Досвід створення й апробації методики "Рівень соціальних очікувань" ("РСО")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід створення й апробації методики «Рівень соціальних очікувань» («РСО»)

І.С. Попович

Анотація

У статті описано авторську методику діагностики рівня соціальних очікувань особистості. Розглянуто їх як унікальне соціально-психологічне утворення, що виступає процесом психічної регуляції поведінки, психічним станом, володіє низкою властивостей; здатне через психологічні механізми ц функції здійснювати регуляцію соціальної поведінки; виступає важливим складником цілепокладання; наділяє особистість здатністю конструювати соціальну реальність. Схарактеризовано алгоритм створення авторського опитувальника «РСО» (рівень соціальних очікувань), котрий містить 14 завдань, які відтворюють такі структурні складники досліджуваного феномену: соціально-психологічних особливостей обізнаності особистості про передбачуваний перебіг подій, соціально-психологічних особливостей ставлення особистості до учасників міжособистісної взаємодії та соціально-психологічних особливостей регуляції особистістю своєї поведінки.

Наведено результати надійності й валідності методики, які дали змогу розглядати її як перспективний психоекспериментальний інструмент дослідження психологічних вимірів соціальних очікувань особистості. Наведено результати емпіричного дослідження двох етапів апробації опитувальника рівня соціальних очікувань особистості: перший етап n=141 (кінець 2015 р.); другий етап n=434 (початок 2016 р.). Випробуваних другого етапу апробації об'єднано в три групи вибірок: учасники «Школи лідера» (n = 12), співробітники Д-структури (n = 10) і студенти ХДУ (n = 112) - перша група вибірок; друга група: учнівська вибірка, що складалася з п'яти навчальних груп ДНЗ «Херсонський суднобудівний ліцей» (n = 117), вибірка водіїв-експедиторів і водіїв-далекобійників транспортного відділу ТОВ «ПМК-19» (n = 41), і вибірка вантажників логістичної структури ТОВ «Максі Трейд» (n = 64); третя група - три клінічні вибірки: алкозалежні (n = 19), наркозалежні (n = 17) і хворі з психічними розладами (n = 42). Здійснено валідизацію, визначено конвергентну й дискримінантну валідність, застосовано метод відомих груп, визначено психо-діагностичні характеристики опитувальника.

Ключові слова: рівень соціальних очікувань, очікування особистості, апробація, методика, надійність, валідність.

Abstract

The article describes the author's method of diagnosing the level of social expectations of the individual. The latter are considered as a unique social and psychological formation, that serves as a psychological process of the regulation of behavior, mental state, has a number of properties; capable to carry out the regulation of social behaviour through psychological mechanisms and functions; it serves as an important component of goal-setting; it gives a person the ability to construct social reality. Algorithm of the creation of the author's questionnaire “LSE” (level of social expectations) is described, it contains 14 tasks that reproduce such structural components of the studied phenomenon as the socio-psychological characteristics of the awareness of a person of a predictable course of events, social and psychological characteristics of the relationship of the individual towards the participants of interpersonal interaction and socio-psychological characteristics of the regulation of behaviour by the individual.

There are mentioned the results of reliability and validity of the methodology that allowed to consider it as a promising research tool and psycho-experimental instrument of the study of the dimensions of social expectations of an individual. The results of an empirical study of the two stages of testing the questionnaire level of social expectations of a person are given: the first phase n = 141 (end of 2015); the second phase n = 434 (beginning of 2016). The subjects of the second phase of testing were grouped into three samples: the participants “Leadership School” (n = 12), members of Д-structure (n = 10) and students of KSU (n = 112) - the first group of samples; the second group: the sample of students, consisted of five study groups “Kherson Shipyard Lyceum” (n = 117), the sample of delivery drivers and long-distance truck drivers of transport department LTD “MMC-19” (n = 41) and sample of loaders of logistic structure LTD “Maxi Trade” (n = 64); the third group - three clinical samples: alcoholics (n = 19), drug users (n = 17) and patients with mental disorders (n = 42).

Validation of defined convergent and discriminant validity is implemented, a method of known groups is applied, psychodiagnostic characteristics of the questionnaire are identified.

Key words: level of social expectations, expectation of personality, personality testing, methodology, reliability, validity.

Аннотация

В статье описано авторскую методику диагностики уровня социальных ожиданий личности. Последние рассматриваются как уникальное социально-психологическое образование, выступает процессом психической регуляции поведения, психическим состоянием, обладает рядом свойств; способно через психологические механизмы и функции осуществлять регуляцию социального поведения; выступает важной составляющей целеполагания; наделяет личность способностью конструировать социальную реальность.

Описан алгоритм создания авторского опросника «УСО» (уровень социальных ожиданий), который содержит 14 заданий, которые воспроизводят такие структурные составляющие исследуемого феномена: социально-психологических особенностей осведомленности личности о предполагаемом ходе событий, социально-психологических особенностей отношения личности к участникам межличностного взаимодействия и социально психологических особенностей регуляции личностью своего поведения. Приведены результаты надежности и валидности методики, которые позволили рассматривать ее как перспективный психоэкспериментальный инструмент исследования психологических измерений социальных ожиданий личности.

Приведены результаты эмпирического исследования двух этапов апробации опросника уровня социальных ожиданий личности: первый этап n = 141 (конец 2015 г.); второй этап n = 434 (начало 2016 г.). Испытуемые второго этапа апробации объединены в три группы выборок: участники «Школы лидера» (n = 12), сотрудники HR-структуры (n = 10) и студенты ХГУ (n = 112) - первая группа выборок; вторая группа: выборка учащихся, состоящая из пяти учебных групп: ГУЗ «Херсонский судостроительный лицей» (n = 117), выборка водителей-экспедиторов и водителей-дальнобойщиков транспортного отдела ООО «ПМК-19» (n = 41), и выборка грузчиков логистической структуры ООО «Макси Трейд» (n = 64); третья группа - три клинические выборки: алкозависимые (n = 19), наркозависимые (n = 17) и больные с психическими расстройствами (n = 42). Осуществлено валидизацию, определены конвергентные и дискриминантные валидности, применен метод известных групп, определены психодиагностические характеристики опросника.

Ключевые слова: уровень социальных ожиданий, ожидания личности, апробация, методика, надежность, валидность.

Постановка наукової проблеми та її значення. Логічним у теоретико-емпіричному обґрунтуванні концепції дослідження психології соціальних очікувань особистості є перехід до визначення їхнього рівня. Попередньо отримані результати дослідження дають підстави оперувати такими вихідними даними: соціальні очікування особистості - унікальне соціально-психологічне утворення, яке виступає процесом психічної регуляції поведінки, психічним станом, володіє низкою властивостей; через психологічні механізми та функції, соціальні очікування здійснюють регуляцію соціальної поведінки; формування очікувань - важливий складник цілепокладання; соціальні очікування наділяють особистість здатністю конструювати соціальну реальність; побудова моделі очікуваного майбутнього - необхідна умова досягнення мети; структурно-функціональна модель наочно показує будову та взаємозв'язки соціальних очікувань особистості. Очевидне те, що в контексті будь-якого завдання чи окремої соціально-психологічної ситуації очікування мають здатність формуватися. У контексті сформованості соціальних очікувань доцільним видається класичний поділ на такі рівні: високий, середній, низький.

Мета статті - висвітлення результатів апробації авторської психоекспериментальної методики «РСО». Для реалізації мети було використано такі методи: теоретичні (аналіз наукових джерел); емпіричні (опитування, шкалювання); математико-статистичні (первинний і вторинний статистичний аналіз за допомогою пакета SPSS v.23.0).

Аналіз досліджень цієї проблеми. Для успішної апробації опи- тувальника виходили з теоретико-мотодологічних основ психодіагностики й конструювання тестів, які розробили А. Анастазі [1], Л.Ф. Бурлачук [2], П. Клайн [3] та ін. Також за допомогою методичного інструментарію врахували принципи, які застосовували Д.О. Леонтьєв в апробації тесту «Смисложиттєві орієнтації» [4], В.К. Гербачевський в опитувальнику «Рівень домагань особистості» [5] та ін.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Аналіз соціально-психологічного змісту проблемних ситуацій, що виникають під час розгляду тверджень опитувальника, актуалізують процес психічної регуляції поведінки, який забезпечується когнітивною, емоційною й поведінковою готовністю особистості до передбачуваного перебігу подій. Когнітивна, емоцій - на, поведінкова готовність супроводжується здатністю особистості до соціальних дій. Ця здатність - своєрідний психічний стан, або ще її можна схарактеризувати станом очікуваної готовності діяти.

Валідизація опитувальника пройшла декілька етапів, починаючи від «надміру цілеспрямованих» студентів других-четвертих курсів різних факультетів Херсонського національного технічного університету, які в рамках проведення навчального проекту «Школа лідера» пройшли курс тренінгів, і кращі з них були відібрані для проходження стажування на базі однієї з провідних комерційних компаній півдня України - ТОВ «МАК «Монополія», і закінчуючи хворими особами з психічними розладами, що перебували на стаціонарному лікуванні у КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної ради. Також у валідизації використано результати опитування співробітників ЯЯ-структури ТОВ «МАК «Монополія» (м. Херсон), що склали другу вибірку. Наступна, студентська вибірка складалася з п'яти навчальних груп третього курсу факультету філології та журналістики Херсонського державного університету. Відповідно, учасники «Школи лідера», співробітники ЯЯ-структури і студенти ХДУ склали першу групу вибірок. До другої групи ми віднесли: учнівську вибірку, що складалася з п'яти навчальних груп ДНЗ «Херсонський суднобудівний ліцей», вибірку, сформовану з водіїв -експедиторів та водії-далекобійників транспортного відділу ТОВ «ПМК-19» (м. Херсон), вибірку вантажників логістичної структури ТОВ «Максі Трейд» (м. Херсон). Третю групу склали три клінічні вибірки. У цю групу об'єднали: перша вибірка - алкозалежні, друга - наркозалежні, третя - хворі з психічними розладами. Усі випробовувані третьої вибірки перебували на стаціонарному лікуванні на базі КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» ХОР і КУ «Обласний наркологіч - ний диспансер» ХОР.

Перший етап апробації опитувальника був пілотажним. На цьому етапі опитувальник поєднував 30 тверджень. Опитуванням охоплено випробуваних першої групи вибірок: студентів-стажерів «Школи лідера», співробітників ЯЯ-структури і студентів ХДУ. Загальна кількість випробуваних на цьому етапі - n = 141.

Для статистичної обробки отриманих даних застосовували комп'ютерну програму SPSS v.23.0. За допомогою 2-критерію Колмогорова-Смирнова визначили, що розподіл значень усіх вимірюваних параметрів нормальний і рівномірний за максимального значення двосторонньої асимптотичної значущості (р = 0,017; p < 0,05) за об'єму вибірки n = 141 випробуваних. Найбільше позитивне екстремальне розходження 0,183 і негативне -0,251. Експериментальним шляхом визначено рівні всіх вимірюваних ознак. Покажемо в табл. 1 емпіричні результати першого етапу апробації трьох вибірок.

Таблиця 1 Емпіричні результати першого етапу апробації студентів-стажерів «Школи лідера», співробітників ДЛ-структури і студентів ХДУ