Особливості професійної самосвідомості майбутніх дефектологів на рівні індивідуальної налаштованості на вартості життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ДЕФЕКТОЛОГІВ НА РІВНІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАЛАШТОВАНОСТІ НА ВАРТОСТІ ЖИТТЯ

О.І. Сидорович

Анотація

Сидорович О.І. Особливості професійної самосвідомості майбутніх дефектологів на рівні індивідуальної налаштованості на вартості життя.

У статті здійснюється теоретичний аналіз проблеми індивідуальної налаштованості на вартості життя в структурі професійної самосвідомості. Особлива увага приділяється висвітленню чинників професійної самосвідомості на рівні індивідуальної налаштованості на вартості життя. Дані компоненти представлені у антиципаційній (ідеалістскій), релятивістській, маніпулятивістській, нарцисичній налаштованості, налаштованості на норму взаємності, утилітаристській, емпатичній та альтруїстичній налаштованості.

Представлено результати кластерного, кореляційного та однофакторного дисперсійного аналізу у групі 300 студентів 1-4 курсів спеціальності «Корекційна освіта», спеціалізації «логопедія», «олігофренопедагогіка» та «ортопедагогіка» Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова та Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Проаналізовано відмінності налаштованості індивідуальної самосвідомості на вартості життя у досліджуваних та виявлено конструктивно-реалістичну налаштованість професійної самосвідомості майбутніх дефектологів. Виявлено відмінності у показниках пізнавальних потреб, креативності та саморозуміння між студентами різних спеціалізацій та курсів навчання.

Ключові слова:самосвідомість особистості, професійна самосвідомість, чинники професійної самосвідомості, студент-дефектолог, налаштованість на вартості життя.

Аннотация

Сидорович О.И. Особенности профессионального самосознания будущих дефектологов на уровне индивидуальной настроенности на ценности жизни. В статье осуществляется теоретический анализ проблемы индивидуальной настроенности на ценности жизни в структуре профессионального самосознания. Особое внимание уделяется анализу факторов профессионального самосознания на уровне индивидуальной настроенности на ценности жизни. Данные компоненты представлены в антиципацийний (идеалистский), релятивистской, манипулятивистський, нарциссической настроенности, настроенности на норму взаимности, утилитаристской, эмпатической и альтруистической настроенности.

Представлены результаты кластерного, корреляционного и однофакторного дисперсионного анализа в группе 300 студентов 1-4 курсов специальности «Коррекционное образование», специализации «логопедия», «олигофренопедагогика» и «ортопедагогика» Львовского национального университета имени Ивана Франко, Национального педагогического университета имени Михаила Драгоманова и Каменец-Подольского национального университета имени Ивана Огиенко.

Проанализированы различия настроенности индивидуального самосознания на ценности жизни в исследуемых и обнаружено конструктивно-реалистичнуюнастроеность профессионального самосознания будущих дефектологов. Определены различия в показателях познавательных потребностей, креативности и самопонимания между студентами различных специализаций и курсов обучения.

Ключевые слова: самосознание личности, профессиональное самосознание, факторы профессионального самосознания, студент-дефектолог, настроеность на ценности жизни.

Annotation

Sydorovych O.I. Peculiarities of Professional Self-confidence of Future Defectologists on the Level of Individual Preparation to Life Values. The article reveals theoretical analysis of the problem of individual preparation to life values in the structure of profession self-confidence of students-future defectolodists. Special attention is paid to depicting factors of profession self-confidence on the level of individual preparation to life values. These components are presented in anticipating (idealistic), relativistic, manipulative, narcissistic preparation, preparation to the norm of reciprocity, utilitarian, emphatic and altruistic preparation.

The research uses author's questionnaire for discovering preparation to life values, the method of depicting general level of reflexivity (A. Karpov), the questionnaire of selt-attitude (V. Stolin), the method of diagnosing the level of emphatic abilities (V. Boiko), the method of E. Shostrom «Personal Orientation Inventory», Generalized self-efficacy scale (R. Schwarzer M. Jerusalem) and the test determining readiness to innovative activity.

The article presents the results of cluster, correlative and one-factor dispersion analysis in the group of 300 students of the speciality “Correctional Education” specializing in speech therapy, oligophrenic pedagogy and orthopedagogy of LvivIvan Franko National University, Mykhailo Drahomanov National Pedagogic University and Kamyanets-Podilsky Ivan Ohiyenko National University.

It analyses the differences of preparation of individual consciousness to life values and discovers constructive-realistic preparationof professional self-consciousness of future defectologists. It finds out the differences in cognitive needs indicators, creativity and self-understanding among students of different specialties and courses of studying.

Keywords: self-consciousnessof personality, professional self-consciousness, self-consciousness factors, studect-defectologist, preparation to life values.

Постановка проблеми. В умовах сучасного суспільства зростає потреба в компетентних фахівцях, які працюють з дітьми з особливостями психофізичного розвитку. В інклюзивному просторі сучасної освіти діяльність педагога-дефектолога залишається однією із найбільш затребуваних. Специфіка цієї професії обумовлює відповідні вимоги до дефектолога, зокрема щодо його професійного і особистісного розвитку. Актуальною проблемою сучасної науки та практики є дослідження професійної самосвідомості майбутніх педагогів-дефектологів, оскільки фахівець з розвиненою професійною самосвідомістю здатен до постійного саморозвитку та ефективного виконання власних професійних функцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури свідчить, що проблему професійної самосвідомості науковці досліджують у різних аспектах. На філософсько-психологічному рівні феномен самосвідомості досліджували Р. Декарт, В. Спіркін, Н. Чепелєва, С. Григор'єв та інші. У соціально-психологічному аспекті вивченням даної проблеми займалися І. Кон, Д. Мід, С. Максименко, Д. Столін, Б. Паригін. У психолого-педагогічному плані самосвідомість вивчали Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Ю. Швалб. Різним аспектам проблеми підготовки дефектологів присвячені фундаментальні роботи українських вчених В. І. Бондаря, С. П. Миронової, Ю.В. Пінчук, Т. В. Сак, В.М.Синьова, Є. П. Синьової, В. В. Тарасун, Л.І. Фомічової, О.П. Хохліної, М. К. Шеремет та ін. Водночас, не зважаючи на підвищення наукового інтересу до досліджуваної проблематики, ґрунтовного аналізу проблеми розвитку професійної самосвідомості майбутніх дефектологів не проведено.

Професійна самосвідомість тісно пов'язана з усвідомленням людиною себе в професійній діяльності, тобто змістом професійної самосвідомості є ставлення до професійної діяльності і до себе, як до суб'єкта цієї діяльності [6]. Професійна самосвідомість, на думку Н.В. Чепелєвої, передбачає наявність професійних значень (тезаурусу) і професійних смислів (особистісне професійне знання, професійне ставлення до клієнта, професійні ідеали, норми та цінності, смислоутворюючі мотиви професійної діяльності) [5, с.123].

Як показало дослідження, проведене в країнах Західної Європи та в США, ідеологія, яку сповідує людина, її індивідуальна моральна філософія має важливе значення для розуміння моральних суджень і поводжень працівника в ситуаціях, коли виникає необхідність вирішити етичну дилему і прийняти конкретні рішення щодо проблеми [7]. Польські психологи Д. Грабовскі, А. Худзіцка-Чупала досліджували професійну свідомість співробітників компаній й здійснили систематизацію основних етичних ідей, які так чи інакше відображають стан налаштованості індивідуальної моральної свідомості працівників [10]. Ці етичні ідеї формують певні позитивні та негативні ділові практики [9].

А. Худзіцька-Чупала дослідила відмінності з точки зору моральної філософії в співробітників різних компаній з Сілезії. Для цієї мети нею була використана була використана власна анкета (шкала) індивідуальної моральної філософії (SIFM). Шкала складалася з 8 пунктів суджень, які відповідають моральним принципам релятивізму, ідеалізм, макіавеллізму, нарцисизму, «золотого правила» справедливості, прагматизму, балансу прибутків та втрат і альтруїзму. Виявлені відмінності в налаштованості індивідуальної моральної свідомості дозволили дослідниці припустити, що налаштованість самосвідомості на моральні вартості життя обумовлює поведінку співробітників і їхній спосіб прийняття етичних рішень [8]. Надалі було висунуте припущення, що індивідуальна моральна філософія впливає на поведінку студента, майбутнього фахівця та визначає етичне ставлення до знань [1]. Випускники вишів, молоді фахівці зберігають ці аттитюди, які надалі позначатиметься у професійних взаєминах в колективі.

Аналіз згаданих досліджень дозволив припустити, що моральна індивідуальна філософія, або налаштованість індивідуальної самосвідомості на моральні вартості життя визначатиме перший компонент самосвідомості студентів, майбутніх дефектологів.

Мета статті - здійснити аналіз експериментального дослідження особливостей професійної самосвідомості студентів, майбутніх дефектологів на рівні налаштованості індивідуальної свідомості на вартості життя.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Для вивчення особливостей професійної самосвідомості майбутніх дефектологів ми дослідили 300 студентів спеціальності «Корекційна освіта», спеціалізації «логопедія», «олігофренопедагогіка» та «ортопедагогіка» Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова та Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Для з'ясування специфіки базової налаштованості індивідуальної свідомості на вартості життя, була створена анкета, яка також дозволила з'ясувати освітню спеціалізацію, стать, курс навчання, ставлення до навчання. Анкета містить вісім суджень, які відображали різну налаштованість досліджуваних на вартості життя. На нашу думку, налаштованість особи (сукупність аттитюдів, які окреслюють коло вартостей та сьогочасну індивідуальну філософію) можна з'ясувати за допомогою щоменше восьми конкретних установок студентів, майбутніх дефектологів. Дані компоненти представлені у антиципаційній (ідеалістскій), релятивістській, маніпулятивістській, нарцисичнійналаштованості, налаштованості на норму взаємності, утилітаристській, емпатичній та альтруїстичній налаштованості. Розглянемо детальніше вказані компоненти. Антиципаційна (ідеалістська) налаштованість отримує свій вияв у педагогічних ситуаціях. Педагоги схильні ідентифікувати складні аспекти різних ситуацій навчання, виховання, корекції тощо, й визначати їх не лише як «етичні», чи «неетичні». Вони налаштовані на активне втручання в ці ситуації з вірою, що ситуація зміниться в ліпший бік. Релятивістська налаштованість отримує свій вияв у схильності ідентифікувати й балансувати етичні та неетичні аспекти різних неоднозначних ситуацій, перш ніж прийняти рішення і виробити однозначну думку. Маніпулятивістська налаштованість отримує свій вияв у домінуванні економічних і соціально-статусних цінностей над моральними і гуманістичними, не бажання емоційної залученості у взаємини, використання стереотипних форм емоційного реагування, низька комунікативна гнучкість, схильність людини маніпулювати іншими людьми в міжособистісних відносинах. Маніпулятивна налаштованість у широкому значенні може окреслювати аттитюди соціальної особи. У такому розумінні тенденцію соціальної налаштованості ще називають «макіавеллізм». Доведено, що «макіавеллізм» впливає на етичні рішення [7].

Нарцисична налаштованість отримує свій вияв у педагогічних ситуаціях, коли педагог має потребу в постійній увазі з боку оточуючих; перебільшення власних знань, умінь; впевненість у своїй неперевершеності, геніальності; заздрісність демонстративна поведінка з метою показати власну перевагу; захищати власні права, нехтування обов'язками; небажання розуміти почуття оточуючих, найближчих, відсутність співпереживання; схильність приховувати власні недоліки і зосереджуватися на чужих; бурхливе реагування на критику, або її ігнорування [4]. Найбільш загальне визначення дозволяє розуміти нарцисизм як «перебільшене почуття власної гідності».

Нарцисизм має стосунок до неконструктивної поведінки особи на робочому місці. Наприклад, особи в стані нарцисизму є більш агресивними, низькопродуктивими, що завдає шкоди організації, або іншим людям на робочому місці [11]. Налаштованість на норму взаємності дозволяє людині ставитися до інших настільки добре, як хоче, щоб ставилися до неї, норма відповідати добром на добро, чи очікувати у відповідь добру реакцію після власного доброго вчинку, у тій чи іншій формі. Так зване «золоте правило» є одним з найвідоміших і універсальних етичних принципів. Дотримання етичного правила дозволяє людині ставитися до інших настільки добре, як хоче, щоб ставилися до неї. Норма взаємності як норма відповідати добром на добро, чи очікувати у відповідь добру реакцію після власного доброго вчинку, у тій чи іншій формі, з'являється в системах етичних і філософських і моральних приписів в більшості релігій світу. «Золоте правило» є важливим принципом, неодноразово бралися до уваги при вивченні ділової етики [8, с.539].

Утилітаристська налаштованість є однією з найбільш вагомих для бізнесу, вона береться до уваги менеджерів стосовно найманих працівників у багатьох організаціях [12]. У педагогічній діяльності дозволяє стверджувати, що найбільш корисними є дії та судження, які максимілізують позитивний ефект, а морально правильна дія це та, яка слугує хорошим результатам, або наслідкам, такі як «щастя», «добробут», тощо. Емпатична налаштованість -вчування у свідомість іншої людини, вихованця що дозволяє зрозуміти її краще, ніж вона сама себе розуміє [3].

Сприяє здатності рефлексувати й виважено підходити до розуміння себе та інших у світі. Альтруїстична налаштованість дозволяє зауважувативартості гуманістичного змісту морального плану (дбайливість, чуйність, безкорисливість, доброта, підтримка та допомога тощо) та почуттєво-перцептивного (симпатія, співчуття, співпереживання, емпатія). Альтруїзм - це безкорислива допомога іншим, коли надавач допомоги нічого не очікує навзаєм. Класичним прикладом альтруїзму є біблійна притча про доброго самарянина, який безкорисливо допоміг незнайомій людині, не шкодуючи ні часу, ні грошей [2, с.456].

Крім анкети була застосована методика визначення загального рівня рефлективності А. Карпова, опитувальник само ставлення В. Століна, методика для діагностики рівня емпатійних здібностей В. Бойко, методика Е. Шострома «Особистісні орієнтації», Шкала загальної само ефективності Р. Шварцера і М. Єрусалима та тест для визначення готовності до інноваційної діяльності.

Між студентами різних спеціалізацій не було виявлено статистично значимих відмінностей у показниках налаштованості індивідуальної свідомості на вартості життя. Між студентами різних спеціалізацій виявлено статистично значимі відмінності у показниках пізнавальних потреб (SS Effect=53,73, MS Effect =26,86, F=7,11, p?0,01), креативності (SS Effect=50,46, MS Effect =25,23, F=6,04, p?0,01) та саморозуміння (SS Effect=12,47, MS Effect=6,23, F=3,81, p?0,05). Показник вираженості пізнавальних потреб є вищим у логопедів порівняно з ортопедагогами (М1емп=4,57, М2емп=5,07, М3емп=5,62, р?0,01), показник креативності є вищим у ортопедагогів порівняно з логопедами (М1емп=5,52, М2емп=6,04, М3емп=6,52, р?0,01), а показник саморозуміння є вищим у ортопедагогів порівняно з логопедами (М1емп=2,28, М2емп=2,68, М3емп=2,7, р?0,05). Тому у формуванні професійної свідомості ортопедагогів треба приділяти особливу увагу розвитку їх пізнавальних потреб, а при формуванні професійної свідомості логопедів розвивати їх креативність та здатність до саморозуміння.

Статистична процедура кластерного аналізу за методом k-середніх за показниками налаштованостей дозволила побачити специфічні ознаки цих установок в групі дослідження. Перший кластер (158 осіб, 52,66%) порівняно з другим кластером (142 особи, 47,33%) характеризується вищими показниками антиципаційної налаштованості (М1емп=3,26, М2емп=4,11), маніпулятивної налаштованості (М1емп=2,61, М2емп=3,38), налаштованості на норму взаємності (М1емп=4,13, М2емп=4,68), утилітаристської налаштованості (М1емп=3,11, М2емп=4,18), емпатичної налаштованості (М1емп=3,48, М2емп=4,25) та альтруїстичної налаштованості (М1емп=2,76, М2емп=3,77) (рис.1). Всі зазначені відмінності є статистично значимі: антиципаційна налаштованість (t=?8,31, р?0,01), маніпулятивна налаштованість (t=?6,18, р?0,01), налаштованість на норму взаємності (t=?5,66, р?0,01), утилітаристська налаштованість (t=?11,24, р?0,01), емпатійна налаштованість (t=?8,42, р?0,01), альтруїстична налаштованість (t=?10,3, р?0,01).

Цікаво, що така, на перший погляд, різноспрямована налаштованість індивідуальної свідомості на вартості життя досліджуваних першого кластеру засвідчує конструктивно-реалістичну налаштованість професійної самосвідомості майбутніх дефектологів. Разом з тим, ця конструктивно-реалістична налаштованість, у якій певне місце займають також елементи маніпулятивної налаштованості, хоча найбільш вираженою є все-таки налаштованість на норму взаємин, антиципаційна, емпатична та утилітаристська налаштованості. Загалом в структурі налаштованості індивідуальної свідомості на вартості життя досліджуваних першого кластеру переважає конструктивно-реалістична тенденція.

Загалом, досліджуваних, які потрапили в перший кластер можна охарактеризувати як людей, яким притаманна більш чітка налаштованість індивідуальної свідомості на вартості життя. Це налаштованість, яка полягає в тому, щоб враховувати інтереси оточуючих, поважати їх, служити їм, але пам'ятати про власну вигоду, дотримуватись балансу між власними інтересами та інтересами соціального оточення, поводитись помірковано і виважено у складних соціальних ситуаціях.

Другий кластер досліджуваних можна охарактеризувати як осіб, що є менш визначеними у своїх аттитюдах, вони не мають життєво-аналітичного досвіду для того, щоб оцінювати й відреаговувати на певні життєві позиції. Тобто можна констатувати, що у досліджуваних другого кластеру є менш виражена конструктивно-реалістична тенденція налаштованість професійної самосвідомості як майбутніх дефектологів.

Перший кластер досліджуваних також характеризується вищим показником самоефективності (М1емп=28,85, М2емп=27,96, t=?2,12, р?0,05), рефлексивності (М1емп=119,18, М2емп=115,94, t=?2,15, р?0,05), загального показника емпатії (М1емп=20,04, М2емп=19,08, t=?2,08, р?0,05) та показниками очікуваного ставлення інших (М1емп=5,65, М2емп=5,25, t=?2,13, р?0,05). Другий кластер характеризується вищими показниками орієнтації в часі (М1емп=6,83, М2емп=7,56, t=2,41, р?0,05), самопідтримки (М1емп=43,97, М2емп=46,98, t=3,35, р?0,01), гнучкості поведінки (М1емп=10,61, М2емп=12,12, t=4,64, р?0,01), самоприйняття (М1емп=9,09, М2емп=10,14, t=2,73, р?0,01), прийняття агресії (М1емп=7,27, М2емп=7,99, t=2,55, р?0,05), контактності (М1емп=7,65, М2емп=9,09, t=5,01, р?0,01) (рис.2).

Особи, яким притаманна вища налаштованість індивідуальної свідомості на вартості життя, характеризуються вищими показниками самореалізації: вони є відкритими до теперішнього моменту, більш орієнтовані на свій внутрішній світ і володіють значним ресурсом самопідтримки, є відкритими до нового досвіду, пластичними в своїй поведінці та звичках, комунікабельними, дружелюбними, довірливими, активними у спілкуванні, більш готовими до прийняття себе та інших у всьому спектрі емоційних проявів, включаючи соціально небажані, такі як агресія.

Виглядає так, що особи з більш чітко окресленою налаштованістю індивідуальної свідомості на вартості життя є більш орієнтованими на соціальне оточення, очікування оточуючих, ефективність діяльності, її результат, а особи з менш визначеним світоглядом є більш орієнтованими на процес, пошук, розвиток, внутрішній світ, самих себе, що характеризує осіб з першого кластеру як більш соціально відповідальних та таких, що володіють вищим рівнем професійної самосвідомості.

Однофакторний дисперсійний аналіз показників студентів різних курсів показав наявність статистично значимих відмінностей у показниках здатності до емпатії (SS Effect=11,55, MS Effect =3,85, F=2,92, p?0,05), готовності до особистісного розвитку (SS Effect=20,02, MS Effect =6,67, F=4,13, p?0,01), орієнтації в часі (SS Effect=58,48, MS Effect =19,49, F=2,82, p?0,05), самоінтересу (SS Effect=25,22, MS Effect =8,41, F=3,71, p?0,05), маніпулятивної налаштованості (SS Effect=13,32, MS Effect =4,44, F=3,52, p?0,05), утилітаристської налаштованості (SS Effect=10,06, MS Effect =3,52, F=3,52, p?0,05) та академічної успішності (SS Effect=6,67, MS Effect =2,22, F=3,87, p?0,01). психологічний студент самосвідомість дефектолог

Результати однофакторного дисперсійного аналізу продемонстрували також, що показник маніпулятивної налаштованості є вищим у студентів третього курсу порівняно із студентами четвертого курсу (М1емп=3,09, М2емп=2,84, М3емп=3,29, М4емп=2,78, р?0,05), а показник утилітаристської налаштованості є вищим у студентів першого курсу порівняно з четвертим курсом (М1емп=3,94, М2емп=3,55, М3емп=3,72, М4емп=3,46, р?0,05). Отже, по мірі професійного формування педагогів знижується їх схильність маніпулювати оточуючими, що є сприятливою тенденцією, оскільки педагог має бути налаштованим на служіння людям, особистісний розвиток, баланс особистих та професійних цінностей, найвищі етичні стандарти. Водночас, орієнтація на прості, ефективні та взаємовигідні рішення, яка передбачається утилітаристською налаштованістю, також зменшується по мірі заглиблення майбутніх дефектологів в тонкощі професійної діяльності. Можливо, такий пошук простих рішень є передчасним для майбутнього професіонала, який тільки формується і можливість реалізації утилітаристської налаштованості з'являється з часом, коли база знань, вмінь та навичок є сформованою і професіонал є готовим пропонувати різні рішення - і прості і складні виходячи з вимог ситуації та існуючих ресурсів, а не з обмеженості власних знань і можливостей.

Показник здатності до емпатії є вищим у студентів першого та другого курсів порівняно із студентами третього курсу (М1емп=3,33, М2емп=3,33, М3емп=2,86, М4емп=3,15, р?0,05). Процес навчання, професійного розвитку, здобуття професійних знань в рамках спеціальної педагогічної освіти не сприяє розвитку емпатії. Відповідно, на це треба звернути особливу увагу в процесі цілеспрямованого формування самосвідомості професіонала - педагога-дефектолога. Показник готовності до особистісного розвитку є вищим у студентів першого і другого курсів порівняно з четвертим курсом (М1емп=5,47, М2емп=5,51, М3емп=5,39, М4емп=4,87, р?0,05). Готовність до особистісного розвитку зменшується по мірі професійного зростання, що є несприятливою тенденцією для самосвідомості професіонала і свідчить про необхідність уваги до цього компоненту самосвідомості під час спеціальних тренінгів психологічного формування педагогів-дефектологів. Показник орієнтації в часі є вищим у студентів четвертого курсу порівняно із студентами першого курсу (М1емп=6,68, М2емп=7,44, М3емп=6,89, М4емп=7,77, р?0,05). Показник орієнтації в часі зростає по мірі професійного розвитку педагогів-дефектологів незважаючи на те, що спеціального впливу протягом навчання на цей компонент не здійснюється. Показник самоінтересу є вищим у студентів другого курсу порівняно з четвертим курсом (М1емп=6,09, М2емп=6,36, М3емп=5,75, М4емп=5,57, р?0,05). Самоінтерес студентів протягом професійного розвитку зменшується, отже, формування стійкої позитивної Я-концепції є однією з важливих задач формування професійної самосвідомості дефектолога. Я-концепція є одним з найважливіших ресурсів стресостійкості, а стресостійкість є однією з найважливіших професійно важливих якостей для осіб, які працюють в сфері «людина-людина», тим більше, якщо йдеться про людей з особливими потребами, які потребують великого терпіння, емоційної віддачі та високої педагогічної майстерності.

Отже, налаштованість на вартості життя є базовим структурним компонентом професійної самосвідомості. Найбільш відповідними для розвитку професійної самосвідомості педагога-дефектолога доречно виокремити епатійну, альтруїстичну, антиципаційну налаштованості та налаштованість на норму взаємності. Результати дослідження вказують на те, що налаштованість індивідуальної самосвідомості на вартості життя пов'язана з більш розвинутою здатністю до рефлексії, більшою впевненістю в своїх силах і можливостях та більшою готовністю до співпереживання іншим. Така готовність може бути корисною і сприяти розвитку здорових стосунків, в тому числі і професійних, в тому випадку, якщо людина є зрілою, ефективною в своїй діяльності, може свідомо окреслювати свої границі у спілкуванні. По мірі професійного формування педагогів знижується їх схильність маніпулювати оточуючими, що є сприятливою тенденцією, оскільки педагог має бути налаштованим на служіння людям, особистісний розвиток, баланс особистих та професійних цінностей, найвищі етичні стандарти. Водночас, орієнтація на прості, ефективні та взаємовигідні рішення також зменшується по мірі заглиблення майбутніх дефектологів в тонкощі професійної діяльності. Перспективою подальших розвідок є проведення розвивально-психологічної роботи зі студентами для розвитку професійної самосвідомості.

Бібліографія

1. Гапон Н., Худзіцка-Чупала А., Лупіна-Вегенер А. Ставлення студентів до вияву академічної нечесності: крос-культурний аналіз / Надія Гапон, Агата Худзіцка-Чупала, Анна Лупіна-Вегенер // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. - 2016. - Вип. 16. - С. 241-248.

2. Дарли Д. М., Бэтсон Д. К.Из Иерусалима в Иерихон: исследование ситуационных и диспозиционных переменных, влияючих на оказаниеп омощи // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. - СПб. : Питер Ком, 2000. - С. 456-469.

3. Дильтей В. Категории жизни / В. Дильтей // Вопросыфилософии. - 1993. - № 10. - С. 129-143.

4. Фромм Э. Душа человека, её способность к добру и злу / Э. Фромм; перевод В. А. Закса. - М. : Аст, Астрель, 2010. - 256 с.

5. Чепелєва Н. В. Формування професійної компетентності психолога // Актуальні проблеми психології: наукові записки інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С. Д. - К. : Ніка - Центр, 1999. - Вип. 19. - 286 с.

6. Шавир П. А.Психология профессионального самоопределения в ранней юности / П. А. Шавир. - М. : Педагогика, 1981. - 96 с.

11. Kujala, J., Lamsa A. M., Penttila K. Managers'Moral Decision-Making Patterns Over Time: a Multidimensional Approach // JournalofBusinessEthics. - 2011. - nr 100. - pp. 78-83.

12. Kujala, J., Lamsa A. M., Penttila K. Managers' Moral Decision-Making Patterns Over Time: a Multidimensional Approach // Journalof Business Ethics. - 2011. - nr 100. - pp. 78-83.

Размещено на Allbest.ru