Психологічний зміст структурних компонентів соціальної ідентичності в старших підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічний зміст структурних компонентів соціальної ідентичності в старших підлітків

Барабащук Г.В.

Анотація

У статті представлено особливості соціальної ідентичності старшого підлітка, який виховується умовах дистантної сім'ї. Висвітлено розуміння феномену соціальної ідентичності як індивідуально-особистісного утворення особистості. Автори зауважують на специфіку дистантної сім 'ї (роздільне проживання подружжя, неспроможність батьків повноцінно реалізовувати виховну функцію, зміну соціально-рольових позицій і ціннісних орієнтацій, відсутність емоційного контакту в дитячо-батьківських взаєминах, віртуальне спілкування) у формуванні соціальної ідентичності підростаючої особистості, як передумови її входження у простір ефективної соціалізації.

Ключові слова: дистантна сім'я, соціальні ідентичність, соціалізація, підлітковий вік.

The article presents features of the social identity of an older adolescent who is brought up in a distant family.

The understanding of the phenomenon of the social identity as an individual personality formation, characterized by a sense of group identity, is expressed through self-categorization, social roles, personal characteristics and values that integrate the subject's behaviour in interpersonal interaction. The article identifies the structural components of the social identity, namely: personality-evaluative, content-role, and motivational-behavioral.

The authors draw attention to the features of a distant family (separation of the spouses, inability of parents to fully realize the educational function, change of socio-role positions and value orientations, lack of emotional contact in child-parent relationships, virtual communication) in the formation of the social identity of the adolescent as a prerequisite for their entry into the realm of effective socialization. As a result of the comparative analysis between the respondents, it was found that the social identity of adolescents from complete families is characterized by positive indicators of the structural components of social identity. In particular, they are active and communicative; it is acceptable for them to adhere to group rules and regulations; a model of behavioral interaction with others is formed in their minds; they are more focused on inner-world knowledge and self-development; the opinion of others is quite significant for others, but they clearly categorize themselves in individual-personal characteristics. For older adolescents living in and being raised by a distant family, social identity is represented by the following characteristics: suspicion; being flexible in difficult situations; guilt and anxiety; manifestation of self-criticism; realization of social identity through socio-role self-determination; the desire to occupy a dominant, leadership position in relations with others; substitution of unfulfilled family identification with material goods.

Key words: distant family, social identity, adolescence, socialization.

Сучасне сьогодення українського суспільство зазнає чимало змін, які безпосередньо чи опосередковано впливають як на соціальні відносини всередині соціуму, так і на особистість загалом. Особливо чутливими до таких соціальних трансформацій є підлітки старшого віку, які знаходяться на етапі співставлення того, що вони отримали в умовах перинної соціалізації з тим, що їм пропонує теперішнє суспільство (соціальні норми, систему цінностей, установки тощо). Адже саме для старшого підліткового віку досить актуальним є соціальне самовизначення й усвідомлення свого місця в структурі соціальних взаємин.

Наукова психологічна література висвітлює різні дефініції соціальної ідентичності особистості, проте дане питанням й досі є предметом для наукових дискусій. Як зазначає, А. Мікляєва «...саме поняття вже містить певну неузгодженість. Це пов'язано із тим, що в традиціях сучасної психології особистісна, ідентичність трактується як набір характеристик, які відрізняють конкретну людину від інших людей, тоді як соціальна ідентичність - результат усвідомлення індивідом своєї приналежності до інших людей» [3.с.130]. Водночас українська дослідниця К. Коростеліна [1] говорить про те, що соціальна ідентичність - це сукупність уявлень індивіда про його місце у суспільстві та власний соціальний світ.

Наукові розвідки дають можливість говорити про великий інтерес учених до цієї проблематики, а саме: вивчення структури та рольової типології соціальної ідентичності (Г. Андрєєва, О. Белінська, Н. Іванова, К. Коростеліна, В. Москаленко, Н. Пилат, Г. Теджфел, Дж. Тернер, О.Швачко та ін.); моделі соціальної ідентичності (Е. Абес, С. Джонс, Л. Шнейдер, В. Ядов та ін.); чинники, критерії та функції структурно-процесуальних ознак соціальної ідентичності (П.Гнатенко, Ю. Качанов, А. Мікляєва, П. Румянцева, І. Самошкіна, О. Ходаковська та ін.); віковий аспект становлення соціальної ідентичності особистості (І. Булах, Е. Еріксон, Н. Лебедєва, Т. Стефаненко та ін.).

Разом з тим, ще недостатньо висвітлено розуміння психологічних особливостей, які детермінують поведінку підростаючої особистості в межах групової належності та спричинюють пошукову активність до окреслення нею свого місця серед інших. Ми виходили з положення, що соціальна ідентичність, як центральна характеристика соціалізації особистості, вміщує як структурні, так і функціональні ознаки, комплексний розгляд яких дає змогу з'ясувати різноманітні якісні характеристики психічної активності та особистісно- поведінкових властивостей. Одні властивості можуть бути частковими, вони безпосередньо виражають специфіку тих чи інших психологічних утворень особистості, як-от властивості, які зосереджені в особистісно-оцінному компоненті соціальної ідентичності. Інші більш узагальнені, базові відображають активність і спрямованість особистості загалом, тобто вони більше стосуються змістовно-рольового та мотиваційно-поведінкового компонентів. Окрім того, у кожній характеристиці особистості фіксуються соціальні характеристики, детерміновані суспільними умовами залежно від включення суб'єкта до соціальних груп, де проявляються основні функціональні ознаки соціальної ідентичності. Таке концептуальне представлення соціальної ідентичності особистості інтегрує попередні ракурси розв'язання проблеми і враховує прагматично зорієнтовані розробки її нормативної моделі. Запропоновані структурні компоненти організації соціальної ідентичності особистості добре демонструють їх функціональні ознаки - структурно-змістові компоненти включені у функціональні, оскільки функціонування психологічної організації особистості є особливим рухом певного соціального змісту. У зв'язку з цим, ми зосередилися на особистісних та соціальних самовизначеннях, соціально-рольових ідентифікаціях та системі цінностей, оскільки вони утворюють змістове наповнення соціальної ідентичності особистості, тим самим створюючи основу її ставлення до навколишнього світу, інших людей та самої себе.

Мета статті: представлення результатів емпіричного дослідження соціальної ідентичності в осіб підліткового віку, які виховуються в повних та дистантних сім'ях.

Дослідження здійснювалося зсисаючись на структурно-функціональну організацію соціальної ідентичності, а тому був використаний комплекс психодіагностичних методик: опитувальник «Тенессійська шкала Я-концепції» (в апробації І. Нагорної, О. Кисляк), методика «Хто Я?» М. Куна і Т. Макпартленда; методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела (форма С), опитувальник «Вивчення самооцінки підлітка»; методика «Рівень співвідношення цінностей і доступностей в різних життєвих сферах» О. Фанталової, опитувальник «Діагностика міжособистісних відносин» Т. Лірі. Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою використання комп'ютерної програми STАTISTIСA 6.0. У досліджені взяло участь 119 підлітків, батьки яких тривалий час перебувають за кордоном на заробітках (дистантні сім'ї) та 94 підлітків з повних сімей.

Аналіз отриманих результатів показав відмінність в особистісно-оцінному компоненті соціальної ідентичності підлітків (табл. 1)

Встановлено, що для підлітків із повних сімей більш прийнятним є щирість і відвертість при спілкуванні, вони готові дотримуватися встановлених правил та норм. Для них важливо розвивати власний творчий потенціал та пізнавати внутрішній світ. Очевидно, що цілісність сімейної структури сприяє тому, що підліток у своєму мікросередовищі мав змогу цілісно набувати соціального досвіду. Адже перші оціночні характеристики про себе ми отримуємо саме від значущих дорослих, тому досвід первинної сімейної ідентифікації стає важливим для розуміння того, ким ми є.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз усереднених показників у підлітків з повних та дистантних сімей (особистісно-оцінний компонент соціальної ідентичності )

Підлітки з дистантних сімей більш підозріливі, можуть навіть проявляти заздрість та ревнощі по відношенню до людей. Схильні діяти егоцентрично, тобто з користю для себе. Показник «тривожність» високий у досліджуваних обох груп, що зумовлено особливостями їх вікового розвитку та тими змінами, які їх супроводжують. Однак результат дистантних підлітків, несуттєво, проте перевищує результат іншої групи, тим самим засвідчує, що їхня емоційна сфера досить чутлива до зовнішніх сімейних змін. Як показують дослідження з проблеми емоційної сфери дітей з дистантних сімей, відчуття тривожності, смутку, депресивності є характерні для них [2; 4]. Також хочемо відмітити, що підвищена тривожність може бути спричинена особистісним занепокоєнням підлітка щодо майбутнього своєї сім'ї та її цілісності.

Сприйняття підлітком своєї соціальної значущості є оцінною характеристикою в структурі соціальної ідентичності. Залежно від її рівня можна спроектувати поведінкові дії підлітка щодо себе та свого місця в системі міжіндивідуальної та міжгрупової взаємодії.

У результаті якісного аналізу з'ясувалося, що більшості досліджуваним, незалежно від того, до якої сім'ї (повної чи неповної) вони належать, властивий низький рівень самооцінки. Так, серед підлітків із сімей трудових мігрантів такий результат діагностовано в 47 % респондентів, тоді як у підлітків з повних сімей даний рівень виявлено в 55 % опитаних. Отож, досліджувані з повних сімей критичніші до того, як їх оцінюють інші люди.

Високі показники самооцінки в обох групах ілюструють, що для підлітків наразі досить складно зінтегрувати отримані відомості ззовні у власну структуру оціночного сприйняття іншими. Проявляти байдужість до зауважень інших та дотримуватися власних міркувань удається тільки 16 % опитаним з дистантних сімей та 11 % з повних. Імовірно, такий результат зумовлений тим, що підлітки з неповних сімей більш соціально зрілі та самостійні, що й спричинює їх впевненість серед інших. Варто також зауважити, що часто значущі дорослі менш критичні до таких підлітків, через специфіку сімейної ситуації та особистісну поблажливість.

Діагностичні показники змістовно-рольового компонента соціальної ідентичності підлітків, які належать до різних сімей, відображає поєднання різних Я-образів і рольових ідентифікацій. Аналізуючи представлені самоописи респондентів з'ясували, що більшість відповідей на запитання «Хто Я?» носить індивідуально-особистісний характер. Зокрема 60 % підлітків з дистантних сімей та 62 % підлітків із повних сімей надали ідентифікаційні характеристики, які, перш за все, визначають якості їхньої особистості. Серед найбільш типових описів були такі: «добра(ий)», «смілива(ий)», «весела(ий)», «яскрава(ий)», «уважна(ий)», «терпляча(ий)», «ревнива». дистантний сім'я соціальний ідентичність

Соціально-індивідуальні характеристики, які належать до «соціального Я», виявлено у 21 % респондентів з повних сімей та 19 % - з дистантних. У структурі їх самоописів присутні актуальні рольові ідентифікації, тобто підлітки ідентифікують себе та визначають свою роль з тими соціальними групами, з якими вони тісно взаємодіють та відчувають високий рівень групової належності до них. Серед рольових ідентифікацій, які найчастіше зустрічалися, є ідентифікації, пов'язані із сімейними ролями («син», «донька»), ідентифікації, які відображають статеву належність («чоловік», «дівчина»), ідентифікації, які відображають віковий аспект («дорослий») та ідентифікації, які демонструють належність до певних соціальних груп («друг», «спортсмен», «музикант»).

Серед провідних самовизначень «образу Я» підлітків достовірні відмінності діагностовано за такими показниками, як «самокритика образів Я» та «моральне Я» (табл.2) Як з'ясувалося, підлітки з дистантних сімей більш позитивно налаштовані щодо критичного оцінювання свого Я-образу. Потрібно зауважити, що самокритика в структурі соціальної ідентичності є рушійною характеристикою, оскільки сприяє тому, щоб підростаюча особистість змогла дати об'єктивну оцінку своїм соціально-ідентифікаційним характеристикам. Очевидно, що за умов відсутності батьків підлітки мали можливість випробувати себе в різних рольових образах, тим самим визначивши їх переваги й недоліки.\

Таблиця 2. Порівняльний аналіз усереднених показників у підлітків з повних та дистантних сімей (змістовно-рольовий компонент соціальної ідентичності )

Самовизначення за показником «моральне Я» дає змогу з'ясувати ідентифікації підлітка щодо моральних цінностей, розуміння «добра і зла», релігійних установок. Так, здійснений аналіз вказує на те, що в умовах повноцінного сімейного виховання підлітки демонструють чіткі уявлення про себе та свою роль відносно ціннісних та моральних переконань. Їхній усереднений показник достовірно вищий.

Ймовірно, що підлітки з повних сімей наслідують ідентифікаційні характеристики своїх батьків, які дотримуються певних релігійних переконань та сповідують моральні цінності, долучають до цього своїх дітей. Роль сім'ї у формуванні релігійних, етичних та моральних установок у підлітка актуальна та пріоритетна. В умовах дистантної сім'ї такий ідентифікаційний вплив може здійснюватися одним із батьків або ж місцевою громадою, якщо вони будуть для особистості авторитетними суб'єктами наслідування.

Аналізуючи показники мотиваційно-поведінкового компонента соціальної ідентичності спочатку було з'ясовано, що для підлітків з повних сімей більш цінною, ніж для іншої групи є «краса природи та мистецтва» (р <0,01) як елемент їхнього естетичного виховання. Натомість для підлітків з сімей трудових мігрантів, більш цінна життєва категорія «любов» (р <0,05). Очевидно нереалізованість повною мірою позитивних емоційних почуттів часто змушує їх замислюватися над цим питанням, адже любов батьків надає підлітку відчуття захищеності та стабільності, при втраті даного почуття вони відчувають невизначеність, тривожність та збентеженість.

Відмінність між респондентами виявлена в доступності таких сфер, як «цікава робота» (р <0,05) та «матеріальне забезпечення» (р<0,05). З'ясувалося, що підлітки з повних сімей визначають для себе «роботу» як один з атрибутів дорослості, засіб реалізувати свої можливості та отримувати винагороду (моральну чи матеріальну).

При аналізові співвідношення життєвих категорій за параметром доступності та цінності з'ясувалося, що у сприйнятті досліджуваних обох груп не має чіткої диференціації. Досліджувані вважають цінними ті життєві сфери (категорії), які вони можуть легко досягти та реалізувати, водночас легко досяжні категорії стають значущими.

Стосунки, які безпосередньо вибудовуються при взаєминах з іншими, часто визначають і місце самих підлітків серед них. Закономірно, що для підліткового віку взаємодіяти з ровесниками та референтними дорослими важливо, позаяк спілкування та емоційної підтримки, особистість відчуває групову належність і отримує статус учасника групи. Водночас успішна соціовзаємодія сприятиме успішному засвоєнню соціальних норм і цінностей, а отже, й досягненню соціальної ідентичності.

Серед основних стилів міжособистісної взаємодії респондентів статистично достовірну відмінність зафіксовано в таких показниках: «авторитарний», «агресивний», «покірливий», «залежний», «дружелюбний» та «альтруїстичний» (р<0,01). Зокрема, вищі результати в зазначених стилях показали підлітки, які виховуються в повній сім'ї. Отримані дані свідчать, що в таких респондентів, краще сформована поведінкова модель взаємодії з іншими. Мова йде про те, що вони мають реальну можливість спостерігати за своїми батьками, як вони спілкуються, який стиль взаємодії використовують з іншими. Таким чином, повна сім'я виконує функцію провідника між підлітком та соціумом, що сприяє кращому входженню підлітка у структуру соціальних контактів і набуттю соціального досвіду. Натомість для досліджуваних з дистантних сімей така поведінкова модель буде викривленою, оскільки вони мають змогу спостерігати або тільки за одним із батьків, або за тими особами, які на даний момент є їхнім найближчим оточенням. Батьківська модель міжособистісної взаємодії необхідна, тому що вона стає основою первинних соціальних ідентифікацій підлітка, які він використовує в процесі свого соціогенезу, зіставляючи згодом із самостійно набутими ідентифікаціями.

Зазначимо, що підлітки з повних сімей прагнуть переважно до дружелюбних відносин у міжособистісній взаємодії, підлітки з дистантних сімей - до домінування..

Отже, що соціальна ідентичність підлітків з повних сімей характеризується позитивними показниками структурних компонентів соціальної ідентичності. Зокрема, вони активні та комунікабельні; для них прийнятне дотримання групових правил та норм; у їхній свідомості сформована модель поведінкової взаємодії з іншими; вони більше орієнтовані на пізнання внутрішнього світу та саморозвиток; для них важлива думка інших, однак вони чітко категоризують себе в індивідуально-особистісних характеристиках. Для підлітків, які проживають і виховуються в дистантній сім'ї, соціальна ідентичність представлена такими характеристиками: підозріливість; прояв гнучкості у складних ситуаціях; відчуття провини та тривожність; прояв самокритичності; реалізація соціальної ідентичності через соціально- рольові самовизначення; прагнення займати домінуючу, лідерську позицію у стосунках з іншими; заміщення нереалізованої сімейної ідентифікації матеріальними благами.

Результати дослідження можуть стати корисними у практичній діяльності шкільних психологів та соціальних педагогів, які працюють з підлітками з дистантних сімей.

Список використаних джерел

1. Коростеліна К. В. Структура та динаміка соціальної ідентичності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. психол. наук: спец. 19.00.05 «Соціальна психологія, психологія соціальної роботи» / К. В. Коростелина. - К., 2003. - 27 с. :табл. - Бібліогр.: C. 17-18.

2. Лялюгене И. Ю. Влияние трудовой миграции родителей на социализацию подростков / И. Ю. Лялюгене, Л. А. Рупшене.

3. Микляева А. В. Структура социальной идентичности личности: возрастная динамика / А. В. Микляева, П. В. Румянцева // Вестник ТГПУ. - 2009. - Вып.5(83). - С.129-132.

4. Соціально-психологічні проблеми виховання дітей в дистантних сім'ях і методично- теоретичні засади підготовки спеціалістів до роботи з ними : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (30-31 жовтня 2008). ЧНУ ім. Юрія Федьковича. - Чернівці : Технодрук, 2008. - 176 с.

References

1. Korostelina, K. V., 2003. Struktura ta dynamika sotsial'noyi identychnosti [Structure and dynamics of social identity.]. Abstract of dissertation Doctor of Psychological Sciences. Kyiv.

2. Lyalyuhene, Y. Yu. and Rupshene, L. A. Vlyyanye trudovoy myhratsyy rodyteley na sotsyalyzatsyyu podrostkov [The impact of labor migration of parents on the socialization of adolescents]. [online] Available at: http://www.isras.ru/socis 2008 1.html.

3. Myklyaeva, A. V. and Rumyantseva, P. V., 2009. Struktura sotsyal'noy ydentychnosty lychnosty: vozrastnaya dynamyka[The structure of social identity of an individual: age dynamics]. Bulletin of TSPU, 5(83), pp.129-132.

4. Sotsial'no-psykholohichni problemy vykhovannya ditey v dystantnykh sim 'yakh i metodychno-teoretychni zasady pidhotovky spetsialistiv do roboty z nymy [Socio- psychological Problems of Raising Children in Distant Families and Methodological- Theoretical Basis of Preparing Specialists to Work with them]: All-Ukrainian Scientific- Practical Conference. Chernivtsi, October 30-31, 2008. Chernivtsi: Techno-print.

Размещено на Allbest.ru