Проблеми адаптації іноземних слухачів підготовчих факультетів вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми адаптації іноземних слухачів підготовчих факультетів вищих навчальних закладів

У статті проаналізовано основні проблеми, які виникають в іноземних слухачів під час адаптації до умов життя і навчання в Україні, зокрема на підготовчому відділенні Сумського державного університету. Представлено етапи та види адаптації іноземних слухачів. Розглянуто фізіологічну, соціально-культурну, дидактичну адаптацію. Відзначено, що відмінними особливостями дидактичної системи навчання іноземних слухачів є два чинники - нерідна мова і нерідне середовище, в якому відбувається навчання.

Представлено результати анкетування іноземних слухачів підготовчого відділення СумДУ. За результатами опитування виявлено, що адаптація іноземних слухачів із різних регіонів світу відбувається по-різному.

Показано, що при виборі педагогічних засобів навчання важливо враховувати національно-психологічні особливості слухачів. Описано найбільш загальні психологічні характеристики представників Близького Сходу, Африки, Східної Азії. Підкреслено важливість довишівської підготовки, під час якої іноземці не тільки отримують необхідний мінімум знань, а й відбувається їх адаптація до нових умов життя і навчання. Розглянуто особливості педагогічного спілкування з іноземними слухачами. Представлено ознаки дезадаптації та показники адаптованості.

В останні десятиліття ключовим чинником трансформації освіти стає її інтернаціоналізація. Згідно з визначенням, запропонованим ЮНЕСКО, «інтернаціоналізація освіти є однією із форм, у яких вища освіта відповідає на можливості і проблеми глобалізації» [1].

2009 року 3,7 млн. студентів вищих навчальних закладів здобували освіту за межами своєї батьківщини. Згідно зі статистичними даними, опублікованими Держкомстатом України 2011 року, у системі вітчизняної освіти навчалися 2,5 млн. студентів, із них 48 тис. (2 %) - іноземні студенти з 134 країн світу. Найбільша кількість іноземних студентів, які навчаються в Україні, з Китаю - 6 тис., далі ідуть Туркменістан - 5,5 тис., Росія - 4 тис., Індія - 3 тис., решта припадає на інші країни світу [2]. У 2013¬2014 навчальному році в Україні навчалося 60 тис. іноземних студентів. За прогнозами, чисельність іноземних студентів зростатиме.

Сумський державний університет понад 20 років активно розвиває міжнародну діяльність, зокрема залучає іноземних студентів до навчання. На сьогодні в СумДУ навчається близько 1200 іноземних студентів, зокрема 260 з Ближнього Зарубіжжя. Нині географія контингенту іноземних громадян становить більше ніж 50 країни із різних регіонів світу (Європа, Південна Америка, Африка, СНД). У зв'язку з цим актуальним завданням для університету, як і для інших вищих навчальних закладів, є забезпечення іноземних студентів належними умовами життя і навчання. Успішність навчання іноземців і рівень їх професійної підготовки залежить насамперед від їх адаптації.

Проблемі адаптації іноземних студентів присвячено багато досліджень вітчизняних і зарубіжних дослідників. На науковому рівні різні аспекти адаптації висвітлено в роботах Н. Булгакової, М. Іванової, Е. Ізотової, Л. Рибаченко, О. Суригіна, Т. Чернявської, Н. Шагліної, І. Ширяєвої та ін.

Проведений нами огляд свідчить, що дослідження проводились у 1980-2014 роках. За цей час значно змінився соціальний склад слухачів і географія країн, з яких вони прибувають на навчання до України. Тому питання адаптації іноземців є актуальним і сьогодні.

Мета статті - проаналізувати основні проблеми, що виникають в іноземних слухачів під час адаптації до умов життя і навчання в Україні, зокрема на підготовчому відділенні Сумського державного університету, розглянути особливості педагогічного спілкування з іноземними слухачами.

Адаптація - складне багатофакторне явище, вивченням якого займаються представники багатьох галузей науки. Виокремлюються різні види адаптації - біологічна, психічна, психологічна, соціально-психологічна, соціальна, соціально-педагогічна, професійна та ін.

У психолого-педагогічних дослідженнях під адаптацією (лат. абарїо«пристосування») розуміють процес активного пристосування індивіда до оточення, яке змінюється.

В. Ясницький вважає, що адаптація як системна властивість людини має багатофункціональний характер: 1) вона є необхідною умовою і водночас засобом оптимізації взаємодії людини з природою та соціальним середовищем; 2) сприяє розвитку людини та вдосконаленню навколишнього середовища; 3) через адаптацію формується соціальна сутність людини; 4) є необхідною для оволодіння людиною будь-яким видом діяльності [3, с. 82].

Л. Рибаченко виокремила «критичні точки», у яких іноземець переживає кризові стани (приїзд студента до України, перехід із підготовчого відділення на 1-й курс та реадаптація при поверненні на батьківщину після закінчення навчання) [4].

Для іноземців, які будуть здобувати освіту в Україні українською мовою, є обов'язковим навчання на підготовчому факультеті (відділенні). Важливість довишівської підготовки пояснюється тим, що саме на цьому етапі іноземець не тільки одержує необхідний мінімум знань, умінь, навичок, сформованість яких дає йому можливість подальшого успішного здобуття освіти у вищому навчальному закладі, але й відбувається його адаптація до нових умов життя і навчання в Україні.

Слухачі підготовчого відділення, потрапляючи в нове соціально-культурне середовище, одержують значне емоційне і фізичне навантаження, інтенсивний характер навчання, великі об'єми інформації нерідною мовою. Вони повинні звикнути до нових кліматичних та побутових умов, до нової освітньої системи, до нової мови спілкування, до інтернаціонального характеру навчальних груп. Науковці виокремлюють такі етапи адаптації: подолання «мовного бар'єру», входження до студентського середовища, засвоєння нових норм інтернаціонального колективу, формування стійкого позитивного ставлення до майбутньої професії [5].

Адаптація відбувається під час взаємодії факторів зовнішнього середовища і організму людини. Ці адаптогенні фактори можуть бути фізіологічними, екологічними, соціальними, психологічними, професійними.

Більшість науковців виокремлюють три види адаптації іноземних слухачів - фізіологічну, соціально-культурну, дидактичну (академічну).

Розглянемо фізіологічну адаптацію. Іноземці, які приїздять до України, передусім відчувають вплив клімату, що пов'язано зі зміною кліматичних зон і часових поясів. Особливо це відчувають африканські слухачі. У них спостерігається підвищена втомленість на заняттях, пропуски занять через погане самопочуття, скарги на погану пам'ять, що є сигналом екстремального стану. Крім того іноземці стикаються з такою проблемою, як відсутність тих продуктів, які вони звикли використовувати для приготування їжі. Негативно позначається мала кількість сонячних днів, різкі перепади температур, короткий світловий день. Це призводить до погіршення психологічного стану, відчуття втоми, яке не минає, інколи до депресії.

Особливості фізіологічної адаптації треба враховувати в навчально-виховному процесі, протягом 1,5-2 місяців поступово збільшувати аудиторне навантаження іноземних слухачів, залучати їх до занять спортом.

Соціально-психологічна адаптація зумовлена входженням іноземців в нове середовище (нові умови життя, норми поведінки, незвичайний режим діяльності, необхідність комунікації із представниками різних культур, проблеми пристосування до нового оточення).

У дослідженнях В. Трусова, Н. Шагліної [6] розглянуто проблеми соціально- психологічної адаптації та представлено результати анкетування близько 300 іноземних слухачів довишівського етапу навчання. Нами було проведено анкетування серед слухачів підготовчого відділення, які приїхали з Туреччини (160 осіб), Африки (60 осіб), Туркменістану (40 осіб), Узбекистану (40 осіб), Палестини, Йорданії (40 осіб). Опитування мало анонімний характер, анкети перекладено рідними мовами респондентів. Результати опитування іноземних слухачів відображають найбільш суттєві фактори, що ускладнюють їх адаптацію (ранжування за зменшенням значущості):

Слухачі з Туреччини: 1) труднощі звикання до клімату;

2) недостатня попередня шкільна підготовка;

3) фінансові труднощі;

4) відсутність широкої мовленнєвої практики;

5) труднощі звикання до їжі.

Слухачі з Африки:

1) труднощі звикання до клімату;

2) відсутність широкої мовленнєвої практики;

3) недостатня попередня шкільна підготовка;

4) фінансові труднощі;

5) труднощі звикання до їжі.

Слухачі з Палестини, Йорданії: 1) труднощі звикання до клімату;

2) труднощі звикання до їжі

3) недостатня попередня шкільна підготовка;

4) фінансові труднощі;

5) відсутність широкої мовленнєвої практики.

Слухачі з Туркменістану, Узбекистану: 1) труднощі звикання до їжі;

2) відсутність широкої мовленнєвої практики;

3) труднощі звикання до клімату;

4) недостатня попередня шкільна підготовка;

5) фінансові труднощі.

Не відчувають жодних труднощів в Україні 60% респондентів із Туркменістану і Узбекистану.

Анкетування показує, що адаптація іноземних слухачів із різних регіонів світу відбувається по-різному. Для успішної адаптації і, як наслідок, успішного проходження процесу навчання іноземного слухача має значення географія і клімат регіону, національно-психологічні особливості іноземця та якість педагогічної системи.

Дидактична адаптація пов'язана з готовністю іноземних слухачів опанувати різноманітні нові організаційні форми навчання, пристосуватися до значного збільшення обсягу навчального матеріалу. Відмінними особливостями дидактичної системи навчання іноземних слухачів є два чинники - нерідна мова навчання і нерідне середовище, в якому відбувається навчання [7].

Вищий навчальний заклад має докласти усіх зусиль для створення оптимальних умов для адаптації іноземних слухачів. Йдеться про кваліфіковану допомогу в організації та плануванні самостійної навчальної роботи; озброєння слухачів знаннями про інноваційну культуру навчальної праці; освоєння сучасних освітніх технологій; ознайомлення їх з особливостями методики самостійної роботи; забезпечення контактності викладачів та іноземців; формування у них адекватної навчальної мотивації.

Знання національно-психологічних особливостей слухачів із різних регіонів світу важливе під час обрання педагогічних засобів, які сприяють більш швидкій адаптації іноземців до нового соціально-культурного середовища і до нової педагогічної системи.

У дисертаційній роботі Н. Булгакової описано найбільш загальні психологічні характеристики представників Близького Сходу й Африки. Науковець відзначає, що студенти з Близького Сходу (Сирія, Ливан, Палестина) впевнені, незалежні, довірливі, відкриті, не помічають небезпеки, легко адаптуються, прагматичні. Англомовні студенти з Африки (Нігерія, Ефіопія, Гана) - мовчазні, непоступливі, заглиблені в себе, нетерплячі, зарозумілі, надмірно сором'язливі, з розвинутим відчуттям небезпеки, індивідуалісти, орієнтовані на особисті бажання, мрійливі, у більшості з них інтенсивне внутрішнє життя. Африканські франкомовні студенти (Конго, Малі) відкритті, кмітливі, емоційно нестійкі, агресивні.

Слухачі з Туркменістану й Узбекистану - старанні, сумлінно ставляться до навчальних обов'язків, вимог викладачів, дисципліновані. Слухачі з Туреччини - відкриті, самовпевнені, прагматичні, недисципліновані.

Національно-психологічні особливості іноземних слухачів треба враховувати під час педагогічного спілкування. У нових умовах навчання іноземних слухачів викладач повинен прагнути використовувати всі можливі засоби емоційного і психологічного впливу для створення нормальної атмосфери в групі, уникати авторитарного тону в спілкуванні зі слухачами. Технологію навчання необхідно спрямовувати на дидактичну, соціально-психологічну та соціокультурну адаптацію іноземних слухачів, що сприятиме успішному міжособистісному, міжкультурному та професійному спілкуванню.

При цьому техніка педагогічного спілкування повинна складатися з таких компонентів: навчання комунікативних умінь; оцінка емоційного стану викладача і слухача; уміння справлятися зі стресом і навчити цього слухачів; формування позитивних міжособистісних стосунків зі студентами; уміння стримувати почуття й емоції та допомога слухачам у подоланні страху, невпевненості; правильна постановка голосу, управління мімікою і жестами [8].

Викладачу, який працює з іноземцями, необхідні такі якості, як комунікабельність, уміння справлятися зі стресом, уміння подолати психологічні бар'єри у спілкуванні.

Із досвіду викладання відомо, що в побудові педагогічного спілкування не може бути дрібниць. Навіть фонетичні параметри мовлення викладача (інтонація, висота тону, тембр голосу) можуть бути неприйнятними для іноземного слухача.

Голос викладача повинен бути спокійним, не гучним і не тихим. Студенти з азійського регіону сприймають гучний голос як крик. Латиноамериканців чи арабів з їх жвавістю характеру втомить тихий і розмірений голос викладача.

Щоб підтримувати увагу іноземних слухачів, мова викладача повинна бути емоційною, міміка і жести - зрозумілі і прийнятні слухачами, що не завжди є легким завданням, так як у різних культурах міміка і жести мають різне, а підчас - і протилежне значення.

Іншим важливим компонентом у педагогічному спілкуванні є ставлення до часу. Ще засновник теорії міжкультурної комунікації Е. Хол поділяв культури на монохромні та поліхромні за ставленням їх представників до часу [9].

Іноземні слухачі, які навчаються в Україні, в більшості належать до поліхромних культур і не вміють планувати навчальний час. їм складно не спізнюватися на заняття, особливо в перші місяці навчання, тому що в їхніх країнах така поведінка не є негідною. До того ж вони не можуть зосередитися на одному занятті, намагаються робити кілька справ одночасно. Іноземцям також важко сприймати часові обмеження для виконання завдань і тестів, тому що в їх культурах важливою є сама діяльність, а не її часові межі.

Під час педагогічного спілкування з іноземними слухачами важливо брати до уваги категорію простору, яка сильно відрізняється в різних культурах. Насамперед, мова йде про дистанцію спілкування, яка залежить від віку, статі, релігії, соціального положення учасників комунікації. Переважна більшість іноземних слухачів приїжджає до нас з мусульманських країн, де неприпустимим є дотик людини, що належить до іншої релігії.

Стиль педагогічного спілкування з іноземними слухачами в різних випадках повинен відрізнятися, він залежить від їх етнопсихологічних особливостей. Відомо, що китайські освітні традиції пов'язані з авторитарним стилем викладання, тому китайські слухачі важко звикають до дружнього, демократичного стилю спілкування українських викладачів.

Зі слухачами з Африки специфіка спілкування полягає у відкритості, м'якості; не рекомендується застосовувати демократичний стиль спілкування; особлива увага приділяється розвитку навичок самоорганізації та дисципліни. Африканські слухачі мають високу працездатність, але у них відсутні навички самоорганізації, тому викладач повинен прищеплювати їм ці навички.

Арабські слухачі з перших занять демонструють активність і бажання досягнути кращих результатів, але у них здебільшого відсутні навички самостійної роботи, тому їх необхідно навчити вчитися.

Слухачів - курдів із Туреччини - з початку занять треба привчати до дисциплінованості. Як і арабських слухачів, їх необхідно навчити вчитися. За моделлю В. Кан-Каліка, бажане спілкування на основі діалогу і спілкування на основі спільної діяльності [10].

До факторів, що погіршують адаптацію, відносять недостатню інформацію. Цей фактор вважають основною причиною дезадаптації. Через недостатню інформацію можуть виникати стресові стани. Як відомо, дезадаптація виникає, по-перше, у критичні вікові періоди, по-друге, в умовах підвищених психологічних та соціальних вимог до людини, що викликає зростання її психічної напруженості, по-третє, за наявності психотравмуючих подій, в екстремальних ситуаціях. Початок навчання на підготовчому відділенні вищого навчального закладу іншої країни висуває саме підвищені психологічні та соціальні вимоги до слухачів. Ознаки дезадаптації - це фізіологічні, емоційні та поведінкові порушення. Внаслідок зіткнення з труднощами виникає тривожність, дратівливість, високий рівень самітності. Такого роду негативні явища трансформуються в зниження мотивації до навчальної діяльності. Слухачі, що не зуміли успішно адаптуватися в новому середовищі, повертаються додому достроково.

Референтним показником адаптованості є відсутній або низький рівень тривожності і високий рівень самооцінки, позитивні емоції по відношенню до свого оточення, задовільне самопочуття та відчуття душевного комфорту.

Фактори, що визначають рівень адаптації іноземних слухачів, умовно можна розділити на об'єктивні - обумовлені навчальною діяльністю та умовами життя у відриві від родини і батьківщини (нові форми навчання, новий колектив, нове оточення тощо); об'єктивно-суб'єктивні (слабкі навички самостійної роботи і самоконтролю тощо); і суб'єктивні (небажання вчитися, сором'язливість).

Концептуальна модель готовності іноземних слухачів до навчально-професійної діяльності у вищій школі повинна включати в себе такі компоненти: 1) мотиваційний - прагнення до самостійності, прояв стійкого інтересу до предмета навчання і бажання повністю оволодіти мовою спеціальності; 2) когнітивний - розуміння зв'язку навчання з майбутньою професійною діяльністю; 3) емоційно-вольовий - упевненість в успіху, прагнення подолати труднощі на шляху досягнення поставленої мети, високий ступінь самоорганізації.

Таким чином, адаптація іноземного слухача - складний, динамічний, багаторівневий і багатосторонній процес перебудови потребово-мотиваційної сфери, комплексу наявних навичок і умінь відповідно до нових для нього умов життя і навчання. Ефективність навчальної діяльності істотно підвищиться, якщо викладач ураховуватиме національно-психологічну специфіку кожного іноземного слухача. Пошуку шляхів здійснення такої роботи можуть бути присвячені подальші наукові дослідження.

Література

адаптація підготовчий навчання

1.2009 World Conference on Higher Education: The New Dynamics of Higher Education and Research for Societal Change and Development (UNESCO, Paris, 5-8 July, 2009) COMMUNIQUE [Електронний ресурс].

2.Міносвіти планує збільшити кількість іноземних студентів у вузах України // <osvita.ua/vnz/news/15736>. - 8. 02.2014.

3.Ясницький В. М. Соціально-психологічна адаптація особистості: сучасні підходи / B.М. Ясницький // Наука і освіта. - 2001. - № 6. - С. 82-86

4.Рибаченко Л. І. Підготовка іноземних студентів у навчальних закладах України (1946-2000 рр.) : афтореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Л. І. Рибаченко. - Луганськ, 2001. - 16 с.

5.Иванова М. А. Социально-психологическая адаптация иностранных студентов первого года обучения в вузе: Методические рекомендации преподавателям / М. А. Иванова, Н. А. Титкова. - СПб. : СПбГТУ, 1993. - 16 с.

Размещено на Allbest.ru