Реагування особистості на конфлікт

Розрізняють три види стратегій психологічного захисту: миролюбність, уникання та агресія.

Миролюбність - психологічна стратегія захисту суб'єктивної реальності особистості у конфліктах, в якій провідну роль відіграє інтелект і характер. Миролюбство передбачає партнерство і співпрацю, уміння іти на компроміс, бути поступливим, готовність пожертвувати деякими своїми інтересами. В окремих випадках миролюбство трактується як пристосування, бажання не загострювати взаємини і не вступати у конфлікти, щоб не випробовувати своє «Я». Не слід вважати миролюбність бездоганною стратегією захисту свого «Я», яка буде придатна в усіх випадках. Постійна миролюбність часто є доказом слабкої волі і втрати власної гідності, і тут якраз повинен спрацювати психологічний захист особистості.

Уникання - психологічна стратегія захисту суб'єктивної реальності у конфліктних ситуаціях, що базується на економії інтелектуальних та емоційних ресурсів особистості. Уникання передбачає обхід чи відступ без бою із зони конфліктів, коли «Я» особистості піддане атаці. Уникання часто носить психологічний характер, якщо воно зумовлене природними особливостями особистості - слабкою енергетичністю індивіда, бідністю і ригідністю системи; якщо особистість з достатньо розвинутим інтелектом відступає від конфліктів, не зв'язується з тим, хто втомлює її «Я».

Агресія - психологічна стратегія захисту суб'єктивної реальності, що діє на основі інстинкту і майже не усвідомлюється. Інстинкт агресії тісно пов'язаний з конфліктною поведінкою. Достатньо пригадати типові конфліктні ситуації, щоб переконатися, наскільки доступна, звична у жорстоких чи м'яких формах агресія, як засіб захисту в конфліктних ситуаціях. Її могутня енергетика, звичність і доступність у використанні захищає особистість на вулиці, у натовпі, в побуті, на роботі і т. д.

Методика включає 24 питання з трьома варіантами відповідей (див. додаток 5).

Інтерпретація результатів відбувається наступним чином: підраховуються кількість відповідей типу «а», «б», «в» - найбільш вираженою стратегією психологічного захисту у конфліктах вважається та стратегія, яка переважає у відповідях досліджуваного.

Також у роботі використовується метод бесіди з психологом школи - Мельник Юлією Василівною та класними керівниками 10-А класу - Пецьковою Тетяною Миколаївною, 10-Б класу - Тимків Світланою Вікторівною та 11-А класу - Мазур Тетяною Іванівною.

Базою дослідження психологічних особливостей реагування учнів старшого шкільного віку на конфліктну ситуацію виступила загальноосвітня школа №1 с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Досліджувалися учні 10-А (15 учнів), 10-Б (25 учнів) та 11-А (20 учнів) класів. Загальна кількість досліджених становить 60 школярів віком 15-18 років: 30 хлопців та 30 дівчат.

Кожен школяр тестувався за трьома методиками.

Таблиця індивідуальних даних досліджуваних (див. додаток 6).

Індивідуальні дані досліджуваних учнів за проведеними методиками (додаток 7).



2.2 Аналіз результатів дослідження рівня конфліктності та способів реагування учнів старшого шкільного віку на конфліктну ситуацію

Дослідження психологічних особливостей реагування на конфлікту ситуацію учнями старшого шкільного віку проводилося у кілька етапів:

1 етап - підбір методик для дослідження;

2 етап - розмова з досліджуваними учнями юнацького віку на тему «Конфлікт в моєму житті»;

3 етап - проведення дослідження;

3 етап - інтерпретація результатів.

Перед проведенням дослідження з школярами старшого шкільного віку та психологом школи відбулася розмова, яка стосувалася конфліктів і мала назву «Конфлікт в моєму житті». Під час розмови, співпрацюючи з дітьми та психологом, ми намагалися визначити відношення дітей до конфлікту. З'ясувалося, що учні старшого шкільного віку відносяться до конфлікту досить позитивно, вони віддають перевагу більш агресивному стилю поведінки у конфліктній ситуації, тому що така поведінка дає набагато кращий результат, ніж застосування таких стилів як компроміс або ж співробітництво. Якщо ж звернути увагу на гендерні відмінності, то в першу чергу про свою позитивність по відношенню до конфлікту говорять представники чоловічої статі, адже саме для них на даному віковому етапі є важливою потреба у задоволенні своїх бажань, прагнень та інтересів, а представниці жіночої статі - виступили противниками конфліктності, вони віддали свою перевагу більш мирним способам врегулювання конфлікту, проте лише менша частина.

За методикою «Самооцінка конфліктності» ми отримали наступні результати: із загальної кількості досліджуваних, яка становить 60 учнів, більша частина, а саме 33 школярі - є конфліктними особистостями (20 хлопців і 13 дівчат), а решта - 27 учнів не є конфліктними (10 хлопців в 17 дівчат). Якщо перевести у відсотки, то 55% опитаних учнів старшого шкільного віку є конфліктними, а 45% - неконфліктними (див. рис. 1).

Рис. 1 Отримані результати за методикою «Самооцінка конфліктності»

До групи конфліктних учнів відносять тих школярів, про яких кажуть, що вони конфліктні особистості. Вони наполегливі у відстоюванні власних думок, при цьому зовсім не зважають на те, як це вплине на їхнє становище у класі чи особисті взаємини. Саме за це їх і поважають однокласники. Люблять критикувати, проте, не терплять критики у свою адресу. Нав'язуть свою думку іншим, навіть якщо вона є неправильною. Завжди вважають, що вони праві, а інші - ні.

До групи неконфліктних школярів відносять тактовних, миролюбних, спокійних, адекватних дітей, які не люблять конфліктів. Такі люди легко вміють їх згладжувати та уникати критичних ситуацій. Коли ж все-таки ситуація складається так, що вони не можуть уникнути конфлікту і їм доводиться вступати у спір, то вони неодмінно враховують, як це може відбитися на їхньому соціальному та суспільному становищі чи дружніх стосунках. Вони прагнуть бути приємними для оточуючих, проте, коли їм потрібна допомога, то школярі, що відносяться до даної категорії, не завжди наважуються її надати.

Афоризм: «Платон мені друг, але істина дорожча» - ніколи не буде девізом життя для таких особистостей, їх інколи можуть називати пристосуванцями.

За допомогою методики «Твоя конфліктність», яка є скороченим варіантом методики «Діагностика особливостей реагування в конфліктній ситуації К. Томаса», визначали домінуючий стиль поведінки особистості у конфліктній ситуації.

За даними дослідження отримані результати розділились наступним чином (див. табл. 6).

Таблиця 6

Результати дослідження за методикою «Твоя конфліктність»

№ п/п	Стилі поведінки у конфлікті	Кількість учнів	Відсотки
1.	Співробітництво	16	27%
2.	Суперництво	14	23%
3.	Компроміс	13	22%
4.	Пристосування	10	17%
5.	Уникання	7	11%

Стиль співробітництва - 27% учнів - найважчий, проте найефективніший стиль при вирішенні конфліктних ситуацій. Використовуючи співробітництво, людина приймає активну участь у вирішенні проблеми та відстоює свої інтереси, але при цьому намагається співпрацювати з своїм опонентом.

Цей стиль особливо ефективний коли сторони мають різні приховані потреби. В таких випадках буває важко визначити джерело незадоволення. Співробітництво приваблює радикальним розв'язанням проблеми, партнерським характером відносин під час протікання. Це єдиний засіб виходу з конфлікту, який дозволяє одночасно досягти бажаного результату і не порушити відносин між партнерами. Успішне співробітництво сприяє поліпшенню відносин і бажання взаємодіяти в майбутньому.

Стиль суперництва - 23% учнів - найбільш типовий для поведінки у конфліктній ситуації. Людина, що використовує стиль конкуренції, досить активна і в переважній більшості йде до вирішення конфлікту своїм власним шляхом, може вдаватись до застосування нечесних та жорстоких дій. Вона не дуже зацікавлена у співробітництві з іншими людьми, зате здатна на вольові рішення. Даний стиль використовує людина, що має сильну волю, значний авторитет, достатню владу.

Компромісний стиль - 22% учнів - це часткове задоволення інтересів обох сторін конфлікту, взаємний обмін поступками для досягнення рішення, яке б влаштувало обох конфліктерів. Найбільш ефективний, коли дві сторони бажають одного і того ж, але знають, що одночасно бажання нездійсненні. Компроміс часто є вдалим відступом чи навіть останньою можливістю прийти до будь-якого вирішення проблеми.

Стиль пристосування - 17% учнів - означає, що конфліктер діє разом з опонентом, не прагнучи відстоювати власні інтереси з метою зменшення напруженості і покращення робочої обстановки. Нерідко поступка стає переломним моментом у критичній ситуації, що змінює її протікання на позитивне. При використанні даного стилю людина жертвує власними інтересами на користь іншої особи. Оскільки, використовуючи цей підхід, людина відсуває свої інтереси в сторону, то краще так чинити тоді, коли вклад в даному випадку не дуже великий, чи коли ставка на позитивне рішення проблеми не дуже велика.

Стиль уникання - 11% учнів - зазвичай реалізується тоді, коли конфлікт не зачіпає прямих інтересів сторін або наявна проблема не надто для них важлива, так що немає потреби відстоювати свої права. Людина ігнорує конфліктну ситуацію, удає, що вона не існує і не робить жодних кроків щодо її розв'язання та зміни. Цей стиль поведінки використовується тоді, коли проблема, якої торкаються, не дуже важлива для людини, коли вона не хоче тратити сили на її вирішення, чи коли вона відчуває, що знаходиться в безвихідному положенні.

Рис. 2 Отримані результати за методикою «Твоя конфліктність»

За графіком (рис. 2) чітко видно, які стилі поведінки у конфліктних ситуаціях є часто використовуваними учнями старшого шкільного віку, а які менш вживаними. Найпопулярнішою стратегією поведінки у конфлікті є співробітництво, на другому місці суперництво, на третьому - компроміс, на четвертому - пристосування, а найрідше використовується стиль уникання.

За проведеною методикою «Діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту у конфліктах» ми отримали наступні результати (див. табл. 7).

Таблиця 7

Результати дослідження за методикою «Діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту у конфліктах»

№ п/п	Стратегія психологічного захисту	Кількість учнів	Відсотки
1.	Миролюбність	29	49%
2.	Агресія	20	33%
3.	Уникнення	11	18%

Миролюбність - 49% - психологічна стратегія захисту суб'єктивної реальності особистості у конфліктах, в якій провідну роль відіграє саме інтелект та характер. Миролюбство передбачає партнерство та співпрацю у конфліктній ситуації, а також вміння іти на компроміс, тобто бути поступливим, готовність пожертвувати деякими своїми інтересами. В окремих випадках миролюбство трактується як пристосування, бажання не загострювати взаємини і не вступати у конфлікти, щоб не випробовувати своє «Я».

Агресія - 33% - психологічна стратегія захисту суб'єктивної реальності, що діє на основі інстинкту і майже не усвідомлюється. Інстинкт агресії тісно пов'язаний з конфліктною поведінкою. Достатньо пригадати типові конфліктні ситуації, щоб переконатися, наскільки доступна, звична у жорстоких чи м'яких формах агресія як засіб захисту в конфліктних ситуаціях. Її могутня енергетика, звичність і доступність у використанні захищає людину, яка застосовує даний стиль поведінки у конфліктній ситуації.

Уникання - 18% - психологічна стратегія захисту суб'єктивної реальності у конфліктах, яка передбачає економію інтелектуальних та емоційних ресурсів особистості. Уникання передбачає обхід чи відступ без бою із зони конфліктів. Уникання часто носить психологічний характер, якщо воно зумовлене природними особливостями особистості - слабкою енергетичністю індивіда, бідністю і ригідністю системи; якщо особистість з достатньо розвинутим інтелектом відступає від конфліктів.



Рис. 3 Отримані результати за методикою «Діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту у конфліктах»

Графік, який зображений на рис. 3 дає можливість зрозуміти ситуацію, яка склалася на основі дослідження за даною методикою. Ми чітко бачимо, що все-таки, незважаючи на конфліктність учнів старшого шкільного віку, вони віддають свою перевагу миролюбній стратегії психологічного захисту, що свідчить про те, що школярі усвідомлюють, що саме мирні шляхи вирішення конфлікту дають кращий результат ніж інші, більш агресивні. На другому місці за частотою використовування знаходиться агресія, яка є характерною для школярів юнацького віку. Останнє місце займає уникання, яке характеризується відхиленням від конфліктної ситуації.

Для достовірності результатів ми використовуємо метод бесіди з експертами, якими виступають класні керівники досліджуваних учнів, які в свою чергу підтверджують отримані результати.

Отже, проаналізувавши всі отримані дані за проведеними методиками, випливає наступний висновок. Більшості опитаним школярам (45%) старшого шкільного віку все-таки притаманна конфліктна поведінка, в першу чергу це стосується представників чоловічої статі. Конфліктність переважає саме тому, що на даному віковому етапі для юнаків та юначок важливою є потреба у задоволенні власних інтересів та бажань, а також тому, що використовуючи даний стиль поведінки у конфлікті, вони схильні найкраще виражати свої прагнення, адже саме цей стиль дає одні з найкращих результатів.

Проаналізувавши дані за методикою «Твоя конфліктність» ми бачимо, що найбільш домінуючим і часто вживаним є саме стиль співробітництва, адже саме йому віддають перевагу 27% опитаних школярів. Не зважаючи на свою конфліктність, учні все ж таки усвідомлюють і те, що саме така поведінка у конфлікті є найбільш ефективною при вирішенні тієї чи іншої проблеми.

Також часто вживаним серед школярів юнацького віку є стиль суперництва - найбільш типовий для поведінки у конфліктній ситуації. Різниця між співробітництвом і суперництвом становить 5%. Досліджувані обирають даний стиль поведінки, мотивуючи це тим, що використовуючи саме стиль суперництва, а не інший, вони отримують бажаний результат.

Третє місце займає компромісний стиль поведінки - найефективніший, коли дві сторони бажають одного і того ж, але знають, що одночасно бажання нездійсненні.

На четвертому місці пристосування - він є малопопулярним серед старшокласників, тому що вимагає використання мінімальних дій, що не є характерним для школярів юнацького віку, на даному віковому етапі вони віддають перевагу активності у суперечках і конфліктах.

Найменш популярним зі всіх стилів поведінки у конфлікті є уникання. Він характерний для пасивних особистостей, які не бажають відстоювати свої бажання, а віддають перевагу робити вигляд, що проблема, яка виникла, їх не стосується.

Важливо зрозуміти, що кожен з цих стилів ефективний тільки в певних умовах і ні один з них не може бути виділений як найкращий.

Дані за методикою «Діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту у конфліктах» підтвердили отримані результати за попередньою методикою «Твоя конфліктність». Психологічні стратегії захисту розділились наступним чином: миролюбство виявилось на першому місці, якому віддали перевагу 29% опитаних школярів, на другому місці - агресія - 20% і на третьому - уникання - 11% учнів.

Отже, можна констатувати, що конфліктність учнів старшого шкільного віку є проблемним питанням як для батьків, так і для педагогів. В першу чергу це стосується самих школярів, особливо представників чоловічої статі, адже саме для них найбільш характерний стиль суперництва.

Беручи до уваги домінуючі стилі поведінки та переважаючі стратегії психологічного захисту під час конфлікту, можна зробити висновок, що сучасним учням старшого шкільного віку притаманна агресивність, яка характеризує їх з негативної сторони і надає їм негативного забарвлення.

Отже, результати дослідження конфліктності учнів старшого шкільного віку свідчать, що реагування на конфліктну ситуацію залежить від індивідуальних особливостей та гендерних відмінностей особистості, а також від багатьох чинників, таких як біологічний, психологічний, генетичний, сімейний, соціальний та інші. Вибір стилю поведінки у конфлікті також пов'язаний зі способом виховання дитини у сім'ї. Сім'я є важливим фактором впливу на дитину, тому батьки повинні пам'ятати, що саме вони формують у ній певний тип поведінки у соціальному середовищі.



3. Розробка психокорекційної програми зі зниження конфліктності у юнацькому віці

3.1 Структура психокорекційної програми зі зниження конфліктності в юнацькому віці

Назва психокорекційної програми: «Я бажаю змінитись!»

Мета: зниження рівня конфліктності; формування уявлення про стилі поведінки у конфліктних ситуаціях; навики адекватного та конструктивного вирішення конфліктних ситуацій; створення дружніх стосунків у колективі

Завдання психокорекційної програми:

· розвиток комунікативних навичок;

· розвиток уміння адекватно сприймати інформацію;

· навчитися адекватно реагувати на оцінювання, впевнено і гідно приймати критику і похвалу;

· вміння розуміти і приймати точку зору іншої людини;

· розвиток навичок емпатійного сприймання іншої людини;

· розвиток навичок самопізнання і сприйняття себе та інших;

· формування і розвиток навичок продуктивної взаємодії;

· надбання та відпрацювання навичок позитивної співпраці у конфлікті;

· створення різних моделей поведінки у конфлікті та вибір найбільш ефективних з них;

· надання можливості учасникам групи отримати досвід конструктивного вирішення конфліктних ситуацій.

Всі учасники психокорекційної програми повинні дотримуватись правил, які створюють сприятливий психологічний клімат у корекційній групі, що сприяє ефективній взаємодії її учасників.

Для роботи у групі необхідно прийняти певні правила:

· називати один одного по імені;

· говорити до учасника групи, а не про нього;

· говорити від свого імені: «Я думаю», «Я відчуваю»;

· бути відкритими у спілкуванні;

· поважати мовця, вміти слухати;

· не оцінювати і не засуджувати інших та їхні висловлювання;

· не перебивати інших;

· вислуховувати до кінця іншу точку зору;

· активно брати участь у всіх заходах, що відбуваються у групі;

· намагатися дотримуватися теми обговорення;

· брати участь в обговоренні проблеми за бажанням;

· дотримуватися конфіденційності щодо того, що відбувається у колективі.

Форма роботи: групова

Учасники: юнаки (16-17р.)

Кількість учасників корекційної групи: 28, (розділені на дві групи по 14 учнів).

Кількість занять: 8

Тривалість заняття: 1,5 - 2 год.

Місце проведення: ЗОШ №1 с. Карпилівка, Рівненської області, кабінет психолога

Очікуванні результати: зниження рівня конфліктності; надбання позитивних навичок співпраці у конфлікті та отримання навиків конструктивного вирішення конфліктних ситуацій.

Психокорекційна програма зі зниження конфліктності в юнацькому віці розроблялась на основі корекційних програм І. І. Швидкої (Красноградська гімназія «Гранд», Харківська область). «Конфлікти в освіті. Шкільна медіація» Семінар-тренінг для класного керівника та учнів; Н. Шубенко (м. Харків) Ролі в школі: зони конфліктів.

Психокорекційна програма зі зниження конфліктності для юнаків складається з трьох блоків:

I. Встановлення контакту між учасниками групи (заняття № 1-3).

Даний блок включає в себе наступне:

- вступ (звернення до юнаків);

- знайомство з учасниками групи;

- становлення дружніх стосунків та налаштування на подальшу співпрацю;

- надбання навичок сприйняття індивідуальності та унікальності інших особистостей.

II. Конфлікти у нашому житті (заняття № 4-7).

Другий блок включає в себе наступні завдання:

- формування адекватних способів емоційного реагування на конфлікт;

- вироблення соціально прийнятих норм поведінки у конфліктній ситуації;

- відпрацювання конструктивних навиків співпраці у конфліктній ситуації.

III. Підбивання підсумків (заняття № 8).

Третій блок розрахований на узагальнення всіх знань та навичок, які були здобуті учнями протягом всієї корекційної програми.

Дана програма передбачає групову форму роботи з юнаками, віком 16-17 років, які мають середній та високий рівень конфліктності, загальна кількість учасників становить 28 учнів 11-х класів, 15 хлопців та 13 дівчат (таблиця індивідуальних даних учасників корекційної програми див. додаток 8). Програма розрахована на 8 корекційних занять, які будуть відбуватись на протязі 18 днів (через один-два дні) з тривалістю 1,5-2 год. Всі зустрічі будуть проходити у кабінеті психолога ЗОШ №1 с. Карпилівка. Участь юнаків у корекційній програмі є добровільною.

Кожне заняття розраховане на 1,5-2год. з урахуванням кількості учасників у групі, (пробний варіант 1- 1,5год., проте мала тривалість заняття не давала можливості висловитись всім учасника групи, що викликало незадоволення деяких учасників, тому тривалість тренінгу була збільшена до 1,5-2год.).

Періодичність зустрічей - двічі на тиждень, менше число занять знижує їх ефективність. Негативно позначається часова перерва, що відокремлює одне заняття від іншого.

Структура занять корекційної програми включає:

1. Розминку.

2. Основну частину. На цьому етапі використовуються різні вправи, ігри, малювання, бесіди тощо.

3. Завершальну частину.

3.2 Психокорекційна програма зі зниження конфліктної поведінки в юнацькому віці: «Я бажаю змінитись!»

Вступ

Доброго дня, шановні учні!

Сьогодні всі ми зібрались тут заради однієї цілі, а саме: поглибити свої знання про поняття «конфлікт», ознайомитись з різними способами вирішення конфліктних ситуацій та обрати для себе найбільш конструктивний спосіб їх вирішення, адже конфлікти - це «хвороба» спілкування, вони були, є і завжди будуть, вони супроводжуватимуть наше життя до того часу, доки існуватиме людство, адже саме у конфлікті виявляється неузгодженість дій людей, які дбають про свої інтереси, втрачається взаєморозуміння. Конфлікти не обирають собі певної вікової чи статусної аудиторії, вони керують всім людством.

Що ж таке конфлікт? Конфлікт (у перекладі з латини означає «зіткнення») - протиріччя або зіткнення позицій, в основі яких лежать різні проблеми, потреби та інтереси сторін. В основі будь-якого конфлікту лежить протиріччя, що призводить або до конструктивних наслідків (до посилення групової динаміки розвитку колективу), або до деструктивних ( до розпаду колективу).

Дане явище досить відоме людству, яке супроводжує як розвиток суспільства загалом, так і життя кожної людини. Історію людства можна назвати відображенням різноманітних конфліктів, шляхів їх розв'язання та результатів, які наявні в кожну епоху.

Конфліктна ситуація у школі - це особливо важлива проблема, адже школа є дуже важливим суспільством для дитини, і для будь-якого школяра є необхідністю те, щоб його сприймали гідно, на рівні з іншими, щоб він був частиною того суспільства до якого належить. За час шкільного життя дитина повинна стати в міру гнучкою, щоб зуміти вижити в цьому насиченому конфліктами світі, адже важливим є не лише володіння знаннями про конфлікти, а й вміти конструктивно їх розв'язувати.

На сьогоднішній день конфлікти стали невід'ємною складовою для шкільного середовища. Діти самі створюють конфлікти, а тоді опускають руки, не знайшовши альтернативного виходу із ситуації, яка склалася. Проте можна відзначити і позитивну сторону конфліктів, вона полягає в тому, що саме з їхньою допомогою школярі певним чином самостверджуються, розвиваються, підвищують свою самооцінку і в майбутньому вони вже виходитимуть з|із| конфліктних ситуацій за допомогою свого шкільного досвіду|досліду|. Чим більше у кожної дитини буде особистих|особових| перемог, тим краще.

Отже, дорогі юнаки, я рада вас всіх тут вітати і хочу кожному з вас подякувати за вашу присутність. Бажаю вам успіху!

ЗАНЯТТЯ №1 «Знайомство»

Мета: формування у юнаків мотивації до роботи у корекційній групі; встановлення довірливої атмосфери у колективі; створення позитивного настрою на подальшу тривалу взаємодію у групі; висвітлення уявлення учасників про конфлікт

Тривалість: 2 год.

Вправа 1. Релаксація «Сонячні промені»

(супроводжується музикою «J. Last - The Lonely Shepherd»)

Мета: зняття напруги

«Сядьте зручно, закрийте очі, розслабтесь. Уявіть, що ви лежите на м'якій зеленій траві, навколо вас на галявині ростуть ваші улюблені квіти. Десь вдалині доноситься спів солов'я та зозулі… Поблизу вас дзвенить струмочок… Небо голубе-голубе. Сонце сліпить вас своїми променями… Ви відчуваєте його теплі промінці, які зігрівають ваші ноги, руки, живіт, обличчя. Один з променів торкнувся ваших губ і намалював вам посмішку, інший торкається ваших повік. Вам приємно від цих дотиків. Ви відчуваєте себе частиною природи… Посміхніться сонцю. Пронесіть цю посмішку з собою і подаруйте своїм друзям... Потягніть руки вгору, глибоко і повільно вдихніть і відкрийте очі на рахунок «три». Один, два, три. Ваша прогулянка була чудовою».

Обговорення:

- Чи вдалось вам розслабитись?

Вправа 2. Знайомство

Мета: встановлення дружньої атмосфери у колективі

Учню пропонується розповісти про себе від імені свого найкращого друга. Кожен має розповісти про себе те, що вважаєш за потрібне. Можна скаржитися, критикувати, хвалити тощо. Головне, щоб у слухачів склалося враження про людину. Дуже важливо, щоб учень зміг дати волю своїм емоціям.

Обговорення:

- Чи важко вам було розповідати про себе саме таким способом?

- Про які свої якості було говорити важко, а про які легко?

- Як, ви вважаєте, вам вдалося передати слухачам те, що ви хотіли?

Вправа 3. «Нетрадиційне вітання»

Мета: створення дружньої атмосфери серед учасників

Учасники ходять по кімнаті й за командою ведучого при зустрічі вітаються:

а) долонями;

б) коліньми;

в) чолом;

г) боком;

д) носом.

Обговорення вправи.

Вправа 4. Мозкова атака «Що таке конфлікт?»

Мета: виявлення уявлення учасників групи про поняття конфлікту

Обладнання: плакат «Конфлікт», маркер

Групове обговорення:

- Подумайте і скажіть що таке конфлікт, на вашу думку, (відповіді записуються на плакаті).

- Як ви зазвичай поводитесь у конфліктній ситуації?

- Чи подобається вам конфліктувати?

- Чи вважаєте ви себе конфліктними?

Під час виконання даної вправи важливо, щоб кожен учасник групи визначив для себе «Що таке конфлікт?».

Вправа 5. «Намалюй конфлікт»

Мета: висвітлення індивідуального бачення конфлікту

Обладнання: листки А4, кольорові олівці

Учасникам пропонується творчо віднестись до даного завдання намалювати конфлікт саме таким, яким вони його уявляють. Необхідно вибирати ті кольори, якими найточніше вони зможуть передати свою задумку. Після закінчення - аналіз малюнка.

Після обговорення малюнків: кожен бажаючий може порвати, спалити, пожмакати, викинути свій малюнок, таким чином зробити перший крок до зниження рівня своєї конфліктності.

Обговорення вправи.

Вправа 6. «Воскова свічка»

Мета: встановлення довірливих стосунків у колективі

Вправа на відвертість та довіру. Станьте у тісне коло. Бажаючий стає у центр кола, закриває очі й дозволяє групі похитати себе, тримаючи за плечі, руки і верхню частину тулуба. Це може бути рух за годинниковою стрілкою або навпаки - хитання з одного боку в інший. Стопи ніг того, хто стоїть у центрі, не повинні відриватись від підлоги.

Обговорення:

- Як ви почувались, коли були у центрі кола?

- Про що думали, коли були членом групи і гойдали інших?

- Чи є відмінності у поведінці групи залежно від тогo, хто знаходиться в центрі кола?

- Який висновок можна зробити про групу та її членів?

Якщо хтось відкриється тобі, а ти залишаєшся замкнутим, прихованим, то він не довірятиме тобі. Якщо ти у відповідь на відвертість почнеш насміхатися й засуджувати, тоді інший втратить довіру до тебе. Щирий вираз обличчя, приязна посмішка, доброзичливість у голосі, дружня поведінка допоможуть здобути довіру інших людей, яким ти хочеш довіритися.

Обговорення заняття:

- Що сподобалось, а що не сподобалось у ході заняття?

- Чи взяли ви щось особисто для себе під час заняття? Якщо так, то що?

- Чи змінилось ваше відношення до конфлікту у вашому житті? Якщо так, то яким чином?

- Що ви очікуєте від наступних зустрічей?

- Чи змінився ваш настрій у ході заняття? Якщо так, то як саме?

ЗАНЯТТЯ №2 «Хто Я?»

Мета: вироблення позитивного відношення один до одного і уміння спілкуватися так, щоб спілкування приносило радість; свідоме сприймання свого «Я»; самоаналіз своєї особистості; розвиток навичок самопізнання і сприйняття себе та інших

Тривалість: 1,5 год.

Вправа 1. «Який Я?»

Мета: усвідомлення важливості прийняття свого «Я» з усіма перевагами та недоліками

За допомогою інтерактивного методу «мозкової атаки» (записувати кожну ідею чи пропозицію, яка спала на думку, не розмірковуючи), 10 разів відповісти на питання «Який я у конфлікті?», використовуючи характеристики, риси, почуття, емоції для опису себе, починаючи кожне речення із займенника «Я… ».Потім зробити розподіл відповідей на «+» і «-». Замінити негативні відповіді на більш позитивні, але таким чином, щоб речення не втратило правдивості. Наприклад: «Я конфліктний» - «Я завжди відстоюю свою точку зору»; «Я наївний» - «Я відвертий у контактах із людьми».

Обговорення вправи.

Вправа 2. «Взаємне інтерв'ю»

Мета: представлення іншої особистості з усіма її недоліками та перевагами

Ця вправа виконується в парі. Уявіть себе кореспондентом газети, який має завдання написати статтю саме про вашого партнера. Ви можете ставити різні запитання, щоб якомога краще репрезентувати свого партнера іншим учасникам групи після закінчення інтерв'ю. Ваш партнер має зробити те саме.

Обговорення вправи.

Вправа 3. «Який я у спілкуванні»

Мета: самоусвідомлення, саморозкриття та самоаналіз особливостей своєї особистості

Вправа допомагає учасникам тренінгу усвідомити свої сильні і слабкі сторони в процесі спілкування. Учасники за власним бажанням висловлюють будь-якому членові групи ті характеристики, які притаманні даній людині, яку вони обрали, під час спілкування і конфліктних ситуацій (наприклад: відкрита, агресивна, уважна, черства, нечесна, брехлива і т.д.).

Обговорення:

- Що ви відчували, коли говорили саме про вас?

- Чи важко вам було підбирати характеристики тій чи іншій людині?

- Чи погоджуєтесь ви з тими характеристиками, які вам «прикріпили» інші учасники? Чому?

Обговорення заняття:

- Що вам сподобалось, а що ні?

- Чи дізнались ви нову інформацію про себе та інших учасників групи?

Обговорення заняття (можна використовувати питання з першого заняття).

ЗАНЯТТЯ №3 «Всі люди різні - кожна людина унікальна»

Мета: побудова й усвідомлення позитивної «Я-концепції»; вміння розуміти і приймати точку зору іншої людини

Тривалість: 1,5год.

Вправа 1. «Асоціації»

Мета: показати учасникам групи, що кожна людина - індивідуальність

Вправа сприяє підвищенню відчуття їхньої власної цінності. Кожен по черзі, починаючи зліва від ведучого, сідає на стілець у центрі й повертається обличчям до кожного й одержує асоціацію, яка виникає у даний момент. Це може бути асоціація із квіткою, спорудою, природним явищем, літературним героєм тощо. Але заборонено оцінювати людину: товстий, худий, злий тощо. Наприклад: жінка - голуба хвиля, ураган, Дюймовочка, баба Яга, загадка, холодний вітер, лисичка тощо; чоловік -- молодий дуб, пан отаман, грозова хмара, трактор, директор, буревій тощо.

Після виконання завдання відбувається обговорення вправи, під час якого учасники починають розуміти, що сприймання чи виникнення асоціації відбувається у зв'язку з проблемами, соціальним досвідом тієї людини, у якої вони виникають. Учасники тренінгу розповідають про свої переживання. Усе це сприяє пізнанню та об'єктивному оцінюванню свого «Я».

Вправа 2. «По той бік дороги»

Мета: сприйняття індивідуальності іншої особистості

Ця вправа допомагає виявити, наскільки толерантною є група. Не слід оцінювати чи засуджувати погляди інших, варто підкреслювати, що кожен може мати свої погляди, з якими можна погоджуватися або ж ні. Засуджувати можна лише дискримінаційні чи насильницькі дії. Утім, часто невизнання цих відмінностей призводить до конфліктів. Більшість «конфліктних позицій» не мають рішень, які б влаштували обидві сторони. Тож важливіше шукати спільні інтереси чи потреби учасників.

Учасники повинні стати посередині кімнати. У центрі проходить уявна дорога. Тренер називає певні твердження. Ті учасники, які погоджуються з цими висловами, мають перейти на праву сторону «дороги», а ті, хто не погоджується - на ліву. При цьому слід, щоб учасники звернули увагу на те, хто з ними по один бік дороги.

- У мене в дитинстві було «прізвисько», яке мені не подобалось.

- Важливо під час спілкування завжди уникати сварок і конфліктів.

- Дуже важко спілкуватися з людиною, в якої висока самооцінка.

- Мені подобається конфліктувати.

- У конфлікті завжди можна визначити «сторону, яка має рацію» і «сторону, яка не має рації».

- Я намагаюсь уникати конфліктів.

- Мені нудно жити без конфліктів.

- Мене дратують люди, які нав'язують свої погляди.

- У конфлікті я займаю домінуючу позицію.

- У конфлікті я намагаюсь знайти «золоту середину», яка влаштує обидві сторони.

- Я намагаюсь уникати конфліктів, проте у мене це погано виходить.

Провести обговорення тверджень у формі дискусій.

Обговорення заняття:

- Чи вважаєте ви себе індивідуальністю? Якщо так, то в чому це проявляється? Якщо ні, то чому не хочете відрізнятись від інших?

- Чи сприймаєте ви індивідуальність інших людей?

- Чи допомогло вам дане заняття приймати іншу точку зору, яка зовсім несхожа на вашу?

ЗАНЯТТЯ №4 «Стилі поведінки у конфлікті»

Мета: ознайомлення зі стилями поведінки у конфлікті; закріплення навичок розв'язання конфлікту

Тривалість: 1,5 год.

Інформаційне повідомлення «Стилі поведінки у конфлікті»

Вчені К. Томас і Р. Кілмен визначили основні найбільш прийнятні стратегії поведінки у конфліктній ситуації. Вони вказують, що існує 5 основних стилів поведінки у конфлікті: пристосування, відхилення, компроміс, суперництво (конкуренція) та співробітництво.

Пристосування - людина нехтує своїми інтересами, щоб задовольнити інтереси іншої сторони.

Відхилення - людина намагається уникати конфлікт. Втеча може бути фізичною (розвернутись і піти), психологічною (ігнорувати конфлікт) та дипломатичне ухилення. Шляхом відхилення можна відкласти справу на зручний час.

Компроміс - часткове задоволення інтересів обох сторін.

Суперництво (конкуренція) - людина намагається задовольнити свої інтереси за рахунок інтересів іншої сторони конфлікту.

Співробітництво - процес, який складається з послідовних взаємодій, людина прагне не лише приймати активну участь у розв'язанні конфлікту й захищати свої інтереси, але й бажає співпрацювати з іншими учасниками конфлікту, тобто це спільна спроба знайти таке рішення, яке цілком задовольнить вимоги обох сторін.

Обговорення:

- Які із цих способів вирішення конфлікту ви застосовуєте найчастіше?

- Який із способів вам сподобався найбільше? Чому?

- Як, на вашу думку, конфлікт впливає на організм людини?

Вправа 1. Групова робота

Мета: розвиток уміння встановлювати логічні зв'язки, аналізувати та працювати у групі

На плакаті записані прислів'я, які відображають один із способів виходу з конфлікту. Потрібно визначити до якого способу розв'язання конфлікту стосується кожен вислів і пояснити чому так?

Таблиця 8

Прислів'я

Вислів	Спосіб розв'язання конфлікту
«Око за око, зуб за зуб»	Суперництво
«Краще тихо, аби без лиха»	Пристосування
«Моя хата скраю, я нічого не знаю»	Ухилення
«І вовки ситі, і вівці цілі»	Компроміс
«Спершу поміркуй, а потім роби»	Співпраця

Обговорення вправи.

Вправа 2. Групова робота

Мета: актуалізація суб'єктивного досвіду, закріплення навичок розв'язання конфлікту

Всі учасники групи повинні розділитись на 5 груп. Кожна група отримує картку з назвою способу подолання конфлікту. Група має згадати конфліктну ситуацію із життя учасника міні-групи та інсценувати її з даним способом вирішення. Інші мають відгадати який спосіб розв'язання конфлікту продемонстровано. Проаналізувати розіграний конфлікт.

Обговорення вправи.

Обговорення заняття:

- Яким способом вирішення конфлікту ви зазвичай користуєтесь?

- Чи змінили б ви звичний вам спосіб вирішення конфлікту на більш ефективний?

- Чи отримали ви для себе корисну інформацію під час заняття?

- Чи змінилось ваше відношення до конфлікту? Якщо так, то яким чином?

ЗАНЯТТЯ №5 «Конфлікт та способи його уникнення»

Мета: розвиток аналітичних здібностей; формування вмінь безконфліктної поведінки та способів розв'язання конфліктів

Тривалість: 2 год.

Інформаційне повідомлення «Види конфліктів»

Мета: ознайомлення з різновидами конфлікту

На попередніх заняттях ми з'ясували, що конфлікт - це зіткнення різноспрямованих сил (цінностей, інтересів, поглядів, позицій) суб'єктів - сторін взаємодії.

За кількістю та складом сторін можна виділити такі види конфлікту:

- Внутрішньо-особистісні;

- міжособистісні;

- особистісно-групові;

- міжколективні;

- міждержавні;

- міжнаціональні.

За проблемно-діяльнісною ознакою:

- управлінські;

- сімейні;

- педагогічні;

- політичні;

- економічні;

- творчі.

За тривалістю перебігу конфлікту:

- гострі;

- швидкоплинні;

- тривалі.

За змістом:

- побутові;

- суто проблемні.

За ступенем загострення суперечностей:

- незадоволення;

- протидія;

- розбрат;

- ворожнеча;

- війна.

За ознакою можливого розв'язання:

- конструктивні;

- деструктивні.

Вправа 1. «Підбери»

Мета: розвиток умінь аналізу та самоаналізу

Учням пропонується пригадати конфлікти із власного життя та визначити його види за попередніми ознаками.

Інформаційне повідомлення «Причини та ознаки конфліктів»

Мета: інформування учасників групи про причини конфліктних ситуацій

Причини конфліктних ситуацій полягають у розбіжностях:

- знань, умінь, навичок, особистісних рис;

- функцій управління;

- емоційних, психічних та інших станів;

- економічних процесів;

- завдань, засобів і методів діяльності;

- мотивів, потреб, ціннісних орієнтацій;

- поглядів і переконань;

- розумінь, інтерпретацій інформації;

- очікувань, позицій;

- оцінок і самооцінок.

Вправа 2. «Дерево конфліктогенів»

Мета: актуалізація та відтворення власних знань, суб'єктивного досвіду учасників

Однією з причин виникнення конфлікту є конфліктогени поведінки - це слова або дії, які породжують конфлікт. На дошці намальований стовбур дерева. У кожного учня є листочки з дерева. На цих листочках потрібно написати приклади конфліктогенів та прикріпити свій листочок до дерева.

Ознаки конфліктогенів поведінки:

- відкрита недовіра;

- перебивання іншої людини;

- оцінювання людей;

- наголошування на розбіжностях між собою та іншою людиною;

- стійке небажання визнавати свої помилки і чиюсь правоту;

- заниження внеску інших людей й одночасне перебільшення свого внеску у загальну справу;

- постійне приписування своєї точки зору іншим;

- нещирість суджень;

- невміння вислухати і зрозуміти точку зору іншої сторони.

Вправа 3. Групова робота

Мета: виявлення думок учасників групи та їхніх умінь аналізувати

Учням пропонується розділитись на дві групи і визначити позитивні та негативні сторони конфлікту.

До позитивних сторін конфлікту можна віднести:

- дає можливість сформулювати та усвідомити проблему через яку виникає конфлікт;

- допомагає знайти нові шляхи розв'язання конфлікту;

- пожвавлює життя, робить його цікавішим;

- вчать формам спілкування та вміння налагоджувати стосунки у майбутньому;

- сприяє особистісному та професійному зростанню;

- згуртовує колектив;

- розвиває пізнавальні риси: розум, швидкість реакції, прийняття рішень.

Негативні сторони конфлікту:

- руйнує здоров'я;

- викликає стрес, психологічні травми;

- руйнує міжособистісні стосунки, сім'ї та особистість загалом;

- формує негативну настанову, негативний життєвий сценарій.

Обговорення заняття:

- Які знання ви взяли для себе із сьогоднішнього заняття?

- Чи можете ви для себе визначити причини через які у вас найчастіше виникають конфліктні ситуації?

- Чи змінилось ваше відношення до конфлікту після сьогоднішнього заняття?

ЗАНЯТТЯ №6 «Конфліктні ситуації»

Мета: надбання та відпрацювання навичок співпраці у конфлікті; створення різних моделей поведінки у конфлікті і вибір найбільш ефективних з них; надання можливості учасникам групи отримати досвід конструктивного вирішення конфліктних ситуацій

Тривалість:2 год.

Інформаційне повідомлення «Конфлікти»

Ми вже говорили про те, що конфлікт - це суперечність, яка виникає під час розв'язання питань різноманітного характеру, вони виникають у випадку зіткнення поглядів, інтересів, прагнень тощо, тому поняття конфлікту ширше, ніж просто незгода між людьми, сварка чи погіршення стосунків.

Науковці розрізняють два види конфліктів за ознакою можливого розв'язання:

- конструктивні, які позитивно впливають на життя людей і суспільства, тому що вони є джерелом самовдосконалення і саморозвитку особистості, згуртовують членів групи, стимулюють знайдення ефективного виходу з проблемних ситуацій;

- деструктивні конфлікти - призводять до війни, насильства, розриву стосунків і т.д.

Якщо конструктивні конфлікти виявляються у принципових зіткненнях думок, у дискусіях, то деструктивні - у дрібних і великих сварках, непорозуміннях. Тому деструктивні конфлікти необхідно швидко злагоджувати і ліквідувати. У колективі вони сприяють оздоровленню морально-психологічного клімату, підвищують активність і працездатність людей, а в особистому житті їх наслідком стане покращення стосунків, зміцнення взаємної любові і поваги.

Конфлікт є деструктивним, коли він:

- відвертає увагу від більш важливої діяльності та проблем;

- руйнує мораль або підсилює негативну самооцінку;

- група втрачає внутрішній зв'язок та послаблює взаємну співпрацю;

- поглиблює різницю у ставленні до цінностей;

- стимулює безвідповідальну та непристойну поведінку.

Конфлікт є конструктивним, коли він:

- допомагає глибше зрозуміти важливі проблеми;

- сприяє розв'язанню проблем;

- стимулює виникнення відвертої комунікації;

- сприяє виходу стимульних емоцій, подоланню напруги і стресу;

- допомагає створенню тіснішого контакту між людьми, які, беручи участь у спільному розв'язанні конфлікту та позитивно його злагоджуючи, краще пізнають одне одного;

- допомагає розвиватися персонально та використовувати в подальшому отриманий досвід.

Чи можна уявити собі, що конфлікти зникнуть зовсім? Напевно, ні. Цілковите усунення конфліктів призведе до застою. Нашим завданням є перетворення деструктивних конфліктів у конструктивні. Потрібно мужньо визнати необхідність життєвої напруги і неспокою та виробити ефективний механізм, за якого конфлікти допомагатимуть особистості творчо виразити себе в навколишньому світі, а не ображати інших.

Вправа 1. «Докажи!»

Мета: навчитись брати відповідальність за своє життя і формувати на цій основі позитивне ставлення

Поділіться на пари. Особа А повинна пригадати випадок, коли її несправедливо образили і на цій основі виник конфлікт. Особа Б має довести, що особа А могла б уникнути цього, якби поводилася б по-іншому і допомогти їй зрозуміти, який позитивний досвід вона здобула у ході конфлікту. Через кілька хвилин зміна ролей.

Обговорення:

- Як ви вважаєте, вам вдалось переконати свого співбесідника?

- Які почуття виникали у вас під час виконання даної вправи?

Вправ 2. Розігрування ситуацій

Мета: створення різних моделей поведінки у конфлікті і вибір найбільш ефективних з них

Учасникам необхідно розіграти ситуацію, яку вони обрали та вибрати найефективніший спосіб її вирішення.

1. Ти прийшов(-ла) до друга (подруги) по свою книгу, яка знаходиться у нього (неї) досить тривалий час, а він (вона) - відмовляється віддавати тобі її.

2. Твоя подруга (друг) розповіла (-в) твою таємницю, розкриття якої принесло шкоду тобі та іншим людям.

3. Ти купила (-в) у магазині дорогу річ, прийшовши додому, помітила (-в) брак і вирішила (-в) повернути, продавець відмовляється забирати товар.

4. Твоя подруга (друг) дуже любить говорити по телефону, а у тебе є набагато важливіші справи. Ти відмовляєшся з нею (ним) спілкуватись по телефону, а вона (він) навпаки наполягає на цьому.

5. Ти зібралась (-вся) гуляти з друзями, а батьки тебе не пускають, мотивуючи це тим, що дане оточення погано на тебе впливає.

6. Ти готуєшся до екзамену (контрольної роботи). Вже 11 година вечора, а сусіди досі дуже гучно святкують день народження. Ти ідеш до них, щоб зробити зауваження, у відповідь отримуєш лише звинувачення і образи.

7. Твоя подруга (друг) загубила (-в) річ, яка тобі дуже дорога і вона (він) про це добре знала (-в).

Обговорення:

- Чи важко вам було розігрувати ситуації?

- Чи важко вам було сперечатись (підвищувати голос, сваритись, кричати) на того, хто був з вами у парі?

- Чи приємно вам було сперечатись?

- Чи були у вашому житті такі ситуації, якщо так, то чим все закінчилось?

- Чи задоволені ви таким вирішенням проблеми?

- Як часто вам доводиться стикатись з конфліктними ситуаціями?

- Чи вдаєтесь ви до агресивного поводження під час конфлікту?

- Які стилі поведінки ви найчастіше використовуєте у конфліктних ситуаціях?

Вправа 3. «Ситуації»

Мета: визначення стилю поведінки у конфліктних ситуаціях

Учасникам необхідно розіграти ситуацію, яку вони обрали та вибрати найефективніший спосіб її вирішення.

1. Вчитель досить агресивно звинувачує вас у тому, до чого ви не маєте жодного відношення.

2. Ви забули зробити своєму однокласникові те, що обіцяли.

3. Ви невдало пожартували з однокласницею.

4. Ваш однокласник розповів вчителеві, що ви не готові до уроку, після чого ви отримали двійку.

5. Вас обирають старостою класу, а ви не хочете займати таку посаду. У вас конфлікт з усім класом.

6. Вас не влаштовує ваш класний керівник і ви підбурюєте проти нього весь клас, інші з вами не погоджуються.

7. У вас виник конфлікт з однокласником через спільну книгу.

8. Ви залишились у класі, після того як чергові втекли, раптом прийшов класний керівник і заставляє вас прибирати у класі. Ваші дії.

Обговорення вправи.

Вправа 4. «Гора з пліч»

Мета: релаксація

Станьте широко розставивши ноги, підніміть плечі, відведіть їх назад, злегка напруживши і звівши в лопатках. Після цього слід різко опустити плечі, таким чином «скинути гору з пліч». Повторіть цю вправу кілька разів.

Обговорення:

- Чи вдалось вам розслабитись?

Обговорення заняття:

- Як ви вважаєте, чи стала ваша міні-група більш згуртованою за цей короткий час?

- Який стиль поведінки у конфлікті вам подобається найбільше? Чому?

- Який стиль поведінки ви використовуєте найчастіше? Чому?

- Чи змінили б ви свій звичайний стиль поведінки у конфліктній ситуації на інший? Якщо так, то на який?

ЗАНЯТТЯ №7 «Подолання конфліктів»

Мета: відпрацювання та закріплення навичок конструктивного розв'язання конфліктних ситуацій

Тривалість: 1,5 год.

Вправа 1. Розігрування ситуацій

Мета: закріплення конструктивних навичок розв'язання конфліктних ситуацій

Всі учасники повинні розділитись на групи по двоє та розіграти ситуації, які вони обирають методом жеребкування. Завдання: знайти спосіб вирішення конфлікту.

1. Ваш друг (подруга) за вашою спиною звинувачує вас у тому, що ви не зуміли як слід організувати привітання для вчителів, він (вона) зробила б це по-іншому.

2. Вчитель, з яким ви у хороших стосунках, публічно звинувачує вас у тому, що ви загубили книжку, яку ви насправді і в очі не бачили.

3. Вам протягом всього уроку активно заважав ваш сусід по парті, вчитель несправедливо зробив вам зауваження в присутності всього класу, що вас дуже обурило.

4. Староста класу у розмові з іншими однокласниками звинувачує вас у тому, що ви відмовилися від чергування у класі на минулому тижні й робите це не в перше, хоча і знає, що у вас була поважна причина.

5. Ваш однокласник не дав списати вам на контрольній роботі, хоча знає, що у вас великі проблеми і ви не будете атестовані з цього предмету.

6. Ваш друг (подруга) систематично запізнюється на побачення. Ви довго чекали на вулиці його (її) і дуже замерзли.

7. Ви домовилися з другом (подругою) разом піти на дискотеку. Але він (вона) в останню мить повідомив (-ла) вас, що не може прийти. На наступний день ви дізнаєтесь, що ваш друг (подруга) був (була) на дискотеці.

8. Ваша кохана людина залицяється до вашого друга (подруги), що спричиняє у вас ревнощі.

9. Вчитель звинувачує вас та ображає у присутності всього класу.

10. Ви запізнились на урок, а вчитель не в гуморі і чіпляється до вас.

11. Ви не були на попередньому уроці через поважну причину, а вчитель звинувачує вас, що ви просто прогуляли його.

12. Класний керівник роздавав підручники, проте вам не вистачило. Після чого він сказав, що це не його вина, це ваша проблема.

13. Вчитель звинувачує вас у тому, що ви постійно підбурюєте клас на різні пригоди, хоча ви до цього не маєте жодного відношення.

14. Кілька ваших однокласників постійно сміються з вашого товариша. Ваші дії.

Обговорення вправи.

Вправа 2. «Список проблем»

Мета: формування навичок співпраці у подоланні конфліктів; розвивання вмінь розуміти ситуацію іншої людини

Обладнання: аркуші паперу А4, ручки, скринька

Всі учасники пишуть на аркушах свої проблеми (хто скільки пригадає), через які у них виник конфлікт. Ведучий збирає їх у скриньку і змішує, а потім по черзі кожен учасник витягує із скриньки будь-який аркуш. Після цього кожен з учасників розповідає про ту проблему, яка написана на папері так, наче це його власна проблема чи конфлікт, і знаходить спосіб вирішення.

Обговорення:

- Чи почули ви відповідь на свою проблему?

- Чи почули ви новий спосіб вирішення вашої проблемної ситуації?

- Чому ви вважаєте, що саме даний спосіб вирішення проблеми буде найефективнішим?

Обговорення заняття:

- Якому стилю поведінки у конфлікті ви віддаєте перевагу?

- Чи взяли для себе певні навики співпраці у конфліктній ситуації?

ЗАНЯТТЯ №8 «Завершення зустрічей. Підбиття підсумків»

Мета: узагальнення нових знань, умінь та навичок співпраці у конфліктних ситуаціях

Тривалість: 1,5 год.

Вправа №1. «Валіза»

Мета: висвітлення індивідуально-надбаних знань протягом психокорекційної програми

Уявіть, що по середині кімнати стоїть велика пуста валіза, а ви всі збираєтесь у дивовижну подорож під назвою «життя». Завдання: вам необхідно зібрати в цю валізу всі ті необхідні знання, навики, якості та характеристики, які допоможуть вам у вашому майбутньому житті, щоб воно було насиченим, гармонійним, веселим та в міру конфліктним.

Обговорення вправи.

Вправа №2. «Побажання»

Мета: створення дружньої атмосфери на майбутнє серед учасників групи

Завдання даної вправи полягає в тому, що кожен учасник повинен висловити своїм товаришам (за бажанням) певні побажання та поради на майбутнє, а той, хто слухає ці поради повинен сказати наступне: «Я обов'язково прислухаюсь до твоєї поради!», «Буду намагатись робити саме так, як ти говориш!», «Дане побажання є дуже доречним!», «Мені не вистачало саме таких слів!» і т. д.

Обговорення:

- Що ти відчував, коли тобі висловлювали поради?

- Чи важко було підібрати побажання учасникам групи?

- Чи будеш ти дотримуватись тих порад та побажань, які тобі давали інші учасники?

- Чи були такі поради або побажання, які вам не сподобались?

Анкета

1. Що ти очікував(ла) від корекційної програми? Чи справдились твої очікування?

2. Що тобі сподобалось найбільше, а що не сподобалось взагалі?

3. Чи змінився(лась) ти як людина і особистість протягом проведення всієї корекційної програми?

4. Якщо змінився(лась), то як?

5. Хто із учасників тренінгу, на твою думку, також змінився(лася)? Хто найбільше змінився, а хто залишився без змін?