Сімейні детермінанти інтерперсональної поведінки старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

СІМЕЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ІНТЕРПЕРСОНАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Постановка проблеми. Питання про специфічні особливості міжособистісних стосунків, механізми їх формування і розвитку є однією з актуальних проблем в психології. Розгляд взаємозв'язку стильових особливостей інтерперсональної поведінки із особливостями сімейних стосунків здебільшого ведеться крізь призму типу виховання як умови формування особистісних особливостей дитини, що знижує значущість чинника впливу суб'єктивного сприйняття та інтерпретації змісту близьких стосунків на розвиток соціальних орієнтацій та комунікативних якостей особистості. В той же час характер інтерперсональних стосунків особистості і пов'язаний з ним рівень соціальної підтримки є найбільш важливими чинниками успішної психологічної і соціальної адаптації.

Вивчення уявлень старшокласників про дитячо-батьківські стосунки є одним з важливих питань сучасної психології, що вимагають як теоретичного, так і емпіричного вивчення. Стосунки з батьками у сприйнятті підлітків є істотними компонентами розвитку і становлення їх індивідуальності, а старший підлітковий вік є одним з найважливіших етапів у формуванні особистості, зокрема її соціальних моделей поведінки.

Аналіз актуальних досліджень. У психології дослідженнями в області міжособистісних стосунків займалися багато учених Л. Божович, JI. Виготский, І Горькова, І Дубровина, В. Каган, І Кон, Е. Кораблина, М. Лисина, А. Лихтарников, B. Мухина, A. Реан, Л. Регуш, E. Чеснокова.У дослідженнях, присвячених вивченню сім'ї показано різноманіття особливостей батьківського відношення до дитини і описані варіанти типів виховання, а також типи сімей (В. Гур'єва, Ю. Тарнавский, В. Гиндикин, А. Толстих, Т. Титаренко, С. Соловейчик, А. Личко, В. Петрунек, Л. Таран, В. Соколова, Г. Юзефович, О. Карабанова, А. Захаров, А. Добрович, В. Сатир). У літературі обґрунтовується патогенність окремих типів виховання для нервово-психічного здоров'я, а також для формування деяких індивідуально-особистісних особливостей дитини (А. Захаров, В. Гарбузов, А. Личко, Е. Эйдемиллер, Д. Ісаев, Е. Фромм, А. Адлер, З. Матейчик).

Проведені численні дослідження впливу порушень стосунків дитини зі значущими дорослими на її наступний розвиток[1; 4; 7]. Показані специфічні особливості порушення спілкування у таких дітей і пов'язані з цим зміни в інтерперсональних стосунках. При цьому досі залишається дискусійним питання впливу попереднього досвіду значущих стосунків на майбутню здатність встановлювати соціальні взаємозв'язки. Деякі автори роблять висновок, що здатність встановлювати гармонійні міжособистісні стосунки пов'язана з досвідом ранніх взаємин з близькими і зв'язують цю стабільність із стійкістю сформованих в дитинстві когнітивних структур. Дослідження інших авторів показують, що зв'язок між характером стосунків в сім'ї в дитинстві і майбутнім соціальним функціонуванням не є однозначним і лінійним. Цей зв'язок опосередкують здатність рефлексувати свій досвід міжособистісних стосунків, стосунки з однолітками в підлітковому віці [3; 6]. Проте проблема взаємозв'язку сприйняття сімейної ситуації, батьківських виховних стратегій та формування моделей інтерперсональної поведінки у старшокласників потребує наукових досліджень.

Мета дослідження: визначення взаємозв'язків сприйняття сімейної ситуації та виховних стратегій батьків із моделями інтерперсональної поведінки у юнаків та дівчат старшого підліткового віку.

Виклад основного матеріалу.

Розглядаючи дослідження дитячо-батьківські стосунки, можна виділити декілька параметрів, що визначають їх характер:

- міра розуміння і задоволення потреб дитини;

- прийняття (прихильність, доброзичливість, емоційна підтримка) або відкидання (неприйняття) дитини;

- міра дистанції в стосунках з дитиною, міра емоційної близькості, прихильності, згода між дитиною і батьками; контроль (стримування) або автономія (терпимість, самостійність, свобода) з боку батьків;

- вимогливість;

- непослідовність - послідовність;

- дисциплінарні дії батьків

- батьківський авторитет [1; 3; 4; 6].

Спираючись на тривимірну теорію інтерперсональної поведінки В. Шутца, можна стверджувати, що соціальне життя людини зумовлене досвідом дитинства, і насамперед міжособистісних стосунків в сім'ї. Форми задоволення міжособистісних потреб у включенні, в контролі та любові визначають, способи орієнтації особистості по відношенню до інших.

Залежно від характеру задоволення потреби включення людина в міжособистісниих стосунках схильна до прояву недостатньої соціальної, надсоціальної або соціальної поведінки. Потреба в контролі має відношення до аспекту влади в міжособистісних стосунках. Відповідна поведінка може варіювати від занадто великої дисциплінованості - до повної відсутності дисципліни, також залежно від характеру стосунків з батьками. Задоволення потреби в любові в сім'ї впливає на емоційну дистанцію у майбутніх близьких стосунках. Неадекватні стосунки батьків з дитиною в емоційній сфері виливаються в недостатньо особистісну або надособистісну поведінку, тоді як гармонійні стосунки в цій сфері сприяють формуванню до особистісної поведінки [7].

У досліджені прийняли участь учні 9-11 класів різних загальноосвітніх шкіл міста Харкова. Вибірку склали 83 старших підлітка (39 юнаків та 44 дівчини) з повних сімей, які характеризувалися, як благополучні та подібні за соціальним статусом та умовами життя. Відповідно до мети дослідження психологічне тестування старшокласників проводилося за методиками «Кінетичний малюнок сім'ї» Р. Бернса та С. Кауфмана (в модифікації Е. Эйдемиллера та В. Юстицкиса), тест Т. Лірі, тест «Підлітки про батьків» Л. Вассермана [2; 4].

Проективна методика «Кінетичний малюнок сім'ї» спрямована на виявлення суб'єктивної оцінки сімейної ситуації, допомагає виявити взаємини в сім'ї, сприйняття членів сім'ї і себе в сім'ї. У системі оцінки враховувалися формальні і змістовні особливості малюнка. Для обробки даних методики застосовувалася система кількісної оцінки, яка дозволяє дати оцінку наступних симптомокомплексів: сприятлива сімейна ситуація; тривожність в сімейній ситуації; конфліктність в сім'ї; почуття неповноцінності; ворожість в сімейній ситуації. Тест «Підлітки про батьків» спрямований на вивчення сприйняття підлітками поведінки і методів виховання батьків за факторами: позитивний інтерес, ворожість, автономія, директивність і непослідовність батьків. Тест Т.Лірі призначений для дослідження уявлень про себе, з її допомогою виявляється переважаючий стиль ставлення до людей. Залежно від відповідних показників виділяється ряд соціальних орієнтацій - стилів інтерперсональної поведінки та робляться висновки про міру адаптованості поведінки. Статистична обробка проводилася за допомогою методів параметричного порівняння середніх величин за Ст'юдентом та кореляційного аналізу.

Результати дослідження сприйняття внутрішньосімейної ситуації представлені на рисунку 2. Отримані дані свідчать про достатній рівень сприятливості сімейних взаємин у юнаків та дівчат. Негативні симптомокомплекси більшою мірою представлені тривожністю та конфліктністю в сім'ї.

Не дивлячись на подібність сприйняття досліджуваними старшокласниками внутрішньосімейної ситуації за симптомо-комплексами, певні графічні ознаки малюнків статистично відрізняються у юнаків та дівчат (табл. 1).

Таблиця 1. Ірафічні ознаки сприйняття сімейної ситуації у старшокласників

Для дівчат характерні більш високі показники адекватності розташування фігур, які зображують членів сім'ї, що є свідченням більшої сімейної згуртованості. Такий показник сімейної тривожності, як подвійні або переривчасті лінії, що говорить про невпевненість, нерішучість та прагнення контролювати свою тривогу, також вищій у дівчат. Виділення та ізоляція окремих фігур, що показує порушення внутрішньо сімейних контактів та конфліктні стосунки, вище у юнаків. Зображення на малюнку маленьких фігур, що вказує на занижену самооцінку та почуття неповноцінності в сім'ї, більш виражене у юнаків.

Аналіз результатів дослідження сприйняття старшокласниками виховних стратегій та поведінки батьків у батьківсько-дитячих стосунках показує, що уявлення про батька у юнаків та дівчат є подібними, за винятком шкали автономії (табл. 2).

Таблиця 2. Сприйняття старшокласниками виховних стратегій батьків

Примітка: * достовірні відмінності на рівні значущості P<0, 05

Дівчата на відміну від юнаків, сприймають батька, як більш автономного, тобто батько представляється лідером, але відгородженим від проблем сім'ї, дії якого не завжди узгоджуються з потребами та інтересами близьких. Уявлення про материнську поведінку та виховання більш диференційоване за статтю досліджуваних. Встановлено достовірні відмінності показників юнаків та дівчат за шкалами позитивного інтересу, автономності та непослідовності у стратегіях поведінки матери. Дівчата сприймають, як мати уважну, турботливу та водночас невимогливу, поблажливу, з низьким рівнем контролю у вихованні. Крім того, в уявленні дівчат мати характеризується більшою непослідовністю виховання, тобто переходом від психологічного прийняття дочки до емоційного її відкидання, вид строгого - до ліберального виховання і, навпаки.

Результати дослідження за методикою Т. Лірі дозволяють визначити психологічні ознаки поведінки у міжособистісних взаєминах (табл. 3)

Таблиця 3. Показники соціальних орієнтацій інтерперсональної поведінки у досліджуваних юнаків та дівчат

Примітка: * - вірогідність відмінностей P<0, 05

Як показують результати дослідження показники інтерперсональних стилів мають помірний рівень та знаходяться в зоні адаптивної поведінки. І юнаки так і дівчата характеризуються середнім рівнем упевненості у собі, наполегливості, орієнтації на себе, схильності до суперництва, критичності по відношенню до соціальних явищ і навколишніх людей, конформності, співчуття, чуйність і дружелюбність в стосунках. Достовірні відмінності у показниках досліджуваних груп виявлено лише за шкалою підпорядкованості - дівчата характеризуються більшою скромністю, боязкістю, поступливістю, слухняністю (7, 63±0, 44) ніж юнаки(5, 70±0, 43).

Схема Т. Лірі дозволяє визначити рівень та співвідношення інтегральних показників соціальної поведінки, а саме домінування-підпорядкування та дружелюбності - ворожості досліджуваних старшокласників (рис. 2).

Як показують отримані дані, юнаки проявляють себе у соціальних контактах як дружелюбні (2, 89) та домінантні (1, 15), що вказує на виражене прагнення людини до лідерства в спілкуванні та прагнення до встановлення доброзичливих стосунків і співпраці з оточенням, а дівчата у соціальної поведінки є водночас дружелюбні та підпорядкованими, тобто виявляють тенденцію до афіліації та співпраці за рахунок підпорядкування, відмови від відповідальності і позиції лідерства.

Кореляційний аналіз дозволив визначити взаємозв'язки показників сімейних взаємин та моделей інтерперсональної поведінки досліджуваних старшокласників (табл. 4-5). Як показують отримані дані, агресивний стиль інтерперсональної поведінки юнаків прямо пропорційно пов'язаний із конфліктністю та почуттям неповноцінності в сім'ї та зворотно пропорційно - із сприйняттям сімейної ситуації як тривожної. Підозрілість у міжособистісному спілкуванні юнаків має негативний кореляційний зв'язок із позитивним інтересом з боку матері. Підпорядкованість юнаків у соціальних контактах позитивно пов'язана із непослідовністю батька у вихованні. Інтегральний показник дружності дівчат у соціальної взаємодіє прямо пропорційно корелює із позитивним інтересом матері.

Таблиця 4. Кореляційні зв'язки показників сприйняття сімейних взаємин та моделей інтерперсональної поведінки юнаків

Примітка * - кореляція значима рівні 0, 05, ** - кореляція значима рівні 0, 01.

Таблиця 5. Кореляційні зв'язки показників сприйняття сімейних взаємин та моделей інтерперсональної поведінки дівчат

Примітка * - кореляція значима рівні 0, 05, ** - кореляція значима рівні 0, 01.

Кореляційні показники, отримані в групі дівчат, вказують на прямо пропорційні зв'язки егоїстичного стилю поведінки дівчат з ворожістю в сім'ї, особливо матері, та зворотно пропорційні зв'язки із позитивним інтересом та автономією матері у вихованні. Агресивність дівчат у міжособистісних стосунках має позитивну кореляцію із ворожістю в сім'ї та негативну - з почуттям неповноцінності. Інтегральний показник соціальної поведінки за типом домінування пов'язаний із директивністю батька у вихованні.

Таким чином, сприйняття внутрішньосімейної ситуації характеризується достатнім рівнем сприятливості сімейних взаємин у юнаків та дівчат. Уявлення про батька у досліджуваних юнаків та дівчат подібне, але дівчата на відміну від юнаків, сприймають батька, як більш автономного. Уявлення про материнську поведінку та виховання більш диференційоване за статтю досліджуваних. Дівчата більш ніж юнаки схильні сприймати мати, як уважну, турботливу та водночас невимогливу, поблажливу, з низьким рівнем контролю та непослідовністю у вихованні. Показники інтерперсональних стилів досліджуваних мають помірний рівень та знаходяться в зоні адаптивної поведінки. Юнаки проявляють себе у соціальних контактах як дружелюбні та домінантні, а дівчата - як дружелюбні та підпорядковані. Встановлено, що інтегральний показник дружності юнаків у соціальної взаємодії прямо пропорційно корелює із позитивним інтересом матері, а інтегральний показник соціальної поведінки дівчат за типом домінування пов'язаний із директивністю батька у вихованні.

Перспективним напрямком подальших досліджень може бути вивчення соціально-психологічної адаптації старшокласників у залежності від суб'єктивної оцінки сімейної ситуації та виховання.

Література

1. Андреева Т. В. Семейная психология: учеб. пособие / Т. В. Андреева - СПб.: Речь, 2004. - 244 с.

2. Больная энциклопедия психологических тестов / под ред. А. А. Карелина. - М., 2003. - 411 с.

3. Ковалев С. В. Психология семейных отношений / С. В. Ковалев. - М.: Изд-во Института психотерапии, 2007. - 452с.

4. Райгородский Д. Я. Психология семи: учебное пособие для факультетов психологии, социологии, экономики и журналистики / Д. Я. Райгородский. - Самара: Издательский дом «БАХРАХ-М», 2002. - 752 с.

5. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф. Райс. - СПб.: Питер, 2000. -- 624 с.

6. Шнейдер Л. Б. Семейная психология: учебное пособие для вузов / Л. Б. Шнейдер. - М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2005. - 786 с.

7. Шутц В. Глубокая простота. Основы жизненной философии / В. Шутц. - М.: Изд-во Азбука, 2008. - 244 с.

Размещено на Allbest.ru