Психологічні особливості міжособистісних стосунків студентської молоді з різним рівнем самооцінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості міжособистісних стосунків студентської молоді з різним рівнем самооцінки

Яновська ТА.

У статті розглядаються міжособистісні стосунки як значуща сфера активності особистості у зрілому юнацькому віці, аналізується самооцінка як центральний компонент «Я-концепції» особистості та обґрун-товуються психологічні особливості міжособистісних стосунків у зрілому юнацькому віці в залежності від рівня самооцінки. Наведено результати емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення психологіч-них особливостей міжособистісних стосунків студентської молоді з різним рівнем самооцінки.

Ключові слова: міжособистісні стосунки, особистість, зрілий юнацький вік, самооцінка, рівень самооцінки, студентська молодь.

Постановка проблеми. Спілкування сту-дентів є актуальною проблемою в наш час, її актуальність випливає з того, що студент-ство -- це найважливіший етап у розвитку осо-бистості. У цей період відбувається становлення фахівця, формування його світогляду, ідеалів, переконань. Студентські роки для молодої лю-дини слід розглядати не тільки як підготовку до майбутньої професійної діяльності, але й як першу сходинку до зрілості. Зріла особистість повинна вміти спілкуватися з різними людьми на різні теми і тому вища школа пред'являє ви-сокі вимоги до психологічного клімату у вузі, що реалізується в повсякденному спілкуванні. Формування власного індивідуального стилю спілкування у студентів пов'язане з розвитком творчої індивідуальності студентів, професорів, доцентів і викладачів.

Цілеспрямовано навчитися спілкуванню не-можливо. Немає такої школи або університету, де б навчали складного мистецтва спілкуван-ня. Звісно, досвід спілкування набувається лю-диною і в процесі праці, й у пізнавальній ді-яльності, проте цього замало. Велика кількість проблем у житті, зокрема в школі, університеті та сім'ї, виникає саме тому, що люди не мають навичок спілкування, не знають його механіз-мів, законів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема спілкування викликала зацікавленість на різних етапах розвитку психології, над її до-слідженням працювало багато психологів та педа-гогів, зокрема Й. Гербарт, І.П. Павлов, О.О. Ухтом- ський, П.К. Анохін, Г. Уолтер, С.Л. Рубінштейн, В. Кан-Калик, А. Леонтьєв, Е. Страчов, Б. Анто- ньєв, Я. Корчак, В.А. Семиченко, О.О. Бодальов, П.П. Петровський, Д.Б. Ельконін, Л.С. Виготський, Л.І. Божович, Т.С. Яценко [1, c. 33; 2, с. 97; 4, c. 15; 5, с. 134; 6, с. 16; 8, с. 107]. Результати досліджень вчених показали, що особливості спілкування між студентською молоддю перебувають в залежності від рівня їх самооцінки. міжособистісний самооцінка психологічний юнацький

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Проблема психологіч-них особливостей міжособистісних стосунків студентської молоді вивчається не так давно, але незважаючи на це в сучасному світі вона є досить актуальною. Аналіз наукової літерату-ри свідчить, що проблема особливостей міжособистісних стосунків студентської молоді з різним рівнем самооцінки є недостатньо вивченою. Такий стан не дає можливості достатньо вивчити та обґрунтувати проблему особливостей прояву міжособистісних стосунків студентської молоді з різним рівнем самооцінки.

Мета статті. Основна мета статті полягає у виявленні та обґрунтуванні психологічних осо-бливостей міжособистісних стосунків у зрілому юнацькому віці в залежності від рівня самооцін-ки. Завдання полягають у теоретичному аналізі досліджуваної проблеми у вітчизняній та зару-біжній психології; емпіричному вивчені психоло-гічних особливостей міжособистісних стосунків студентів в залежності від рівня їх самооцінки.

Виклад основного матеріалу. Значну части-ну свого життя людина проводить у навчальних чи трудових колективах. Існує пряма залеж-ність між наявною культурою спілкування спів-робітників і результативністю спільної праці. Відсутність елементарної культури спілкуван-ня спричинює конфліктні ситуації, що посту-пово призводять до психологічної несумісності у колективі [3, с. 46]. Проаналізуємо результати дослідження комунікативних і ораторських зді-бностей студентів першого та четвертого кур-сів (за В.В. Синявським і Б.О. Федорішиним) [7, с. 44-49].

Отримані результати показують, що біль-шість студентів-першокурсників мають низький рівень комунікативних і ораторських здібностей (43,1%). Вони слабко розуміють людей, не вмі-ють слухати, схильні до замкнутості та мовчаз-ливості. 25,1% студентів притаманний високий, 17,6% -- нижче середнього, 8,5% -- дуже висо-кий і 5,7% середній рівні комунікативних і ора-торських здібностей. Досліджувані, які мають високий рівень прояву комунікативних і ор-ганізаторських здібностей, не розгублюються в нових умовах, швидко знаходять друзів, по-стійно прагнуть розширити коло своїх знайомих та займаються суспільною діяльністю. Першо-курсники, які мають рівень нижче середнього, не прагнуть до спілкування, почувають себе не-впевнено в новому колективі, обмежують свої знайомства. Дуже високий рівень притаманний юнакам, які відчувають потребу в комуніка-тивній і організаторській діяльності й актив-но прагнуть до неї. Вони швидко орієнтуються у важливих ситуаціях, невимушено поводяться у новому колективі, а також самостійно приймають рішення. Першокурсники самі шукають такі справи, які б задовольняли їхні потреби в кому-нікації та організаторській діяльності. Студенти з середнім рівнем прагнуть до контактів з інши-ми, не обмежують коло своїх знайомств, відсто-юють свою думку, а також завжди намагаються планувати свою роботу.

50,3% студентів четвертого курсу мають ви-сокий рівень комунікативних і ораторських зді-бностей. Це свідчить про те, що вони можуть швидко орієнтуватися у незвичайних ситуаціях, схильні допомагати близьким та друзям, беруть участь в організації суспільних заходів, а також здатні прийняти самостійне рішення у важкій ситуації.

Інша частина четвертокурсників мають такі рівні як: середній -- 20,7%, нижче середнього -- 14,7%, дуже високий -- 8,5% і низький -- 5,8% студентів. Середній рівень характеризується потребою у подальшій серйозній і планомірній виховній роботі з формуванням й розвитком ко-мунікативних та організаторських здібностей. Люди почувають себе невпевнено у новій ситуа-ції, віддають перевагу самотності або невеликим компаніям із знайомими в ній людьми. Студен-ти, які мають рівень нижче середнього мають труднощі у встановленні контактів з оточуючи-ми, погано орієнтуються у незнайомій ситуації, не відстоюють власну думку. Вони важко пере-живають образи і у багатьох справах уникають прийняття самостійних рішень. Четвертокурс-ники, які мають дуже високий рівень комуні-кативних і організаторських здібностей завжди відстоюють свою точку зору і намагаються, щоб вона була прийнята товаришами. Вони полюбля-ють організовувати всілякі заходи, наполегливі в діяльності, що їх захоплює. Низький рівень прояву комунікативних і організаторських зді-бностей свідчить про замкнутість і небажання спілкуватися з оточуючим світом.

На наступному етапі експерименту були ви-значені вісім стилів міжособистісних відносин: домінантність, впевненість, вимогливість, скеп-тицизм, поступливість, довірливість, добросер-дечність, чуйність (за Т. Лірі) [7, с. 71--76].

Отримані результати свідчать про те, що студенти першого курсу найчастіше викорис-товують добросердечний стиль міжособистісних відносин (28,6%). Вони доброзичливі і люб'язні з усіма, орієнтовані на прийняття і соціаль-не схвалення. Прагнуть задовольнити вимоги всіх, «бути хорошим» для всіх без урахування ситуації. Мають розвинені механізми витіснен-ня і придушення, емоційно лабільні. Схильні до співпраці і кооперації. Гнучкі, компромісні при вирішенні проблем. В конфліктних ситуа-ціях прагнуть бути в згоді з думкою оточуючих. У відносинах з людьми застосовують принципи доброго тону, прагнуть допомагати, проявляють теплоту і дружелюбність.

Дуже рідко вони використовують такі сти-лі як -- вимогливість (2,7%), впевненість (8,5%) і довірливість (5,6%). Вимогливість у них харак-теризується жорсткістю і ворожістю по відно-шенню до оточуючих, агресивність може дохо-дити до прояву асоціальної поведінки. Можлива схильність у всьому звинувачувати оточуючих. Особистість характеризується прямолінійністю, відвертістю, упертістю, наполегливістю, енер-гійністю. Довірливість проявляється у різкій невпевненості у собі. Побоюється, тривожить-ся, залежить від інших, від чужої думки і щиро вважає, що інші праві. Впевненість використо-вують ті студенти, які прагнуть бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх. Труднощі пере-кладають на оточуючих, але самі ставляться до них дещо відчужено. Орієнтовані на себе, схиль-ні до суперництва.

Інколи студенти 1-го курсу використову-ють такі стилі як: чуйність (11,1%), поступли-вість (11,1%), домінантність (14,7%) і скептицизм (17,6%). Чуйність і поступливість характери-зується прагненням допомагати співчувати, нав'язуванням своєї допомоги та відповідаль-ністю по відношенню до людей. Емоційне став-лення проявляється у співчутті, симпатії, тур-боті і ніжності. Завжди ставлять себе на останнє місце і засуджують себе, приписують собі про-вини інших. Слухняно і чесно виконують свої обов'язки.

Аналізуючи отримані результати, визначе-но, що 28,6% студентів четвертого курсу у між- особистісних відносинах використовують стиль чуйності. Він характеризується відповідальніс-тю до людей, делікатністю, м'якістю, добро-тою. До людей проявляються симпатія, турбо-та, ніжність. Студенти вміють підбадьорювати і заспокоювати оточуючих. Завжди приносять у жертву свої інтереси і нав'язливі у своїй допомозі.

Найменша кількість студентів вибирають скептицизм (5,7%), довірливість (5,7%), впев-неність (8,5%) та вимогливість (8,5%) як стиль спілкування. Скептицизм характеризує недо-вірливість, підозрілість, образливість, впер-тість, негативізм. Довірливості притаманна за-лежність, слухняність, вдячність, інертність. Впевненість у собі проявляє незалежність, не-похитність у міжособистісних стосунках. Ви-могливість характеризується прямолінійністю, наполегливістю, конфліктністю. Інша кількість студентів використовують такі стилі спілкуван-ня, як добросердечність (14,7%), поступливість (17,6%) і домінантність (11,1%). Добросердеч-ність характеризує здатність до взаємодопомо-ги, товариськість, доброзичливість, конформізм, несамостійність. Поступливість проявляється сором'язливістю, скромністю, критичністю по відношенню до себе, поступливістю. Домінант- ність притаманна схильністю до лідерства, до-мінуванням над іншими людьми.

Тест К. Томаса, який спрямований на вияв-лення типів поведінки особистості в суперечли-вих ситуаціях, дозволяє виявити, якою мірою в репертуарі людини представлені такі страте-гії як: суперництво, співробітництво, уникнення, пристосування чи пошук компромісу [7, с. 83--87].

Отримані результати свідчать про те, що 41,3% студентів першого курсу є неконфліктними осо-бистостями і віддають перевагу стратегії співп-раці. Вони беруть активну участь у вирішенні конфлікту та відстоюють свої інтереси, але при цьому співпрацюють з іншою людиною. Менша кількість студентів цього курсу використовують стиль суперництва (20,7%), стиль компромісу (17,6%) та стиль пристосування (14,7%). Студенти, що використовують стиль суперництва, ак-тивні та йдуть до вирішення конфлікту власним шляхом. Вони намагаються задовольнити власні інтереси на шкоду інтересам інших, змушуючи їх приймати потрібне їм рішення проблеми. Під час використання стилю компромісу обидві сто-рони поступаються в своїх інтересах, щоб задо-вольнити їх в іншому. Тут відсутній пошук при-хованих інтересів, розглядається тільки те, що кожен говорить про свої бажання. Відбувається знаходження рішення, що задовольняє інтереси обох сторін. Стиль пристосування характери-зується спільними діями з іншими людьми без спроби відстоювати власні інтереси. Це стиль поступок, злагоди і принесення в жертву власні інтереси. Студентами рідко використовується та-кий стиль як ухилення (5,7%), який означає, що індивід не відстоює свої права, ні з ким не співп-рацює для знаходження рішення або ухиляється від вирішення конфлікту.

Отримані результати показують, що пере-важаючою стратегією поведінки в конфлікті у студентів 4-го курсує стратегія компромісу (35,9%). При його застосуванні обидві сторони поступаються, щоб в певній мірі задовольнити їх інтереси. Певна частина студентів у конфлік-тних ситуаціях використовують такі стратегії як: пристосування (20,7%), суперництво (17,6%) та співпраця (14,7%). Пристосування характе-ризується прагненням зберегти чи налагодити сприятливі відносини, готовністю поступитись, нехтуючи власними інтересами, ухилитись від обговорення спірних питань, прагненням під-тримати партнера, щоб не торкатися його по-чуттів шляхом підкреслення загальних інтер-есів. Суперництво проявляється у прагненні наполягти на своєму шляху відкритої бороть-би за свої інтереси, використанні влади, при-мусу, тиску, тенденції сприймати ситуацію як питання перемоги або поразки. Співпрацю ви-користовують при пошуку рішень, що повніс-тю задовольняють інтереси обох сторін по ходу відкритого обговорення. Дуже рідко в ході кон-фліктів четвертокурсники користуються стилем ухилення (11,1%). Під час уникнення жодна зі сторін не хоче брати на себе відповідальність за прийняття рішення. Прагнуть вийти із ситуації, не поступаючись і не наполягаючи на своєму, при цьому ігнорують інтереси один одного, пе-рекладають відповідальність.

Висновки і пропозиції. Таким чином, здій-снення емпіричного дослідження психологічних особливостей міжособистісних стосунків сту-дентської молоді з різним рівнем самооцінки до-зволяє зробити наступні узагальнення.

Більшість першокурсників мають низький рі-вень комунікативних та ораторських здібностей. Це говорить про те, що вони ще не пристосува-лися до нового оточення, мають недостатньо до-свіду спілкування на публіці або з незнайомими людьми. Студенти ж четвертого курсу, навпаки, мають високий рівень комунікативних і оратор-ських здібностей. Це проявляється у швидкій орієнтації студентів у незвичайних ситуаціях, вмінні відстоювати власну думку і відчувати себе спокійно в новому колективі. У спілкуван-ні першокурсників найчастіше використовуєть-ся добросердечність, а найрідше вимогливість. Для студентів четвертого курсу більше прита-манна чуйність, найрідше -- скептицизм, дові-рливість. Студенти першого курсу більш здатні до взаємодопомоги та товариськості, а студенти четвертого курсу більш делікатні та терпимі до недоліків інших. Найменше студентами першого курсу використовується прямолінійність, напо-легливість та конфліктність, а студентам чет-вертого курсу менш притаманна недовірливість, підозрілість, впевненість, образливість, залеж-ність. Також в ході дослідження було доведено, що більшість досліджуваних не є конфліктними особистостями. Студенти першого курсу найчас-тіше використовують стратегію співпраці, а сту-дентам четвертого курсу притаманна стратегія компромісу. Стратегія співпраці користується популярністю тому, що забезпечує партнерство та виявляє взаємодопомогу в роз'ясненні інтер-есів і потреб обох із сторін. Кожна сторона отри-мує максимум користі при мінімуму витрат, а також партнерські відносини зміцнюються су-місним рішенням. Тому можна стверджува-ти, що для цих студентів стратегія співпраці є стратегією успіху при вирішенні конфліктів. Четвертокурсники використовують стратегію компромісу для урегулювання розбіжностей на основі взаємних дій. Їх поведінка проявляється у підтримці дружніх стосунків, пошуку спра-ведливих результатів і деякими вчинками за-ради збереження взаємовідносин. Для студен-тів обох курсів не є притаманним використання стратегії уникнення.

Размещено на Allbest.ru