Емпіричне дослідження психологічних особливостей особистісного самовизначення підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.9-316.6

Анотація

психологічний самовизначення підліток

Стаття присвячена аналізу теоретичних узагальнень та демонстрації емпірично отриманих результатів вивчення соціально-психологічних умов процесу самовизначення підлітків за модифікованим варіантом методики «Визначення прагнень до саморозкриття, самовизначення, самореалізації, самоствердження підлітків»; уточненню сутності поняття «Я-концепції». У статті виділено соціально-психологічні умови зазначеного феномену в учнів підліткового віку; обґрунтовано критерії та рівні цього особистісного утворення; представлено експериментальну апробацію програми оптимізації самоствердження підлітків, шляхом впровадження психологічної програми та соціально-психологічного тренінгу на основі особистісно орієнтованого підходу.

Ключові слова: підлітки, самовизначення,психологічні особливості, самоцінність, самоствердження, спілкування, самосвідомість, соціальна активність, однолітки.

Аннотация

Статья посвящена анализу теоретических обобщений и демонстрации эмпирически полученных результатов изучения социально-психологических условий процесса самоопределения подростков за модифицированным вариантом методики «Определение стремлений к самораскрытию, самоопределению, самореализации, самоутверждения подростков»; уточнению сущность понятия «Я-концепция». В статье выделены социально-психологические условия указанного феномена у учащихся подросткового возраста; обоснованы критерии и уровни этого личностного образования; представлено экспериментальную апробацию программы оптимизации самоутверждения подростков, путем внедрения психологической программы и социально-психологического тренинга на основе личностно ориентированного подхода.

Ключевые слова: подростки, самоопределение, психологические особенности, самоценность, самоутверждение, общение, самосознание, социальная активность, сверстники.

Annotation

Постановка проблеми. Підлітковий вік має особливе значення для розвитку особистого «Я» людини і багато в чому визначає як у подальшому складеться життєвий шлях особистості, яке місце займе вона у суспільстві. У цей період відбувається становлення нового рівня самосвідомості, зміна уявлення про себе. Цей процес визначається прагненням зрозуміти себе, свої можливості і особливості, як ті, що об'єднують підлітка з іншими людьми, так і ті, що відрізняють його від них, роблять його унікальним і неповторним. З цим пов'язані різкі коливання у ставленні до себе, оточення, нестійкість самооцінки. Саме цим визначаються провідні потреби підліткового віку - в самовизначенні, в самоствердженні і спілкуванні з однолітками.

Ці протиріччя проявляються в максималізмі підлітків, у їхній схильності оцінювати особистість за окремими вчинками, у некритичному засвоєнні групових моральних норм підліткового середовища та їх негативізмі стосовно тих правил, що декларують дорослі. Орієнтованість підлітків на норми групи однолітків і протест проти норм «світу дорослих» відображає провідні потреби підлітка.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення самосвідомості, самовизначення та самоствердження особистості було предметом дослідження вітчизняних вчених: М.І. Алексєєвої, Б.Г. Ананьєва, А.Г. Асмолова, І.Д. Беха, В.М. Бехтерєва, О.О. Бодальова, Л.І. Божович, М. Боришевського, І.С. Булах, П.Я. Ганнушкіна, О. Жизномірської, О.В. Кебрікова, К. Леонгарда, А.Є. Лічко, Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, С.Д. Максименка, В.І. М'ясищева, Л. Осьмак, Р.В. Павелківа, Н. Пов'якель, М. Савчина, Д. Фельдштейна, П.Р. Чамати та ін. та зарубіжних: Р. Бернса, А. Маслоу, К. Роджерса, З. Фрейда, К. Юнга та ін. Проблематика робіт охоплює розгляд теоретичних та прикладних питань: генезис самосвідомості відповідно вікових періодів розвитку особистості; залежність розвитку самосвідомості від впливу соціального оточення; особливості формування професійної, громадянської, екологічної свідомості та самосвідомості; вплив самосвідомості, як основного фактора самоконтролю й саморегуляції поведінки та ін. проблема самоствердження та самовизначення підлітків є актуальною і сьогодні, оскільки акселерація, соціально-економічні зміни суспільства та інші чинники провокують зміни психологічного розвитку особистості. Особливо це стосується підліткового віку, коли ці процеси відбуваються інтенсивніше, вони більше пов'язані з соціумом і значною мірою визначають подальше життя людини.

Л.С. Виготський відзначає, що домінуючими для даного віку є два новоутворення - це розвиток рефлексії і на її основі - самосвідомості. Ряд психологів (А. Геззел, К. Левін, Е. Еріксон, П. Блос) до психосоціальних новоутворень у даному періоді відносять пубертатний розвиток, перетворення соціалізації, становлення ідентичності. Л.І. Божович надавала особливої значущості розвитку мотиваційної сфери. За її позицією, головним новоутворенням середнього шкільного віку є мотив досягнення певного положення (статусу) в групі однолітків [1]. Д.Б. Ельконін відзначав, що центральне новоутворення підліткового віку - це прагнення бути і вважатися дорослим. Т. В. Драгунова, І.С. Кон виділяють в якості найважливішого новоутворення почуття дорослості. Сучасні дослідники даного віку О.В. Дубровіна, A.M. Прихожан, H.H. Толстих віддають перевагу найважливішій потребі особистості підлітка, яка виступає як центральне новоутворення - потреби в неформальному, інтимному спілкуванні. Більшість українських психологів (Г.С. Костюк, М.Й. Боришевський, O.A. Проскура, О. Кононко) схиляються до думки, що саме почуття дорослості виступає специфічним новоутворенням самосвідомості підлітка, стрижневою особливістю його особистості - «її структурним центром» [2]. Аналіз психологічних джерел дозволяє виділити поряд із почуттям дорослості, потребу в самоствердженні як центральне новоутворення підліткового віку [1, 2, 3].

Сучасні психологи, акцентуючи увагу на самовизначенні особистості підліткового віку, торкалися також і проблеми самоствердження. На кожному етапі особистісного розвитку, за позицією А. Реана [4], у підлітків, з одного боку, ускладнюються та модифікуються такі особистісні утворення, як старанність, відповідальність, емпатійність, а, з іншого, - амбіційність, примхливість, принциповість. Як довели Є. Нікітін та Н. Харламенкова [5], сучасні підлітки привертають до себе увагу нестандартним зовнішнім виглядом, зокрема використовуються екстравагантний одяг, макіяж, пірсінг, незвичайні зачіски, татуювання тощо. Л. Осьмак [6] досліджувала змістові та динамічні характеристики тенденцій самоствердження підлітків в умовах реальних родинних взаємин та підлітків, які мали досвід депривації внутрішньосімейних зв'язків (позбавлених батьківської опіки) і підлітків-сиріт (вихованців закладів інтернатного типу). Нею виявлено, що в перших власне «Я» характеризується домінуванням суспільно-особистісної ідентичності, пов'язаної з усвідомленням себе як джерела власних. Цей модус самоусвідомлення визначається виокремленням власного «Я» як носія особистісних якостей, певних потенціалів, схильностей та домінуванням ідентифікацій, які актуалізують вибірковість рольового самовизначення. У других - простежується дифузність, розмитість презентованості власного «Я», домінує ситуативно-інтерактивна ідентичність як носія поведінкових характеристик, виявляється обмеженість на рівні статусного самотворення; їм властиве відчуття заниженої цінності власної особистості, низький самоконтроль та згасання процесу ідентифікації, що відображає вибірковість соціально-рольового самовизначення, яке реалізується лише в контексті «тут-і-тепер» емпіричного буття.

М. Цибра, вивчаючи особливості самоствердження дорослої людини, наголошувала на двох модальностях існування даного феномену. Перша - це потреба в пізнанні самого себе, рідше - у визначенні «хто я є в навколишньому просторі». Друга - самоствердження як потреба, що реалізується в утвердженні свого «Я» у процесі гармонійної взаємодії його з довкіллям. Показовими для розвитку самоствердження, на думку вченого, є критерії та рівні. До основних критеріїв самоствердження належать моральне здоров'я, цілеспрямованість, творчість та соціальний тонус, що мають безпосередній вплив на розвиток реального «Я» людини, та рівні самоствердження дорослої людини (низький, середній, високий) визначають темп життєвого самовизначення та особистісного зростання [7].

На особливу увагу заслуговує позиція Н. Харламенкової. Дослідниця зазначала, що самоствердження - це переконаність особистості в тому, що вона чогось варта і є цінною. Осмислення власної цінності свідчить про ідентичність реального «Я» людини. З точки зору вченої, «цінність Я» - це динамічний конструкт, зміст якого змінюється залежно від переоцінки з віком термінальних цінностей, унаслідок вирішення людиною вікових завдань, прийняття нею нових соціальних вимог. Отже, переосмислення цінностей стимулює особистість до нових форм утвердження власного «Я» [8].

Формулювання цілей статті. Оприлюднення результатів теоретичного та емпіричного дослідження соціально-психологічних умов розвитку самосвідомості особистості підліткового віку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Особистісні прагнення підлітка до інтелектуального, морального, егоїстичного самоствердження, саморозкриття наскільки сильне, що заради визнання серед референтних осіб він готовий поступитися своїми поглядами та амбіціями. В цьому зв'язку був застосований модифікований варіант методики «Визначення прагнень до саморозкриття, самовизначення, самореалізації, самоствердження підлітків», кількісні дані якої презентовано в табл. 1.

Таблиця 1. Показники вибору прагнень самоствердження підлітками (n=119)

Працюючи з психологом, спочатку розпочинали роботу з бесід на теми: «Специфіка самоствердження підростаючої особистості», «Реалізація власних потенціалів підлітками», «Саморозкриття та самоцінність підлітків». Обговорюючи вищезазначене, акцентували увагу шкільного психолога до власного «Я», вмінні самопрезентувати себе перед значущою аудиторією, бажанні заохочувати учнів демонструвати всі позитивні сторони характеру, спілкування, прагнули навчити психолога розкривати в учнів особистісні потенціали до самоствердження.

Нами також було запропоновано шкільному психологу читання лекцій для учнів на теми «Основні шляхи самоствердження підлітків», «Самоствердження як феномен підліткового віку» з використанням ілюстраційних матеріалів. Поряд з цим можна залучити підлітків до виконання творчих робіт, таких як створення колажів, малюнків на тему: Я самостверджуюся..., Я бажаю зробити...., Мені подобається ....(в залежності від креативних здібностей учнів). Для профілактики та корекції негативних форм поведінки та спілкування у підлітків, пропонуємо психологу використати такі методи, як казкотерапію, бесіди, групові дискусії, аналіз та вирішення проблемних життєвих ситуацій, розігрування різноманітних ролей з подальшим їх обговоренням, розмови про діяльність та досягнення високих здобутків видатними людьми.

Методичні засоби роботи з підлітками.

У роботі з підлітками нами було проведено бесіди виховного, творчого характеру, зустрічі з відомими людьми, розгляд складних життєвих ситуацій, написання міні-творів та малюнків тощо. Проведення нами бесіди з підлітками, відповідало їх прагненням самостверджуватися в соціальному просторі. Зосереджувалася увага на основних значущих пріоритетах «самоствердження», яким чином підлітки можуть себе презентувати в колі друзів, однокласників, дорослих, як необхідно їм поводитися в товаристві незнайомих людей, які варто презентувати риси характеру, якості особистості, що допоможуть їм у конструктивному самоствердженні, і навпаки, яких рис та якостей треба уникати, щоб не викликати соціального засудження. Вірніше, дати зрозуміти підлітку, що він є саме тією людиною, яка вільно здійснює вибори, обирає власний шлях до самоствердження, однак при цьому необхідно таки враховувати думку дорослої спільноти.

Написання творів на теми: «Як я проводжу своє дозвілля у колі друзів», «Я і моя поведінка в класі», «Я в молодіжному середовищі». Мета полягає в тому, наскільки правильно підлітки можуть словесно спроектувати власний відпочинок, самостверджуючись при цьому, як і з ким вони проводять своє дозвілля, як саме вони здобувають авторитет серед однолітків.

Методичні засоби роботи з вчителями.

У роботі з педагогами були проведені бесіди, консультації, обговорення на цікаві теми. Тематика лекцій: «Сучасні проблеми підлітків», «Форми та засоби самоствердження молодших та старших підлітків»; семінари на теми: «Підліток та соціум», «Підліток та референтне оточення»; «круглі столи», тематичні вечори з метою самовдосконалення особистісного «Я» самоствердження педагогів та вдосконалення процесу становлення самоствердження молодших та старших підлітків у соціальному просторі.

Метою яких є навчити педагогів не критикувати, не засуджувати власні вчинки учнів; ввічливо висловлювати суперечливі позиції; налагоджувати міжособистісні взаємини з підлітками; спільно аналізувати з ними різні конфліктні ситуації; сприяти особистісному самоствердженню учнів у класі; здійснювати контроль над їх деструктивними формами та засобами самоствердження. У процесі такої бесіди вчитель розуміє переваги та недоліки процесу самоствердження та водночас здійснює позитивний життєстверджувальний вплив на учнів підліткового віку. В процесі роботи педагог повинен спочатку фокусувати увагу підлітків на негативних діях, вчинках, поведінки, спілкування, що породжує незадоволення в соціальної спільноти, а потім зосередити увагу на позитивних «сторонах» життєствердження. Так, вчитель коректно та доступно допомагає учням усвідомити й зрозуміти недоліки власного образу «Я», своїх рис характеру. Таку бесіду варто проводити в неофіційних умовах (на прогулянці, під час спільного відпочинку), підтримуючи позитивний настрій у групі. Розмову необхідно проводити так, щоб кожен учень зробив для себе належний висновок й більше у нього не виникала думка негативно самостверджуватися.

Методичні засоби роботи з батьками.

Метою було навчити батьків конструктивно спілкуватися з підлітками; допомагати їм у здійсненні правильних виборів; допомога у саморозкритті власних потенціалів у підлітків; стримано презентувати незалежність у власних судженнях та вимогах до своїх дітей. У роботі з батьками були проведені індивідуальні бесіди, консультації щодо особистісних проблем підлітків, лекційні заняття на теми: «Підліток і молодіжне середовище», «Підліток - школа - сім'я» та ін., «круглі столи». Варто зазначити, що найбільш значущою формою роботи з підлітками виступає соціально-психологічний тренінг, що складається із трьох блоків: пізнавального, емоційно-ціннісного та дієвого.

Перший (пізнавальний) блок включає вступні заняття, зміст яких активізує когнітивний розвиток процесу самоствердження, відбувається міжособистісна консолідація, інтелектуально-пізнавальна активність учасників. До того ж ці заняття сприяють усвідомленню власних прагнень і бажань, розширюють можливість в адекватності сприйняття та застосування «самостверджувальних кроків», поглиблюють процеси саморозвитку, саморозкриття та самозростання.

Другий (емоційно-ціннісний) блок також складається із занять, спрямованих на розвиток толерантності, емпатійності, емоційно-ціннісного ставлення до себе (самосприйняття, саморозуміння, самопізнання, само активність, самодопомога).

До третього (дієвого) блоку входять заняття профілактично-корекційного спрямування та актуалізацію вмінь підлітків презентувати себе позитивним «фокусом» дій, вчинків, спілкування. В ході проведення цих занять відбувається тренування вміння позитивно самостверджуватися, програвання рольових ситуацій та власне відстоювання підлітками різних рольових позицій.

Основна мета тренінгових занять - сприяти розвитку соціально-психологічних умов розвитку Я-концепції особистості підлітків. Зазначена мета реалізується шляхом виконання програми тренінгу в результаті вирішення поставлених конкретних завдань, а саме:

-розвиток соціальної активності та уміння встановлювати позитивні стосунки з оточуючими;

-посилення процесів саморозкриття, самоцінності, самореалізації;

- становлення самоствердження позитивної модальності;

- зміна акценту мотивації особистості на успіх, розвиток вольової сфери;

-розвиток незалежності, впевненості у собі та здатності до самоаналізу.

У тренінгу брали участь 25 осіб підліткового віку. Заняття відбувалося 2 рази на тиждень, тривалістю 90 хвилин.

Нами були здійснені такі форми роботи з підлітками: ігрові методи, мозковий штурм, метод групової дискусії, робота в парах, групах (виконання творчих завдань, поведінкових вправ), проективні методики, психогімнастика, психомалюнок та ін.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Підлітковий вік є важливим етапом розвитку особистості, її самосвідомості та утвердження власної ціннісної позиції. Одні вчені процес самовизначення пов'язують з потребою у самоствердженні, самооцінці, інші - з прагненнями до саморозкриття, самореалізації та самоздійснення. В нашому розумінні самовизначення - це прагнення підлітка до саморозкриття, самоцінності, самореалізації особистісних потенціалів і досягнення певного статусу у взаємодіях.

Соціально-психологічними умовами самовизначення особистості підлітка є: соціальна активність, позитивні стосунки з дорослими та однолітками, висока самооцінка у поєднанні з високим рівнем домагань, позитивна спрямованість, здатність прикладати вольові зусилля, мотивація на успіх, незалежність, впевненість у собі, здатність до самоаналізу. Процес самовизначення особистості в період дорослішання характеризується такими рівнями: високий, притаманний підліткам, які вільно самовизначаються, встановлюють дружні взаємини з іншими, активно й упевнено презентують власне «Я» перед оточуючими, відповідально ставляться до виконання будь-яких доручень, досягають бажаного успіху; середній, властивий підліткам, котрі мають полярні прагнення до самоствердження: з одного боку, їх вчинки екстремальні, егоцентричні та зухвалі, а, з іншого, - децентричні, благородні, визнання отримують завдяки поміркованості; низький, характерний підліткам, котрі демонструють конфліктність, агресивність у поведінці та спілкуванні, позитивних результатів досягають лише за допомогою значущих однолітків і друзів, використовують у мовленні сленг, ведуть нездоровий спосіб життя. Психологічні особливості самовизначення полягають у тому, що вони рідше виявляють конструктивні форми самоствердження, такі як визнання, авторитет, незалежність та частіше деструктивні - зухвалість, сленг, зверхність.

Здійснене наукове дослідження соціально-психологічних умов самовизначення підлітків не вичерпує всіх аспектів вивчення специфіки зазначеного новоутворення. Перспективними, на нашу думку, є дослідження структурних складових та механізмів розвитку процесу самоствердження особистості в період її дорослішання.

Список використаних джерел

1. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. - М. : Просвещение, 1968. - 464 с.

2. Вікова та педагогічна психологія : Навч.посібник. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416с.

3. Выготский Л. С. Детская психология / Л. С. Выготский/ Собрание сочинений в 6- ти т. Т. 4. / Под ред. Д. Б. Эльконина. - М.: Педагогика, 1984. - 432 с.

4. Реан А. А. Психология изучения личности : учеб. пособие / А. А. Реан/. - СПб : Изд-во Михайлова В.А., 1999. - 288 с.

5. Никитин Е. П., Харламенкова Н. Е. Феномен человеческого самоутверджения / Е. П. Никитин, Н. Е. Харламенкова /. - СПб. : Алетейя, 2000. - 224 с.

6. Осьмак Л. П. Психологические особенности самоутверждения подростков (в условиях семейного воспитания в школе-интернате для детей-сирот и детей, которые остались без родительского попечения) : Дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. - К., 1990. - 164 с.

7. Цыбра Н. Ф. Самоутверджение личности (социально-философский анализ) / Н. Ф. Цыбра /. - К. - Одесса : Выща шк., 1989. - 192 с.

8. Харламенкова Н. Е. Самоутверждение подростка / Н. Е. Харламенкова/ ; [2-е изд., испр. и доп.]. - М. : Изд-во Института психологии РАН, 2007. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru