Вплив засобів масової комунікації на природні, біологічні та соціально-психологічні чинники в процесі трудової адаптації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив засобів масової комунікації на природні, біологічні та соціально-психологічні чинники в процесі трудової адаптації

Согорін А.А.,

Запорізький національний технічний університет

Труд є одним із основних видів діяльності людини в процесі життя, тому питання поведінки індивідів та груп під час трудового процесу та самого відношення до праці, починаючи з ХІХ століття по сучасний час, є об'єктом уваги багатьох вітчизняних та іноземних дослідників. Важливими віхами в сучасній соціології праці є роботи М.П. Лукашевича, А. С. Лобанової, Г. В. Дворецької.

Одним із питань процесу трудової діяльності є процес адаптації індивідів та гру до нових умов праці, а також детермінанти відповідних адаптаційних процесів.

У статті досліджено різноманітні прояви впливів засобів масової комунікації на природні, біологічні та соціально-психологічні чинники в процесі трудової адаптації.

З'ясовано, що вплив ЗМК на дію природних чинників може призвести до ефектів двох видів:

- викривлення уявлення суб'єктів трудової адаптації про реальні впливи природних (космічних) сил на умови трудової діяльності за певною професією,

- неадекватне уявлення суб'єктами трудової адаптації власних можливостей у взаємодії з природними умовами трудової діяльності. Підтверджено гіпотезу про вплив ЗМК на чинники, що зумовлюють адаптаційні процеси.

Ключові слова: трудова адаптація; масова комунікація; трудова діяльність; вплив засобів масової комунікації; ефекти засобів масової комунікації

Influence of mass media on natural, biologic and social-psychological factors in process of labor adaptation

Sogorin A. A., Zaporizhzhya national technical university

In modem time of mean of mass communication play a considerable role in forming of presentation of социума about outward things and directly influence on behavior of separate groups in everyday activity.

Labour is one of basic types of activity of man in the process of life, that is why question of behavior of individuals and groups during a labour process and attitude toward labour, beginning from ХІХ centuries for modern time, is the object of attention of many home and foreign researchers. One of questions of process of labour activity I am process of adaptation of individuals and game to the new terms of labour, and also determinant of corresponding adaptation processes.

In the article the various displays of influences of facilities of mass communication are investigational on natural one, biological and социальнопсихологические factors in the process of labour adaptation. Mass media can influence the action of «social selection», elimination from society, from the sphere of professional activity of some individuals and help to survive others. It is common knowledge that mass media can not only «create a hero», his image, but also «destroy» him in the perception of the public.

It is found out that influence of mass media on the action of natural factors can result in the effects of two kinds :

- curvature of presentation of subjects to labour adaptation about the real influences of natural (space) forces on the terms of labour activity after a certain profession

- inadequate presentation by the subjects of labour adaptation of own possibilities in co-operating with the natural terms of labour activity. A hypothesis is confirmed about influence of mass media on factors which predetermine adaptation processes.

- The means of mass communication affect practically all the basic biological stimuli, which determine the adaptive behavior of a person: the instincts of hunger, self-preservation, the continuation of the genus, movement, and others.

- Mass media has a significant role in destroying the mechanisms of biological instincts, which has led to an increase in the impact on the adaptive behavior of human socio-psychological factors.

- Interacting with other socio-psychological stimuli, mass media can not but change the influence of these stimuli on the adaptive behavior of man.

Keywords: labor adaptation; mass media; labor activity; mass media influence; mass media effects

Влияние средств массовой коммуникации на природные, биологические и социально-психологические факторы в процессе трудовой адаптации

Согорин А.А., Запорожский национальный технический университет

В современное время средства массовой коммуникации играют значительную роль в формировании представления социума об окружающем мире и непосредственно влияют на поведение отдельных групп в повседневной деятельности.

Труд является одним из основных видов деятельности человека в процессе жизни, потому вопрос поведения индивидов и групп во время трудового процесса и самого отношения к труду, начиная с Х1Х века по современное время, является объектом внимания многих отечественных и иностранных исследователей. Важными вехами в современной социологии труда являются работы М. П. Лукашевича, А. С. Лобановой, Г. В. Дворецкой.

Одним из вопросов процесса трудовой деятельности есть процесс адаптации индивидов и игру к новым условиям труда, а также детерминанты соответствующих адаптационных процессов.

В статье исследованы разнообразные проявления влияний средств массовой коммуникации на естественные, биологические и социально-психологические факторы в процессе трудовой адаптации.

Выяснено, что влияние СМК на действие естественных факторов могут привести к эффектам двух видов:

- искривление представления субъектов трудовой адаптации о реальных влияниях естественных (космических) сил на условия трудовой деятельности за определенной профессией

- неадекватное представление субъектами трудовой адаптации собственных возможностей во взаимодействии с естественными условиями трудовой деятельности. Подтверждена гипотеза о влиянии СМК на факторы, которые предопределяют адаптационные процессы.

Ключевые слова: трудовая адаптация; массовая коммуникация; трудовая деятельность; влияние средств массовой коммуникации; эффекты средств массовой коммуникации

Постановка проблеми. Українське суспільство продовжує багатолітній перехід до ринкових відносин за умови глибокої соціальної кризи, що ускладнює адаптацію до них населення, тому найважливішою метою є пошук ефективних соціальних механізмів адаптації та соціалізації до нових умов праці. В той же час ЗМК, які дійшли бурхливого розвитку у ХХІ столітті, є одним із найвпливовіших механізмів адаптації та соціалізації і не в повній мірі виконують свою соціальну роль, а дослідження впливу ЗМК на трудову адаптацію має суперечливий характер. Однією з причин такої ситуації - недостатньо чітке розуміння соціологами сутності впливу ЗМК на трудову адаптацію в сучасній Україні.

Усе вищевказане визначає теоретичну й практичну актуальність теми дослідження. масовий комунікація трудовий адаптація

Аналіз публікацій і досліджень. Загальні питання дослідження засобів масової комунікації досліджували П. Віріліо, С. Холл, Дж. Фіске, У. Еко та ін. Роль засобів масової інформації в перехідний період як один з джерел інформаційного відшкодування розглядається в працях по інформаціологіі (Прігожин І., Стенгерс І., Курдюмов С.П., Степін В. С, Юзвішин І.І., Проніна Л.А., Поелуева Л.А., Горелик О.М., Князєва О.Н. та ін.). Проблемам впливу візуальних образів на масову свідомість в ЗМІ приділили значну місце в своїх дослідженнях Е. Дюркгейм, М. Вебер, Г. Зіммель, І. Гофман, П. Бурдьє, Дж. Баргер, Г. Поллок, Ж. Бодрийяр, З. Бауман, Х. Ортега-і-Гассет, П. Валері, М. Межуєв, Е. Доценко, Л. Набокова, А. Ганіс і ін. Проблема адаптації вперше була висунута і науково обгрунтована видатними біологами Ж. Б. Ламарка, Ч. Дарвіна, Ж. Сент-Ілером, які розуміли її в контексті концепції еволюції.

Основна частина публікацій присвячена дослідженням окремих видів адаптації або є наслідком вирішення практичних проблем. Найбільш частим предметом дослідження виступають: соціально-психологічна адаптація (М. П. Будякіна, І. А. Георгієва, Т. Г. Дічєв, О. І. Зотова, М. Л. Іванов, Р. У. Ісмагілов, І. К. Кряжева, Р. А. Кузьміна, А. А. Налчаджян, Ю. Л. Неймер, В. М. Пономаренко, Л. Г. Пріпутень, А. А. Русалінова, А. Л. Свенціцбкий, С. Абдель Хаді); виробнича адаптація (В. Ф. Галигін, С. М. Дмітренко, Б. П. Кутирьов, А. А. Хван); професійна адаптація (Р. Колосова, В. Немченко, Н. В. Полякова) адаптація молодих фахівців або працівників (С. Д. Артемов, В. Н. Безносіков, З. Н. Камишев, Т. Л. Кончанін, А. Лукьянов , Н. Б. Отраднова, А. І. Ходаков). У цих дослідженнях і розглядаються основні теоретичні проблеми адаптації до трудової діяльності.

Однак, незважаючи на значний бібліографічний матеріал щодо вивчення засобів масової комунікації та трудової адаптації питанню впливу засобів масової комунікації на природні, біологічні та соціально-психологічні чинники в процесі трудової адаптації не приділено значної уваги в науковому дискурсі.

Мета дослідження - аналіз ефектів масової комунікації щодо біологічних, природних та соціально-психологічних чинників поведінки людини, а також підтвердження гіпотези про вплив цих чинників на трудову адаптацію.

Виклад основного матеріалу. Засоби масової комунікації можуть впливати на дію природних чинників поведінки через участь у створенні картини світу природи або уяви про дію тих чи інших природних сил на людину. При цьому перебільшення можливостей людини у взаємодії з силами природи на екрані телевізора може призвести до неадекватних дій глядача в реальному житті. Особливо небезпечна така неадекватність оцінки наслідків взаємодії у дітей, які не завжди в змозі розрізнити ці дії в реальному та віртуальному світах (недооцінка небезпек, пов'язаних із користуванням сірниками та іншими вогненебезпечними речами, недооцінка загроз для здоров'я і життя від користування зброєю або наслідування трюків героїв телесеріалів тощо).

Небезпечними можуть бути і перебільшення дії сил природи на людську поведінку. Вони можуть не тільки викликати страх перед силами природи, відчуття власної безпорадності й неспроможності управляти власною поведінкою. Нерідко фільми жахів, катастроф і містичні трилери сприяють відхиленню у психіці людини. У цьому випадку ЗМК підсилюють залежність від природних чинників, зменшуючи поле для дії біологічних та соціально-психологічних факторів.

Отже, вплив ЗМК на дію природних чинників поведінки людини може призвести до ефектів двох видів:

1. Викривлення уявлення суб'єктів трудової адаптації про реальні впливи природних (космічних) сил на умови трудової діяльності за певною професією.

2. Неадекватне уявлення суб'єктами трудової адаптації власних можливостей у взаємодії з природними умовами трудової діяльності.

Переходячи до розгляду впливів комунікації на дію біологічних чинників поведінки людини, нагадаймо, що до останніх зараховують такі: основні біологічні потреби, флора і фауна, спадкоємність, звички та умовні рефлекси. Біологічні сили є не тільки рушійними механізмами дій людини, але й «були і залишаються головними пружинами суспільних рухів» [2, с. 90-132]. Розглянемо коротко прояви ефектів впливу масової комунікації на дію цих основних біологічних сил у процесі трудової адаптації.

Загальними характеристиками біологічних (життєзберігаючих) потреб є їх призначення зберігати життя організму людини. Вони отримуються разом з організмом через спадкоємність, не залежать від свідомості й особистісного досвіду, притаманні всім живим організмам. Їх ще називають рефлексами й інстинктами. Незадоволення будь-якої біологічної потреби наполегливо вимагає певної дії людини щодо її задоволення, виступаючи могутнім чинником поведінки людини.

Головними біологічними потребами є такі: потреби в їжі, потреба статева (розмноження, потреба індивідуального самозахисту, потреба групового самозахисту, несвідоме наслідування, потреба в русі, потреба сну і спокою, витрат додаткової енергії (гра) тощо.

Потреба в їжі є найсильнішим подразником дій людини, вона впливає на хід думок і уявлень, витісняючи ті з них, що не мають стосунку до їжі. Отже так само сильним є і зворотний зв'язок. Думки й уявлення про їжу, навіяні передачами ЗМК, можуть штучно актуалізувати потребу в їжі; обмежити сприйняття людиною інших явищ і предметів; сконцентрувати увагу саме на сфері задоволення цієї потреби; сприяти підвищеній купівлі продуктів харчування та їх завищеному споживанню. При цьому під впливом ЗМК завищена потреба в їжі може викликати ослаблення чи подолання інших біологічних потреб (самозахисту, розмноження) та деяких суспільно-психологічних подразників (релігійних, правових і моральних чинників). Крім того, під впливом реклами чи моди можуть викривлятись і руйнуватись інстинктивні механізми харчування. Часто на цій підставі виникає надмірне вживання їжі, порушення режиму харчування. Звичайно, ЗМК можуть сприяти (і в певній мірі сприяють) поширенню знань про науково обґрунтовані форми задоволення потреби в їжі, які можуть частково компенсувати руйнацію інстинктивного механізму. Але вплив такого ефекту МК на населення вкрай обмежений. Отже, «спровокована» ЗМК підвищена потреба в їжі в суб'єкта трудової адаптації може послабити (і навіть витіснити) іншу мотивацію вибору місця роботи та адаптації на ньому.

Подібно до потреби харчуватись, інстинкт продовження роду дається людині разом з організмом, а його вплив на поведінку людини також є одним із найсильніших. Відповідно, значною є можливість впливати через ЗМК на окремі сторони поведінки людини, підсилюючи або послаблюючи дію цієї потреби.

На фізіологічному рівні під впливом еротичних, сексуальних або навіть порнографічних сцен з екрана ТБ або Інтернету у глядачів може виникнути підвищена активність, а подеколи й напруга відтворювальної системи в організмі, що, у свою чергу, позначатиметься на рухах, вчинках, зовнішньому вигляді людини.

На рівні уявлень та ідей подібні передачі можуть вплинути на нормальне функціонування психіки через витіснення всіх уявлень і думок, що не стосуються цієї потреби. Світ уявлень людини заповнюється сексуальними образами та думками, їй важко сконцентруватись на чомусь іншому. Подібні ефекти масмедіа можуть мати небезпечний характер для молодих людей, в яких ця потреба актуалізована в силу вікових фізіологічних змін в організмі. За певних обставин їх поведінка може набути ознак не тільки сексуальної нервозності, але й сексуальної агресії.

На рівні сприйняття ефекти масмедіа можуть проявитись у підвищеній увазі та чутливості до предметів і явищ, що мають стосунок до статевої потреби та в послабленні уваги до всього іншого. Саме вплив такого ефекту використовують ЗМК у рекламі, коли широкий асортимент професій, товарів, призначених для задоволення зовсім не статевої потреби, подається в поєднанні або на фоні сексуальних і еротичних образів, штучно паразитуючи при цьому на переключенні і концентрації уваги навколо задоволення статевої потреби. Подібне переключення не сприяє адекватній оцінці робіт, послуг і товарів, що пропонуються в рекламі. Зрозуміло, що ЗМК відіграють також позитивну роль щодо статевого виховання підростаючого покоління. Важко переоцінити їх роль у здійсненні сексуальної революції, яка суттєво демократизувала гендерні відносини у світі.

Водночас ЗМК не вдається ефективно диференціювати свої впливи за віковими та етнічними ознаками, що подеколи призводить до неконтрольованих і непередбачуваних наслідків. За певних обставин під впливом передач сексуального спрямування потяги до задоволення статевої потреби долають інстинкт самозбереження, релігійні й морально правові заборони та норми, переваги тієї чи іншої професії.

Наприкінці зазначимо, що описані вище «двигуни людської поведінки» - інстинкти задоволення потреб в їжі та продовженні роду якщо не прямо, то опосередковано сприяють збереженню та підтримці життя людини, її життєдіяльності у всіх сферах, зокрема в трудовій. У той же час існує інстинкт самозбереження у вужчому розумінні. Його роль полягає в тому, щоб спонукати людину на такі дії, що унеможливлюють небезпеку, яка безпосередньо загрожує життю організму. Він проявляється у двох формах:

1. інстинкт індивідуального самозбереження;

2. інстинкт групового (родового) самозбереження.

Інстинкт індивідуального самозбереження виступає у двох формах: у формі чисто біологічного інстинкту (у вигляді несвідомих актів) та у формі інстинкту усвідомленого (завуальованого міркуваннями користі, задоволення та інше).

Проявами чисто біологічного інстинкту самозбереження є всі несвідомі акти поведінки людини, спрямовані на усунення опосередкованої чи безпосередньої небезпеки для життя будь-якого характеру - космічного, біологічного або соціально-психологічного. Сигналами попередження загроз здоров'ю організму слугують біль і страждання. Отже, механізм самозбереження спрямований на уникнення джерел болю та страждання.

Зазначимо, що під впливом соціально-психологічних подразників у сучасної людини доцільно-природний механізм цього інстинкту переважно зруйнований і розбалансований. ЗМК у такому руйнуванні беруть активну участь шляхом викривлення «простору небезпеки», дезорієнтації щодо сили і спрямованості небезпечних чинників.

Жах і відчуття загрози, що виникає під впливом ЗМК на рівні підсвідомості індивіда, не тільки позначаються на ході фізіологічних процесів (порушення ритму серцебиття, дихання, травлення, потовиділення тощо), але й призводить до неадекватних реакцій на «нормальні» сигнали від навколишнього середовища, виникнення стану пригніченості, роздратованості, агресивності та ін., що можуть проявлятись також в адаптивній поведінці.

Однак, найчастіше інстинкт самозбереження у людей проявляється в усвідомленій формі. При цьому небезпека усвідомлюється людиною, яка під контролем розуму здійснює ряд актів, спрямованих на свій порятунок. Джерелом інформації про загрози і небезпеки нерідко виступають ЗМК. Під впливом насильства, жорстокості, кривавих кримінальних «розборок», фільмів жахів і катастроф, містичних трилерів з поля свідомості витісняються всі «зайві» думки й уявлення. Воно заповнюється жахом і небезпекою, усе концентрується навколо однієї думки - «як врятуватись?», «як зберегти життя?».

За таких обставин під дією віртуальних сигналів щодо загрози життю здійснюється «запуск» як усвідомлених, так і не усвідомлених інстинктивних механізмів самозбереження, які можуть «перекрити» вплив інших інстинктів поведінки людини - голоду, статевого тощо. Нерідко можуть бути «перекриті» впливи на поведінку людини релігійного та морально-правових подразників, переваг тієї чи іншої трудової діяльності, певного місця роботи.

Зазначимо, що на впливі інстинкту самозбереження засновано такий метод управління поведінкою людей, як терор. ЗМК досить часто залучаються для ретрансляції вимог терористів, розширення простору впливу терору.

Звичайно, не варто перебільшувати впливи ЗМК на руйнування і викривлення механізму інстинкту самозбереження, адже останній не є єдиним «мотором» людської поведінки, а тільки одним із чинників, дія якого залежить не лише від його власної сили, але й від сили та напрямів дії інших «моторів». Одним із таких моторів є інстинкт групового самозбереження.

Якщо описаний вище інстинкт індивідуального самозбереження спрямований на збереження життя індивіда, то інстинкт групового самозбереження спрямований на збереження життя всієї групи. Виникнення цього інстинкту обумовлено необхідністю об'єднання зусиль окремих людей для виживання в небезпечному природному й соціальному середовищі. Для розвитку життя важливо було зберегти не тільки (і не стільки) індивіда, але й цілий рід або вид. У цьому випадку інстинкт групового самозбереження проявляється у вигляді «суспільності» - життя групами, спільнотами, в яких безпека життя кожного «свого» обумовлена мірою групової безпеки, що «фіксується» домінуванням інстинкту групового самозбереження.

Залежно від того, кого зараховують до категорії «своїх», у різних людей інстинкт групового самозбереження,ід° гфоявляєтьсяу домінуванні реження, готовності жертвувати собою заради його над інстинктом індивідуального самозбе береження набуває різних форм самопожертви індивідів нв норивть тісї чи іншої групи.