Системний підхід до організації підготовки майбутніх лідерів

Hura T V. Systematic approach to the organization of future leaders' training / T V. Hura, O. S. Ponomariov // Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine / scientific editing by S. D. Maksymenko, L. A. Onufriieva. - Issue 38. - Kamianets-Podilskyi : Aksioma, 2017. - Р 133-145.

T. V. Hura, O. S. Ponomariov. Systematic approach to the organi-zation of future leaders' training. The importance of the need in leaders and the raise of demands to their professionalism and personality traits, first of all to those of influencing people and the character of such influ-ence are analyzed in the article. The role of the current situation in Ukraine is stressed, and this situation puts forward the task of development and application of efficient methods to detect potential leaders and organizing their further purposeful training in the education system. The main causes of the problem in organizing future leaders' training at higher school are determined. They drive young potential leaders to try going abroad to get education and then a well-paid job by specialization obtained. An attention is paid to the key trait of a leader - charisma. The issues of the meaning and forming of charisma were discussed at the 1st International theoretical and practical conference «Leaders of the XXI century. Forming a charismatic leader's personality on the basis of humanitarian technologies» which took place at National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» in September 2017. The article deals with the problem of importance of sys-tematic organization of leaders' training which lies in solving the follo-wing tasks: detection of potential leaders; forming and securing a proper level of their professional and social competences; development of both professionally and socially important and specifically leadership persona-lity traits and qualities. The organization of purposeful leaders' training is viewed which lies in detection of each student's individual psychological traits; understanding of a student's individual peculiarities by a teacher; the presence and purposeful development of distinctive leadership traits; the causes of lack in immediate contact and indirect character of interper-

T. V. Hura - the scientific contribution of the co-author is 50%, sonal communication between a teacher and a student. The article also con-tains a discourse on the issue of content aspect of systemic order in leaders' training that means such organization of training and education process which would suppose not only a clearly determined content of this training, but also students' interest in mastering it, activating of motivation of their learning and cognitive activities and leadership traits' directed develop-ment. Therefore, their training content has to include practical classes in forming stable skills in analysis of problematic situations in potential lea-ders and preparing and taking decisions on their successful solving, mas-tering technologies of influencing personnel and managing them, as well as delegation of authority, preparing and conducting meetings and negotia-tions. The functions of systematic approach providing the leadership po-tential forming in students are distinguished, they are: outlook, methodo-logical, analytical, critical, and cultural. It is proved that the combination of traditional and innovative pedagogic technologies, specialized trainings, and other methods of pedagogic influence is necessary for future leaders' training system.

Key words: leader, leadership, leader potential, personality, charis-ma, system of training, system-based approach, pedagogical technologies, trainings, pedagogical influence. лідер професіоналізм освіта

Т. В. Гура, О. С. Пономарьов. Системний підхід до організації підго-товки майбутніх лідерів. Проаналізовано важливість потреби в лідерах і підвищення вимог до їхнього професіоналізму й особистісних якостей, перш за все до здібностей впливати на людей і характеру цього впливу. Підкреслено роль ситуації в Україні, яка ставить перед системою освіти завдання з розробки та застосування ефективних методів виявлення по-тенційних лідерів та організації подальшої їх цільової підготовки. Від-значено основні причини проблеми організації підготовки майбутніх лідерів у вищій школі, що спонукають до відвертого прагнення молодих потенційних лідерів виїжджати за кордон для отримання освіти, а зго-дом і престижної добре оплачуваної роботи за здобутим фахом. Акцен-товано увагу на визначальній характеристиці лідера - харизмі, питання про значення та формування якої у майбутніх лідерів обговорювались на І Міжнародній науково-практичній конференції «Лідери ХХІ століт-тя. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітар-них технологій», яка відбулася в Національному технічному універси-теті «Харківський політехнічний інститут» у вересні 2017 року.

У статті висвітлено проблему значущості системної організації підготовки лідерів, яка полягає у розв'язанні таких завдань: виявлен-ня потенційних лідерів; формування й забезпечення належного рівня їх професійної і соціальної компетентності; розвиток як професійно і соціально значущих, так і специфічно лідерських особистісних рис і якостей. Розглянуто організацію цільової підготовки лідерів, що поля-гає у виявленні індивідуальних психологічних рис кожного студента; розуміння педагогом індивідуальних особливостей студента; наявність та цілеспрямований розвиток виразних лідерських якостей; причини відсутності безпосереднього контакту й опосередкований характер між- особистісного спілкування між викладачем і студентом.

У статті обговорено питання про змістовний аспект системності підготовки лідерів, що означає таку організацію навчально-виховного процесу, яка б передбачала не просто чітко визначений зміст цієї під-готовки, а й зацікавленість студентів у його оволодінні, активізацію мотивації їхньої навчально-пізнавальної діяльності й цілеспрямований розвиток лідерських якостей. Тому зміст їх підготовки має включати практичні заняття з формування у потенційних лідерів сталих нави-чок аналізу проблемних ситуацій, підготовки і прийняття рішень для їх успішного розв'язання, оволодіння технологіями впливу на персонал та управління ним, а також делегування повноважень, підготовки й прове-дення ділових нарад і ведення переговорів. У статті відзначено функції системного підходу, що сприяють формуванню лідерського потенціалу в студентів, а саме: світоглядна, методологічна, аналітична, критична та загальнокультурна. Доведено, що для системи підготовки майбутніх лідерів необхідно поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, спеціалізованих тренінгів й інших методів педагогічного впливу.

Ключові слова: лідер, лідерство, лідерський потенціал, особис-тість, харизма, система підготовки, системний підхід, педагогічні тех-нології, тренінги, педагогічний вплив.

Постановка проблеми. Та надзвичайно складна суспільно- політична, соціально-економічна і духовно-культурна ситуація, яка сьогодні склалася в Україні, вимагає невідкладної організа-ції підготовки принципово нової генерації лідерів і національної патріотичної еліти буквально для усіх сфер суспільного життя. Це мають бути люди з приманною їм високою фаховою і соціаль-ною компетентністю, чіткими морально-етичними принципами і переконаннями, громадянською зрілістю і глибоким розумін-ням особистої відповідальності за долю народу і стан справ у дер-жаві. Однак проблему організації такої підготовки ускладнює відсутність, по-перше, досвіду цілеспрямованої діяльності систе-ми освіти з виявлення потенційних лідерів і подальшого ефек-тивного розвитку їхніх специфічно лідерських особистісних рис і якостей. По-друге, розв'язання цієї проблеми ускладнює й недо-статнє розуміння важливості потреби в еліті та лідерах, що фор-мується в суспільній свідомості. По-третє, посилення недовіри широких мас населення до влади поступово трансформується в певне послаблення почуття патріотизму. Переконливим свідчен-ням справедливості цієї тези є відверте прагнення молоді, в тому числі, на жаль, і потенційних лідерів, виїжджати за кордон для отримання освіти, а згодом і престижної добре оплачуваної робо-ти за набутим фахом. Системний характер порушеної проблеми вимагає для її успішного розв'язання і системного підходу до ор-ганізації ефективної системи цільової підготовки лідерів, яка б забезпечувала поєднання високого рівня їхньої професійної і со-ціальної компетентності з усвідомленням ними своєї суспільної місії та з прагненням і готовністю плідно застосовувати свої зна-ння, уміння і досвід на благо рідної країни та її народу.

Зв'язок цієї проблеми з важливими актуальними теоре-тичними і прикладними завданнями безпосередньо випливає із самої її сутності. Адже дійсно, через надзвичайну складність, суперечливість і високу відповідальність характеру та змісту підготовки лідерів її організація вимагає системного підходу. Його ж реалізація повинна ґрунтуватися на чітких і надійних теоретичних і логіко-методологічних засадах. Тому вже самі під-ходи до розв'язання цієї проблеми тією чи іншою мірою повинні здійснювати певний внесок і у розвиток теорії лідерства, і в тео-ретичні аспекти виявлення потенційних лідерів та їх подальшої цільової підготовки.

Водночас ця підготовка сама по собі має суто практичні зав-дання й цілі, а тому повинна розглядатися як один зі специфіч-них різновидів психолого-педагогічної діяльності. Й у цьому сенсі проблема організації підготовки лідерів виявляється тісно пов'язаною із системним вибором раціональних методів і спо-собів, прийомів і педагогічних технологій, адекватних цілям та очікуваним результатам. Адже як професійна підготовка ліде-рів, так і їхній особистісний розвиток, перш за все, мають бути спрямовані на їх майбутню практичну діяльність, у якій і реалі- зуватимуться результати підготовки.

Аналіз останніх досліджень із порушеної проблеми перекон-ливо свідчить як про її актуальність, так і про істотну теоретичну і практичну значущість. У цьому можна впевнитись, ознайомив-шись із результатами досліджень таких учених, як В. Бабаєв, Г. Балан, О. Бандурка, Б. Басс, С. Бука, С. Завєтний, С. Калаш- нікова, В. Мороз, О. Нестуля, О. Романовський, С. Філонович, Холта Сеппо, М. Чепига та інші. У їхніх публікаціях висвітлю-ються різні аспекти складного й надзвичайно цікавого феномену лідерства. Наприклад, Е. Шейн аналізує взаємозв'язки між лі-дерством та організаційною культурою в групі. Важливі питання трансформаційного лідерства досліджують Б. Басс (B. M. Bass) та Р. Ріджіо (R. E. Riggio) [5]. Із філософських позицій розгля-дають особливості креативного лідерства П. Кассе (P. Casse) і П. Г. Клодель (P. G. Claudel) [6]. Значна кількість публікацій присвячена дослідженню політичного лідерства (Ж. Блондель, В. Карасьов, І. Шаблінський, В. Шеклтон та ін.). Істотний інте-рес викликають роботи з емоційного лідерства. Тут прикладом можуть слугувати роботи Д. Гоулмана, Г. Бояциса й Е. Маккі, які послідовно проводять думку про те, що завдяки своєму ціле-спрямованому впливу лідери, пробуджуючи в людях позитивні емоції, розкривають у них їхні найкращі особистісні риси і якос-ті [1]. Д. Пір упевнений, що ефективність і сила впливу лідера визначаються масштабом особистостей тих, хто йде за ним.

Переважна більшість дослідників упевнені в тому, що визна-чальною характеристикою лідера є його харизма. Сутність фено-мену харизми як джерела влади лідера над людьми М. Гантер де-тально проаналізував ще в 1979 році й виявив, що вона породжує здатність лідера здійснювати на людей сильний вплив завдяки своїм особистісним якостям і стилю керівництва [8]. Особливості харизматичного лідерства та їх прояв в організації розглядають Дж. Конже і Р. Канунго [7].

За словами С. Завєтного, О. Пономарьова та С. Пазиніча, «висока професійна компетентність у поєднанні з яскраво ви-раженими природними якостями людини, серед яких особли-во важливу роль відіграють її комунікативні й організаторські здібності, поступово трансформуються у потребу самовиражен-ня, максимальне задоволення якої і проявляється у лідерстві» [2, с. 141].

Окрему і вкрай важливу проблематику, як із позицій теорії лідерства, так і з практичної значущості, становлять публікації з питань, пов'язаних із цільовою підготовкою лідерів. Вони вклю-чають можливість виявлення потенційних лідерів та розробку і послідовне використання відповідного надійного та валідного психолого-педагогічного інструментарію. Однак чи не централь-не місце в цій проблематиці посідає системна організація під-готовки лідерів та розвиток їхнього особистісного, насамперед, суто лідерського потенціалу.

Так, І. Пінтосевич та В. Воронов упевнені в реальній можли-вості виховання і самовиховання лідера, в можливості розвитку лідерських рис і якостей [3]. Важливі теоретичні та прикладні питання розвитку лідерського потенціалу розглядають О. Рома- новський, Т. Гура й А. Книш [4]. Є. Балджи та О. Паламарчук аналізують особливості особистісного та професійного розвитку сучасного викладача-лідера. Досить велика кількість публіка-цій присвячена розвитку лідерства для державного управління. Цьому питанню присвячені праці таких авторів, як В. Бабаєв,

Є. Драгомірова, М. Кушнір, С. Марова, О. Нестуля, В. Стадник та інші. Істотну увагу дослідників привертають і проблеми під-готовки лідерів для бізнесу. В Національному технічному уні-верситеті «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») у вересні 2017 року було проведено спеціальну міжнародну науко-ву конференцію «Лідери ХХІ століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій», без-посередньо присвячену проблемам організації підготовки хариз- матичних лідерів.

Разом із тим, було б неправильно вважати, що дослідження проблем лідерства майже вичерпані. Динамічний характер сьо-годення і його виразна інноваційна спрямованість змінюють сут-ність соціальних потреб у лідерах та висувають нові суспільні ви-моги до професіоналізму лідерів та їхніх професійно і соціально значущих особистісних рис і якостей. А це, у свою чергу, зумов-лює необхідність як поглиблення відповідних досліджень, так і організації цільової підготовки лідерів, здатних максимальною мірою задовольняти суспільні потреби.

Невирішеним аспектом проблеми залишається побудова цілісної та ефективної системи професійної підготовки лідерів, яка б передбачала їх бажаний особистісний розвиток. Мається на увазі, перш за все, організація цієї підготовки та вибір адекват-ного і достатньо ефективного психолого-педагогічного інстру-ментарію, системне застосування якого забезпечувало б реальну можливість успішного досягнення очікуваних результатів, які б повною мірою відповідали системі заздалегідь визначених цілей.

Мета статті полягає у спробі побудови такої організації під-готовки майбутніх лідерів, яка б ґрунтувалася на системному підході до самого визначення та реалізації теоретичних і методо-логічних принципів. Водночас організація цієї підготовки вра-ховує узагальнений практичний педагогічний досвід авторів із забезпечення системної єдності цілісного навчально-виховного процесу у вищій школі. Ставимо за мету довести, що тільки за умови, коли цей процес послідовно реалізовує системний ціле-спрямований педагогічний вплив і гармонійно поєднує завдан-ня з навчання, виховання, соціалізації й особистісного розвитку студентів, можна забезпечити бажаний характер прояву і розви-тку їхнього лідерського потенціалу. Передбачається також по-казати, що розвитку останнього активно сприяє саме системний підхід.

Виклад основного матеріалу вважаємо за доцільне розпо-чати з того, щоб визначити сутність і зміст самого поняття сис-темного підходу. Під ним ми розумітимемо такий характер ме-тодології як наукового пошуку, так і практичної діяльності, який ґрунтується на розгляді об'єкта пізнання чи діяльності як системи, тобто цілісної у своїй єдності сукупності елементів, взаємопов'язаних і взаємодіючих між собою. Стосовно власне організації підготовки лідерів системний підхід означає такий вибір цілей і адекватних їм засобів і способів організації та реа-лізації навчально-виховного процесу, які б реально забезпечува-ли успішне досягнення всієї сукупності обраних цілей. Іншими словами, які б забезпечували формування високого рівня про-фесійної та соціальної компетентності лідерів і водночас забез-печували високий рівень розвитку їх особистісних рис і якостей, насамперед тих, що мають характеризувати особистість саме як справжнього харизматичного лідера.

Основна мета організації цілеспрямованої підготовки лі-дерів випливає безпосередньо із суспільних потреб у лідерстві. Тому сама підготовка повинна полягати у розв'язанні системної цілісності таких трьох завдань. По-перше, це має бути виявлен-ня потенційних лідерів. По-друге, це формування й забезпечення належного рівня їх професійної і соціальної компетентності. По- третє, це розвиток як професійно та соціально значущих, так і специфічно лідерських особистісних рис і якостей. Належної ефективності розв'язання цих завдань можна досягти тільки при застосуванні системного підходу як до організації, так і, особ-ливо, до практичної реалізації цілісного навчально-виховного процесу. Це означає: чітке бачення стратегічних цілей навчан-ня, виховання й особистісного розвитку кожного студента, праг-нення викладача у кожного з них тією чи іншою мірою розви-нути лідерський потенціал та інші вкрай необхідні справжньому лідерові особистісні риси і якості.

Цей підхід має орієнтувати потенційних лідерів на успішне життя й професійну діяльність відповідно до обраної ними жит-тєвої стратегії, на їхнє належне володіння надійним арсеналом методів і засобів лідерського впливу на людей та уміння ефек-тивно організовувати їх спільну діяльність. А це вимагає уміння надихати оточуючих на високі цілі, вселяти в них упевненість у власних силах, здібностях і можливостях.

Організація цільової підготовки лідерів є досить складним завданням. По-перше, не так просто виявити індивідуальні пси-хологічні риси кожного студента. Адже далеко не кожен із них виявляє довіру до педагога й відкривається перед ним. Водно-час іще К. Ушинський справедливо зазначав, що для того, щоб виховати учня в усіх відношеннях, його треба взнати в усіх від-ношеннях. Крім того, для багатьох студентів характерно чітке резистентне ставлення до спроб педагогів вивчити їхні характе-ри, проникнути у їхній внутрішній світ. По-друге, різні студенти по-різному реагують на один і той самий педагогічний вплив. Це вимагає розуміння педагогом їхніх індивідуальних особливос-тей, які можна осягнути саме завдяки валідному інструментарію психолого-педагогічного впливу. Ось чому ця суперечність часто стає на заваді досягнення цілей виховання й особистісного роз-витку майбутніх лідерів. По-третє, необхідною умовою належ-ної підготовки лідерів є наявність і цілеспрямований розвиток виразних лідерських якостей, перш за все харизми, у кожного з педагогів, які задіяні в навчально-виховному процесі цієї підго-товки. Але практика переконливо свідчить, що насправді далеко не кожен із них є справжнім лідером. Тому сила й інтенсивність їхнього психолого-педагогічного впливу на студентів виявляєть-ся різною. По-четверте, через складну соціально-економічну ситуацію сьогодні певна частина студентів украй нерегулярно відвідують навчальні заняття. У кращому разі вони користують-ся начально-методичною літературою або дистанційними курса-ми. Однак для обох випадків характерна відірваність навчання від виховання, педагогічний вплив на них лишається мінімаль-ним через відсутність безпосереднього контакту й опосередкова-ний характер міжособистісного спілкування.

Усі подібні ситуації й вимагають системного підходу, який педагоги кафедри педагогіки і психології управління соціальни-ми системами ім. акад. І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» під керівництвом завідувача кафедри проф. О. Романовського успішно викорис-товують у процесі організації та практичної реалізації системи підготовки фахівців і розвитку їхнього лідерського потенціалу. З цією метою розробляються та широко застосовуються активні методи навчання, інноваційні педагогічні технології і спеціальні тренінги. Студенти отримують можливість розвинути у себе такі істотні риси і якості лідера, які ми певною мірою запозичили з дослідження Дж. Коузеса та Б. Познера «Виклики лідерства», наповнивши їх зміст конкретикою. По-перше, у будь-якій ситу-ації слід мати власну сміливу позицію, що передбачає здатність знаходити можливості, експериментувати і ризикувати заради досягнення визначеної мети. Для цього ми визнаємо право сту-дента на помилку, але вимагаємо пошуку ним шляхів і способів її виправлення. По-друге, треба вміти формувати спільне з пер-соналом бачення цілей, що буде надзвичайно важливим і корис-ним для нього в майбутній командній діяльності. Це означає як уміння самому уявляти майбутнє, так і активно залучати людей до спільної справи. Ця здатність розвивається завдяки систем-ному застосуванню в навчально-виховному процесі ділових та рольових ігор й аналізу проблемних ситуацій.

По-третє, необхідно навчитися давати змогу діяти іншим, що означає здатність стимулювання співпраці, підтримання іні-ціативи та використання такої ефективної управлінської техно-логії, як делегування повноважень та підтримання виконавців. Розвитку в майбутніх лідерів такої здатності активно сприяє системне застосування методів ігрового проектування й інших методів командної діяльності. По-четверте, для лідера надзви-чайно важливо навчитися моделювати шляхи, засоби і способи досягнення цілей. Тому, з одного боку, він має показувати при-клад і бути взірцем для своїх прихильників і послідовників, а з іншого боку - планувати окремі маленькі перемоги. Для роз-витку цієї риси доцільно розробляти й застосовувати систему заохочень, прищеплюючи студентам ще й позитивне мислення. По-п'яте, однією з визначальних здібностей лідера повинно бути вміння надихати до діяльності й успіху інших людей, вселяти в них упевненість. Для цього він повинен визнавати значущість праці кожної окремої людини для загального успіху команди й обов'язково відзначати досягнення кожного з членів команди, дякуючи їм за роботу. Формуванню і розвитку такої риси пове-дінки потенційного лідера як усталеної звички істотною мірою сприяє використання ділових і рольових ігор, упровадження ме-тоду кейсів.

Як свідчить освітня практика, успішний розвиток розгляну-тих рис і здатностей чи, принаймні, значної частини з них можна забезпечити при викладанні будь-якої навчальної дисципліни. Особливо успішно й ефективно це завдання виконується у про-цесі вивчення психолого-педагогічних і соціально-гуманітарних дисциплін загалом. Для цього педагог повинен чітко визначати виховні й розвиткові цілі, які можуть бути досягнуті при роз-гляді тієї чи іншої теми навчального курсу, а також визначити ті шляхи і засоби, способи і прийоми, використання яких спрямо-ване на розв'язання виокремленого завдання. При цьому вкрай важливо, щоб це використання було непомітним і ненав'язливим для студентів та здійснювалося в емоційно сприятливій для них атмосфері на загальному тлі навчально-пізнавальної діяльності.

Системний підхід до організації цілеспрямованої підго-товки лідерів у системі вищої школи повинен передбачати взаємопов'язані зусилля викладачів буквально всіх навчальних дисциплін на основі цілісної сукупності цілей і завдань цієї під-готовки та єдиної системи логіко-методологічних принципів. Це означає забезпечення чітко продуманої єдності цілей, змісту і характеру навчання та виховання, особистісного розвитку і соці-алізації студентів. Для успішного розв'язання цих завдань необ-хідний належний рівень психолого-педагогічної компетентності викладачів та розвинені їхні власні лідерські риси і якості. Й, безумовно, їм має бути притаманна чітка психологічна спрямо-ваність на педагогічну діяльність і чітке її ціннісне сприйняття. Адже лише у такому разі вона не тільки буде успішною, але й приноситиме глибоке задоволення педагогові та студентам.

Вважаємо за необхідне дещо детальніше зупинитися на ос-новних аспектах системного підходу до організації цільової під-готовки лідерів, які дозволяють задовольнити високі суспільні вимоги до лідерів і їх особистісного розвитку, які б активно спри-яли науково-технічному і соціальному прогресу, досягненню суспільної злагоди й реалізації креативних здібностей кожної людини, зростанню добробуту населення і могутності країни.

У цільовому аспекті ці вимоги конкретизуються у завдання педагога формувати зі студента харизматичного і компетентного лідера, яким є і має бути сам педагог. Адже добре відомо, що осо-бистість може виховати тільки Особистість. Також цілком оче-видно, що й лідера може сформувати тільки справжній Лідер. Це зовсім не означає, що педагог повинен обіймати якусь керівну посаду. Головне полягає в його активній життєвій позиції та у його прагненні й здатності позитивно впливати на своє оточення. Структура самих цілей підготовки лідерів повинна передбачати не тільки стратегічні, кінцеві цілі, а й проміжні, що допомагало б контролювати їх досягнення.

У змістовному аспекті системність підготовки лідерів озна-чає таку організацію навчально-виховного процесу, яка б перед-бачала не просто чітко визначений зміст цієї підготовки, а й заці-кавленість студентів у його оволодінні, активізацію мотивації їх-ньої навчально-пізнавальної діяльності й цілеспрямований роз-виток лідерських якостей. Тому зміст підготовки має включати практичні заняття з формування у потенційних лідерів сталих навичок аналізу проблемних ситуацій, підготовки і прийняття рішень для їх успішного розв'язання, оволодіння технологіями впливу на персонал та управління ним, а також делегування пов-новажень, підготовки і проведення ділових нарад і ведення пере-говорів.

У функціональному аспекті організація підготовки лідерів означає, що в загальній системі завдань цієї підготовки, крім її безпосередніх цілей, слід також передбачати виконання певної сукупності специфічних функцій. Світоглядна функція полягає у формуванні у студентів чітких світоглядних позицій. Мето-дологічна функція призначена для вироблення у них найбільш загальних ідей і принципів діяльності, які забезпечують її на-лежну ефективність. Аналітична функція допомагає розвину-ти здатність системного аналізу складних ситуацій та розробки адекватних рішень для їх успішного розв'язання. Критична функція сприяє розвитку критичного ставлення до дійсності, до прийнятих стереотипів і цінностей та пошуку інноваційних рі-шень. Нарешті, загальнокультурна функція істотно підвищує особистісний авторитет лідера й ефективність його впливу на людей.

Водночас системна організація підготовки лідерів має перед-бачати і наявність своєрідного надзавдання. Його сенс полягає в тому, щоб студенти не просто засвоїли певну систему знань та розвинули необхідну сукупність рис і здібностей, але й щоб отри-мані ними знання, уміння й навички, їхні здібності й творчий потенціал ефективно використовувалися ними в життєвій прак-тиці та у професійній діяльності. Саме орієнтація навчально-ви-ховного процесу підготовки лідерів на це надзавдання може за-безпечити бажану ефективність їхньої підготовки, яка б відпо-відала потребам нашого суспільства в лідерах, здатних успішно подолати ту глибоку і тривалу кризу, яку переживає сьогодні Україна. Така висока значущість ефективної підготовки лідерів висуває її на рівень загальнодержавної проблеми й підвищує від-повідальність вищої школи.

Висновки з викладеного матеріалу можна звести до таких положень. По-перше, у зв'язку з ускладненням умов суспільного життя істотно зростає роль лідерства як важливого соціально-го феномену. Адже потреба в лідерах зумовлена не тільки їхнім організуючим впливом на людей, але й позитивним соціально- психологічним кліматом, у формуванні якого їм належить ви-значальний внесок. По-друге, для ефективної реалізації свого потенціалу здібностей лідерам уже недостатньо тільки природ-них здібностей. Тому важливим завданням системи освіти, на-самперед вищої школи, постає виявлення потенційних лідерів та організація подальшого цілеспрямованого їх професійного й особистісного розвитку. По-третє, для забезпечення успішно-го розв'язання цих завдань украй необхідним стає використан-ня системного підходу до підготовки лідерів, який передбачає цілісну єдність педагогічних дій із навчання й виховання, осо- бистісного розвитку та соціалізації майбутніх лідерів. Нарешті, по-четверте, реалізація системного підходу до організації під-готовки майбутніх лідерів вимагає від системи освіти узгоджен-ня цілей, дій та характеру педагогічного впливу на студентів із боку викладачів усіх навчальних дисциплін. Це узгодження має ґрунтуватися на єдності світоглядних позицій і методологічних принципів організації та здійснення цілісного навчально-вихов-ного процесу.

Перспективи подальших розвідок пов'язані з необхідністю такої організації підготовки лідерів, яка б ґрунтувалася на ре-альних результатах моніторингу суспільної потреби в лідерах і динаміки зміни вимог до них, зумовлених інноваційним харак-тером сучасного суспільного розвитку.

Список використаних джерел

1. Гоулман Д. И. Эмоциональное лидерство: Искусство управ-ления людьми на основе эмоционального интеллекта / Д. Го-улман, Р. Бояцис, Э. Макки. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. - 301 с.

2. Завєтний С. О. Філософія впливу : монографія / С. О. Завєт- ний, О. С. Пономарьов, С. М. Пазиніч. - Харків : Видавець Савчук О. О. ; НТУСГ ім. П. Василенка, 2011. - 204 с.

3. Пинтосевич И. 77 уроков лидерства. Воспитай лидера в себе и окружающих / И. Пинтосевич, В. Воронов. - К. : Арт Кни-га, 2014. - 224 с.

4. Романовський О. Г. Розвиток лідерського потенціалу особис-тості в Центрі лідерства Національного технічного універ-ситету «Харківський політехнічний інститут» / О. Г. Рома- новський, Т. В. Гура, А. Є. Книш // Вища освіта України. - 2017. - № 1. - С. 96-100.

5. Bass B. M. Transformational leadership [Text] / B. M. Bass, R. E. Riggio. - 2nd еd. - Mahwah; NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 2006. - 282 p.

6. Casse P. Philosophy for Creative Leadership: How philosophy can turn people into more effective leaders / P. Casse, P. G. Clau-del. - Athena Press, 2007. - 280 p.

7. Conger J. A. Charismatic leadership in organizations: Perceived behavioral attributes and their measurement / J. A. Conger, R. Canungo // Journal of Organizational Behavior. - 1994. - № 15. - P. 439-452.

8. Gunter M. Charisma / М. Gunter // Journal of communications. - 1979. - Vol. 29. - № 2. - P. 2-54.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Goulman D. I. Jemocional'noe liderstvo: Iskusstvo upravlenija ljud'mi na osnove jemocional'nogo intellekta / D. Goulman, R. Bojacis, Je. Makki. - M. : Al'pina Biznes Buks, 2005. - 301 s.

2. Zavjetnyj S. O. Filosofija vplyvu : monografija / S. O. Zavjet- nyj, O. S. Ponomar'ov, S. M. Pazynich. - Harkiv : Vydavec' Savchuk O. O. ; NTUSG im. P. Vasylenka, 2011. - 204 s.

3. Pintosevich I. 77 urokov liderstva. Vospitaj lidera v sebe i okruzhajushhih / I. Pintosevich, V. Voronov. - K. : Art Kniga, 2014. - 224 s.

4. Romanovs'kyj O. G. Rozvytok liders'kogo potencialu osobysto- sti v Centri liderstva Nacional'nogo tehnichnogo universytetu «Harkivs'kyj politehnichnyj instytut» / O. G. Romanovs'kyj, T. V. Gura, A. Je. Knysh // Vyshha osvita Ukrai'ny. - 2017. - № 1. - S. 96-100.

5. Bass B. M. Transformational leadership [Text] / B. M. Bass, R. E. Riggio. - 2nd ed. - Mahwah; NJ : Lawrence Erlbaum As-sociates, 2006. - 282 p.

6. Casse P. Philosophy for Creative Leadership: How philoso-phy can turn people into more effective leaders / P. Casse, P. G. Claudel. - Athena Press, 2007. - 280 p.

7. Conger J. A. Charismatic leadership in organizations: Perceived behavioral attributes and their measurement / J. A. Conger, R. Canungo // Journal of Organizational Behavior. - 1994. - № 15. - P. 439-452.

8. Gunter M. Charisma / М. Gunter // Journal of communica-tions. - 1979. - Vol. 29. - № 2. - P. 2-54.

Размещено на Allbest.ru