Особливості ставлення до професії у правоохоронців

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Особливості ставлення до професії у правоохоронців



У статті наведено результати дослідження ставлення до професії у правоохоронців із різним стажем служби. Визначено відмінності у ставленні правоохоронців до професії на емоційному та когнітивному рівні.

Ключові слова: правоохоронець, ставлення до професії, правоохоронна діяльність.



Постановка проблеми. Успішна реалізація правової реформи в Україні можлива лише за умови подальшого розвитку правоохоронних органів, змін у кадровій політиці відомства, підвищення рівня правосвідомості та професіоналізму її працівників. Відтак, актуалізована потреба в цілковито іншому типі правоохоронця, який суворо дотримується принципів правової держави, успішно орієнтується і діє в сучасному правовому просторі, а також у формуванні керівників нового типу, володіючих високим рівнем професіоналізму і мотивацією до професійного зростання особистості, розробці дієвих технологій надання психологічної допомоги керівникам правоохоронних органів при ускладненнях у професійному зростанні особистості. Сувора правова регламентація, необхідність збереження службової таємниці, протидія зацікавлених осіб, наявність владних повноважень, виконання службових обов'язків в екстремальних, стресових або невизначених ситуаціях, доволі часто блокують професійне становлення та професійне зростання особистості, тому нагальним є внесення змін у процес професійної підготовки з урахуванням специфіки фаховості, так й розвитку особистих якостей фахівців.

Добре відомо, що процес становлення фахівця залежить не тільки від того, що людина може зробити в межах конкретної професії (рівень сформованості знань, умінь, професійних здібностей), а й від того, що вона хоче зробити. Тому важливе значення у професійній придатності посідає розвиненість низки професійно важливих якостей правоохоронця (дисциплінованість, організованість, впевненість у собі, тривала працездатність, психічна витривалість, охайність, здатність до тривалого зосередження, переключення уваги та швидкості орієнтації у нових умовах, здатність працювати при дії сторонніх подразників та ін.), особистих практик життєконструювання. Власна внутрішня активність, застосування досвіду й здібностей, передусім, залежить від мотивації професійної активності, поінформованості щодо вибору професії, процесу навчання, безпосередньо самої діяльності, яку з часом потрібно буде здійснювати, та мети, яку людина становить для себе в цій професії, усвідомлення змісту цієї діяльності, вимог професійного й етичного характеру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цілу низку досліджень було присвячено діяльності як інтегративній формі прояву людини, яка містить у собі матеріальну та духовну діяльність (К. А. Абульханова-Славська, Л. І. Анциферова та ін.); визначенню її через потреби, мотиви, цілі, установки, інтереси, схильності, спрямованість (Б. Ф. Ломов, В. С. Мерлін, К. К. Платонов, В. Д. Шадріков та ін.) та форми прояву: рух, дія, вчинки та поведінка (В. Н. Панферов); вивченню професійного становлення особистості в контексті індивідуального, особистісного процесу, провідним елементом якого є особистий вибір (В. І. Ковальов, І. О. Мартинюк, О. С. Романова,

І. Соболєва, П. П. Соболь та ін.). Ставлення до професії залежно від етапу професійного становлення (предпрофесійний, вибір професії, професійне навчання та професійна діяльність) розкрито в роботахІ.В. Ващенко,Є.Жорнікової,Н.Є. Завадської,В. Зазикіна,В.Іваннікова,В. І. Ковальова, Ф. Кренслера, О. Малигіної, А. Маркової, Ю. Поваренкова, Ю. Скаліна,І. Ханенко, П.С. Яременко та ін. Взаємозв'язок особистіших властивостей і професійної діяльності індивіда відображено в роботах Є. А. Клімова «актуалізовані професіоналами уявлення універсаму, реального цілісного світу, суттєво і не випадково різняться залежно від типу професії, виділеного за ознаками предметної системи, з якою має справу фахівець як суб'єкт діяльності». Існування «професійного типу особистості» підтверджено закордонними дослідниками (Д. Гілфорд, Е. Ро та ін.). Особистісні особливості працівників, діяльність яких відбувається в екстремальних умовах досліджено (Л. М. Балабанова, С. О. Борисова, А. В. Буданов, В. М. Козубовський, В. Ю. Рибніков, О. В. Тимченко та ін.). Незважаючи на чималий обсяг наукових праць, присвячених вивченню різноманітних проявів професійної діяльності, все ще недостатньо висвітлено, на нашу думку, особистісно-психологічні особливості працівників правоохоронних органів.

Мета статті - визначення ставлення до професії у правоохоронців залежно від стажу служби.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. У дослідженні брали участь правоохоронці зі стажем роботи від 5 та більше років (вік 28 років) та абітурієнти вишдх навчальних закладів правоохоронної сфери, які не мають стажу роботи (вік 17 років).

Визначення ставлення до професії здійснювалося на двох рівнях - емоційному та когнітивному. Це було зумовлено тим, що показники когнітивного рівня, як більш усвідомлюваного, можуть відображати не лише особисте ставлення до професії працівника, але й уявлення працівників про «норму» ставлення до своєї професії. Інформацію менш усвідомлювану, а, відтак, і менш залежну від уявлень про соціальну бажаність, вірність того чи іншого ставлення до професії, вивчали за допомогою колірного тесту відносин (див. табл. 1-2).

Таблиця 2

Показники розходження рейтингів професії у правоохоронців із різним стажем служби

Рейтинг	Абітурієнти / стаж до 5 років	Абітурієнти / стаж більше 5 років	стаж до 5 років /стаж більше 5 років
	t	P	t	P	T	P
	1,62		0		4,10	0,05

З даних табл. 2 видно, що значимі розходження існують між працівниками з різним професійним стажем і становлять p < 0,05. Між групами абітурієнтів та працівниками з різним професійним стажем розходження статистичної значимості не набули.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Показники емоційних особливостей сприйняття професійної діяльності у абітурієнтів та працівників із стажем служби подано в табл. 3-4.

Таблиця 3

Частота кольорових асоціацій до понять в (%) серед абітурієнтів

Поняття/колір	1	2	3	4	5	6	7	0
Я-сам	40	15	30	15	0	0	0	0
Правоохоронна система	15	15	25	10	5	5	10	15
Професійна діяльність	25	20	10	10	20	15	0	0
Перспектива професійного росту	5	10	15	30	20	10	5	5
Гроші	20	5	20	0	0	5	5	45

Де: 1 - «Я - сам», 2 - «правоохоронна система», 3 - «професійна діяльність», 4 - «перспектива професійного росту», 5 - «гроші».

Таблиця 4

Частота кольорових асоціацій до понять в (%) серед працівників із стажем служби

Поняття/колір	і	2	3	4	5	6	7	0
Я-сам	20	55	5	5	10	0	0	5
Правоохоронна система	15	10	40	5	0	5	10	15
Професійна діяльність	10	25	45	0	5	10	0	5
Перспектива професійного росту	15	50	10	5	5	0	10	5
Гроші	5	10	30	5	20	5	10	15

При підрахунку значимості розходжень результатів у групах досліджуваних використовувався коефіцієнт кутового перетворення Фішера - f , який обчислюється за формулою:



f = (fi - f2) x ¦JnxmTn + m

Як видно за табл. 4, характеризують себе з зеленим кольором 55 % працівників із стажем служби, що вказує на їх прагнення до самоствердження, успіху, влади, наполегливість у професійній діяльності та впевненість в собі при її здійсненні. Ця якість виражена з вірогідністю розходження - р < 0,01. Зовсім іншим є співвіднесення себе з зеленим кольором у абітурієнтів - тільки в i5 % 10 % працівників характеризують себе з фіолетовим кольором, що свідчить про їх чуттєвість, прагнення подобатись та бути прийнятим соціальним середовищем. Дана якість виражена з вірогідністю розходження - p < 0,05.

Абітурієнти асоціюють себе з оранжево-червоним - 30 %, що означає домінування, потреба в дієвості, прагнення до успіху; серед працівників цей колір обрали тільки - 5 %. Вірогідність розходження становить - p < 0,05.

45 % працівників характеризують свою професійну діяльність з червоним кольором, що вказує на їхню активність у ній, прагнення до успіху в ній через боротьбу, потребу в дії, ініціативі. У абітурієнтів для даного поняття вибирають червоний 10 %. Вірогідність розходження за даним критерієм - р < 0,02.

Працівники точно знають, які вимоги ставить перед ними професійна діяльність і готові їх виконувати, на відміну від абітурієнтів, які обирають до професійної діяльності жовтий колір - 10 %, що вказує на мінливість настроїв, надію по відношенню до професійної діяльності. Вірогідність розходження становить за цим критерієм - р < 0,05.

До поняття «перспектива професійного росту» 50 % працівників віднесли зелений колір, що вказує на їх вольове зусилля, наполегливість при здійсненні професійного росту. Абітурієнти для даного поняття вибирали зелений колір лише в 10 % (див. рис. 3). Вірогідність розходження -р < 0,02.

30 % - абітурієнтів асоціюють перспективу професійного росту з жовтим кольором, що свідчить про їх надію, сподівання на майбутнє, мінливість настроїв, працівники ці кольори не використовували. Вірогідність розходження становить - р < 0,02.

Таким чином, до особистісних факторів, які впливають на розвиток і становлення професіоналізму в правоохоронців можна віднести: прагнення до самоствердження, успіху, влади; наполегливість у професійній діяльності, впевненість у собі; активність, прагнення до успіху через боротьбу; потреба в дії, ініціативність, наполегливість; прояв волі в здійсненні професійного росту.

Працівники зі стажем служби віддають перевагу фіолетовому кольору - 20 %, що свідчить про важливість грошей для них, цінність та актуальність. За цим критерієм вірогідність розходження становить - р < 0,05. Абітурієнти - 45 % асоціюють дане поняття з сірим кольором, що вказує на абсолютно байдуже відношення до них. Вірогідність розходження за цим критерієм становить - р < 0,05, порівняно з працівниками зі стажем служби - 15 %.

У табл. 5-6 представлені ранги понять щодо розкладки кольорів по

Таблиця 5

перевазі (відповідно у абітурієнтів та працівників зі стажем служби), де: 1 - «Я - сам», 2 - «правоохоронна система», 3 - «професійна діяльність», 4 - «перспектива професійного росту», 5 - «гроші».

Поняття «професійна діяльність» лише в 20 % абітурієнтів асоціюється як засіб досягнення мети, натомість у правоохоронців зі стажем - у 65 % (вірогідність розходження - р < 0,01). Щодо поняття «перспектива професійного росту», то у працівників зі стажем служби воно усвідомлюється як спосіб досягнення мети в 50 %, а в абітурієнтів - у 15 % (вірогідність розходження - р < 0,02). Це поняття знаходиться в зоні актуальності як у абітурієнтів, так і в працівників зі стажем. Варто зауважити, що попри зазначене, на становлення професіоналізму в правоохоронців впливає асоціювання професійної діяльності, перспектив професійної діяльності з засобами досягнення мети. Тому наступним завданням було виявлення мотивів обрання професії та мотивів, що впливають на реалізацію професійних обов'язків (досягнення успіху та уникання невдач). професія правоохоронець когнітивний особистісний

Для цього використовувалися методики «Вивчення мотиваційної сфери кандидатів на службу в правоохоронні органи» та «Діагностика особистості на мотивацію до успіху та уникання невдач». Ці методики діагностують різні за ступеннем узагальнення рівні професійної мотивації. Так, перша методика допомогає діагностувати більш конкретний рівень, а друга - більш загальний. Показники виразності основних типів професійної мотивації у працівників з різним стажем подано в табл. 7, а результати значимих розходжень - в табл. 8.

Ранг/колір	1	2	3	4	5	6	7	0
Я-сам	70	10	10	10	0	0	0	0
Правоохоронна система	15	35	10	10	15	5	5	5
Проф. д-ть	40	25	15	10	15	0	5	0
Персп. проф. росту	50	10	20	5	5	10	0	0
Гроші	15	30	15	10	0	5	15	10

Таблиця 6

Ранги понять щодо кольорів по перевазі серед працівників зі стажем служби



Таблиця 7

Показники виразності основних типів мотивації у працівників з різним стажем служби (в балах)

Тип мотивації	До 5 років (Х±а)	Після 5 років (Х±а)	Абітурієнти (Х±а)
Адекватний	3,9 ±0,97	2,87 ±0,21	4,82 ±1,01
Ситуат.з престижем професії	2,65 ±1,11	3,33 ±0,88	3,16 ±0,85
Ситуат. з роман. привабливістю	3,25 ±0,77	1,99 ±0,42	3,20 ±1,07
Конформний	1,6 ±0,49	1,29 ±0,72	1,53 ±0,58
Компенсаційний	3,34 ±1,13	2,24 ±1,03	3,31 ±0,98
Кримінальний	2,65 ±1,12	2,41 ±0,86	2,38 ±0,79

Розглядаючи виразність різних типів професійної мотивації можна зазначити, що для абітурієнтів та працівників, що мають менше 5 років стажу служби в правоохоронних органах, найбільш притаманні такі типи мотивації, як: адекватний, ситуативний із романтичною привабливістю та компенсаторний, а для працівників, що мають понад 5 років стажу - ситуативний, пов'язаний з престижем професії, адекватний та кримінальний. Отже, абітурієнтам і молодим працівникам притаманна спрямованість на процес діяльності, тобто професійна діяльність має самостійну цінність, а для працівників зі стажем понад 5 років - спрямованість на задоволення за допомогою професії своїх потреб, тобто професійна діяльність це засіб для задоволення інших потреб. Крім того, те що у групах абітурієнтів та працівників зі стажем служби до 5 років найбільш високим балом виявився бал адекватного типу професійної мотивації, свідчить про позитивну спрямованість груп (див. табл. 7).

Аналізуючи існуючи поміж групами значимі розходження можемо зазначити, що працівники зі стажем служби понад 5 років мають найнижчі показники по виразності адекватного типу мотивації, а абітурієнти - найвищі. Поміж усіма трьома групами різниця досягає рівня статистичної значимості. Тобто існує тенденція на зниження адекватного типу мотивації з зростанням стажу служби. Отже, спочатку правоохоронець спрямований на оволодіння професією, професійними навичками та вміннями, а потім ця діяльність згортається, стає автоматичною і перестає потребувати багато уваги тому і пов'язані з нею мотиваційні процеси теж згортаються.

Правоохоронці зі стажем служби понад 5 років отримали найменші бали з ситуативного типу пов'язаного з романтичною привабливістю професії та з компенсаторного типу. Ці показники значимо відрізняються від показників двох інших досліджуваних груп. Так, були встановлені значимі розходження за ситуативним типом професійної мотивації пов'язаного з романтичною привабливістю між групою абітурієнтів та працівниками зі стажем служби понад 5 років, а також між працівниками з різним професійним стажем, які склали Р < 0,95.

Таблиця 8

Показники значимих розходжень виразності основних типів професійної мотивації між групами з різним стажем служби

Тип мотивації	Абітур. / до 5 років	Абітур. / понад 5 років	До 5 років /понад 5 років
	t	Р	t	Р	t	Р
Адекватний	3,73	0,05	5,13	0,01	2,4	0,05
Ситуат. з престижем	0,93	-	0,32	-	0,96	-
Ситуат. з романтикою	0,10	-	2,8	0,05	2,1	0,05
Конформний	0,33	-	1,4	-	1,48	-
Компенсаційний	0,1	-	2,31	0,05	2,2	0,05
Кримінальний	0,59	-	0,08	-	0,42	-

По компенсаційному типу професійної мотивації значимі розходження також були між абітурієнтами та працівниками зі стажем після 5 років і між працівниками з різним професійним стажем, вірогідність розходження становила Р < 0,95. На нашу думку, це пов'язано з тим, що зі стажем зменшується емоційна забарвленість діяльності і відповідна мотивація (зменшуються обсяг романтичної мотивації). Професійна діяльність перестає бути самостійною цінністю і стає знаряддям для задоволення інших потреб працівника. Так, працівники зі стажем понад 5 років вже мають родини, дітей і через це для них актуальним стає питання матеріального забезпечення своїх родин. Цікаво, що напевне змінюється і тип компенсаторної мотивації, так для молодих працівників це обрання професії через те, що вона сприяє розвитку бажаних рис, а для досвідчених працівників компенсація йде через підвищення свого соціального статусу, отримання матеріальних цінностей, престижу, володіння матеріальними ознаками високого статусу.

Розходження не набули статистичної значимості за такими типами професійної мотивації: ситуативному, пов'язаному з престижем професії, конформному та кримінальному типах.

Працівники зі стажем служби до 5 років мають високий рівень прагнення до успіху - 75 %, в абітурієнтів він складає - 40 %, а в працівників зі стажем служби понад 5 років - 16,7 %. Отже, між групами працівників зі стажем служби до 5 років та абітурієнтами значимі розходження складають Р < 0,99, а між працівників з різним професійним стажем розходження становлять Р < 0,95 (див. табл. 10).

Результати показників значимих розходжень представлені в табл. 10.

При цьому абітурієнти та працівники зі стажем понад 5 років мають середній рівень мотивації прагнення до успіху порівняно з працівниками зі стажем до 5 років, а розходження складають Р < 0,99. Щодо шкал низька мотивація досягнення успіху та занадто висока мотивація досягнення успіху розходжень не виявлено.

Таблиця 10

Показники значимих розходжень по частоті рівнів мотивації досягнення успіху у групах з різним стажем

Частота рівнів мотивації досягнення успіху	Абітур./ Працівникизі стажем служби до 5 років	Абітур./ Працівники зі стажем служби понад 5 років	Працівники зі стажем служби до 5 років /понад 5 років
	Р	Р	Р	Р	Р	Р
Низька	1,08	-	1,24	-	0	-
Середня	2,78	0,01	1,59	-	3,8	0,01
Висока	1,74	0,05	1,44	-	2,74	0,01
занадто висока	0	-	0	-	0	-

Отже, працівники зі стажем служби менше 5 років мають найбільш високу мотивацію досягнення успіху. Дійсно працівники з таким стажем мають найбільші перспективи кар'єрного росту на відміну від абітурієнтів, які наступні декілька років будуть мати статус курсантів і працівників, що мають стаж понад 5 років (капітани, майори), перспективи зростання в яких уже малі. В останніх найменший рівень мотивації досягнення успіху.

Результати показників мотиваційної сфери особистості - мотивація уникання невдач, подано в табл. 11, а результати значимих розходжень представлено в табл. 12.

Таблиця 11

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

З табл. 12 видно, що високу мотивацію на уникання невдач порівняно з групою абітурієнтів мають працівники зі стажем служби понад 5 років і розходження складають (ер = 1,83 p < 0,05). Занадто високу мотивацію уникання невдач порівняно з двома іншими групами мають працівники зі стажем служби до 5 років і розходження становлять (р = 2,46 p < 0,01 та р = 2,15 p < 0,01 відповідно).

Таблиця 12

Показники значимих розходжень по частоті рівнів мотивації уникання невдач у групах з різним стажем служби

Частота рівнів мотивації уникання невдач	Абітур. / Працівники зі стажем служби до 5 років	Абітур./ Працівники зі стажем служби понад 5 років	Працівники зі стажем служби до 5 років /понад 5 років
	Ф	Р	Ф	Р	Ф	Р
Низька	1,55	-	0,76	-	1,28	-
Середня	1,05	-	0,87	-	0,26	-
Висока	1,02	-	1,83	0,05	1,51	-
Занадто висока	2,46	0,01	0,29	-	2,15	0,01

Досить великі показники по виразності мотивації уникання невдач у всіх досліджуваних групах свідчать про те, що професійна діяльність правоохоронців є дуже формалізованою і порушення якихось правил, невиконання покладених на особу обов'язків може призвести до стягнень та звільнення. Це пояснює і те, чому працівники зі стажем служби менше 5 років мають найбільші показники з мотивації уникання невдач, бо це негативно позначиться на їх кар'єрному зростанні, адже перші 5 років служби є найбільш важливими і найбільш чутливими для кар'єрного зростання. Працівники зі стажем служби понад 5 років мають також досить великі показники мотивації уникання невдач, через те, що отримання догани та звільнення негативно відобразиться на значимій у цей період потребі у матеріальній забезпеченості та престижу, про що говорилося вище. Цій категорії є що втрачати і такі особливості мотивації забезпечують захист досягнень, що набули працівники зі стажем. Проте найменший рівень мотивації уникання невдач мають абітурієнти це можна пояснити тим, що, насамперед, вони ще не досить усвідомлюють особливості обраної роботи, а також тому, що наступні декілька років, коли вони будуть курсантами їх майбутнє буде стабільним, через те, що досить важко позбавити особу статусу курсанта.

Відтак, професійна мотивація правоохоронця залежить від стажу служби. Так, для початку професійної діяльності характерна мотивація, що забезпечує оволодіння професійними навичками та вміннями, після чого ця мотивація згортається, а також зменшується емоційна забарвленість діяльності і відповідної мотивації (зменшується обсяг романтичної мотивації). Професійна діяльність перестає бути самостійною цінністю і стає знаряддям для задоволення потреб працівника. Цікаво, що напевне змінюється і тип компенсаторної мотивації, так для молодих працівників - це обрання професії через те, що вона сприяє розвитку бажаних рис, а для досвідчених працівників компенсація йде через підвищення свого соціального статусу, отримання матеріальних цінностей, престижу.

Через те, перші 5 років є найбільш чутливими для кар'єрного зросту правоохоронця, цей період забезпечується особливою мотивацією, а саме висока спрямованість до успіху та висока мотивація уникання невдач. Порівняно з ними абітурієнти мають більш низькі показники як по мотивації досягнення успіху, так і по мотивації уникання невдач. У працівників зі стажем служби понад 5 років хоча і знижується мотивація досягнення успіху, але мотивація уникання невдач залишається досить високою.

Для встановлення особливостей потрібностно-мотиваційної сфери правоохоронців була використана методика задоволення 5 основних потреб, за допомогою якої визначалися зміни співвідношення дефіцитарної та побутової мотивації у працівників з різним стажем служби. Дані по цій методиці свідчать не лише про задоволеність чи незадоволеність тієї чи іншої потреби, але й про рівень, повноту задоволення кожної з досліджуваних потреб.

Дані повноти задоволення матеріальних потреб у працівників з різним стажем представлені в табл. 13, результати значимих розходжень між групами досліджуваних по задоволенню матеріальних потреб представлені в табл. 14

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Як видно з табл. 13-14, працівники зі стажем служби понад 5 років мають найменшу задоволеність матеріальних потреб. У абітурієнтів рівень незадоволеності матеріальних потреб найменший. За цим показником вони значимо відрізняються від працівників зі стажем понад 5 років (ф =3,06, p < 0,01) та молодих працівників (ф =2,08, p < 0,05). Звісно, що наведені дані не можна трактувати як погіршення задоволення матеріальних потреб із набуттям професійного досвіду. Ці данні свідчать про те, що з віком правоохоронці набувають родини і певні матеріальні обов'язки перед ними і той рівень матеріального забезпечення, який був у них раніше (до появи родин, народження дітей, старості батьків, яких треба утримувати, вступу дітей до ВНЗ тощо) при відсутності кар'єрного росту і, відповідно, росту зарплатні усвідомлюється як недостатній. Тобто мається деяка дисгармонія, а саме з віком в особи збільшуються матеріальні зобов'язання перед родиною, а можливість кар'єрного зростання в підрозділах правоохоронної сфери зменшується.

Таблиця 14

Показники значимих розходжень між працівниками з різним стажем служби по задоволенню

Повнотазадоволення потреби в безпеці	Абітурієнти	Працівники зі стажем служби до 5 років	Працівники зі стажем служби понад 5 років
Повністю	30	75	25
Частково	60	12,5	66,7
Не задовольняються	10	12,5	8,3

Таблиця 15

Показники повноти задоволення потреби в безпеці у працівників з різним стажем служби (у%)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//



З табл. 16 видно, що з усіх трьох груп потреба в безпеці повністю задовольняється тільки у працівників із стажем служби до 5 років, значимі розходження встановленні як з абітурієнтами (ф =2,3, p < 0,05), так і з працівниками зі стажем понад 5 років (ф =2,29, p < 0,05). Як у абітурієнтів, так і працівників зі стажем служби понад 5 років потреба в безпеці задовольняється частково, і цим значимо розходиться з показниками працівників, що мають стаж служби менше 5 років (ф =2,52, p < 0,01та ф =2,6, p < 0,01 відповідно). Ці данні можна пояснити тим, що працівники зі стажем служби до 5 років мають достатньо знань, вмінь і навичок на відміну від абітурієнтів, щоб захистити своє життя, на відміну від працівників зі стажем служби понад 5 років вони, як правило, більш молоді та фізично сильніші. Крім того, як показали дані попереднього етапу дослідження, працівники зі стажем служби понад 5 років, будучи менш задоволені своїм матеріальним становищем більш схильні до кримінальної діяльності (кримінальна мотивація), що збільшує кількість ситуацій потенційно небезпечних для життя.

Таблиця 16

Показники значимих розходжень між працівниками з різним стажем служби по задоволенню потреби в безпеці

Повнота задоволення потреби в безпеці	Абітур. / Працівники зі стажем служби до 5 років	Абітур. / Працівники зі стажем служби понад 5 років	Працівники зі стажем служби до 5 років /понад 5 років
	Ф	Р	Ф	Р	Ф	Р
Повністю	2,3	0,05	0,31	-	2,29	0,05
Частково	2,52	0,01	0,38	-	2,6	0,01
Не задовольняються	0.19	-	0,16	-	0,30	-

Рівень задоволення соціальних потреб у працівників із різним стажем служби подано в табл. 17, а результати значимих розходжень представлено в табл. 18.

З табл. 18 видно, що значимих розходжень між трьома групами не встановлено. Проте ми можемо вказати, виходячи з табл. 17, що високі показники задоволення соціальних потреб присутні у кожної з трьох груп досліджуваних: в абітурієнтів - 35,0 %, працівників зі стажем служби до 5 років - 62,5 %, а у працівників із стажем служби понад 5 років - 50,0 %.

Таблиця 17

Показники повноти задоволення соціальних потреб у працівників з різним стажем служби

Повнотазадоволення соціальних потреб	Абітурієнти	Працівники зі стажем служби до 5 років	Працівники зі стажем служби понад 5 років
Повністю	35,0	62,5	50,0
Частково	50,0	25,0	33,3
Не задовольняються	15,0	12,5	16,7

Зазначимо, що відповідно до А. Маслоу незадоволеність потреб попереднього рівня (матеріальних потреб та потреби у безпеці) повинно приводити до низьких показників по задоволенню потреб більш високого рівня. Але зниження матеріальної забезпеченості і безпеки у працівників із стажем понад 5 років відбувається вже на тлі сформованих комунікативних навичок і кола спілкування, до того ж професія правоохоронців належить до типу «людина-людина», для яких притаманне спілкування. Для молодих людей (абітурієнтів) підвищення соціальної активності є нормою, бо молодість - це період професійного та сімейного самовизначення. Тобто підвищення соціальної активності і відповідно задоволеність соціальної потреби є особливістю молодого віку.



Таблиця 18

Показники значимих розходжень між працівниками з різним стажем служби по задоволенню соціальних потреб

Повнота задоволення соціальних потреб	Абітур. / Працівники зі стажем служби до 5 років	Абітур. / Працівники зі стажем служби понад 5 років	Працівники зі стажем служби до 5 років / понад 5 років
	Ф	Р	Ф	Р	Ф	Р
Повністю	1,34	-	0,84	-	0,55	-
Частково	1,26	-	0,93	-	0,40	-
Не задовольняються	0,17	-	0,13	-	0,26	-

Дані задоволення потреби у визнанні у працівників із різним стажем служби подано в табл. 19, результати значимих розходжень між цими групами - в табл. 20.

Таблиця 19

Показники повноти задоволення потреби у визнанні у працівників із різним стажем служби

Повнота задоволення потреби у визнанні	Абітурієнти	Працівники зі стажем служби до 5 років	Працівники зі стажем служби понад 5 років
Повністю	10,0	25,0	37,3
Частково	70,0	37,5	50,3
Не задовольняються	20,0	37,5	16,7

З таблиці 20 видно, що зі збільшенням стажу служби в правоохоронній сфері збільшується задоволеність потреби у визнанні, отримані статистично значимі розходження поміж показниками працівників, що мають стаж понад 5 років та абітурієнтами (ер = 1,85, p < 0,05). Ці данні свідчать, що незважаючи на всі матеріальні труднощі, правоохоронці зі стажем понад 5 років визнають і усвідомлюють, що тривала служба підвищує соціальний статус людини, надає можливість впливати на інших. Але це припущення також потребує уточнення, через те, що з віком, при інших рівних обставинах, авторитет людини зростає (у нашому суспільстві є стереотип поваги старших, більш досвідчених).

Дані по задоволенню потреби в самовираженні у працівників з різним стажем служби подано в табл. 21, а результати розходжень по цій потребі - в табл. 22.

Таблиця 20

Показники значимих розходжень між працівниками з різним стажем служби по задоволенню потреби у визнанні

Повнота задоволення потреби у визнанні	Абітур. / Працівники зі стажем служби до 5 років	Абітур. / Працівники зі стажем служби понад 5 років	Працівникизі стажем служби до 5 років / понад 5 років
	Ф	Р	Р	Р	Ф	Р
Повністю	0,96	-	1,85	0,05	0,57	-
Частково	1,60	-	1,13	-	1,04	-
Не задовольняються	0,39	-	0,23	-	0,58	-

Таблиця 21

Показники повноти задоволення потреби в самовираженні у працівників з різним стажем служби (у %)

Повнотазадоволення потреби в самовираженні	Абітурієнти	Працівники зі стажем служби до 5 років	Працівники зі стажем служби понад 5 років
Повністю	10	25	8,33
Частково	75	25	16,7
Не задовольняються	15	50	75

Приведені данні свідчать про те, що зі збільшенням стажу служби зменшується задоволеність потреби у самовизначенні. Так, працівники зі стажем служби понад 5 років мають найбільші показники незадоволеності потреби у самовизначенні - 75,0 %, трохи менші показники у працівників зі стажем служби до 5 років - 50,0 %, за показником задоволеності потреби у визнанні ці групи працівників значимо відрізняються від абітурієнтів (р = 2,13, p < 0,05 та р = 1,7, p < 0,05 відповідно). Ці данні пояснюються швидше не тим, що незадоволеність потреб більш низького рівня не дає можливості росту задоволення потреби у визнанні (адже порівняно з іншими у працівників зі стажем понад 5 років найбільш задоволена потреба у визнанні і найменш у самовизначенні), а тим, що для діяльності правоохоронців притаманна висока нормативність і, як слід, одноманітність, що стає невелюючим чинником для особистості.

Таблиця 22

Показники значимих розходжень між працівниками з різним стажем служби по задоволенню

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Отже, розглядаючи співвідношення задоволення дифіцитарних та побутових потреб у працівників із різним стажем служби, можемо зазначити, що для правоохоронців характерний дисбаланс між підвищенням із віком потреби в матеріальних цінностях (зростають матеріальні обов'язки перед сім'єю) і зниження перспектив кар'єрного росту. Цей дисбаланс призводить до появлення негативної мотивації (кримінальної, корисної) і відповідно погіршенню якості праці правоохоронців. Для збереження компетентних фахівців слід, на нашу думку, запровадити індексацію заробітної платні відповідно до стажу служби. Незважаючи на деяке зниження задоволеності дифіцитарної мотивації зі стажем не зменшується задоволення соціальних потреб, а задоволеність потреби у визнанні зростає. Але професійна діяльність правоохоронців є настільки нормативно урегульованою, що це виступає невілюючим фактором для особистості і дає змогу задовольнити потребу у самовираженості.



Висновки

Отримані дані підтверджують певне співвідношення між стажем служби та когнітивно-емоційним рівнями досліджуваних: зі збільшенням професійного стажу відношення до професії на когнітивному рівні у працівників зі стажем служби погіршується, а на емоційному рівні поліпшується.

Професійна мотивація правоохоронця залежить від стажу служби. Так, для початку професійної діяльності характерна мотивація, що забезпечує оволодіння професійними навичками та вміннями, після чого ця мотивація згортається, а також зменшується емоційна забарвленість діяльності і відповідної мотивації (зменшуються обсяг романтичної мотивації). Професійна діяльність перестає бути самостійною цінністю і стає знаряддям для задоволення потреб працівника. Цікаво, що напевне змінюється і тип компенсаторної мотивації, так для молодих працівників - це обрання професії через те, що вона сприяє розвитку бажаних рис, а для досвідчених працівників компенсація йде через підвищення свого соціального статусу, отримання матеріальних цінностей, престижу.

Через те, перші 5 років є найбільш чутливими для кар'єрного росту правоохоронця, цей період забезпечується особливою мотивацією, а саме висока спрямованість до успіху та висока мотивація уникання невдач. Порівняно з ними абітурієнти мають більш низькі показники як по мотивації досягнення успіху, так і по мотивації уникання невдач. У працівників із стажем служби понад 5 років хоча і знижується мотивація досягнення успіху, але мотивація уникання невдач залишається досить високою.

Для правоохоронців характерний дисбаланс між підвищенням із віком потреби в матеріальних цінностях (зростають матеріальні обов'язки перед сім'єю) і зниження перспектив кар'єрного росту. Цей дисбаланс призводить до появи негативної мотивації (кримінальної, корисної) і відповідно погіршенню якості праці правоохоронців. Для збереження компетентних фахівців слід, на нашу думку, запровадити індексацію заробітної платні відповідно до стажу служби. Незважаючи на деяке зниження задоволеності дифіцитарної мотивації зі стажем не зменшується задоволення соціальних потреб, а задоволеність потреби у визнанні зростає. Але професійна діяльність правоохоронців є настільки нормативно врегульованою, що це виступає невілюючим фактором для особистості і дає змоги задовольнити потребу у самовираженості.



Література

Балабанова Л.М. Особистісна ефективність у професійному зростанні фахівця органів внутрішніх справ МВС України /Л.М. Балабанова // Проблеми екстремальної та кризової психології. Збірник наукових праць. Вип. 14. Частина IV - Х.: НУЦЗУ, 2013. - С. 28-34.

Ващенко І. В., Завадська Н. Є., Ханенко І. І. Психологія професійного зростання жінок- керівників у правоохоронних органах України: колективна монографія. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2013. - 228 с.

Дубовницкая Т. Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов / Т. Д. Дубовицкая // Психологическая наука и образование. - 2004. - № 2. - С.82-86.

Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. Психологический аспект / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович, В.А. Пономаренко. - Минск: Изд-во «Университетское», 1985. - 208 с.

Климов Е.А. Психология профессионала. - Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. - 400 с.

Кудряшова Г.Н. Особенности психологической подготовки сотрудников патрульнопостовой службы ОВД к деятельности в условиях с риском для жизни [Текст] : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.06 - Юридическая психология / Г.Н. Кудряшова ; С.-Петерб. ун-т МВД РФ - СПб, 2008. - 28 с.

Яременко П.С. Професійна підготовка майбутніх працівників ОВС України / П.С. Яременко. - К.: Лібра, 2001. - 167 с.

Размещено на Allbest.ru