Проблеми девіантної поведінки української молоді

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Харківський національний університет радіоелектроніки

Проблеми девіантної поведінки української молоді

П'ятенко В.Г.

Показується значимість проблем девіантної поведінки української молоді. Розглядається розуміння девіантності в широкому і вузькому її аспектах. Звертається увага на проявлення у молоді як позитивної так і негативної девіантності. Проводиться аналіз факторів, які впливають на формування у молоді різних негативних проявів поведінки. Висвітлюються основні форми і особливості негативної девіантності, а також причини її виникнення у молодих людей. Аргументуються “ліки”, якими можна в значній мірі попередити більшість проявів негативної девіантної поведінки української молоді.

Ключові слова:молодь, суспільство, мораль, девіація, поведінка.

Пятенко В.Г.

ПРОБЛЕМЫ ДЕВИАНТНОГО ПОВЕДЕНИЯ УКРАИНСКОЙ МОЛОДЕЖИ

Показывается значимость проблем девиантного поведения украинской молодёжи. Рассматривается понимание девиантности в широком и узком её аспектах.Обращается внимание на проявление у молодежи как позитивной так и негативной девиантности. Проводятся анализ факторов, которые влияют на формирование у молодёжи различных негативных проявлений поведения. Освещаются основные формы и особенности негативной девиантности, а также причины её возникновения у молодых людей. Аргументируются “лекарства”, которыми можно в значительной мере предупредить большинство проявлений негативного девиантного поведения украинской молодёжи.

Ключевые слова:молодежь, общество, нравственность, девиация, поведение.

Pyatenko V.G.

PROBLEMS OF DEVIANT BEHAVIOUR OF UKRAINIAN YOUNG PEOPLE

The article shows actuality of the Ukrainian young people deviant behavior's problem. It stresses the meaning of the concept `deviance', concerning young people conduct, both in narrow and, in wide scope. Also pay attention as positive and negative `deviance' behavior of youth .An author gives his analysis of those causes which give birth to negative manifestations' acts among young people.There is highlights the main forms and pecularities of negative deviance and causes of it's birth among youth. Means to prevent negative deviances are under consideration also.

Key words:youth, society, morality, deviation, behavior.

Аналіз проблем девіантної поведінки молоді теперішньої України має велике теоретичне і практичне значення. Особлива увага сучасних дослідників до молодіжної проблематики є одним із показників якості українського суспільства. Справа в тому, що підвищений інтерес до проблем молодіжного покоління характерний для «динамічних суспільств», які переживають інтенсивні соціальні зміни, подібні до тих, що почалися в Україні в останнє десятиріччя XX століття. Підтвердженням цього є зростання кількості публікацій на цю тему в різноманітних українських періодичних виданнях. Разом з тим в науковій літературі останніх років їй приділяється, на мій погляд, недостатньо уваги. До робіт про девіантну поведінку української молоді необхідно віднести, мабуть, тільки колективну монографію [1]. Але в ній мова йде лише про підліткову агресію, до якої девіантна поведінка молоді далеко не зводиться. Необхідно враховувати складність проблем девіантної поведінки молоді в значній мірі тому, що вони знаходяться на стику філософії, етики, соціології, права, педагогіки, психології, медицини та інших наук.

Тому, зважаючи на особливу актуальність проблем девіантної поведінки молоді в сучасному українському суспільстві, є необхідність звернутись до них в даній статті. Наявність концепцій з питань девіантної поведінки свідчить про суперечливість у думках дослідників щодо самого її визначення. Це пов'язано з тим, що самі комплекси соціальних норм, порушення яких і є сутністю девіантної поведінки, помітно відрізняються в різних суспільствах, і дослідникам, кожен з яких є членом свого суспільства буває досить складно дійти до згоди. Але і в одній країні на різних етапах її розвитку не завжди можуть вважатися девіантними одні й ті самі прояви поведінки. Навіть на певному етапі розвитку конкретного суспільства окремими людьми деякі прояви поведінки можуть вважатися девіантними, а іншими - такі прояви не будуть визнаватися девіантними. І все ж таки необхідно визначитися, які прояви поведінки, особливо молодих людей, слід розглядати девіантними, зокрема в нашому українському суспільстві на нинішньому етапі його розвитку. Для цього важливо розібратися в тлумаченнях девіантної поведінки і її розумінні.

Слово «девіація» калькується з пізньолатинської deviation - як відхилення, або ухилення. Цей термін в соціологію прийшов порівняно недавно і використовується головним чином для позначення різних типів такої поведінки, яка відхиляється від нормативної, тобто є аномальною. Визначення девіації в наші дні не є простим, оскільки це пов'язано з невизначеністю соціальних очікувань, які є часто дискусійними. Вони можуть бути неясними, змінюватись у часі, крім того на основі різних культур можуть формуватися різні соціальні сподівання. Враховуючи це, соціологи визначають девіацію як поведінку, яка вважається відхиленням від норм групи, що тягне за собою ізоляцію, лікування, виправлення або покарання їх порушника.

Девіантність розуміють в широкому і вузькому сенсах (аспектах). В широкому сенсі - будь-яке відхилення від прийнятих у суспільстві норм, починаючи з самих незначних проступків і закінчуючи найбільш тяжкими злочинами. Традиція розширеного вживання терміну «девіантність» бере початок із західної соціології. В вузькому значенні під девіантною поведінкою розуміють такі відхилення, які не тягнуть за собою ні кримінального покарання, ні адміністративного стягнення. Інакше кажучи, не є протиправними. Сукупність же протиправних проступків одержала в нашій соціології особливу назву - делінквентна поведінка, а скоєння злочину - це кримінальна поведінка. Такі проступки передбачені чітко в законодавстві і є предметом юриспруденції. Вони відносяться до вторинної девіації.

Відхилення від соціальної норми - поняття більш складне і багатопланове, ніж, наприклад, поняття правопорушення, що обмежене відомими ознаками об'єкту, суб'єкту, об'єктивної і суб'єктивної сторін і, відносяться, як правило, до одиночного конкретного вчинку. При відхиленні ж від соціальної норми йдеться про найрізноманітніші форми поведінки (діяльності), що за різними параметрами не укладаються в діючі стандарти. Девіантні відхилення - це явища, що мають тенденції поширення в суспільстві. Цим вони відрізняються від ексцесів - випадкових чи екстраординарних дій. Девіантна поведінка в вузькому, власному її розумінні може бути позитивною і негативною; на відміну від делінквентної та кримінальної, які є тільки негативними. В статті мова йде про різні аспекти молодіжної девіантної поведінки у вузькому її розумінні. Таку поведінку відносять до первинної девіації [2, с. 82].

Відомо, що діяльність і поведінка особистості детермінується не лише внутрішнім механізмом її мотивації, взаємодії потреб, інтересів і цінностей. Ззовні на поведінку людини впливають існуючі об'єктивно стосовно неї соціальні норми. У процесі соціалізації особистості вони формують рівень її культури і свідомості. У реальному житті молоді люди часто зустрічаються з багатьма перепонами, які обмежують їх права, можливості і рівноправність. До них відносяться: дискримінація по віку (ейджизм); низький рівень освіти; слабкий правовий захист і багато іншого. Процеси демократизації українського суспільства обумовили необхідність переходу від пасивної, виконавської життєвої установки, яка нещодавно домінувала в масовій свідомості, до активної, самостійної позиції. І молоді, як соціальній групі, найбільш схильній до інновацій і найменш скованій стереотипами минулого, здійснити подібний перехід було значно легше, ніж старшому поколінню.

Людині в молодому віці притаманні прагнення до безкорисливих жертв і повної самовіддачі, але і нерідко до негативних поступків. У багатьох підлітків виникає проблема самоствердитися будь-якою ціною. Якраз проявлення активності і самостійності, значну схильність до інновацій і незначну скованість стереотипами можна розглядати як один із видів проявлення позитивної девіації української молоді.. Прикладів такої девіації можна наводити багато. Це поведінка молоді в політичній, економічній, соціальній і духовній сферах. Зокрема, політично активна молодь з точки зору національних інтересів найбільш важлива група. Але 6 тис. зареєстрованих молодіжних організацій охоплюють лише 2% юнаків і дівчат [3, с. 3]. Проявами позитивної, або корисної поведінки молоді в інших сферах є різні види її соціальної творчості (наукової, технічної, художньої та ін.). Стимулом для позитивної девіації української молоді, без сумніву, стане реалізація Постанови Кабінету Міністрів України «Про премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України», яка прийнята 21 листопада 2007 року, а також виконання Указу Президента України від 3 липня 2008 року «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді».

Можливо тому набагато більше проявів в Україні негативної молодіжної девіації, навіть якщо обмежитись нею тільки в вузькому її розумінні. Вона не є злочинною і взагалі не є протиправною, але з часом може стати такою. Якщо для оточуючих прояви негативної девіантної поведінки в такому розумінні ще не являють поки що загрози, то для девіантів (зокрема, їх морального і фізичного здоров'я) вони шкідливі. Тому принциповим критерієм девіантності такої поведінки є те, що вона являє реальну загрозу не просто здоров'ю людини, а виживанню соціуму, як біологічного виду. Це і є та межа, яка показує відхилення від норми. Особливістю негативної девіантної поведінки в вузькому її розумінні є те, що носії такої поведінки не підлягають покаранню з боку державних органів, оскільки не створюють правопорушення. Але вони дратують порядних оточуючих, нерідко викликають їх співчуття, особливо коли девіанти є молодими. Хоча їх поведінка в даній девіації не є протиправною, але і не є суспільно корисною.

Негативними проявами девіантной поведінки серед молоді є небажання вчитися і займатися іншими корисними справами, що призводить до дармоїдства і жебракування. Одним із проявів негативної девіантної поведінки молодих людей, особливо дівчат, є жадібне затягування тютюновим димом. В гонитві за дурною модою вони завдають тяжкої шкоди своєму здоров'ю. До проявів негативної девіантної поведінки молоді слід віднести також алкогольне отруєння, наркоманію. Для нашої країни це, мабуть, найбільш небезпечні відхилення в житті юнаків і дівчат. Відомо, що наркомани є головними розповсюджувачами СНІДУ та інших важких інфекцій.

Складна ситуація в Україні, поглиблення кризового стану одночасно в усіх сферах життєдіяльності спричинила глибокі зрушення у світосприйманні, орієнтації молоді в життєвих ситуаціях. Драматизм поглиблення кризового стану усіх сфер життя українського суспільства полягає в тому, що він носить системний характер і значною мірою позначається на психіці молодого покоління. По суті відбувається його геноцид. Знаряддям такого геноциду виступає підрив генофонду, послаблення і знищення майбутніх поколінь. В числі знарядь такі засоби, як алкоголь, паління, наркотики, генна інженерія. Наркотизація молоді проводиться, як правило, в обхід її свідомості. На це в м'якому варіанті націлені майже всі інформаційні канали. Телебачення і інші засоби масової інформації не сприяють формуванню позитивної девіантної поведінки української молоді. Улюбленими сюжетами на телебаченні все більше стають секс, вбивства, насильство. А показ оголених та напівоголених жінок перетворився на головну відмітну рису електронної інформації.

Якщо подивитися на протязі доби канали, запропоновані кабельним телебаченням в Харкові, то можна нарахувати декілька десятків трупів, яких умертвили постановники детективів і трилерів. Стріляють і закляті злочинці, і розлютовані батьками підлітки та інші. Яка може бути мета подібних телепередач, крім прищеплення в першу чергу молоді таких рис, як егоїзм, зрадництво, заздрість? Кому і навіщо це потрібно? Те, що відбувається нині в нашій електронній інформації, є спробою продовжувати здійснення підступних планів зубра ЦРУ Даллеса, який пропонував головну ставку робити на молодь, щоб розкладати, розбещувати, розтлівати її. Тому необхідно стати на захист молоді від спроб телевізійної духовної агресії сформувати в ній аморальну поведінку.

Це необхідно враховувати перш за все тому, що проголошення незалежності України автоматично потягло за собою звільнення людей, в тому числі молодих, від будь-якої залежності. Свободу, особливо незрілі молоді люди, почали розуміти не як усвідомлену необхідність, а як можливість робити все, що не заборонено законами. Останнє є ознакою правової держави, якої ми ще не досягли, тому що вона можлива лише при громадянському суспільстві. А воно у нас також не є розвиненим, тому що більшість людей в значній мірі не є зрілими громадянами. І не можна людей звільняти в зовнішньому житті більше, ніж вони звільнені «усередині». Досвід показує, що людям важко витерплювати дар зайвої свободи.

Зростання питомої ваги негативної молодіжної девіації залежить від багатьох факторів, але, на мій погляд в значній мірі від сімейного виховання. Навіть у так званих благополучних сім'ях , де панує достаток і зовнішній спокій, батьки не завжди знають, чим насправді живе їх нащадок. Не все вимірюється модними джинсами чи музикою в навушниках. Це зовнішні прояви дитячих бажань. Але діти страждають насамперед у тих сім'ях, де панують непорозуміння між батьками, постійні конфлікти. Багато дітей втікає на вулицю через нестерпні умови життя у рідних оселях, алкоголізм, наркоманію чи тиранію рідних. Уміння слухати і чути, в тому числі власних дітей - той шлях, який приведе до взаємопорозуміння в сім'ї. Суспільний захист дитячих прав має починатись з кожної конкретної сім'ї. Оскільки це відбувається далеко не в кожній сім'ї, то дуже часто відбувається позасімейне «виховання» дітей.

Однією з підстав так вважати є те, що в Україні сьогодні близько 130 тис. безпритульних дітей, з яких кожного другого цілком влаштовує його положення, і він не бажає повертатися до рідних або йти в притулок [4, с. 3]. Є різні точки зору щодо ефективної соціалізації дітей. Одні наполягають на необхідності організації цікавого дозвілля, залучення дітей до різноманітних спортивних, мистецьких та інших гуртків, інші - на прищепленні навичок здорового способу життя. Звичайно, дискутувати щодо форм роботи з дітьми можна і треба. Не можна тільки одного: бути байдужими до дитячої долі, до щоденних проблем маленьких членів нашого суспільства.

Але негативну девіантну поведінку проявляють не тільки «невдалі» молоді люди, як правило, з легковажних, непутящих, розбещених сімей. Її проявляють і молоді люди з «інтелігентних» сімей, в тому числі з сімей багатьох високо посадовців. В підліткових компаніях вони нерідко висміюють такі якості своїх ровесників, як вразливість, чуйність, уважливість та доброту. Звідси - жорстокість, яка доходить деколи до садизму, розв'язності, мерзотних образ на адресу «чистеньких хлопчиків і дівчат», які «сидять дома, читають книги і хорошо навчаються». Негативну девіантність проявляють і ті молоді люди, які допускають таке самовираження як дурні або непристойні написи (графіті) на парканах, стінах будинків та ін. В Україні це поки що не вважається правопорушенням, але викликає обурення у громадян.

Слід зазначити, що межі між позитивною і негативною поведінкою (особливо при вузькому її розумінні) рухливі в часі і просторі подібно ситуації, коли від геройства до злочину, від любові до ненависті, від порядку до хаосу, від організації до дезорганізації - один крок. Подібне можна сказати і відносно рухливості межі між «нормою» і «аномалією» («патологією»). Але все таки важливо бачити відмінності між ними. І не можна погодитися з тим, що ілюзорними і утопічними є уявлення про можливість будь-якими заходами «знищити», «побороти» ті чи інші негативні соціальні явища [5, с. 281] .Звичайно, «знищити», «побороти» негативну девіантну поведінку не просто, що визнають і автори підручника, коли говорять про необхідність дотримування вимоги «не нашкодь!».

Говорячи про прояви негативної девіантної поведінки молоді, необхідно мати на увазі, що вони для неї в більшій мірі є не виною, а бідою, яка виникла з вини представників старшого покоління нашого суспільства, особливо тих, від кого в значній мірі залежить його розвиток. По суті, молодь кинуто напризволяще, практично без шансів на гідну роботу і без коштів до існування й соціального захисту, що веде до зростання різних форм негативної девіантної поведінки, зокрема наркоманії, злочинності та інших. І якщо прояви такої поведінки є поверхневими, то їх причини «лежать» на певних глибинах. Хотілось би звернути увагу на деякі з них, які впливають на прояви негативної девіантної поведінки хоч і не прямо, але суттєво.

Одним із джерел негативної девіантної поведінки молоді є соціальна нерівність. Вона досягла в Україні небувалих розмірів. Якщо в цивілізованих західних країнах максимальна заробітна плата перевищує мінімальну в 4-5 разів, в Росії - в 25, то у нас - в 40 [6, с. 1].А звідси і нерівність можливостей, доступних людям, особливо молодим, які належать до різних соціальних груп. Часто - густо молоді люди не можуть знайти роботу, яка відповідає їх освіті і кваліфікації. За даними ООН, від 40 до 50% молодих людей в Україні прямо або побічно зайняті в тіньовій економіці, оскільки легально влаштуватися на роботу не можуть або ж пропоновані вакансії принизливо погано оплачуються [7, с. 2].

Головні «ліки», якими можна в значній мірі попередити більшість проявів негативної девіантної поведінки - це формування навичок і бажання працювати. Раніше, коли діти разом з батьками напружено працювали, то у них не було часу і сил, щоб наробити якихось дурниць. Але в сучасних умовах батьки і діти спільно майже не працюють. Немало батьків дотримуються позиції: я в дитинстві трудився без відпочинку, нехай тепер моя дитина відпочиває. Це приводить підлітків до дармоїдства, паразитизму. І не дивно, що все частіше з'являються заклики про те, щоб «до праці привчати змалку» [8, с. 5; 7, с. 2]. Пам'ятаю, коли під час служби в армії командири постійно говорили: “без праці людина розпаскуджується”. І навантажували різною роботою особливо тих, хто в вільну годину починав займатися дурницями. Доходило до смішного: наказували викопати яму, причому акуратну, потім її закидати, та так, щоб не видно було, що тут хтось копав землю. А один командир навантажував підлеглих перенесенням залізничних шпал з місця на місце, щоб вони не займалися поганими справами.

Одним із резервів покращення якості молодого покоління є значне поліпшення підготовленості до шлюбу і відповідальності батьків за виховання дітей. Право бути батьками не менш важливе, чим будь-яка спеціальність, для набуття якої потрібно пройти навчання і екзамени. Мабуть, не зайвим було б подібне і для майбутніх батьків. Щодо їх відповідальності за виховання дітей, то це положення Сімейного кодексу України необхідно закріпити і в Основному Законі, а не обмежуватись лише обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Заслуговує на увагу досвід підготовки учнівської молоді до батьківства в Сполучених Штатах Америки [9].

В деяких суспільствах найменші відступи від традицій, не говорячи вже про серйозні проступки, досить суворо карались. Деколи під контролем було практично все: довжина волосся, форма одягу, манери поведінки. А мораль, звичайно, річ відносна. Але «мораль - це обов'язковий мінімум і сувора необхідність, це хліб насущний, без якого людська спільнота не може існувати» [10, с. 53]. Дослідники девіантної поведінки підкреслюють, що в нормально розвинутих країнах і в звичайних умовах позитивні визначні якості (сміливість, геніальність, жалість і інше) зустрічаються серед людей також рідко , як і негативні визначні якості; причому питома вага людей, які мають ці якості, в загальній структурі приблизно однакова, оскільки нормальний розподіл симетричний.

На закінчення слід відзначити, що причин для девіантної поведінки молоді значно більше, особливо безпосередніх, але їх виявлення і аналіз потребують більш глибокого і ґрунтовного дослідження. Разом з тим, необхідно мати на увазі те, що з розвитком негативної девіації у молоді все більше затуплюються позитивні відчуття і вона може стати резервом для майбутньої злочинності. Емоційність і свідомість - дві основні складові, які притаманні при виборі молодіжної поведінки. Вони впливають одна на одну. Емоційність, яка нерідко є сильнішою за волю розуму, стимулює свідомість, а остання повинна стримувати небажані прояви першої. Взагалі життя в усіх його проявах - постійний вибір кожною людиною певних варіантів поведінки. І важливо, особливо для молоді, навчатись самостійно здійснювати правильний вибір необхідних форм поведінки, щоб запобігти створенню різних конфліктів не тільки з законами, але і з нормами моралі. Тим паче, якщо це відбувається в кризових ситуаціях, які трясуть Україну. Тому до них потрібно підходити з позиції ранньої профілактики девіантної поведінки молоді, перш за все такої, що може призводити до вчинення правопорушень. Адже те, що посіяне сьогодні, суспільство буде мати завтра.

Перелік посилань

Волянская Е.В. Социокультурная детерминация подростковой агрессии / Волянская Е.В.,Пилипенко В.Е, Сапелкина Е.В. - К.: Фолиант, 2004.- 174 с.

Соціологія: терміни, поняття, персоналії: навч. слов.-довід.для студ. вищ.закл.освіти України / Уклад.: В.М. Піча та ін., за заг. ред. Піча В.М. - К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002. - 476 с.

Рабочая газета. - 2007. - №165. - 6 ноябр.

Рабочая газета. - 2007. - № 73. - 22 мая.

Социология молодежи. Учебник / Под. ред. проф. В.Т. Лисовского. - СПб: Изд-во СПб ун-та, 1996. - 458 с. девіантний поведінка молодь

Время. - 2008. - № 193. - 22 окт.

Рабочая газета. - 2008. - № 198. - 29 окт.

Рабочая газета. - 2008. - № 186. - 10 окт.

Левчик Н.С. Підготовка учнівської молоді до батьківства в Сполучених Штатах Америки // Вісник Харківської державної академії культури. Збірник наукових праць - Х., 2009. - Вип.26. - с.213-221.

Дюркгейм, Эмиль. О разделении общественного труда: метод социологии: [Пер. с фр.] - М.: Наука, 1991. - 572 с.

Размещено на Allbest.ru