Формування навичок безпечної поведінки у підлітків та молоді в умовах "Клініки, дружньої до молоді"

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Формування навичок безпечної поведінки у підлітків та молоді в умовах «Клініки, дружньої до молоді»

Павловська Л. О.

У статті обґрунтовано актуальність та необхідність проведення профілактичної роботи серед підлітків та молоді щодо формування навичок безпечної поведінки. Узагальнено наукові підходи до вибору форм та методів навчання здоровому способу життя, що базуються на гуманістичних ідеалах та повазі до прав дитини. Запропоновано профілактичну програму з формування навичок безпечної поведінки у підлітків і молоді та надані практичні рекомендації щодо її впровадження в умовах «Клініки, дружньої до молоді».

Проблеми виховання здорового підростаючого покоління як генофонду нації посідають центральне місце в розвитку суспільства на сучасному етапі. Соціальна значимість здоров'я підлітків та молоді зумовлена тим, що вони є репродуктивним, інтелектуальним, економічним, соціальним, політичним і культурним потенціалом суспільства. Проте чисельні наукові публікації підтверджують тенденції постійного погіршення стану здоров'я підлітків і молоді в Україні. За статистичними даними в українському суспільстві набули поширення тютюнокуріння, зловживання алкоголем, вживання наркотиків, безладні статеві стосунки. Як наслідок - поширення ВІЛ/СНІДу та інфекцій, що передаються статевим шляхом, небажана вагітність у ранньому віці, погіршення репродуктивного здоров'я, соціально-психологічна дезадаптація [1; 7-9]. Усі ці фактори становлять загрозу здоров'ю та життю нового покоління громадян. Значна частина небезпечних хвороб сьогодення зумовлена ризикованими формами поведінки молоді. Ці проблеми можна попередити за допомогою профілактичної роботи, важливою складовою якої є формування навичок безпечної поведінки в підлітковому віці. Тому актуальності набуває здійснення профілактичної роботи зі збереження здоров'я серед підлітків та молоді. У зв'язку з цим зростає необхідність створення служб здоров'я, які були б орієнтовані на підлітків та молодь. В Україні активно створюється мережа «Клінік, дружніх до молоді» (КДМ), які діють на принципах доступності, добровільності, доброзичливості, анонімності, конфіденційності та неосудливого ставлення до відвідувачів. На нашу думку, навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок в умовах КДМ має можливість позитивно вплинути на ризикові форми поведінки та зробити значний внесок у здоровий розвиток молоді. Тому розробка профілактичних програм для підлітків і молоді є досить важливою, а запропонована тема - актуальною.

Підлітковий вік - це вік поєднання суперечностей: з одного боку, це період соціалізації, входження в світ людської культури та суспільних діяльностей, а з іншого - індивідуалізації, відкриття та утвердження власного унікального і неповторного «Я». У підлітковому віці людина, як правило, не усвідомлює цінності здоров'я, зацікавлена у всебічному пізнанні світу, прагне, якщо не засвоїти, то хоча б спробувати «принади», атрибути «дорослого життя», які переважно забороняються дорослими. Підлітки експериментують, приймаючи на себе дорослі ролі, переважно це експериментування носить ризикований характер. Підлітки вважаються проблемною групою - «вже не діти, але ще не дорослі». Основні проблеми підлітків зумовлені психофізіологічними особливостями підліткового віку (юнацька гіперсексуальність, егоцентризм, лабільність емоційної сфери, гормональні зміни в пубертатному періоді, вплив групи однолітків, потреба в соціальному визнанні факту дорослішання, засвоєння нових соціальних ролей) та ризикованою моделлю поведінки. У зв'язку з цим зростає роль «Клінік, дружніх до молоді», які орієнтовані на підлітків та молодь. КДМ - це заклади, які надають медико-соціальну та психологічну допомогу підліткам від 14 років і молоді до 24 років на основі дружнього підходу, рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) Мета КДМ - збереження психічного та репродуктивного здоров'я, формування відповідальної та безпечної поведінки в статевих та міжособистісних стосунках, профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ-інфекції. Ідеологія «Клініки, дружньої до молоді» базується на розумінні проблем та спільному пошуку шляхів зміни ризикованої поведінки з метою збереження здоров'я, ураховуючи специфіку підліткового віку. «Клініка, дружня до молоді» (КДМ) Суворовського району м. Херсона створена в жовтні 2010 року на базі дитячої поліклініки №1 Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня». Інформаційно-просвітницька робота націлена на формування у підлітків позитивного іміджу здорової людини, мотивації до здорового способу життя, навичок безпечної поведінки.

Мета статті - висвітлення процесу формування навичок безпечної поведінки у підлітків завдяки комплексному підходу в умовах «Клініки, дружньої до молоді».

Плануючи та здійснюючи профілактичну роботу у молодіжному середовищі, слід виходити з настанови, що ризикована поведінка значно підвищує ймовірність ризиків для здоров'я. Тому слід розглядати навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок. Адже формування навичок, необхідних для збереження здоров'я, сприяє тому, що молода людина вчиться чинити опір зовнішнім впливам, що можуть мати негативні наслідки для неї, а також започатковує в ранньому віці моделі поведінки, що сприяють здоров'ю. безпечний поведінка молодь

Розглянемо основні поняття.

Здоров'я (за визначенням ВООЗ) - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя [6, с.11].

Життєві навички (компетентності) - це здатність до адаптивної й позитивної поведінки, що дозволяє ефективно справлятися з вимогами і проблемами щоденного життя [6, с.11,18]

«Навчання здоровому способу життя - це підхід у формуванні здорового способу життя через розвиток знань, ставлення та навичок з використанням різноманітного досвіду навчання, з акцентом на залученні до участі» [6, с. 11].

Як правило, використовують термін «формування здорового способу життя», хоча він не відображає суть профілактичної роботи щодо збереження здоров'я, а скорше її кінцеву мету. Термін «формування відповідальної поведінки стосовно свого здоров'я» є більш конкретним. Він відображає процес конкретних дій, направлених на зміну поведінки щодо збереження здоров'я кожної конкретної людини [10].

Ризикована поведінка - це поведінка, у результаті якої виникає висока вірогідність порушення здоров'я [7, с.12].

Безпечна поведінка - це поведінка, яка відображує відповідальне ставлення людини до свого здоров'я, до життя свого та інших [7, с.13].

Аналіз науково-методичної літератури стосовно розвитку, поведінки та навчання дітей [3-5] дозволяє зробити наступний висновок. Основою більшості теорій розвитку людини є розуміння складних біологічних, соціальних та когнітивних змін, ґендерної приналежності, а також духовний розвиток, що має місце в підлітковому віці. Виділяється кілька теорій та принципів: теорія соціального навчання, що базується на роботі

Альберта Бандури, теорія проблемної поведінки, теорія соціального впливу, транстеоретична модель (теорія стадій зміни), теорія пружності, теорія конструктивізму Виготського та ін. У цих теоріях багато спільних підходів, які можуть скласти теоретичне підґрунтя розвитку навичок безпечної поведінки. Ефективне навчання безпечній поведінці повторює природні процеси, у рамках яких діти засвоюють поведінку. До цих процесів відносяться моделювання, спостерігання та соціальні контакти. Навички засвоюються краще, коли підлітки мають можливість не тільки їх спостерігати, а й активно використовувати. Тому найефективнішим є навчання через практику дії. В основу педагогіки співробітництва й розвивального навчання покладено ідеї радянського психолога Л. С. Виготського, що визначають сутність сучасного підходу до освіти, який називають педагогікою співробітництва і розвивального навчання. Розвивальне навчання - це процес інтеріоризації, «врощу- вання» зовнішньої колективної соціальної взаємодії у внутрішній досвід дитини, її спосіб мислення [5]. Навчання й виховання здійснюються в процесі колективної діяльності учнів. Практичне застосування цього підходу означає, що:

Зміст навчання повинен мати превентивний характер, тобто орієнтуватися на зону найближчого розвитку дітей з урахуванням рівня їх актуального розвитку. Виховання соціально спрямованої і відповідальної поведінки доцільно починати до того, як учні зіткнуться з реальними проблемами у своєму житті.

Навчально-виховний процес має орієнтуватися не лише на засвоєння учнями досвіду інших людей, а й на формування власної стратегії самоосвіти, самовиховання і саморозвитку.

Для ефективного впливу необхідно використовувати педагогічні методи, що базуються на активній участі і співпраці учнів між собою і з вихователем.

Такий підхід до навчання стає науковою базою формування навичок здорового способу життя. Дослідники вважають, що можливість тренувати навички поведінки в процесі інтерактивних занять, формує в молоді готовність використовувати їх в повсякденному житті [6]. Позитивні типи поведінки підсилюються, якщо підлітки бачили чи відчули на собі в процесі навчання наслідки тої чи іншої моделі поведінки. Дослідження підходів у навчанні здоровому способу життя зарубіжних та вітчизняних авторів продемонстрували, що інтерактивні освітні методики із залученням підлітків є найбільш ефективними для формування знань, ставлень та навичок, щоб підлітки могли зробити вибір на користь безпечної поведінки.

Життєві навички - це низка психологічних і соціальних компетентностей, які допомагають людині ладнати зі своїм внутрішнім світом і будувати продуктивні стосунки із зовнішнім оточенням. Чітко визначеного переліку життєвих навичок не існує. Немає і єдиної загальновизнаної класифікації життєвих навичок. У деяких програмах, що ґрунтуються на розвитку життєвих навичок, їх перелічено в довільному порядку. В інших програмах їх поділяють на психологічні і соціальні. В окремих програмах цю класифікацію поглиблено: серед соціальних навичок виділяють навички міжособистісного спілкування і навички протидії соціальному тиску. Психологічні поділяють на когні- тивні (інтелектуальні) та емоційно-вольові. Найчастіше навички об'єднують у три групи. Наприклад: соціальні, когнітивні та емоційно-вольові навички або внутрішньоперсональні (психологічні), міжперсональні (комунікативні) і навички протидії соціальному тиску.

Особливе місце серед них належить навичкам протидії соціальному тиску, що допомагають молоді навчитися діяти незалежно в сучасному світі. Вони сприяють формуванню гармонійно розвиненої особистості, її кращій соціальній адаптації, інтелектуальному й емоційному благополуччю, позитивній і здоровій поведінці. Тому у своїй роботі ми будемо орієнтуватися на «життєві навички, сприятливі для здоров'я».

Отже, розвиток життєвих навичок - це ефективна педагогічна технологія, спрямована на формування здорової особистості. Вона гармонійно поєднує функції виховання (формування ідентичності, ціннісних орієнтацій та переконань) і розвиток соціально-психологічних компетентностей учнів (їхніх знань, умінь і навичок). Це сприяє формуванню своєрідного «поведінкового імунітету» до ризикованої поведінки стосовно життя та здоровя.

Варто наголосити, що домінантою в профілактичній роботі з підлітками та молоддю має стати формування навичок соціальної компетентності - базису для адаптивної та позитивної поведінки, які дозволяють людині адекватно виконувати норми і правила, прийняті в суспільстві, ефективно вирішувати проблеми повсякденного життя. Тому в процесі профілактичної роботи важливо зробити акцент на формуванні життєвих навичок (соціально-психологічних компетентностей), сприятливих для здоров'я.

Життеві навички, сприятливі для здоров'я

Міжперсональні навички

. Навички ефективного спілкування:

активне слухання

уміння чітко висловити свою думку

уміння відкрито висловлювати свої почуття без тривоги і звинувачень

адекватна реакція на критику

уміння попросити про послугу, допомогу

. Навички співпереживання:

здатність розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей

уміння висловити це розуміння

уміння надати підтримку і допомогу

. Навички розв'язання конфліктів:

здатність розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів

уміння розв'язувати конфлікти поглядів на основі толерантності

уміння розв'язувати конфлікти інтересів шляхом конструктивних переговорів

. Навички протидії соціальному тиску (упевненої поведінки, відмови, поведінки в умовах тиску, загрози насилля, протидії дискримінації):

навички упевненої поведінки

уміння відстоювати свою позицію

уміння долати сором'язливість

уміння відмовлятися від небезпечних пропозицій

протидія дискримінації

. Навички групової роботи і адвокації:

уміння бути членом команди, працювати на результат

уміння висловити повагу до внеску інших осіб

сприйняття різних стилів поведінки

лідерські навички

навички впливу і переконливості

навички встановлення контактів і мотивуванн

Внутрішньоперсональні навички.

Когнітивні (інтелектуальні) навички

Самоусвідомлення і самооцінки:

здатність усвідомити свою унікальність

позитивне ставлення до себе, інших людей і життєвих перспектив

здатність реально оцінювати свої здібності і можливості, переваги і недоліки

здатність адекватно сприймати оцінки інших людей

здатність усвідомити свої права, потреби, цінності і пріоритети

постановка життєвої мети

Аналіз проблем і прийняття рішень:

уміння визначити суть проблеми і причини її виникнення

уміння знайти відповідну інформацію і достовірні джерела

здатність сформулювати щонайменше три варіанти розв'язання цієї проблеми

уміння передбачити наслідки кожного варіанта для себе й інших

уміння оцінити реалістичність кожного

варіанта, враховуючи власні можливості і життєві обставини

здатність обрати оптимальне рішення

Навички критичного мислення:

уміння відрізняти факти від міфів, стереотипів та особистих уявлень

аналіз ставлень, цінностей, соціальних норм, вірувань і чинників, що на них впливають

аналіз впливу однолітків і засобів масової інформації

Емоційно-вольові навички

Навички самоконтролю:

контроль проявів гніву

уміння долати тривогу

уміння переживати невдачі

уміння справлятися з горем, втратою, травмою, насиллям

Керування стресами:

планування часу

позитивне мислення

методи релаксації

Мотивація успіху і гартування волі:

віра в те, що ти є господарем власного життя

настроєність на успіх

здатність концентруватися на досягненні мети

розвиток наполегливості та працелюбності

Розвиток життєвих навичок - це підхід, зосереджений на учнях, намагання зробити процес викладання динамічнішим і привабливішим, можливість відпрацювання навичок з використанням інтерактивних методів навчання. Інтерактивні методи - необхідний елемент і запорука успішного навчання навичкам. Адже важко уявити процес аналізу цінностей і ставлень, якщо представлено лише одну думку; група людей сформулює більший перелік аргументів для можливого вибору, ніж одна людина; не можна навчитися міжособистісних стосунків, якщо просто послухати лекцію. Метод розвитку життєвих навичок - це синтез найуспішнішого педагогічного досвіду і досягнень психологічної науки, передусім гуманістичної психології і теорії соціального впливу.

На відміну від багатьох педагогічних технологій, метод розвитку життєвих навичок має на меті позитивні зміни у поведінці підлітків. Він передбачає зміни не лише у знаннях, а й у ставленнях і навичках, які стимулюватимуть ці бажані поведінкові зміни. В основі цієї методики - повага до загальнолюдських цінностей і захист прав людини. Вона налаштовує на усвідомлення своїх прав і обов'язків, розуміння прав інших людей і повагу до них, виховує гідність, миролюбність, справедливість, колективізм, почуття відповідальності, впевненість у власних силах, толерантність (визнання того, що всі люди різні, що існують різні культури), інші позитивні якості.

Її відмінність від традиційних методів виховання у тому, що формування особистої системи цінностей відбувається не шляхом моралізаторства, а завдяки добровільному прийняттю через усвідомлення їх реальної вигоди. Метод реалізує концепцію особистісно орієнтованого навчання і виховання. Він ураховує вікові та індивідуальні особливості, етнічні, релігійні і соціально-економічні аспекти їхнього життя, передбачає делікатне ставлення до гендерних питань. Цей метод спрямовується на задоволення природних потреб підлітків і молоді, адже ігнорування цього призводить до зниження рівня загального благополуччя, виникнення поведінкових ризиків і проблем. Навчання здійснюється на ситуаціях, близьких до реального життя дітей і молоді, з урахуванням рівня їхнього розвитку, потреб і проблем. Але при цьому він враховує не лише актуальні потреби і проблеми, а й ті, що незабаром виникнуть у зоні їх найближчого розвитку. Перевага надається інтерактивним, а не інформативним формам навчання. Цей підхід є найбільш сприятливим саме для «Клінік, дружніх до молоді».

Процес формування навичок являє з себе серію заходів, кожен з яких вирішує окремі завдання соціальної профілактики. На різних етапах профілактичної інтервенції використовуються ті методи, які в конкретних умовах дозволяють реалізувати поставлені завдання. Разове використання окремих методів профілактичної інтервенції не принесе бажаних результатів. Профілактика буде ефективною лише за умови систематичного комплексного використання різних методів.

Перед початком планування профілактичної роботи важливо визначити та зрозуміти стадії, на яких знаходяться підлітки з точки зору їх знань, ставлень, мотивації й досвіду та співвідносити з ними свою діяльність.

Етапи зміни поведінки підлітка та дії фахівця (психолога, соціального педагога):

Підліток навіть не замислюється про те, що її звична поведінка може бути небезпечною. Психолог повинен звернути увагу на те, яких ризиків зазнає підліток, що веде такий спосіб життя.

Підліток починає замислюватися над своїми вчинками. Треба надати конкретну інформацію про ступінь ризику, допомогти проаналізувати всі «за» та «проти» щодо зміни поведінки.

Підліток готовий діяти, щоб змінити свою поведінку. Треба навчити новим навичкам поведінки, техніці самоконтролю, заохочувати успіхи, допомогти змінити звичне оточення, навчити уникати ризикованих ситуацій

Підліток працює над зміною своєї поведінки. Треба забезпечити систему підтримки з боку оточуючих та фахівців, формувати впевненість в досягненні позитивного результату.

У підлітка сформовані навички позитивної поведінки. Задача фахівця- стимулювати в підлітка почуття гордощів за досягнутий результат.

Без урахування цього процесу неможливо досягти бажаного результату від профілактичного впливу.

Специфіка роботи КДМ полягає в тому, що підлітки звертаються до кабінету добровільно та частіше індивідуально. Але провідним методом профілактичної роботи є групова робота в умовах організованих колективів (загальноосвітні школи, навчальні заклади різних рівнів акредитації). Для проведення групової профілактичної роботи ми співпрацюємо з навчальними закладами Суворовського району. Це 16 загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв, 2 ПТНЗ, 6 ВНЗ I-II рівня акредитації та 1 сільська школа. Спільно з Службою у справах дітей Суворов- ської районної у м. Херсоні ради проводимо профілактичні заходи також для умовно осуджених підлітків, що знаходяться під соціальним супроводом.

Спеціалісти «Клініки, дружньої до молоді» в процесі планування профілактичної роботи спираються на комплексний підхід з використанням різноманітних інтерактивних методик. З метою формування навичок безпечної поведінки нами розроблено та впроваджено комплексну профілактичну програму «Молодь обирає здоров'я». Програма складається з трьох етапів (рис. 1).

Рис. 1. Етапи формування здорового способу життя

Основними формами профілактичної роботи в КДМ є лекції, бесіди, відео лекторії, семінари-тренінги, дискусії, конференції, вуличні акції та фестивалі. Для кожного етапу притаманні свої форми та методи роботи. Наприклад, анкетування проводимо для вивчення рівня поінформованості підлітків з певної проблеми, лекції використовуємо для поширення інформації про ту чи іншу шкідливу звичку, її наслідки для здоров'я; мозковий штурм, обговорення, дискусії допомагають впливати на мотивацію до зміни ризикованої поведінки чи до закріплення рішення мати безпечну поведінку; тренінг, рольова гра, моделювання ситуації - спосіб розвитку та закріплення навичок.

У ході роботи ми дійшли висновку, що найефективнішим методом впливу на поведінку є тренінг - форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і з тренером та спрямована на отримання знань, розвиток умінь і формування навичок подолання проблем та соціальної поведінки [5].

У профілактичній роботі використовуються тренінги комунікативних умінь, психотерапевтичні тренінги, тренінги особистісного зростання та комплексні навчальні тренінги (інтерактивні семінари). Тренінг сприяє формуванню поглядів, емоційного ставлення, навичок поведінки, а отриманий досвід учасники можуть поширювати серед інших у неформальному спілкуванні.

Щоб реально вплинути на свідомість і поведінку учнів, зміст тренінгу має бути максимально наближеним до потреб і проблем учасників; враховувати рівень їхнього актуального розвитку і завдання найближчого розвитку; орієнтуватися на формування цінностей, знань, умінь і навичок, які є основою поведінки; розглядати делікатні теми, що стосуються репродуктивного здоров'я і вживання психоактивних речовин, не ізольовано, а в контексті інших важливих проблем.

Для отримання реальних результатів необхідно відкрито і детально обговорювати з учнями такі теми, як сексуальність, шляхи зараження ВІЛ/ІПСШ і методи захисту. На початку учні можуть почуватися незручно і соромитися обговорювати питання сексуальності та статевих стосунків. Важливо пам'ятати, що підлітки в одному класі можуть мати не лише різний рівень сексуального, а й різні уявлення про сексуальний розвиток і сексуальні стосунки і навіть різний життєвий досвід. Більшість з них ще не мали сексуальних стосунків. Але, можливо, хтось уже розпочав статеве життя. Не виключено, що хтось став жертвою сексуального насильства. Дехто отримав інформацію про стосунки з протилежною статтю від компетентного дорослого. Решта щось чула про це на вулиці або з інших сумнівних джерел. У будь-якому разі слід рішуче відмовитися від менторського тону і моралізаторства, інакше дехто з учасників відчує себе вигнанцем і втратить інтерес до обговорюваних тем. Психологічні методи мають полегшувати процес відвертого і доброзичливого спілкування учасників тренінгу. Особливо це важливо у таких делікатних питаннях, як сексуальність і статеві стосунки. Учасники тренінгу повинні мати змогу відверто розповідати про свої погляди, побоювання і страхи. В іншому разі їм буде важко зрозуміти, як ВІЛ уражує організм і що кожен із них може зробити, щоб уникнути цього.

Методи, які можна використовувати в ході тренінгу:

робота в парах чи малих групах;

інтерактивні презентації;

дискусії, дебати;

«мозкові штурми»;

рольові ігри;

аналіз історій і ситуацій;

творчі конкурси та інші.

Розвиток ставлень, цінностей, навичок та вмінь визначається вирішальним для розвитку підлітка, формування відповідальної поведінки щодо власного здоров'я. Використання інтерактивних форм профілактичної роботи, а саме тренінгів з використанням різних методик є важливим у навчанні та формуванні навичок безпечної поведінки. Демонстрація різних моделей поведінки, можливість обговорення наслідків кожної з них дає змогу сформувати у підлітків власне ставлення до ризикової поведінки.

Для оцінки результативності роботи ми проводимо анкетування до і після проведення серії тренінгів. Порівняння результатів показують, як змінилися наміри та установки до безпечної поведінки. Так, намір зробити свідомий вибір на користь відстрочення початку статевого життя висловили 68% дівчат та 47% хлопців віком від 15 до 18 років (проти 49% та 33% відповідно до участі в тренінгах). Також виріс показник готових до використання презервативів постійно - на 22% у юнаків та на 34% у дівчат. Відмітили підлітки також зростання впевненості в собі після проведення тренінгів, на яких навчались чинити опір тиску та протистояти маніпуляціям. Серед дівчат відмітили підвищення своєї впевненості 24%, а серед юнаків таких 18%.

Таким чином, можна констатувати, що програма кабінету «Клініка, дружня до молоді» «Молодь обирає здоров'я», спрямована на формування навичок безпечної поведінки серед підлітків, підтвердила свою ефективність. Такий підхід сприяє формуванню у підлітків та молоді відповідального ставлення до свого здоров'я, свідомого вибору на користь безпечної поведінки. а це в свою чергу дозволить сформувати у суспільстві позитивний імідж здорової людини та покращити стан здоров'я нації.

Література

Стан та чинники здоров'я українських підлітків /За ред. Балакірєвої О.М.; К.: ЮНІСЕФ, Укр. Ін.-т соц. дослідж. ім. О. Яременка. - К. : К.І.С., 2011. - 172 с.

Голоцван О.А., Осташко С.І., Мешкова О.М. Надання медико-соці- альних послуг дітям та молоді на основі дружнього підходу. Методичні рекомендації. Дитячий фонд ООН. - Київ, 2008.

Ворник Б.М., Голоцван О.А., Голубов О.П., Коломієць В.П., Подши- валов К.В. Безпечна поведінка (Інформаційний посібник для підлітків та молоді). - К. : ВЦ «Сім'я», 1999. - 56 с.

Формування навичок безпечної поведінки у молоді: навчально- методичний посібник/ Ворник Б.М., Коломієць В.П., Талалаєв К.О. - К.: Сім'я, 2003. - 58 с.

Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Школа проти СНІДу. Профілактика ризикованої поведінки : посібник для вчителя. - К. : Алатон, 2004. - 256 с.

Навички заради здоровя: Навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок. Інформаційна серія «Здоровя в школі». - К. : ЮНІСЕФ, 2004. - 123 с.

Формування навичок безпечної поведінки у старших підлітків. Причини та шляхи вирішення проблем, що викликані кризовими явищами в підлітковому середовищі : уавчально-методичний посібник / Н.Д. Малічєва, Н.Г. Трухан, С.Я. Янакі, Т.О. Франко, О.В.Козлов- ська-Слуцька. - К. : Всеукраїнський культурно-просвітницький центр «Нове життя», 2005. - 94 с.

Размещено на Allbest.ru