічено основні шкали опитувальника та спосіб їх оцінювання. Наведено результати апробаційного експерименту й здійсненого статистичного аналізу.

Схарактеризовано емпіричну вибірку пілотажного тестування та принципи її формування. Зазначено зміст і послідовність прийомів для забезпечення очевидної та дискримінативної валідності, а також достовірності шкал опиту- вальника. Доведено валідність і надійність розробленого тесту. Окреслено сфери його застосування.

Ключові слова: особистісний опитувальник, конфігурування психологічних меж особистості.

Karelin P. A. The Experience of the Design of the Survey “The C onfigura- tion of Psychological Boundaries of Personality”. This article contains a consistent description of the construction and validation of multiscale personal survey that is based on the author's model of the configuration process of psychological boundaries of personality. In this publication the author analyzes some modern approaches to understanding of the phenomenon of psychological boundaries of personality along with current condition of testological achievements in this area. The empirical operational model of the configuration process of psychological boundaries of personality is proposed. Psychological boundaries are presented as functional organ of personality. The main characteristics of psychological boundaries of personality are operationally defined for the purpose of future research of boundaries through tests. The concept of the configuration process of psychological boundaries is explained. The author describes the concept of “psychological sub-space of personality” (the dimension of psychological space of personality) and the empirical procedure of discovering of psychological sub-spaces of personality which are mostly used in a dyad communication. The types and main stages of the configuration process of psychological boundaries of personality in interpersonal interaction are defined. The author gives an overview of certain psychometric procedures used in the design process of this survey. Two stages procedure of ensuring the content validity of the survey “The configuration process of psychological boundaries of personality” is described. Certain psychometric procedures of the design and correction of the scales of this survey are also given. The original content structure of the scales of this survey is described in details. The main scales of the survey and the way of their evaluation is given. The results of the approbation experiment and the statistical analysis are given. The author describes characteristics of the empirical sample of pilot-testing and the principles of its formation. Also the techniques and their order that provides face and discriminant validity along with credibility of the survey scales are given. The article proves the validity and credibility of the developed test. The author suggests areas of its application.

Key words: personal survey, the configuration process of psychological boundaries of personality.

Карелин П.А. Опыт разработки опросника «конфигурирование пси - хологических границ личности». Статья содержит последовательное описание построения и валидизации многошкального личностного опросника, осно - ванного на авторской модели конфигурирования психологических границ личности. Проанализированы некоторые современные подходы в понимании феномена психологических границ личности и актуальное состояние тестологических наработок по данной теме. Предложена эмпирическая операциональная модель конфигурирования психологических границ личности. Психологические границы показаны как функциональные органы личности. Операционально определены основные параметры психологических границ личности для после - дующего их исследования при помощи тестов. Раскрыта суть понятия конфигурирование психологических границ личности. Описаны содержание понятия психологическое суб-пространство личности (измерение психологического пространства личности) и эмпирическая процедура выделения психологических суб-пространств личности, которые чаще всего задействованы в диадной коммуникации. Определены типы и основные этапы конфигурирования психо - логических границ личности в межличностном взаимодействии. Рассмотрен ряд психометрических процедур, задействованных при конструировании мето - дики. Описана двухэтапная процедура обеспечения содержательной валидности опросника «Конфигурирование психологических границ личности». Также перечислены некоторые психометрические процедуры построения и коррекции шкал опросника. Развернуто прописана оригинальная содержательная структура шкал методики. Перечислены основные шкалы опросника и способ их оценивания. Даны результаты апробационного эксперимента и осуществлен - ного статистического анализа. Охарактеризована эмпирическая выборка пило - тажного тестирования и принципы ее формирования. Указаны содержание и последовательность приемов, обеспечивающих очевидную и дискриминатив - ную валидность, а также достоверность шкал опросника. Доказана валидность и надежность разработанного теста. Очерчены сферы его применения.

Ключевые слова: личностный опросник, конфигурирование психологи - ческих границ личности.

Постановка наукової проблеми та її значення

Необхідність створити методику дослідження психологічних меж особистості ви - никла в рамках дисертаційної роботи з вивчення динамічних особливостей регулювання особистістю власних психологічних меж у різно - манітних комунікативних контекстах. Основною ідеєю дослідження стало припущення, що людина в діадній комунікації по-різному вибудовує свої межі залежно від того, з ким і в якій ситуації спілкується. Перевірка цієї простої гіпотези вимагала наявності діагностичного інструменту, специфіка якого полягала б у здатності реєструвати відносно незначні зміни в структурі тих психологічних меж, які актуалізуються в конкретній ситуації спілкування.

Доступний нам інструментарій, створений іншими дослідниками меж особистості (Г. Аммон, Д.А. Бєскова, А.В. Бурмістрова, О.В. Григор'єва та А.В. Драпака, Т.С. Леві, С.К. Нартова-Бочавер, О. Ш. Тхостов, О.О. Шамшикова та В.І. Волохова, J. Adams, N. Brown) однак не відповідав названій вище ключовій вимозі й не дав змоги простежити динаміку змін у конфігурації психологічних меж у темпорально не - тривалих та ситуативно заданих контекстах. На нашу думку, незважа - ючи на те, що всі згадані автори розуміють психологічну межу як нестатичний, рухливий феномен, це не заважає їм переважно відно - сити межі до характерологічних ознак особистості, зумовлені онтогенетично й пов'язані з такими відносно стабільними властивостями, як інтроверсія-екстраверсія, інтернальність-екстернальність, гендер, акцентуації характеру, нейротизм і т. і. [5; 10]. Це очевидно з аналізу обраних методів дослідження й деяких висновків, що містяться у відповідних роботах [1; 5; 10]. Прикладом є відомий опитувальник С.К. Нартової-Бочавер «Суверенність психологічного простору», спрямований на дослідження психологічних меж через стан психологічного простору особистості [10]. Методику сконструйовано за ретроспективним принципом відповідно до ідеї, що актуальний стан психологічного простору та його меж у дорослої людини, зумовлений подіями дитинства й тяжіє до певної константи. Відтак опитувальник реєструє ще одну сталу ознаку особистості й не здатен диференційо - вано продемонструвати специфічнішу динаміку психологічних меж конкретного досліджуваного. Ще один приклад - «Методика дослідження рівня сформованості психологічних меж особистості», розроблена О.В. Григор'євою й А.В. Драпакою [5]. Цей інструмент багато в чому дублює тест С.К. Нартової-Бочавер, але має перевагу - частково неретроспективний аналіз меж через їх вивчення в минулому, теперішньому й майбутньому. Однак опитувальник також не дає змоги дослідити щильнішу динаміку меж особистості, що має місце в комунікації з іншими, показуючи лише міру дифузності або ригідності меж певного психологічного підпростору, що знов ототожнює психологічну межу з особистісною рисою. Натомість аналіз літератури й числені спостереження засвідчують, що особистісні межі - більш синзитивні утворення, які демонструють оперативний відгук на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища.

Мета статті - описати досвід і результати конструювання осо- бистісного опитувальника, спрямованого на дослідження динаміки психологічних меж у діадній комунікації.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Серед перших дослідників психологічних меж особистості найчастіше згадують психоаналітичного его-психолога П. Федерна (1952). Відповідно до концепції автора динамічна єдність его підтримується завдяки межам, що його оточують і являють собою окремий чуттєвий орган на периферії, за допомогою якого здійснюється сприйняття зовні або зсередини з подальшою диференціацією на те, що належить до его, і те, що до нього не належить. Основою цього процесу є «відчуття Я», сформоване із двох складових частин (психічного й соматичного), що забезпечує послі - довність переживання Я на цих двох рівнях і нетотожне сумі всіх функцій его. П. Федерн стверджує, що це почуття чітко відрізняє все, що в цей момент належить до Я, від усіх інших не включених у Я психічних елементів і комплексів [10; 11].

Спираючись на ідеї П. Федерна, Г. Аммон запропонував поняття діра в Я, яке розумів як структурний нарцистичний дефіцит его, виражений недостатньою сформованістю деяких ділянок его-меж, що являють собою психічний орган. Це не дає можливості Я відокремитися, розвинути власну ідентичність, заважає нормальній інтеграції его і призводить до спектра психічних відхилень. Виникнення нор- мально функціонуючих меж его відбувається завдяки двом центральним функціям его, які відіграють ключову роль у становленні іден- тичності - конструктивна агресія і креативність. Ефективність цих генетично зумовлених функцій залежить від комунікативної специ - фіки первинної групи - найближчого соціального оточення впродовж архаїчного етапу розвитку Я. Дефіцитарність его-меж - безпосередній наслідок дисфункціональності первинної групи [11].

На думку Т.С. Леві, психологічна межа як функціональний орган виконує комунікативну роль у процесі «особистісно-середовищного метаболізму». Вона, з одного боку, або запобігає руйнівним для пси - хіки зовнішнім впливам, або впускає бажані енергії, а, з іншого - або сприяє самовираженню у світ, або стримує енергії внутрішні. Порушення функцій психологічної межі насамперед пов'язані з властивістю останньої ставати непроникливою чи, навпаки, розчинятися в дисонансі до внутрішніх потреб, на що безпосередньо впливає фор - мування так званих негативних моторних установок, які призводять до звуження регулятивного діапазону, і, як наслідок, особистісної дезадаптації. Це спонукає авторку вести мову про оптимальну в різ - них життєвих ситуаціях психологічну межу. У моделі Т. С. Леві ви - окремлено шість оптимальних станів психологічної межі, які най - краще відповідають певним ситуаціям, сприяючи збереженню автен - тичності особистості [9].

Із П. Федерном, Г. Аммоном, Т.С. Леві та іншими вченими розуміємо психологічну межу як функціональний орган. Проте психоло - гічна межа структурно поділяється нами на два рівня функціонування:

1) Психологічна межа особистості на інтраперсональному рівні - це психічне утворення, яке опосередковано представлено в афективно-когнітивному плані почуттями й уявленнями про ясність та неперервність власної ідентичності, що виражається в чіткому відокремленні Я від не-Я, мого від не мого. Вона забезпечує суб'єкт- об'єктний поділ реальності, міжпросторовий обмін й інформує про стан психологічного простору. Цим процесам відповідають критично - розмежувальна, транзиторна й сигнальна функції психологічної межі як неанатомічного органу.

2) Психологічна межа на інтерперсональному рівні - це вербальний, невербальний або предметно-середовищний знак, що встановлюється особистістю в комунікації і є зовнішнім виразом поточної конфігурації інтраперсональних меж на поведінковому рівні як засіб інформування іншого про бажане або припустиме й неприпустиме в міжособистісній взаємодії. Така межа має переважно нормативно - регламентуючий характер.

Базовою характеристикою психологічних меж особистості виступає ступінь їх сформованості. Вона виражається в параметрах чутливості, керованості та проникливості [1; 9]. Чутливість поділяємо на два типи: середовищна чутливість - це здатність особистості усвідомлювати порушення власних психологічних меж або тиск на них із боку інших, що опосередковується виникненням негативних переживань, і організмічна чутливість - здатність особистості усвідомлювати власні потреби, бажання й наміри, що вимагають реалізації назовні, тобто переконфігурування. Керованість - це здатність особистості довільно регулювати проникливість власних психологічних меж. Цим параметром визначається гнучкість психологічних меж. Полюсами цього параметру є лабільність та ригідність. Проникливість - це ступінь відкритості-закритості психологічних меж щодо внутрішніх і зовнішніх впливів у комунікації.

Конфігурування психологічних меж - це процес зміни цих параметрів, що зумовлює міру відкритості-закритості психологічного простору особистості. Конфігурація психологічних меж - це своєрідний контур проникливості меж різних психологічних суб-просторів, що встановлює особистість для задоволення власних потреб у кон - кретному комунікативному контексті.

Виміри психологічного простору (суб-простори) - це значущі його фрагменти, предметні поля, що ментально відображають об'єкти або факти матеріального, соціального, психологічного, символічного середовища, з якими ототожнює себе людина. Кожен вимір являє собою якісно та кількісно багатокомпонентну, але семантично спо - ріднену структуру. Разом вони формують систему вимірів психоло - гічного простору особистості, у якій кожен окремий вимір має власні незалежно функціонувальні межі. У реальній ситуації спілкування, функціонування меж завжди відбувається навколо конкретного компоненту будь-якого виміру.

Дефіцит просторовості виникає і внаслідок зовнішнього втручання, і через внутрішні причини, наприклад незадоволені потреби, бажання, наміри, які спонукають людину до активності в подоланні такого стану. Ці два чинники й надають нам право в подальшому виокремлювати респонсивний та ініціативний способи переконфігу- рування особистістю власних меж, що відповідає зовнішній та внутрішній мотивації. Респонсивне й ініціативне конфігурування в такому разі можливо представити у вигляді послідовного процесу, що налічує три етапи, як наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Типи конфігурування психологічних меж особистості