Клініко-психопатологічна структура депресивних розладів у хворих на деменції з високим ризиком суїциду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клініко-психопатологічна структура депресивних розладів у хворих на деменції з високим ризиком суїциду

Основною тенденцією демографічної ситуації в Україні є ріст смертності та зменшення народжуваності, що призводить до старіння нації. Відомо, що у віці понад 60 років близько третини населення мають ті чи інші відхилення у психічному здоров'ї. Провідне місце серед психічних захворювань похилого та старечого віку посідають депресія та деменція [2, 4-6, 12, 15]. По - ліетіологічність такої тенденції зумовлена, з одного боку, органічною мозковою патологією (нейродегенеративні захворювання, мозкова інволюція, судинна патологія), з іншого - зміною соціального та матеріального статусу, залежністю від членів родини, самотністю, відчуттям безпорадності, непотрібності та незатребуваності. Поряд з когнітивним дефіцитом, більш ніж у 50% пацієнтів з деменцією наявні психотичні (галюцинації та маячення), афективні (тривога, депресія, емоційна нестій кість) та поведінкові розлади (агресія, розгальмованість, ажитація, порушення харчової поведінки, суїцидальна поведінка). Наявність коморбідної депресивної симптоматики у пацієнтів з деменціями в рази знижує якість життя хворих та рівень соціального функціонування й підвищує ризик суїциду [1, 3, 10, 11, 14].

Результати власних спостережень дозволили сформувати основні психогенні чинники високого ризику суїциду у даної категорії хворих: вік 78-88 років; наявність небезпечної для життя хвороби, втрата роботи, грошей чи статусу, зміни в житті чи в оточенні, втрата коханої людини, загроза судового провадження, а також їх раптовий початок та періодичність і повторюваність. Також на ризик суїциду впливають порушення у мікро - соціумі: відсутність емоційної підтримки з боку сім'ї та друзів; порушення зв'язків, що супроводжуються відмовою від спроб їх відновлення; відсутність джерел фінансової підтримки; почуття провини з одного боку, та ворожість - з іншого. Відомо, що суїцидальні наміри та спроби скоєння суїциду в минулому, депресивні епізоди у минулому є факторами ризику суїциду в майбутньому [5, 13].

Близько 2/3 хворих з коморбідною депресивною симптоматикою думають про самогубство, а 10-15% вчиняють спроби суїциду [9, 16].

Проведений аналіз свідчить, що на підвищення суї - цидального ризику впливають наявність та вираженість депресивної симптоматики, тому ми вважали за доцільне проаналізувати клініко-психопатологічну структуру депресивної симптоматики у хворих на деменцію для визначення специфічних чинників, що впливають на підвищення суїцидального ризику, що й стало метою нашого дослідження.

Використовували наступні методи дослідження: клінічна бесіда (збір скарг, анамнезу від хворого та його родичів), шкала Гамільтона для оцінки депресії, метод статистичної обробки даних.

Усього обстежено 208 хворих на деменцію, які отримували стаціонарне лікування в лікувально-профілактичних закладах м. Суми. Усі хворі були поділені на 2 групи за показником наявності чи відсутності суїцидаль - ної поведінки в анамнезі та під час клініко-психопатоло - гічного обстеження (оцінювали наявність антивітальних висловлювань, суїцидальних думок, намірів, спроб). До основної групи увійшли 105 хворих на деменцію з суї - цидальною поведінкою, а до контрольної - 103 пацієнти без ознак суїцидальної поведінки. Діагностику розладів психіки та поведінки проводили відповідно до МКХ-10. Від хворих та їх піклувальників отримано згоду на проведення діагностики та лікування.

У дослідження включені пацієнти з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера, судинною деменцією, змішаною формою (судинна та внаслідок хвороби Альцгеймера). Хворих з іншими видами деменцій (посттравматичною, внаслідок хвороби Піка) не включали у дослідження з огляду на невелику численність випадків.

Аналіз клініко-психопатологічної структури депресії у хворих на деменції дозволив встановити, що в основній групі переважали «гальмівна депресія» (41,77±13,90)%, яка проявлялась в уповільненні, труднощах перебігу психічних процесів і рухових реакцій, та «ажитована депресія» (35,92±15,35)%, яка проявлялась у переважанні тривоги, напруження та неспокою (рис. 1). Також спостерігали вираження соматизованої (33,62±14,80)% та фобічної (32,44±14,11)% форм депресивних порушень.

У контрольній групі хворих також переважав гальмівний тип депресивних порушень (35,58±10,64)%, а також була виражена соматизована форма депресивних порушень (31,02±11,91)%.

Були встановлені суттєві розбіжності, що полягали у більшій вираженості гальмівного та ажитованого типів депресивних порушень у хворих на деменцію з наявністю суїцидального ризику ((t=2,820, р<0,005) та (t=2,860, р<0,005) відповідно).

Для розуміння впливу депресивної симптоматики на суїцидальний ризик ми провели більш детальний аналіз проявів депресії у хворих з деменціями (табл. 1.) Як видно з даних, наведених у таблиці 1, у пацієнтів основної групи найбільше були виражені такі депресивні прояви як зниження активності та продуктивності у роботі та діяльності (3,45±0,94 балів), суїцидальні наміри (2,07±1,47 балів), за - гальмованість (2,073±1,12 балів), депресивний настрій (2,00±1,12 балів), збудженість (1,79±1,43 балів), психічна (1,62±1,38 балів) і соматична (1,66±1,10 балів) тривога та почуття провини (1,55±1,28 балів), підозріливість (1,31±1,52 балів), порушення сну (1,28±0,74 балів) та загальні соматичні симптоми (1,48±0,57 балів), що набували іпохондричного забарвлення (1,31±1,38 балів). Найменше в основній групі пацієнтів були виражені обсесивні та компульсивні симптоми (0,28±0,58 балів) і симптоми деперсоналізації та дереалізації (0,83±1,18 балів), не були характерними зниження апетиту (0,90±0,76 балів), фактична втрата ваги (0,41± 067 балів) і добові коливання настрою (0,86±0,82 балів).

В контрольній групі найбільш вираженими депресивними порушеннями були апатія та загальмованість ((3,31±1,07 балів) та (2,36±0,97 балів) відповідно), соматична тривога (1,78±0,99 балів), збудженість (1,56±1,38 балів), депресивний настрій та почуття провини ((1,53±1,21 балів) та (1,35±1,48 балів) відповідно), соматичні симптоми та іпохондризація (1,31±0,66 балів) та (1,27±1,38 балів) відповідно). Не були характерними суїцидальні наміри (0,20±0,40 балів), фактична втрата ваги та апетиту ((0,44±0,71 балів) та (0,71±0,74 балів) відповідно), обсесивно-компульсивні та генітальні симптоми ((0,33±0,64 балів) та (0,56±0,83 балів) відповідно) та добові коливання настрою (0,71±0,76 балів).

Були виявлені суттєві розбіжності між двома групами, які полягали в переважанні вираженості депресивного настрою (t=2,370, р<0,01), суїцидальних намірів (t=9,207, р<0,0001), труднощах при засинанні та багаторазових пробудженнях упродовж сну ((t=2,807, р<0,01) та (t=2,659, р<0,01) відповідно), а також у втраті лібідо (t=2,537, р<0,01). Слід зазначити, що сумарний бал за шкалою Гамільтона був вищим у хворих основної групи (t=2,513, р<0,01), що дозволяє стверджувати, що депресивні порушення при деменціях є фактором, що сприяє підвищенню суїцидального ризику.

Депресивні порушення при деменціях достовірно підвищують ризик суїциду.

У хворих з високим ризиком суїциду переважали тяжкий рівень депресії (за даними психометричних методик), вираженість депресивних порушень гальмівного та ажитованого типів, превалювали такі симптоми депресії як пригнічений настрій, порушення сну, загальмованість, відчуття безпорадності й виснаженості, напруження й тривоги, почуття провини.

Втрата ваги, зниження апетиту та наявність обсесивно-компульсивних розладів, симптомів дереалізації, деперсоналізації не характерні для пацієнтів з високим ризиком суїциду.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробці психопрофілактичних заходів при цій патології.

Особливості депресивної симптоматики у хворих на деменцію (за результатами шкали Гамільтона)

1. Бобров А.Е. Депрессия в старческом возрасте: вопросы диагностики и терапии / А.Е. Бобров // Клиническая геронтология. - 2008. - №8. - С. 50-54.

2. Дубенко А.Е. Депрессия и деменция: коморбидность, дифференциальная диагностика и тактика ведения пациентов / А.Е. Дубенко, В.И. Коростий // НейроЫБШБ. - 2014. - №2/1. - С. 22-27.

3. Бурчинский С.Г. Депрессии и когнитивные нарушения: проблема выбора антидепрессанта / С.Г. Бурчинский // Український вісник психоневрології. - 2009. - Т. 17, вип. 1 (58). - С. 37-40.

4. Здорик І. Ф. Клініко-психопатологічні особливості депресивних розладів у жінок, які страждають на гіпертонічну хворобу / І. Ф. Здорик // Український вісник психоневрології. - 2013. - Т. 21, вип. 4 (77). - С. 83-86.

5. Марута Н.О. Клініко-психопатологічні особливості депресій та їх терапія у осіб похилого віку / Н.О. Марута, Т.В. Панько // Український вісник психоневрології. - 2011. - Т. 19, вип. 1 (66). - С. 66-72.

6. Марута Н.О. Особливості діагностики та терапії депресивних розладів у віковому аспекті / Н.О. Марута, Т.В. Панько // Український вісник психоневрології. - 2012. - Т. 20, вип. 1 (70), додаток. - С. 51-52.

7. Мудренко І.Г. Чинники суїцидальної поведінки у хворих з деменціями / І.Г. Мудренко // Медицинская психология. - 2017. - Т. 12, №3. - С. 53-57.

8. Пінчук І. Я. Геронтопсихіатрична допомога: сучасні підходи / І. Я. Пінчук. - Тернопіль, 2011. - 244 с.

9. Клинические и социокультуральные характеристики больных с депрессивными расстройствами, совершивших покушение на самоубийство / Б.С. По-ложий, Е.А. Панченко, А.Д. Посвянская, В.С. Фритлинский // Суицидология. - 2014. - Т. 5, №2 (15). - С. 42-47.

10. Соловьев А.Г. Диагностика расстройств эмоциональной сферы у лиц пожилого возраста / А.Г. Соловьев, В.В. Попов,

И.А. Новикова // Успехи геронтологии. - 2016. - Т. 29, №1. - С. 141-153.

11. Шавловская О.А. Медико-социальные аспекты пожилого возраста / О.А. Шавловская // Социология медицины. - 2013. - №2 (23). - С. 25-28.

12. Reward Signals, attempted suicide and impulsivity in late-life depression / A. Dombrovski, K. Szanto, K. Luke [et a l.] // JAMA Psychiatry. - 2013. - Vol. 70, issue 10. - P. 1020-1030. DOI: 10.1001/jamapsychiatry.2013.75.

13. Maruta N. Predictors of a suicidal behavior in patients with dementia / N. Maruta, I. Mudrenko // European Psychiatry. - 2017. - Vol. 41, supplement. - S. 399. DOI: 10.1016/j.eurpsy.2017.02.463.

14. Cognitive dysfunction in depression: neurocircuitry and new therapeutic strategies / J.W. Murrough, B. lacoviello, A. Neumeister [et al.] // Neurobiol. Learn. Mem. - 2011. - Vol. 96, issue 4. - P. 553-563. DOI: 10.1016/j.nlm.2011.06.006.

15. Anxiety disorders, depressive episodes and cognitive impairment no dementia in community-dwelling older men and women / O. Potvin, C. Hudon, M. Dion [et al.] // Int. J. Geriat. Psychiat. - 2011. - Vol. 26, issue 10. - P. 1080-1088. DOI: 10.1002/gps.2647.

16. Amyloid-в, anxiety, and cognitive decline in preclinical Alzheimer disease a multicenter, prospective cohort study / R.H. Pietrzak, Y.Y. Lim, A. Neumeister [et al.] // JAMA Psychiatry. - 2015. - Vol. 72, issue 3. - P. 284-291. DOI: 10.1001/jamapsychiatry.2014.2476.

Размещено на Allbest.ru