Формування деструктивних ціннісних орієнтацій українських громадян під впливом трансформаційних змін

Анотація

особистість цінність соціальний перетворення

У статті розглядаються особливості формування особистісної системи цінностей в умовах соціальних перетворень, які відбулися в сучасній Україні. З'ясовано, що негативний вплив економічних, політичних і правових аспектів викликає виникнення деформованої системи цінностей особистості, яка виступає елементом, що породжує корупцію. На підставі ціннісно-нормативного підходу розглянуто взаємозв'язок особистості з різними аспектами її життєдіяльності. Встановлено, що корупція є явищем, яке набуло значення об'єктивної цінності для індивіда, оскільки вона проникла у всі сфери суспільного життя та здебільшого виступає чинником, який забезпечує досягнення особисто значущих цілей. Відмічено, що переплетення корупції з індивідуальними потребами та цілями діяльності суб'єкта сприяє перетворенню її в особистісну цінність, а підкріплена позитивними емоціями, корупція набуває інструментального значення та можливості визначати спрямованість активності індивіда в суспільстві. Запропоновано соціально-психологічні заходи, що можуть мінімізувати вплив корупції на економічну та соціально-нормативну життєдіяльність людини.

Ключові слова: корупція, потреби, самоідентичність, соціально-нормативна активність, цінності.

Annotation

Garkavets S.

FORMATION OF DESTRUCTIVE VALUE ORIENTATIONS UKRAINIAN CITIZENS UNDER IMPACT TRANSFORMATIONS

The article discusses the features of a personal value system in conditions of social transformations that have taken place in modern Ukraine. It was found that the negative impact of economic, political and legal aspects of the causes the appearance of a curved personal value system, which is a significant element of corruption. On the basis of value-determination of the value of the normative approach examined the relationship of the individual to modern aspects of his life. It was determined that corruption is a phenomenon that has become an objective value based on its penetration into all spheres of public life, and it becomes a significant factor for achieving personal goals. It was stated that the correlation of corruption with individual needs and objectives of activity of the subject makes the acquisition of its value the content and turning it into a personal value, originating in the psyche of an individual with a positive emotion corruption as instrumental value is merged with his cognition and is able to guide the activity of the individual in society. The proposed social and psychological measures that minimize the impact of corruption on economic and regulatory activity of the individual.

Key words: corruption, needs, identity, social and regulatory activity, values.

Постановка проблеми

З часів отримання Україною незалежності відбулися значні зміни у різних сферах суспільного життя українців. Трансформаційні процеси позначилися на економіці, політиці, праві, культурі, освіті, охороні здоров'я тощо. Але найбільш враженою виявилася самосвідомість українських громадян, оскільки діаметрально протилежними виявилися цінності комуністичного та капіталістичного (ринкового) соціумів.

Як відомо, цінність, з одного боку, виступає як позитивна (або негативна) значущість для історично визначеної спільноти або окремої особистості, будь-яких природних і соціальних явищ, процесів та інших реальних або ідеальних об'єктів оцінки. З другого - інтрасуб'єктивного боку - цінностями є погляди, переконання, ідеї й ідеали, нормативи та зразки, інтереси і життєві плани, відповідно до яких і, на основі яких ці об'єкти визнаються цінними, шкідливими або байдуже-нейтральними.

Психологічна спрямованість цінностей зумовлена їхньою мотивоутворюючою енергією, участю у визначенні цілей і засобів, що обирає індивід в системі координат власного існування. Вони виступають основою прийняття рішень і критерієм того, до чого варто прагнути і чого варто уникати. Більш того, цінності виступають "арбітром" у вирішенні внутрішніх конфліктів, указуючи на кращий вихід, вносять стабільність до поведінки особистості і громадського життя, забезпечуючи можливість передбачення ситуації. Коли ми знаємо, яким ідеям служить людина, які ідеали нею звеличуються, які вона переслідує цілі, ми можемо відповісти на запитання: "Чому і заради чого вона здійснює той або інший вчинок?".

Отже, за часи незалежності у площині ціннісних виборів яскраво визначилися ціннісні пріоритети значної кількості українців, що, нажаль, не завжди збігаються з загальнолюдськими чеснотами. Суспільні трансформації або їхні наслідки призвели до того, що для значної частини українців поняття "корупція" стало провідним у досягненні власних цілей або вирішення нагальних проблем існування. При цьому, скільки б не говорили про винятковість такого ганебного явища, насправді, корупція набула ціннісного значення для значної кількості індивідів і вона стала настільки "ціннісною", що від її рівня навіть залежить сучасне існування української державності.

Мета статті полягає у розгляді особливостей впливу трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні, на соціальну активність її громадян та з'ясуванні причин, які зумовлюють формування деструктивних ціннісних орієнтацій особистості.

Результати теоретичного дослідження

На сьогодні існує різне бачення дефініції "корупція". Так, у Вікіпедії корупція (від лат. corrumpere - псування) визначається як протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їхніх прав і посадових можливостей для особистого збагачення, підкупу осіб, і продажність громадських і політичних діячів [1]. У Законі України "Про боротьбу з корупцією" під корупцією розуміється "...діяльність осіб, уповноважених виконувати функції держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг" [3].

Зарубіжний дослідник Дж. Моул на підставі обзору результатів роботи Комісії міжнародної прозорості (КМП) робить висновки про те, що державні посадові особи та політики беруть хабарі з причин низької зарплати у державному секторі, з-за наявності недоторканості посадових осіб, певного засекречення їхньої діяльності. Поряд із цим, відносно держав, які стали на шлях ринкової економіки, відмічається послаблення державного контролю, процес приватизації, розширення зарубіжного інвестування та торгівлі [6].

Моул на підставі обзору результатів дослідження "Gallup International" (визначалась схильність експортуючих компаній до дачі хабарів) установив, що "... хабарі завжди беруть у Росії, Україні, Румунії, Болгарії. Ніколи не беруть у Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії" [6, с. 97]. І хоча ці результати не є національним індексом корупції, проте вони відтворюють загальне сприйняття громадян певної держави представниками інших країн.

З індексом сприйняття корупції (щорічно укладається міжнародною організацією Transparency International) у 2011 році Україна посіла 152 місце зі 183 (поряд з Таджикистаном) і в цілому залишається країною, у якій найбільш ураженими корупцією вважаються правосуддя, правоохоронні органи, парламент і система державної служби [3].

Згідно соціологічних опитувань щодо оцінки рівня корупції в державі у 2011 році було зафіксовано набуття нею масштабних розмірів. Як зазначається Центром Разумкова: 12% опитаних вважають, що "хабарі беруть всі"; 49% - "багато хто"; 29% - "дехто". І тільки 2% респондентів вважають, що в країні "майже ніхто не бере хабарів" [3]. При цьому, 60,1% респондентів заявили, що були втягнуті в корупційні стосунки з посадовцями протягом останніх 12 місяців [4].

Основною причиною такого стану є те, що Україна знаходиться серед тих держав, в яких панує влада певних правил, а не правила закону. Тому, мабуть, більшість українців розуміють закон як прояв влади тих, хто знаходиться на ієрархічній сходинці вище за них (народні депутати, високопосадовці, представники силових структур тощо) та мають більші права.

У цьому сенсі слід визнати існування у нашому суспільстві певної конгруентності між просоціальними нормами та нормами, які притаманні кримінальному співтовариству. Так, у кримінальному світі засуджується повідомляти органи правопорядку про місце перебування правопорушників і пропагується толерантне ставлення до злочинців. Подібне спостерігається й відносно корупції. А причина цього у тому, що ставлення більшості українців до правоохоронних інституцій, самих правоохоронців за останній час значно погіршилося й тенденція не змінюється.

За період трансформаційних процесів в українському соціальному середовищі була вироблена норма, за якої людина звикла не звертати уваги на те, що у разі розкриття злочину вона зазнає певних соціальних дискримінацій. Засудження за злочин або вчинення корупційних дій не стає визначальним у майбутньому успішному кар'єрному просуванні людини або занятті більш високого соціального статусу в суспільстві. Більше того, все різноманіття особистісних властивостей корупціонерів (хабарників) формувалося під впливом розповсюдження хабарництва та його закріплення у свідомості громадян. Тобто, в умовах задоволення найрізноманітніших індивідуальних потреб за рахунок хабара, це стає звичайним явищем, яке самостійно формує та множить стереотипи такої антисоціальної поведінки. Попит породжує пропозиції, що врешті-решт призводить до "тиражування" такої активності, навіть в умовах, коли потреби можна задовольнити легальним шляхом, але стереотипне мислення продукує думку - "простіше та надійніше дати хабара (подарунок) та вирішите свою проблему" або "хабар - це доплата за тяжку та невдячну працю".

Ще одною причиною того, що корупція набула ціннісного значення є те, що в умовах, коли соціальна і навіть, у більш вузькому сенсі, правова норма буде диктувати одне, а соціально-економічні умови життя інше, провідну роль у виборі напрямку поведінки індивіда, як правило, відіграватимуть соціально-економічні чинники.

Проте ми не мусимо абсолютизувати зазначений негатив, оскільки в Україні має місце прояв певної питомої ваги таких дій. Не у всіх регіонах України, і не у всіх містах більшість громадян розуміє закон як прояв влади. Значна частина з них розглядає його як певний соціальний контракт, який визначає відповідальність кожного для суспільного блага [2]. Взагалі домінує поєднання і першого і другого, яке продукує певні наслідки у повсякденному житті українських громадян, стилях керування та їхній взаємодії.

При цьому втрата дієвого впливу інститутів соціалізації, занепад родинних цінностей, невизначеність політичного та соціально-економічного розвитку, втрата віри в майбутнє спонукають появу певних змін у самосвідомості особистості. Позаяк відбувається переформатування самосвідомості людей, які "вийшли" з радянської системи відносин на тлі руйнування сталих ціннісних орієнтирів, то заміна їх новими може зайняти значний час, а у окремих індивідів цей процес може ніколи не завершитися.

Пропонуємо розглядати корупцію як інструментальну цінність, що визначає спрямованість дій суб'єкта, як нормативних, так й протиправних, які на його думку є кращими або більш ефективними для задоволення власних потреб. При цьому нормативні дії суб'єкта корупції передбачають вирішення питань у межах власних повноважень, які забезпечені законодавчими та іншими положеннями, але за які вимагається хабар. Протиправні - суперечать діючому законодавству або виходять за межі компетенції посадової особи, але які суб'єкт корупції вчиняє за одержання матеріальних благ, послуг, пільг або отримання інших переваг.

"Переваги" корупційних дій або їхнє ціннісне значення для індивіда полягають у тому, що:

- можна вирішити будь-яке питання, навіть за межами власної компетенції, що підвищує власний соціальний статус, розширює масштаби вирішених завдань, спілкування, взаємодії з "елітою", збільшує особисті можливості. Це задовольняє потребу в повазі з боку оточуючих і перш за все тих, хто отримує від корупційних дій зиск (родичі, друзі, референтне оточення);

- виникає відчуття особистої переваги над іншими, влади та сили, можливість компенсувати комплекси неповноцінності, що викликані несвідомими мотивами, які виконують компенсаторні функції;

- виникають плани щодо інших масштабів вирішення особистих проблем і перш за все матеріального характеру, а також проблем близьких і рідних. Те, що раніше вважалося недосяжним стає можливим, простим і звичним, за рахунок швидкого задоволення гедоністичних потреб;

- корупційні дії економлять час, а усяка економія часу приводить до економії грошей;

- корупція призводить до кругової поруки, а групова згуртованість надає "відчуття сили".

Отже, з огляду на вищезазначене, корупцію в сучасному українському просторі слід розглядати крізь призму її ціннісного значення для індивіда.

Разом із цим, питання мінімізації прояву корупції в якості інструментальної цінності індивіда виявляється більш складною проблемою, ніж посилення тільки кримінальної відповідальності за вчинення корупційних дій. Проте з метою запобігання корупційній активності громадян ми пропонуємо комплексно використовувати набір соціально-психологічних заходів, серед яких, на сьогодні, особливо артикульованим виявляється посилений тиск у сфері інформаційної політики (інформаційний штурм). З цією метою треба задіяти всі наявні засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса, Інтернет тощо) та здійснювати цілеспрямований вплив на свідомість людей. Змістовно такі соціально-психологічні впливи слід наповнювати прикладами успішної боротьби з хабарниками, висміювання їхніх дії (використання жарту та сатири), надання соціальних доказів нормативних алгоритмів вирішення життєвих проблем, залучення фахівців спроможних надати авторитетну експертну оцінку, формування моди у молодих людей щодо зневажливого ставлення до корупціонерів і хабарників, проведення просвітницької діяльності у закладах вищої освіти з залученням як вітчизняних провідних фахівців, так й закордонних.

Висновки та перспективи подальших наукових пошуків

Цінності, що виявляються найвищими диспозиційними утвореннями, відображають практичне ставлення людини до дійсності, її спрямованість на те, що вона цінує, оцінює, приймає або відхиляє, перетворює на мотив і мету власної поведінки. Корупція як інструментальна цінність спрямовує активність особистості у площині антисоціальних проявів, оскільки виявляється дієвішою для досягнення суб'єктивної мети, ніж нормативні засоби вирішення життєвих проблем. Чим складніші життєві проблеми, тим артикульованішими виявляються корупційні дії (наприклад, дача хабара), які спроможні їх вирішити. Коли така цінність набуває особистісного смислу, індивід керується нею завжди, за будь-яких обставин. Тобто, можна вести мову про існування громадян з ціннісними орієнтаціями, ядром яких виступають корупційні настановлення вищого диспозиційного рівня.

Перспективами дослідження зазначеної проблеми постають вікові, статеві та демографічні аспекти ціннісних деструкцій українських громадян і розробка відповідного методичного забезпечення для проведення емпіричних студій.

Використані джерела

1. Вікіпедія - Корупція. [Електронний ресурс]. Режим доступу: Шр://ик.-ткфеШа.ш^МШ/Корупщя.

2. Гарькавець С. О. Соціально-нормативний конформізм особистості у психологічному вимірі: [монографія] / С. О. Гарькавець. Луганськ: вид-во "Ноулідж", 2010. 343 с.

3. Корупція в Україні: соціальне коріння. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/ 2012/koruptsiya.

4. Корупція у 2011 році. Що змінилося з 2007? - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kiis.com.ua/ua/news/view-99.html.

5. Кудрявцев В. Н. Преступность и нравы переходного общества / В. Н. Кудрявцев. М.: Гардарики, 2002. 238 с.

6. Моул Дж. Особенности национальной психологии народов новой Европы: бизнес, общение, успех / Джон Моул. М.: Астрель; АСТ, 2006. 381 с.

Размещено на Allbest.ru