Особливості міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія педагогічних наук України

Інститут психології імені Г.С. Костюка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Особливості міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей

Мальцева Марія Василівна

Київ - 2018

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія організаційної та соціальної психології

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор Ложкін Георгій Володимирович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», кафедра психології і педагогіки, професор

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Бондарчук Олена Іванівна, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, кафедра психології управління, завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент Рудюк Олег Володимирович, Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра загальної психології та психодіагностики, доцент

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Третяк

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Міжособистісні стосунки виявляються у всіх сферах людського життя і є одним із найважливіших чинників формування особистості. Незважаючи на існування численної літератури, у якій аналізується проблема міжособистісних стосунків, багато питань потребують подальшого поглибленого дослідження. Зокрема, це стосується питання детермінації міжособистісних стосунків школярів соціально-економічним простором сім'ї, до якої вони належать. Між тим, це питання є актуальним для сучасної школи, у якій навчаються діти з різних за економічним статусом сімей. Слід відмітити, що проблема ролі економічного статусу сім'ї в дитячих стосунках, особливо в молодшому шкільному віці, довгий час залишалось поза увагою вчених, що можна пояснити, по-перше, тим, що питання диференціації населення за рівнем доходу взагалі довгий час було поза вітчизняною наукою. Крім того, на цю ситуацію суттєво впливає також нестача методів вивчення цих економічних явищ.

Лише в останні роки проблема диференціації населення за рівнем доходу стала предметом спеціальних досліджень. Динаміка міжособистісних стосунків та формування взаємин дружби та товаришування школярів у багатьох випадках залежить від економічних цінностей, яким вони віддають перевагу. Особливості міжособистісних стосунків у колективі з'ясовувались ученими в різних аспектах, зокрема, соціально-психологічні проблеми стосунків вивчали Г. Андрєєва, Н. Анікєєва, Н. Березовін, І. Бех, О. Бодальов, В. Бойко, М. Вейт, О. Донцова, В. Журавльова, В. Киричок, Я. Коломинський, Г. Ложкін, С. Максименко, Р. Нємов, М. Обозова, Л. Петровська, А. Реан, А. Хараш та ін.; процес формування міжособистісних стосунків в колективі досліджували Б. Ананьєв, В. Бєхтєрєв, О. Бондарчук, М. Боришевський, В. Галузинський, Ю. Гільбух, О. Донцов, О. Заслужний, Л. Карамушка, Л. Карпенко, О. Киричук, А. Коваленко, С. Кондратьєва, М. Красовицький, О. Леонтьєв, Г. Ложкін, А. Макаренко, В. Москаленко, Дж. Морено, В. М'ясищев, А. Петровський, В.Сухомлинський, Г. Фортунатов, С. Шацький, О. Шопша та ін.

Вивченню феномену багатства та бідності присвячені роботи в галузі психології, економіки, філософії та інших наук. Зокрема, методологічні основи економічної психології особистості досліджуються: І. Андрєєва, О. Данчева, О. Дейнека, А. Журавльов, Н. Журавльова, Л. Карамушка, А. Кітов, О. Козлова, Г. Ложкін, С. Максименко, В. Москаленко, В. Панок, В. Позняков, В.Спасенніков, Ю. Швалб та ін.; економічний статус сім'ї: Т. Дробишева, А. Журавльов, В. Комаровська, Г. Ложкін, В. Москаленко, Т. Мельничук та ін..; проблеми стадійності і вікових особливостей економічної соціалізації: Г. Авер'янова, О. Голубєва, Т. Дробишева, І. Зубіашвілі, О. Козлова, Г. Маршал, В. Москаленко, А. Страусс, Л. Поройко, Т. Фоломєєва, А. Фенько, А. Фьонем, О. Щедріна та ін.; розвиток економічної свідомості особистості: В. Васютинський, А. Кітов, А. Купрейченко, А. Журавльов, В. Комаровська, В. Хащенко та ін.; психологію ставлення населення до економічних явищ: Н. Дембицька, Н. Журавльова, І. Зубіашвілі, О. Карнишев, А. Купрейченко, Г. Ложкін, В. Панок, Н. Побірченко, В. Позняков, В. Семенов, Г. Ягода та ін.; детермінанти розвитку економічної культури особистості: О. Лавренко, О. Міщенко, В. Москаленко, І. Смирнов та ін.

У зв'язку з цим стає важливим вивчення впливу на особливості міжособистісних стосунків школярів економічного фактору, зокрема економічного статусу сім'ї школяра. Таким чином, можна стверджувати, що проблема є маловивченою й актуальною та вимагає проведення більш конкретних теоретико-експериментальних досліджень. Актуальність цього питання та його недостатнє дослідження в психологічній літературі визначили тему дисертаційного дослідження «Особливості міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної науково-дослідної теми лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України: «Соціально-психологічні засади становлення суб'єкта економічної соціалізації» (державний реєстраційний номер 0107U012277) та «Соціально-психологічні закономірності становлення економічної культури молоді» (державний реєстраційний номер 0112U000305). Тему дисертаційного дослідження затверджено на Вченій раді Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (протокол № 4 від 30.05.2011 року) та узгоджено з бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1264 від 05.10.2011 року).

Об'єкт дослідження: міжособистісні стосунки дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: особливості міжособистісних стосунків дітей молодшого шкільного віку з різних за економічним статусом сімей.

Мета роботи полягає у вивченні впливу економічного статусу сім'ї на особливості міжособистісних стосунків школярів молодшого віку та визначення значення економічного статусу сім'ї в системі інших чинників формування міжособистісних стосунків дітей молодшого шкільного віку.

В основу дослідження покладено припущення.

1. Міжособистісні стосунки молодших школярів з різним економічним статусом сім'ї зумовлено системою внутрішніх (індивідуально-психологічні характеристики учнів; вікові особливості; економічні ціннісні орієнтації учнів) та зовнішніх (соціальний статус учня в шкільному колективі, економічний статус сім'ї учня) чинників.

2. Вплив економічного статусу сім'ї на міжособистісні стосунки школярів зростає з їх віком.

3. У результаті застосування спеціально розробленої програми корекції міжособистісних стосунків молодших школярів можливо забезпечити гармонійні взаємини дітей з різних за економічним статусом сімей.

Для досягнення мети й перевірки гіпотези дослідження нами були поставлені такі завдання:

1. На основі теоретичного аналізу літератури виокремити основні підходи до дослідження особливостей міжособистісних стосунків молодших школярів; теоретично обґрунтувати зміст, показники та особливості міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей.

2. Емпірично дослідити змістовний характер та специфічні особливості міжособистісних стосунків дітей молодшого шкільного віку залежно від економічного статусу їх сімей.

3. Розробити та апробувати програму корекції для молодших школярів з різних за економічним статусом сімей з метою забезпечення гармонійності їх міжособистісних стосунків.

Теоретико-методологічну основу роботи склали: положення про єдність свідомості й діяльності (Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, С. Рубінштейн); психологічні концепції спілкування (Б. Ананьєв, Г. Андреєва, О. Бодальов, А. Добрович, Г. Ложкін, Б. Ломов, В. Москаленко, Б. Поршнєв, Н. Чепелєва); теоретичні засади психології міжособистісних стосунків (Н. Казарінова, Я. Коломинський, В. Куніцина, В. М'ясищев, М. Обозов, Л. Петровська); соціально-психологічні аспекти комунікації (О. Бондарчук, В.Васютинський, П. Лушин, Л. Карамушка, Т. Титаренко, Ю. Швалб); принцип гуманізму в аналізі феномену особистості (Г. Балл, М. Боришевський, А. Маслоу, В. Моляко, К. Роджерс); загальні положення психології конфліктів (І. Ващенко, Н. Гришина, Г. Ложкін, Н. Пов'якель); концептуальні підходи до проблеми формування структурних компонентів економічної свідомості особистості (Г. Авер'янова, Л. Борисова, О. Данчева, Н. Дембицька, А. Журавльов, А. Кітов, О. Козлова, В. Комаровська, А. Купрейченко, Г. Ложкін, В. Москаленко, І. Зубіашвілі, Л. Орбан-Лембрик, А.Фернам, Ю. Швалб, О. Щедрина).

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези та вирішення завдань наукової роботи були використані такі методи:

теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, теоретичне моделювання, інтерпретація, систематизація, що забезпечили виокремлення основних підходів до дослідження особливостей міжособистісних стосунків молодших школярів обґрунтування змісту та особливостей міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей;

емпіричні: стандартизоване інтерв'ю для дослідження економічної свідомості особистості (А. Журавльов, Н. Журавльова), опитувальник особливостей життя різних за економічним статусом сімей (З. Антонова), методика «Тест словесних асоціацій» (Ф. Гальтон) для вивчення сприймання економічних уявлень дітей молодшого шкільного віку через усвідомлення економічних понять, соціометричний метод (Дж. Морено) для виявлення соціометричного статусу молодших школярів та особливостей їх міжособистісних стосунків, опитувальник особистісних цінностей (А. Журавльов, Н. Журавльова) для вивчення структури ціннісних орієнтацій молодших школярів, дитячий варіант особистісного тесту (Р. Кеттелл) для визначення особистісних характеристик молодших школярів, що визначають специфічні особливості їх міжособистісної взаємодії; формувальний експеримент;

статистичні: порівняння середніх значень, непараметричні методи для направлених альтернатив, непараметричні методи відмінностей для залежних вибірок, методи факторного, кластерного та багатофакторного дисперсійного аналізу з наступною якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням.

Статистичний аналіз даних та графічна презентація результатів проводились за допомогою пакету статистичних програм SPSS 17.0.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 32 Вінницької міської ради», «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 ім. М. Коцюбинського Вінницької міської ради» та «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16 Вінницької міської ради». У загальну вибірку увійшло 246 осіб, з них - 123 учні 1-4 класів віком 6-10 років - 49,6 % дівчаток і 50,4 % хлопчиків, і 123 респонденти - батьки досліджуваних учнів з низьким, середнім та високим економічним статусом сімей.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження проблеми полягає в тому, що:

вперше:

досліджено вплив економічного статусу сім'ї на формування міжособистісних стосунків у молодшому шкільному віці та проаналізовано його динаміку;

здійснено аналіз міжособистісних стосунків молодших школярів залежно від соціального статусу учнів, їх особистісних характеристик та економічного статусу сім'ї, на основі чого визначено наступні типи міжособистісних стосунків молодших школярів: «відкритості до соціального простору», «залежності від соціального простору» та «обережного ставлення до соціального простору»;

теоретично обґрунтовано програму корекції міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей, що орієнтована на дітей молодшого шкільного віку;

уточнено: сутність понять «міжособистісні стосунки молодших школярів», «економічний статус сім'ї»;

поглиблено та розширено: детермінанти міжособистісних стосунків молодших школярів;

подальшого розвитку набуло: розуміння економічного статусу сім'ї як однієї з детермінант міжособистісних стосунків молодших школярів;

Практичне значення роботи: теоретичні положення та висновки дослідження можуть використовуватися практичними психологами, керівниками системи освіти в діяльності налагодження міжособистісних стосунків учнів школи І ступеня. Програма корекції міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей, представлена в дисертації для учнів та батьків, може бути використана в роботі практичних психологів та вчителів початкових класів.

Результати дослідження впроваджені протягом 2014-2015 рр. у закладі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 32 Вінницької міської ради» (довідка про впровадження № 59 від 13.03.2015), «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 ім. М. Коцюбинського Вінницької міської ради» (довідка про впровадження № 92 від 26.03.2015), «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 16 Вінницької міської ради» (довідка про впровадження № 75 від 27.03.2015).

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи представлені автором на VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Духовність у становленні та розвитку особистості» (Київ-Вінниця, 2012); ХІІ Міжнародній науковій психологічній конференції «Психологічні проблеми творчості» (Київ, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки в умовах глобальної нестабільності» (Кременчук, 2013); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні проблеми соціалізації особистості» (Вінниця, 2013).; Міжнародній науково-практичній конференції «Психологія і педагогіка: теоретичний і практичний погляд» (Уфа, 2014); Х Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2015); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Духовність у становленні та розвитку особистості» (Чернівці, 2015). Основні положення та результати дослідження доповідались й обговорювались на засіданнях лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (2011-2016 рр.).

Публікації. Результати дисертації надруковані в 11 публікаціях автора, 7 з яких - у наукових виданнях, включених до переліку, затвердженого МОН України; 2 - у зарубіжних періодичних виданнях; 2 - в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 242 найменування, 8 додатків. Основний обсяг дисертації складає 168 сторінок. Загальний обсяг дисертації - 259 сторінок. Робота містить 39 таблиць на 19 сторінках та 5 рисунків на 3 сторінках.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання, зазначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів, структуру та обсяг.

У першому розділі дисертації - «Теоретико-методологічні підходи до вивчення міжособистісних стосунків дітей молодшого шкільного віку» обґрунтовуються основні теоретичні положення загальної концепції дослідження проблеми міжособистісних стосунків у молодшому шкільному віці, розкривається концептуальний апарат дисертаційного дослідження.

Зазначено, що вітчизняні психологи в дослідженнях міжособистісних стосунків опираються на методологічну концепцію ставлення, що розроблена В. М'ясищевим, згідно з яким психологічне ставлення людини в розгорнутому вигляді являє собою цілісну систему індивідуальних, вибіркових, усвідомлених зв'язків особистості із соціальним оточенням.

У розділі представлено аналіз різних підходів до визначення як сутності феномену міжособистісних стосунків, так і його поняття. Міжособистісні стосунки розглядаються як соціально-психологічне, інтеріндивідне явище, яке зумовлено історією розвитку особистості, усією суспільно-історичною практикою, а також як такі, що виконують функцію взаємозв'язку між людьми.

На основі узагальнення робіт сучасних соціальних психологів (Н. Дембицької, Т. Дробишевої, А. Журавльова, В. Комаровської, Г. Ложкіна, В. Москаленко, В. Хащенка та ін.) у розділі розглядається поняття «економічний статус». З'ясовано, що поняття економічного статусу відноситься до характеристики матеріального стану людини та відображає ставлення до свого становища в соціальній системі, що характеризується економічними ознаками. Економічний статус є компонентом економічної самоідентичності особистості, що свідчить про її конкретний рівень забезпеченості (багатих, бідних, середнього достатку). Економічний статус, як правило, визначається емпірично, через оцінку індивідом свого матеріального становища та включає соціальні уявлення про себе як економічного суб'єкта, переживання своєї приналежності до певної майнової групи та ідентифікації з нею. Співвіднесення себе з певним економічним статусом відбувається в людини завдяки її когнітивним характеристикам ставлення до багатства: через оцінку меж багатства, матеріального благополуччя та ступеня поляризації доходів багатої і бідної людини.

У розділі аналізується феномен економічного статусу в різних його проявах (суб'єктивний економічний статус, об'єктивний економічний статус) та на різних рівнях (індивідуальний та груповий). Економічний статус сім'ї - це економічний статус малої групи. У розділі надається характеристика економічного статусу сім'ї, який взаємопов'язано з кожним членом сім'ї, зокрема і дитиною, за дихотомією загальне - особливе.

Таким чином, виділено та проаналізовано основні групи чинників, які впливають на особливості міжособистісних стосунків школярів молодшого віку: 1) навчальні - успіхи учня в навчанні, його поведінка, ставлення до нього вчителя; 2) комунікативні - прагнення до спілкування, виявлення особистої свободи в спілкуванні, прояви егоїзму та індивідуалізму; 3) моральні - доброта, чесність, відповідальність, акуратність, старанність; 4) територіальні - зумовлені сусіднім місцем проживання, спільним проведенням часу, що сприяє виникненню дружніх стосунків; 5) етнічні - приналежність до народу, його культури; 6) економічні - матеріальний стан сім'ї учня, можливість витрачати кишенькові гроші; 7) самовдосконалення - прагнення до вдосконалення особистих якостей, участь у художній самодіяльності, спільні інтереси в читанні книг, заняттях музикою, співом, танцями та ін.

У другому розділі дисертації - «Емпіричне дослідження особливостей міжособистісних стосунків молодших школярів залежно від економічного статусу сім'ї» - обґрунтовується підбір методів та методик дослідження, викладено процедуру організації експерименту, здійснено аналіз даних, отриманих на констатувальному етапі емпіричного дослідження.

Для виявлення груп молодших школярів з різних за економічним статусом сімей запропоновано стандартизоване інтерв'ю для дослідження економічної свідомості особистості, розроблене А. Журавльовим та Н. Журавльовою, анкетування про особливості життя різних за економічним статусом сімей (за З.О. Антоновою). За результатами діагностики дітей молодшого шкільного віку та їхніх батьків було забезпечено розподіл вибірки сімей за рівнями економічного статусу, що дало можливість в подальшому порівнювати його об'єктивні та суб'єктивні показники, групувати та аналізувати отриману інформацію.

З метою визначення економічних уявлень дітей молодшого шкільного віку була застосована методика «Тест словесних асоціацій» (Ф. Гальтон). Результати контент-аналізу респондентів свідчать, що уявлення щодо багатства та бідності зводиться до монетарних уявлень. Крім того, «багатство» асоціюється з матеріальними атрибутами, «бідність» зі «ставленням до діяльності» та «образ у сприйнятті інших». Такі економічні уявлення формуються в процесі економічного виховання дітей у сім'ї, міжособистісної взаємодії із однолітками із сімей з різним економічним статусом, спілкування з авторитетними дорослими та впливу засобів масової інформації.

Результати якісного та кількісного аналізу емпіричних даних за методом «Соціометрії» засвідчили, що економічний статус сім'ї в міжособистісних стосунках молодших школярів є одним із основних ключових чинників формування взаємостосунків, на що вказує коефіцієнт взаємності за економічним статусом - 26,7 %.

Проаналізувавши зв'язок економічного статусу сім'ї із взаємним формальним вибором «Товариш по парті», показано, що найбільший відсоток - 39,3 % із можливих 68,8 % мають діти із сімей з середнім економічним статусом. Щодо взаємних виборів високого рівня забезпеченості (18,7 %), то їх виявилося більше порівняно з низьким (10,8 %).

Зв'язок економічного статусу сім'ї із взаємним неформальним вибором «День народження» показує, що переважають вибори середнього рівня забезпеченості - 33,5 %, щодо виборів дітей з високого рівня (23,2 %), то вони значно переважають порівняно з низьким (10,7 %). Прослідковується тенденція в учнів з 1-го по 4-ий клас до збільшення взаємних виборів, у яких економічний статус співпадає.

Дослідження міжособистісних взаємин дітей молодшого шкільного віку показало, що фактор економічного статусу визначає 68,8 % усіх випадків вибору за позицією «Товариш по парті» і 67,4 % усіх випадків вибору за позицією «День народження».

У структурі взаємозв'язку взаємних виборів у дітей молодшого шкільного віку з економічним статусом їх сімей прослідковується закономірність: з віком збільшується кількість дітей з однаковим економічним статусом, а кількість економічно різностатусних молодших школярів - зменшується.

На підставі аналізу емпіричних даних, отриманих за допомогою особистісного тесту Р. Кеттелла та тесту особистісних цінностей А. Журавльова, Н. Журавльової, з урахуванням групуючих змінних віку, економічного статусу сім'ї та соціометричного статусу учнів було підтверджено достовірний характер відмінностей за рівнем вираженості більшості соціально-психологічних характеристик молодших школярів, релевантних ситуації їх міжособистісної взаємодії.

Серед особистісних цінностей молодших школярів, кількісні показники яких продемонстрували тенденцію до зростання з першого по четвертий клас, виявилися «багатство» і «відповідальність». У молодших школярів, сім'ї яких мають високий економічний статус, виділено зростання середніх рангів таких особистісних цінностей, як «відповідальність» і «багатство», а спрямованість до зниження середніх рангів було виявлено в ставленні до цінностей «чесність», «вихованість», «терпимість», «тверда воля», «самоконтроль» та «сміливість у відстоюванні поглядів». Виражена тенденцію до зростання в молодших школярів, які мають високий соціометричний статус у класі («зірки»), середніх рангів таких особистісних цінностей, як «відповідальність», «життєрадісність», «багатство» та «сміливість у відстоюванні поглядів».

Виділено відмінності особистісних характеристик молодших школярів залежно від віку, економічного статусу сім'ї та соціометричного статусу. Залежно від віку, середні значення особистісних характеристик мають лінійний характер. Такі особистісні якості, як «самоконтроль», «розсудливість», «емоційна збудливість», «незалежність», «екстраверсія», найвищих середніх значень досягають в учнів четвертого класу, найнижчих - у першому класі.

Залежно від економічного статусу сім'ї, виявлено середні значення особистісних характеристик у дітей, що належать до високого економічного статусу, а саме: рівня нетерплячості, збудливості, реактивності («емоційна збудливість»); прагнення до домінування над оточенням, незалежності і наполегливості («незалежність); низького рівня практичності, високого рівня мрійливості, сентиментальності, довірливості, залежності від впливів середовища («непрактичність»); нервової напруженості («нервова напруженість»). У дітей, що належать до низького економічного статусу, - рівень непрактичності та песимізму. Було підтверджено статистичну значимість розподілу особистісної характеристики «нервової напруженості». Якщо прослідкувати динаміку вираженості середніх значень особистісної характеристики «нервова напруженість» залежно від економічного статусу сім'ї молодшого школяра, то стає очевидним, що у досліджуваних з сімей з високим економічним статусом, порівняно з низьким та середнім, спостерігається достовірно вищий рівень вираженості нервової напруженості.

Перевірка виявлених тенденцій на предмет статистично значимого характеру підтвердила у досліджуваних достовірний зв'язок між їх соціометричним статусом у класі та такою особистісною цінністю, як «багатство». Спрямування цінності «багатство» має висхідний характер - у найбільш статусних школярів, враховуючи принцип приписування рангів, має найменшу особисту значимість.

Виявлено тенденцію до зниження в молодших школярів з високим соціометричним статусом у класі («зірки») впевненості в собі, підвищення тривожності («впевненість у собі»); тенденцію до підвищення рівня нетерплячості, збудливості, реактивності («емоційна збудливість»); сумлінності, старанності, відповідальності, цілеспрямованості та акуратності («сумлінність»); мрійливості, сентиментальності, довірливості, залежності від впливів середовища («непрактичність»). Навпаки, у школярів з низьким соціометричним статусом («ізольовані») спостерігаємо зворотню тенденцію - підвищення рівня впевненості в собі, зниження тривожності («впевненість у собі»); підвищення практичності, прагматизму та незалежності від впливів середовища («непрактичність»).

Верифікація моделі особистісних характеристик молодших школярів була здійснена за допомогою методу факторного аналізу. У підсумку було виділено факторну модель особистісних характеристик молодших школярів, структуру якої визначають фактори «особистісної диспозиції відкритості до соціального простору», «особистісної диспозиції залежності від соціального простору» й «особистісної диспозиції обережного ставлення до соціального простору».

З метою визначення ступеня впливу змінних «економічний статус сім'ї» і «соціометричний статус у класі» на розподіл значень (факторних оцінок) трьох окремих інтегральних особистісних змінних-факторів молодших школярів було використано метод дисперсійного аналізу. Інтерпретуючи дані в рамках дисперсійної моделі виявлено, що статистично достовірний вплив на його розподіл (основний ефект) не здійснює жодна незалежна змінна (p<0,05).

Таким чином, у даному розділі було представлено загальну стратегію, основні етапи, методи і методики емпіричного дослідження особливостей міжособистісних стосунків молодших школярів залежно від економічного статусу сім'ї. Доведено, що відносна стійкість становища дитини залежно від економічного статусу сім'ї в колективі школярів початкової школи найкраще реалізується в учнів середнього економічного статусу сім'ї. Незважаючи на майже однаковий відсоток дітей з високим із низьким економічним статусом сімей у класах, діти з сімей високого економічного статусу мають більший показник згуртованості порівняно з дітьми з сімей низького економічного статусу.

У третьому розділі - «Програма корекції міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей» представлено програму корекції міжособистісних стосунків молодших школярів, спрямовану на забезпечення гармонійності в міжособистісних стосунках молодших школярів із різних за економічним статусом сімей. Проведено дослідження щодо апробації програми.

Мета програми полягає у корекції міжособистісних стосунків учнів з різних за економічним статусом сімей; формуванні гармонійних партнерських міжособистісних стосунків незалежно від економічного статусу; розвиток конструктивних форм поведінки та навичок співпраці. Тренінг проводився практичним психологом та доповнювався, за потребою, індивідуальним консультуванням дітей, батьків чи педагогів.

Структуру тренінгу було побудовано з урахуванням висновків, отриманих у результаті основного емпіричного дослідження, яке показало, що в механізмах міжособистісної взаємодії молодших школярів існують відмінності, пов'язані з рівнем виявлення відповідних особистісних характеристик. Тому на початку реалізації експериментальної частини дослідження нами було визначено якісний і кількісний склад вибіркової сукупності з числа досліджуваних, у яких було виявлено високий рівень вираженості неконструктивних особистісних диспозицій, що тією чи іншою мірою детермінують неоптимальний характер їх міжособистісних стосунків. Таким чином, потенційна репрезентативна вибірка випробуваних була сформована на базі двох груп молодших школярів:

1) представників із високим показником фактора «особистісна диспозиція обережного ставлення до соціального простору»;

2) представників з помірним рівнем вираженості з тенденцією до низьких показників фактору «особистісна диспозиція відкритості до соціального простору».

Формувальний етап дослідження передбачав використання квазіекспериментального плану з експериментальною та контрольною групами, учасники яких характеризувалися приблизно однаковими демографічними (вік), соціально-економічними (економічний статус сім'ї) і соціометричними (статус у класі) параметрами.

Незалежною змінною експерименту виступала програма корекції міжособистісних стосунків молодших школярів. Залежною змінною експерименту був ступінь підвищення рівня особистісних показників молодших школярів.

В експериментальній групі система формувальних заходів мала чітко структурований і організований характер та була побудована на психологічних принципах. Останні були забезпечені за допомогою спеціальних форм і методів психокорекційної програми, розробленої автором.

У підсумку загальну вибірку досліджуваних на формувальному етапі дослідження склало 36 осіб. Експериментальна група налічувала 16, а контрольна - 20 молодших школярів.

Психологічні характеристики для другого психодіагностичного зрізу в досліджуваних контрольної та експериментальної вибірок вимірювалися за допомогою методик діагностики особистісних цінностей А. Журавльова, Н. Журавльової та дитячого варіанта 16-факторного особистісного опитувальника Р. Кеттелла.

На етапі корекційної роботи була впроваджена програма корекції міжособистісних стосунків, яка складається з 10 занять для дітей (20 годин): 1) «Вступ до тренінгового заняття»; 2) «Пізнай себе»; 3) «Довіряй оточенню»; 4) «Умій володіти собою»; 5) «Мріяти разом веселіше»; 6) «Коло дружби»; 7) «Піраміда потреб «Життя»; 8) «Цінності людського життя»; 9) «Будь-який економічний світ унікальний»; 10) «Незалежно від економічного статусу, ми - єдині»; домашніх завдань, а також трьох занять для батьків (6 годин): 1) «Моделі міжособистісних стосунків із дітьми»; 2) «Сутність міжособистісних стосунків дитини молодшого шкільного віку»; 3) «Крок за кроком до сімейного благополуччя».

На заключному етапі дослідження нами вирішувалося завдання перевірки ефективності програми корекції міжособистісних стосунків молодших школярів. З цією метою було використано непараметричний статистичний Т-критерій відмінностей Вілкоксона для залежних вибірок.

Аналіз результатів вимірювання особистісних цінностей досліджуваних експериментальної групи за методикою діагностики особистісних цінностей А. Журавльова, Н. Журавльової у першому і другому діагностичних зрізах дозволив виявити статистично значущі відмінності за всіма її показниками.

Табличні дані дають можливість зробити кілька важливих узагальнень. Так, в експериментальній групі за результатами другого діагностичного зрізу відбулися достовірні зміни в рівні вираженості таких особистісних цінностей молодших школярів, як: «відповідальність» (p<0,001), «незалежність» (p<0,001), «самоконтроль» (p<0,01), «освіченість» (p<0,01), «чесність» (p<0,01), «чуйність» (p<0,01), «життєрадісність» (p<0,05), «сміливість у відстоюванні поглядів» (p<0,05), «ефективність у справах» (p<0,05).

Порівняння результатів вимірювання психологічних характеристик досліджуваних контрольної групи за допомогою дитячого варіанта 16-факторного особистісного опитувальника Р. Кеттелла в першому і другому діагностичних зрізах дозволило виявити деякі зміни в рівні їх вираженості (табл. 1).

Табличні дані дозволяють констатувати, що в контрольній групі досліджуваних за результатами другого діагностичного зрізу хоча й відбулися деякі зміни в рівні вираженості психологічних характеристик, проте не досягли порогу статистичної значущості.

Аналіз результатів вимірювання психологічних характеристик досліджуваних експериментальної групи за допомогою дитячого варіанта 16-факторного особистісного опитувальника Р. Кеттелла в першому й другому діагностичних зрізах дозволив виявити статистично значимі відмінності за всіма її показниками.

Таблиця 1. Зміни в рівні вираженості психологічних характеристик молодших школярів

Табличні дані дають можливість зробити кілька важливих узагальнень. Так, у експериментальній групі за результатами другого діагностичного зрізу відбулися достовірні зміни в рівні вираженості таких психологічних характеристик, як: «емоційна збудливість» (p<0,001), «незалежність» (p<0,001), «сумлінність» (p<0,001), «упевненість у собі» (p<0,001), «песимізм» (p<0,001), «практичність» (p<0,001), «нервова напруженість» (p<0,001), «розсудливість» (p<0,001), «самоконтроль» (p<0,01), «екстраверсія» (p<0,05).

Таким чином, враховуючи результати, отримані в контрольній та експериментальній групах молодших школярів, можна зробити висновок, що впровадження програми корекції міжособистісних стосунків молодших школярів забезпечило формування більшості психологічних характеристик, які детермінують змістовний характер та специфічні особливості міжособистісних стосунків. У результаті проведеної експериментальної роботи статистично доведено позитивну тенденцію міжособистісної взаємодії в експериментальній групі.

Проаналізувавши дані контрольного дослідження, констатуємо, що показники взаємин дітей ЕГ значно підвищилися, на відміну від показників КГ, які майже не змінилися. Отже, можна вважати гіпотезу нашого дослідження підтвердженою.

Висновки

У результаті теоретико-експериментального дослідження проблеми соціально-психологічної детермінації міжособистісних стосунків молодших школярів нами вивчено вплив економічного статусу сімей на формування міжособистісних стосунків молодших школярів. Зокрема, доведено положення про те, що соціально-психологічним чинником міжособистісних стосунків дітей молодшого шкільного віку є їх ставлення до себе та до інших як представників майнових груп. Отримані результати свідчать про досягнення мети дослідження, вирішення дослідницьких завдань, що дало підставу дійти таких висновків:

На основі соціально-психологічного підходу до міжособистісних стосунків молодших школярів теоретично обґрунтовано останні як система індивідуальних, вибіркових, усвідомлених взаємозв'язків особистості з соціальним оточенням. Ми розглядаємо міжособистісні стосунки як інтеріндивідне, соціально-психологічне явище, яке випливає з історії розвитку особистості та здійснює функцію взаємозв'язку між людьми, що виявляється в характері та способах взаємних впливів, які виявляють люди одне до одного в процесі спільної діяльності й спілкування. Виділено детермінанти, які впливають на особливості міжособистісних стосунків школярів молодшого віку: 1) навчальні; 2) комунікативні; 3) моральні; 4) територіальні; 5) етнічні; 6) економічні; 7) самовдосконалення.

Теоретично обґрунтовано, що економічний статус сім'ї відображає ставлення до свого становища в соціальному середовищі, що визначається економічними ознаками. Цей детермінант відносить сім'ю до певної групи (низького, середнього та високого економічного статусу) на основі критерію матеріального благополуччя, рівня доходу, задоволеності базових матеріальних і соціальних потреб, володіння об'єктами власності та ін. Приналежність до певного економічного статусу вносять і характеристики ставлення до матеріальних цінностей: оцінка границь багатства, рівень доходів багатої і бідної людини, а також відображення оцінки оточуючими свого економічного статусу.

Виявлено, що уявлення про бідну/багату людину формується в стосунках молодших школярів, де відбувається порівняння себе з однолітками за матеріальною ознакою, а також через спілкування з батьками у процесі читання казок, перегляду дитячих фільмів і мультфільмів, реклами. Вони являються периферійними в системі уявлень про економічне благополуччя, про соціоекономічну нерівність, про бідність/багатство як соціальні явища. Визначено, що в кожному класі існує неофіційна система взаємовідносин між учнями, у якій кожен займає різне становище в системі особистісних стосунків. Ці стосунки пов'язані з вибірковістю. Наявність у кожному класі диференціації по економічному статусу не викликає сумніву. Молодші школярі в більшості випадків прагнуть обирати для свого кола спілкування дітей з однаковим економічним статусом сім'ї. Однак, без сумніву, є те, що діти в спілкуванні відчувають себе комфортно, якщо належать до одного економічного статусу.

Аналіз даних емпіричного дослідження міжособистісних стосунків молодших школярів свідчить: по-перше, економічний статус сім'ї є одним із чинників формування міжособистісних стосунків у молодшому шкільному віці, на що вказує кількість взаємних виборів, у яких економічний статус збігається за формальними та неформальними ознаками; по-друге, при формальному та неформальному критерії діти із середнім економічним статусом сімей мають найбільше взаємних виборів; по-третє, з віком збільшується кількість взаємних виборів дітей з сімей однакового економічного статусу, а кількість виборів економічно різностатусних молодших школярів - зменшується.

Виділено відмінності особистісних характеристик молодших школярів залежно від віку, економічного статусу сім'ї та соціометричного статусу. Залежно від віку, виявлено такі особистісні характеристики, як «самоконтроль», «розсудливість», «емоційна збудливість», «незалежність», «екстраверсія» найвищих значень досягають учні четвертого класу, найнижчих - першого класу. Залежно від економічного статусу сім'ї, у дітей, що належать до високого економічного статусу, виділено прагнення до домінування над оточенням, незалежність і наполегливість, нетерплячість, емоційну збудливість; у дітей, що належать до низького економічного статусу - рівень непрактичності та песимізм. Залежно від соціометричного статусу в класі, у «зірок» спостерігається впевненість у собі, емоційна збудливість, сумлінність та непрактичність; у школярів «ізольованих» виявлена зворотня тенденція.

Визначено особистісні цінності молодших школярів залежно від віку, економічного статусу сім'ї та соціометричного статусу в групі. Серед особистісних цінностей молодших школярів, кількісні показники яких продемонстрували тенденцію до зростання з першого по четвертий клас, виявилися «багатство» і «відповідальність», а динаміку зниження показали цінності: «освіченість», «незалежність» і «тверда воля». Підтверджено значимий характер лише в ставленні до однієї особистісної цінності - «відповідальності» у школярів із сімей із високим економічним статусом. Виражена тенденція до зростання в молодших школярів, які мають високий соціометричний статус у класі, таких особистісних цінностей, як «відповідальність», «життєрадісність», «багатство» та «сміливість у відстоюванні поглядів». Підтверджено достовірний зв'язок між їх соціометричним статусом у класі та такою особистісною цінністю, як «багатство», що має висхідний характер у найбільш статусних школярів.

Розроблена модель особистісних предикторів міжособистісних стосунків молодших школярів, структура яких визначається факторами: «особистісна диспозиція відкритості до соціального простору», «особистісна диспозиція залежності від соціального простору» й «особистісна диспозиція обережного ставлення до соціального простору».

Розроблено та апробовано авторську програму корекції міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей, орієнтованої на дітей та батьків. Головна мета програми: корекція міжособистісних стосунків учнів з різних за економічним статусом сімей; формування гармонійних партнерських міжособистісних стосунків незалежно від економічного статусу; розвиток конструктивних форм поведінки та навичок співпраці. В основу покладено комплекс соціально-психологічних занять, що сприяє усвідомленому ставленню до себе, до інших та до світу в цілому.

Результати формувального експерименту показали позитивну тенденцію щодо особистісних характеристик молодших школярів, а саме: зниження «особистісної диспозиції обережного ставлення до соціального простору» та підвищення «особистісної диспозиції відкритості до соціального простору». Доведено, що в експериментальній групі відбулися достовірні зміни в рівні вираженості таких психологічних характеристик, як: «емоційна збудливість», «незалежність», «сумлінність», «впевненість у собі», «песимізм», «практичність», «нервова напруженість», «розсудливість», «самоконтроль», «екстраверсія».

Перспектива подальшої наукової роботи полягає у дослідженні впливу соціально-економічного чинника на особливості міжособистісних стосунків школярів підліткового та юнацького віку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

міжособистісний стосунки школяр

1. Мальцева М.В. Детермінанти міжособистісних відносин дітей молодшого шкільного віку / М.В. Мальцева // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К.: Фенікс, 2012. - Т. ХІІ, вип. 15, ч. ІІ. - С. 211-218.

2. Мальцева М.В. Економічний світ дітей молодшого шкільного віку / М. В. Мальцева // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер.: Педагогіка і психологія: зб. наук. пр. - Вип. 40 / редкол.: В.І. Шахов [та ін.]. - Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2013. - С. 379-383.

3. Мальцева М.В. Міжособистісні стосунки молодших школярів в економічному просторі / М.В. Мальцева // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер.: Педагогіка і психологія: зб. наук. пр. - Вип. 42 / редкол.: В.І. Шахов [та ін.]. - Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2014. - С. 92-96.

4. Мальцева М.В. Міжособистісні стосунки молодших школярів залежно від економічного статусу сім'ї / М.В. Мальцева // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. - К.: Фенікс, 2015. - Т. 11, вип. 12 - С. 309-317.

5. Мальцева М.В. Моделі економічних уявлень дітей молодшого шкільного віку / М.В. Мальцева // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К., 2012. - Т. ХІV, ч. І. - С. 213-220.

6. Мальцева М.В. Гармонізація міжособистісних стосунків молодших школярів з різних за економічним статусом сімей / М.В. Мальцева // Науковий вісник Чернівецького університету. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. наук. пр. - Вип. 743 / редкол.: І.С. Руснак [та ін.]. - Чернівці, 2015. - С. 145-150.

7. Мальцева М.В. Экономическая реальность детей младшего школьного возраста / М.В. Мальцева // Современные гуманитарные исследования. - М., 2015. - № 4 (65) - С. 103-107.

8. Мальцева М.В. Економічна реальність дітей молодшого шкільного віку / М.В. Мальцева // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам'янець-Подільського нац. ун-ту імені Івана Огієнка, Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / за наук. ред.: С.Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. - Вип. 30. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2015. - С. 372-381.

9. Мальцева М.В. Економічний світ дітей молодшого шкільного віку / М.В. Мальцева // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки в умовах глобальної нестабільності», 21-23 листоп. 2013 р. - Кременчук, 2013. - С. 148-149.

10. Мальцева М.В. Межличностные отношения детей младшего школьного возраста из различных по экономическим статусам семей / М.В. Мальцева // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. «Психология и педагогика: теоретический и практический взгляд», 10 сентяб. 2014 г. - Уфа: Аэтерна, 2014. - С. 30-36.

11. Мальцева М.В. Діти молодшого шкільного віку в економічному просторі / М.В. Мальцева // Психолого-педагогічні проблеми соціалізації особистості: зб. наук. пр. / Вінницький обласний ін-т післядипломної освіти пед. працівників; за ред. А.І. Анцибора. - Вінниця: ВОІПОПП, 2013. - С. 97-100.

Размещено на Allbest.ru