Аналіз категорій професійного самовизначення та професійних криз особистості у науковому просторі
Характеристика проблем і протиріч, пов'язаних зі здійсненням вибору професії, які проявляються у формі професійної кризи, що є в наявності на всіх стадіях професійного самовизначення. Дослідження та аналіз конструкту "професійне самовизначення".
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.10.2018 |
| Размер файла | 23,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля
Донбаський державний технічний університет
Запорізький національний технічний університет
Аналіз категорій професійного самовизначення та професійних криз особистості у науковому просторі
УДК 159.928.23(043.3)
Аксенченко Кристина Борисівна - здобувач кафедри практичної психології та соціальної роботи
Журба Анатолій Миколайович - кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
Бочелюк Віталій Йосипович - доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології
Анотації
У статті проводиться аналіз категорій професійного самовизначення і професійних криз особистості в науковому ракурсі. Показано, що конструкт «професійне самовизначення» позиціонує особистість не тільки як суб'єкта праці, а й як суб'єкта буття в різних умовах її життєдіяльності. Зазначається, що наразі багато видів професійної діяльності отримують статус екстремальних, вимагають від людини «граничного існування», яке не завжди їй під силу, оскільки часто передбачає наявність таких психічних ресурсів, яких людина не має в своєму розпорядженні. Це змушує людей змінювати вже отримані професії, повторно здійснювати акти професійного самовизначення, уникати стресових навантажень, міжособистісних і внутрішньо-особистісних конфліктів. З'ясовано, що проблеми і протиріччя, пов'язані зі здійсненням вибору професії, які проявляються у формі професійної кризи, є в наявності на всіх стадіях професійного самовизначення: стадії попередніх намірів вибору професії, стадії первинної корекції професійних очікувань, стадії вторинної корекції уявлень про бажану сферу діяльності і ту, котра підходить.
Ключові слова: особистість, професійне самовизначення, стадії професіоналізації, професійні кризи.
Аксенченко К.Б., Журба А.Н., Бочелюк В.И.
АНАЛИЗ КАТЕГОРИЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО КРИЗИСА ЛИЧНОСТИ В НАУЧНОМ ПРОСТРАНСТВЕ
В статье проводится анализ категорий профессионального самоопределения и профессиональных кризисов личности в научном ракурсе. Показано, что конструкт «профессиональное самоопределение» позиционирует личность не только как субъекта труда, но и как субъекта бытия в различных условиях его жизнедеятельности. Сегодня многие виды профессиональной деятельности обретают статус экстремальных, требуют от человека «предельного существования», не всегда ему под силу, поскольку часто предполагает наличие таких психических ресурсов, которыми человек не располагает. Это заставляет людей менять уже полученные профессии, повторно совершать акты профессионального самоопределения, избегать стрессовых нагрузок, межличностных и внутриличностных конфликтов. Выяснено, что проблемы и противоречия, связанные с осуществлением выбора профессии, которые проявляются в форме профессионального кризиса, имеются на всех стадиях профессионального самоопределения: стадии предварительных намерений выбора профессии, стадии первичной коррекции профессиональных ожиданий, стадии вторичной коррекции представлений о желаемой сфере деятельности и той, которая подходит.
Ключевые слова: личность, профессиональное самоопределение, стадии профессионализации, профессиональные кризисы.
Aksentchenko K.B., Zhurba A.N., Bocheluk V.I.
ANALYSIS OF THE CATEGORIES OF PROFESSIONAL AND PROFESSIONAL IDENTITY CRISIS OF THE PERSON IN SPACE SCIENCE
The article analyzes the categories of professional self-determination and professional personality crises in the scientific perspective. It is shown that the construct "professional self-determination" positions the individual not only as a subject of labor, but also as a subject of being in different conditions of his life activity. Today, many types of professional activity acquire the status of extreme, require a person "ultimate existence", is not always within his power, since it often presupposes the presence of such mental resources that a person does not have. This forces people to change already acquired professions, re-commit acts of professional self-determination, avoid stressful loads, interpersonal and interpersonal conflicts. It was found that the problems and contradictions associated with the implementation of the choice of profession, which manifest themselves in the form of a professional crisis, there are at all stages of professional self-determination: the stage of preliminary intentions to choose a profession, stage of primary correction of professional expectations, stage secondary correction representations of the desired field of activity and that, which is suitable.
Key words: personality, professional self-determination, professionalization stages, professional crises.
Вступ
Постановка проблеми. Якісні зміни соціуму, що відбуваються сьогодні і фіксуються багатьма науковцями, вимагають нових підходів в дослідженні проблем професійного становлення і розвитку особистості і соціальних груп. Сучасне суспільство - це суспільство, в якому індивід існує в постійному режимі ризику і невизначеності. Як зауважив А. Бек в «суспільстві ризику» професія перестає бути ідентифікаційним шаблоном, за допомогою якого ми оцінюємо людей, які володіють нею, їх доходи, статус, можливі інтереси та соціальні контакти, виникає «плюралізація форм праці», що серйозно впливає на професійну структуру, адаптацію та самовизначення.
Психологи, як і представники інших професійних груп, сьогодні виявляються втягнутими в динамічні і суперечливі відносини зайнятості, які супроводжують життєву траєкторію людини. Дослідники все частіше фіксують виникнення криз зайнятості, як на рівні окремої людини, так і на інших рівнях соціальної організації суспільства (глобальному, національному, регіональному тощо). Дефіцит концептуальних засобів, що дозволяють ці кризи фіксувати, не дають можливості їх зіставляти і вивчати. Однак «депривуючий», «пасивний» аспект криз зайнятості змушує шукати дієві засоби їх подолання та зняття передумов, що їх породжують (О.І. Дьомін, Н.Б. Шевкієва та ін.).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кризи, що виникають у сфері зайнятості, вимагають інтенсифікації досліджень в цьому напрямку (І.О. Волошіна, Н.С. Глуханюк, Н.С. Дейнека, В.К. Муздибаев, О.К. Осницький, С.О. Цвєткова, Н.Б. Шевкіева та ін.). Накопичений в зарубіжній психології емпіричний матеріал і пояснювальні моделі, присвячені співоволодінню з втратою роботи, з наслідками зміни професії, виконані в інших соціальних, економічних і культурних контекстах і тому не можуть бути автоматично перенесені на українців. (М.Армстронг-Стассен, Д.Дозье, К.Ванберг, Р.Канфер, А.Кінікі, Д.Летек, Н.Томсон, Д.Фельдман, Н.Фізер, Т.Еквіланті та ін.)
Прагнення нової когорти професіоналів домогтися високого рівня досягнень в певних видах професійної діяльності, значною мірою залежить від особистісного і професійного самовизначення, від задоволеності виконуваною роботою, від емоційного і фізичного самопочуття, пов'язаних із відчуттям психологічного благополуччя, від наявності стійкого прагнення освоювати нові професійні галузі.
Мета статті - провести аналіз категорій професійного самовизначення і професійних криз особистості в науковому ракурсі.
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження
Конструкт «професійне самовизначення» позиціонує особистість не тільки як суб'єкта праці, а й як суб'єкта буття в різних умовах його життєдіяльності. Сьогодні багато видів професійної діяльності знаходять статус екстремальних, вимагають від людини «граничного існування», яке не завжди їй під силу, оскільки часто передбачає наявність таких психічних ресурсів, яких людина не має в своєму розпорядженні. Це змушує людей змінювати вже отримані професії, повторно здійснювати акти професійного самовизначення, уникати стресових навантажень, міжособистісних і внутрішньо-особистісних конфліктів.
Стрімкі темпи сучасного життя як би «тестують» людину на міцність, стійкість, толерантність і життєстійкість. У багатьох випадках майбутні суб'єкти праці допускають помилки професійного самовизначення, обираючи ті професії, до яких у них явно немає схильності і здібностей. Отримано емпіричні дані, про те, що багато українців протягом життя багато разів змінюють свої професійні профілі. Разом з тим, ще недавно багаторічне перебування в одних і тих же установах і організаціях мало ранг «психологічних чеснот», заохочуваних і схвалюваних соціумом не тільки морально, а й матеріально. Відомо, що міняти роботу, а тим більше професію, було не вигідно і не престижно, оскільки можна було позбутися узаконеної дотації за вислугу років. Сьогодні ці соціальні маркери вже не працюють. Зміна видів і форм професійної діяльності знайшла статус норми і розглядається багатьма в контексті затребуваних і бажаних кар'єрних досягнень. Існують досить вагомі показники, які доводять виникнення широкого спектру психічних деформацій і криз, що мають в якості передумови саме незадоволеність зайнятістю в певній сфері праці [1-5].
Такий стан справ, в свою чергу, завдає чималих економічних збитків і державі, яка витрачає величезні кошти на навчання фахівців, які згодом не працюють за обраною професією. професійний самовизначення криза
Тому проблеми професійного самовизначення в нових культурно- історичних і соціально-економічних умовах, що відрізняються постійним прискоренням науково-технічного прогресу і специфікою ринкових відносин, стимулюють пошуки нових адекватних нинішній ситуації підходів і програм по керівництву, наданню допомоги і підтримки, що забезпечують успішну орієнтацію в світі сучасних професій, які створюють сприятливі умови для реалізації завдань і конструктивного подолання труднощів, пов'язаних з її професійним самовизначенням.
У процесі проведеного К.В. Сніговою дослідження виділені психологічні чинники, супутні вибору професії і пов'язані з виникненням кризи кар'єри вже на початковому етапі професійного самовизначення.
До них належать: особливості адаптаційного потенціалу, а саме, низький рівень поведінкової регуляції і нервово-психічної стійкості, низький рівень комунікативного потенціалу, низький рівень особистісного адаптаційного потенціалу; особливості емоційної сфери, а саме, наявність високого рівня інтенсивності екзистенціальних переживань, переживань своєї неповноцінності і переживань проблем, пов'язаних з роботою, відображених на особистих відносинах; особливості системи цінностей, в тому числі, фактор «прагнення до зовнішньої гармонії в збиток внутрішньої гармонії»; особливості системи відносин, а саме, фактори негативного «ставлення до батька, який зумовлює ставлення до себе і професійного майбутнього», негативного «ставлення до матері і сім'ї», негативного «відносини до друзів і майбутнього», а також наявність негативного ставлення до обраної професії, що відображене в судженні: «обрана професія не підходить»; особливості кар'єрних орієнтацій, а саме, наявність кар'єрної орієнтації - стабільність місця роботи.
В ході дослідження виділено об'єктивні обставини, супутні вибору професії і тісно пов'язані з виникненням кризи кар'єри вже на початковому етапі професійного самовизначення. До них відносяться: особливості впливу ближнього оточення на процес здійснення професійного самовизначення, а саме, фактор «авторитет друзів на противагу авторитету батька в ситуації професійного самовизначення» і фактор «впливу чоловіка на професійне самовизначення»; особливості комплексу індивідних особистості і умов розвитку суб'єкта діяльності, в тому числі: приналежність до жіночої статі, відвідування дошкільних закладів, наявність постійної критики і прискіпливості з боку батьків в дитинстві, наявність шлюбу, вплив на оптанта політичних змін.
В ході дослідження виявлена специфіка взаємозв'язків індивідуально-психологічних характеристик особистості і об'єктивних обставин вибору професії з кризою кар'єри на різних стадіях початкового етапу професійного самовизначення.
Так, ступінь значимості рівня адаптаційного потенціалу у виникненні кризи кар'єри вище на більш ранніх стадіях початкового етапу професійного самовизначення; ступінь значущості фактора «відображення проблем, пов'язаних з роботою на особистих відносинах» - істотне на більш пізніх стадіях професійного самовизначення; наявність думки оптанта про те, що «обрана професія не підходить» - значімо на більш пізніх стадіях початкового етапу професійного самовизначення; ступінь значущості фактора «вплив чоловіка на професійне самовизначення» - істотніше на більш пізніх стадіях професійного самовизначення.
В ході розгляду отриманих результатів на предмет виявлення особливостей існування і прояви професійної кризи на різних стадіях професійного самовизначення з'ясовано, що проблеми і протиріччя, пов'язані із здійсненням вибору професії, які проявляються у формі професійної кризи, є в наявності на всіх трьох стадіях початкового етапу професійного самовизначення: стадії попередніх намірів вибору професії, стадії первинної корекції професійних очікувань, стадії вторинної корекції уявлень про бажану сферу діяльності і ту, що підходить.
Це, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, що всі досліджувані респонденти знаходяться на одному етапі професійного самовизначення, основним завданням якого є вибір професії.
Одночасно з цим, К.В. Сніговою встановлено відмінності між досліджуваними групами школярів, студентів і молодих фахівців в ступені усвідомлення проблем, пов'язаних з переживанням професійної кризи. Так, рівень представленості усвідомленої форми переживання кризи кар'єри вище на більш пізніх стадіях початкового етапу професійного самовизначення, а представленість неусвідомлюваної форми кризи кар'єри вище на більш ранніх стадіях початкового етапу професійного самовизначення. У ході здійснення групування оптант, що переживають кризу кар'єри вже на початковому етапі професійного самовизначення, виділено п'ять груп. Отримані групи оптант мають комплекс характерних ознак, що виявляють у респондентів кожного з п'яти отриманих кластерів наявність специфічних для кожної групи внутрішньо-особистісних протиріч, разом з тим об'єднує всіх оптант, які переживають стартову кризу кар'єри, наявність у них нечутливості до вищезазначених суперечностей.
Слід зауважити, що у психології проблема вивчення самовизначення розглядається з кількох позицій. Теоретичну і методологічну основу психологічного підходу до проблеми самовизначення заклав С.Л. Рубінштейн - він, зокрема, вважав за необхідне розглядати це поняття нерозривно від проблеми взаємини людини з навколишнім світом, оскільки ставлення людини до самої себе, що є ключовим моментом у розумінні феномена самовизначення, в значній мірі залежить від її відношення до оточуючих і оточуючих до неї. Але при цьому, зовнішні причини діють, заломлюючись через внутрішні умови, а самовизначення виступає як самодетермінація, на відміну від зовнішньої детермінаціі. Вітчизняні підходи до розгляду самовизначення дозволяє класифікувати його, наприклад, на особистісне, професійне, статусне, життєве, етносоціальне і т.п. Разом з тим, піддавати ізольованому аналізу ці складові важко в силу їх постійної взаємодії та синхронізації втілення. Самовизначення, як явище, може здійснюватися в двох просторах, що відображують сторони життєдіяльності індивіда - соціальну і індивідуальну (збереження і розвиток своєї індивідуальності). Самовизначення в соціальному просторі («Я визначаю навколишній світ») відображує межі своєї відповідальності і участі в житті суспільства, результати взаємодії з іншими людьми. Самовизначення в індивідуальному просторі («Я визначаю себе») тягне за собою прийняття межі своєї відповідальності за своє життя, своє смислову єдність. Останнім часом в дослідженнях вітчизняних вчених все більше посилюється увага до особистісних аспектів самовизначення, яке трактується в більшій мірі як механізм, що забезпечує процес становлення і розвитку особистості, як механізм надзвичайної усвідомленості. У роботах, які дотримуються соціального підходу, самовизначення виступає як відносно самостійний етап соціалізації особистості, беручи участь у формуванні власних внутрішніх позицій - цілі і сенсу життя, цінностей, мотивів, особистісних якостей та ін. Все це характеризує досліджуваний феномен як багатобічне явище, обумовлене сукупністю детермінант, серед яких можна виділити зовнішні (соціально обумовлені), і внутрішні (особистісно обумовлені).
На підставі аналізу наукових джерел з проблеми самовизначення встановлено, що самовизначення являє складний тривалий процес формування світогляду (і погляду на світ в цілому, і системи переконань, що виражають ставлення людини до світу), яке проявляється через її приватні форми (особистісне, професійне, соціальне, рольове). І кожна з цих форм, маючи свій зміст і особливості прояву, перебувають в тісному взаємозв'язку один з одним, складаючи єдине ціле - самовизначення особистості. Аналізуючи і узагальнюючи думки вітчизняних психологів-дослідників з питання особистості, ми зупинимося на розумінні цього явища як самостійного визначення себе - знання, розуміння і усвідомлення себе в двох просторах - для себе самого і для соціуму, на основі ціннісних орієнтацій. З урахуванням поглядів на проблему самовизначення зарубіжних авторів, які роблять більший акцент на соціальній стороні цього феномена, ми зупинимося на розумінні самовизначення, як динамічного прояву в соціумі.
Висновки
Проблема професійного самовизначення є ключовою проблемою психології професійного становлення особистості, і особистісного самовизначення індивіда взагалі. Вивчення професійного самовизначення виступає як складова частина загального циклу теоретико-експериментальних досліджень з побудови наукової теорії професійного становлення особистості. Основною умовою впливу і управління цим процесом (через систему професійної орієнтації і в ході професійного навчання) є поглиблення поняття про основні закономірності професійного самовизначення, розробка системи критеріїв та показників його успішності. Таким чином, професійне самовизначення розглядається в психології як невід'ємний і істотний компонент професійного становлення особистості. Професійне становлення особистості розглядається як цілісний феномен, який включає в себе певну сукупність компонентів об'єктивного і суб'єктивного характеру. Отже, професійне становлення являє собою складний, тривалий, дуже рухливий процес, в якому виділяються стадії або періоди професійного розвитку людини. Теоретичний аналіз надає підстави вважати, що ці стадії характерні також і для професійного самовизначення.
Література
1. Выготский Л.С. Биогенетический подход в психологии и педагогике // Хрестоматия по возрастной психологии / Под ред. О.А. Карабановой, А.И. Подольского, Г.В. Бурменской. - М. : МГУ 1999. - 315 с.
2. Садовникова Н.О. Преодоление педагогами барьеров профессионального развития: деятельностный подход // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - №5. - С. 659-667.
3. Садовникова Н.О. Ценностно-смысловые особенности ненормативного кризиса профессиональной карьеры // Образование и наука. 2009. - № 6 (2). - С. 89-97.
4. Сыманюк Э.Э., Девятовская И.В. Непрерывное образование как ресурс преодоления психологических барьеров в процессе профессионального развития личности // Образование и наука. - 2015. -№1(1). - С. 80-92.
5. Шакуров Р.Х. Барьер как категория и его роль в деятельности // Вопросы психологии. - 2001. - № 1. - С. 3-18.
Транлітерація
1. Vygotskij L.S. Biogeneticheskij podhod v psihologii i pedagogike // Hrestomatiya po vozrastnoj psihologii / Pod red. O.A. Karabanovoj, A.I. Podol'skogo, G.V. Burmenskoj. - M.: MGU 1999. - 315 s.
2. Sadovnikova N.O. Preodolenie pedagogami bar'erov professional'nogo razvitiya: deyatel'nostnyj podhod // Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. - 2014. - №5. - S. 659-667.
3. Sadovnikova N.O. Cennostno-smyslovye osobennosti nenormativnogo krizisa professional'noj kar'ery // Obrazovanie i nauka. 2009. - № 6 (2). - S. 89-97.
4. Symanyuk EH.EH., Devyatovskaya I.V. Nepreryvnoe obrazovanie kak resurs preodoleniya psihologicheskih bar'erov v processe professional'nogo razvitiya lichnosti // Obrazovanie i nauka. - 2015. -№1(1). - S. 80-92.
5. SHakurov R.H. Bar'er kak kategoriya i ego rol' v deyatel'nosti // Voprosy psihologii. - 2001. - № 1. - S. 3-18.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 12.02.2011Професійне самовизначення як психологічна проблема. Методика "Опитувальник для визначення типу особистості" (за Д. Голландом) та методика "Визначення формули професії" (за М.С. Пряжніковим). Порівняльний аналіз вибору професії сучасними старшокласниками.
курсовая работа [646,4 K], добавлен 16.03.2012Теоретико-методологічна основа вивчення мотиваційної спрямованості особистості. Концептуальні засади мотиваційної сфери людини. Мотивація та діагностика вибору професії: вікові етапи професійного самовизначення та фактори, які на нього впливають.
реферат [29,2 K], добавлен 06.04.2009Поняття самовизначення та її роль у розвитку особистості. Різновиди та етапи самовизначення. Взаємозв’язок з розвитком мотиваційної сфери. Рольове та суб’єктивне самовизначення. Суб’єктивне самовизначення як необхідна умова та механізм самореалізації.
реферат [32,9 K], добавлен 26.01.2013Підходи до вивчення професійного самовизначення підлітків і психологічна характеристика юнацького віку. Зміст тренінгів, спрямованих на зниження тривожності та стабілізацію емоційної сфери неповнолітніх. Психологічні засади організації корекційної роботи.
дипломная работа [622,8 K], добавлен 21.06.2011Психологічні особливості старшого шкільного віку, етапи та особливості їх особистісного розвитку та росту. Поняття та зміст професійного самовизначення, його головні чинники. Дієвість різноманітних форм та методів профорієнтаційної роботи у школі.
контрольная работа [38,3 K], добавлен 04.06.2015Особливості професійно-особистісного розвитку студентів-психологів і формування особистісної готовності до професійної діяльності. Протікання процесу життєвого самовизначення людини та розвиток його самопізнання. Мотивація успішності навчання студентів.
курсовая работа [630,5 K], добавлен 02.12.2014Професійні кризи вчителя в умовах сучасного освітнього простору. Поняття, основні причини виникнення та прояви синдрому професійного вигоряння. Обґрунтування оптимального варіанту подолання проблеми професійного вигоряння та інших професійних криз.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 22.11.2014Успішність діяльності персоналу залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів, які заважають або сприяють досягненню цілей. Одним із найважливіших психологічних механізмів що має факторну дію в самомаркетингу, є самовизначення людини до своєї діяльності.
реферат [24,1 K], добавлен 29.08.2010Проблеми професійної підготовки, техніки, технології виробництва, охорони здоров'я і техніки безпеки. Проблематика психологія праці. Проблеми професійного самовизначення. Досягнення найвищої продуктивності праці за допомогою психотехнічних засобів.
реферат [27,7 K], добавлен 04.01.2011
